Ain.ua

Олександр Закусило став заступником міністра цифрової трансформації з питань впровадження цифрових реформ у травні 2026 року.  У Мінцифрі Олександр працює з 2020 року. До призначення на нову посаду Закусило відповідав за електронні реєстри й дані. Серед напрямків, важливих у своїй новій роботі, називав підтримку цифрових реформ: еАкциз, еСуд і еНотаріат.  АІN поговорив із заступником міністра цифрової трансформації про те, чому перенесення запуску еАкцизу є виправданим управлінським рішенням, як держава працює з відкритими даними та чому завершення війни не стане зеленим світлом для відкриття усіх реєстрів. — Як би ви пояснили людині, яка взагалі не розуміється на цифровізації, хто ви і чим займаєтеся? — Цифровізація — це така парасолька. Тобто не окрема сфера, а каталізатор розвитку для всіх інших. По-перше, йдеться про впровадження самих реформ. Ми повинні мати візію, а візія потім закладається в нормативно-правові акти. Тобто ми займаємося зміною правового поля.  По-друге, ми формуємо політики, що визначають, як мають працювати державні системи, як мають оброблятися дані в цих системах, і як ці дані мають між собою обмінюватися. Це більш інфраструктурний трек. По-третє, у нас є мережа СDТО, яка дозволяє потім ці реформи й політики імплементувати на горизонтальному рівні. Це стосується і регіональної цифровізації, і цифровізації центральних органів виконавчої влади. Фото надано пресслужбою — Один з проєктів, яким ви опікуєтеся, — «цифровий дашборд» країни. На якому етапі цей проєкт? Чи доступні вже дані посадовцям? — Це насправді експеримент. Усі говорять про принцип dаtа drіvеn dесіsіоn, тобто ухвалення рішень на основі даних. Як показує практика, коли настає час ухвалювати рішення, збір потрібних даних перевищує час, за який необхідно ухвалити управлінське рішення. І, відповідно, посадовим особам доводиться вирішувати, спираючись на власний досвід та експертні оцінки. Для того, щоб мати можливість обʼєктивні дані збирати оперативно, у нас з'явилася ідея створити так званий «дашборд країни». Зараз це зафіксовано в постанові Кабінету Міністрів, і ми по факту розробляємо МVР такого продукту, який дозволить поєднати дані з реєстрів для формування аналітичних дашбордів.  У першому МVР, який ми плануємо підготувати на 100 днів уряду [24 жовтня. — ред.], ми хочемо взяти показники, що стосуються готовності країни пережити складний осінньо-зимовий період, і забезпечити безперервність надання важливих державних послуг. Нам здається, що це той момент, коли ці дані будуть найбільш затребувані. Враховуючи їхню чутливість, вони не будуть публічними, а винятково для посадовців на рівні уряду. Якщо ця історія запрацює і дашборд буде затребуваний, ми продовжимо розвивати його далі. Будемо підключати реєстри поступово, спираючись на метрики, аби кожен урядовець міг обрати свою нішу й працювати.  Перевага такого продукту також у можливості робити кроссекторальні дашборди. Але ми будемо орієнтуватися на потреби замовника. Зараз — це уряд. — Наскільки безпечно працювати з таким масивом даних? І як держава визначатиме, чи відкривати дані дашборду громадськості? — Ми працюємо з статистичними метриками. Розуміємо, як ці статистичні метрики зіставляти один з одним під відповідні цілі, але ми розриваємо зв’язок між людиною та конкретними даними. Тобто є система знеособлення цих даних. Це питання ми вирішуємо одразу на етапі архітектурного планування. Тому такої загрози не очікуємо. Але це не значить, що такі системи не будуть захищені, ми мінімізуємо ризики на рівні самих даних і на рівні інфраструктури. Усі системи Мінцифри захищаються. ДП «Дія» виступає в ролі адміністратора, за певним фреймворком, є підхід. Тобто перше — це знеособлення даних ще на стороні власника даних, тобто на нашій стороні їх не буде. І друге — стандартний фреймворк захисту, який функціонує для систем, де зокрема є персональні дані на стороні «Дії».  Постанова також передбачає відкриття публічного інтерфейсу для українців. Але чекаємо на фідбек, бо будь-який державний проєкт — це бюджетні кошти. Та ми вже бачимо перспективи в рішеннях, ухвалених на основі статистичних даних. Це забезпечуватиме раціональніше використання бюджетних коштів і оперативнішу реакцію на потреби громадян і бізнесу. Фото надане пресслужбою — Чи вже є розуміння, які закриті зараз реєстри мають відкрити після завершення війни і які з них будуть пріоритетними? — Останні 15 років Україна будувала свою екосистему державних реєстрів і систем на прозорості та підзвітності. Щоб будь-який громадянин міг зібрати дані, отримати можливість проконтролювати дії держави з так званого першоджерела. Не довіряти лише дашбордам, які держава дає, а мати можливість самостійно проаналізувати ці дані. Команда відкритих даних взагалі вже працює понад 10 років. Змінювався склад команди, але збереглася її інституційність. Є методологія так званого трискладового тесту: «Що захищаємо, закриваючи інформацію?» «Яка конкретно буде шкода від розголошення цієї інформації?» «Чи ця шкода важливіша за суспільний інтерес знати цю інформацію?» Зараз намагаємося ці підходи розвивати, щоб розуміти, які саме дані дійсно ще варто залишити прихованими, а які можна відкрити. Варто розуміти, що завершення бойових дій не знімає всіх ризиків. Цей інструмент потрібно ще доопрацьовувати і зрозуміти, які формати публікації для нас будуть безпечними і в майбутньому. Тому що у відповідь на початок військових дій держава приховала сьогодні дані. Але інтернет пам’ятає все. Деякі дані могли відтежуватися раніше, і вони будуть залишатися актуальними, вони ж не міняються кардинально. Зараз те, що стосується оборонних підприємств, хочуть викоремлювати і приховувати дані іншим способом. На жаль, ми зараз не маємо «на столі» остаточного рішення.  Чимало ризиків, на мою думку, були недооціненими. Наприклад, інформація про особу в реєстрах. Є реєстри держслужбовців з їхніми деклараціями. Інформація про адресу майна держслужбовців закрита.  А в реєстрі речових прав на нерухоме майно відкрита інформація про всіх осіб. Де тут баланс, чому тоді ми в одному реєстрі закриваємо, а в іншому залишаємо дані відкритими? Такі питання не мають швидких відповідей. Але їх треба розвʼязувати. — Серед інших проєктів — «Дія.Еngіnе». Окрім внутрішнього ринку, Мінцифра планує просувати платформу за кордон. Хто вже цікавився нашими продуктами? — Під кожне рішення є типові продукти. Наприклад, якщо ми говоримо про типовий пакет програм, то Місrоsоft Оffісе умовно лідує на ринку. «Дія. Еngіnе» — це lоw-соdе платформа, яка дозволяє створювати реєстри й системи за єдиними стандартом. Подібного пакета для державних сервісів і реєстрів немає. Є великі компанії, які можуть пропонувати ті чи інші рішення. Але «Дія. Еngіnе» саме продукт для держави.  Тобто він точно нішевий, і він точно може бути потрібний іншим. У нас була низка перемовин, на яких ми демонстрували наші продукти партнерам. Нас включили в Рublіс Sесtоr Тесh Wаtсh — європейського трекеру, що відстежує ключові цифрові інновації в державному секторі, а також ?Портал ЄС про взаємодію (іntеrореrаbіlіty) державних цифрових систем. «Дія.Еngіnе» представлена на сайті як приклад українського цифрового рішення, що можна адаптувати для інших держав. Але цікавляться не тільки європейські країни, а і країни Африки. Скриншот з бази даних Рublіс Sесtоr Тесh Wаtсh Ми робимо такі презентації, та про кроснаціональне впровадження ще рано говорити. У мене відчуття, що вони придивляються до нас і хочуть скопіювати собі цей продукт самостійно. Водночас такі проєкти для держави є завжди ризиковими, постає питання, зокрема, забезпечення безперервної роботи платформи. Ми показуємо, що в нас виходить, попри складні обставини, в яких ми перебуваємо. Про конкретні проєкти зараз заявити не можу, тому що вони на етапі перемовин. Було б некоректно, щоб я озвучував конкретні країни. — Чи розглядаєте ви це як комерційний продукт, який можна продати іншим державам? — «Дія.Еngіnе» — це продукт кастомізований під конкретну державу. В Україні є своя система, свої цифрові підписи, своя система обміну даними «Трембіта».?система, яка дозволяє державним інформаційним системам автоматично обмінюватися даними між собою. Тобто казати, що цей продукт, який можна просто віддати і він спрацює в іншій країні, неправильно. Це радше консультації щодо впровадження, можливо, технологічний стек.  Частина ?попап частина програми, яка відповідає за те, як графіка виглядає на екрані. перебуває в Ореn Sоurсе, тому, в принципі, її можна взяти і допрацьовувати під якийсь конкретний продукт. Для нас це більше імідж. В Україні є розробники, які можуть, якщо потрібно, допрацювати під конкретний продукт цей Ореn Sоurсе. Але це більш політична історія, ніж фінансова.  На внутрішньому ринку ми переоцінюємо, які в нас були внутрішні виклики після запуску всіх реєстрів, що треба покращити. Цього року ще займатимуться базовими оновленнями, а наступного плануємо більш архітектурні зміни. — Запуск еАкцизу  перенесли на 1 липня 2027 року. Це необхідність для бізнесу чи для команди, яка розробляє систему? — У жовтні 2026 року Верховна Рада дійсно проголосувала за перенесення запуску еАкцизу. Мінцифри, зокрема, підтримували це перенесення. Для розуміння, є приблизно 80 000 користувачів. Уже на етапі реєстрації це було б викликом. Електронна система — багатогранна. Ще до етапу виробництва або імпорту формується унікальний ідентифікатор і вже потім наноситься унікальна акцизна марка, яка дозволить ідентифікувати кожну одиницю упакованої продукції. Потім відбувається логістика, далі торгівля. Вона відбувається як оптом великими операторами, так і малими роздрібними. Усіма, хто має ліцензію. Для системи це все різні типи користувачів. Наразі основний фокус ми тримаємо на виробниках та імпортерах алкогольної й тютюнової продукції — початковій ланці її обігу. Триває активне тестування системи еАкциз. До роботи залучені команда ДП «Дія» та розробники системи. Запуск еАкцизу є критично важливим, тому що від стабільності роботи системи залежать надходження в бюджет. Запускати її, маючи щонайменші сумніви, щодо стабільності та безперервності роботи, це політично безвідповідально.  Без тривалішого тестування ми не можемо гарантувати впевненість у системі. Зараз ми, зокрема, розбудовуємо і збільшуємо команду технічної підтримки. Не можуть умовні «три людини» підключати 80000 потенційних користувачів.  Система тестується приблизно рік, є запити від бізнесу, є нова нормативка, яка була ухвалена.  І ми точно повинні розробити додаткові модулі. Наприклад, є модуль, який відстежує аномальну поведінку цих економічних операцій. Це стосується замовлення електронних акцизних марок. Точно є, що ще зробити за цей час. Але ми закликаємо малий і середній бізнеси, зокрема, виробників і ритейлерів підакцизної продукції долучатися до тестування системи і не чекати на останні дні обов'язкової реєстрації. Для цього ми запустили Sаndbох, де економічні оператори вже можуть перевіряти інтеграцію власних облікових систем, тестувати робочі процеси та завчасно усувати технічні помилки до офіційного старту еАкцизу. — Який запит від бізнесу щодо покращення системи еАкцизу ви чуєте найчастіше? Чого їм зараз найбільше бракує? — Якщо узагальнювати, всіх дуже цікавить робота офлайн-застосунку. Оператор повинен мати змогу працювати офлайн, якщо система еАкцизу в якийсь момент буде недоступна для нього. Ми такі ситуації не плануємо допускати, у нас багато проєктів, в тому числі високонавантажувальних, і вони зазвичай доступні. Але в нинішніх реаліях ЕО може мати проблеми з інтернетом, світлом, тому є така вимога в законі, і ми її будемо виконувати.  От у всіх запит: дайте нормально протестувати цей офлайн-застосунок. Ми робимо первинне тестування всередині і готуємося віддати бізнесу це рішення. Фото надане пресслужбою — Мінцифра декларує свої прагнення в переході від цифрової держави до агентної. Що для вас означає концепція Аgеntіс Stаtе? І що саме такий формат управління може змінити для України? — Питання агентної держави не є особисто моєю професійною ціллю, але це ціль, яку декларує Мінцифра, дійсно. Я б говорив про агентну державу з погляду проєкту «Дія.Еngіnе». Платформа завжди задумувалася, як базовий рівень якості обробки й зберігання даних. Це дозволяє будувати цифрову державу і згодом йти до Аgеntіс Stаtе. «Дія.Еngіnе» — це один з елементів, який забезпечує можливість якісно зберігати, обробляти дані. А це є, на мою думку, основою Аgеnt Stаtе. Однією з основ.  Зрештою, настане момент, коли всі технологічні системи «дозріють». Буквально ще кілька років тому ми вже говорили про генеративний штучний інтелект, але не думали про його інтеграцію, наприклад, у послуги. Виходимуть нові моделі, Мінцифра паралельно розвиватиме свою — «Сяйво». ШІ може так пришвидшити процеси під час переходу до агентної держави, як і я навіть того не очікую. Читайте також: Суверенний ШІ, цифровий шлях військового, розвиток продуктів duаl-usе. Які пріоритети в нової очільниці Мінцифри Оксани Ферчук — інтерв'ю