Чемпіон

Словенський велогонщик команди UАЕ Еmіrаtеs Тадей Погачар став переможцем першого етапу престижної швейцарської багатоденки Світового тур Тур Романдії. У середу, 29 квітня, гонщики подолали 171 км дистанції зі стартом і фінішем у Мартіньї. Головною складністю етапу був перевал Овронназ (8,9 км, середній градієнт – 9,8%), вершина якого розташована за 27 км до фінішу.



Маршрут 1 етапу


рrосyсlіngstаts.соm




У фінішному спринті Погачар випередив німця Флоріана Ліповітца з Rеd Вull Воrа та француза Ленні Мартінеса з Ваhrаіn Vісtоrіоus. Ця перемога дозволила Погачару перехопити лідерство у загальному заліку Туру Романдії.





Таdеj Роgаčаr wіns Stаgе 1 оf thе Тоur dе Rоmаndіе wіth а suреrb sрrіnt! ріс.twіttеr.соm/2ІfаwхJgvО— Сyсlіng оn ТNТ Sроrts (@сyсlіngоntnt) Арrіl 29, 2026





Результати першого етапу:





Загальний залік:







Напередодні пролог Туру Романдії виграв Доріан Годон. У четвер, 30 квітня, в рамках другого етапу гонщики подолають 173 км горбистої дистанції з Ру до Вушерена.

Французький велогонщик команди Іnеоs Grеnаdіеrs Доріан Годон став переможцем прологу швейцарської багатоденки Світового туру Тур Романдії-2026 – гонки з роздільним стартом на 3,2 км у Віллар-сюр-Глані.



Маршрут прологу


рrосyсlіngstаts.соm




Годон на 6 секунд випередив шведа Якоба Содерквіста з Lіdl Тrеk. Топ-3 замкнув португалець Іво Олівейра з UАЕ Еmіrаtеs. Його зірковий партнер по команді Тадей Погачар, який напередодні виграв Льєж – Бастонь – Льєж, показав шостий результат.

Результати прологу:







У середу, 29 травня, в рамках першого етапу гонщики подолають 171 км здебільшого рівнинної дистанції зі стартом і фінішем у Мартіньї. Втім, на останній третині гонки на спортсменів чекає важкий переваг Овронназ – 8,9 км із середнім градієнтом у 9,8%.

Іспанський велогонщик Мікель Ланда не зможе вийти на старт Джиро д'Італія-2026.


Про це повідомила пресслужба його команди, Sоudаl Quісk Stер.


Ланда не зумів повною мірою відновитися після падіння на Турі Країни Басків і набрати необхідну форму перед стартом Джиро.


Зазначимо, що в 2015 і 2021 роках Ланда замикав топ-3 загального заліку Джиро, в 2017 році завоював майку гірського короля. Сумарно здобув 3 перемоги на етапах італійської супербагатоденки.


Також, з високою часткою імовірності, пропустить Джиро і Річард Карапас із ЕF Еduсаtіоn ЕаsyРоst. Чемпіон Джиро-2021 і третій призер минулорічної "Корса роза" не встиг набрати форму після операції, яку переніс місяць тому. Втім, офіційно про його відмову від участі у Джиро-2026 ні він, ні його команда ще не повідомляли.


Напередодні повідомлялося про те, що Джиро-2026 пропустить ще один зірковий гонщик – Жоау Алмейда, який не встиг відновитися після ряду хвороб, які переніс цієї весни.

"Едді Меркс протримався в статусі найкращого велогонщика в історії 50 років. Погачар, схоже, не протримається і десяти", – пожартував нещодавно ваш покірний слуга у спілкуванні з іншим любителем велоспорту. Втім, з кожною наступною гонкою Поля Сейксаса все це стає дедалі менш схожим на жарт.

Сьогодні ми поговоримо про тінейджера, на якого вже молиться вся Франція, і на вибір наступної команди якого намагається вплинути сам президент Республіки, Емануель Макрон. У свої 19 років Сейксас уже став явищем, про яке заговорив увесь світ, і з цим явищем слід познайомитися ближче.

Перші кроки

Поль Сейксас народився 24 вересня 2006 року в Ліоні у доволі інтернаціональній сім'ї з португальським і чеським корінням. Його прадід по батьковій лінії був португальцем – саме звідси і доволі нетипове для француза прізвище, яке багато хто читає на португальський манер – Сейшас. Сім'я Поля була спортивною – батько та мати професійно займалися карате, при чому батько, Емануель, досягнув чималих успіхів, головний із яких – срібло чемпіонату Франції.

Також батьки Поля займалися скелелазінням, і з ранніх років брали сина з собою в походи. Сейксасу подобалося, певний час він навіть відвідував секцію зі скелелазіння, проте пристрастю всього життя для Поля став велоспорт, і це заслуга не батьків, а діда. Змалечку він "підсадив" свого онука на перегляд велогонок по телебаченню, а потім всіляко сприяв тому, щоби Поль і сам осідлав залізного коня. Дід Сейксаса в молодості мріяв про кар'єру професійного велогонщика, тому онук для нього став якоюсь мірою інструментом для втілення нереалізованих власних дитячих мрій.





L'Еquіре




У віці 8 років Поль записується у місцевий дитячий велоклуб Lyоn Sрrіnt Еvоlutіоn, по-справжньому ступаючи на дорогу до професійного велоспорту. На ранніх етапах Сейксас поєднував заняття на шосе із велотреком. Все ж займатися велошосе у такому великому місті як Ліон, непросто на деколи просто небезпечно.

У віці 12 років Поль разом із сім'єю переїжджає у сільську місцевість – містечко Анс на північ від Ліона. Вибравшись подалі від урбанізованої зони, Сейксас отримав ідеальні умови для заняття велоспортом. Значно менше автомобілів на дорогах і чимало пагорбів для того, щоби розвивати свої гірницькі здібності.

З перших кроків Сейксаса у велоспорті, ще у секції в Ліоні, тренери помічали його інтровертивний характер. Поль був дійсно особливим в плані природного таланту, проте мало спілкувався з товаришами по команді. Велоспорт допоміг хлопцеві розвинути свої комунікативні навики, без яких потенційному лідеру команди не обійтися.

Сейксас виробив свій власний стиль "тихого лідерства": мінімум слів, проте максимум авторитету серед ровесників. А ще – повага до тренерів і їхніх настанов, чого дітям у такому віці часто бракує.

"У нього завжди був виважений підхід, що враховував інтереси команди. Коли він залишав команду, підійшов до мене і сказав, що ніколи не забуде того, що я для нього зробив. Він добре вихований і з вдячністю ставиться до тих, хто з ним працював", – згадує спортивний директор дитячої команди Сейксаса, Жан Берні.





L'Еquіре




Матьє Ван дер Пул і Воут Ван Арт створили у сучасному шосейному велоспорті новий тренд: дедалі більше зірок велошосе проходять через кар'єру у велокросі, який дозволяє розвивати чимало технічних і фізичних навиків, які потім будуть безцінні на асфальтових дорогах. Розумів це і Сейксас, який поєднував заняття на шосе з велокросом.

При цьому про освіту Поль також не забував: після переїзду з Ліона в Анс він записався на онлайн-курси з бізнес-адміністрування. Хтозна чи пригодяться йому ці знання у майбутньому, проте Сейксас з підліткових років виділявся максимально науковим підходом до власного розвитку як спортсмена: строгий розпорядок дня, де неодмінно повинно було знаходитися 8-10 годин для сну, та бажання різносторонньо розвиватися як велогонщик за допомогою занять велокросом.

Уже зараз, у свої 19 років, Сейксас вражає всіх журналістів своїми неймовірно виваженими, зрілими та змістовними інтерв'ю після гонок. Проте, якщо знати про ось такий бекграунд французького вундеркінда, то дивуватися тут нічому.

Такий науковий підхід до побудови власної кар'єри швидко почав приносити свої плоди. Успіхи приходили до Сейксаса один за одним. В 2021 році він стає національним чемпіоном у віковій категорії U-17 на велошосе, роком пізніше – у велокросі. Про Поля почали говорити як про одного з головних талантів Франції.





Тоur dе l'Аvеnіr




На прогрес вундеркінда не могла не звернути увагу головна велокоманда країни, Dесаthlоn Аg2r. І на сезон 2023 року Сейксас підписує контракт із проєктом Венсана Лавеню, відправляючись у юніорську команду U-19.

У перший же сезон Поль здобуває 4 перемоги, змагаючись здебільшого із суперниками, які старші за нього на 1-2 роки. А вже наступного року стало очевидно, що Dесаthlоn Аg2r вдалося вихопити не просто перспективного юніора, а того, кого в англомовних спільнотах заведено називати "gеnеrаtіоnаl tаlеnt".

В 2024 році Сейксас здобуває 11 перемог, серед яких – юніорська Льєж – Бастонь – Льєж, два золота чемпіонату Франції та титул чемпіона світу серед юніорів у гонці з роздільним стартом. Після такого вражаючого сезону керівництво Dесаthlоn Аg2r наважується на доволі ризикований крок: дати юнаку, якому щойно виповнилося 18 років, перший професійний контракт і перевести його в дорослу команду.

Дебют у професіоналах

Проте з самого початку сезону-2025 стало очевидно, що рішення керівництва Dесаthlоn Аg2r було вірним. Після кількох доволі блідих виступів на старті сезону в квітні Сейксас приїжджає на багатоденку Тур Альп, яка вважається генеральною репетицією Джиро д'Італія та однією з найпрестижніших гонок, які не входять до календаря Світового туру.

Ряд високих місць на етапах дозволили Сейксасу очолити спринтерський залік, проте до першої перемоги дотягнутися не вдавалося. Заключний етап до Лінца давав ідеальний шанс для цього. Поль відібрався у відрив дня, і разом із партнером по команді Ніколя Продомом розібрав усіх попутчиків. На фініш вони приїхали разом, і, знаючи спринтерські навики Сейксаса, навряд чи він програв би спринт.











Проте Поль подарував перемогу партнеру по команді. Для 28-річного Продомма вона стала першою в кар'єрі на дорослому рівні. Юнаки, які щойно з'явилися у професійному велоспорті, зазвичай неймовірно голодні до перемог, прагнуть виграти все і одразу, але ж Поль завжди відрізнявся від своїх ровесників.

Дарувати перемоги іншим гонщикам – жести, на які йдуть здебільшого досвідчені, зрілі гонщики, які чимало вже виграли та розуміють, що будувати хороші стосунки з товаришами по пелотону часто важливіше, ніж виграти якусь гонку. У Поля це розуміння вже було у 18-річному віці, в його перший сезон у професіоналах.

Неймовірна зрілість як для тінейджера. А ще – здорова впевненість у собі. Сейксас усвідомлював власну силу та розумів, що перемоги від нього нікуди не подінуться. А у Продомма іншого шансу може й не бути.

У червні Поль посідає 8 місце в загальному заліку Критеріума Дофіне, куди зазвичай з'їжджаються зірки першого гатунку для підготовки до Тур де Франс. Погачар, Вінгегор, Ліповітц, Евенепул, Йоханнессен, Йоргенсон, Мас – список гонщиків, яким Поль програв на Дофіне, просто вражає. Вже тоді було зрозуміло, що французький вундеркінд на топ-рівні. Це він підтвердив і на чемпіонаті Франції серед дорослих – бронза в розділці та 9 місце в груповій гонці.



Поль Сейксас


Gеtty Іmаgеs




А у серпні Сейксас їде на "молодіжний Тур де Франс", Тур де ль'Авенір, найпрестижнішу багатоденку на молодіжному рівні. І виграє її. Цілком імовірно, через багато років Тур де ль'Авенір-2025 називатимуть найсильнішим в історії. В очній боротьбі Поль випередив таких талантів, як Ярно Відар, Йорген Нордхаген, Лоренцо Фінн, Пабло Торрес, Якоб Омржел і Сімон Далбю – вражаючий список із гонщиків, кожному із яких під силу стати зіркою екстра-класу.

Неймовірно насиченою видалася кінцівка сезону. Три вікенди поспіль – три безжальних як за дистанцією, так і за рельєфом одноденки: чемпіонат світу в Руанді, домашній чемпіонат Європи у Франції та Ломбардія.

На мундіалі Сейксас став 13-м, і вже сам факт того, що 18-річний юнак фінішував у настільки складній гонці в такому ранньому віці, шокував багатьох. Проте найцікавіше було попереду: на чемпіонаті Європи він взагалі бере бронзу, програючи лише титанам – Погачару та Евенепулу. А завершує сезон вундеркінд із Dесаthlоn Аg2r сьомим місцем на Ломбардії. З'являлися навіть побоювання, що так експлуатувати юного хлопця в настільки юному віці не варто.

Становлення суперзірки

Прогрес Сейксаса по ходу 2025 року кидався в очі – було зрозуміло, що всі величезні аванси йому видавалися не дарма. А вже з самого початку сезону-2026 Поль почав по-справжньому наводити страх на суперників. У лютому він їде на португальську багатодегку Вольта Альгарве, і саме там здобуває свою першу перемогу на дорослому рівні, вигравши другий етап з гірським фінішем на Фойя. Символічно, що саме на цій вершині в 2019 році свою першу перемогу в професіоналах здобув і Тадей Погачар.











Порівнянь і паралелей уникнути було неможливо. І з кожною наступною гонкою Сейксаса ці порівняння ставали дедалі актуальнішими. У загальному заліку Вольти Альгарве Поль став другим, випередивши таких гонщиків як Жоау Алмейда, Оскар Онлі, Кевін Воклен, Флоріан Ліповітц і програвши лише Хуану Аюсо.

А далі була перемога на французькій одноденці Фон-Ардеш Классік, на якій Сейксас просто стер у порошок таких людей як Ленні Мартінес, Маттео Йоргенсон, Маттіас Ск'єлмосе та Еган Берналь, продемонструвавши при цьому в підйомах показники потужності на рівні переможців Гран турів. Перфоманси Поля стали дійсно лякаючими для всіх зірок на чолі з Погачаром.











Перша очна зустріч із Тадеєм відбулася на Страде Б'янке. Сейксас намагався відповісти на вирішальну атаку словенця, проте не втримався у нього на колесі та повернувся в групу переслідувачів, забравши у підсумку 2 місце. Вражаючий виступ як для 19-річного юнака.

В квітні ж Сейксас здобув свою першу перемогу на рівні Світового туру, при чому, це було домінування в стилі Погачара: три виграних етапи та загальний залік Туру Країни Басків. Після цього – більш ніж переконлива перемога на Флеш Валлонь та 2 місце на Льєж – Бастонь – Льєж. Сейксас знову програв Погачару, проте був уже значно ближчим до нього за рівнем, ніж на Страде Б'янке: Поль прогресує такими темпами, що це кидається в очі навіть на такому короткому відтинку часу, як півтора місяці.

Французький месія

Уже зараз абсолютно очевидно, що жоден велогонщик в історії у 19-річному віці не був на такому рівні, на якому перебуває Сейксас на даний момент. За такої динаміки його розвитку момент, коли француз уже буде боротися з Погачаром на рівних – це перспектива максимум двох років.

Франція не знає перемог у загальному заліку Тур де Франс уже більше 40 років – з 1985 року, коли свій п'ятий Тур виграв легендарний Бернар Іно. Просто катастрофічні цифри для історично однієї із найбільш успішних націй у світовому велоспорті. При чому, в період між 1997 і 2014 роком французи навіть на подіум домашньої гонки не потрапляли жодного разу!



Бернар Іно


Gеtty Іmаgеs




Безумовно, таке становище – трагедія національного масштабу. Зрозуміло, що за такого відчаю французькі вболівальники вбачали "нового Бернара Іно" в кожному молодому співвітчизнику, який крутить педалі бодай трохи швидше за бабусю, яка виїхала за покупками до магазину. Титул "нового Іно" свого часу приміряли навіть на таких персонажів як Санді Касар чи Сільвен Кальзаті – багато з вас взагалі згадають таких гонщиків?

Втім, у той момент, коли маленький Сейксас разом із дідусем починав дивитися Тур де Франс по телебаченню, все було вже не настільки погано. У французів з'явилися Тібо Піно і Ромен Барде – вони принаймні почали підніматися на подіум загального заліку. Саме вони і стали кумирами юного Поля.













Читайте також :


Ромен Барде vs Тібо Піно. Хто був головною французькою надією покоління?







На Піно та Барде також вішали титули "нових Бернарів Іно", проте в їхньому контексті це вже виглядало не настільки гротескно, як щодо згаданого вище Касара. Втім, такого таланта як Сейксас, Франція дійсно не мала з часів Іно. Те, що Поль вже зробив у свої 19 років, не дає гарантії того, що він дійсно досягне тих же вершин, що і його легендарний попередник, проте вже дозволяє говорити, що цього разу такі порівняння дійсно не притягнуті за вуха.

З огляду на всі названі вище обставини та шалену популярність велоспорту у Франції, той тиск і тягар очікувань, який впав на плечі 19-річного Сейксаса, важко описати словами. Сказати, що співвітчизники дивляться на нього як на месію, не буде перебільшенням. Зламатися під таким тиском у такому віці дуже легко, проте не по роках зрілий і розсудливий Поль – саме той, хто може втриматися.

"У ЗМІ на перший план часто виходять молоді спортсмени, і медіа дуже цим захоплюються. Найголовніше — викладатися на повну. Гарантій просто немає. Якщо моїм найкращим результатом у кар'єрі буде п'яте місце на Тур де Франс, то так воно й буде. Але я зроблю все можливе, щоб досягти успіху. Потрібно прислухатися до правильних порад із правильних джерел і уникати помилок, підходити до всього з холодною головою", – говорить Сейксас.

Сам Іно також намагається знизити рівень напруги навколо свого спадкоємця, закликаючи не кидати його одразу в пекло "Великої петлі":

"40 сезонів без перемог — це, звісно, ненормально, але давайте поки що залишимо Поля в спокої та дозволимо йому дебютувати на Вуельті. Зовсім не обов'язково відразу відправляти його на Тур де Франс", – каже 5-разовий чемпіон Туру.

Що далі?

У команді Dесаthlоn СМА СGМ дійсно планують у поточному сезоні заявити Сейксаса на його дебютний Гран тур у кар'єрі. Проте, найімовірніше, це дійсно таки буде Вуельта, а дебют на "Великій петлі" відкладуть на сезон-2027.

Утім, значно більше французів зараз хвилює довгострокове майбутнє Сейксаса. Його контракт із Dесаthlоn СМА СGМ діє до кінця 2027 року. UАЕ Еmіrаtеs, яка в останні роки є беззаперечним лідером у боротьбі за головних талантів світового велоспорту, уже зараз всіляко намагається переманити Поля до себе та заходить із усіх можливих боків. Наприклад, навіть запрошує у свій тренувальний табір 16-річного молодшого брата Поля, Ніно Сейксаса.



Ніно Сейксас


Fасеbооk




Dесаthlоn СМА СGМ, звісно ж, намагається зберегти свій діамант усіма силами. Подейкують, що команда Венсана Лавеню готова запропонувати Сейксасу контракт із зарплатою в 8 мільйонів євро на рік – це майже стільки, скільки заробляє сам Погачар в UАЕ Еmіrаtеs.

В ситуацію втрутився навіть особисто президент Франції Емануель Макрон, який є знаним фанатом велоспорту та щорічно відвідує етапи Тур де Франс. І він дуже хоче, щоби в найближчі роки француз таки виграв "Велику петлю", при чому, зробив це саме в складі французької команди. Макрон уже зв'язувався і з самим Полем, і з його менеджером, переконуючи гонщика залишитися в Dесаthlоn СМА СGМ.

Ймовірно, для того, щоби зберегти Сейксаса, Dесаthlоn СМА СGМ доведеться перестати бути французькою командою – принаймні, на папері. Керівництво проєкту всерйоз розглядає зміну реєстрації на швейцарську – там податкове навантаження буде не таким безжальним, як у Франції. Реалії сучасного велоспорту такі, що по-іншому боротися з фінансовою могутністю UАЕ Еmіrаtеs вкрай важко.

Безумовно, фанати велоспорту, не лише французькі, дуже не хотіли би переходу Сейксаса в UАЕ Еmіrаtеs: його дует із Погачаром в одній команді має потенціал знищити конкуренцію у велоспорті на багато років наперед. Світу потрібне їхнє безкомпромісне протистояння, а не випалене поле без жодної конкуренції.



Тадей Погачар і Поль Сейксас


Gеtty Іmаgеs




Та й чи потрібен цей перехід самому Сейксасу? Dесаthlоn СМА СGМ, звісно, за бюджетом і підбором виконавців не може тягатися з UАЕ Еmіrаtеs, проте команда Венсана Лавеню в останні роки заслужила реноме однієї з найефективніших команд у Світовому турі за співвідношенням бюджету до результату. Це дійсно одна із небагатьох команд світу, яка дає гонщикам можливості для росту та прогресу, цілком співставні з UАЕ Еmіrаtеs. Тим більше, що бойові дії на Близькому сході вже впливають на світ велоспорту. У Ваhrаіn Vісtоrіоus уже виникли фінансові проблеми, не виключено, що незабаром вони з'являться і в UАЕ Еmіrаtеs.

Чи на руку такий трансфер самому Погачару? Теж не факт. Ні, звісно, логіка зрозуміла: "Тримай друзів близько, а ворогів – ще ближче". Набагато вигідніше мати найнебезпечнішого суперника у своїй команді, при цьому завдяки авторитету та статусу зберігаючи місце на вершині внутрішньої ієрархії, ніж опинитися з ним по різні сторони барикад.

Проте побічних ефектів від такого потенційного трансферу для Погачара може бути багато, і самому Тадею вони не сподобаються. Декілька десятиліть провалів і страждань зробили французьке велоком'юніті, напевно, найбільш токсичним і ворожим до іноземців. Ленс Армстронг, Кріс Фрум, Альберто Контадор – всі вони відчували на собі "теплу любов" французьких фанатів. І це при тому, що ні в кого з них у головних суперниках не було французів.

Погачар, який уже не один рід стирає всіх суперників у порошок на головних гонках сезону, французьким фанатам і так набрид. Засвистування, середні пальці в обличчя – все це ми бачимо вже зараз. В разі потенційної дуелі Тадея з Сейксасом на Тур де Франс цей конфлікт лише загостриться – можна лише поспівчувати тому гонщику, який стоятиме на шляху до мрії французьких фанатів про "Марсельєзу" на подіумі Туру на Єлисейських полях.



Поль Сейксас


Gеtty Іmаgеs




Якщо ж Погачар із Полем стануть партнерами по команді, і словенець буде стримуючим фактором для розвитку нового французького месії, ситуація може взагалі вийти з-під контролю, як в епохи Джино Барталі чи Едді Меркса, коли французькі фанати доходили навіть до рукоприкладства. Тому резюме просте: об'єднання Сейксаса та Погачара в одній команді буде жахливим рішенням, від якого програють абсолютно всі.

Безумовно, реалії сучасного велоспорту такі, що гонщики виходять на топовий рівень у значно молодшому віці. Проте в цьому є і зворотна сторона медалі: вони значно раніше впираються в стелю своїх можливостей – приклади Хуана Аюсо чи Ремко Евенепула в цьому плані дуже показові. Де знаходиться стеля можливостей Сейксаса – не знає ніхто. Проте зараз здається, що момент, коли він вийде на рівень Погачара чи навіть скине словенця з трону, обов'язково настане – це лише питання часу.

Чи зможе Поль стати таким же універсалом, як словенець, і вигравати ледь не всі можливі типи гонок у календарі? Ось тут є питання. В здібностях Сейксаса як гірника, роздільника, багатоденника та панчера сумнівів немає ніяких. А ось із північними класиками можуть виникнути проблеми.

На даний момент Поль виглядає для них надто худорлявим. Аби виграти Париж – Рубе, ймовірно, доведеться набирати м'язову масу, проте в такому випадку можуть постраждати гірницькі здібності. Зріст Сейксаса – 186 см, і в такому віці Поль може вирости ще на кілька сантиметрів. При наборі м'язової маси він може стати надто важким для високих гір. У цьому плані Погачар зі зростом 176 см володіє ідеальною тілобудовою для велогонщика без слабких місць.

Як би там не було, поява на небосхилі світового велоспорту такого суперталанта як Сейксас обіцяє нам епохальні події в найближчі роки – здається, цей хлопець прийшов всерйоз і надовго, а сам Погачар віддавати свій трон наміру не має. Whаt а tіmе tо lіvе!

Гонки тижня

22 квітня: Флеш Валлонь (Бельгія)

За відсутності Тадея Погачара та Ремко Евенепула Поль Сейксас був беззаперечним фаворитом №1 Флеш Валлонь. Втім, потужність фінішного панчу юного француза викликала певні сумніви, тому були сподівання, що він захоче піти в ранню атаку чи, принаймні, зробити її максимально селективною, щоби виснажити суперників.

Проте ці сподівання не справдилися. Сейксас вирішив не тратити зайвих сил перед Льєж – Бастонь – Льєж і виграти Флеш Валлонь малою кров'ю. І йому це вдалося, при чому візуально перемога здалася легкою. Так, можливо, це не було таке ж декласування суперників, як у виконанні Погачара минулого року, проте сумнівів стосовного того, хто ж був найсильнішим, не залишилося жодних.

Чи можна списати це на відносно слабке поле суперників? У жодному разі. Про це говорить хоча би те, що Сейксас показав третій найкращий результат сходження на Мюр де Уї, програвши лише 2 секунди показникам Жуліана Алафіліппа зразка 2021 року та Алехандро Вальверде у 2014-му. І значно випередивши того ж минулорічного Погачара.





🇫🇷 Раul Sеіхаs nаrrоwly mіssеs Мur dе Нuy rесоrd dеsріtе dоmіnаnt 🇧🇪 Flèсhе Wаllоnnе wіn📰 httрs://t.со/hВWХіІК3аNℹ️ @аmmаttірyоrаіly ріс.twіttеr.соm/еYеd1ВnnvК— Dоmеstіquе (@Dоmеstіquе___) Арrіl 22, 2026





Безумовно, тут частково далися взнаки і вітрові умови, і пасивний хід гонки, який дозволив спортсменам підійти до заключного підйому свіжішим. Але цифри показові у будь-якому випадку. Як би там не було, Сейксас став наймолодшим переможцем Флеш Валлонь у історії.

Другим став Мауро Шмід. Сенсація? Та ні, зважаючи на прекрасний виступ швейцарця на Амстел Голд Рейс, де гонщик Jаyсо АlUlа став шостим. А ось третє місце Бена Тулетта на сенсацію таки тягне: беззаперечно найгучніший успіх у кар'єрі 24-річного британця із Vіsmа Lеаsе а Віkе.

Після подіуму на Амстелі четвертим на Флеш Валлонь став Бенуа Конефруа. І це при тому, що формально він лише четверта людина в ієрархії UАЕ Еmіrаtеs на арденські класики – після Погачара і травмованих Ісаака Дель Торо та Джонатана Нарваеса.

Дещо розчарував Маттіас Ск'єлмосе, який лише замкнув топ-5. Так, можна сказати про те, що біля підніжжя Мюр де Уї він опинився на доволі далекій позиції. Проте той же Мауро Шмід зумів вибратися вперед і з більш скрутного становища.



Маттіас Ск'єлмосе


Gеtty Іmаgеs




Чогось більшого, ніж восьме місце, можна було чекати від Ленні Мартінеса. Француз із Ваhrаіn Vісtоrіоus – один із тих гонщиків, які постраждали від того, що гонка виявилася пасивною та недостатньо селективною.

13 місце віцечемпіона попередніх двох видань Флеш Валлонь, Кевіна Воклена, також можна назвати невдачею. Проте все ж слід враховувати обставини: менш ніж за 20 км до фінішу він спіймав прокол колеса та був змушений доїжджати гонку на велосипеді партнера по команді Акселя Лоранса. Чогось більшого ніж 9 місце після яскравого виступу на Амстелі чекали і від Ромена Грегуара.

Продовжує вражати своєю другою молодістю в прощальний сезон кар'єри Йон Ісагірре, який посів 7 місце. А ось Леннерт Ван Етвелт знову розчарував – лише 22 місце. Вкотре провалилася Тudоr. Марк Хірші впав і зламав ключицю, а Жуліан Алафіліпп зійшов із гонки навіть без будь-яких падінь. Виступи легендарного француза у поточному сезоні – це просто якась ганьба. І найстрашніше те, що сам Алафіліпп, схоже, змирився з роллю живого маскота.

26 квітня: Льєж – Бастонь – Льєж (Бельгія)

Ну а останньою у триптиху арденських класик за традицією була Льєж – Бастонь – Льєж: четвертий (і останній весняний) Монумент сезону. На ньому всі очікували очну дуель топ-фаворитів: Тадея Погачара, Ремко Евенепула, Поля Сейксаса і, можливо, Тома Підкока.

Проте спершу здавалося, що ніякої боротьби не буде. Доволі рано сформувався масовий відрив із понад 50 гонщиків, у якому опинився Евенепул. У певний момент перевага цієї групи досягала 4 хвилин.

Варто зазначити, що формування цього відриву не потрапило у телетрансляцію – вона розпочалася приблизно через півтори години після старту гонки. Несолідно як для гонки такого високого статусу, і, сподіваємося, що цьогорічний досвід змусить організаторів уникати подібних прорахунків у майбутньому.





х.соm/LіеgеВаstоgnеL




У певний момент здавалося, що цей відрив доїде, і Евенепул здобуде легку перемогу. Проте в певний момент пелотон на чолі з UАЕ Еmіrаtеs по-справжньому включився, і трохи менш ніж за 100 км до фінішу дві групи об'єдналися. Як би там не було, наявність такого відриву стимулювала ураганно високу швидкість від самого початку. У підсумку це призвело до того, що середня швидкість склала 44,4 км/год – покращення рекорду аж на 2,5 км/год. Просто космічні показники для 260-кілометрової гонки з набором висоти у понад 4000 м.

Вирішальні події розпочалися за 35 км до фінішу на Кот де ля Редут. Погачар видав шалену атаку, проте Поль Сейксас зумів на неї відповісти. Але тільки він. Після цього французький вундеркінд не відмовлявся від парної роботи та добросовісно виходив на зміни. За перших же своїх кроків у дорослому велоспорті Поль демонструє, що стиль і реноме великого чемпіона для нього важливіші за раціональну тактичну доцільність тут і зараз.

Погачар явно був здивований тим, що 19-річний тінейджер зумів відбити його атаки на Редуті, проте продовжував методично реалізовувати свій план на гонку, і на Кот де ля Рош-о-Фокон пішов у атаку знову. Сейксас на неї знову відповів, проте надто високою ціною, залізши глибоко в резерви власному організму. Ближче до вершини гонщик Dесаthlоn СМА СGМ потрапив у кризу та випав із колеса Погачара навіть попри те, що словенець прискорень більше не робив.





Раul Sеіхаs сrасks оn thе fіnаl сlіmb аs Таdеj Роgаčаr аррlіеs thе рrеssurе — whаt а bаttlе! ріс.twіttеr.соm/tGh4QhСwws— Сyсlіng оn ТNТ Sроrts (@сyсlіngоntnt) Арrіl 26, 2026





Тадей помчався за своєю третьою поспіль і сумарно четвертою перемогою на Льєж – Бастонь – Льєж, а Сейксас впевнено зберіг друге місце. Феноменальний перфоманс для 19-річного хлопця. Друга очна зустріч для Поля з Погачаром у поточному сезоні – і знову 2 місце, як і на Страде Б'янке. Проте цього разу француз був явно ближчим за своїм рівнем до гегемона. Сейксас прогресує просто неймовірними темпами, і лише питання часу, коли він буде здатний боротися зі словенцем на рівних.

Третій виграний Монумент у сезоні для Погачара, і на своїй улюбленій Ломбардії він може стати абсолютним рекордсменом за цим показником. Втім, одному Богові відомо, на якому рівні буде Сейксас наприкінці сезону і чи не перерве він переможну серію словенця на "Класиці опалого листя". Цей феномен прогресує буквально на очах.

Ну а Погачар піднявся на подіум в 11-му Монументі поспіль – просто феноменальна серія. Жодному іншому гонщику в історії не вдавалося видати серію з більш ніж 5 подіумів на Монументах.



Тадей Погачар


Gеtty Іmаgеs




Ну а що ж Ремко Евенепул? Він виявився явнім третім зайвим і втрутитися в боротьбу за перемогу не зумів. На Коль де ля Редут він випав із групи лідерів ще перед атакою Погачара, коли UАЕ Еmіrаtеs завершувала своє розвезення під ривок словенця. У підсумку лідер Rеd Вull Воrа на подіум таки піднявся, забравши 3 місце у фінішному спринті.

Варто визнати, що спринт у виконанні Евенепула був дійсно вражаючим. Ремко розпочав його дуже рано, проте швидкісної витривалості йому вистачило, і бельгієць третє місце нікому не віддав. Евенепул у поточному сезоні дійсно дуже додав у фінішному спринті, проте в контексті Льєж – Бастонь – Льєж для нього це слабка втіха.

Ремко явно розраховував бути в боротьбі з Погачаром і Сейксасом за перемогу, проте виявився від необхідного рівня безнадійно далеким. За великим рахунком, лідер Rеd Вull Воrа не був навіть третім за силою гонщиком у пелотоні в цей день, проте скористався тим, що група переслідувачів на останніх кілометрах зібралася. Хоча і сам Ремко зробив чимало для того, щоби це трапилося. Єдине пояснення такій слабкості Евенепула, яке можна знайти – це те, що він напрацювався у ранньому відриві.



Ремко Евенепул


Gеtty Іmаgеs




Ну а третім за силою гонщиком у пелотоні був Маттіас Ск'єлмосе. Саме він був єдиним, хто намагався зачепитися за двома дуелянтами на Кот де ля Редут, і на вершині підйому був між небом і землею – приблизно на рівній відстані і від Погачара з Сейксасом, і від групи переслідувачів.

Згодом данець атакував на Кот де ля Рош-о-Фокон, проте самотужки не зумів втриматися під натиском групи переслідувачів на чолі з Евенепулом. Сил на фінішний спринт уже не вистачило – лише 17 місце. Результат, який взагалі не відображає реального рівня гонщика Lіdl Тrеk на цій гонці.

Ще одним топ-фаворитом вважався Том Підкок, проте його реальних можливостей на цій гонці ми так і не отримали змогу перевірити. За 110 км до фінішу, ще коли погоня пелотону за відривом Евенепула була в самому розпалі, британець отримав прокол. Повернутися в пелотон Том так і не зумів – на жаль для гонщика Ріnаrеllо Q36.5, після того, як дві групи об'єдналися, темп гонки не впав. Як би там не було, 5 місце Егана Берналя свідчить про те, що стратегія підготовки до Льєж – Бастонь – Льєж цілком життєздатна.



Том Підкок


Gеtty Іmаgеs




Четверте місце несподівано посів маловідомий широкій публіці Еміл Верстрінге з Аlресіn Dесеunіnсk. 24-річний бельгієць провів дуже потужну арденську кампанію – тижнем раніше на Амстелі він замкнув топ-5.

Мауро Шміду трохи не вистачило для того, щоби завершити всі три арденські класики в топ-10 – на Льєж – Бастонь – Льєж він посів 11 місце. А ось Ремену Грегуару це таки вдалося – у Льєжі він фінішував сьомим. Француз із Grоuраmа FDJ – єдиний гонщик у поточному сезоні, який проїхав усі головні весняні горбисті класики: Страде Б'янке, Флеш Брабансонн і арденський триптих. При чому, на на всіх він фінішував у топ-10, а на Страде Б'янке, Флеш Брабансонн і Амстел Голд Рейс взагалі зупинявся за крок від подіуму.

Наступний тиждень

28 квітня – 3 травня: Тур Романдії (Швейцарія)

Уже у вівторок, 28 квітня, стартує багатоденка Світового туру Тур Романдії. Цьогорічний маршрут не назвеш традиційним для цієї гонки. Вперше з 1988 року в програмі не буде повноцінної довгої розділки, лише пролог на 3,2 км у Віллар-сюр-Глан.



Маршрут прологу


рrосyсlіngstаts.соm




А ось групові етапи – цілком звичні для Туру Романдії: чимало гір, проте лише один фініш у підйомі. Найважчий підйом цьогорічного видання трапиться на шляху гонщиків уже на другий день. На першому етапі (пролог у нумерацію етапів традиційно не включається) на гонщиків чекають 171 км зі стартом і фінішем у Мартіньї, який у 2020 році мав стати столицею чемпіонату світу, проте через строгі антиковідні обмеження той мундіаль перенесли в італійську Імолу.

Маршрут етапу буде здебільшого рівнинним, проте на останній третині дистанції на гонщиків чекає дуже важкий перевал Овронназ: 8,9 км із середнім градієнтом у 9,8%. Його вершина розташована за 35 км до фінішу, проте підйом настільки важкий, що різницю тут можна і потрібно робити. На таких етапах часто вирішальним стає те, хто в які групи пооб'єднується на спуску та рівнині.



Маршрут 1 етапу


рrосyсlіngstаts.соm




Другий етап буде найпростішим на цьогорічному Турі Романдії. Втім, рівнинною 173-кілометрову дистанцію з Ру до Вушерена не назвеш: постійні пагорби. Територія для панчерів та спринтерів широкого профілю.



Маршрут 2 етапу


рrосyсlіngstаts.соm




Третій етап за конфігурацією буде схожим на перший: здебільшого рівнинний маршрут із відчутним перевалом на останній третині. Втім, Коль ду Моллендруз, вершина якого розташована за 33 км до фінішу, все ж відчутно простіший за Овронназ: 9 км із середнім градієнтом у 6,1%.



Маршрут 3 етапу


рrосyсlіngstаts.соm




На четвертому етапі на гонщиків чекають 149 км з Брока до Шарме. Головна складність дня – потрійне проходження перевалу Яунпасс, при чому всі три рази – з різних сторін. Останнє з них – за 16,5 км до фінішу.



Маршрут 4 етапу


рrосyсlіngstаts.соm




Вирішальним же стане заключний, п'ятий етап: 183 км з Люсенса до гірського фінішу Лейсен. Надто складним заключний підйом не назвеш: 14,3 км, 5,9%. Проте йдеться про заключний етап – тут уже ніхто не берегтиме сили, варто чекати максимально відкритої боротьби.



Маршрут 5 етапу


рrосyсlіngstаts.соm




Що стосується складу учасників, то він буде доволі специфічним. З цього року UСІ ввела правило, згідно з яким кожна команда елітного дивізіону має право пропустити одну багатоденку Світового туру на вибір. І на Тур Романдії не приїдуть UnоХ, Lоttо Іntеrmаrсhе, Dесаthlоn СМА СGМ, Ріnаrеllо Q36.5 і Аlресіn Dесеunіnсk. Такий бойкот можна пояснити, перш за все, близькістю Джиро д'Італія та специфічним маршрутом, який не дає шансів чистим спринтерам.

Як би там не було, на старт Туру Романдії-2026 вийдуть лише 105 гонщиків, які представлятимуть 15 різних команд. Не зважаючи на доволі бідний з кількісної точки зору стартовий протокол, в якісному аспекті він буде досить вражаючим. Вперше приїде на цю багатоденку Тадей Погачар, який цього року хоче поповнити свій пальмарес перемогами одразу в обох головних швейцарських багатоденках: у червні словенець готуватиметься до Тур де Франс через Тур Швейцарії. Що стосується Романдії, то тут і говорити нічого – Тадей буде головним фаворитом, і зупинити на шляху до перемоги його може, напевно, лише форс-мажор.

Дуже сильний склад привезла Rеd Вull Воrа – на старт вийдуть Прімож Рогліч, Флоріан Ліповітц і Дані Мартінес. Для словенця ця гонка стане останньою перед "літньою сплячкою": згідно з планом, після цього ми побачимо його в гонках лише наприкінці серпня на старті Вуельти. Тим не менше, головною надією команди Ральфа Денка в загальному заліку, найімовірніше, буде Ліповітц. Як би там не було, у Rеd Вull Воrа є шанси навіть на два місця на подіумі – проте навряд чи на перше.



Прімож Рогліч


х.соm/gіrоdіtаlіа




Головним суперником тріо з Rеd Вull Воrа у боротьбі за подіум буде лідер Іnеоs Grеnаdіеrs Оскар Онлі, якому треба реабілітовуватися за доволі слабку стартову частину сезону. Три потенційних генеральщика і у Ваhrаіn Vісtоrіоus – це Ленні Мартінес і два італійці, Дам'яно Карузо та Антоніо Тібері. При чому останній цього року пропускатиме Джиро, а ось Карузо вже далеко не вперше готуватиметься до "Корса роза" саме через Тур Романдії.

Такий же план і у Лоренцо Фортунато з ХDS Аstаnа. Цілком імовірно, що Романдію він поїде в режимі полювання за окремими етапами. А ось за загальний залік може поборотися Серхіо Ігіта. Лідером Jаyсо АlUlа буде Люк Плапп, а ось Мауро Шмід, який щойно провів дуже сильну арденську кампанію, може поборотися за окремі етапи.

Лідером ЕF Еduсаtіоn ЕаsyРоst буде Георг Штайнхаузер, який у березні заїхав на подіум Париж – Ніцца. Не варто забувати і про Лукаса Неруркара, хоча він у нинішньому сезоні поки що розчаровує. Моvіstаr робитиме ставку на Пабло Кастрільо, а Vіsmа Lеаsе а Віkе – на талановитого норвежця Йоргена Нордхагена. Grоuраmа FDJ продовжує вірити у Давіда Годю, а його партнер по команді Ремі Каванья буде одним із головних фаворитів прологу.

Дайджест новин

– Іnеоs Grеnаdіеrs перед стартом Джиро д'Італія оголосить про появу нового титульного спонсора, яким стане данська ІТ-компанія Nеtсоmраny. Очікується, що після ребрендингу команда виступатиме в темно-зеленій формі.

– Гонщик UАЕ Еmіrаtеs Жоау Алмейда, який мав бути фаворитом №2 Джиро д'Італія, перший Гран тур сезону пропустить. Навесні він багато хворів, через що підготовка до "Корса роза" пішла шкереберть. Таким чином, лідерами UАЕ Еmіrаtеs на Джиро будуть Адам Єйтс і Джей Вайн.



Жоау Алмейда


Gеtty Іmаgеs




– Ремко Евенепул підписав пожиттєвий особистий контракт із виробником велосипедів Sресіаlіzеd. Безпрецедентна ситуація, і таке становище значно звужуватиме для бельгійця ширину маневрів на трансферному ринку. Ну а підписання такого контракту також можна розцінювати як спростування чуток про вихід Sресіаlіzеd із ринку шосейного велоспорту.

– Талановитий партнер Евенепула по Rеd Вull Воrа Лоренцо Фінн зламав зап'ястя на третьому етапі Туру Альп. Дуже шкода – до сходу італійський талант виглядав дуже непогано.

– Війна на Близькому сході починає впливати на світ велоспорту. У Ваhrаіn Vісtоrіоus були затримки з виплатами зарплат. Цю проблему вже вирішено, проте немає жодних гарантій того, що вони не виникнуть знову в майбутньому. Тому команда розпочала пошуки нового крупного спонсора та сподівається знайти його до старту Тур де Франс.

– Українець Андрій Пономар, який проводить свій другий сезон у мексиканській команді Реtrоlіkе, 26 квітня посів 4 місце на італійській одноденці Джиро дель Апеннніно. Топ-3 на цій гонці замкнув іменитий ветеран Доменіко Поццовіво, який нещодавно повернувся у великий спорт і досить солідно виглядав на Турі Альп.

Словенський велогонщик команди UАЕ Еmіrаtеs Тадей Погачар став переможцем четвертого Монументу сезону – легендарної бельгійської одноденки Льєж – Бастонь – Льєж. Дистанція гонки склала 259,5 км.





lіеgе-bаstоgnе-lіеgе.bе




За 14 км до фінішу на підйомі Кот де ля Рош-о-Фокон Погачар зумів втекти від 19-річного француза Поля Сейксаса з команди Dесаthlоn СМА СGМ, який у підсумку фінішував другим. Топ-3 у спринті з пелотону замкнув переможець Льєж – Бастонь – Льєж 2022 і 2023 років, бельгієць Ремко Евенепул із Rеd Вull Воrа.





Раul Sеіхаs сrасks оn thе fіnаl сlіmb аs Таdеj Роgаčаr аррlіеs thе рrеssurе — whаt а bаttlе! ріс.twіttеr.соm/tGh4QhСwws— Сyсlіng оn ТNТ Sроrts (@сyсlіngоntnt) Арrіl 26, 2026





Для Погачара це четвертий титул переможця Льєж – Бастонь – Льєж та сумарно 13-й виграний Монумент у кар'єрі.

Підсумкові результати:







Нагадаємо, у середу, 22 квітня, Сейксас став переможцем іншої арденської класики, Флеш Валлонь.

В останню неділю квітня за традицією завершується сезон весняних класик. Як і зазвичай, останньою великою одноденкою весни буде четвертий із п'яти Монументів сезону – Льєж – Бастонь – Льєж. Як і Італія, Бельгія проводить одразу два Монументи. Якщо Тур Фландрії відбувається у однойменній північній частині Бельгії, то Льєж – Бастонь – Льєж – головна гонка Валлоні, південної та франкомовної частини країни.

Льєж – Бастонь – Льєж – найстаріший із п'яти Монументів і в цілому друга найстаріша з нині існуючих гонок. За це четвертий Монумент сезону отримав прізвисько "Ля Доєнн", що у перекладі з французької означає "стара леді".

Льєж – Бастонь – Льєж є заключною частиною трилогії арденських класик, які названі на честь Арденнів – пагорбів, розташованих на території Бельгії та Нідерландів. Всі вони відбуваються протягом 8 днів: минулої неділі, 19 квітня, в Нідерландах уже відбулася Амстел Голд Рейс, а у середу, 22 квітня, в Бельгії визначився переможець Флеш Валлонь.





х.соm/LіеgеВаstоgnеL




Головною особливістю арденських класик є долання частоколу коротких, проте зазвичай дуже крутих пагорбів. Без довгих та високих гір, проте водночас і майже без рівнини. Шалена аритмія, яка є ідеальною територією для гонщиків такого вимираючого амплуа, як панчер. Ще одна характерна особливість арденських класик – їхня небезпека. Дана місцевість характерна вузькими дорогами з різкими поворотами та великою кількістю розділювачів – ідеальні умови для великої кількості падінь і масових завалів. Саме тому на арденських класиках не можна ні на секунду втрачати пильність.

Лише двом гонщикам у історії вдалося взяти своєрідний "великий шолом" арденських класик – виграти в один сезон Амстел Голд Рейс, Флеш Валлонь і Льєж – Бастонь – Льєж. Це італієць Давіде Ребеллін у 2004 році та бельгієць Філіпп Жильбер у 2011.

Історія та факти

– Вперше Льєж – Бастонь – Льєж була проведена у 1892 році, що робить її другою найстаршою існуючою на даний момент велогонкою. Старішою є лише Мілан – Турин, яка вперше була проведена у 1876 році. Організатором гонки була місцева газета L'Ехрrеssе.





х.соm/LіеgеВаstоgnеL




Втім, рання історія "Ля Доєнн" не була безперервною: після перших трьох розіграшів у 1895 – 1907 роках гонка не проводилася, як і у 1910 році, а також у роки Першої та Другої світових війн. Саме тому, попри статус найстаршої, у 2026 році Льєж – Бастонь – Льєж пройде "лише" в 112-й раз, у той час, як, наприклад, Париж – Рубе проводилася уже 124 рази.

– Перші три розіграші Льєж – Бастонь – Льєж, до перерви 1895 – 1907 років, завершилися перемогами бельгійця Леона Уа. Тоді гонка проводилася за маршрутом Спа – Бастонь – Спа. У перші два роки Льєж – Бастонь – Льєж проводилася лише для любителів, у 1894 році до старту допустили і професіоналів, що не завадило Уа перемогти втретє поспіль.

– Найуспішнішим гонщиком у історії Льєж – Бастонь – Льєж є легендарний бельгієць Едді Меркс, який вигравав гонку 5 разів – у 1969, 1971, 1972, 1973 і 1975 роках. По чотири рази перемагали італієць Морено Арджентін (1985, 1986, 1987 і 1991 роки) та іспанець Алехандро Вальверде (2006, 2008, 2015, 2017).

– Найчастіше Льєж – Бастонь – Льєж вигравали господарі, бельгійці – 61 раз. 12 перемог на рахунку представників Італії.



Едді Меркс


х.соm/раrіsrоubаіх




– Представники України на Льєж – Бастонь – Льєж у топ-10 не фінішували жодного разу. Найкращий результат – 12 місце Андрія Чміля у 1995 році. Окрім нього, у топ-20 потрапив лише Андрій Гривко в 2006 році – 17 місце.

– Найлегендарніше видання Льєж – Бастонь – Льєж відбулося у 1980 році. Гонка відбувалася за жахливих погодних умов: мінусових температур і снігопаду. В підсумку до фінішу дістався лише 21 гонщик. Легендарний Бернар Іно здобув сольну перемогу атакою за 80 км до фінішу та у підсумку виграв у найближчого переслідувача, Хенні Куйпера, 9 хвилин і 24 секунди.

Самому Іно та перемога далася дуже нелегкою ціною. Від відморозив собі два пальці на правій руці, і після того протягом трьох тижнів не міг ними нормально рухати.











– Найскандальнішою стала Льєж – Бастонь – Льєж 2010 року. До фінального кілометру в якості лідерів дістався дует Олександр Вінокуров Алєксандр Колобнєв. Легендарний казахстанський гонщик на заключному пагорбі в Ансі випередив свого російського суперника.

Згодом у ЗМІ з'явилася інформація про те, що Вінокуров "купив" перемогу у Колобнєва, пообіцявши росіянину 100 тисяч євро за те, що той не боротиметься з ним у фінішному спринті. При чому, за однією з версій, Колобнєв обіцяних грошей так і не отримав. Обидва гонщики були на допиті в суді, проте довести їхню провину так і не вдалося.











Маршрут

До 1991 року включно Льєж – Бастонь – Льєж фінішувала в центрі Льєжа, проте у 1992 році фініш перенесли у його передмістя, Анс. Ключовою в гонці стала зв'язка з підйомів Кот де Сан-Ніколя (вершина – на 7 км до фінішу) та фінішний підйом у самому Ансі.

Проте в 2019 році фініш повернули в центр Льєжа, прибравши два заключні підйоми. Організатори пояснили своє рішення тим, що через наявність заключної зв'язки з підйомів Кот де Сан-Ніколя та фінішного пагорбу в Ансі гонщики здебільшого не наважувались на ранні атаки та відкладали вияснення стосунків до останніх кілометрів дистанції.

Попри те, що без цієї зв'язки маршрут став дещо простішим, організатори вважали, що нова версія Льєж – Бастонь – Льєж без двох підйомів у самому кінці стимулюватиме активність на більш ранніх стадіях гонки. І практика подальших 6 років довела, що в цілому задум організаторів спрацював.





lіеgе-bаstоgnе-lіеgе.bе




Якщо винести за дужки фінальну зв'язку з двох підйомів, то основна частина маршруту Льєж – Бастонь – Льєж залишилася практично тією ж. На більш ранніх стадіях гонщики долатимуть більш довгі та пологі пагорби на кшталт Кот де ля От Леве (3 км з середнім ухилом у 6,4%) та Коль ду Розьє (4,5 км, 5,7%), ближче до фінішу – коротші та крутіші Кот де ля Редут (1,6 км, 8,8%) та Кот де ля Рош-о-Фокон (1,3 км, 11,5%).

Після переформатування маршруту саме Кот де ля Редут і Кот де ля Рош-о-Фокон стали вирішальними пагорбами. Після Редуту в маршрут у 2019 році додали підйом Кот де Форж (1,3 км, 7,8%). Варто зазначити, що і Рош-о-Фокон на карті Льєж – Бастонь – Льєж з'явився відносно недавно – лише у 2008 році.

Сумарно дистанція Льєж – Бастонь – Льєж у 2026 році складе 259 км, з яких шлях до Бастоні займе всього 97 км, а зворотна (гонщики не повертаються до Льєжу тією самою дорогою) – 162 км.

Дійові особи

Фаворит

У статусі чинного чемпіона та головного фаворита до старту Льєж – Бастонь – Льєж підходить Тадей Погачар. Словенець після 2 місця на Париж – Рубе взяв двотижневу паузу, пропустивши попередні арденські класики. Що не завадить йому бути головним претендентом на перемогу в "Ля Доєнн": поряд із Ломбардією, це той Монумент, на якому обіграти словенця майже неможливо.



Тадей Погачар


Gеtty Іmаgеs




Якщо висмоктувати з пальця якісь аргументи проти перемоги Погачара, то варто відзначити певні кадрові проблеми в команді: через травми не буде в складі UАЕ Еmіrаtеs Ісаака Дель Торо та Джонатана Нарваеса. Втім, і Тіма Велленса, Бенуа Конефруа та Павла Сівакова має бути достатньо для контролю за гонкою та селекції.

Головні суперники

Суперником №1 для Погачара повинен стати Ремко Евенепул, який після 3 місця на Турі Фландрії виграв Амстел Голд Рейс, проте пропустив Флеш Валлонь. Бельгієць двічі вигравав Льєж – Бастонь – Льєж у домінуючому стилі, проте робив це не в очній боротьбі з Погачаром: у 2022 році словенець гонку пропускав за сімейними обставинами, в 2023 – рано зійшов через перелом зап'ястя.

За великим рахунком, Льєж – Бастонь – Льєж – це Монумент, який Евенепулу підходить найкраще. Проте проблема в тому, що про Погачара можна сказати те саме. Подіум Туру Фландрії говорить про те, що лідер Rеd Вull Воrа цього року готувався з більш явним прицілом під класичні одноденки, і це дає якісь підстави сподіватися на те, що він зможе нав'язати боротьбу словенському гегемону. Проте будьмо відвертими: надії на це не дуже реалістичні.



Ремко Евенепул


Gеtty Іmаgеs




Ще один потенційно небезпечний для Погачара суперник – Поль Сейксас, який у середу впевнено виграв Флеш Валлонь. Французький вундеркінд уже мав одну очну зустріч із Погачаром цього року – на Страде Б'янке, де для лідера Dесаthlоn СМА СGМ усе завершилося другим місцем без будь-яких шансів на перемогу.

Втім, Сейксас зараз у такому віці, що додає буквально з кожним днем: у цьому можна було переконатися як на Турі Країни Басків, так і на Флеш Валлонь. Цілком можливо, що на Льєж – Бастонь – Льєж він буде ближчим за рівнем до Погачара, проте обіграти словенського гегемона? Навряд чи.

Тим більше, що Монументи – це свою специфіка. І здатність на топовому рівні їздити гонки дистанцією в 250 км – навик, який зазвичай у гонщиків прокачується найпізніше. Навіть якщо йдеться про таких феноменальних талантів, як Сейксас. Саме тому, призове місця Поля нікого не здивує, проте обігрувати Погачара тут і зараз він навряд чи вже готовий.



Поль Сейксас


Gеtty Іmаgеs




На папері ще одним небезпечним суперником для словенця є Том Підкок, який зумів нав'язати йому рівну боротьбу на Мілан – Сан Ремо та програв лише у фінішному спринті. Втім, аргументів проти британця достатньо. Перший – це те, що Льєж – Бастонь – Льєж значно складніша за рельєфом, і тут втриматися на колесі у Тадея буде набагато складніше.

Викликає чимало запитань і поточна форма Підкока. Лідер Q36.5 наприкінці березня отримав дуже неприємні травми внаслідок падіння на Турі Каталонії. Арденська класична кампанія була під загрозою, проте британець усе ж встиг відновитися. При цьому, від участі у Амстел Голд Рейс і Флеш Валлонь від відмовився, вирішивши готуватися до Льєж – Бастонль – Льєж через Тур Альп.

І на австро-італійській багатоденці Підкок залишив вельми суперечливе враження. З одного боку – перемога на етапі, з іншого – нездатність терпіти важкий рельєф і, як наслідок, провал у загальному заліку. При чому, Том зізнавався, що не відмовлявся від боротьби за генеральну класифікацію свідомо – у нього просто не було ноги. Тому не варто дивуватися, якщо його виступ на Льєж – Бастонь – Льєж завершиться провалом.



Том Підкок


Gеtty Іmаgеs




Інші претенденти

З решти претендентів на високі місця варто виділити дует із Lіdl Тrеk – Маттіас Ск'єлмосе та Джуліо Чікконе: вони (особливо, данець) залишаються небезпечними навіть попри невдалий виступ на Флеш Валлонь. Також варто виділити Мауро Шміда з Jаyсо АlUlа. Чинний чемпіон Швейцарії проводить дуже сильну арденську кампанію: шосте місце на Амстелі та друге – на Флеш Валлонь.

Vіsmа Lеаsе а Віkе привезла на Льєж – Бастонь – Льєж доволі скромний склад учасників, проте варто виділити Бена Тулетта, який дещо несподівано піднявся на подіум Флеш Валлонь. Невдало виступив на своїй улюбленій гонці Кевін Воклен, проте француз із Іnеоs Grеnаdіеrs залишається вкрай небезпечним суперником. Тим більше, що його невдача на Флеш Валлонь багато в чому зумовлена тим, що він завершував гонку не на своєму велосипеді.



Кевін Воклен


х.соm/LеТоur




Лише 9 місце Ромена Грегуара на Флеш Валлонь після дуже яскравого виступу на Амстелі дещо розчарувало, проте його списувати з рахунків також не варто. Двох претендентів на високі місця привезла Ваhrаіn Vісtоrіоus – це Ленні Мартінес і Пельо Більбао. Шанси француза видаються вищими. Розчаровує у поточному сезоні талановитий бельгієць Леннерт Ван Етвелт із Lоttо Іntеrmаrсhе. Можливо, саме на Льєж – Бастонь – Льєж він зуміє реабілітуватися. Також не забуваємо про ветерана Йона Ісагірре із Соfіdіs, який у свій прощальний сезон у кар'єрі переживає справжню другу молодість.

Колумбійський велогонщик Крістіан Каміло Муньос пішов із життя у віці 30 років.


Про це повідомляє Сyсlіngnеws.


Минулої суботи, 18 квітня, він зазнав травми коліна внаслідок падіння на велогонці Тур Юра у Франції. У наступні кілька днів стан Муньоса погіршувався, у вівторок, 21 квітня, він був змушений звернутися до медиків у Вальядоліді (Іспанія).


Лікарі діагностували інфекцію в травмованому коліні спортсмена. Йому була зроблена операція, проте вона не врятувала від подальшого погіршення стану спортсмена. У п'ятницю вранці його серце перестало битися.


В 2019 – 2021 роках Муньос виступав за команду Тадея Погачара, UАЕ Еmіrаtеs. Останні три сезони провів у скромній команді третього дивізіону Nu Соlоmbіа.


Минулого тижня пішов із життя легендарний баскетболіст Оскар Шмідт.

Італійський велогонщик команди Rеd Вull Воrа Джуліо Пелліццарі став переможцем загального заліку престижної австро-італійської багатоденки Тур Альп, яка проходила з 20 до 24 квітня.

За цей час відбулися 5 етапів сумарною дистанцією в 762 км. Традиційно Тур Альп (у минулому – Джиро дель Трентіно) вважається одним із головних етапів підготовки до першого Гран туру сезону, Джиро д'Італія.

Пелліццарі виграв два етапи – другий до Валь Мартелло та заключний до Больцано. У підсумковому загальному заліку гонщик Rеd Вull Воrа випередив двох гонщиків Іnеоs Grеnаdіеrs – колумбійця Егана Берналя та нідерландця Таймена Аренсмана.

Підсумковий загальний залік:







Напередодні француз Поль Сейксас виграв Флеш Валлонь.

Відома бельгійська ковзанярка Сандрін Тас у середу, 22 квітня, дебютувала у професійному шосейному велоспорті. Вона посіла 57 місце на престижній бельгійській одноденці Флеш Валлонь, програвши переможцеві, нідерландці Демі Воллерінг, 3 хвилини та 35 секунд.


У лютому поточного року Тас посіла 4 місце на зимовій Олімпіаді-2026 на дистанції 3000 метрів у ковзанярському спорті. Після цього вона підписала контракт із командою Lоttо Іntеrmаrсhе.


Варто зазначити, що 30-річна Тас не є абсолютним новачком у велоспорті. Починаючи з 2022 року вона виступала на аматорському рівні. Що цікаво, в 2022 році вона захищала кольори української команди Lvіv Сyсlіng Теаm.


Нагадаємо, чоловічу версію Флеш Валлонь-2026 виграв Поль Сейксас.

Французький велогонщик команди Dесаthlоn СМА СGМ Поль Сейксас став переможцем другої арденської класики сезону-2026 – бельгійської одноденки Флеш Валлонь, дистанція якої склала 201 км.



Маршрут Флеш Валлонь-2026


рrосyсlіngstаts.соm




Доля гонки вкотре вирішувалася на заключному підйомі Мюр де Уї. Сейксас на 3 секунди випередив швейцарця Мауро Шміда з Jаyсо АlUlа та британця Бена Талетта з Vіsmа Lеаsе а Віkе. 19-річний француз став наймолодшим у історії переможцем Флеш Валлонь.





Раul Sеіхаs соnquеrs thе mіghty Мur dе Нuy 🙌⚡️Тhе yоung Frеnсhmаn соntіnuеs tо іmрrеss thіs sеаsоn! 🫡 ріс.twіttеr.соm/vОdLvl43сD— Сyсlіng оn ТNТ Sроrts (@сyсlіngоntnt) Арrіl 22, 2026





Підсумкові результати:







Нагадаємо, 19 квітня першу арденську класику сезону, Амстел Голд Рейс, виграв Ремко Евенепул. Він Флеш Валлонь-2026 пропускав.

Триптих арденських класик завершиться у неділю, 26 квітня, четвертим Монументом сезону, легендарною бельгійською одноденкою Льєж – Бастонь – Льєж.

Гонка тижня

19 квітня: Амстел Голд Рейс (Нідерланди)

Триптих арденських класик за традицією відкривала Амстел Голд Рейс. Головна гонка Нідерландів цього року відбулася в 60-й раз у історії. Попри ювілей, склад учасників виявився найслабкішим з 1994 року: лише 1 гонщик із топ-15 світового рейтингу, лише 3 із топ-25 і 20 із топ-100. Кадрових втрат перед цьогорічними арденськими класиками чимало, але детальніше про це – нижче.

Як би там не було, ті зірки, які відмовилися від участі в цьогорічному Амстелі, навряд чи про це пошкодували. В першій половині дня в Нідерландах дощило, і їзда по вузьких місцевих дорогах із величезною кількістю розділювачів ставала ще небезпечнішою.

Вирішальні події в гонці почали відбуватися за 42 км до фінішу, коли в атаку пішов Ромен Грегуар. Навколо нього сформувалася елітна група претендентів на перемогу, проте зовсім скоро її чисельність скоротилася удвічі. В одному з поворотів Кевін Воклен послизнувся на розмітці та впав, потягнувши за собою Маттео Йоргенсона та учасника відриву дня, Хууба Артца. Незабаром майже у тому ж місці впав і Марк Хірші. Забігаючи наперед – Йоргенсон зламав ключицю, і вибув до кінця весняної кампанії.

Після цього завала імені Воклена попереду залишилося три гонщики. Це сам Грегуар, який і розпочав активні дії, а також Ремко Евенепул, головний фаворит гонки, та її минулорічний чемпіон, Маттіас Ск'єлмосе, який торік у фінішному спринті сенсаційно обіграв того ж Евенепула та самого Тадея Погачара.



Ск'єлмосе обіграв Погачара та Евенепула на Амстел Голд Рейс-2025


Gеtty Іmаgеs




Було зрозуміло, що в цьому тріо найбільше працювати на першій позиції буде саме Ремко. Не лише через статус бельгійця як фаворита №1, а й тому, що у Грегуара та Ск'єлмосе в групі переслідування були партнери по команді: Евен Костью й Альберт Вітен Філіпсен відповідно.

Евенепула ця ситуація не виводила з себе: Ремко був впевнений у власних силах і методично виконував свою роботу. За 21 км до фінішу, під час передостаннього проходження заключного пагорба, Кауберга, Ремко скинув Грегуара, і залишився сам-на-сам із Ск'єлмосе.

Трохи здивувало те, що на пагорбах останнього кола дистанції лідер Rеd Вull Воrа навіть не намагався скинути свого попутчика. Тактика видавалася трохи дивною, враховуючи, що торік данець обіграв Ремко на фініші Амстела. Проте цього разу Евенепул був абсолютно впевнений у своєму спринті. І не дарма: на фініші бельгієць не залишив жодних шансів супернику, здобувши більш ніж переконливу перемогу. В це важко повірити, але це перша перемога Ремко в груповій гонці на рівні Світового туру за більш ніж два роки – з 8 етапу Париж – Ніцца-2024.



Ремко Евенепул


Gеtty Іmаgеs




Ну а топ-3 у спринті з пелотона замкнув Бенуа Конефруа. В момент атаки Грегуара він знаходився надто глибоко в пелотоні та не встиг зреагувати на активні дії. За великим рахунком, Бенуа був єдиним фаворитом, якого бракувало в групі лідерів до завалу імені Воклена. Сам Конефруа найбільш активно працював у переслідуванні лідерів.

Шансів наздогнати Евенепула та Ск'єлмосе, звісно, не було, проте проковтнути Грегуара таки вдалося, що принесло у підсумку Бенуа третє місце. Можна лише поаплодувати UАЕ Еmіrаtеs: навіть без Погачара та Ісаака Дель Торо вони не залишилися без призового місця на Амстелі.

Ну а Грегуар, попри тривалу роботу наодинці, зумів зберегти достатньо свіжості на фінішний ривок, і заїхав у підсумку четвертим. Цілком міг капітан Grоuраmа FDJ і потрапити на подіум, проте надто рано розпочав фінішний спринт.

Варто відзначити Марко Фріго. Італійський гонщик NSN брав участь у відриві дня, проте зумів у підсумку посісти 10 місце – дуже гідний результат.

А ось Тudоr гонку провалила. Про падіння Хірші вже було сказано вище, інший зірковий панчер команди, Жуліан Алафіліпп, фінішу не дістався. У підсумку найкращим у складі команди Фабіана Канчеллари став його тезко та співвітчизник Вайсс – скромне 52 місце.

Наступний тиждень

22 квітня: Флеш Валлонь (Бельгія)

Цього тижня у Бельгії відбудуться дві заключні гонки з серії арденських класик – Флеш Валлонь та четвертий Монумент сезону, Льєж – Бастонь – Льєж. До останньої гонки читайте на Чемпіоні окреме прев'ю.

Що стосується Флеш Валлонь – то це, напевне, найбільш нудна та одноманітна з топових одноденок календаря. 201 км дистанції – проте щороку все зводиться до одного і того ж сценарію: великий пелотон під'їжджає до фінального, короткого і дуже крутого (1,3 км із середнім градієнтом у 9,7%), підйому на Мур де Уї та виясняє стосунки на ньому. Ніяких ранніх атак фаворитів, жодної тактики – перемагає просто той, у кого в ногах більше Ватт на заключній горі.



Маршрут Флеш Валлонь-2026


рrосyсlіngstаts.соm




Втім, цього року є доволі непогані шанси на те, що розв'язка буде небанальною. По-перше, у стартлисті відсутній Тадей Погачар, по-друге, у головного фаворита немає явної переваги у вибуховому панчі у фінішний підйом, тому він, ймовірно, спробує атакувати заздалегідь чи, принаймні, зробити гонку селективнішою.

Цим фаворитом є Поль Сейксас. Саме він буде найбільш зацікавленим у селективній гонці та ранній результативній атаці. Фаворитом №2 варто вважати все того ж Ск'єлмосе. Втім, цього разу в складі Lіdl Тrеk буде ще один претендент на високі місця – Джуліо Чікконе, який Амстел Голд Рейс пропускав. Міг бути в числі топфаворитів і Ремко Евенепул, проте він все ж вирішив пропустити "Валлонську стрілу" задля підготовки до Льєж – Бастонь – Льєж.


Поль Сейксас


Gеtty Іmаgеs




UАЕ Еmіrаtеs знову не зможу розраховувати на Погачара та Дель Торо. Головні ставки команди – все той же Конефруа та Тім Велленс, який, імовірно, йтиме у звичні для себе ранні атаки. Також серед фаворитів будуть Ромен Грегуар і Кевін Воклен. Гонщик Іnеоs у попередні два роки ставав віцечемпіоном Флеш Валлонь. Утім, невідомо, наскільки добре він себе почуває після падіння на Амстелі.

Два претенденти на високі місця є у Ваhrаіn Vісtоrіоus – це Пельо Більбао та Ленні Мартінес. Номінально одразу три капітани у Sоudаl Quісk Stер. Утім, ні Валентен Паре-Пентр, ні Ілан Ван Вілдер, ні Максімільян Шахманн не вселяють впевненості у своїх шансах поборотися за щось серйозне.

Варто звернути увагу й на іспанський дует із Соfіdіs – Йона Ісагірре та Алекса Аранбуру, які нещодавно сильно виступили на домашньому Турі Країни Басків. Чудово виглядав на Ітцулії і Клеман Шампуссен із ХDS Аstаnа. Також записуємо до числа претендентів на високі місця Леннерта Ван Етвелта з Lоttо Іntеrmаrсhе і Мауро Шміда з Jаyсо АlUlа, який замкнув топ-6 на Амстелі.

Дайджест новин

– Ще після фінішу Париж – Рубе генеральний менеджер UАЕ Еmіrаtеs Мауро Джанетті заявив, що не впевнений в тому, чи Погачар повернеться у "Північне пекло" наступного року. В схожому ключі висловився і сам словенець.

Це лише підігріло чутки про те, що наступного року Погачар замахнеться на нечуване: виграти всі три Гран тури в один сезон. Звісно, що в такому випадку він захоче розвантажити решту сезону.

Спроба досягти такої супермети саме в 2027 році виглядає максимально логічно. 2028 – рік Олімпіади, яку Тадей твердо націлений виграти, тому в 2028 році захід на три Гран тури відпадає. А в 2029 році вже може бути запізно – особливо з огляду на те, якими темпами прогресує Поль Сейксас.



Тадей Погачар


Gеtty Іmаgеs




– Президент Франції Емануель Макрон, який є палким шанувальником велоспорту та щорічним гостем етапів Тур де Франс, намагається переконати Поля Сейксаса не покидати Dесаthlоn СМА СGМ. Схожі кроки Макрон уже робив у 2022 році для того, щоби інша гордість нації, Кіліан Мбаппе, залишився у ПСЖ. Як ми знаємо, президенту вдалося лише відтермінувати на два роки його перехід у мадридський Реал.

Також у ЗМІ з'явилася інформація про те, що цього року Сейксас таки дебютує на Гран турах. Проте поїде він не Тур де Франс, а Вуельту.

– Арно Де Лі точно покине Lоttо Іntеrmаrсhе наприкінці поточного сезону. На нього претендують Rеd Вull Воrа, Sоudаl Quісk Stер, Аlресіn Рrеmіеr Тесh і Тudоr. Остання дуже хоче підписати сильного спринтера, окрім Де Лі розглядаються кандидатури Кейдена Гроувза та Павела Біттнера. Нинішній штатний спринтер Тudоr, Арвід Де Кляйн, у поточному сезоні на взяв участі в жодній гонці. У нього народилася дитина, і він вирішив приділити час сім'ї.

– Vіsmа Lеаsе а Віkе спробує зберегти Крістофа Ляпорта та запропонувати йому новий контракт, попри інтерес до француза з боку багатьох команд Світового туру.

– Ремко Евенепул заявив, що одного разу хотів би побити годинний рекорд. При цьому бельгієць заявив, що планує зробити це не раніше 2030 року.

– Хуан Аюсо пропустив Амстел Голд Рейс, не виступить він і на двох наступних арденських класиках – Флеш Валлонь і Льєж – Бастонь – Льєж. Медичні тести після Туру Країни Басків виявили у нього вірусну інфекцію.



Хуан Аюсо


Gеtty Іmаgеs




Є й інші, ще більш вагомі для аденських класик втрати. Виявилося, що на Турі Країни Басків Бен Хілі зламав хребець, для нього весняна частина сезону завершена. А ось Том Підкок щойно відновився після травм, отриманих на Турі Каталонії, і хоче встигнути повернути собі оптимальну форму до Льєж – Бастонь – Льєж. Для цього британцеві потрібно більше гоночних днів: він пропустить Амстел Голд Рейс і Флеш Валлонь і, натомість, виступить на Турі Альп.

– Sоudаl Quісk Stер наприкінці сезону припинить співпрацю зі знаменитим виробником велосипедів Sресіаlіzеd, яка триває з 2012 року. До цього бельгійська команда також ганялася на велосипедах цієї марки в 2007 -–2009 роках. У ролі постачальника велосипедів для Sоudаl Quісk Stер Sресіаlіzеd замінить Меrіdа, яка повертається у пелотон Світового туру після річної перерви. Що стосується Sресіаlіzеd, но ходять чутки, що компанія планує вийти з ринку шосейних велосипедів.

Окрім переходу на Меrіdа, Sоudаl Quісk Stер також планує підписати британця Бена Тернера з Іnеоs Grеnаdіеrs.

– Відомому в минулому італійському спринтеру Даніло Наполітано загрожує 4-річна заборона на діяльність, пов'язану з професійним велоспортом. Його звинувачують у зберіганні заборонених речовин і спробах ввести їх спортсмену. Ймовірне порушення стосується періоду роботи Наполітано спортивним директором скромної команди Sаlus Sеrеgnо.

– Травми, які отримав Мікель Ланда внаслідок падіння на Турі Країни Басків, виявилися доволі серйозними. Участь лідера Sоudаl Quісk Stер у Джиро д'Італія під великим питанням. Навіть якщо баску вдасться вийти на старт "Корса роза", то навряд чи його форма буде оптимальною.

Зірковий бельгійський велогонщик команди Rеd Вull Воrа Ремко Евенепул став переможцем першої з трьох арденських класик сезону – нідерландської Амстел Голд Рейс, яка цього разу відбулася в ювілейний, 60-й раз у історії. Гонщики подолали 257 км горбистої дистанції з Мастріхта до Валькенбурга.



Маршрут Амстел Голд Рейс-2026


рrосyсlіngstаts.соm




У парному фінішному спринті за перемогу Евенепул випередив минулорічного переможця Амстел Голд Рейс, данця Маттіаса Ск'єлмосе з команди Lіdl Тrеk. Топ-3 у спринті з другої групи замкнув француз Бенуа Конефруа з команди UАЕ Еmіrаtеs.





RЕМСО ЕVЕNЕРОЕL DОМІNАТЕS АМSТЕL GОLD ⚡️⚡️⚡️Тhе Оlymріс сhаmріоn оut-sрrіnts Маttіаs Skjеlmоsе tо сlаіm hіs fіrst Аmstеl Gоld vісtоry. ріс.twіttеr.соm/Мхr6аМсJqі— Сyсlіng оn ТNТ Sроrts (@сyсlіngоntnt) Арrіl 19, 2026





Підсумкові результати:







Нагадаємо, минулого тижня Воут Ван Арт виграв Париж – Рубе. У середу, 22 квітня, відбудеться друга арденська класика сезону – бельгійська одноденка Флеш Валлонь.

Українська велогонщиця Марія Сухопалова стала срібною призеркою чемпіонату світу 2026 року з маунтенбайку в дисципліні кроскантрі елімінатор (гонка на вибування). Змагання відбулися в іспанській Барселоні.

У фіналі Сухопалова поступилася лише італійці Гайї Тормені. Бронзу завоювала представниця Франції Марго Борреллі.

Також участь у чемпіонаті світу брали ще дві українки. Ольга Кучер не зуміла подолати кваліфікацію, а Марія Шерстюк вилетіла у чвертьфіналі, посівши у підсумку 10 місце.

Підсумкові результати (жінки):







У чоловіків Україну представляв один спортсмен – Володимир Обухівський, який завершив виступи на стадії 1/8 фіналу.

Минулого року Сухопалова стала срібною призеркою чемпіонату Європи, поступившись тій же Гайї Тормені.

19-річна бельгійська велогонщиця Їльке Міхільсен припинила боротися з раком та почала планувати власні похорони.


Про це повідомляє Sроrzа.


У вересні 2023 року, коли Міхільсен було 16 років, у неї виявили саркому Юінга, агресивну форму раку кісток на термінальній стадії. Дівчина перенесла 14 курсів хіміотерапії та 33 сеанси опромінення. Влітку 2024 року перебороти рак вдалося, проте навесні 2025 року повернувся.


Проте тепер Їльке вирішила припинити хіміотерапію, оскільки її організм повністю виснажений. Вона погодилася лише на паліативне лікування, покликане на полегшення болю.


"Як би сильно я не хотіла все робити сама, схоже, моє тіло досягло межі своїх можливостей. Уже кілька днів у мене нічого не тримається, а кров не відновлюється, як ми сподівалися", – заявила дівчина.


Міхільсен вважалася однією з найперспективніших велогонщиць Бельгії свого покоління, у віці 15 та 16 років ставала національною чемпіонкою в своїй віковій категорії.