Чемпіон

"Чемпіон" розповідає, що до цього призвело.Довіра до тренера
Влітку 2021 року в стандартному опитуванні вболівальників "Кого ви вважаєте найкращим тренером Прем'єр-ліги?" Мікель Артета посів "почесне" передостаннє місце. Вище були оцінені таланти не тільки Клоппа і Гвардіоли, але навіть таких майстрів, як Дін Сміт, Стів Брюс, Шон Дайч.


Артета виглядав як двієчник у великому й престижному університеті – людина, яка отримала своє місце завдяки походженню, але й близько не тягне до рівня.


Він грав за "канонірів", був їхнім капітаном – і запрошення до тренерського штабу Арсенала виглядало абсолютно безглуздою ставкою на колишні заслуги. По-перше, ставки на легенд у сучасній АПЛ – як на Лемпарда в Челсі – виправдовуються дуже рідко, а по-друге, Мікель і легендою "канонірів" не був. Всього три сезони в основному складі, у найпохмуріші часи, коли Арсенал боровся за четверті місця...


Зараз, звичайно, це рішення виглядає соломоновим.


Артета, перш за все, і в статусі гравця виділявся інтересом до тактики. Він любив говорити про тактику з тренерським штабом, розбирати сильні та слабкі сторони опонентів – і, головне, вчитися. Мікель знає шість мов – і, звичайно, футбольна кар'єра у нього цікава, але не настільки, щоб вивчити італійську та португальську. Він вивчив їх, щоб краще розуміти партнерів!














Читайте також :


Відео

Фото






Артета вперше засяяв у ПСЖ: дебютував проти Шеви, жив з Роналдіньйо і виграв Кубок Інтертото







Навіть капітанська пов'язка виглядає цікавим штрихом до портрета. Чому Венгер віддав її футболісту, який перейшов в Арсенал лише у 29 років, якому навіть близько не було гарантовано місце в основному складі і який навіть в Англії більше асоціювався з Евертоном? Мікель умів виконувати роль тренера на полі, йому ще десятки років тому делегували чемпіонські повноваження.


І бажання вчитися стало для Артети приводом не йти шляхом найменшого опору. Колись він заміняв Хосепа Гвардіолу, який набирав форму після травми в дублі Барселони – і, ледь-ледь повісивши бутси на цвях, пішов працювати в Ман Сіті його асистентом. У фан-базі "канонірів" свого часу сентиментально відзначали, що Мікель не святкував голи у ворота Арсенала, коли працював у "містян"...












Чому ж такого тренера п'ять років тому оцінювали так низько? Річ у тім, що Мікель довго випробовував терпіння вболівальників. Безумовно, він розпочав свою роботу з виграшу трофеїв – Кубка та Суперкубка Англії – але також вперше у ХХІ столітті "звільнив" Арсенал від єврокубків. Сезон-2020/21, перший повноцінний під керівництвом Артети, лондонський клуб закінчив на восьмому місці.


Але клуб терпів, давав час. Ідеї в Артети, безумовно, були, але склад їм не відповідав. Він прийшов у грудні 2019-го – і вже у перше трансферне вікно під його керівництвом клуб придбав найважливішого для майбутньої боротьби за титули гравця. Це був Габріель Магальянш, центральний захисник неймовірного класу та потенціалу – через рік клуб посилився Мартіном Едегором, через два – залишив Вільяма Саліба (раніше захисник був на контракті, але їздив в оренду), через три підписав Деклана Райса, Давида Райю та Кая Гаверца.


Щасливий клуб, який може собі дозволити не жити сьогоднішнім днем – і Арсенал, який нарешті розплатився за "Емірейтс", саме такий. Нещодавно я писав про Фрайбург, який за останні 35 років тренували всього п'ять осіб – але "каноніри" за останні 30 років наймали всього трьох головних тренерів. Це спонукає сказати кілька добрих слів і про боса, як би він не любив триматися в тіні.














Читайте також :


Фрайбург зіграє у фіналі Ліги Європи: батьківщина Лева, геній пенальті та найкраща академія Німеччини









Стен Кренке




Стенлі Кренке цілком може претендувати на звання головного спортивного магната сучасності. Баскетбольна команда "Денвер Наггетс", що належить йому, виграла НБА у 2023 році, хокейна "Колорадо Евеланш" – НХЛ у 2022-му, а клуб з американського футболу "Лос-Анджелес Ремс" – НФЛ у 2021-му. Тепер дійшла черга і до футбольного активу.


Баскетболісти саме під керівництвом Кренке досягли своєї вершини вперше в історії, решта перервали більш ніж 20-річну паузу без чемпіонств. Зробивши статок у сфері нерухомості, Кренке не любить поспіху, дає час і на довгій дистанції виводить клуби на новий рівень. Конкретно в Арсеналі він став мажоритарним власником у 2018-му році, саме після прощання Венгера – промахнувся з Емері, натерпівся критики, але тепер ділить славу з Артетою.














Читайте також :


Відео

Фото

оновлено





Тренеришка, "гуд ібенінг" і клуб його предків: Унаї Емері – король Ліги Європи, що має багато облич






Нескінченний склад
Давайте поглянемо на склад матчу, який став для Арсенала золотим. На матч проти Бернлі Артета міг собі дозволити залишити в запасі таких гравців:


– найкращий бомбардир команди Віктор Дьокереш, за якого влітку виклали 66,9 млн євро;














Читайте також :


Відео

Фото






Вчився на гравії, сварився з партнерами, виграє "малі матчі": Віктор Дьокереш – надія Артети і виклик для Забарного







– іспанський диспетчер атак, чемпіон Європи Мартін Субіменді;


– одна із зірок чемпіонського Баєра П'єро Інкап'є;


– класнючий вінгер, за якого влітку заплатили 56 млн Челсі, Ноні Мадуеке;


– ще один класний вінгер, який гратиме на ЧС за саму Бразилію – Габріель Мартінеллі;


– ексбомбардир Манчестер Сіті та збірної Бразилії – Габріель Жезус;


– найдорожчий воротар в історії футболу! Кепа Аррісабалага;


– вихованці академії Арсенала, які вже дуже яскраво заявили про себе: Майлз Льюїс-Скеллі та Макс Доуман.


Хтось скаже, що Бернлі можна обіграти й неоптимальним складом, але річ у тім, що в такій ситуації Арсенал може виставити дуже сильних 11 гравців. Амбітні дублери, які в цьому випадку отримали шанс: це гравець збірної Бельгії Леандро Троссар, один з найкращих захисників Ла Ліги минулого сезону Крістіан Москера, один з лідерів Болоньї, яка виходила в ЛЧ, Рікардо Калафьорі.


Конкуренція – в принципі обов'язкова для перемог у тривалих турнірах умова, але Арсенал вивів її на новий рівень. У цій команді складно потрапити навіть на лаву запасних: Крістіан Нергор, який так класно грав за Брентфорд, після переходу до "канонірів" зовсім не виходить на поле.














Читайте також :


Відео

Фото






Майбутнє Зінченка та надії на трофей: як Арсенал перебудовується влітку







Важливо розуміти: створення такої команди коштує дуже, дуже дорого. Арсенал не тільки дорого купує, але й зовсім не продає. Найдорожчий продаж в історії клубу: досі Окслейд-Чемберлен, який за скромні 38 млн євро переходив в Ліверпуль 9 років тому. На другому місці – взагалі продаж Анелька в Реал з минулого століття за 35. Артеті потрібен найглибший склад, з цього клубу йдуть, в основному, вільними агентами – але ця команда здатна пройти сезон без спадів.

Чит-код з кутовими
Тут я просто направлю вас на окремий матеріал про Ніколя Жовера, який домігся від стандартних положень Арсенала рекордної результативності. Символічно, що чемпіонський гол теж прийшов з кутового.














Читайте також :


Відео

Фото






Кутові Арсенала – елітна футбольна зброя. Їх вигадав француз із Квебека, а солює найрезультативніший захисник АПЛ






Найсильніший захист у світі
Перехід двох людей зі схожими прізвищами, Райї та Райса, остаточно зробив оборону Арсенала монолітом, який дуже складно пробити. "Каноніри" пропускають набагато менше за всіх у лізі: 26 голів у 37 матчах. З останніх 12 матчів Арсенал лише в одному (!) забив більше одного разу, але сам відрізок навіть складно охарактеризувати як спад: шість перемог, дві стратегічно необхідні нічиї в ЛЧ... Найкращий бомбардир команди, Дьокереш, забив у АПЛ лише 14 м'ячів, але й цього, як бачимо, вистачило.


Райя прийшов як один з найкращих воротарів світу за грою ногами, але на "Емірейтс" зміг навіть додати. Тепер він ще й рятує – наприклад, найважливіша перемога на полі Вест Гема багато в чому його заслуга. Більше, звичайно, заслуга нескінченних "нулів" у захисників – заміна безглуздих Сократіса і Мустафі на Габріела і Саліба якраз і стала початком прогресу – але у вирішальні моменти рятує воротар.











Що далі?Арсенал чотири роки блукав навколо чемпіонського трофея. Три попередні сезони він закінчив на другому місці, бувало, що програвав відрив Ман Сіті – але тепер, нарешті, досяг мрії. Досяг у ситуації, коли немає часу на гучні святкування: всього через тиждень у "канонірів" фінал Ліги чемпіонів проти ПСЖ.


Так буває: зовсім недавно на Артеті, Сака, Саліба було клеймо невдах, а найближчим часом вони можуть закріпитися в статусі найсильнішої команди в історії клубу. Але навіть важливіше за це, на мій погляд, скинутий з плечей тягар очікувань. Ті самі 22 роки без титулу сильно тиснули на гравців, які стабільно провалювали весну. Тепер, у статусі чемпіонів, "канонірам" має бути простіше – і вони можуть сформувати нову команду-династію на зразок венгерської.