Чемпіон

29 жовтня Руслану Ротаню виповнюється 45 років. На даний момент він – найкращий український тренер нового покоління: якісно відпрацював з молодіжною та олімпійською збірними, привів Олександрію до історичного "срібла", здобув "бронзу" з Поліссям. І зупинятися на цьому явно не збирається…
Втім, ми зараз не про його тренерські досягнення та перспективи. У день народження Руслана Петровича "Чемпіон" вирішив згадати, як ще недавно він радував вболівальників безпосередньо на полі, де умів практично все і теж на високому рівні.Ротань міг вести гру команди, роздаючи класні передачі. Міг закрити наглухо опорну зону, не шкодуючи ні себе, ні суперника, або підмінити партнера на фланзі, якщо вимагала ситуація. А ще – нерідко забивав: набігло 50 м'ячів у клубних турнірах і 8 за національну збірну України. От про них і піде мова.


Отже, вашій увазі – найбільш яскраві та знакові голи в кар'єрі одного з головних гвардійців українського футболу.

У польоті до динамівських воріт
Почин забитим м'ячам в УПЛ Ротань поклав на початку літа 2002-го, вразивши ворота Закарпаття. А от перший гол у протистоянні з топовим суперником хавбек Дніпра провів у серпні 2003 року, відкривши рахунок у київському матчі проти Динамо.


До речі, дуже показовий момент. Доводилося чути думку, що гра на другому поверсі – це не до Ротаня з його зростом у 176 см. Але подивіться, як майстерно він відпрацював у цьому епізоді – і відкрився класно, і завершив атаку немов справжнісінький центрфорвард, продавивши захисника в агресивному стрибку і чітко пробивши без шансів для воротаря! Дуже красива атака і дуже красиве завершення.












Для перемоги, щоправда, гола Ротаня тоді Дніпру виявилося недостатньо. Динамівці у підсумку виграли 2:1. Але Руслан, звісно, вразив. Він взагалі в тому сезоні зарекомендував себе з найкращого боку, остаточно закріпившись на перших ролях у команді Євгена Кучеревського, яка в Кубку УЄФА розірвала Гамбург (3:0 з асистом Ротаня) і посіла третє місце в чемпіонаті країни.


Ну і як тут не згадати, що невдовзі Руслан став гравцем Динамо, яке влітку 2005-го виклало за лідера Дніпра 5 млн. доларів. Да, в Києві не склалося, чому завадила травма. Але повернувшись у Дніпро, він наче набув другого дихання і невдовзі став на довгі роки беззаперечним лідером команди.

Спасіння в Казахстані
На старті відбіркового турніру чемпіонату світу-2006 збірній України випав нелегкий календар: спочатку матч у Данії, а вже через чотири дні – у Казахстані. Така собі "спарка". З урахуванням тривалих перельотів у "синьо-жовтих" залишалося обмаль часу для відновлення після гри в Копенгагені (1:1). А тут ще отримав травму Андрій Шевченко – в Алмати він прилетів, але зіграти не зміг.


У підсумку довелося неабияк понервувати. Україна повела в рахунку після швидкого гола Олексія Бєліка, який, до речі, тоді провів перший поєдинок за головну команду країни, і невдовзі була близька до того, щоб забити ще раз, але замість цього дозволила господарям відновити статус-кво.


У другому таймі наша ігрова перевага стала ще більш відчутною. Тільки м'яч вперто не йшов у сітку воріт команди Казахстану.


Здавалося, вже все – не уникнути нічиєї, яка відчутно підірвала б наші шанси на довгоочікувану пряму путівку до фінальної частини ЧС, про яку так сміливо пообіцяв головний тренер Олег Блохін. Але ось тут-то й блиснув Ротань, який вийшов на поле в середині другого тайму замість Андрія Гусіна. На першій компенсованій хвилині зустрічі 22-річний півзахисник опинився першим на підборі після штрафного удару, який прийшовся в стінку, і холоднокровно послав м'яч практично в "дев'ятку".












2:1 – три очки в кишені, а з ними – гарний настрій на наступні матчі кваліфікації. До речі, для Ротаня цей гол став дебютним у складі головної команди країни, за яку він провів рівно сто матчів.

Історичний момент у Грузії
І знову – кваліфікація ЧС-2006, тільки вже заключна стадія. І – другий м'яч Ротаня за національну збірну, причому не менш важливий.


3 вересня 2005 року Україна грала в Тбілісі проти Грузії, а Ротань, знову підкарауливши відскок, відкрив рахунок ефектним обвідним ударом з лівої частини штрафного майданчика. І хоча зберегти переможний рахунок не вдалося (у кінцівці Гахокідзе пробив Шовковского зі стандарту), у підсумку нічия нас цілком влаштувала.












Справа в тому, що у той же вечір наші конкуренти Туреччина і Данія теж розійшлися миром, що гарантувало нашій команді дострокове перше місце в групі. Так що той удар Ротаня на 44-й хвилині сміливо можна називати історичним чи майже золотим. Виходить, він вивів Україну на ії перший чемпіонат світу.

Гол року особливому супернику
У кожного футболіста є свій "улюблений" суперник – так би мовити, "клієнт". У Ротаня таким став Металіст, з яким у Дніпра склалися особливо принципові відносини. У чемпіонатах країни Руслан забив у ворота харків'ян 5 м'ячів. А найпам'ятніший з них припав на 3 листопада 2012 року, коли Дніпро переміг Металіст з рахунком 2:0 і закріпився на другому місці з відривом у шість очок від харків'ян.


У той день Руслан зірвав бурю овацій "Дніпро-Арени", шикарно виконавши стандарт майже з 30-ти метрів. М'яч зняв павутину в девятці воріт Олександра Горяїнова, а відчайдушний, але марний стрибок голкіпера лише додав епізоду краси.


Це був справжній шедевр футбольного мистецтва! Найкращий гол року за підсумками опитування програми "Профутбол".












Ну і як тут не згадати, що тієї осені Дніпро з тренером Хуанде Рамосом і капітаном Ротанем був особливо хороший. Виграв групу Ліги Європи (15 очок із 18-ти можливих у компанії з Наполі, ПСВ і АІКом). А в УПЛ перед зимовими канікулами займав друге місце, поступаючись лише Шахтарю. Шанувальники команди почали мріяти про Лігу чемпіонів. Але навесні, на жаль, Дніпро не витримав тиску і скинув оберти – програв Базелю в першому раунді плей-оф ЛЄ, а в чемпіонаті відкотився на четверту позицію.

Хірургічна точність в особливому матчі
Ротань – єдиний український футболіст, який забивав у фіналі Ліги Європи, куди Дніпро прорвався всупереч усім прогнозам і проблемам.


У вирішальному матчі розіграшу-2014/15 він поклав дуже ефектний м'яч у ворота Севільї, вразивши ціль дивовижним ударом зі стандарту.


Штрафні – це, взагалі, був його коник, візитна картка. Ось і цього разу. З двох кроків, акуратненько над стінкою, майже впритул до стійки…











"Стінка була вибудувана правильно, і я контролював свій кут, – згадував цей епізод воротар Севільї Серхіо Ріко. – Однак траєкторія польоту м'яча виявилася абсолютно ідеальною – дуга пішла різко вниз прямо над головами захисників. Цей удар був хірургічно точним".
Гол Ротаня під кінець першого тайму мав величезне значення – Дніпро зрівняв рахунок (2:2), і, будь Фортуна до нас прихильнішою, напевно, міг би схилити чашу терезів у свій бік. На жаль, не склалося, підопічні Мирона Маркевича все ж поступилися 2:3. Але капітан дніпрян у той вечір зробив усе, що міг.


До речі, подібний удар у виконанні Руслана можна називати фірмовим. Влітку того ж року він поклав аналогічний м'яч Чорноморцю. Наче під копірку.











Ножиці Зорі
Перенесемося у сезон-2016/17, початок якого Руслан пропустив, відбуваючи дискваліфікацію та, напевно, сумніваючись, а чи варто далі грати за Дніпро, господар якого заборгував футболістам і тренерам солідні гроші і явно не збирався їх виплачувати. Просто не хотів.


Ротань, безсумнівно, міг виїхати кудись на заробітки. Чи знайти собі команду в УПЛ. Але все ж залишився у рідному клубі, за який на той момент провів 15 сезонів та зіграв більше 400 матчів. А його повернення на поле в шостому турі вийшло по-справжньому тріумфальним.


Не минуло й трьох хвилин з початку матчу, як Руслан забив гол. Та ще й який – виконавши ножиці в ефектному акробатичному стрибку! Та ще й кому – Зорі, яку знекровлений відходом лідерів Дніпро у підсумку переграв, що далеко не завжди вдавалось у кращі роки! Навіть коли в Дніпрі були гроші і серйозні легіонери.












Додамо, що це був останній сезон Дніпра в УПЛ. Команду залишили практично всі гравці з того складу, який колись вів боротьбу за медалі. Залишалися тільки зелена молодь і Ротань, який, незважаючи ні на що в кожній грі викладався на всі сто. Це вже не лише про футбол та професіоналізм, а й про чисто людські якості. Такі, як порядність та надійність.

Краківська гармата
І насамкінець – його останній гол у складі збірної України. А саме – постріл Руслана 9-го жовтня 2016 року в номінально домашній грі першого кола кваліфікації ЧС-2018 проти команди Косово (3:0).


Хоча підсумковий результат поєдинку до того моменту сумнівів майже не викликав (ми вели 2:0), гол заслуговує на особливу увагу. Все-таки матч був занадто незвичайний і складний… На нейтральному полі в Кракові, на нервах. А після двох нічиїх на старті кваліфікації (з Ісландією і Туреччиною) нам дуже потрібна була перемога, перша перемога з тренером Андрієм Шевченком. Бажано – переконлива. Для впевненості і хорошого настрою. Так що третій гол у цьому матчі теж був важливий.


Ну і потім… Багато знайдеться в Україні футболістів, які можуть з такою силою і точністю запустити м'яч у ворота зовсім без розбігу? А Руслан Ротань міг!
























Читайте також :


Відео

Фото






Як Дніпро вперше став чемпіоном: бурхливе святкування та пресинг із Москви