Чемпіон

Після перемоги над поляком Аркадіушом Кулиничем у бронзовій сутичці на Олімпійських іграх 2024, український борець греко-римського стилю Жан Беленюк завершив свою кар'єру.


Але не зовсім...


На початку 2026 року стало відомо, що 35-річний спортсмен потрапив до складу національної збірної України. Тоді у коментарі Чемпіону Беленюк підтвердив, що погодиться виступати, якщо буде потреба, натякнувши також на свою участь на Олімпіаді у Лос-Анджелесі, яка відбудеться у 2028-му.


А вже 2 травня стало відомо, що Жан дебютує в ММА – 11 липня змагатиметься проти ізраїльтянина Хаїма Гозалі у київському Палаці спорту. У розмові з Чемпіоном Беленюк розповів, чому вирішив піти в ММА, чи продовжить виступати у боротьбі та як поєднуватиме це з депутатською роботою.


– Чому і коли ви вирішили піти в ММА?


– Розмови точилися достатньо давно з приводу того, чи буду я себе випробовувати в цьому виді спорту. Бо багато борців випробовують себе ним. І мені постійно задавали подібні питання. Чесно кажучи, я сам вагався достатньо довго, але знайшлися однодумці.


У мене зараз стало більше часу після боротьби, щоб приділяти його цьому: поставити ударну техніку, боротьбу – саме з точки зору бойових мистецтв. Тобто задушливі та бойові прийоми. Бо я борець, але не володію всім спектром необхідних прийомів, щоб проявляти себе саме з точки зору бойових мистецтв.


Тож я почав тренуватися, почав готуватися. І сталося так, що з'явилася пропозиція від людей-ентузіастів, які попри війну планують розвивати цей спорт в Україні. Тому вирішив спробувати.


– Ви коли роздумували над пропозицією, зважали на вік? Вам все ж 35 років, багато спортсменів у цьому віці вже завершують кар'єру.


– А ми тільки розпочинаємо. Багато хто закінчує, а ми навпаки. Справа в тому, що зараз з новітніми технологіями, відповідним підходом до харчування та всякими речами на кшталт біохакінгу... Важко порівнювати різних спортсменів. Все залежить від того, в якому стані ти, твій організм, мотивація.


Дехто закінчує і у 20 років, це ж не приклад для наслідування. А деякі і в 50. Ми знаємо такого боксера, як Бернард Хопкінс, до прикладу, який боксував на найвищому рівні до 51 року (завершив кар'єру у 2016-му – прим.). І найцікавіше те, що він робив це у середній вазі, де шалена конкуренція, і вік набагато гостріше відчувається.


– У вас є якісь цілі в ММА? Чого б ви хотіли досягнути в цьому виді?


– Спочатку треба зрозуміти свій потенціал у цьому виді спорту. І будемо дивитися. Тобто я людина, яка адекватно відчуває свій потенціал. Я не буду займатися шапкозакиданнями, мовляв, завтра ми будемо боксувати за пояс чемпіона світу у моїй ваговій категорії на рівні UFС.


Будемо дивитися, тверезо оцінювати свої шанси. Якщо бачитимемо потенціал, то будемо крокувати до цілей, які ставитимемо перед собою.


Знаєте, є такий боєць вільного стилю Йоель Ромеро. Він достатньо довго виступав в UFС. Я не знаю, чи був він чемпіоном, але точно провів багато яскравих боїв. Через це йому і давали цей майданчик для своєї реалізації. А він від мене старший майже на 15 років.


– Чи не заважатиме це вашій депутатській роботі? Адже професійний спорт вимагає багато часу.


– По-перше, ми вже поєндували достатньо вдало. В мене є команда, яка допомагає. А по-друге, у будь-якому випадку спорт у моєму житті тепер на все життя. Я приділяю півтори години майже щодня, щоб підтримувати свою фізичну форму. Це може бути настільний теніс, просто пробіжка або загальна фізична підготовка.


Просто зараз буде акцент зроблений саме на підготовку до бою у форматі ММА. Я таким чином змістив акцент на те, щоб підтягнути техніку та витривалість. База в мене точно є, бо стільки років у боротьбі.


Треба лише додати ці аспекти, які необхідні мені у змішаних єдиноборствах. Щоб максимально ефективно та продуктивно проявити себе у двобої.


– Ви на цей рік все ще залишаєтеся у заявці збірної з боротьби…


– Спортсмени, які показують високий результат, у моєму випадку – бронзова медаль на Олімпійських іграх 2024, автоматично наступні 2 сезони включаються у збірну. Це чисто бюрократичний підхід, і ніхто не поспішає з ним прощатися. Умовно людина перехоче, а включити у збірну її буде достатньо складно.


Ми знаємо прецеденти, коли люди завершували кар'єру, а потім поверталися. Для цього так і робиться. Якщо за ці 2 роки людина не виступала ніде, то її виключають зі складу.


А з приводу мене, якщо в мене буде бажання виступити на якихось змаганнях, відібратися на Ігри в Лос-Анджелесі, то я про це заявлю. Наразі я займаюся своїми справами, працюю в парламенті, максимально намагаюся бути корисним та продуктивним на своєму місці. А що буде далі – поки не готовий коментувати.


Не хочу поки говорити, що я точно не продовжуватиму кар'єру греко-римського борця. Бо я за свої слова відповідаю. Можливо, мені захочеться повернутися, а так я сам собі знівелюю цю можливість. Будемо бачити. Зараз переді мною стоять абсолютно інші задачі.


– Зараз ви та Парвіз Насібов йдете в ММА. Чи є в нас перспективні хлопці, які зможуть замінити вас у збірній?


– У нас дуже гарна молодь. І будемо сподіватися, що вона зможе себе реалізувати. Вони точно зможуть на якісному рівні продовжувати гарні традиції грако-римських борців – точно є кому їх тренувати, готувати і реалізовувати потенціал.


Але не хочу загадувати. Я дуже хочу, щоб у наших борців усе виходило. Спорт – така річ, в якій багато перемінних, що можуть знівелювати всю працю спортсмена та тренерського штабу.


Тому потенціал у нас точно шалений, але хто і як проявлятиме себе – залежить від удачі, таланту, віри в себе. Я бажаю всім максимально себе реалізовувати. І щоб у них все виходило.

Борчиню Оксану Лівач визнали найкращою спортсменкою квітня за версією Національного олімпійського комітету.


Про це повідомила пресслужба НОК України.


На чемпіонаті Європи, що проходив у місті Тирана (Албанія), Оксана виборола титул чемпіонки у ваговій категорії до 50 кг. Українка втретє у кар'єрі стала тріумфаторкою континентальної першості.

Водночас найкращою юною спортсменкою квітня 2026 року Комісія обрала фехтувальницю Аліну Дмитрук. На чемпіонаті світу з фехтування серед кадетів та юніорів, яке приймало бразильське Ріо-де-Жанейро, Аліна здобула бронзову нагороду в особистій першості серед кадетів (фехтування на шпагах).Нагадаємо, найкращими спортсменами березня були визнані стрибун у висоту Олег Дорощук та скелетоніст Ярослав Лавренюк. 

Українська збірна феноменально завершила для себе чемпіонат Європи-2026 з боротьби.

Синьо-жовта команда завоювала аж 11 медалей престижного турніру, з них шість були найвищого ґатунку. Цікаво, що усі золоті нагороди були здобуті у жіночих змаганнях. Їх авторками стали Оксана Лівач, Анастасія Алпєєва, Марія Єфремова, Марія Винник, Ірина Коляденко та Надія Соколовська.
Єдине "срібло" принесла Лілія Маланчук, а ще чотири "бронзи" – Соломія Винник, Ярослав Фільчаков, Михайло Вишнивецький та Владлен Козлюк.

Завдяки такому відмінному виступу Україна вперше в історії тріумфувала у медальному заліку Євро.

Нагадаємо, що торік українська збірна здобула 9 нагород та фінішувала другою у медальному заліку, який виграв Азербайджан (13 медалей).

Раніше повідомлялось, що українські борчині виграли загальний командний залік Євро-2026.













Читайте також :


Ексклюзив


Змусила росіянку слухати гімн України: Лівач – про "золото" Євро-2026 та патріотичний напис на руці

У вересні 2025 року Марія Винник стала віцечемпіонкою світу з вільної боротьби – у поєдинку за золото програла чемпіонці Азії Сакурі Оніші. А вже за пів року 24-річна спортсменка стала чемпіонкою Європи.

Для Винник це була дебютна нагорода на континентальній першості, і на шляху до неї дівчина перемогла, зокрема, представниць країн-агресорок. А у фіналі здолала представницю Азербайджану Гюнай Гурбанову.Ми поспілкувалися з українською чемпіонкою після її тріумфу. Марія розповіла про емоції від перемоги, додаткове налаштування на поєдинки проти росіянок та причини успіху України на чемпіонаті Європи.
– Ми всі бачили ваші емоції щастя та радості. Діліться, що ця перемога означає для вас?

– Для мене ця перемога – це результат довгого і непростого шляху: поразки, розчарування, багато сліз, біль і травми. Це моменти, коли вже не хочеться нічого, але ти все одно йдеш далі.

Я дуже щиро вірила, що це буде моє. Постійно бачила цей момент у своїй голові. І насправді це неймовірно солодка мить. Перше, що я подумала: "Нарешті".

– Що, на вашу думку, стало ключовим у фінальному бою?

– Ключовими в цьому поєдинку, на мою думку, стали моя впевненість, зібраність і готовність боротися до кінця. Я виходила на килим із чіткою установкою – домінувати.

– На шляху до нагороди ви також здолали представниць країн-агресорок. Поєдинки проти цих спортсменок є найбільш принциповими для вас? Чи є якісь особливі налаштування на ці бої, і чи приносять перемоги над ними особливу радість?

– Так, ви праві – поєдинки з ними завжди найбільш принципові. Щодо налаштування, то перед виходом на килим з'являється додаткове відчуття агресії, яке я намагаюся правильно акумулювати і використовувати собі на користь у боротьбі.













Читайте також :


Ексклюзив


Коляденко: Дуже приємно змушувати російських спортсменів слухати гімн України







– Загалом про ваш шлях на ЧЄ. Яким він був для вас і чи задоволені ви на 100%?

– Якщо говорити саме про ці змагання, шлях був дійсно непростим, хороші суперники. Але в мене в голові вже був чіткий образ – як я тримаю золото в руках. Тому думки про поразку навіть не виникали. Навпаки, я вважаю, що такі думки лише сковують.

– Жіноча збірна України на цьому ЧЄ демонструє неймовірний успіх. У чому головний секрет цих досягнень?

– Основою наших результатів є висока конкуренція всередині країни – вона змушує постійно рости. І, звичайно, це правильний тренувальний процес, хороша підготовка та сильна команда, де всі націлені на найвищі результати.













Читайте також :


Ексклюзив


інтерв'ю
Оксана Лівач: Синці зійдуть, а титул чемпіонки залишиться назавжди







– Восени пройде чемпіонат світу. Чи додає ця перемога впевненості, і які ваші амбіції на цей сезон?

– Звісно, кожна перемога додає впевненості, а амбіції, як завжди, великі — забрати максимум.

Українська борчиня Ірина Коляденко вкотре підтвердила статус однієї з найсильніших борчинь Європи, здобувши вже четверте в кар'єрі "золото" континентального чемпіонату.

Після тріумфу 27-річна українка в ексклюзивному флеш-інтерв'ю "Чемпіону" розповіла про особливість цієї медалі, принциповий поєдинок із росіянкою, роботу з тренером, відновлення після турніру та амбіції на чемпіонат світу, де мріє дістатися омріяного першого місця.

– Це ваша четверта перемога на чемпіонаті Європи. Чим ця перемога є особливою для вас?

– Для мене це вже другий чемпіонат Європи, де я виграла "золото" з нулем і не програла жодного бала. Також дуже приємно стояти на пʼєдесталі та змушувати російських спортсменів слухати гімн України. У фіналі я перемогла російську спортсменку, тож на пʼєдесталі вона стояла поруч. Я співала, а вона слухала, і це було досить приємно.

– У фіналі ви буквально винесли росіянку. Цей поєдинок можна назвати ідеальним від вас?

– На рахунок самої боротьби у фіналі, то я, як і планувала, відборолась спокійно. В одному з моментів можна було відламати плече російській спортсменці, але, на жаль, суддя не дав мені цього зробити. Загалом, я зробила все ідеально. Потрібно буде ще передивитись, зробити аналіз цієї сутички. Втім, все пішло за планом з самого початку.

– Минулого року ви були третьою на чемпіонаті Європи, чи не додавало це якихось переживань за результат на цих змаганнях?

– Результат минулого року на мене ніяк не тиснув, бо я розуміла, що спортсмени змінюються, боротьба змінюється, покоління спортсменів також змінюється. Моя тактика вже була підлаштована під цей чемпіонат Європи, під мій стан, як я почуваюся психологічно та фізично. Ми зробили це добре з моїм тренером, тож я їхала на чемпіонат Європи перемагати, і ми перемогли.



Ірина Коляденко


Gеtty Іmаgеs




– Який із поєдинків на ЧЄ можете виділити, можливо, в емоційному плані, як непростий?

– На всіх чемпіонатах можна виділяти саме першу сутичку, бо зазвичай, незалежно від суперника, його країни, рівня його боротьби, відбувається завжди важка сутичка. Ти налаштовуєшся на змагання, процеси розминки, зважування, і тому перша сутичка особисто в мене завжди така непроста досить.

– Ваш особистий тренер зараз очолює збірну, і жіноча команда вкотре – найкраща у Європі. Яка його головна риса веде команду до цих перемог?

– Чесно кажучи, однією рисою його не охарактеризую, бо він одночасно веде стільки роботи... Головний тренер не може працювати в одному напрямку. Йому треба постійно вести багато аналітики, розумової діяльності, фізичної діяльності. Мені здається, він знає все: всіх спортсменок, хто, як, що робить, хто як себе поводить, у кого яка тактика. Для цього треба стільки часу, аби це все помітити, вивчити і потім правильно подати інформацію всім нам – для того, аби коли ми виходили на сутичку, то ви були впевнені в тому, що вам сказав тренер і що саме ви будете робити. Коли дівчата борються на килимі, коли я борюся на килимі, його правильні та точні підказки дають цей результат, який зараз є в нашій команді. Його досвід накладається на його професіоналізм, і ця суміш робить такий класний та крутий результат, який є зараз у нашій команді.

– Далі чемпіонат світу: у вас вже є бронза та срібло. Впевнена, що ціль і головна мрія це перемога. Чи відчуваєте в собі сили, щоб настав цей час стати першою в світі? І що для цього потрібно зробити?

– Поки до чемпіонату світу дуже багато часу. Зараз потрібно перевести дух, у мене є ще багато роботи вдома, у мене є спортивний клуб – потрібно тут підтягнути свої хвости. Тому що, поки я готувалася до чемпіонату Європи, клуб жив своїм життям. І треба трішки відновитись – як психологічно, так і фізично. А вже потім повертатися до того, що було на чемпіонаті Європи і що буде на чемпіонаті світу. Звісно, як і всі спортсмени, я хочу "золота" чемпіонату світу, але як буде – побачимо. Я звикла вирішувати проблеми за потребою. Зараз відновлюємося, а там будемо дивитися, що робити.













Читайте також :


Ексклюзив


інтерв'ю
Марія Єфремова: Борюся за Україну та дім, якого в мене вже немає

Українська борчиня Оксана Лівач в ексклюзивному інтерв'ю "Чемпіону" поділилася емоціями після "золота" чемпіонату Європи-2026 та розповіла про напис "Слава Україні" під час нагородження.

На своєму переможному шляху українка вибила суперниць зі Швейцарії, Росії та Туреччини.

– Твої емоції після перемоги у фіналі спричинили справжній фурор в українських ЗМІ. Поділися враженнями від змагань та чи була ця медаль для тебе особливою, адже це вже твоє не перше "золото" Євро?

– Складно пояснити, чому у мене були такі емоції. Мабуть, просто вся енергія, яка у мене була всередині, виплеснулася. Адреналін зашкалював (сміється). Я щиро раділа своїй перемозі і хотіла поділитися нею з усіма. Я, мабуть, підкорила Європу не тільки своїм виступом, а й тим, як відсвяткувала свою перемогу. Це були максимальні емоції.

Мені хотілося танцювати, бігати, радіти і навіть в фрагменті одного із відео я продублювала слова пісні, які лунали в залі, "Іt's Мy Lіfе". Це було максимально щиро та по-справжньому.

– Якщо порівнювати з попередніми тріумфами, наскільки важчим (чи, можливо, простішим) був шлях по сітці цього року?

– Насправді відчувалося, що я є лідером європейської першості. Мені здається, що турнір за структурою вийшов практично таким самим, як і у минулому році. За вихід до фіналу я боролась із представницею агресора, а у фіналі теж змагалась із представницею Туреччини. Такий рематч вийшов.

Першу зустріч провела з призеркою чемпіонатів Європи та світу U-23 зі Швейцарії. Наступна зустріч вже на стадії 1/2 чемпіонату була досить принциповою та важливою. Моєю опоненткою була борчиня із ворожої країни-агресорки, яка є бронзовою призеркою чемпіонату світу 2025 року.

Перед турніром я знала, що ми потенційно можемо зустрітися у 1/2 фіналу, тому що за критеріями рейтингової системи ми потрапили в одну підгрупу. А у фіналі я зустрілася з Евін Демірхан. Також з діючою бронзовою призеркою останнього чемпіонату світу. Тому шлях був досить непростий.

– Чи тиснув на тебе статус чемпіонки Європи чи навпаки додавав впевненості?

– Звичайно, відповідальності було більше, але я старалася на цьому не зосереджуватися. Просто виходила робити свою роботу на килимі. Незалежно від результату, я виходила і отримувала задоволення від кожного проведеного моменту на цих змаганнях.

– Момент нагородження став дуже символічним: ти перемогла ворожу представницю, а потім ще й змусила її слухати гімн України. Чи відчувала щось у цей момент? А також розкажи про напис на руці "Слава Україні".

– Подумала про це перед фіналом. Сказала собі: після перемоги обов'язково зроблю цей жест. Для мене це було в першу чергу для наших військових і для всіх людей, які сьогодні стоять за Україну. Це як нагадування, що ми про них не забуваємо. Це про пам'ять, про вдячність і про повагу.

І водночас це моя гордість за країну. Я люблю Україну всім серцем і хотіла, щоб ці слова побачив увесь світ саме в цей момент.
– Після таких виснажливих турнірів настає емоційне спустошення. Що зробиш найпершим, коли повернешся додому в Україну, щоб відновити сили?
– Насправді зараз такий період, що немає часу навіть на відпочинок. Насправді трошки переведу подих та перепочину. Звісно, провідаю рідних і, можливо, запланую якусь поїздку.Нагадаємо, що українські борчині виграли загальний командний залік Євро-2026.

Після виграшу третьої в кар'єрі золотої медалі чемпіонату Європи з боротьби Оксана Лівач поділилася емоціями від фіналу, оцінила свій шлях на турнірі та розповіла, наскільки складними були сутички на континентальній першості.

В ексклюзивному флеш-інтерв'ю для "Чемпіона" 28-річна українська борчиня також згадала попередні чемпіонства, пояснила, що допомогло їй зберегти форму після Олімпіади в Парижі, а також окреслила свої подальші цілі.

– Твої емоції після перемоги бачили всі. Що тоді було на душі?

– Я просто насолоджувалася кожним моментом на цьому чемпіонаті. Мені було цікаво проводити кожний поєдинок. Емоційна була сутичка зі спортсменкою ворожої країни – непростий суперник і досить принципова зустріч, тому переможні емоції почалися ще з того моменту. У фіналі вдалося розібрати представницю Туреччини в технічній перевазі. Поєдинок закінчився достроково, тому очевидно, що у мене залишилося ще повно сил, і я просто не могла стримати свої емоції радості, з якими я хотіла поділитися з усіма довкола. Емоції радості, перемоги та енергії, мабуть, взяли гору, втім, вийшло порадувати та принести посмішки для всіх вболівальників.

– Ти вже триразова чемпіонка Європи. Яке з чемпіонств для тебе далося найскладніше?

– Перше чемпіонство було ще у 2019-му, тоді для мене ця медаль була зовсім неочікуваною. А вже наступна медаль у 2025-му. Тоді ця нагорода вже наче на зовсім іншому рівні – інше сприйняття. Зараз же я підтвердила свій високий рівень, що для мене важливо. До кожного змагання були пророблені своя робота та якийсь певний аналіз, тому для мене кожний чемпіонат складний, крім того, у мене досить непроста конкурентна вагова категорія.

– Фінальний поєдинок із туркинею, вона боролася дуже брудно. Як ти оціниш ці її дії і загалом цю сутичку? Скільки разів раніше боролася вже з нею? Який загальний рахунок?

– Коли виходиш з представницями Туреччини, завжди потрібно очікувати жорсткої та брудної боротьби, тому початок моєї сутички розпочався саме так. Спочатку пальці в очі, потім за волосся, а потім – заломи пальців. І чомусь суддя її за це не карав. Також у боротьбі ми зіткнулися, і у мене з'явилося розсічення, тож два рази зупиняли поєдинок. Загалом неприємно, але я вийшла переможницею. Синці на обличчі за тиждень зійдуть, а титул чемпіонки залишиться зі мною назавжди.







– Якщо загалом говорити про твій шлях на чемпіонаті Європи, яким він був?

– Першу зустріч провела з призеркою чемпіонатів Європи та світу U-23, швейцаркою Джунго. Наступна зустріч, вже на стадії півфіналу, була досить принциповою та важливою проти суперниці з ворожої країни-агресорки Смірнової – вона бронзова призерка чемпіонату світу 2025 року. Перед турніром я знала, що ми потенційно можемо зустрітися у 1/2 фіналу, тому що за критеріями рейтингової системи ми потрапили в одну підгрупу. А у фіналі я зустрілась із туркинею, також чинною бронзовою призеркою останнього чемпіонату світу. Тому шлях був досить непростий.

– Який із поєдинків був для тебе найбільш складним на цьому ЧЄ?

– Не можу виділити. Якщо подивитись за рахунком, то найважчим був поєдинок з країни-агресора – 6:2. А фінальний був складним, мабуть, більше у плані налаштування. Важливість завоювати "золото" знову додавала важливості поєдинку – все-таки фінал.

– Я памʼятаю тебе після Олімпіади в Парижі, як ти казала, що тобі потрібен час, відпочинок. Вже зараз ти готова знову боротися за ліцензію і потім медаль ОІ?

– Те, що я говорила, що потрібно відпочити – так, але я посиділа місяць без тренувань і знову повернулася до режиму, після чого виграла вже два чемпіонати Європи. За цей період змогла набрати вже певні кондиції, загалом не відчуваю якогось виснаження, навпаки – піднесення. Я в оптимальних кондиціях, тому будемо планувати подальші кроки до олімпійського циклу. У нас трошки змінилися правила виборювання ліцензії, тому цей процес, думаю, розпочнеться вже від початку 2027 року.

– Які змагання можеш виділити і які твої головні амбіції на цей сезон?

– Континентальна першість взята, залишилася світова. Зі спортсменами з Азії завжди складно, але ми потроху підбираємося і, можливо, в чомусь вже кращі, тому повністю можемо з ними впевнено конкурувати. Планую працювати точково та поступово вдосконалюватися.

– Наша збірна знову перша в командному заліку. Це додає особливої мотивації та натхнення?

– Наша команда з розгромним відривом взяла європейську першість. Ми неодноразово були на вершині пʼєдесталу в команді, але вже встановили історичний момент: вперше в історії континентальної першості взяли 6 золотих нагород та виграли 8 медалей з 10 можливих. Це показує високий рівень нашої команди та професіоналізм. І мене насправді дуже потішили виступи наших дівчат на цьому чемпіонаті. Рада за виступ нашої команди.













Читайте також :


Ексклюзив


інтерв'ю
Марія Єфремова: Борюся за Україну та дім, якого в мене вже немає

Після несподіваного тріумфу на чемпіонаті Європи 2026 19-річна українська борчиня Марія Єфремова стала однією з головних героїнь турніру. Дебют на дорослому рівні одразу завершився "золотом", а її шлях до титулу проліг через досвідчених і титулованих суперниць.

У розмові з "Чемпіоном" Єфремова відверто розповіла про емоції після перемоги, особливу мотивацію у сутичках проти представниць країн-агресорів, зв'язок із рідним Бахмутом та цілі на майбутнє.

– Це дебютна нагорода дорослого чемпіонату Європи для вас. Чи є вже усвідомлення, що все вийшло?

– Спочатку в мене був ступор, але потім, коли до мене все ж таки дійшло,що ось ти стала чемпіонкою, перемогла досвідчених суперниць, ти це зробила, в мене був зашквал емоцій. Я була дуже щаслива, що змогла це зробити заради себе,сімʼї та своєї країни, і найважливіше – змогла зробити задля Донеччини, для свого рідного краю, Бахмуту.

– Перед фіналом завжди особливі відчуття, що було найскладнішого для Вас у цій сутичці?

– Мені здається, було найважливіше налаштуватися, тому що коли я виходила на килим, я знала, заради чого та заради кого я боролася.

– Ви народились у Бахмуті, місті-герої, яке буквально стерли з лиця землі росіяни. Зараз вам потрібно виходити і боротися із ними. Перемоги над нейтральним приносять вам особливе задоволення?

– Звісно, по-особливому приємно. Коли я виходжу проти них, мене аж пре від злості, тому що через таких я залишилась без дому і повинна була переїхати до іншого міста і там починати нове життя та усе по-новому. Тому коли я виходжу проти них, я насамперед борюся за свою країну та дім, якого вже немає в мене, але це все в моєму серці. На арені я відчувала підтримку від сімʼї, друзів та команди. Мені це ще більше додавало мотивації вийти та порвати всіх на килимі.



Марія Єфремова


Каdіr Саlіskаn/UWW




– Ви пройшли тернистий шлях на чемпіонаті Європи – який із поєдинків був найскладнішим в емоційному плані?

– Я не можу виділити якийсь поєдинок, тому що для мене вони всі були важливі та важкі, так як суперниці були набагато досвідченіші за мене, але завдяки тому, що я налаштувалася, мені було добре, та я була впевнена в собі та своїх силах.

– Жіноча збірна знову лідер загального заліку. У чому секрет цієї команди?

– У тому, що ми єдині та підтримуємо одне одного в будь-яких випадках.

– Попереду чемпіонат світу. Які цілі ставите собі на цих змаганнях? Та кого із суперниць слід остерігатися?

– Зараз складно це сказати, але я точно знаю, що не зупинюся і буду працювати надалі. Є робота над помилками. Виділяти нікого не буду, тому що всі спортсменки різні і в кожної своя боротьба, тому я буду просто кайфувати від боротьби та насолоджуватися моментом, як складно мені не було б. У мене є ціль, і я йду до неї.

Українська збірна виграла командний залік за підсумками жіночої програми змагань на чемпіонаті Європи-2026 з боротьби, які відбувалися 23-24 квітня.

За два дні українки завоювали аж шість золотих нагород, одну срібну та одну бронзову. Такий феноменальний результат дозволив жіночій команді набрати 193 бали.

Україна чотири роки поспіль не залишає шансів суперницям. Загалом українська збірна вдесяте виграла жіночий командний залік на Євро з боротьби.

Нагадаємо, що сьогодні, 24 квітня, на найвищу сходинку п'єдесталу підійнялися Марія Єфремова (до 53 кілограмів), Ірина Коляденко (до 65 кілограмів) та Надія Соколовська (до 72 кілограмів).

Ще раніше нагороди найвищого ґатунку для синьо-жовтої команди принесли Оксана Лівач (до 50 кілограмів), Марія Винник (до 59 кілограмів) та Анастасія Алпєєва (до 76 кілограмів).

Додамо, що Євро-2026 з боротьби в Албанії триватиме до 26 квітня.













Читайте також :


Ексклюзив


Фільчаков: Метою було перемогти на чемпіонаті Європи, але задоволений і "бронзою"

Надія Соколовська завоювала золоту медаль Євро-2026 з боротьби в албанській Тирані.

У фіналі українська борчиня, яка є абсолютною дебютанткою дорослих чемпіонатів Європи, перемогла польську суперницю Вікторію Холуй 5:3 у ваговій категорії до 72 кілограмів.

Раніше у 2026 році Соколовська здобула "золото" молодіжного Євро з боротьби (до 76 кілограмів).

На шляху до золотого фіналу, у якому українка тріумфувала, Надія була сильнішою за опоненток із Італії, Словаччини та Росії.

Соколовська принесла Україні вже третє "золото" за ігровий день 24 квітня. Також сьогодні тріумфували Марія Єфремова та Ірина Коляденко.

Ще раніше нагороди найвищого ґатунку для синьо-жовтої команди принесли Оксана Лівач (до 50 кілограмів), Марія Винник (до 59 кілограмів) та Анастасія Алпєєва (до 76 кілограмів).
Додамо, що Євро-2026 з боротьби в Албанії триватиме до 26 квітня.












Читайте також :


Ексклюзив


Фільчаков: Метою було перемогти на чемпіонаті Європи, але задоволений і "бронзою"

Українка Ірина Коляденко здобула перемогу у фіналі чемпіонату Європи з боротьби у ваговій категорії до 65 кг.


У вирішальній сутичці українська спортсменка перемогла "нейтральну" віцечемпіонку світу Аліну Касабієву – 9:0.


Відзначимо, що Коляденко вчетверте стала чемпіонкою Європи, вперше вона завоювала титул континентальної першості у 2021 році та повторила свій успіх у 2023 та 2024 році. На двох останніх Євро українка здобула дві бронзи.


Для України це п'яте "золото" на турнірі. Раніше нагороди найвищого гатунку для України принесли Оксана Лівач (до 50 кілограмів), Марія Винник (до 59 кілограмів), Анастасія Алпєєва (до 76 кілограмів) та Марія Єфремова (до 53 кілограмів). Загалом у "синьо-жовтих" вже десять нагород (5 золотих, 1 срібна та 4 бронзи).

Чемпіонат Європи в албанській Тирані стартував 20 квітня та буде тривати до 26 квітня.


Нагадаємо, минулого року Україна виграла командний залік чемпіонату Європи з боротьби.

Марія Єфремова стала авторкою четвертої золотої медалі у рамках чемпіонату Європи-2026 з боротьби.

У фіналі (до 53 кілограмів) українка здолала чинну чемпіонку континенту Марію Преволаракі з Греції, здобувши перемогу з рахунком 2:1.

Борчиня з Бахмута завоювала "золото" вже на своєму дебютному Євро. На шляху до фіналу Єфремова перемогла двох росіянок, а також представницю Іспанії.
Раніше нагороди найвищого гатунку для України принесли Оксана Лівач (до 50 кілограмів), Марія Винник (до 59 кілограмів) та Анастасія Алпєєва (до 76 кілограмів).

Загалом в українській скарбничці тепер вісім нагород чемпіонату Європи-2026: чотири "золота", одне "срібло" та  три "бронзи".

Чемпіонат Європи в албанській Тирані стартував 20 квітня та буде тривати до 26 квітня. Наразі в активі "синьо-жовтих" 5 медалей.

Нагадаємо, минулого року Україна виграла командний залік чемпіонату Європи з боротьби.












Читайте також :


Ексклюзив


Фільчаков: Метою було перемогти на чемпіонаті Європи, але задоволений і "бронзою"

Українка Анастасія Алпєєва здобула перемогу у фіналі чемпіонату Європи з боротьби у ваговій категорії до 76 кг.


У вирішальній сутичці українка здолала триразову медалістку континентальної першості Александру Ангел з Румунії.


Алпєєва повторила свій торішній успіх, де здобула "золото" Євро у поєдинку з Ясемін Адар з Туреччини.


Для України – це третя перемога на турнірі. Раніше триразовою чемпіонкою першості у категорії до 50 кг стала Оксана Лівач. Також свій фінал виграла Марія Винник.



Як відомо, Україна вийшла у 7 з 10 можливих фіналів за "золото" на Євро-2026.


Чемпіонат Європи в албанській Тирані стартував 20 квітня та буде тривати до 26 квітня. Наразі в активі "синьо-жовтих" 5 медалей.


Нагадаємо, минулого року Україна виграла командний залік чемпіонату Європи з боротьби.

Українка Марія Винник завоювала "золоту" медаль у ваговій категорії до 59 кг на чемпіонаті Європи з боротьби, який проходить в албанській Тирані.


У фіналі турніру українка перемогла представницю Азербайджану Гюнай Гурбанову. Для Винник це дебютна нагорода на континентальній першості


Зазначимо, що у вересні Марія стала віцечемпіонкою світу з вільної боротьби. У поєдинку за золото вона програла чемпіонці Азії Сакурі Оніші.


Для України – це друге "золото" на турнірі. Раніше триразовою чемпіонкою першості у категорії до 50 кг стала Оксана Лівач.


Як відомо, Україна вийшла у 7 з 10 можливих фіналів за "золото" на Євро-2026.


Чемпіонат Європи в албанській Тирані стартував 20 квітня та буде тривати до 26 квітня. Наразі в активі "синьо-жовтих" 5 медалей.



Нагадаємо, минулого року Україна виграла командний залік чемпіонату Європи з боротьби.

Українка Лілія Маланчук стала срібною призеркою чемпіонату Європи-2026 з вільної боротьби.


У фінальній сутичці (у категорії 55 кг) вона поступилася представниці Румунії Андреа Ані – 0:10.


Для Лілії це був перший фінал у кар'єрі в межах ЧЄ та перша медаль на дорослому рівні. На минулій першості вона програла сутичку за "бронзу".

Раніше триразовою чемпіонкою першості у категорії до 50 кг стала її землячка Оксана Лівач.


Як відомо, Україна вийшла у 7 з 10 можливих фіналів за "золото" на Євро-2026.


Чемпіонат Європи в албанській Тирані стартував 20 квітня та буде тривати до 26 квітня. Наразі в активі "синьо-жовтих" 5 медалей. 

Нагадаємо, минулого року Україна виграла командний залік чемпіонату Європи з боротьби.

Українка Оксана Лівач здобула перемогу у фіналі чемпіонату Європи з боротьби у ваговій категорії до 50 кг.


У вирішальній сутичці українська спортсменка перемогла представницю Туреччини Евін Демірхан – бронзову призерку чемпіонату світу 2025 року.


Це перше "золото" України на турнірі. Наразі у "синьо-жовтих" вже чотири медалі.


Відзначимо, що Лівач втретє стала чемпіонкою Європи, вперше вона завоювала титул континентальної першості у 2019 році та повторила свій успіх у 2025 році. Загалом це був її пятий фінал на Євро.


Чемпіонат Європи в албанській Тирані стартував 20 квітня та буде тривати до 26 квітня.


Нагадаємо, минулого року Україна виграла командний залік чемпіонату Європи з боротьби.

Ще три українські спортсменки вийшли у фінали змагань з вільної боротьби на чемпіонаті Європи-2026.


Зокрема, Марія Єфремова у ваговій категорії 53 кг перемогла "нейтральну" суперницю Ванесу Каладзінську з рахунком 9:3.


В боротьбі за чемпіонський титул Марія зустрінеться з чинною чемпіонкою Європи, багаторазовою призеркою чемпіонатів світу та Європи Марією Перволакі з Греції.


Водночас Ірина Коляденко розгромила представницю Польщі Наталію Кубати (65 кг), а Надія Соколовська за вихід у фінал також перемогла "нейтральну" суперницю Крістіну Братчікову (72 кг).


У фіналі Коляденко зустрінеться з віце-чемпіонкою світу та призеркою ЧС U-23 "нейтральною" росіянкою Аліною Касабєєвою.


Загалом Україна вийшла у 7 з 10 можливих фіналів за "золото" на Євро-2026. Раніше у фінальні сутички пробилися Оксана Лівач, Анастасія Алпєєва, Лілія Маланчук та Марія Винник.


Усі фінальні поєдинки відбудуться у четвер, 23 квітня, починаючи з 19:00.


Нагадаємо, минулого року Україна виграла командний залік чемпіонату Європи з боротьби.

Український борець греко-римського стилю Ярослав Фільчаков став бронзовим призером чемпіонату Європи-2026, що проходить в албанській Тирані.


На шляху до "бронзи" харків'янин здолав двох нейтральних спортсменів та поступився у півфіналі лише данському борцю Турпалу Альвійовичу Бісултанову.Чемпіон поспілкувався з Фільчаковим та дізнався про першу медаль у новій ваговій категорії, боротьбу з росіянами та планами на майбутнє.

– Бронза Чемпіонату Європи – це успіх чи розчарування для вас?


– Це моя перша медаль в цій ваговій категорії, 87 кілограмів. Мета була перемогти на цьому чемпіонаті Європи, але задоволений бронзовою нагородою. Мені є над чим працювати, буду робити висновки і йти далі.


– У бронзовому фіналі ви здолали нейтрального бійця. Також ви перемогли ще одного в 1/8. Боротись із представником країни-агресора дає додаткової мотивації?


– Моя мета перемагати кожного борця. Я не збираюсь давати спуску нікому, за яку б країну вони не виступали.


– У півфіналі ви поступились представнику Данії. В який момент поєдинку і що пішло не за планом?


– Це була моя перша зустріч із цим борцем. Я не повинен був так програвати, але я зроблю висновки і обовʼязково переможу його наступного разу.


– Як вам атмосфера чемпіонату Європи?


– Я звик до цієї атмосфери. Це неперевершене відчуття свята боротьби, особливо коли здобуваєш медаль на змаганнях такого рівня.


– Що далі для вас після континентальної першості?


– Аналізуємо помилки і працюємо далі. Будемо готуватись до чемпіонату світу, який відбудеться восени в Бахрейні. Завдання таке ж як і на кожні змагання – виходити на кожен поєдинок і робити все на максимум.

Чотири українські спортсменки вийшли у фінали змагань з вільної боротьби на чемпіонаті Європи-2026.


Оксана Лівач, яка захищає свій титул у ваговій категорії до 50 кг, на шляху до вирішального бою перемогла, зокрема, і "нейтральну" росіянку Єлизавету Смірнову, бронзову призерку ЧС-2025. Суперницею Лівач по фіналу буде Евін Демірхан із Туреччини.


Анастасія Алпєєва у ваговій категорії до 76 кг також успішно продовжує захист свого чемпііонського титулу. У фіналі її суперницею стане румунка Александра Ангел.


А ось для Лілії Маланчук (55 кг) та Марії Винник (59 кг) це будуть перші в кар'єрі фінали на чемпіонатах Європи. Їхніми суперницями по фіналу будуть Андрея Ана (Румунія) та Йовіта Вжесень (Польща). Усі фінальні поєдинки відбудуться у четвер, 23 квітня.


Єдиною з українок, хто не зумів пробитися до фіналу, стала Манола Скобельська у ваговій категорії до 68 кг. Вона у чвертьфіналі поступилася ексукраїнці Катерині Зелених.


Нагадаємо, минулого року Україна виграла командний залік чемпіонату Європи з боротьби.

Збірна України здобула другу медаль на чемпіонаті Європи-2026 з боротьби, який триває в Албанії.


Борець греко-римського стилю Михайло Вишнивецький виборов "бронзу" у ваговій категорії понад 130 кг, здолавши представника Азербайджану (3:1).


Для атлета - це дебютна нагорода на дорослому чемпіонаті Європи. До цього він тричі був чемпіоном молодіжного Євро.


Напередодні першу медаль для України виборов Ярослав Фільчаков, який у "бронзовому" фіналі переміг "нейтрального" Ігоря Ярошевича.

Чемпіонат Європи в албанській Тирані стартував 20 квітня та буде тривати до 26 квітня.


Нагадаємо, що на минулорічному чемпіонаті Європи в Братиславі збірна України здобула чотири золоті та п'ять бронзових медалей і посіла друге місце в загальному медальному заліку.