Ціна Держави

❓🧑🏻‍🎓У яких країнах найосвіченіші політики?
Давно у вкладці матеріал від The Economist про рівень освіти у політиків країн світу.

Протягом багатьох років політологи полюбляли порівнювати людей, які отримують місця в національних парламентах. Вони виявили, що досить легко відстежувати вік обраних законодавців (середній світовий показник зараз становить 51 рік) і частку жінок (все ще лише 27%). Їм було складніше дослідити, як інші характеристики відрізняються в різних країнах. Два набори даних, опубліковані в жовтні та листопаді, вирішують цю проблему. Вони допомагають науковцям порівняти освіту обраних політиків.

Перший, складений дослідниками з шести університетів, зібрав біографічну інформацію про майже 20 000 парламентарів у 97 країнах у період з 2015 по 2017 рік. Це найповніше дослідження на сьогоднішній день.

Дослідження показало, що в середньому 78% законодавців мають щонайменше ступінь бакалавра, а 40% - післядипломну освіту. Ці цифри значно перевищують середній показник для всього дорослого населення (який у багатих країнах наразі становить 35% і 15% відповідно). Цей рейтинг, наведений нижче, включає 56 країн з населенням понад 2 мільйони осіб, які мають дані про щонайменше 90% законодавців.

В Україні найвища частка законодавців з післядипломною освітою: на момент збору даних майже чверть з них мали ступінь доктора філософії (або кандидат наук). Вчені звання вже давно допомагають в українській політиці: всі президенти України з моменту здобуття незалежності в 1991 році, за винятком Володимира Зеленського, заявляли, що мають докторські ступені. Навіть у молодому та більш різноманітному парламенті, обраному у 2019 році, було стільки ж депутатів з докторськими ступенями.

Серед інших країн з високим рівнем акредитації законодавців - Південна Корея, де близько третини законодавців стверджують, що мають ступінь доктора філософії, та Америка, де понад дві третини мають аспірантські дипломи. Для порівняння, в Італії, Норвегії та Великій Британії висока частка законодавців, які мають не більше ніж середню освіту.

Сер Ліндсі Хойл, наприклад, став спікером британської Палати громад, не навчаючись в університеті. Луїджі Ді Майо та Маттео Сальвіні, політики-антиістеблішмент в Італії, також кинули навчання в університетах.

Друге дослідження, проведене вченими з Чилі, ґрунтується на вибірці з 6 000 законодавців у близько 30 країнах у 2023 році. Воно виявило, що в Північній і Латинській Америці випускники юридичних факультетів, як правило, складають найбільші блоки в національних законодавчих органах.

У країнах Північної Європи набагато частіше зустрічаються люди, які вивчали соціальні науки, такі як економіка. Африканські виборці, схоже, віддають перевагу випускникам бізнес-шкіл. Великобританія обирає надзвичайно багато законодавців, які мають вищу освіту в галузі гуманітарних наук, таких як історія.

Тут як раз ми маємо першість. Але дослідники не взяли до уваги радянську традицію - державний діяч обов\'язково повинен мати науковий ступінь (для статусу + доплата). І у більшості випадків це куплені кандидатські, докторські. Можемо згадати як нардеп Кива став власником PhD

Свого часу була ідея порахувати нардепів за всі часи і яка частка власників іноземних дипломів, щоб простежити якусь логіку та ефективність у парламенті. Але руки не дійшли. Єдине, що можна сказати - у парламенті VII скликання (2012-12014) зашкалювала кількість нардепів, що вчилися в Росії/РСФСР.

📩 Підписуйся на \"Ціну держави\"