Мілітарний

Росія продовжує отримувати критично важливе корабельне обладнання з Європи та США через складні мережі посередників.Це показало розслідування Центру «Досье» та Süddеutsсhе Zеіtung.Йдеться насамперед про двигуни та інші компоненти, необхідні для будівництва військових і спеціальних суден.Одним із ключових прикладів стали суднові двигуни німецької компанії МАN, які формально постачалися до Туреччини для будівництва яхт на верфі Vісеm Yасhts. За документами продукція мала залишатися в Туреччині та не підлягати реекспорту до Росії.За даними джерел журналістів, частина цих двигунів фактично не використовувалася на турецьких яхтах. Після доставки до Туреччини вони перенаправлялися через посередницькі структури до Росії, де потрапляли на суднобудівні підприємства. Суднобудівна фірма «Алмаз». Фото з розслідування Центру «Досье»Кінцевим отримувачем двигунів, за інформацією розслідувачів, стала суднобудівна фірма «Алмаз» у Санкт-Петербурзі. Там обладнання встановлюється на патрульні катери проєкту «Соболь», які використовуються прикордонною службою ФСБ Росії.

Схема постачання

Схема постачання передбачає використання компаній у Туреччині, Гонконгу та інших юрисдикціях. Формально вантажі можуть прямувати до третіх країн, однак фактичний маршрут відстежити значно складніше через багаторівневу систему посередників.Важливу роль у цих операціях, за даними розслідування, відіграє петербурзька компанія ТПО «Кронштадт». Саме вона виступає одним із головних постачальників обладнання для російських суднобудівних підприємств та промислових компаній.Фінансові документи свідчать, що через рахунки «Кронштадт» у 2024–2025 роках пройшли мільярди рублів. Платежі здійснювалися на адресу компаній у Туреччині, Китаї, Гонконгу, ОАЕ, Таїланді та інших країнах. Десять найбільших імпортних контрагентів зіставлено з п’ятнадцятьма найбільшими клієнтами. Товщина кожної лінії відображає суму операцій у рублях. Джерело: dоssіеr-сеntеr.аррsроt.соmОкрему увагу журналісти звертають на турецьку компанію Маlріnа Yаzіlіm, яка виконувала функції платіжного агента. Через неї проходили розрахунки за обладнання європейського та американського походження, що потрапляло до Росії в обхід прямих обмежень.Схожі механізми використовувалися й для постачання двигунів американського виробника Саtеrріllаr. У цьому випадку посередником виступала китайська компанія, через яку обладнання доставлялося до російських замовників у видобувній галузі.Залежність російського суднобудування від західних технологій залишається високою. Багато проєктів кораблів спочатку створювалися під конкретні моделі іноземних двигунів та систем, заміна яких потребує значних витрат і часу.Крім самих поставок, важливим аспектом є технічне обслуговування обладнання. За словами джерел у галузі, введення в експлуатацію сучасних суднових двигунів часто вимагає участі представників виробника або сертифікованих фахівців, які мають доступ до спеціалізованого програмного забезпечення.