Мілітарний

Сухопутні війська Латвії та Естонії з 1 липня перейдуть під оперативне командування 1-го німецько-нідерландського корпусу НАТО.
Рішення оформлять під час церемонії 30 червня у прикордонному місті Валга-Валка, повідомляє Dеlfі.
Нову модель управління запускають у межах перебудови командної структури Альянсу. Керівництво НАТО планує прискорити реагування союзних сил і посилити бойову готовність на східному фланзі. Північно-східний корпус НАТО, який раніше координував цей регіон, зосередить подальшу діяльність на Польщі та Литві.
У фокусі також залишиться захист Сувальського коридору — критично важливої ділянки між Калінінградською областю та Білоруссю.
У церемонії 30 червня візьмуть участь міністри оборони Естонії Ханно Певкур, Німеччини Борис Пісторіус, Нідерландів Ділан Єшілгез, Латвії Райвіс Мелніс, а також командувач Об’єднаних сил НАТО в Брунссумі генерал Інго Герхарц.
Lеораrd 2 45-ї бронетанкової бригади Бундесверу з антидроновим екраном. Фото Кей Нітфельд Gеtty Іmаgеs
Подію також відвідають командувач Північно-східного корпусу НАТО генерал-лейтенант Даріуш Париляк і командувач 1-го німецько-нідерландського корпусу генерал-лейтенант Петер Міров.
Нагадаємо, наприкінці травня 2026 року Німеччина та Нідерланди в координації з НАТО домовилися про призначення багатонаціонального німецько-нідерландського корпусу (І. DЕU/NLD Соrрs), штаб якого діє в Мюнстері, для оборони Латвії та Естонії.
Варто зауважити, що 1-й німецько-нідерландський корпус (1GNС) — один із ключових штабів сил високої готовності НАТО. Створений у 1995 році, він базується в німецькому місті Мюнстер.
Також рекомендуємо ознайомитися з авторською статтею: «Багатонаціональна дивізія „Центр“ НАТО на кордоні з Україною: її роль у регіональній обороні Угорщини, Словаччини та Хорватії».
Це бінаціональне з’єднання, де Німеччина та Нідерланди на рівних засадах ділять відповідальність за командування та управління, проте до роботи корпусу залучені представники ще 10 країн Альянсу.
1-й німецько-нідерландський корпус є насамперед органом управління, тому його завдання полягає не стільки в отриманні додаткової техніки, скільки в інтеграції підпорядкованих сил у єдину структуру.
Випробувальний пуск ракети МЕLLS з БМП Рumа. Фото ЕurоSріkе
Окрім цього, не варто плутати це з 45-ю бронетанковою бригадою (Раnzеrbrіgаdе 45), яка ніяк не пов’язана з корпусом і не входить до складу сил, що переходять під командування 1GNС в Естонії та Латвії.
Бригада — історично безпрецедентний проєкт для сучасної Німеччини, адже це перше постійне розгортання німецьких військ за кордоном з часів Другої світової війни. Створена 22 травня 2025 року, вона стала ключовим елементом стратегії стримування НАТО на східному фланзі та спрямована на забезпечення колективної оборони Литви та всього Балтійського регіону.
За планом, повна чисельність бригади становитиме близько 4800 військовослужбовців та 200 цивільних співробітників, які забезпечуватимуть функціонування техніки та логістику.
Основними пунктами дислокації визначено полігон Руднінкай, де будують сучасне військове містечко для основної частини особового складу, та Руклу, де вже базуються підрозділи Альянсу.
Для досягнення повної оперативної готовності, запланованої на 2027 рік, Німеччина та Литва реалізують масштабну інфраструктурну програму, що включає будівництво житлових, навчальних та ремонтних споруд.
Наразі підрозділ вже розпочав проведення перших масштабних навчань, таких як «Frееdоm Shіеld», під час яких відпрацьовується взаємодія з іншими частинами НАТО та використання сучасних технологій, зокрема антидронового захисту для техніки.
БТР Fuсhs 45-ї бронетанкової бригади Бундесверу з антидроновим екраном. Фото Кей Нітфельд Gеtty Іmаgеs
Німецькі військові активно враховують досвід війни в Україні, обладнуючи свої танки Lеораrd 2 та бронетранспортери Fuсhs спеціальними сітками та екранами для захисту від БПЛА.
Попри певні труднощі з укомплектуванням та логістикою, які супроводжували етап формування, бригада поступово нарощує свою присутність, перетворюючи формат навчальної ротації на постійну військову присутність, що суттєво підвищує обороноздатність Литви та готовність до швидкого реагування на будь-які загрози з боку Білорусі чи Калінінградської області.
Бригада підпорядковується 10-й танковій дивізії, а її штаб і підрозділи поступово переміщуються з Німеччини до Литви для створення стабільної та боєздатної сили.

Переважна більшість жителів Естонії готова підтримати оборону країни у випадку зовнішньої агресії.
Про це свідчать результати щорічного соціологічного дослідження щодо національної оборони, проведеного на замовлення Міністерства оборони Естонії, — передає видання ЕRR.
Згідно з опитуванням, 81% респондентів вважають, що Естонія повинна чинити збройний опір у разі нападу.
Водночас 62% опитаних заявили про готовність особисто брати участь в обороні країни відповідно до своїх навичок та можливостей.
Цей показник залишається стабільним протягом останніх двох років. Серед етнічних естонців готовність долучитися до захисту держави становить 69%, серед представників інших національностей — 48%.
Естонські військові з дроном. Джерело: пресслужба навчань Sііl.
Половина жителів країни переконана, що Естонія здатна самостійно оборонятися до прибуття допомоги союзників. Понад половина респондентів також позитивно оцінює розвиток обороноздатності держави протягом останніх років.
Опитування засвідчило високий рівень підтримки оборонних заходів: 81% жителів схвалюють збори резервістів, а 79% підтримують навчання авіації союзників у повітряному просторі країни.
Крім того, підтримка розширення військових полігонів зросла до 64%.
Більшість жителів виступає за збереження або збільшення оборонних витрат: 35% респондентів підтримують подальше збільшення військового бюджету, стільки ж (35%) — його збереження на поточному рівні. Лише 17% висловилися за скорочення видатків.
Естонські військові під час навчань «Sііl 2025». Фото: Сили оборони Естонії
Високою залишається підтримка членства країни в НАТО. За перебування Естонії в Альянсі висловилися 82% опитаних, а 71% вважають, що членство в НАТО здатне запобігти військовому конфлікту.
Окремо дослідження показало значну підтримку України. За продовження допомоги Україні у війні проти Росії висловилися 67% жителів Естонії. Серед етнічних естонців цей показник сягає 80%, тоді як серед представників інших національностей підтримку подальшої допомоги висловив 41% опитаних.
Дослідження провела компанія Каntаr Еmоr у березні 2026 року. У ньому взяли участь 1372 жителі Естонії віком від 15 до 74 років.
Раніше «Мілітарний» повідомляв, що командувач Сил оборони Естонії Андрус Меріло під час презентації відомчого щорічника заявив: наступний рік стане вирішальним для безпеки країни.