Новини.Live

Багато старих багатоповерхівок досі викликають тривогу через балкони, які виглядають перекошеними вниз. З боку здається, що конструкція втратила міцність і може обвалитися. Через це виник міф про масову аварійність таких рішень. 
<р>Насправді все було продумано ще на етапі проєктування, повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на ОВОZ.UА.

Чому балкони в СРСР будували під нахилом

<р>Інженери в СРСР не помилялися з рівнем, коли монтували балконні плити. Насправді нахил був обов’язковою вимогою державних стандартів. Головне завдання такого рішення полягало у боротьбі з водою. 
<р>Оскільки в ті часи скління балконів вважалося рідкістю, відкритий майданчик постійно приймав на себе удари стихії. Якби плита була ідеально рівною, дощова вода та талий сніг накопичувалися б біля стіни, поступово руйнуючи бетон і спричиняючи корозію арматури. Завдяки невеликому куту нахилу волога просто стікала донизу, зберігаючи конструкцію сухою та міцною.

Захист від грибка та вологи

<р>Система водовідведення через похилу плиту працювала як запобіжник для всієї будівлі. Вода не просто не застоювалася, вона не мала шансів просочитися у мікротріщини між балконом та фасадом. Це рятувало мешканців від постійної сирості в кімнатах та появи чорної плісняви. 
<р>Архітектори розуміли, що відкритий бетон під прямим впливом опадів без правильного стоку швидко перетвориться на пісок. Тому "кривий" балкон був гарантією того, що несні стіни залишаться цілими протягом десятиліть.

Для чого раніше використовували відкриті балкони

<р>У радянські часи ці кілька квадратних метрів мали зовсім інше призначення, ніж зараз. Сьогодні ми звикли перетворювати їх на мінікабінети або затишні зони з кріслами, але тоді балкон був суто господарською зоною. Тут сушили білизну після прання, зберігали запаси на зиму або просто виходили подихати свіжим повітрям. 
<р>Відсутність скла дозволяла повітрю вільно циркулювати, що було критично важливо для маленьких квартир. Теперішня мода на повне засклення фактично скасувала стару інженерну задумку, перетворивши відкриті майданчики на частину теплого контуру оселі.

Що буде з радянськими будинками в Україні

<р>Проблема застарілої забудови в українських мегаполісах щороку загострюється, оскільки тисячі радянських споруд давно вичерпали свій ресурс безпеки, зазначила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк в ефірі День.LІVЕ.
<р>Вона підкреслює, що держава ще до 2022 року почала створювати правову базу для вирішення цієї кризи. 
<р>"У нас у великих містах є тисячі хрущовок… ми буквально перед війною підійшли до того, щоб врегулювати це на рівні законодавства", — зазначає голова профільного комітету. 
<р>Наразі йдеться про запуск масштабної програми реновації, яка дозволить замінити аварійні квартали сучасним і комфортним житлом. За словами політикині, відповідний законопроєкт уже пройшов перше читання, проте його фінальна версія потребує суттєвих правок з урахуванням нових реалій. 
<р>Шуляк також переконана, що системне оновлення житлового фонду стане критично важливим етапом післявоєнної відбудови країни. Такий підхід допоможе не просто залатати дірки в інфраструктурі, а кардинально змінити обличчя українських міст.





<р>Як повідомляли Новини.LІVЕ, багатьом знайомий типовий інтер'єр радянських під'їздів: сині чи зелені стіни знизу та марка побілка зверху. Хоча зараз такий вибір кольорів виглядає дивно, у часи масової забудови 1950-х років за цим стояв суворий прагматизм та максимальна економія ресурсів.
<р>Також Новини.LІVЕ розповідали, що багато хто з нас пам'ятає ці важкі, мутнуваті скляні квадрати, що стали невід'ємною частиною радянських шкіл та типових багатоповерхівок. Скляні блоки, якими часто викладали цілі стіни у під'їздах, сьогодні здаються дивним пережитком минулого, хоча свого часу вони були максимально практичним рішенням.