Новини.Live

В Україні пропонують змінити правила застосування сурогатного материнства та суттєво обмежити доступ до таких програм для іноземців. Автори законопроєкту хочуть встановити вимоги до громадянства і тривалості проживання генетичних батьків, посилити контроль медичних закладів та створити державний реєстр договорів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Кого зможуть допускати до програм сурогатного материнства

Причиною ініціатори називають ризики порушення прав дітей, торгівлі людьми, виникнення проблем із громадянством новонароджених та можливого використання репродуктивних технологій для незаконного вивезення дітей за межі України.Законопроєктом пропонується закріпити на рівні Сімейного кодексу, що сурогатне материнство буде дозволене лише за умови, що обоє з подружжя є громадянами України та постійно проживають на території держави щонайменше три роки до укладення договору.Для випадків, коли закон дозволяє застосування процедури щодо одного з подружжя, вимоги також поширюватимуться на його громадянство.Водночас планують заборонити сурогатне материнство на користь іноземців та осіб без громадянства. Виняток передбачений для подружжя, в якому один із партнерів є громадянином України.

Медзаклади перевірятимуть майбутніх батьків

Окремі обов’язки хочуть покласти на заклади охорони здоров’я, які проводять програми допоміжних репродуктивних технологій.Перед початком процедури медичний заклад повинен буде перевірити громадянство та документи потенційних генетичних батьків. Надавати такі послуги зможуть суб’єкти господарювання у сфері охорони здоров’я лише з дотриманням нових законодавчих вимог.

Правила реєстрації дітей змінять

Пропонується також оновити порядок державної реєстрації народження дітей, народжених сурогатною матір’ю.Для реєстрації потрібно буде подати документи, які підтверджують громадянство України хоча б одного з генетичних батьків. Крім цього, необхідним стане висновок медичного закладу про те, що процедура сурогатного материнства відповідає вимогам законодавства.Таким чином, сама угода із сурогатною матір’ю вже не буде достатньою для оформлення документів на дитину.

Договір про сурогатне материнство не дасть іноземцю права залишитися в Україні

Законопроєкт передбачає зміни і до законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства.Факт народження дитини в Україні або укладення договору про сурогатне материнство не зможуть використовуватися як підстава для продовження строку перебування іноземця чи отримання ним посвідки на проживання.

В Україні створять державний реєстр договорів сурогатного материнства

Ще одна запропонована зміна — створення Єдиного державного реєстру договорів сурогатного материнства та суб’єктів господарювання у сфері репродуктивної медицини.За задумом авторів, це має забезпечити державний контроль за сферою та дозволити відстежувати укладені договори й діяльність медичних установ.Кабінету міністрів пропонують протягом трьох місяців із дня опублікування закону розробити та забезпечити функціонування такого реєстру.Для договорів сурогатного материнства за участю іноземців, які були укладені до набрання чинності новими нормами, передбачений дев’ятимісячний перехідний період.Упродовж цього часу сторони повинні будуть привести договори у відповідність до нових законодавчих вимог.При цьому законопроєкт не передбачає окремого запуску своїх положень. Його пропонують ввести в дію одночасно із законом про внесення змін до Кримінального кодексу щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення умов застосування допоміжних репродуктивних технологій, зокрема сурогатного материнства.Автори законопроєкту зазначають, що Україна стала одним із міжнародних центрів репродуктивного туризму завдяки відносно низькій вартості процедур та сприятливим умовам.За офіційними даними Мін’юсту, у 2015 році — квітні 2020 року в Україні сурогатні матері народили 6599 дітей. Понад 92% із них — 6126 дітей — народилися на замовлення іноземних громадян, тоді як для громадян України народилося 473 дитини.У документі наголошується, що в країнах, громадянами яких є частина іноземних замовників, сурогатне материнство заборонене або істотно обмежене. Через розбіжності між законодавствами можуть виникати проблеми з установленням походження дитини, визнанням батьківських прав, легалізацією документів та отриманням громадянства.За таких обставин, як зазначають автори, дитина може тривалий час залишатися без належних документів для виїзду з України, а в окремих випадках виникає ризик тимчасової відсутності громадянства.Серед проблем законопроєкт визначає і можливі випадки відмови іноземних замовників від новонароджених дітей. Йдеться, зокрема, про ситуації, коли виникають форс-мажорні обставини — епідемії, воєнний чи надзвичайний стан — або коли у дитини виявляють вади розвитку.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді пропонують розширити перелік підстав для відстрочки від мобілізації. Зокрема, відстрочку можуть надати одному з батьків, якщо другий постійно живе за кордоном або перебуває там щонайменше 90 днів протягом року. Також пропонують поширити право на відстрочку на людей, чиї близькі загинули або зникли безвісти не лише під час бойових дій, а й під час волонтерської діяльності чи внаслідок російських ударів.Також у Раді готують законопроєкт про кримінальну розвідку, який має замінити чинну систему оперативно-розшукової діяльності. Прослуховування, зняття інформації з електронних мереж, проникнення до житла та моніторинг банківських рахунків пропонують проводити лише за ухвалою слідчого судді, а право на кримінальну розвідку матимуть 12 державних органів. Документ також передбачає додаткові гарантії для адвокатів, суддів і нардепів, правила роботи конфіденційних інформаторів та обов’язок операторів, провайдерів і платіжних сервісів співпрацювати з органами кримінальної розвідки.

Україна має гармонізувати митне законодавство з правилами Європейського Союзу, адже після вступу стане зовнішнім митним кордоном ЄС. Водночас новий Митний кодекс ще не є остаточним документом — до другого читання його планують суттєво доопрацювати. Зокрема, можуть переглянути окремі положення, які наразі вважають передчасними.Про це в ефірі День.LІVЕ заявив перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Рада доопрацює новий Митний кодекс

За словами Железняка, головна мета нового Митного кодексу — привести українське законодавство у відповідність до європейських норм, необхідних для майбутнього членства України в ЄС."Коли Україна стане членом Європейського Союзу, ми станемо зовнішнім митним кордоном Європейського Союзу. Відповідно, щоб теоретично стати членом ЄС, нам треба змінити своє законодавство на європейське", — пояснив він.Водночас депутат наголосив, що документ містить окремі положення, які, на його думку, поки що є передчасними. Серед них він назвав норми щодо оперативно-розшукової діяльності митних органів.Железняк також пояснив, чому Кабінет міністрів повторно подав законопроєкт до Верховної Ради. За його словами, попередній уряд підготував документ, однак після відставки Кабміну всі законопроєкти були відкликані. Новий уряд повторно вніс той самий текст уже від імені нового прем'єр-міністра.5 серпня профільний парламентський комітет рекомендував законопроєкт до ухвалення в першому читанні. Водночас, за словами народного депутата, документ ще зазнає суттєвих змін."Комітет з питань податкової та митної політики схвалив його до першого читання. Але там буде багато змін, ми будемо його доопрацьовувати до другого читання", — зазначив Железняк.Як писали Новини.LІVЕ, у травні Верховна Рада не підтримала законопроєкт, який передбачав зміни до оподаткування міжнародних посилок та, зокрема, запровадження ПДВ на відправлення вартістю до 150 євро. Документ не набрав необхідної кількості голосів після того, як депутати відхилили відповідні поправки, попри те що зміни були пов'язані з виконанням зобов'язань перед міжнародними партнерами.Також парламент має намір змінити Трудовий кодекс. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вже заявив, що проєкт нового Трудового кодексу потребує доопрацювання, оскільки містить норми, які можуть послабити захист прав працівників. Серед недоліків він назвав відсутність чітких правил щодо додаткових оплачуваних відпусток, гарантій оплати часу простою не з вини працівника та окремих соціальних гарантій. 

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо розширення соціальних і правових гарантій для військовослужбовців. Документ № 4931-ІХ розширює соціальні й правові гарантії для військовослужбовців з числа умовно-достроково звільнених осіб, надаючи їм право на відпустки, можливість переведення до інших підрозділів та додаткові підстави для звільнення зі служби. Його парламент ухвалив 14 липня.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на картку законопроєкту.

В Україні змінюються правила служби для військових після умовно-дострокового звільнення

Закон передбачає нові соціальні гарантії для військовослужбовців, які уклали контракт після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі. Також він уточнює порядок їхнього переведення між військовими частинами та розширює перелік підстав, за яких вони можуть бути звільнені зі служби.Згідно із законом, такі військові отримають право на щорічну оплачувану основну відпустку тривалістю 30 календарних днів із повним збереженням грошового й матеріального забезпечення. За бажанням її можна буде використати не лише повністю, а й поділити на кілька частин.Окрім цього, для цієї категорії військовослужбовців передбачили можливість оформити відпустку для лікування на підставі висновку військово-лікарської комісії, пройти реабілітацію після поранення або повернення з полону, а також отримати короткострокову відпустку через сімейні обставини чи інші поважні причини.Окремими положеннями врегульовано права жінок, які проходять військову службу за такими контрактами. Зокрема, їм гарантується відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до вимог чинного законодавства.Також документ визначає нові правила зміни місця служби. Після щонайменше одного року служби у спеціалізованому підрозділі військовослужбовець зможе перевестися до іншої військової частини Сил оборони. Водночас таке переведення допускається і раніше, якщо його не призначили на посаду відповідно до рекомендацій військово-лікарської комісії.Законодавчі зміни також доповнюють перелік підстав для звільнення зі служби. До нього віднесли досягнення граничного віку, визнання непридатним або тимчасово непридатним за станом здоров'я, встановлення інвалідності через поранення чи хворобу, звільнення з полону, вагітність, необхідність догляду за дитиною, набрання чинності обвинувальним вироком суду, а також завершення особливого періоду чи проведення демобілізації.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді пропонують звільнити від оподаткування списані кредитні борги загиблих захисників, військовополонених, зниклих безвісти та військових, які отримали інвалідність через війну. Законодавча ініціатива має усунути ситуацію, коли після списання боргу родини або самі військові змушені сплачувати податки з такої суми. Над відповідним законопроєктом уже працює парламентська робоча група.Також на сайті Кабінету міністрів зареєстрували петицію із закликом скасувати автоматичне право на відстрочку від мобілізації для чоловіків, які утримують трьох і більше неповнолітніх дітей. Автор пропонує залишити відстрочку лише у випадках, коли діти можуть залишитися без належного догляду, зокрема для одиноких батьків або сімей, де виховують дитину з інвалідністю. На думку ініціатора, чинна норма створює нерівні умови між батьками з різною кількістю дітей та потребує перегляду.

На сайті Кабінету міністрів України зареєстрували петицію із закликом скасувати право на відстрочку від мобілізації для чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей. Автор звернення вважає, що така норма створює нерівність між громадянами. А також суперечить принципу рівності перед законом.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт уряду.

Кабмін просять переглянути право на відстрочку для багатодітних батьків

У тексті петиції зазначається, що чинне законодавство автоматично надає відстрочку від мобілізації чоловікам, які утримують трьох і більше неповнолітніх дітей. Крім того, ця ж обставина є окремою підставою для звільнення військовослужбовця зі служби під час воєнного стану.На думку автора, кількість дітей сама по собі не свідчить про те, що чоловік є єдиним годувальником або єдиною особою, яка може забезпечити догляд за ними. Натомість батьки однієї чи двох дітей можуть бути мобілізовані та роками не бачити своїх родин, хоча їхні сім'ї також потребують підтримки.У петиції наголошується, що такий підхід може мати ознаки непрямої дискримінації за сімейним станом, адже фактично покладає більший обов'язок із захисту держави на чоловіків, які мають менше дітей або ще не створили сім'ю.Автор звернення просить Кабінет міністрів розробити та подати до Верховної Ради законопроєкт, який передбачатиме виключення норми про автоматичну відстрочку для чоловіків, які утримують трьох і більше дітей.Водночас пропонується зберегти право на відстрочку та звільнення зі служби для осіб, які самостійно виховують дітей, доглядають за дитиною з інвалідністю чи тяжкохворою дитиною, є єдиними законними представниками або мають інші передбачені законом обставини, через які діти можуть залишитися без належного догляду.Також у петиції пропонують після внесення змін до законодавства привести у відповідність підзаконні нормативно-правові акти, зокрема постанову Кабміну №560.Автор наголошує, що захист України є спільним конституційним обов'язком усіх громадян, а підтримка багатодітних родин має здійснюватися через соціальні гарантії, а не шляхом автоматичного звільнення від виконання військового обов'язку.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує надати сім'ям загиблих військовослужбовців право на отримання ще однієї державної виплати. Документ передбачає розширення соціальних гарантій для родин полеглих захисників та захисниць України. Якщо закон ухвалять, члени сімей зможуть претендувати на додаткову фінансову підтримку від держави.Крім того, у парламенті зареєстрували законопроєкт, який дозволить військовослужбовцям списувати кредити без сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Ініціатива має усунути податкове навантаження, яке може виникати після прощення банками кредитної заборгованості. Автори законопроєкту вважають, що такі зміни посилять соціальний захист українських військових.

В Україні готують до внесення у Верховну Раду законопроєкт про кримінальну розвідку, який має замінити чинну систему оперативно-розшукової діяльності. Документ передбачає запровадження європейської моделі збору інформації про злочини, нові правила проведення розвідувальних заходів і захист конфіденційних співробітників. Також законопроєкт визначає перелік органів, які матимуть право здійснювати кримінальну розвідку.Про це повідомила нардепка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк, передає Новини.LІVЕ.Допис Ольги Василевської-Смаглюк. Фото: скриншот

В Україні готують закон про кримінальну розвідку: головні нововведення

За словами Василевської-Смаглюк, законопроєкт покликаний замінити радянську модель оперативно-розшукової діяльності сучасною системою кримінальної розвідки, яка відповідає європейським підходам.Документ визначає, що проводити кримінальну розвідку матимуть право лише 12 державних органів, серед яких Національна поліція, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, Служба зовнішньої розвідки, митна та прикордонна служби, розвідка Міноборони, Управління державної охорони, Державна кримінально-виконавча служба та Військова служба правопорядку.Найбільш чутливі заходи, зокрема прослуховування, зняття інформації з електронних мереж, проникнення до житла та моніторинг банківських рахунків, здійснюватимуться лише за ухвалою слідчого судді. Контрольовані закупки та поставки проводитимуться за постановою прокурора, а впровадження співробітників у злочинне середовище — за рішенням керівника відповідного підрозділу.Окремо законопроєкт пропонує додаткові гарантії від політичного тиску. Зокрема, проведення кримінально-розвідувальних заходів щодо адвокатів, суддів, народних депутатів, а також керівництва НАБУ, САП і СБУ буде можливим лише за санкцією Генерального прокурора.Документ також легалізує статус конфіденційних інформаторів. Вони зможуть отримувати винагороду без оподаткування та декларування, однак залучати до такого співробітництва адвокатів, журналістів, лікарів і священнослужителів заборонять, якщо це може призвести до розкриття професійної таємниці.Крім того, законопроєкт передбачає особливі правила для співробітників, які працюють під прикриттям, визначає строки зберігання інформації про правопорушення та встановлює обов'язок операторів зв'язку, інтернет-провайдерів, соціальних мереж і платіжних сервісів співпрацювати із суб'єктами кримінальної розвідки, зокрема у справах про відмивання коштів і фінансування тероризму.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує оновити правила застосування бойового імунітету для військовослужбовців. Документ має чіткіше визначити межі звільнення від відповідальності за рішення, ухвалені під час виконання бойових завдань, щоб уникнути неоднозначного трактування закону. Автори ініціативи вважають, що це посилить правовий захист військових в умовах війни.Також у парламенті зареєстрували законопроєкт, який пропонує гарантувати сім'ям загиблих військовослужбовців додаткову матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань. Йдеться про виплату в розмірі місячного грошового забезпечення, якщо військовий не встиг отримати її за життя через неможливість подати відповідний рапорт. Ініціатива має усунути прогалину в законодавстві та закріпити таку гарантію для родин загиблих захисників.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує уточнити правила застосування бойового імунітету та визначити межі звільнення військових від кримінальної відповідальності. Документ встановлює чіткі критерії, коли заподіяння шкоди під час виконання бойових завдань є правомірним, а коли за такі дії настає кримінальна відповідальність. Також пропонується врегулювати поняття виправданого бойового ризику та перевищення меж виконання обов'язку із захисту України.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

У Раді пропонують чітко визначити, за які дії під час бою військових не судитимуть

Автором документа є нардепка Мар'яна Безугла. Зазначається, що чинна редакція статті 43-1 Кримінального кодексу, ухвалена на початку повномасштабного вторгнення, не містить достатньо чітких критеріїв застосування бойового імунітету. Законопроєкт пропонує визначити дві окремі підстави, за яких заподіяння шкоди не вважатиметься кримінальним правопорушенням: якщо це було необхідно в конкретній бойовій обстановці для відсічі чи стримування збройної агресії або якщо дії були вчинені в умовах виправданого бойового ризику для досягнення законної військової мети. Також документ пропонує законодавчо визначити, що саме вважається "законною військовою метою" та за яких умов бойовий ризик є виправданим.Документ також вводить визначення перевищення меж виконання обов'язку щодо захисту України. Таким визнаватиметься умисне заподіяння шкоди, яка явно не відповідала бойовій обстановці або не була необхідною для відсічі агресії. У таких випадках особа нестиме кримінальну відповідальність на загальних підставах. Окремо пропонується врегулювати питання відповідальності цивільних осіб, які використовували зброю для відсічі російської агресії, якщо після завершення такої необхідності вони виконали вимоги закону щодо поводження зі зброєю.Крім того, законопроєкт уточнює, коли бойовий ризик вважається виправданим, а коли — ні, а також передбачає, що положення про звільнення від відповідальності не поширюватимуться на воєнні злочини, катування та інші порушення міжнародного гуманітарного права.Документ також узгоджує відповідні норми Закону "Про оборону України", Закону "Про правовий режим воєнного стану" та військових статутів із новою редакцією статті 43-1 Кримінального кодексу. Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує гарантувати сім'ям загиблих військовослужбовців виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Йдеться про допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення, якщо військовий не встиг отримати її за життя. Ініціатива має усунути прогалину в законодавстві та закріпити право родин на таку виплату.Також у парламенті є ініціатива, яка пропонує звільнити військовослужбовців та інші захищені категорії громадян від сплати податків у разі списання кредитної заборгованості. Документ також передбачає податкові стимули для банків, які добровільно анулюють такі борги, а члени сім'ї чи спадкоємці зможуть звертатися із заявою про списання кредиту. Крім того, пропонується закривати виконавче провадження після списання боргу та звільнити захищені категорії громадян від сплати виконавчого збору.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує гарантувати сім'ям загиблих військовослужбовців виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Йдеться про допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення, якщо військовий не встиг отримати її за життя. Законопроєкт має усунути прогалину в законодавстві та закріпити відповідну гарантію.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Зареєстровано проєкт про виплату допомоги для вирішення соціально-побутових питань сім'ям загиблих

Документ передбачає гарантування виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань членам сімей загиблих військовослужбовців. Нині така допомога надається військовослужбовцю один раз на рік за його рапортом. Однак у разі загибелі військового подати такий рапорт неможливо, через що сім'я може втратити право на відповідну виплату.Законопроєктом пропонується встановити, що у разі смерті військовослужбовця членам його сім'ї гарантується виплата цієї матеріальної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення, якщо за життя військовий її не отримав.Автори ініціативи зазначають, що зміни враховують правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20 січня 2026 року, та мають усунути правову невизначеність щодо таких виплат. Метою законопроєкту є забезпечення соціального захисту сімей загиблих захисників України.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує звільнити військовослужбовців та інші захищені категорії громадян від сплати податків у разі списання кредитів. Документ також передбачає скасування податкового навантаження для банків, які добровільно анулюють такі борги. Автори ініціативи вважають, що це сприятиме ширшому списанню кредитної заборгованості військових та їхніх родин.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що Рада підтримала закон, який врегульовує порядок надання відпусток колишнім засудженим, які проходять військову службу. Вони матимуть право на щорічну основну відпустку тривалістю 30 календарних днів зі збереженням грошового та матеріального забезпечення, а також зможуть ділити її на частини. Крім того, закон гарантує таким військовослужбовцям відпустки для лікування, реабілітації та за сімейними обставинами.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має спростити списання кредитної заборгованості військовослужбовцям та постраждалим від війни цивільним. Документ пропонує звільнити такі списані борги від оподаткування, а також надати банкам податкові стимули для їх анулювання. Крім того, право звернутися із заявою про списання кредиту можуть отримати члени сім'ї або спадкоємці позичальника.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкт на сайті Ради. Фото: скриншот

Родини загиблих військових можуть отримати право на списання кредитів

Як зазначають автори документа, нинішнє податкове законодавство не стимулює банки добровільно списувати кредити військовослужбовцям. Після прощення боргу його сума вважається додатковим благом і включається до оподатковуваного доходу позичальника або його спадкоємців. Через це родини змушені сплачувати податок на доходи фізичних осіб із суми анульованого кредиту, а банки також несуть додаткові податкові витрати.У пояснювальній записці зазначено, що з початку повномасштабного вторгнення лише частина банків сплатила понад 4,9 млн грн податків під час списання кредитів військовослужбовців. Загалом вони анулювали борги у понад 2,2 тисячі випадків, а сукупна кредитна заборгованість військових, ФОП-військовослужбовців та членів їхніх сімей, яка перебуває на балансі опитаних банків, перевищує 13,75 млрд грн.Законопроєкт пропонує внести зміни до Податкового кодексу. Зокрема, банки планують звільнити від обов'язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування при списанні кредитів захищеним категоріям громадян. Водночас суми анульованого боргу, включно з тілом кредиту, відсотками та комісіями, більше не вважатимуться оподатковуваним доходом військовослужбовця або іншої особи, яка належить до визначених законом захищених категорій.Окремо пропонується збільшити неоподатковуваний поріг прощення кредитної заборгованості для інших позичальників. Якщо зараз він становить 25% мінімальної заробітної плати, то законопроєктом його пропонують підвищити до однієї мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня відповідного податкового року.Також документ передбачає зміни до Закону "Про споживче кредитування". Члени сім'ї, спадкоємці або представники військовослужбовців і визначених категорій цивільних осіб зможуть звертатися до банку із клопотанням про списання кредитної заборгованості. Водночас кредитодавець матиме право ухвалити рішення про прощення як усієї суми боргу, так і її частини.Крім того, зміни пропонують внести до Закону "Про виконавче провадження". У разі списання або врегулювання кредитної заборгованості виконавче провадження щодо такого боргу підлягатиме обов'язковому закриттю. Також захищені категорії громадян планують звільнити від сплати виконавчого збору.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити спеціальний режим оподаткування для домогосподарств. Він дозволить українцям легально отримувати дохід від сезонних підробітків, продажу власної продукції чи побутових послуг без реєстрації ФОП, сплачуючи 5% ПДФО та військовий збір. Також документ передбачає подання однієї податкової декларації на все домогосподарство замість окремих декларацій кожного його члена.Також у парламенті зареєстрували законопроєкт, який пропонує встановити максимальну швидкість електросамокатів у населених пунктах на рівні 20 км/год, а в парках — 12 км/год. Документ також передбачає заборону керування електросамокатами у стані сп'яніння, користування телефоном під час руху та перевезення пасажирів, якщо це не передбачено конструкцією. Крім того, компанії з прокату можуть зобов'язати програмно обмежувати швидкість самокатів, запровадити геофенсинг і не допускати одночасної поїздки двох людей на одному транспортному засобі.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити в Україні новий режим оподаткування для домогосподарств. Документ передбачає можливість легально отримувати доходи без реєстрації ФОП за певних умов, а також сплачувати податок за пільговою ставкою. Крім того, автори ініціативи пропонують враховувати склад сім'ї під час визначення податкового навантаження.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт законопроєкту.

Домогосподарства можуть легально заробляти без статусу ФОП

Автори законопроєкту пояснюють, що значна частина українців отримує доходи від продажу власної продукції, надання побутових послуг чи виконання разових робіт без офіційної реєстрації. На їхню думку, чинні правила змушують громадян оформлювати статус фізичної особи-підприємця навіть тоді, коли така діяльність має сезонний або епізодичний характер.Для вирішення цієї проблеми пропонується створити добровільний режим оподаткування домогосподарств. Ним зможуть скористатися фізичні особи, які спільно проживають і ведуть спільне господарство, незалежно від наявності родинних зв'язків.Законопроєкт передбачає можливість здійснювати економічну діяльність без реєстрації ФОП або юридичної особи. Водночас для таких домогосподарств пропонується встановити ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% із додатковою сплатою військового збору відповідно до законодавства. Скористатися режимом можна буде за умови, що річний дохід не перевищуватиме 834 мінімальні заробітні плати.Також документом пропонується запровадити єдину податкову декларацію для всього домогосподарства замість окремих декларацій кожного його члена. Подавати її планують через електронний кабінет платника податків із функцією автоматичного заповнення.Окремо законопроєкт передбачає право на податкову знижку, яка враховуватиме витрати на утримання членів домогосподарства. Автори ініціативи вважають, що такий підхід зробить систему оподаткування більш справедливою, адже нині громадяни з однаковими доходами сплачують однакові податки незалежно від кількості утриманців.У пояснювальній записці зазначається, що запропоновані зміни мають сприяти детінізації доходів населення, спрощенню податкового адміністрування, цифровізації взаємодії з податковими органами та легалізації дрібної економічної діяльності.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкти, які пропонують встановити нові правила користування електросамокатами та іншим легким персональним електротранспортом. Документи передбачають обмеження швидкості до 20 км/год у населених пунктах, заборону керування у стані сп'яніння та штрафи за порушення правил дорожнього руху. Крім того, сервіси прокату можуть зобов'язати програмно обмежувати швидкість, контролювати паркування та унеможливити поїздки удвох на одному самокаті.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що прем’єр-міністр Сергій Корецький зареєстрував у Верховній Раді перший законопроєкт свого уряду, спрямований на реформування системи захисту дітей. Документ пропонує суттєво збільшити виплати опікунам, прийомним сім'ям і дитячим будинкам сімейного типу, а також запровадити нові соціальні гарантії для дітей-сиріт. Окремо законопроєкт передбачає посилення повноважень служб у справах дітей та розвиток сімейних форм виховання замість інтернатного догляду.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує звільнити випускників від державної підсумкової атестації у 2027 році. А також провести вступну кампанію за спеціальними правилами. Документ пояснюють необхідністю забезпечити безпечний вступ в умовах триваючої війни.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Випускники, ймовірно, не складатимуть ДПА у 2027 році

Законопроєкт передбачає, що у 2027 році вступ до закладів вищої та фахової передвищої освіти здійснюватиметься за порядком, який затвердить Міністерство освіти і науки. Для цього пропонується тимчасово не застосовувати окремі норми законів "Про вищу освіту" та "Про фахову передвищу освіту".Водночас випускників, які завершуватимуть будь-який рівень повної загальної середньої освіти у 2027 році, пропонують звільнити від проходження державної підсумкової атестації (ДПА).Документ також визначає правила вступних випробувань. Для конкурсного відбору можна буде використовувати результати тестувань, проведених у 2024–2027 роках із застосуванням процедур зовнішнього незалежного оцінювання, а також результати творчих конкурсів або конкурсів фізичних здібностей — у випадках, передбачених законодавством.Вступні випробування включатимуть тестування з української мови, математики, історії України та одного предмета на вибір. Абітурієнти зможуть обрати іноземну мову, біологію, географію, фізику, хімію або українську літературу.Автори законопроєкту зазначають, що зміни необхідні через безпекову ситуацію, спричинену триваючою збройною агресією Росії. На їхню думку, це дозволить забезпечити гнучкий і безпечний механізм проведення вступної кампанії у 2027 році.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, яким пропонують встановити адміністративне покарання за популяризацію та поширення небезпечних інтернет-челенджів серед дітей шкільного віку. Документ передбачає штрафи або громадські роботи для осіб, які залучають неповнолітніх до деструктивних онлайн-трендів. Крім того, відповідальність пропонують запровадити для батьків дітей-порушників, а також керівників закладів освіти, якщо вони приховуватимуть подібні випадки.Також парламенту пропонують заборонити продаж шаурми біля шкіл. Ініціатива передбачає, що реалізовувати шаурму та інші продукти з надмірним вмістом солі, цукру й жирів не можна буде в радіусі 400 метрів від закладів загальної середньої освіти. За порушення цих вимог продавцям загрожуватимуть значні штрафи.

У Верховній Раді зареєстрували два взаємопов'язані законопроєкти, які мають врегулювати використання електросамокатів, моноколіс, гіроскутерів та іншого легкого персонального електротранспорту. Документи пропонують запровадити обов'язкові правила руху для користувачів, нові вимоги до сервісів прокату та адміністративну відповідальність за їх порушення. Метою ініціативи є підвищення безпеки дорожнього руху та захист пішоходів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

За нетверезу їзду на електросамокаті каратимуть штрафом

Перший законопроєкт передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, за порушення правил дорожнього руху водіями електросамокатів та іншого легкого персонального електротранспорту пропонують штрафувати на 340 гривень.Якщо людина керуватиме таким транспортом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, штраф становитиме 680 гривень. За створення аварійної ситуації або наїзд на пішохода без тяжких тілесних ушкоджень передбачено 850 гривень штрафу або громадські роботи строком від 30 до 40 годин.Документ також встановлює відповідальність для сервісів прокату електросамокатів. Якщо компанія не забезпечить програмне обмеження швидкості, геофенсинг, контроль паркування чи технічне блокування поїздок удвох на одному транспортному засобі, посадовим особам загрожуватиме штраф від 3 400 до 5 100 гривень. За повторне порушення протягом року його можуть збільшити до 8 500 гривень, а транспортні засоби — конфіскувати за рішенням суду.Другий законопроєкт визначає правила, яких мають дотримуватися користувачі легкого персонального електротранспорту. Зокрема, їм пропонують дозволити рух у населених пунктах зі швидкістю не більше 20 км/год, заборонити керувати транспортом у стані сп'яніння, користуватися мобільними телефонами під час руху, перевозити пасажирів, якщо це не передбачено конструкцією, а також переходити, а не переїжджати пішохідні переходи.Крім того, у темну пору доби водії повинні будуть використовувати увімкнену фару та світловідбивальні елементи, а також не перевозити вантажі, що заважають керуванню.Для компаній, які здають електросамокати в оренду, пропонують запровадити додаткові вимоги. Вони повинні будуть програмно обмежувати швидкість транспортних засобів до 20 км/год, а в паркових зонах — до 12 км/год, впровадити систему геофенсингу для блокування руху й паркування у заборонених місцях, а також технічно унеможливити одночасну поїздку двох людей на одному електросамокаті.Автори ініціатив зазначають, що потреба у новому регулюванні пов'язана зі стрімким зростанням кількості ДТП за участю легкого персонального електротранспорту. За їхніми даними, якщо у 2024 році було зареєстровано 503 такі аварії, то у 2025 році їхня кількість зросла до 845, а лише за перший квартал 2026 року вже сталося 94 ДТП.Також законопроєкти передбачають надання Національній поліції та судам повноважень розглядати відповідні адміністративні справи, а Кабінет міністрів має розробити стандарти облаштування місць паркування для такого транспорту.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді готують законопроєкт, який передбачає суттєве посилення відповідальності за перевищення швидкості для авто. Документ пропонує запровадити диференційовану систему штрафів — від 680 до 3400 гривень залежно від того, наскільки водій перевищив дозволену швидкість, а за систематичні порушення штраф може сягати 17 тисяч гривень. Крім того, у парламенті зареєстрували законопроєкт, який посилює кримінальну відповідальність за екологічні правопорушення та злочини у сфері управління відходами. Документ передбачає штрафи до 170 тисяч гривень і покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років залежно від тяжкості наслідків, а також запроваджує окрему відповідальність за порушення правил поводження з відходами. 

Президент України Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації в Україні. Такі обмеження триватимуть щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Далі Верховна Рада може знову схвалити продовження ще на 90 днів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на картки законопроєктів.

Воєнний стан та мобілізація діятимуть в Україні щонайменше до 31 жовтня

Йдеться про законопроєкти №15401 та №15402, які Верховна Рада ухвалила 14 липня. Їх підтримали 313 та 304 народні депутати відповідно. Документи передбачають продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 діб — з 05:30 2 серпня.Необхідність таких рішень пояснюють тим, що триває збройна агресія Росії проти України, а відтак зберігається потреба в забезпеченні обороноздатності держави та проведенні мобілізаційних заходів.Загалом воєнний стан і загальна мобілізація діють в Україні від 24 лютого 2022 року, з дня повномасштабного вторгнення Росії. Нинішнє рішення стало вже 20 продовженням дії цих правових режимів від початку повномасштабної війни.Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада ухвалила закон, який розширює соціальні гарантії для військовослужбовців, звільнених умовно-достроково для проходження служби за контрактом. Документ надає їм право на щорічну оплачувану відпустку, лікування, реабілітацію після поранення чи полону, а також короткострокові відпустки за сімейними обставинами. Крім того, закон врегульовує порядок переведення таких військових між підрозділами та розширює перелік підстав для звільнення зі служби.Також Раді пропонують звільнити від покарання військових, які пішли в СЗЧ. Ініціатива передбачає, що суди зможуть призначати таким військовослужбовцям умовне покарання замість реального позбавлення волі. Автор законопроєкту пояснює необхідність змін великою кількістю проваджень за СЗЧ і тим, що частина таких випадків пов'язана з психологічним виснаженням бійців після участі в бойових діях.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький зареєстрував у Верховній Раді перший законопроєкт свого уряду. Він передбачає масштабне оновлення системи захисту дітей та сімейного виховання. Зокрема, документ пропонує суттєво збільшити державні виплати для опікунів і прийомних сімей, посилити повноваження служб у справах дітей та запровадити нові гарантії для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Уряд Корецького пропонує масштабну реформу захисту дітей

Текст законопроєкта поки відсутній на сайті Ради, проте його вже анонсувало Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України.Документ є одним із ключових елементів реалізації Стратегії забезпечення права кожної дитини на виховання в сімейному середовищі до 2028 року. Він пропонує комплексно змінити підходи до захисту дітей, зробивши акцент на розвитку сімейних форм виховання замість перебування дітей в інтернатних закладах.Однією з новацій стане збільшення державної фінансової підтримки. Виплати на дітей, які перебувають під опікою, піклуванням або виховуються у прийомних сім'ях чи дитячих будинках сімейного типу, планують підвищити майже у три рази. Якщо зараз вони становлять від 7 до майже 9 тисяч гривень залежно від віку дитини, то після ухвалення закону можуть зрости приблизно до 15,7–20,2 тисячі гривень.Для дітей з інвалідністю виплати пропонують збільшити до 24,7–29,2 тисячі гривень.Крім цього, вперше запроваджується одноразова допомога у розмірі 36 тисяч гривень при встановленні опіки або влаштуванні дитини до прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу.Суттєві зміни торкнуться й роботи служб у справах дітей. Законопроєкт передбачає, що вони повинні реагувати на повідомлення про загрозу життю чи здоров'ю дитини цілодобово — незалежно від часу доби, вихідних або святкових днів. Для цього пропонується збільшити штат таких служб, запровадити оплату домашніх чергувань, забезпечити працівників транспортом, засобами зв'язку та мобільною технікою, щоб вони могли оперативно виїжджати на виклики.Окремий блок змін стосується права дітей на виховання у сім'ї. Законопроєкт встановлює, що дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, не повинна перебувати у закладі довше шести місяців, поки для неї шукають сім'ю.Із 2027 року нові сімейні форми виховання пропонується створювати у форматі прийомних сімей, водночас вже існуючі дитячі будинки сімейного типу продовжать працювати. Також документ забороняє безпідставно розлучати братів і сестер під час усиновлення чи влаштування до сім'ї, якщо це не відповідає інтересам дітей.Крім того, законопроєкт вводить спеціалізовані прийомні сім'ї для дітей, які потребують особливого догляду. Такі родини зможуть отримувати обладнане житло від держави, а для допомоги у догляді за дітьми передбачена можливість залучення помічника прийомних батьків.Самі прийомні батьки отримають право на тимчасовий відпочинок як окрему соціальну послугу, а також додаткові пенсійні гарантії — єдиний соціальний внесок пропонують сплачувати за кожного з батьків із повної суми грошового забезпечення сім'ї, що позитивно вплине на їхній страховий стаж.Документ також змінює підхід до усиновлення. Усиновлювачам пропонують заборонити приховувати від дитини факт усиновлення, залишивши таємницю лише для сторонніх осіб. Після усиновлення сім'я протягом року перебуватиме під обов'язковим соціальним супроводом.Ще одна новація стосується відповідальності органів опіки та посадових осіб. Якщо суд зобов'яже орган опіки відзвітувати про заходи із захисту дитини, а цього не буде зроблено без поважних причин, керівника можуть оштрафувати. Крім того, якщо бездіяльність посадовців призведе до того, що дитина або сім'я не отримають необхідної допомоги, суд матиме право повідомити про це органи досудового розслідування.Як писали Новини.LІVЕ, 16 липня Верховна Рада підтримала призначення Сергія Корецького на посаду глави уряду. Того ж дня народні депутати також проголосували за оновлений склад Кабінету міністрів України.Корецький розповів, що його команда зосередиться на виконанні визначених державою пріоритетів, забезпеченні стабільної роботи всіх ключових сфер та підготовці програми діяльності уряду. Також він доручив міністрам оперативно розпочати реалізацію поставлених завдань і забезпечити ефективну взаємодію між усіма органами виконавчої влади.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити значно суворішу відповідальність за використання російськомовної музики під час обслуговування споживачів. Документ передбачає штрафи до 170 тисяч гривень для суб'єктів господарювання, які порушуватимуть встановлені вимоги. Контроль за дотриманням норм пропонують покласти на Уповноваженого із захисту державної мови.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Магазини, кафе та ресторани можуть отримати великі штрафи за російську музику

Законопроєкт передбачає внесення змін до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Ним пропонується встановити, що під час обслуговування споживачів у закладах торгівлі, громадського харчування та сфери послуг музичний супровід може звучати державною або будь-якою іншою мовою, крім державної (офіційної) мови держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресором або державою-окупантом.Також документ уточнює, що право клієнта попросити обслуговування іншою мовою не поширюватиметься на музичний супровід у закладі.

Які штрафи пропонують запровадити

За перше порушення пропонують штрафувати на суму від 8 500 до 17 000 гривень. За повторне порушення протягом року штраф становитиме від 17 000 до 85 000 гривень, а за третє та кожне наступне — від 85 000 до 170 000 гривень.Протоколи про порушення складатиме Уповноважений із захисту державної мови або його представники. При цьому, на відміну від чинного порядку, попередження перед накладенням штрафу не вимагатиметься.У пояснювальній записці автори законопроєкту зазначають, що нинішня відповідальність фактично не працює, адже зараз за такі порушення застосовується штраф від 17 до 170 гривень, який не має стримувального ефекту. На їхню думку, використання російської музики у закладах не лише створює канал культурного впливу держави-агресора, а й може приносити їй економічну вигоду через виплату роялті.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що до Верховної Ради внесли законопроєкт, який передбачає обов'язок операторів та провайдерів електронних комунікацій відновлювати пошкоджену інфраструктуру зв'язку в районах, де ведуться або вже завершилися бойові дії. Документ також пропонує врегулювати проведення аварійно-відновлювальних робіт у небезпечних зонах, щоб забезпечити якнайшвидше повернення зв'язку мешканцям та підтримати безперервне функціонування електронних комунікацій під час війни й після звільнення територій.Також у парламенті зареєстрували ще одну законодавчу ініціативу, яка передбачає заборону продажу біля навчальних закладів шаурми, фастфуду та солодких напоїв. За задумом авторів, такі обмеження мають сприяти формуванню здоровіших харчових звичок у дітей і зменшенню ризику розвитку ожиріння та інших пов'язаних із харчуванням захворювань.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив про відновлення роботи Ради коаліції для посилення взаємодії між урядом і Верховною Радою. За його словами, Кабмін також запровадить регулярні зустрічі з керівниками парламентських фракцій і депутатських груп та посилить координацію між міністерствами і профільними комітетами. Відповідних домовленостей досягли під час зустрічі зі спікером парламенту Русланом Стефанчуком.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на допис Корецького.Допис Сергія Корецького. Фото: скриншот

Уряд покращить взаємодію з парламентом

За словами прем'єра, під час зустрічі зі Стефанчуком сторони визначили конкретні кроки для покращення взаємодії між урядом і парламентом."Уряд регулярно проводитиме зустрічі з керівниками фракцій і груп. Домовилися посилити координацію між комітетами та міністерствами", — зазначив Корецький.Одним із ключових рішень стане відновлення роботи Ради коаліції."Відновлюємо роботу Ради коаліції, щоб підвищити якість урядових законопроєктів і забезпечити ефективну взаємодію Кабінету міністрів та Верховної Ради", — наголосив прем'єр-міністр.Також уряд проведе детальний аналіз міжнародних зобов'язань України, щоб синхронізувати їх виконання з парламентом. Крім того, планують переглянути перехідні положення законів, які містять доручення Кабінету міністрів.Окремо під час зустрічі обговорили підготовку Програми діяльності уряду та визначили законодавчі пріоритети."Насамперед це підтримка Сил оборони, інтеграція України до ЄС та соціальна політика", — підсумував Корецький.Як повідомляли Новини.LІVЕ, 16 липня парламент обрав нового прем’єр-міністра. Ним став Сергій Корецький. Цього ж дня було обрано склад уряду.Ввечері 16 липня Корецький провів перше засідання нового Кабінету міністрів. За його словами, пріоритетом уряду буде виконання визначених державою завдань та забезпеченні стабільної роботи всіх ключових сфер. 

В Україні пропонують посилити захист прав споживачів житлово-комунальних послуг. Для цього у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає більшу прозорість тарифів, нові вимоги до платіжок та додаткові гарантії для споживачів. Зокрема, у рахунках за комунальні послуги можуть з'явитися QR-коди з детальною інформацією про формування тарифу.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

В Україні можуть запровадити тарифну декларацію

Автором законопроєкта є нардеп від "Слуги народу" Сергій Гривко.Документ передбачає запровадження так званої тарифної декларації. Її мають затверджувати одночасно зі встановленням або зміною тарифу на житлово-комунальні послуги. У такій декларації повинні міститися детальний розрахунок вартості послуги, економічне обґрунтування тарифу та інформація про всі його складові.Автори законопроєкту також пропонують забезпечити відкритий доступ до тарифних декларацій не лише для чинних тарифів, а й для тих, що діяли раніше. Крім того, інформацію про структуру тарифів пропонується визнати відкритою, щоб її не можна було обмежувати у доступі, за винятком випадків, визначених законом.

QR-коди у платіжках та нові вимоги до рахунків

Ще одне нововведення — використання QR-кодів у платіжках за житлово-комунальні послуги. Після сканування споживач зможе перейти до тарифної декларації, на підставі якої було сформовано плату.Також законопроєкт передбачає оновлення вимог до рахунків. У них має бути більше зрозумілої інформації про всі нарахування, періоди їх проведення та розрахунок заборгованості, щоб споживачі могли самостійно перевірити правильність сум.

Додатковий захист споживачів

Окремо документ пропонує посилити відповідальність виконавців житлово-комунальних послуг і управителів багатоквартирних будинків за неправильне нарахування вартості послуг та порушення правил формування тарифів.Крім цього, законопроєктом пропонується заборонити комунальним підприємствам обмежувати або припиняти надання послуг споживачам, які проживають на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих РФ територіях, за винятком випадків, коли це необхідно з технічних причин. Таке положення має діяти для підтримки жителів регіонів, які найбільше постраждали від війни.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує зобов'язати операторів і провайдерів електронних комунікацій відновлювати пошкоджені мережі на територіях, де тривають або завершилися бойові дії. Документ також передбачає створення правових механізмів для проведення аварійно-відновлювальних робіт навіть у небезпечних регіонах, щоб швидше повертати людям доступ до зв'язку. Ініціатива покликана забезпечити безперервність електронних комунікацій під час війни та після деокупації територій.Крім того, нардепам пропонують біля шкіл заборонити продавати шаурму, фастфуд та солодкі напої. Автори ініціативи пояснюють, що такі зміни мають сприяти зниженню рівня ожиріння та інших захворювань серед дітей.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який комплексно оновлює систему захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Документ стане новим базовим законодавчим актом у цій сфері та замінить чинний закон "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Він набере чинності через три місяці після офіційного опублікування.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на карту законопроєкту.

В Україні оновили закон про внутрішньо переміщених осіб

Йдеться про законопроєкт №12301, який Верховна Рада ухвалила 1 липня. Після набрання ним чинності чинний Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VІІ втратить чинність.Новий закон закріплює державні гарантії підтримки ВПО на всіх основних етапах — від адаптації та інтеграції до повернення до покинутого місця проживання і реінтеграції.Однією з ключових новацій є гарантія призначення та виплати пенсій для переселенців на загальних підставах. Закон прямо забороняє встановлювати для ВПО додаткові вимоги чи процедури, які могли б обмежувати їхнє право на пенсійне забезпечення.Документ також передбачає створення електронного кабінету внутрішньо переміщеної особи, через який можна буде оцінювати потреби переселенців, рівень їхньої інтеграції та ефективність державної підтримки.Крім того, закон удосконалює механізми забезпечення ВПО житлом. Для окремих категорій переселенців, визначених урядом, проживання у місцях тимчасового розміщення не обмежуватиметься строками під час воєнного або надзвичайного стану, а також протягом шести місяців після його завершення.Водночас документ на законодавчому рівні врегульовує статус місць тимчасового проживання переселенців, зокрема модульних містечок, гуртожитків, готелів та інших приміщень, придатних для проживання.Також законом визначено основні повноваження центрального органу виконавчої влади, який відповідатиме за формування та реалізацію державної політики у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Це має забезпечити безперервність державної підтримки незалежно від кадрових чи структурних змін в уряді.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує заборонити продаж біля закладів освіти шаурми, фастфуду, солодких газованих напоїв та інших продуктів із високим вмістом цукру, солі й жирів. Ініціатива також передбачає встановлення мінімальної відстані від шкіл, у межах якої діятиме така заборона. Автори документа пояснюють, що зміни спрямовані на формування здорових харчових звичок у дітей.Також у парламенті є ініціатива, яка має зобов'язати операторів електронних комунікацій відновлювати пошкоджені мережі на територіях активних бойових дій, можливих бойових дій і деокупованих територіях. Документ також визначає порядок подання планів відновлення, повноваження регулятора та умови компенсації витрат операторів. Крім того, власників інфраструктури хочуть зобов'язати не перешкоджати проведенню аварійно-відновлювальних робіт.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має врегулювати відновлення пошкоджених електронних комунікаційних мереж на територіях бойових дій та деокупованих населених пунктів. Документ пропонує встановити для операторів зв'язку обов'язок відновлювати надання послуг до мінімального рівня доступності. А також визначає повноваження держави щодо контролю, координації та компенсації витрат.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Кабмін може компенсувати витрати на відновлення мереж

Документ пропонує доповнити Закон України "Про електронні комунікації" новою статтею, яка визначатиме порядок відновлення пошкоджених мереж у період воєнного стану. Згідно із законопроєктом, оператори, мережі яких були пошкоджені внаслідок бойових дій, будуть зобов'язані відновлювати надання електронних комунікаційних послуг до мінімального рівня доступності.Водночас така вимога діятиме лише за умови, що виконання робіт не становить загрози життю чи здоров'ю працівників і є технічна можливість провести відновлення.Крім того, оператори повинні будуть протягом 30 календарних днів після виявлення пошкодження подати до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), план відновлення мережі або мотивоване пояснення, чому її неможливо відновити.У плані мають бути зазначені характер пошкоджень, заплановані роботи та орієнтовні строки їх виконання.Окремі вимоги пропонують встановити для операторів, які станом на 24 лютого 2022 року забезпечували зв'язком понад 50% домогосподарств певного населеного пункту. Вони повинні будуть підтримувати або відновити можливість надання послуг щонайменше 50% населення, яке фактично проживає у цьому населеному пункті, якщо цьому не перешкоджають руйнування інфраструктури, відсутність доступу чи форс-мажорні обставини.Також законопроєктом передбачено, що власники або користувачі об'єктів інфраструктури на територіях активних бойових дій, можливих бойових дій та деокупованих територіях не матимуть права безпідставно перешкоджати операторам у проведенні аварійно-відновлювальних робіт.Водночас Кабінет Міністрів отримає повноваження визначати порядок відновлення та заміни технічних засобів електронних комунікацій, а також механізм компенсації документально підтверджених витрат, пов'язаних із відбудовою мереж, пошкоджених або зруйнованих внаслідок російської агресії.Крім цього, НКЕК зможе встановлювати мінімальні показники доступності електронних комунікаційних послуг для територій, що постраждали від війни, вести облік пошкоджених мереж і контролювати процес їх відновлення. У разі необхідності регулятор також матиме право ухвалювати рішення про тимчасове спільне використання окремих елементів мереж та інфраструктури, щоб забезпечити безперервне надання послуг зв'язку.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що до Верховної Ради внесли законопроєкт, яким пропонується встановити адміністративне покарання за популяризацію та поширення небезпечних інтернет-челенджів серед дітей. Ініціатива передбачає накладення штрафів або призначення громадських робіт за втягнення школярів у деструктивні онлайн-активності. Також відповідальність хочуть покласти на батьків неповнолітніх порушників і керівників закладів освіти, якщо вони приховуватимуть подібні випадки.Крім того, на розгляді парламенту перебуває ще один законопроєкт, який пропонує масштабно переглянути мовне законодавство України. Документ передбачає внесення змін до 22 чинних законів, збільшення максимальних штрафів за порушення мовних вимог до 25,5 тис. грн, розширення переліку посад, для яких володіння та використання української мови є обов'язковим, а також запровадження нових правил для бізнесу, освітньої та культурної сфер, органів державної влади й місцевого самоврядування. Окремі положення законопроєкту стосуються використання державної мови під час надання послуг і в публічному просторі.

До Верховної Ради внесли два поєднанні законопроєкти № 15428 та № 15429. Ними пропонується обмежити продаж харчових продуктів із незбалансованим вмістом поживних речовин поблизу закладів освіти в радіусі 400 метрів. А також встановити адміністративну відповідальність за порушення цих вимог.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкти на сайті Ради. Фото: скриншот

Де заборонять продавати фастфуд та шаурму

Текст документа відсутній на сайті Ради, проте "Судово-юридична газета" вже опублікувала перший анонс.Депутати хочуть створити навколо закладів освіти так званий "безпечний харчовий периметр" у радіусі 400 метрів.Автори ініціативи пояснюють необхідність таких змін стрімким погіршенням показників здоров’я дитячого населення в Україні, зокрема зростанням кількості випадків аліментарного ожиріння, серцево-судинних патологій та цукрового діабету ІІ типу серед школярів.За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ключовим фактором цього є надмірне споживання продуктів із високим вмістом доданого цукру, натрію та насичених жирів, які агресивно рекламуються та продаються у безпосередній близькості до шкіл.Законопроєкт № 15428 пропонує доповнити Закон "Основи законодавства України про охорону здоров’я" новою статтею 62-1, яка визначатиме критерії харчових продуктів із незбалансованим вмістом поживних речовин.Зокрема, пропонується встановити граничні показники вмісту:

цукру;солі;насичених жирів;трансжирів.

Документ передбачає, що обмеження діятимуть у межах 400 метрів від земельних ділянок закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійної освіти.Водночас правила не поширюватимуться на заклади вищої освіти. Автори пояснюють це тим, що студенти є повнолітніми особами від 18 років. З точки зору права, вони мають повну цивільну дієздатність і держава не може обмежувати їхній свідомий вибір їжі чи напоїв.

Нардепи пропонують запровадити нові штрафи

Пов’язаний із ним законопроєкт № 15429 пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановити відповідальність за продаж таких продуктів поблизу закладів освіти.Пропонується запровадити нову статтю 42-5. Вона передбачатиме:

штраф від 8 500 до 17 000 грн — за перше порушення;штраф від 25 500 до 51 000 грн — за повторне порушення протягом року.

Крім того, передбачається обов’язкова конфіскація партії товару та виручки, отриманої від його реалізації.Як писали Новини.LІVЕ, у парламенті зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити адміністративну відповідальність за поширення та популяризацію небезпечних інтернет-челенджів серед школярів. За залучення дітей до деструктивних онлайн-трендів пропонують штрафувати або призначати громадські роботи. А також карати батьків неповнолітніх порушників і керівників навчальних закладів, які приховуватимуть такі випадки. Крім того, у Раді є законопроєкт, який передбачає комплексне оновлення мовного законодавства та внесення змін до 22 законів. Документ пропонує підвищити штрафи за порушення мовних норм до 25,5 тис. грн, розширити перелік посад, для яких використання української мови є обов'язковим, а також запровадити нові вимоги для бізнесу, освіти, культури та органів влади. Крім того, ініціатива містить нові правила щодо використання державної мови у публічному просторі та сфері послуг.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає масштабне оновлення мовного законодавства. Документ пропонує внести зміни до 22 законів, розширити перелік осіб, які зобов'язані використовувати українську мову під час роботи, а також суттєво збільшити штрафи за порушення мовних норм. Крім того, ініціатива запроваджує нові вимоги для бізнесу, освіти, культури та органів влади.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

У Раді пропонують оновити мовне законодавство

До Верховної Ради внесли законопроєкт, який має на меті посилити захист української мови як державної. Автори документа пропонують комплексні зміни до чинного законодавства, усунення прогалин у мовних нормах та їх гармонізацію із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".Як зазначається в пояснювальній записці, законопроєкт покликаний удосконалити механізми реалізації права громадян на отримання інформації та послуг українською мовою, а також адаптувати окремі положення до сучасних умов.Однією з ключових новацій є посилення адміністративної відповідальності за порушення мовного законодавства. Пропонується встановити штрафи у розмірі від 6 800 до 17 000 гривень. За повторне порушення протягом року сума санкцій може зрости до 20 400–25 500 гривень. При цьому за перше порушення уповноважений із захисту державної мови зможе обмежитися попередженням.

Хто має обов'язково використовувати українську мову

Документ також розширює перелік посад і професій, представники яких повинні володіти державною мовою та використовувати її під час виконання службових обов'язків.Зокрема, нові вимоги пропонують поширити на:

народних депутатів;керівників державних наукових установ;очільників державних закладів культури;приватних виконавців;арбітражних керуючих;аудиторів та інші категорії.

Які зміни чекають бізнес

Законопроєкт передбачає низку нових правил щодо використання української мови у сфері послуг і публічного простору.Зокрема, офіційні документи органів влади, державних і комунальних підприємств мають відповідати нормам державної мови. Право працівників користуватися українською пропонується гарантувати вже на етапі працевлаштування.Крім того, продавці комп'ютерних програм повинні будуть заздалегідь повідомляти покупців, якщо програмне забезпечення не має українськомовного інтерфейсу.Також пропонується встановити, що на вивісках, інформаційних табличках та інших написах для загального ознайомлення текст іншими мовами не може бути більшим за текст українською.

Нові правила для освіти та культури

Окремий блок змін стосується освітньої та культурної сфер. Документ пропонує запровадити окремі мовні вимоги для закладів оздоровлення та відпочинку дітей. Також планується заборонити використання державної мови країни-агресора під час освітнього процесу в закладах позашкільної освіти.Крім цього, законопроєкт передбачає заборону на публічне виконання, показ або демонстрацію творів, фонограм, відеограм і музичних кліпів, виконаних державною мовою держави-агресора.Водночас приватним школам пропонують надати право самостійно визначати мову навчання, за винятком офіційної мови держави, яку Верховна Рада визнала агресором або окупантом.

Повноваження громад можуть розширити

Законодавча ініціатива також пропонує надати органам місцевого самоврядування додаткові повноваження щодо розвитку та популяризації української мови на відповідній території.Водночас місцеві державні адміністрації повинні сприяти розвитку мов корінних народів і національних меншин України.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити адміністративну відповідальність за поширення та популяризацію небезпечних інтернет-челенджів серед школярів. Документ передбачає штрафи або громадські роботи для порушників, а також покарання для батьків неповнолітніх і керівників навчальних закладів, які приховуватимуть такі випадки. Автори ініціативи пояснюють, що законопроєкт покликаний захистити дітей від деструктивних онлайн-трендів, які можуть становити загрозу їхньому життю та здоров'ю.Також Новини.LІVЕ писали, що Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про декриміналізацію окремих дій із порнографічними матеріалами за участю повнолітніх осіб. Документ пропонує скасувати кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання та інші дії з таким контентом між дорослими, водночас суттєво посиливши покарання за злочини, пов'язані з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією неповнолітніх. Законопроєкт ще має пройти друге читання.