Новини.Live

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який комплексно оновлює систему захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Документ стане новим базовим законодавчим актом у цій сфері та замінить чинний закон "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Він набере чинності через три місяці після офіційного опублікування.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на карту законопроєкту.

В Україні оновили закон про внутрішньо переміщених осіб

Йдеться про законопроєкт №12301, який Верховна Рада ухвалила 1 липня. Після набрання ним чинності чинний Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" №1706-VІІ втратить чинність.Новий закон закріплює державні гарантії підтримки ВПО на всіх основних етапах — від адаптації та інтеграції до повернення до покинутого місця проживання і реінтеграції.Однією з ключових новацій є гарантія призначення та виплати пенсій для переселенців на загальних підставах. Закон прямо забороняє встановлювати для ВПО додаткові вимоги чи процедури, які могли б обмежувати їхнє право на пенсійне забезпечення.Документ також передбачає створення електронного кабінету внутрішньо переміщеної особи, через який можна буде оцінювати потреби переселенців, рівень їхньої інтеграції та ефективність державної підтримки.Крім того, закон удосконалює механізми забезпечення ВПО житлом. Для окремих категорій переселенців, визначених урядом, проживання у місцях тимчасового розміщення не обмежуватиметься строками під час воєнного або надзвичайного стану, а також протягом шести місяців після його завершення.Водночас документ на законодавчому рівні врегульовує статус місць тимчасового проживання переселенців, зокрема модульних містечок, гуртожитків, готелів та інших приміщень, придатних для проживання.Також законом визначено основні повноваження центрального органу виконавчої влади, який відповідатиме за формування та реалізацію державної політики у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб. Це має забезпечити безперервність державної підтримки незалежно від кадрових чи структурних змін в уряді.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує заборонити продаж біля закладів освіти шаурми, фастфуду, солодких газованих напоїв та інших продуктів із високим вмістом цукру, солі й жирів. Ініціатива також передбачає встановлення мінімальної відстані від шкіл, у межах якої діятиме така заборона. Автори документа пояснюють, що зміни спрямовані на формування здорових харчових звичок у дітей.Також у парламенті є ініціатива, яка має зобов'язати операторів електронних комунікацій відновлювати пошкоджені мережі на територіях активних бойових дій, можливих бойових дій і деокупованих територіях. Документ також визначає порядок подання планів відновлення, повноваження регулятора та умови компенсації витрат операторів. Крім того, власників інфраструктури хочуть зобов'язати не перешкоджати проведенню аварійно-відновлювальних робіт.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має врегулювати відновлення пошкоджених електронних комунікаційних мереж на територіях бойових дій та деокупованих населених пунктів. Документ пропонує встановити для операторів зв'язку обов'язок відновлювати надання послуг до мінімального рівня доступності. А також визначає повноваження держави щодо контролю, координації та компенсації витрат.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Кабмін може компенсувати витрати на відновлення мереж

Документ пропонує доповнити Закон України "Про електронні комунікації" новою статтею, яка визначатиме порядок відновлення пошкоджених мереж у період воєнного стану. Згідно із законопроєктом, оператори, мережі яких були пошкоджені внаслідок бойових дій, будуть зобов'язані відновлювати надання електронних комунікаційних послуг до мінімального рівня доступності.Водночас така вимога діятиме лише за умови, що виконання робіт не становить загрози життю чи здоров'ю працівників і є технічна можливість провести відновлення.Крім того, оператори повинні будуть протягом 30 календарних днів після виявлення пошкодження подати до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (НКЕК), план відновлення мережі або мотивоване пояснення, чому її неможливо відновити.У плані мають бути зазначені характер пошкоджень, заплановані роботи та орієнтовні строки їх виконання.Окремі вимоги пропонують встановити для операторів, які станом на 24 лютого 2022 року забезпечували зв'язком понад 50% домогосподарств певного населеного пункту. Вони повинні будуть підтримувати або відновити можливість надання послуг щонайменше 50% населення, яке фактично проживає у цьому населеному пункті, якщо цьому не перешкоджають руйнування інфраструктури, відсутність доступу чи форс-мажорні обставини.Також законопроєктом передбачено, що власники або користувачі об'єктів інфраструктури на територіях активних бойових дій, можливих бойових дій та деокупованих територіях не матимуть права безпідставно перешкоджати операторам у проведенні аварійно-відновлювальних робіт.Водночас Кабінет Міністрів отримає повноваження визначати порядок відновлення та заміни технічних засобів електронних комунікацій, а також механізм компенсації документально підтверджених витрат, пов'язаних із відбудовою мереж, пошкоджених або зруйнованих внаслідок російської агресії.Крім цього, НКЕК зможе встановлювати мінімальні показники доступності електронних комунікаційних послуг для територій, що постраждали від війни, вести облік пошкоджених мереж і контролювати процес їх відновлення. У разі необхідності регулятор також матиме право ухвалювати рішення про тимчасове спільне використання окремих елементів мереж та інфраструктури, щоб забезпечити безперервне надання послуг зв'язку.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що до Верховної Ради внесли законопроєкт, яким пропонується встановити адміністративне покарання за популяризацію та поширення небезпечних інтернет-челенджів серед дітей. Ініціатива передбачає накладення штрафів або призначення громадських робіт за втягнення школярів у деструктивні онлайн-активності. Також відповідальність хочуть покласти на батьків неповнолітніх порушників і керівників закладів освіти, якщо вони приховуватимуть подібні випадки.Крім того, на розгляді парламенту перебуває ще один законопроєкт, який пропонує масштабно переглянути мовне законодавство України. Документ передбачає внесення змін до 22 чинних законів, збільшення максимальних штрафів за порушення мовних вимог до 25,5 тис. грн, розширення переліку посад, для яких володіння та використання української мови є обов'язковим, а також запровадження нових правил для бізнесу, освітньої та культурної сфер, органів державної влади й місцевого самоврядування. Окремі положення законопроєкту стосуються використання державної мови під час надання послуг і в публічному просторі.

До Верховної Ради внесли два поєднанні законопроєкти № 15428 та № 15429. Ними пропонується обмежити продаж харчових продуктів із незбалансованим вмістом поживних речовин поблизу закладів освіти в радіусі 400 метрів. А також встановити адміністративну відповідальність за порушення цих вимог.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкти на сайті Ради. Фото: скриншот

Де заборонять продавати фастфуд та шаурму

Текст документа відсутній на сайті Ради, проте "Судово-юридична газета" вже опублікувала перший анонс.Депутати хочуть створити навколо закладів освіти так званий "безпечний харчовий периметр" у радіусі 400 метрів.Автори ініціативи пояснюють необхідність таких змін стрімким погіршенням показників здоров’я дитячого населення в Україні, зокрема зростанням кількості випадків аліментарного ожиріння, серцево-судинних патологій та цукрового діабету ІІ типу серед школярів.За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), ключовим фактором цього є надмірне споживання продуктів із високим вмістом доданого цукру, натрію та насичених жирів, які агресивно рекламуються та продаються у безпосередній близькості до шкіл.Законопроєкт № 15428 пропонує доповнити Закон "Основи законодавства України про охорону здоров’я" новою статтею 62-1, яка визначатиме критерії харчових продуктів із незбалансованим вмістом поживних речовин.Зокрема, пропонується встановити граничні показники вмісту:

цукру;солі;насичених жирів;трансжирів.

Документ передбачає, що обмеження діятимуть у межах 400 метрів від земельних ділянок закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та професійної освіти.Водночас правила не поширюватимуться на заклади вищої освіти. Автори пояснюють це тим, що студенти є повнолітніми особами від 18 років. З точки зору права, вони мають повну цивільну дієздатність і держава не може обмежувати їхній свідомий вибір їжі чи напоїв.

Нардепи пропонують запровадити нові штрафи

Пов’язаний із ним законопроєкт № 15429 пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановити відповідальність за продаж таких продуктів поблизу закладів освіти.Пропонується запровадити нову статтю 42-5. Вона передбачатиме:

штраф від 8 500 до 17 000 грн — за перше порушення;штраф від 25 500 до 51 000 грн — за повторне порушення протягом року.

Крім того, передбачається обов’язкова конфіскація партії товару та виручки, отриманої від його реалізації.Як писали Новини.LІVЕ, у парламенті зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити адміністративну відповідальність за поширення та популяризацію небезпечних інтернет-челенджів серед школярів. За залучення дітей до деструктивних онлайн-трендів пропонують штрафувати або призначати громадські роботи. А також карати батьків неповнолітніх порушників і керівників навчальних закладів, які приховуватимуть такі випадки. Крім того, у Раді є законопроєкт, який передбачає комплексне оновлення мовного законодавства та внесення змін до 22 законів. Документ пропонує підвищити штрафи за порушення мовних норм до 25,5 тис. грн, розширити перелік посад, для яких використання української мови є обов'язковим, а також запровадити нові вимоги для бізнесу, освіти, культури та органів влади. Крім того, ініціатива містить нові правила щодо використання державної мови у публічному просторі та сфері послуг.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає масштабне оновлення мовного законодавства. Документ пропонує внести зміни до 22 законів, розширити перелік осіб, які зобов'язані використовувати українську мову під час роботи, а також суттєво збільшити штрафи за порушення мовних норм. Крім того, ініціатива запроваджує нові вимоги для бізнесу, освіти, культури та органів влади.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

У Раді пропонують оновити мовне законодавство

До Верховної Ради внесли законопроєкт, який має на меті посилити захист української мови як державної. Автори документа пропонують комплексні зміни до чинного законодавства, усунення прогалин у мовних нормах та їх гармонізацію із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".Як зазначається в пояснювальній записці, законопроєкт покликаний удосконалити механізми реалізації права громадян на отримання інформації та послуг українською мовою, а також адаптувати окремі положення до сучасних умов.Однією з ключових новацій є посилення адміністративної відповідальності за порушення мовного законодавства. Пропонується встановити штрафи у розмірі від 6 800 до 17 000 гривень. За повторне порушення протягом року сума санкцій може зрости до 20 400–25 500 гривень. При цьому за перше порушення уповноважений із захисту державної мови зможе обмежитися попередженням.

Хто має обов'язково використовувати українську мову

Документ також розширює перелік посад і професій, представники яких повинні володіти державною мовою та використовувати її під час виконання службових обов'язків.Зокрема, нові вимоги пропонують поширити на:

народних депутатів;керівників державних наукових установ;очільників державних закладів культури;приватних виконавців;арбітражних керуючих;аудиторів та інші категорії.

Які зміни чекають бізнес

Законопроєкт передбачає низку нових правил щодо використання української мови у сфері послуг і публічного простору.Зокрема, офіційні документи органів влади, державних і комунальних підприємств мають відповідати нормам державної мови. Право працівників користуватися українською пропонується гарантувати вже на етапі працевлаштування.Крім того, продавці комп'ютерних програм повинні будуть заздалегідь повідомляти покупців, якщо програмне забезпечення не має українськомовного інтерфейсу.Також пропонується встановити, що на вивісках, інформаційних табличках та інших написах для загального ознайомлення текст іншими мовами не може бути більшим за текст українською.

Нові правила для освіти та культури

Окремий блок змін стосується освітньої та культурної сфер. Документ пропонує запровадити окремі мовні вимоги для закладів оздоровлення та відпочинку дітей. Також планується заборонити використання державної мови країни-агресора під час освітнього процесу в закладах позашкільної освіти.Крім цього, законопроєкт передбачає заборону на публічне виконання, показ або демонстрацію творів, фонограм, відеограм і музичних кліпів, виконаних державною мовою держави-агресора.Водночас приватним школам пропонують надати право самостійно визначати мову навчання, за винятком офіційної мови держави, яку Верховна Рада визнала агресором або окупантом.

Повноваження громад можуть розширити

Законодавча ініціатива також пропонує надати органам місцевого самоврядування додаткові повноваження щодо розвитку та популяризації української мови на відповідній території.Водночас місцеві державні адміністрації повинні сприяти розвитку мов корінних народів і національних меншин України.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує запровадити адміністративну відповідальність за поширення та популяризацію небезпечних інтернет-челенджів серед школярів. Документ передбачає штрафи або громадські роботи для порушників, а також покарання для батьків неповнолітніх і керівників навчальних закладів, які приховуватимуть такі випадки. Автори ініціативи пояснюють, що законопроєкт покликаний захистити дітей від деструктивних онлайн-трендів, які можуть становити загрозу їхньому життю та здоров'ю.Також Новини.LІVЕ писали, що Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про декриміналізацію окремих дій із порнографічними матеріалами за участю повнолітніх осіб. Документ пропонує скасувати кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання та інші дії з таким контентом між дорослими, водночас суттєво посиливши покарання за злочини, пов'язані з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією неповнолітніх. Законопроєкт ще має пройти друге читання. 

У соціальних мережах почала поширюватися інформація про те, що Верховна Рада нібито пішла у відпустку. Голова парламентського Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк спростувала ці твердження, наголосивши, що депутати продовжують працювати. За її словами, зараз триває перерва лише в пленарних засіданнях, тоді як комітети займаються підготовкою законопроєктів.Про це Шуляк заявила в ефірі Ранок.LІVЕ.

У парламенті пояснили, чому депутати не пішли у відпустку

Шуляк зазначила, що інформація про нібито відпустку Верховної Ради не відповідає дійсності. За її словами, з початку повномасштабного вторгнення народні депутати не мають щорічних оплачуваних відпусток."З 24 лютого 2022 року народні депутати не мають щорічних оплачуваних відпусток. Зараз є лише перерва в сесійних засіданнях, але депутати продовжують працювати в комітетах", — наголосила Шуляк.Вона пояснила, що під час перерви триває підготовка законодавчих ініціатив, зокрема необхідних для виконання зобов'язань України в межах програми Ukrаіnе Fасіlіty.За словами Шуляк, її комітет зараз працює щонайменше над трьома важливими законопроєктами. Один із них стосується поновлення конкурсів на державну службу і вже готується до другого читання. Також опрацьовуються законодавчі зміни щодо розмежування повноважень органів влади та проєкт закону про соціальне житло.Вона наголосила, що в цей період робота парламенту не зупиняється, адже над законопроєктами продовжують працювати народні депутати, секретаріат комітетів, експерти та профільні фахівці."Комітети працюють, працюють народні депутати, секретаріат, фахівці й експерти. Тому, перш за все, ніхто ні в яку відпустку не пішов", — підсумувала Шуляк.Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада погодила призначення Сергія Корецького на посаду прем'єр-міністра України. Його кандидатуру підтримала більшість народних депутатів.Після призначення Корецький подав до парламенту кандидатури на посади членів нового Кабінету міністрів. Верховна Рада розглянула їх того ж дня та підтримала більшість запропонованих призначень. Водночас Міністерство закордонних справ і Міністерство оборони поки що залишаються без нових очільників, оскільки кандидатів на ці посади президент ще не подав.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає адміністративну відповідальність за залучення дітей до небезпечних інтернет-челенджів та онлайн-ігор. Документ також пропонує штрафувати батьків неповнолітніх порушників і керівників закладів освіти, якщо вони приховуватимуть такі випадки від поліції. Ініціатива покликана посилити захист дітей від деструктивного контенту в соціальних мережах.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Школи зобов'яжуть повідомляти поліцію про небезпечні челенджі серед учнів

У пояснювальній записці автори зазначають, що останніми роками серед дітей та підлітків стрімко поширюються небезпечні інтернет-тренди, челенджі та онлайн-ігри через ТіkТоk, Іnstаgrаm, Теlеgrаm та інші соціальні мережі. Йдеться про завдання, які можуть становити загрозу життю, здоров'ю або гідності дітей, зокрема імітацію удушення, виконання небезпечних трюків, вживання шкідливих речовин чи заклики до самоушкодження.За даними, наведеними авторами документа, понад 85% українських підлітків щодня проводять у соцмережах більше чотирьох-п'яти годин, а близько чверті дітей уже стикалися в інтернеті з психологічним тиском, небезпечними завданнями або цькуванням. Водночас Кіберполіція щороку фіксує сотні випадків залучення неповнолітніх до деструктивних онлайн-спільнот.Автори законопроєкту наголошують, що чинне законодавство не охоплює випадки поширення небезпечних інтернет-челенджів, якщо вони не мають ознак булінгу. Крім того, наразі відсутня відповідальність керівників навчальних закладів, які не повідомляють правоохоронців про такі випадки.

Які покарання пропонують

Документом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею.Зокрема, за пропагування, залучення або примушування учнів до участі в деструктивних інтернет-челенджах пропонують встановити штраф у розмірі від 850 до 1 700 грн або громадські роботи строком від 20 до 40 годин.Якщо такі дії вчинить неповнолітній, то відповідальність нестимуть його батьки або законні представники. Для них також передбачено штраф від 850 до 1 700 грн.Окремо законопроєкт вводить відповідальність для директорів шкіл та інших закладів освіти. Якщо керівник не повідомить Національну поліцію про виявлені факти участі учнів у небезпечних інтернет-трендах, йому загрожуватиме штраф від 1 700 до 3 400 грн або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.Також документ пропонує законодавчо визначити поняття "деструктивний інтернет-тренд". Під ним пропонується розуміти масову модель поведінки, яка поширюється через інформаційно-комунікаційні мережі та спонукає дітей до дій, що можуть загрожувати їхньому життю, здоров'ю, психічному стану або гідності, але не підпадають під визначення булінгу.Згідно із законопроєктом, справи про такі адміністративні правопорушення розглядатимуть районні та міські суди, а складати відповідні протоколи зможуть працівники Національної поліції.Як писали Новини.LІVЕ, у четвер, 16 липня, Верховна Рада призначила нового прем’єр-міністра. Уряд очолив Сергій Корецький.Він вже вніс кандидатури на посади очільників міністерств. Того ж дня, 16 липня, парламент їх затвердив. Вакантними поки залишаються посади очільників МЗС та Міноборони.

Народний депутат Михайло Папієв під час засідання Верховної Ради закликав колег підтримати президента України та уряд. Він наголосив, що в умовах війни парламент має діяти відповідально та ухвалювати рішення, яких очікують громадяни. Також депутат закликав не шукати винних, а починати із власної відповідальності.Про це він сказав під час засідання Верховної Ради, передає Новини.LІVЕ.

Папієв: Парламент має ухвалювати закони, яких чекають люди

Папієв звернувся до парламентарів із закликом об'єднатися навколо керівництва держави та зосередитися на ухваленні необхідних для країни законів.За його словами, в умовах повномасштабної війни депутати повинні демонструвати етичність, честь і відповідальність, а не витрачати час на пошук винних."Нам треба сьогодні проявити, по-перше, етичність, по-друге — проявити честь свою і, по-третє, не шукати когось винних, а питати в першу чергу з себе, лишатися людиною і знати, що ми у воюючій країні і ми маємо перемогти", — сказав він.Водночас нардеп закликав парламент ухвалювати законодавчі ініціативи, на які очікує суспільство."Тому давайте підтримувати президента України, підтримувати уряд і приймати ці закони, яких чекають люди", — наголосив він.Як писали Новини.LІVЕ, депутати Верховної Ради призначили Сергія Корецького очільником Кабінету міністрів. Відповідне рішення 16 липня підтримали 289 парламентарів.Після цього парламентарі обрали уряд. Винятком є очільники МЗС та Міноборони, кандидатури яких має подати президент.

У четвер, 16 липня, Верховна Рада обрала новий Кабінет міністрів. Вакантними поки залишаються посади очільника Міністерства закордонних справ та Міноборони. "За" проголосували 264 нардепи.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

В українському уряді нові міністри

Таким чином парламент призначив:

Шмигаля Дениса Анатолійовича на посаду Першого віце-прем’єр-міністра України — Міністра енергетики України;Бережну Тетяну Василівну на посаду Віце-прем’єр-міністра України з гуманітарної політики України — Міністра культури України;Ченцова Всеволода Валерійовича на посаду Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;Безгіна Віталія Юрійовича на посаду Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України;Бідного Матвія Вікторовича на посаду Міністра молоді та спорту України;Бутенка Андрія Петровича на посаду Міністра освіти і науки України;Вигівського Івана Михайловича на посаду Міністра внутрішніх справ України;Висоцького Тараса Миколайовича на посаду Міністра аграрної політики та продовольства України;Калашника Миколи Володимировича на посаду Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України;Кіма Віталія Олександровича на посаду Міністра у справах ветеранів УкраїниКравченка Олександра Сергійовича на посаду Міністра економіки та довкілля України;Ляшка Віктора Кириловича на посаду Міністра охорони здоров’я України;Марченка Сергія Михайловича на посаду Міністра фінансів України;Маслова Дениса Вячеславовича на посаду Міністра юстиції України;Улютіна Дениса Валерійовича на посаду Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України;Ферчук Оксану Віталіївну на посаду Міністра цифрової трансформації України. 

Новий склад українського уряду. Фото: Новини.LІVЕДодамо, що кандидатури на посади глав МЗС та Міноборони голосують окремо, оскільки їх подає не прем’єр-міністр, а президент.Водночас Віталій Безгін та Денис Маслов склали депутатські мандати, оскільки вони входили до складу парламенту.Прем’єр-міністр Сергій Корецький зачитав присягу від імені всього уряду.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що Верховна Рада призначила Сергія Корецького новим прем'єр-міністром України. Його кандидатуру підтримали 289 народних депутатів.Також Новини.LІVЕ писали, що народний депутат від фракції "Слуга народу" Микита Потураєв оголосив про намір скласти депутатський мандат. Він пояснив своє рішення незгодою з окремими рішеннями парламенту, однак Верховна Рада ще не розглядала питання про дострокове припинення його повноважень.

До Верховної Ради внесли подання про призначення нового складу уряду. Кандидатів обрав прем’єр-міністр. Тепер їх мають схвалити нардепи.Про це повідомляє Новини.LІVЕ.

Хто очолить міністерства в уряді

Парламент може призначити:

Шмигаля Дениса Анатолійовича на посаду Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра енергетики України;Бережну Тетяну Василівну на посаду Віце-прем’єр-міністра України з гуманітарної політики України – Міністра культури України;Ченцова Всеволода Валерійовича на посаду Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;Безгіна Віталія Юрійовича на посаду Міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України;Бідного Матвія Вікторовича на посаду Міністра молоді та спорту України;Бутенка Андрія Петровича на посаду Міністра освіти і науки України;Вигівського Івана Михайловича на посаду Міністра внутрішніх справ України;Висоцького Тараса Миколайовича на посаду Міністра аграрної політики та продовольства України;Калашника Миколи Володимировича на посаду Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України;Кіма Віталія Олександровича на посаду Міністра у справах ветеранів УкраїниКравченка Олександра Сергійовича на посаду Міністра економіки та довкілля України;Ляшка Віктора Кириловича на посаду Міністра охорони здоров’я України;Марченка Сергія Михайловича на посаду Міністра фінансів України;Маслова Дениса Вячеславовича на посаду Міністра юстиції України;Улютіна Дениса Валерійовича на посаду Міністра соціальної політики, сім’ї та єдності України;Ферчук Оксану Віталіївну на посаду Міністра цифрової трансформації України. 

Міністра закордонних справ та міністра оборони обиратимуть окремо, оскільки їх подає не прем’єр-міністр, а президент.Як повідомляли Новини.LІVЕ, сьогодні парламент обрав нового прем’єр-міністра. Ним став Сергій Корецький. Таке рішення підтримали 289 нардепів.Також стало відомо, що нардеп Микита Потураєв складає мандат. За його словами, причина в деяких рішеннях Ради, які він не підтримує. Проте парламент ще не розглядав це питання.

У четвер, 16 липня, Верховна Рада обрала нового прем’єр-міністра. Ним став Сергій Корецький. До цього він займав посаду очільника правління "Нафтогазу".Новини.LІVЕ розповідають, що відомо про нового очільника українського уряду.

Кар’єра та освіта Корецького

Сергій Корецький — український менеджер, який понад 25 років працює в паливно-енергетичній сфері. До приходу в державний сектор він керував однією з найбільших мереж автозаправних комплексів країни, а згодом очолив "Укрнафту", "Укртатнафту" та НАК "Нафтогаз України". Народився 14 березня 1978 року в Луцьку. Вищу освіту здобував у кілька етапів. Спочатку закінчив Луцький державний технічний університет за спеціальністю "Автомобілі та автомобільне господарство", пізніше отримав диплом економіста за спеціальністю "Економіка підприємства".Згодом також навчався в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, де опанував спеціальність "Видобування нафти і газу". У 2019 році завершив програму Ехесutіvе МВА Києво-Могилянської бізнес-школи. Працювати Корецький почав ще наприкінці 1990-х років у луцькій групі компаній "Континіум".За два десятиліття він пройшов шлях від працівника аналітичного відділу до керівника бізнесу.

Робота в WОG

Одним із ключових етапів кар'єри Корецького стала робота в паливній компанії WОG. Він керував мережею АЗС у період її активного розвитку, відповідаючи за стратегію, фінанси, переговори з інвесторами та масштабування бізнесу.За його керівництва компанія почала активно розвивати напрям непаливного сервісу. Крім традиційної торгівлі пальним, WОG розширила мережу кав'ярень і зробила ставку на розвиток супутніх послуг, що згодом стало одним із трендів українського паливного ринку.

Власний бізнес

У 2018 році Корецький залишив WОG і зайнявся підприємництвом. Він заснував компанію ІDЕАLІSТ Соffее Со., яка спеціалізувалася на обсмажуванні кави та розвитку власної мережі кав'ярень.Одночасно працював у міжнародному енергетичному бізнесі, ставши співзасновником і головою правління швейцарської компанії Сеnturіоn Grоuр SА, яка займалася трейдингом енергоресурсів.

Перехід до державного сектору

У листопаді 2022 року, після передачі державі стратегічних нафтових активів, Корецького призначили директором "Укрнафти" та "Укртатнафти".Сергій Корецький. Фото: Fоrbеs UkrаіnеНа той момент компанії потребували масштабного перезавантаження. Нове керівництво зосередилося на відновленні фінансової дисципліни, модернізації виробництва та нарощуванні видобутку.За наступні два роки "Укрнафта" суттєво покращила фінансові показники. Компанія збільшила видобуток нафти й природного газу, повністю погасила багаторічний податковий борг, почала буріння нових свердловин та вперше за тривалий час розпочала масштабні геологічні дослідження.Паралельно підприємство оновлювало технічне обладнання, впроваджувало міжнародні стандарти корпоративного управління та розширювало співпрацю з іноземними партнерами.

Робота в "Нафтогазі"

Навесні 2025 року наглядова рада НАК "Нафтогаз України" обрала Сергія Корецького головою правління компанії. Він очолив "Нафтогаз" у період, коли Росія значно посилила атаки на газову інфраструктуру України. Через пошкодження об'єктів видобутку країна втратила істотну частину власного виробництва газу, а одним із головних викликів стала підготовка до нового опалювального сезону.Під керівництвом Корецького компанія активізувала співпрацю з міжнародними банками та партнерами для залучення фінансування на закупівлю імпортного газу, ремонт пошкодженої інфраструктури та формування необхідних запасів у підземних сховищах.Водночас він став одним із публічних представників української енергетики на міжнародному рівні. У коментарях провідним світовим медіа Корецький розповідав про наслідки російських атак, потреби України в енергоресурсах та необхідність подальшої підтримки з боку партнерів.Нагадаємо, попередній уряд Верховна Рада звільнила  14 липня. Очільницею Кабмін була Юлія Свириденко. Частина міністрів буде переобрана.

У четвер, 16 липня, Верховна Рада ухвалила рішення про призначення нового прем’єр-міністра. Уряд тепер очолює Сергій Корецький. За таке рішення проголосували 289 нардепів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Корецький назвав основні завдання для свого уряду

"Відповідно до п.12 ч.1 ст.85 та ч.2 ст.114 Конституції України Верховна Рада України постановляє: призначити Корецького Сергія Федоровича на посаду прем’єр-міністра України", — йдеться в постанові.Результати голосування за призначення Корецького. Фото: Ярослав Железняк/ТеlеgrаmКорецький під час виступу назвав основні завдання для свого уряду:

забезпечення сил оборони;масштабування військово-промислового комплексу;увага до прифронтових громад;підготовка до наступної зими;підтримка бізнесу;посилення роботи з міжнародними партнерами;ефективне використання міжнародної допомоги;вступ України до ЄС;підтримка внутрішньо переміщених осіб;підтримка ветеранів.

Як повідомляли Новини.LІVЕ, під час сьогоднішнього засідання нардеп Микита Потураєв заявив про складання мандата. Причина: незгода з деякими рішеннями Ради. Він входить до фракції "Слуга народу".Також Новини.LІVЕ писали, що 14 липня парламент відправив попередній уряд у відставку. Його очолювала Юлія Свириденко.

Нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв складає депутатський мандат. Він попросив Верховну Раду розглянути це питання невідкладно. Парламентар наразі є головою Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Потураєв назвав причину, чому він складає мандат

Потураєв зазначив, що ухвалив таке рішення через незгоду з деякими рішеннями Ради."Я подав заяву про складання з себе повноважень народного депутата. Просив би це розглянути колег у Верховній Раді за можливістю так само невідкладно, як вони розглядають й інші рішення, через які я змушений був прийняти для себе таке рішення", — сказав він.Також Потураєв опублікував заяву про складання мандата.Допис Микити Потураєва. Фото: скриншот

Микита Потураєв: біографія

Микита Потураєв народився 4 вересня 1970 року у Дніпрі. Закінчив Дніпровський національний університет за спеціальністю "англійська мова та література", кандидат політичних наук.Професійну діяльність розпочав у журналістиці та на телебаченні. У різні роки працював у медіа, був першим заступником голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, радником державних органів влади та політтехнологом. У 2017 році був шеф-редактором журналу "Фокус".У 2019 році Потураєва обрали народним депутатом ІХ скликання від партії "Слуга народу". Спочатку він був заступником голови, а згодом очолив Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. У 2021–2023 роках також керував Кіровоградською обласною організацією партії.За час роботи в парламенті став співавтором закону "Про медіа", підтримав містобудівну реформу №5655, яка викликала широкий суспільний резонанс, а у 2023 році виступив проти звільнення тодішнього міністра культури Олександра Ткаченка. Як писали Новини.LІVЕ, сьогодні парламент розгляне призначення нового прем’єр-міністра. Ним пропонують обрати Сергія Корецького.Попередній уряд Верховна Рада відправила у відставку 14 липня. Цей уряд був на посаді менше року. Частину міністрів переоберуть до нового уряду.

У середу, 15 липня, Верховна Рада ухвалила постанову зі зверненням до міжнародних організацій, парламентів і урядів щодо засудження політики систематичного культурного геноциду, яку здійснює Росія проти Українського народу. Документ закликає міжнародну спільноту визнати цілеспрямоване знищення української культурної спадщини та посилити її захист. Також у зверненні наголошується на необхідності дати належну правову оцінку діям РФ.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Парламент закликав світ визнати культурний геноцид Росії проти України

У парламенті наголосили, що документ має на меті об'єднати міжнародну підтримку для захисту української культурної спадщини, яка зазнає системного знищення внаслідок російської агресії. У постанові зазначається, що удари по музеях, пам'ятках архітектури, архівах, релігійних святинях та об'єктах Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є не випадковими наслідками бойових дій, а частиною цілеспрямованої політики Росії.За оцінкою Верховної Ради, такі дії спрямовані на знищення української національної ідентичності та мають ознаки культурного геноциду.У зверненні перелічено основні прояви цієї політики. Серед них — руйнування історичних і культурних пам'яток, пошкодження музеїв, бібліотек та архівів, викрадення культурних цінностей, насильницька русифікація, обмеження використання української мови, нав'язування російської історичної політики та заперечення існування української нації.У парламенті також звернули увагу, що термін "культурний геноцид" не міститься у Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду 1948 року. Водночас він широко використовується у міжнародно-правовій доктрині для опису дій, спрямованих на знищення культурних, духовних та історичних основ існування народу.Автори постанови вважають, що використання цього поняття допоможе надати належну міжнародно-правову оцінку діям керівництва Росії.Звернення містить заклик до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Союзу, НАТО, ЮНЕСКО, Європейського парламенту та інших міжнародних інституцій визнати системну політику Росії щодо знищення української культурної спадщини актом культурного геноциду проти Українського народу, а також посилити політичний, правовий і практичний захист українських культурних цінностей.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає посилення відповідальності для працівників територіальних центрів комплектування. Документ пропонує запровадити суворіше покарання за незаконне утримання людей та їхнє насильницьке викрадення, а найсуворіша санкція може сягати 12 років позбавлення волі.Крім того, парламенту запропонували ухвалити зміни, які дозволять звільняти від кримінальної відповідальності окремих військовослужбовців, що самовільно залишили частину. Водночас така норма поширюватиметься лише на мобілізованих військових і не стосуватиметься осіб, які проходять службу за контрактом.

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада прийняла відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Наслідком є звільнення всього уряду. "За" проголосували 258 нардепів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Парламент погодив відставку Свириденко

"Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини другої статті 115 Конституції України Верховна Рада України постановляє: прийняти відставку прем’єр-міністра України Свириденко Юлії Анатоліївни", — йдеться в тексті постанови.Свириденко у свою чергу подякувала міністрам зі своєї команди, нардепам та президенту України Володимиру Зеленському.Також вона написала допис у Теlеgrаm, де зазначила, що працювати для України було честю.Допис Юлії Свириденко. Фото: скриншотЗазначимо, що чинний уряд був на посаді менше року.Наступником Свириденко може стати голова "Нафтогазу" Сергій Корецький. Очільника нового уряду парламент обиратиме вже 16 липня.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що Верховна Рада ухвалила закон, який розширює права військовослужбовців, звільнених умовно-достроково для проходження служби за контрактом. Документ надає їм право на щорічну оплачувану відпустку, лікування, відпустки за сімейними обставинами та визначає нові правила переведення між військовими частинами. Крім того, закон уточнює перелік підстав, за яких такі військовослужбовці можуть бути звільнені зі служби.Також парламент підтримав чергове продовження дії воєнного стану в Україні, тож після набрання законом чинності особливий правовий режим залишатиметься чинним ще 90 діб. Водночас нардепи ухвалили і рішення про подовження загальної мобілізації — її дію продовжено ще на три місяці, починаючи з 2 серпня 2026 року.

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який посилює кримінальну відповідальність за злочини, пов'язані з дитячою порнографією та сексуальною експлуатацією дітей. Водночас документ змінює підхід до відповідальності за обіг порнографічних матеріалів серед повнолітніх. Ввезення, зберігання чи виготовлення дорослої порнографії пропонують декриміналізувати.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Рада має намір посилити покарання за дитячу порнографію

Парламент підтримав зміни до Кримінального кодексу України, якими суттєво посилюється відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, ввезення, збут і розповсюдження матеріалів із дитячою порнографією.Крім цього, окрему кримінальну відповідальність встановлено за продаж або розповсюдження порнографічної продукції серед малолітніх і неповнолітніх, проведення видовищ сексуального характеру за участю дітей, а також за створення чи утримання місць розпусти та звідництво із залученням неповнолітніх.Водночас законом декриміналізовано виготовлення, зберігання, перевезення, ввезення та інші дії з порнографічними матеріалами за участю повнолітніх осіб, якщо вони не пов'язані зі збутом чи розповсюдженням серед дітей. Автори документа зазначають, що така модель відповідає практиці більшості європейських держав.Необхідність ухвалення закону пояснюють виконанням положень Ланцаротської конвенції Ради Європи, яка зобов'язує держави вживати ефективних заходів для захисту дітей від сексуальної експлуатації та насильства. За задумом авторів, зміни мають зосередити кримінальне переслідування насамперед на злочинах проти дітей, водночас удосконаливши чинне кримінальне законодавство.Передбачаються такі покарання за злочини проти дітей:

поширення порнографії серед неповнолітніх (від 14 до 18 років) каратиметься штрафом від 85 000 до 170 000 грн або до 5 років позбавлення волі;поширення серед малолітніх (до 14 років) — ув'язнення на строк до 7 років;виготовлення дитячої порнографії за участю малолітніх — ув'язнення на строк від 10 до 15 років;втягнення дітей у проституцію та сутенерство — мінімальний термін покарання підвищується з 8 до 10 років, а максимальний становить до 15 років позбавлення волі;створення місць розпусти за участю неповнолітніх — максимальний строк ув'язнення збільшується до 12 років.

Правопорушення серед повнолітніх:

примушування до участі у створенні порнографії передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років;поширення інтимних матеріалів без згоди особи каратиметься штраф у розмірі 2 720 грн або виправними роботами на строк до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку в дохід держави;повторні порушення або прихована зйомка без згоди каратиметься 5 або 10 роками ув’язнення.

Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що Верховна Рада підтримала закон про чергове продовження режиму воєнного стану. Після набрання ним чинності особливий правовий режим залишатиметься в Україні ще протягом наступних 90 діб.Крім цього, парламент ухвалив рішення про чергове продовження загальної мобілізації. Відповідно до закону її строк подовжено ще на три місяці — з 2 серпня 2026 року.

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №15255 про внесення змін до деяких законів України щодо проходження військової служби особами, звільненими умовно-достроково від відбування покарання для проходження військової служби за контрактом. Йдеться про надання таким особам відпусток. "За" проголосували 309 парламентарів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

В Україні розширили права військових, звільнених умовно-достроково

Документ розширює соціальні гарантії для військовослужбовців, які проходять службу за контрактом після умовно-дострокового звільнення від відбування покарання. Він встановлює для них право на відпустки, визначає нові правила переведення між військовими частинами та доповнює перелік підстав для звільнення з військової служби.Відтепер військові цієї категорії зможуть скористатися щорічною основною відпусткою тривалістю 30 календарних днів зі збереженням грошового та матеріального забезпечення. За потреби її дозволяється ділити на частини.Також закон гарантує право на відпустку для лікування за рішенням військово-лікарської комісії, реабілітацію після поранення чи звільнення з полону, а також короткострокові відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.Окремі норми документа стосуються жінок-військовослужбовиць. Для них закріплено право на відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами відповідно до чинного законодавства.Крім цього, закон врегульовує порядок переведення таких військовослужбовців до інших підрозділів Сил оборони. Зокрема, після щонайменше року служби у спеціалізованих підрозділах вони можуть бути переведені до інших військових частин. Водночас таке переведення можливе й раніше, якщо військовослужбовця не призначили на посаду відповідно до висновку військово-лікарської комісії.Документ також розширює перелік підстав для звільнення з військової служби. Серед них — досягнення граничного віку, непридатність або тимчасова непридатність за станом здоров'я, встановлення інвалідності внаслідок поранення чи захворювання, звільнення з полону, вагітність, необхідність догляду за дитиною, набрання законної сили обвинувальним вироком суду, а також завершення особливого періоду або проведення демобілізації.Очікується, що ухвалені зміни мають забезпечити однакові соціальні гарантії для цієї категорії військовослужбовців та підвищити мотивацію до проходження служби.Як писали Новини.LІVЕ, парламент вкотре погодився продовжити дію воєнного стану на території України. Після набрання чинності відповідним законом особливий правовий режим залишатиметься в силі ще три місяці. Також Рада схвалила чергове продовження загальної мобілізації в Україні. Відповідно до ухваленого рішення її дію подовжено ще на 90 днів — із 2 серпня 2026 року. За відповідний закон проголосувала більшість народних депутатів.

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада вже 20-й раз продовжила термін мобілізації в Україні. Вона триватиме до 31 жовтня 2026 року. Таке рішення підтримали 311 нардепів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту у вівторок, 14 липня.Голосування щодо загальної мобілізації. Фото: кадр із відео

Мобілізацію в Україні продовжено до 31 жовтня

"Затвердити указ президента України від 13 липня 2026 року №597/2026 "Про продовження строку проведення загальної мобілізації", — йдеться в тексті закону.Необхідність ухвалення такого рішення автори пояснюють тим, що триває збройна агресія Росії проти України, а відтак зберігається потреба в забезпеченні обороноздатності держави та проведенні мобілізаційних заходів. Проєкт підготовлено відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Він затверджує відповідний указ глави держави.Раніше Новини.LІVЕ писали, що сьогодні народні депутати мають визначитися щодо припинення повноважень прем'єр-міністерки Юлії Свириденко. Схвалення відповідної постанови означатиме завершення роботи всього чинного складу Кабінету міністрів. Перед винесенням питання до сесійної зали профільний комітет Верховної Ради підтримав документ і рекомендував парламенту ухвалити його.Також Верховна Рада сьогодні підтримала чергове продовження воєнного стану в Україні. Особливий правовий режим діятиме ще 90 діб після завершення чинного строку. Відповідне рішення парламент ухвалив більшістю голосів народних депутатів.

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада вже 20-й раз продовжила дію воєнного стану в Україні ще на 90 днів. Такі обмеження діятимуть до 31 жовтня 2026 року. Відповідне рішення ухвалили 313 нардепів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.Голосування за продовження воєнного стану. Фото: кадр із відео

Воєнний стан в Україні продовжили до 31 жовтня

"Затвердити указ президента від 13 липня 2026 року №596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану", — йдеться в документі.Законопроєкт на сайті Ради. Фото: скриншотРішення ухвалили на основі законопроєкту, внесеного президентом Володимиром Зеленським після рішення Ради національної безпеки і оборони. Як писали Новини.LІVЕ, сьогодні парламент розгляне відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Наслідком буде звільнення усього уряду. Профільний комітет рекомендував нардепам підтримати таке рішення.Також у Раді зареєстровано ініціативу про виконання ще одного гімну в Україні. Йдеться про духовний. Ним пропонують обрати пісню "Боже великий, єдиний". 

Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування рекомендував Верховній Раді прийняти відставку прем’єр-міністерки Юлії Свириденко. Це питання парламент розгляне вже сьогодні. Відставка Свириденко спричинить відставку усього уряду.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

У Раді зареєстрували постанову про звільнення Свириденко

"Розглянувши заяву про відставку прем’єр-міністра України Юлії Свириденко, з’ясувавши позицію народних депутатів України — членів Комітету та всебічно обговоривши питання, Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України прийняти відставку прем’єр-міністра України Юлії Свириденко", — йдеться в документі.У комітеті нагадали, що прем’єр-міністр звільняється з посади з дня прийняття рішення про його відставку на пленарному засіданні Верховної Ради."Прийняття Верховною Радою України рішення про відставку прем’єр- міністра України має наслідком відставку всього складу Кабінету міністрів України", — додали нардепи.Як писали Новини.LІVЕ, Свириденко отримає нову посаду. У 2025 році пром'єрка посіла третє місце в категорії "Політики" рейтингу "100 найвпливовіших українців" за версією журналу "Фокус".Також Новини.LІVЕ повідомляли, коли Рада обере новий Кабмін. Попередньо, це станеться вже у четвер, 16 липня. Очільником уряду, ймовірно, стане нинішній голова "Укрнафти" Сергій Корецький.

Верховна Рада може вже цього тижня розгляне відставку чинного уряду та призначення нового прем'єр-міністра. Народний депутат Олексій Гончаренко заявив, що кадрові рішення планують ухвалювати у два етапи. Один із них відбудеться вже завтра, 14 липня.Про це Гончаренко повідомив у коментарі журналістці Новини.LІVЕ Анні Сірик.

Відставку уряду розглянуть у вівторок, а призначення нового прем'єра у четвер

За словами депутата, у вівторок парламент має розглянути питання відставки уряду, а вже в четвер — голосувати за нові кадрові призначення."У вівторок буде голосуватися відставка, а в четвер будуть голосуватися призначення. Тому ця інтрига буде така до четверга", — сказав Гончаренко.Основним кандидатом на посаду прем'єр-міністра є нинішній голова "Укрнафти" Сергій Корецький."Я був одним із перших, хто повідомив, що це буде, скоріше за все, пан Корецький, нинішній голова "Укрнафти", — зазначив нардеп.Гончаренко вважає, що парламент, найімовірніше, підтримає його кандидатуру."Мій особистий прогноз — я думаю, що голоси наберуться", — додав депутат.Як писали Новини.LІVЕ, у парламенті зареєстровані ініціативи про продовження воєнного стану та мобілізації. Їх можуть продовжити до лютого. Ці питання винесуть в сесійний зал вже цього тижня.Також нардепи можуть змінити правила вручення повісток. Зокрема, пропонують скасувати норму, за якою вимога ТЦК вважається врученою навіть у разі, якщо поштове відправлення не було фактично отримане адресатом.