Новини.Live

Автор законопроєкту про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо запровадження перерви для психологічного розвантаження працівників (№15281) Сергій Гривко розповів, які зміни пропонує запровадити Верховній Раді. За його словами, працівникам треба дозволити займатися медитацією чи фізичною активністю. Таке розвантаження триватиме до 20 хвилин.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на допис Гривка.Допис Сергія Гривка. Фото: скриншот

Для психологічного розвантаження пропонують надати перерву тривалістю до 20 хвилин

За словами Гривка, законопроєкт передбачає запровадження на законодавчому рівні перерви для психологічного розвантаження працівників у якості способу підтримання психічного здоров’я та психоемоційної стійкості працівників, профілактики професійного вигорання та психологічного виснаження."За згодою роботодавця працівникам на їх прохання надається протягом робочого дня перерва для психологічного розвантаження тривалістю до 20 хвилин. Перерва для психологічного розвантаження включається до робочого часу", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що працівники можуть використати час цієї перерви для: 

медитації; дихальних вправ;фізичної активності; іншої діяльності, спрямованої на релаксацію та відновлення сил.

"Турбота про психоемоційний стан працівників — важлива умова ефективної та безпечної праці в сучасних умовах", — наголосив Гривко.Як повідомляли Новини.LІVЕ, в Україні планують змінити Трудовий кодекс. До ключових блоків у новому Трудовому кодексі входитиме цифровізація, детінізація, підхід до мінімальної зарплати, нові типи договорів, правила найму, звільнення, відпустки в робочий час, захист батьківства і материнства, інспекція праці, представництво інтересів працівників, механізми вирішення спорів і імплементація директив ЄС. Зокрема будуть запроваджені нові види трудових договорів.Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що проєкт нового Трудового кодексу має низку ризиків. У тому числі є ризик звуження прав працівників. Водночас омбудсман зазначив, що теперішній Кодекс законів про працю був створений за радянських часів і базувався на зовсім інших принципах трудових відносин.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо запровадження перерви для психологічного розвантаження працівників. Документ передбачає внесення змін до трудового законодавства у частині організації робочого часу. Наразі текст законопроєкту та деталі запропонованих змін ще не оприлюднені.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкт на сайті парламенту. Фото: скриншот

У Раді зареєстрували законопроєкт про психологічне відновлення під час роботи

Ініціатива стосується можливого запровадження окремих перерв для психологічного відновлення працівників під час робочого дня.Поки що текст документа відсутній на сайті Ради. Автором є нардеп від "Слуги народу" Сергій Гривко.Після публікації тексту законопроєкту стане відомо, кого саме стосуватимуться нові норми, якою може бути тривалість таких перерв та чи будуть вони обов’язковими для роботодавців.Документ передали на розгляд керівництву.Як писали Новини.LІVЕ, 27 травня Рада запровадила нове свято в Україні. Тепер щорічно у третю суботу вересня відзначатимуть День української музики. Це свято супроводжуватиметься концертами, фестивалями, тематичними теле- та радіопрограмами.Також нардепи погодили складання депутатських повноважень Володимиром Цабалем. Таке рішення ухвалили 257 голосами. Замість нього до парламенту увійде новий нардеп.

У середу, 27 травня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11520 про реформу системи публічних закупівель та адаптацію українського законодавства до стандартів Євросоюзу. Документ змінює правила роботи системи Рrоzоrrо, розширює можливості для українського бізнесу та запроваджує нові механізми оцінки тендерних пропозицій. Ухвалення закону також є однією з умов міжнародних партнерів для подальшого фінансування України.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Рада ухвалила реформу держзакупівель для гармонізації з ЄС

Закон гармонізує українське законодавство з Директивою ЄС 2014/24/ЕU та є частиною переговорного процесу щодо вступу України до Євросоюзу. Однією з ключових змін стане врегулювання механізму поділу великих закупівель на лоти.Автори документа заявляють, що це дозволить малому та середньому бізнесу брати участь у масштабних тендерах та зменшить домінування великих компаній на ринку держзамовлень.Також закон вперше дозволяє учасникам подавати альтернативні тендерні пропозиції, якщо така можливість передбачена замовником. Це має сприяти появі дешевших або технологічно ефективніших рішень під час закупівель.Документ вводить у законодавство поняття динамічної системи закупівель, яка дозволить формувати довгострокові переліки кваліфікованих постачальників строком до чотирьох років.Крім того, оновлюються правила використання рамкових угод, врегульовується субпідряд та уточнюються критерії оцінки тендерних пропозицій. Відтепер замовники зможуть враховувати не лише ціну товару чи послуги, а й вартість життєвого циклу, зокрема витрати на експлуатацію, обслуговування та утилізацію.Закон також передбачає автоматичне визначення системою Рrоzоrrо аномально низької ціни. Водночас учасники тендерів матимуть право обґрунтувати свої цінові пропозиції.Окремий блок документа стосується захисту національних інтересів. Закон посилює обмеження для компаній, пов’язаних із РФ, Білоруссю та Іраном, а також забороняє закупівлю товарів походженням із цих країн, за окремими винятками.До 2032 року в Україні також збережуть вимоги щодо локалізації виробництва для окремих категорій техніки та обладнання. Рівень локалізації поступово зростатиме залежно від року закупівлі.Ухвалення закону є частиною пакета реформ, необхідних для отримання міжнародної фінансової підтримки. Зокрема, документ пов’язують із доступом України до фінансування в межах програми DРО Світового банку обсягом 3,4 млрд доларів, а також із подальшими траншами макрофінансової допомоги ЄС.Як повідомляли Новини.LІVЕ, в Україні з’явилося нове свято. Рада 27 травня запровадила День української музики. Його відзначатимуть щорічно у третю суботу вересня.Також парламент підтримав складання депутатських повноважень нардепом Цабалем. Таке рішення ухвалили 257 голосами. Його місце може зайняти політолог Микола Давидюк.

У середу, 27 травня, Верховна Рада ухвалила постанову про встановлення Дня української музики. Його відзначатимуть щорічно у третю суботу вересня. "За" проголосував 281 нардеп.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

В Україні встановили День української музики

"Установити в Україні День української музики, який відзначати щорічно у третю суботу вересня", — йдеться в тексті постанови.У пояснювальній записці до документа зазначається, що українська музика в умовах війни стала важливим елементом культурного спротиву та збереження національної ідентичності."Українська музика стає не лише мистецьким явищем, а й потужним засобом культурного спротиву, консолідації суспільства та збереження національного духу", — йдеться у документі.Автори постанови наголошують на необхідності системної підтримки українських виконавців та витіснення російського культурного продукту з українського медіапростору.Також у документі згадується фестиваль Червона Рута, який став символом відродження української музики. Саме під час закриття фестивалю у 1989 році вперше публічно прозвучав заборонений тоді гімн "Ще не вмерла Україна"."Фестиваль вивів українську музику з підпілля на широку сцену та показав силу національної культури як засобу консолідації суспільства", — зазначається у пояснювальній записці.Очікується, що День української музики супроводжуватиметься концертами, фестивалями, тематичними теле- та радіопрограмами, а також культурними подіями в Україні та за кордоном.Як писали Новини.LІVЕ, 27 травня Рада також підтримала припинення повноважень нардепа від "Голосу" Володимира Цабаля. Це було вже друге голосування за таке питання, адже 12 травня депутатам не вистачило голосів. Далі у списку "Голосу" на сайті ЦВК є політолог Микола Давидюк.Також парламент підтримав надання нових повноважень військово-лікарським комісіям. Вони отримають офіційні повноваження проводити медичні огляди кандидатів-іноземців для служби за контрактом. Ініціатором законопроєкту є Кабінет міністрів.

У середу, 27 травня, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт щодо визначення придатності іноземців та осіб без громадянства до проходження військової служби. Документ передбачає зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я. Після ухвалення закону військово-лікарські комісії отримають офіційні повноваження проводити медичні огляди кандидатів-іноземців для служби за контрактом.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Рада підтримала законопроєкт про медогляди іноземців для служби в ЗСУ

Ініціатором законопроєкту є Кабінет міністрів.У пояснювальній записці зазначається, що чинне законодавство наразі не врегульовує повноваження військово-лікарських комісій щодо проведення військово-лікарської експертизи для іноземців та осіб без громадянства, які хочуть проходити військову службу за контрактом.Також документ має врегулювати питання встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень і травм із проходженням військової служби, а також визначення необхідності та умов медико-соціальної реабілітації для цієї категорії військовослужбовців.Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 70 Основ законодавства України про охорону здоров’я.Після остаточного ухвалення документа військово-лікарські комісії зможуть офіційно визначати придатність або непридатність іноземців та осіб без громадянства до військової служби в Україні.Як писали Новини.LІVЕ, Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про нові повноваження для омбудсмана. Він може отримати право видавати обов’язкові до виконання приписи. А також ініціювати притягнення посадовців до відповідальності.Крім того, у парламенті зареєстровано ініціативу про виплати ветеранам. Йдеться про ветеранів, які втратили професійну працездатність унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, отриманих під час захисту Батьківщини. Кошти пропонують виплачувати щомісяця.

У середу, 27 травня, Верховна Рада підтримала проєкт постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата Володимира Цабаля. У вівторок, 12 травня, парламент провалив це голосування. Тепер таке рішення ухвалили 257 голосами.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Цабаля в Раді може замінити політолог Давилюк

"Припинити достроково повноваження народного депутата України Цабаля Володимира Володимировича, обраного в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, політична партія "Голос", у зв’язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень", — йдеться в повідомленні.Далі у списку "Голосу" на сайті ЦВК є політолог Микола Давидюк. Він може замінити Цабаля в Раді.Як писали Новини.LІVЕ, нардепи пропонують спікеру парламенту підписувати закони замість президента. Зараз Конституція передбачає, що якщо президент не повернув закон із вето протягом 15 днів, він вважається схваленим і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Однак у законодавстві чітко не прописано, хто саме має оприлюднювати закон, якщо президент фактично цього не зробив.Також у Раді пропонують карати за магію. Йдеться про надання платних послуг з ворожіння, екстрасенсорики, магії, езотерики, окультизму, а також за рекламу, популяризацію та розповсюдження інформації про надання таких послуг. Штраф може сягати 204 тис. гривень.

Сьогодні, 26 травня, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №13181 про нову редакцію закону щодо Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Документ передбачає зміну процедури призначення та звільнення омбудсмена, нові вимоги до кандидатів. Також пропонується розширити повноважень інституції.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Омбудсманом можна буде стати з 35 років

Ініціаторами законопроєкту є голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та група народних депутатів.Документ пропонує змінити порядок призначення омбудсмена. Зокрема, кандидатури на посаду зможуть подавати не лише спікер парламенту, а й щонайменше 45 народних депутатів через профільний комітет Ради.Також законопроєкт змінює процедуру звільнення Уповноваженого з прав людини. Ініціювати звільнення пропонується дозволити голові Верховної Ради або не менш як чверті народних депутатів за наявності висновку тимчасової спеціальної комісії парламенту.Крім цього, документ передбачає зниження вікового цензу для кандидатів на посаду омбудсмена з 40 до 35 років, а також уточнює вимоги щодо освіти, досвіду у сфері захисту прав людини та володіння державною мовою.Окремі положення законопроєкту стосуються розширення повноважень омбудсмена. Зокрема, Уповноважений Верховної Ради з прав людини може отримати право видавати обов’язкові до виконання приписи та ініціювати притягнення посадовців до відповідальності.Як писали Новини.LІVЕ, нардепи під час засідання відхилили законопроєкт про оподаткування посилок з-за кордону. Спочатку документ був про ключові показники ефективності митниці. Проте до другого читання внесли правку про скасування пільги 150 євро на посилки.Також в парламенті зареєстровано ініціативу про нові повноваження голови ВР. Зокрема, пропонують змінити процедуру підписання законів у випадках, коли президент не підписує документ у визначені Конституцією строки. Новий законопроєкт пропонує надати таке право голові Верховної Ради. 

Команда президента Володимира Зеленського зосереджена на якнайшвидшому досягненні справедливого миру для України, де буде врахована українська позиція. Також Офіс президента паралельно закликає парламентські фракції до активнішої роботи. Зокрема у владі наголошують на необхідності ухвалення рішень у сферах оборони, бюджету, економіки та соціальної політики.Про це у коментарі журналістці Новини.LІVЕ Галині Остаповець розповіла народна депутатка Юлія Гришина після зустрічі з главою держави на "Саміті міст та регіонів".

Гришина: Зеленський закликає фракції до єдності на тлі роботи над миром

"Вся команда, в принципі, зосереджена над тим, щоб найближчим часом прийти до ситуації справедливого миру, де будуть враховані ті умови, тобто думка України, без України це не повинно бути", — зазначила Гришина.Також нардепка розповіла, що президент закликає Верховну Раду до більш активної роботи."Зараз всі включили політиків, і кожна фракція починає грати свої політичні ігри, блокувати закони, які потрібні для того, щоб країна працювала", — сказала депутатка.Вона додала, що йдеться про необхідність підтримки ключових сфер держави."Нам потрібно підтримати військову систему, соціальну систему, економіку, тому нам треба голосувати", — наголосила Гришина.За її словами, глава держави проводить зустрічі з фракціями, щоб обговорити питання єдності та роботи парламенту в умовах війни.Як писали Новини.LІVЕ, 20 травня минуло сім років від інавгурації президента Володимира Зеленського. Після початку повномасштабної війни роль президента України суттєво змінилася. Володимир Зеленський став одним із головних міжнародних символів українського спротиву.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що в парламенті може поменшати нардепів. Заяву про складання депутатських повноважень написав Володимир Цабаль. Рада розгляне це питання вже вдруге.

Сьогодні, 26 травня, Верховна Рада не підтримали правки до законопроєкту №12360. Ним мали внести зміни до Митного кодексу, які стосувалися оподаткування посилок. Документ, який передбачав скасування пільгового порогу на посилки до 150 євро.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Законопроєкт про скасування пільг на посилки з Китаю відхилили

Нардепи навіть не змогли відправити законопроєкт на повторне друге читання. За проголосували лише 222 парламентарі із 226 необхідних.Зазначимо, що спочатку документ був про ключові показники ефективності митниці. Проте до другого читання внесли правку про скасування пільги 150 євро на посилки.Сьогодні парламент відхилив всі поправки, які стосувалися таких змін. А згодом не вистачило голосів і на сам закон.Як повідомляли Новини.LІVЕ, Раді також пропонують внести зміни до Податкового кодексу України. Йдеться про неоподаткування щомісячної грошової виплати "єСадок". Таким чином батьки отримуватимуть більщше коштів.Крім того, парламент може дозволити пільгове розмитнення авто для військових. Зараз же їм доводиться сплатувати мито, акциз та ПДВ. Це значно збільшує кінцеву вартість авто.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає запровадження окремого механізму щомісячної державної соціальної допомоги для ветеранів війни. Йдеться про ветеранів, які втратили професійну працездатність унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, отриманих під час захисту Батьківщини. Ініціатива спрямована на встановлення нового виду соціальних виплат залежно від ступеня втрати працездатності.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкт на сайті Ради. Фото: скриншот

У ВР з'явився законопроєкт про щомісячні виплати ветеранам із втратою працездатності

Згідно з документом, розмір допомоги пропонується визначати у відсотках від середньомісячної заробітної плати в Україні за попередній календарний рік. Для ветеранів із втратою працездатності до 80% передбачається виплата до 80% середньої зарплати, а у разі втрати понад 80% — до 100%.Призначення та виплата допомоги здійснюватимуться через Міністерство у справах ветеранів із використанням Єдиного державного реєстру ветеранів війни.Окремо законопроєкт регулює співвідношення нової допомоги з пенсіями та іншими соціальними виплатами. Документ передбачає можливість вибору виду виплати для уникнення подвійного фінансування, а також можливість здійснення виплат за рахунок репарацій або інших надходжень від Російської Федерації.Крім того, пропонується внести зміни до низки законів у сфері соціального захисту, пенсійного забезпечення та реабілітації.Як писали Новини.LІVЕ, у парламенті зареєстровано ініціативу про збільшення зарплат військовим. Грошове забезпечення пропонують індексувати щокварталу. Розмір виплат можуть збільшувати відповідно до показника зростання середньої заробітної плати в Україні.Також в парламенті зареєстровано зміни до реформи мобілізації. Йдеться про граничні терміни служби та ротацію. Документ станом на сьогодні опрацьовується в комітеті.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо розширення умов для осіб, які мають право на отримання допомоги для догляду за дитиною "єЯсла". Ним пропонують змінити умови надання державної допомоги. Йдеться про фізичних осіб — підприємців.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

ФОП і самозайняті можуть отримати доступ до програми "єЯсла"

Станом на сьогодні програма "єЯсла" передбачає допомогу батькам, які повертаються до роботи на умовах повної зайнятості. Водночас фізичні особи — підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність (зокрема адвокати, нотаріуси, аудитори), не можуть отримати ці виплати.Автори ініціативи зазначають, що ці категорії також самостійно забезпечують свою зайнятість, сплачують податки та єдиний соціальний внесок і беруть участь в економічному житті країни. Водночас вони не мають доступу до державної допомоги "єЯсла", що, за словами ініціаторів, створює нерівні умови залежно від форми зайнятості.Законопроєктом пропонується закріпити право на отримання допомоги для батьків або законних представників дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною та є ФОП або провадять незалежну професійну діяльність.

Програма "єЯсла"

"єЯсла" — це державна програма в Україні, яка передбачає фінансову допомогу батькам для оплати догляду за дитиною після народження. Її основна ідея полягає в тому, щоб допомогти сім’ям швидше повернутися до роботи, не залишаючи дитину без належного догляду.Фактично програма дозволяє компенсувати витрати на послуги няні або закладів дошкільного догляду, коли один із батьків відновлює професійну діяльність. Виплати надаються державою за умови, що батько або мати виходить на роботу, а дитина перебуває під наглядом іншої особи або установи.Наразі "єЯсла" орієнтована переважно на найманих працівників, які працюють повний робочий день. Це означає, що підтримку можуть отримати ті сім’ї, де один із батьків офіційно працевлаштований і повернувся до роботи після декретної відпустки.Програма розглядається як інструмент поєднання батьківства та економічної активності, а також як спосіб зменшити фінансове навантаження на родини з маленькими дітьми.Як писали Новини.LІVЕ, нардепи пропонують запровадити масштабні перевірки у дитячих установах. Йдеться про посилення захисту дітей від злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності. Людей, проти яких були відкриті такі кримінальні справи, не братимуть на роботу.Також у Раді є ініціатива про відпустки в’язням, які пішли на війну. Станом на сьогодні чинне законодавство не гарантує цій категорії військових право на окремі види відпусток. Також таких осіб можуть лікувати за місцем проживання.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо посилення захисту дітей від злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності. Документ передбачає зміни до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення та низки інших законів. Його метою є приведення українського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів і норм Рада Європи та Організація Об'єднаних Націй.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкт на сайті Ради. Фото: скриншот

Для працівників дитячих закладів хочуть запровадити перевірки та нову відповідальність

У пояснювальній записці зазначається, що законопроєкт розробили для посилення захисту дітей від сексуального насильства та експлуатації, а також для виконання положень Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, відомої як Ланцаротська конвенція.Документ пропонує запровадити обов’язкову перевірку працівників закладів освіти, охорони здоров’я та інших установ, які працюють із дітьми, щодо наявності заборони працювати в контакті з неповнолітніми. Такі перевірки мають проводитися перед прийняттям на роботу та надалі щонайменше раз на три роки.Законопроєкт також передбачає адміністративну відповідальність для посадових осіб, які не провели перевірку працівника перед працевлаштуванням. Крім того, пропонується запровадити кримінальну відповідальність за невиконання цього обов’язку у випадках, якщо працівник надалі вчинив злочин проти дитини.Окремі зміни стосуються Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності дітей. Автори ініціативи пропонують розширити перелік злочинів, за які інформацію про засуджених вноситимуть до реєстру, а також поширити його не лише на злочини проти малолітніх, а й неповнолітніх осіб.Водночас у документі зазначено, що до реєстру пропонують не вносити інформацію про осіб, які були неповнолітніми на момент вчинення злочину. Таке положення автори пояснюють міжнародними рекомендаціями щодо ювенальної юстиції та реінтеграції дітей у суспільство.Також законопроєкт передбачає посилення кримінального покарання за зґвалтування та сексуальне насильство щодо дітей віком до 14 років. Окрім цього, пропонуються зміни до законів про освіту, охорону дитинства та діяльність служб у справах дітей для посилення контролю за працевлаштуванням осіб, які працюють із неповнолітніми.У пояснювальній записці наголошується, що кількість злочинів проти статевої свободи та недоторканності дітей щороку зростає, а тому держава має посилювати механізми захисту дітей та запобігання таким правопорушенням.Як писали Новини.LІVЕ у Раді також зареєстровано масштабні зміни до реформи мобілізації. Зокрема йдеться про обов’язкову ротацію та граничні терміни служби. Якщо документ ухвалять, то безперервний строк перебування військовослужбовців в районі ведення бойових дій не зможе первищувати 90 днів.Також нардепи пропонують карати за надання платних послуг з ворожіння, екстрасенсорики, магії, езотерики, окультизму, а також за рекламу, популяризацію та розповсюдження інформації про надання таких послуг. Штраф може сягати понад 200 тис. гривень. Автор Георгій Мазурашу вважає, що подібні практики можуть впливати на психологічний стан людини, її волю та ухвалення рішень.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15262 щодо змін до оподаткування банківського сектору. Документ передбачає особливий підхід до сплати податку на прибуток банками. Автори ініціативи пояснюють необхідність такого кроку значними доходами фінустанов під час війни.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкт на сайті Ради. Фото: скриншот

В Україні можуть знову запровадити екстраподаток для банків

Одним із ініціаторів законопроєкту став голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев. За його словами, банки отримують рекордні прибутки, зокрема завдяки операціям із державними цінними паперами.Зазначається, що за підсумками 2025 року доходи 60 українських банків сягнули 579,3 млрд грн. Це на 14,2% більше порівняно з 2024 роком та майже на 30% більше, ніж у 2023 році.Допис Данила Гетманцева. Фото: скриншотУ парламенті вважають, що додаткові надходження від підвищеного оподаткування можуть бути спрямовані на фінансування сектору безпеки та оборони. Також автори законопроєкту нагадують, що механізм додаткового оподаткування банків уже застосовувався у попередні роки.

Позиція НБУ

Водночас у Національному банку України розкритикували ідею продовження практики так званого екстраподатку. У НБУ заявили, що підвищена ставка у 50% у 2023 році розглядалася як тимчасовий вимушений крок, однак її подальше застосування може негативно вплинути на кредитування економіки.У регуляторі наголошують, що прибуток банків є одним із головних джерел формування капіталу, необхідного для видачі кредитів бізнесу та населенню. За оцінками НБУ, короткостроковий фіскальний ефект від додаткового податку може коштувати економіці сотень мільярдів гривень потенційного кредитного ресурсу в майбутньому.Також у Нацбанку звернули увагу, що значну частину прибутків сектору формують державні банки, які і так перераховують дивіденди до бюджету.Крім того, у регуляторі вважають, що підвищене податкове навантаження може погіршити інвестиційну привабливість банківського сектору та ускладнити майбутню приватизацію держбанків.У НБУ заявили, що банківська система під час війни не посилює економічні ризики, а навпаки підтримує економіку, забезпечує кредитування та стабільну роботу фінансової системи.Як писали Новини.LІVЕ, у Раді також зареєстровано ініціативу, якою пропонують карати за магію. Йдеться про надання платних послуг з ворожіння, екстрасенсорики, магії, езотерики, окультизму, а також за рекламу, популяризацію та розповсюдження інформації про надання таких послуг. Штраф може становити 204 тис. гривень.Крім того, нардепи пропонують дозволити спікеру ВР підписувати закони замість президента. Йдеться про випадок, коли глава держави довго їх не схвалює. Винятками хочуть зробити петиції до президента.

Петиція із закликом розширити програму компенсацій за втрачене житло для мешканців територій активних бойових дій набрала необхідні 25 тисяч голосів. Тепер її має розглянути влада. Автором є Євген Ісаєв.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт Кабміну.

Компенсації за житло пропонують надати жителям територій активних бойових дій

Автор звернення зазначає, що чинний механізм компенсацій працює переважно для людей, чиє житло офіційно визнане зруйнованим або пошкодженим через війну. Водночас значна кількість українців, які проживали у прифронтових містах і селах, фактично втратили можливість жити у своїх домівках, але не можуть отримати житлові сертифікати чи іншу компенсацію.У петиції повідомляється, що в багатьох населених пунктах, де тривають активні бойові дії, була запроваджена обов’язкова евакуація населення. Через постійні обстріли там зруйнована критична інфраструктура, відсутні електро-, водо-, газо- та теплопостачання, не працюють лікарні, школи та комунальні служби.Автор звернення наголошує, що такі умови фактично роблять проживання неможливим, навіть якщо житло формально не визнане знищеним.У зв’язку з цим у петиції пропонують внести зміни до законодавства та дозволити надання компенсацій і житлових сертифікатів людям, які втратили можливість проживати у своїх населених пунктах через війну та постійні бойові дії.Також автор посилається на норми Конституції України, які гарантують право людини на житло та достатній рівень життя, і наголошує, що держава має забезпечити захист громадян, які постраждали від війни.Після збору необхідної кількості голосів петицію мають офіційно розглянути уряд і надати офіційну відповідь.Як писали Новини.LІVЕ, на сайті Кабміну зареєстровано петицію, автор якої просить надати ветеранам війни право на зберігання та носіння короткоствольної вогнепальної зброї для самозахисту. Йдеться про ветеранів підрозділів ЗСУ, НГУ, ДПСУ, МВС, СБУ, СЗР та інших збройних підрозділів та збройних формувань. Зазначимо, що Кабмін не зобов’язаний виконувати цю вимогу, якщо вона набере необхідну кількість голосів, а повинен лише розглянути та відповісти.Також на сайті уряду є петиція, якою просять дозволити керувати електросамокатами лише особам, які мають посвідчення водія. Автор аргументує це тим, що користувачі електросамокатів катаються у пішохідних зонах, розвиваючи швидкість 60 км/год, збивають людей і стають причиною травм. До кінця збору підписів залишилось 64 дні.

У Верховній Раді пропонують змінити процедуру підписання законів у випадках, коли президент не підписує документ у визначені Конституцією строки. Відповідні зміни передбачають, що якщо президент України протягом 15 днів після отримання закону не повернув його до парламенту зі своїми пропозиціями та не наклав вето, закон зможе офіційно оприлюднити голова Верховної Ради. У такому випадку документ публікуватимуть із позначкою "схвалено президентом України відповідно до частини третьої статті 94 Конституції України".Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкт на сайті Ради. Фото: скриншот

У парламенті пропонують змінити процедуру підписання законів президентом

Автори ініціативи хочуть законодавчо закріпити механізм, який дозволить уникати затримок із набуттям чинності законів.Зараз Конституція України передбачає, що якщо президент не повернув закон із вето протягом 15 днів, він вважається схваленим і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Однак у законодавстві чітко не прописано, хто саме має оприлюднювати закон, якщо президент фактично цього не зробив.Новий законопроєкт пропонує надати таке право голові Верховної Ради. Виняток — петиції до президента.Водночас автори документа пропонують зробити виняток для випадків, коли громадяни просять президента накласти вето на закон. Якщо петиція до президента із закликом ветувати закон набере понад 25 тисяч підписів, спрощена процедура оприлюднення через голову Верховної Ради застосовуватися не буде.У такому випадку президент зможе окремо розглянути вимоги громадян щодо ветування документа.Також законопроєкт стосується ситуацій, коли парламент повторно ухвалює закон після президентського вето не менш як двома третинами голосів народних депутатів. У такому випадку, якщо президент знову не підписує документ, голова Верховної Ради також зможе офіційно оприлюднити закон власним підписом.Як писали Новини.LІVЕ, у Раді готують велику реформу мобілізації. Зокрема пропонують щорічне проходження громадянами військових зборів. А повістки хочуть надсилати онлайн.Також нардеп Георгій Мазурашу зареєстрував ініціативу, якою пропонує карати за магію. За надання платних послуг ворожіння можуть карати 34 тис. гривень штрафу. Якщо ж такі дії будуть вчинені повторно чи до посадових осіб — штраф збільшать до 204 тис. гривень.

У середу, 20 травня 2026 року, минає сім років із дня інавгурації Володимира Зеленського — шостого президента України. Урочиста церемонія вступу на посаду відбулася у Верховній Раді 20 травня 2019 року. Це сталося через 20 днів після його перемоги на президентських виборах.Новини.LІVЕ розповідають, як відбувалася інавгурація Зеленського у 2019 році та що цьому передувало.

Що таке інавгурація

Інавгурація — це офіційна церемонія вступу новообраного президента на посаду. Саме після складання присяги глава держави офіційно отримує всі президентські повноваження.Зеленський йде до Ради по червоній доріжці. Фото: пресслужба ОПВ Україні інавгурація традиційно проходить у сесійній залі Верховної Ради. Під час церемонії президент складає присягу українському народові, поклавши руку на Конституцію України та Пересопницьке Євангеліє — одну з найцінніших українських історичних і духовних пам’яток.Володимир Зеленський складає присягу, поклавши руку на Пересопницьке Євангеліє. Фото: RеutеrsПісля складання присяги голова Конституційного Суду офіційно оголошує про вступ президента на посаду, а новообраний глава держави виголошує інавгураційну промову.Суддя КСУ оголошує про вступ Зеленського на посаду. Фото: пресслужба ОП

Як Зеленський переміг на виборах 2019 року

Президентські вибори 2019 року стали одними з найрезонансніших в історії незалежної України. Володимир Зеленський, який до цього був відомий як актор, продюсер і керівник студії "Квартал 95", уперше брав участь у президентських виборах і не мав політичного досвіду.У другому турі виборів Зеленський здобув понад 73% голосів виборців, перемігши п’ятого президента України Петра Порошенка. Такий результат став одним із найвищих в історії українських президентських виборів.Олена та Володимир Зеленські після оголошення результатів екзитполів у другому турі. Фото: АРЙого виборча кампанія будувалася на обіцянках:

оновлення влади;боротьби з корупцією;перезавантаження політичної системи;завершення війни на Донбасі;приходу "нових облич" у політику.

Перемогу Зеленського багато хто сприйняв як запит суспільства на масштабні зміни в країні.

Як проходила інавгурація Зеленського

20 травня 2019 року Зеленський прибув до Верховної Ради через площу Конституції. Перед початком церемонії він вітався з людьми, тиснув руки громадянам та робив селфі.Володимир Зеленський на площі Конституції. Фото: Офіс президентаПід час урочистого засідання парламенту Зеленський склав присягу українському народові та офіційно став президентом України.Володимир Зеленський з булавою. Фото: Офіс президентаЙого інавгураційна промова одразу привернула увагу гучними політичними заявами. Зеленський закликав українців до єдності, говорив про необхідність завершення війни та звертався до українців за кордоном із закликом повертатися в Україну.Зеленський тримає в руках гербову печатку. Фото: пресслужба ОПОднією з головних подій того дня стало оголошення про розпуск Верховної Ради VІІІ скликання та призначення дострокових парламентських виборів. Це рішення викликало гострі політичні суперечки, однак пізніше Конституційний Суд визнав указ законним. Також Зеленський закликав до кадрових змін у владі та заявив про необхідність перезавантаження державних інституцій.

Чому інавгурацію 2019 року називали символом нової епохи

Інавгурацію Зеленського багато хто сприймав як символ зміни політичної епохи в Україні.Атмосфера церемонії відрізнялася від попередніх президентських вступів на посаду.Зеленський активно контактував із людьми, не уникав натовпу та позиціонував себе як "президент простих українців". Це стало частиною його політичного образу та передвиборчої кампанії.

Сім років президентства: від "нового обличчя" до воєнного часу

За сім років президентства Україна пройшла через кілька історичних криз і подій:

пандемію СОVІD-19;повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році;запровадження воєнного стану;масштабну міжнародну підтримку України;початок переговорів про вступ до Європейського Союзу.

Після початку повномасштабної війни роль президента України суттєво змінилася. Володимир Зеленський став одним із головних міжнародних символів українського спротиву.Його діяльність була зосереджена на міжнародній дипломатії, отриманні військової допомоги, підтримці української армії, питаннях безпеки та оборони держави та комунікації із союзниками України.Таким чином, за сім років президентства шлях Зеленського пройшов від образу "нового політика" та символу суспільного запиту на зміни — до керівництва країною в умовах найбільшої війни в сучасній історії України.Як писали Новини.LІVЕ, Зеленський готовий до зутрічі з російським диктатором Володимиром Путіним. Проте, за словами радника Офісу президента Сергія Лещенка, вона має відбутися не в Москві. Зазначимо, що Путін згоден на зустріч саме у столиці РФ.Крім того, нещодавно український президент видав указ, яким дозволив Росії провести парад. Це викликало хвилю обурень та роздратувань у росіян. Вони звинувачували російське військове та політичне керівництво у тому, що навіть проведення параду тепер залежить від позиції України.Новини.LІVЕ також писали, який секрет приховує у собі булава президента. Вона важить 750 грамів, зроблена зі срібла і повністю покрита позолотою. А знак президента зроблений із білого та жовтого золота 585 проби та важить майже 400 грамів. 

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ним хочуть карати за надання платних послуг з ворожіння, екстрасенсорики, магії, езотерики, окультизму, а також за рекламу, популяризацію та розповсюдження інформації про надання таких послуг. Автором є нардеп від "Слуги народу" Георгій Мазурашу.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

За послуги тарологів і екстрасенсів можуть запровадити штрафи

Текст документу поки відсутній на сайті Ради. Проте він є в розпорядженні "Інтерфакс-Україна".Документ пропонує оновити статтю 181 КУпАП, яка наразі стосується азартних ігор та ворожіння у громадських місцях. У новій редакції до переліку порушень хочуть додати екстрасенсорику, магію, езотерику, окультизм, а також рекламу та поширення інформації про такі послуги.Згідно із законопроєктом, за надання таких платних послуг може загрожувати штраф від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 — 34 000 грн). Також передбачена конфіскація та утилізація предметів, які використовувалися для надання таких послуг.У разі повторного порушення протягом року або якщо йдеться про посадову особу, розмір штрафу пропонують збільшити — до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів (204 000 грн).Автор ініціативи пояснює, що метою законопроєкту є захист громадян від негативного впливу практик, пов’язаних із ворожінням, картами Таро, астрологією, нумерологією, хіромантією, ясновидінням та іншими способами передбачення майбутнього.У пояснювальній записці також зазначається, що подібні практики можуть впливати на психологічний стан людини, її волю та ухвалення рішень.Зазначимо, що цього тижня в парламенті створили міжфракційне депутатське обʼєднання "Пошук Царства Божого і правди Його". Його очолив Мазурашу.Як писали Новини.LІVЕ, в Раді також зареєстровано зміни до реформи мобілізації. Зокрема, пропонують вручати повістки онлайн. А щороку проводити військові збори. Крім того, у парламенті є ініціатива про демобілізацію військових. У документі зазначається, що військовослужбовець має право на звільнення після 24 місяців безперервної військової служби. Проте це за умови, якщо такий військовослужбовець не менше ніж три місяці брав безпосередню участь у бойових діях.

Київська міська рада звернулася до Верховної Ради із закликом доопрацювати проєкт нового Цивільного кодексу України перед другим читанням. У столиці заявляють, що окремі положення документа можуть викликати суперечки та потребують ширшого обговорення. Таке рішення підтримали 66 депутатів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт Київради.

У Київраді назвали недоліки нового Цивільного кодексу

У Київраді вважають, що нинішня редакція законопроєкту містить норми, які можуть неоднозначно впливати на права жінок і дітей, сімейні відносини, аліментні гарантії, питання репродуктивних прав, а також сферу комунальної власності, земельних та екологічних відносин.Один із авторів звернення, депутат Київради Віктор Домагальський, заявив, що оновлення цивільного законодавства є важливим, однак такі масштабні зміни не можна ухвалювати без відкритого суспільного обговорення та консультацій із громадами й експертами.За його словами, новий Цивільний кодекс може вплинути на право власності, бізнес, земельні відносини, екологію та інші сфери життя. У Київраді також звернули увагу на суспільний резонанс навколо документа — зокрема петицію із закликом не ухвалювати проєкт у нинішньому вигляді, яка швидко набрала необхідну кількість голосів.У зверненні до парламенту столична влада закликає не виносити законопроєкт на друге читання без суттєвого доопрацювання. Також депутати пропонують провести відкриті консультації за участі місцевого самоврядування, правозахисників, науковців та профільних громадських організацій.Як повідомляли Новини.LІVЕ, 28 квітня у Верховній Раді підтримали за основу проєкт нового Цивільного кодексу України. Він має на меті масштабно оновити чинне законодавство. Проте до другого читання його обіцяли значно доопрацювати через хвилю критики.Зокрема, омбудсман Дмитро Лубінець назвав не правильним те, що у документі відсутні мінімальні та максимальні межі щорічних додаткових оплачуваних відпусток. Також, за його словами, у документі є проблеми з гарантіями медичних оглядів для працівників бюджетної сфери. 

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкти про демобілізацію та реінтеграцію військовослужбовців, а також про обов’язкову ротацію та граничні терміни служби в умовах війни. Ними пропонують обмежити термін перебування військовослужбовців в районі ведення бойових дій 90 днями. Також хочуть врегулювати питання демобілізації.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкт на сайті Ради. Фото: скриншот

Воїнів пропонують демобілізувати після 24 місяців служби

Законопроєктом пропонується прийняти Закон України "Про обов’язкову ротацію та граничні терміни служби в умовах війни", яким буде визначено, що:

безперервний строк перебування військовослужбовців в районі ведення бойових дій не може первищувати 90 днів;після досягнення визначеного в статті 1 цього Закону граничного строку військовослужбовці підлягають обов’язковому поверненню в пункти постійної дислокації (ротації);подальше переведення військовослужбовців в район бойових дій допускається не раніше ніж через 180 календарних днів після дати повернення в пункти постійної дислокації.

Іншим документом пропонується дозволити військовим демобілізацію. Пропонують законодавчо зазначити, що військовослужбовець має право на звільнення з військової служби після 24 місяців безперервної військової служби. Проте це за умови, якщо такий військовослужбовець не менше ніж три місяці брав безпосередню участь у бойових діях.Як писали Новини.LІVЕ, в Раді обговорюють зниження мобілізаційного віку з 25 до 23 років. У зв’язку з цим можуть заборонити виїзд чоловіків за кордон до 22 років. Проте даний законопроєкт ще не зареєстровано в парламенті.Крім того, хочуть запровадити масштабну перевірку бронювань. Це може стосуватися і студентів. Для цього планують створити відповідний контрольний орган.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15245 про гарантований базовий рівень грошового забезпечення військових. Документ передбачає автоматичне підвищення виплат залежно від зростання середньої зарплати в країні. Автором є нардеп від "Слуги народу" Максим Заремський.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Виплати військовим не можуть бути нижчим за 150% середньої зарплати

Згідно з документом, грошове забезпечення військовослужбовців планують індексувати щокварталу. Перерахунок відбуватиметься автоматично — з першого числа місяця після завершення кварталу.Розмір виплат пропонують збільшувати відповідно до показника зростання середньої заробітної плати в Україні.Також законопроєктом передбачено мінімальний гарантований рівень виплат для військових. Він не може бути нижчим за 150% середньої зарплати в Україні за попередній квартал.

Урядовий проєкт про додаткові виплати військовим

Нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко опублікував проєкт постанови, який розробляють в Кабміні. Після ухвалення урядом його передадуть до Ради.Документ стосується мобілізованих, контрактників та іноземних громадян. Планує встановити такі додаткові виплати: 

100 000 грн — за участь у бойових діях в тому числі на тимчасово окупованих територій, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях);170 000 грн — одноразова винагорода за виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових дій в складі військової частини (підрозділу, зокрема зведеного) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до взводного опорного пункту;25 000 грн — за знищення живої сили противника (за кожного знищеного військового противника у стрілецькому та рукопашному бою, за умови підтвердження відповідною відеофіксацією);250 000 грн — за взяття в полон противника;20 000 грн — в розрахунку на добу — за ведення штурмових дій у разі відновлення (повернення) позицій (будівель, споруд), захоплених інфільтрованими групами (підрозділами) противника, у глибині оборони своїх військ;40 000 гривень в розрахунку на добу — за ведення штурмових дій у разі захоплення позицій (будівель, споруд) безпосередньо на лінії бойового зіткнення або у глибині оборони противника;50 000 — тим, які виконують бойові (спеціальні) завдання на пунктах управління органів військового управління (в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань);всім, хто не зазначений вище — додаткова винагорода у розмірі до 30 000 гривень в розрахунку на місяць.

Як повідомляли Новини.LІVЕ у Раді також зареєстрована ініціатива, яка передбачає зміни до реформи мобілізації. Зокрема, повістки можуть вручати не представники ТЦК особисто, а відправляти онлайн. Також пропонується запровадити щорічні військові збори.Крім того, у четвер, 14 травня, парламент ухвалив закон, яким запровадив в Україні військовий прощальний ритуал. Якщо людина вважається зниклою безвісти, але суд визнав її померлою, тоді цей ритуал здійснюють біля кенотафа. Ініціювати процедуру можуть рідні або близькі загиблого.