Новини.Live

У середу, 14 жовтня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт про оцінку майна, який передбачає зміну правил оціночної діяльності в Україні. Документ запроваджує єдині підходи до визначення вартості активів відповідно до європейських і міжнародних стандартів, а також передбачає цифровізацію процедур і посилення контролю за оцінювачами. Нові правила мають зробити оцінювання прозорішим, скоротити бюрократію та створити умови для роботи українських фахівців на міжнародних ринках.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Оцінка майна за новими правилами: що зміниться для українців

Одним із нововведень є впровадження міжнародних стандартів оцінки, які мають забезпечити єдині підходи до визначення вартості майна. Це також має зробити результати оцінювання зрозумілішими для громадян, бізнесу та іноземних інвесторів.Документ передбачає створення єдиної професійної організації оцінювачів, яка займатиметься навчанням фахівців, контролем якості їхньої роботи та захистом професійних інтересів.Також пропонується об'єднати підходи до оцінки землі та розташованих на ній будівель. Фахівці, які мають кваліфікацію для оцінювання земельних ділянок, зможуть працювати й у сфері оцінки нерухомості за передбаченими законом правилами.Законопроєкт передбачає оновлення системи кваліфікації та навчання оцінювачів. Зокрема, кваліфікаційні свідоцтва пропонують зробити безстроковими, а підтверджувати кваліфікацію фахівцям потрібно буде раз на три роки — через навчання або складання іспиту.Крім того, документ встановлює механізми дисциплінарної відповідальності оцінювачів і досудового врегулювання спорів. Для оскарження рішень дисциплінарної комісії передбачено створення апеляційного комітету.Окремі зміни стосуються судових експертиз: пропонується запровадити єдині правила оцінювання майна для цієї сфери. Це має уніфікувати підходи до визначення вартості активів під час судових розглядів.Передбачається можливість для банків самостійно оцінювати майно для внутрішніх потреб. Це має розширити інструменти фінансових установ під час роботи з активами.Також документ відкриває український ринок для іноземних оцінювачів і створює умови для виходу українських фахівців на міжнародні ринки. Очікується, що це сприятиме конкуренції та наближенню професійних стандартів в Україні до міжнародних.Для громадян зміни мають означати зрозуміліші процедури оцінки майна та менше можливостей для зловживань. Як писали Новини.LІVЕ, нардепа Олексія Гончаренка сьогодні офіційно виключили з фракції "Європейська солідарність". Рішення ухвалили через ідеологічні розбіжності та його публічні заяви щодо завершення війни й майбутньої системи безпеки України. У фракції наголосили, що його позиція розходиться з політичними принципами партії.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що Верховна Рада може проголосувати за новий формат засідань. Народна депутатка Софія Федина повідомила, що відповідне питання можуть винести на голосування вже завтра. Ідеться про можливість зміни формату парламентської роботи, зокрема проведення засідань в умовах повітряних тривог.

Народного депутата Олексія Гончаренка остаточно виключили зі складу парламентської фракції "Європейська солідарність". З моменту оголошення він стає позафракційним депутатом. У цій партії він пропрацював 12 років.Про це під час пленарного засідання оголосив перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко, передає Новини.LІVЕ.

Корнієнко оголосив про вихід Гончаренка з фракції

"Європейська солідарність заявила про виключення з фракції народного депутата Олексія Гончаренка", — зачитав Корнієнко.Гончаренко прокоментував своє виключення з фракції у Теlеgrаm."Офіційно. Мене виключили з фракції "Європейська солідарність". Про це зараз оголосили з трибуни Ради. Дякую колегам за 12 років роботи. Ми разом змогли добитись великих змін в Україні і продовжим працювати для України. Тримаєм стрій!", — написав він.Допис Олексія Гончаренка. Фото: скриншотЯк писали Новини.LІVЕ, фракція "Європейська солідарність" вирішила виключити народного депутата Олексія Гончаренка через ідеологічні розбіжності та його позицію щодо завершення війни з Росією. Зокрема, 2 жовтня парламентар закликав обговорити можливі поступки Москві, серед яких — послаблення санкцій в обмін на припинення далекобійних ударів і обмеження бойових дій на Донбасі. У фракції заявили, що такі пропозиції суперечать їхній позиції щодо майбутньої системи безпеки України, її незалежності та права самостійно визначати зовнішньополітичний курс.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що народного депутата Олексія Гончаренка можуть виключити зі складу делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) після його виключення з фракції "Європейська солідарність". За словами нардепа Юрія Камельчука, міжнародні парламентські делегації формуються за квотами фракцій, тому подальшу участь Гончаренка мають розглянути регламентний комітет і голова Верховної Ради. Водночас автоматичного виключення не відбувається — рішення залежатиме від подальших процедур.

Питання про проведення засідань Верховної Ради в укритті можуть винести на голосування вже 14 або 15 жовтня. Народна депутатка від "Європейської Солідарності" Софія Федина заявила, що в укритті немає належних умов для прозорого голосування та розміщення всіх парламентарів. Також вона висловила сумніви щодо легітимності голосувань поза сесійною залою.Про це Федина повідомила в ефірі Ранок.LІVЕ.

Парламент може перенести засідання в укриття

Нардепка заявила, що в укритті немає умов для прозорого голосування та належного розміщення всіх парламентарів. Також вона поставила під сумнів легітимність голосувань поза сесійною залою."Сьогодні або завтра, можуть навіть спробувати винести це питання (роботу в укритті — ред.) на голосування Верховної Ради. І буде здійснюватися тиск на народних депутатів, щоб голосувати. Перш за все, наголошу, в укритті немає умов для прозорого голосування, яке буде повністю забезпечене від зовнішнього втручання", — наголосила вона.Депутатка виступила за повернення до формату роботи, який застосовували на початку 2022 року. За її словами, тоді парламентарі заздалегідь погоджували рішення, після чого збиралися в сесійній залі приблизно на пів години для голосувань, а потім продовжували працювати в комітетах і робочих групах."Ми наполягаємо на тому, що в цих складних умовах, які ми маємо зараз, ми повернулися до системи роботи початку 2022 року. Коли усі рішення напрацьовувалися консенсусом завчасу, а далі ми заходили в сесійну залу, наприклад, на півгодинки. За півгодинки 30 голосувань і пішли далі працювати в комітетах, в робочих групах і так далі. Мені здається, що це абсолютно нормальний компроміс", — сказала вона.Федина також розповіла, що в понеділок, 12 жовтня, через тривалу повітряну тривогу не відбулася година запитань до уряду. За її словами, парламентарі пропонували провести її в укритті, оскільки для цього не потрібно було проводити голосування, однак отримали відмову.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді пропонують змінити порядок роботи парламенту під час повітряних тривог. За проєктом постанови, депутати матимуть до 10 хвилин, щоб перейти в укриття, де зможуть продовжити пленарне засідання, реєстрацію та голосування через електронну систему. Документ також передбачає особисте голосування нардепів і скасування норми про обов’язкове переривання засідання під час тривоги.Народний депутат Олександр Федієнко пояснив, що нова система голосування з телефона не означатиме повноцінної дистанційної роботи Верховної Ради. Парламентарі зможуть голосувати за допомогою власних телефонів, але лише перебуваючи у визначеному укритті парламенту. За словами Федієнка, до самої системи в нього немає претензій з погляду інформаційної безпеки, однак вразливим елементом залишається людський фактор.

У вівторок, 13 жовтня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15532, який передбачає перенесення повноцінного запуску електронної системи простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет. Документ пропонує відтермінувати перехід на еАкциз із 1 листопада 2026 року до 1 липня 2027 року, а також установити перехідний період для підприємств, які працюють із підакцизною продукцією. Крім того, ініціатива передбачає поетапне застосування штрафів за окремі порушення та можливість подальшого продажу продукції з паперовими акцизними марками.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Що таке еАкциз і для чого його запроваджують

ЕАкциз — це електронна система, яка має забезпечувати простежуваність обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет. Вона передбачає перехід від традиційних паперових акцизних марок до електронних ідентифікаторів, а також цифровий облік руху продукції.Завдяки системі держава має отримати більше можливостей для контролю за виробництвом, імпортом і продажем підакцизних товарів. Електронна простежуваність також покликана допомогти виявляти нелегальний обіг продукції та зменшувати ризики ухилення від сплати акцизного податку.

Чому хочуть відтермінувати запуск системи

Законопроєкт переносить повноцінне запровадження еАкцизу з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. Необхідність додаткового часу пояснюють тим, що система потребує подальшого технічного доопрацювання, перевірки сумісності програмного забезпечення та тестування взаємодії між усіма учасниками.Зокрема, необхідно завершити інтеграцію програмних рішень підприємств з електронною системою, перевірити основні бізнес-процеси, провести функціональне, інтеграційне та навантажувальне тестування. Також учасникам ринку потрібно підготувати технічне обладнання та перевірити роботу системи в практичних умовах.Автори законопроєкту вважають, що запуск без завершення цих робіт може створити труднощі для виробників, імпортерів і продавців підакцизної продукції. Додатковий перехідний період має дати бізнесу змогу підготуватися до нових вимог без ризику порушення безперервності виробництва й торгівлі. 

Які строки роботи системи пропонують установити

Законопроєкт передбачає кілька етапів переходу до повноцінного функціонування еАкцизу:

до 30 червня 2027 року — продовження тестового функціонування програмного забезпечення електронної системи;з 1 січня до 30 червня 2027 року — робота системи в промисловій експлуатації в тестовому режимі;з 1 липня 2027 року — повноцінна промислова експлуатація електронної системи.

Що пропонують змінити у штрафах

Законопроєкт також передбачає адаптаційний період, протягом якого штрафні санкції за відповідні порушення застосовуватимуться в зменшеному розмірі.Зокрема, пропонується встановити такі перехідні правила:

з 1 липня до 31 грудня 2027 року — штрафи застосовуватимуть у розмірі 10% від установленої суми;з 1 січня до 30 червня 2028 року — штрафи становитимуть 30% від установленої суми.

Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в першому читанні та в цілому законопроєкт №16119, який розширює можливості використання мов національних меншин, що є офіційними мовами ЄС, та мов корінних народів України в освітньому процесі. Документ передбачає можливість створення шкіл зі статусом закладів національних меншин або корінних народів, а також врахування їхньої історії, культури й традицій в освітніх програмах. Також Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає можливість залучати підрозділи Державної прикордонної служби та Національної гвардії України до міжнародних миротворчих операцій і багатонаціональних навчань за кордоном. Ідеться, зокрема, про місії під егідою ООН, НАТО, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій, для участі в яких знадобиться рішення президента України або Верховної Ради. Ініціатива має врегулювати правові підстави для направлення цих підрозділів за кордон, адже чинне законодавство не передбачає достатніх механізмів для їхньої участі в таких операціях.

У п’ятницю, 12 жовтня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №16119 про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України. За проголосували нардепи. Водночас альтернативний документ відхилили.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Школи нацменшин зможуть отримати окремий статус: що підтримала Рада

Законопроєкт передбачає розширення можливостей використання мов національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу, та мов корінних народів у закладах освіти. Водночас українська мова залишається державною мовою освітнього процесу.Документ дозволяє використовувати відповідні мови не лише під час навчання, а й у повсякденному спілкуванні в приміщеннях школи. Ці положення стосуватимуться мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, і не поширюватимуться на російську мову. Також документ запроваджує можливість надання школам статусу закладів освіти національної меншини або корінного народу України. Отримати такий статус зможуть заклади, у яких понад 50% учнів навчаються мовою відповідної національної меншини, що є офіційною мовою Євросоюзу.Крім того, законопроєкт передбачає можливість враховувати в освітніх програмах історію, культуру, традиції, символіку та звичаї національних меншин і корінних народів. Також за бажанням учасників освітнього процесу пропонується забезпечити можливість отримувати завдання зовнішнього оцінювання та вступних випробувань у перекладі відповідною мовою.Окремі положення стосуються керівників закладів освіти. Для керівників певних приватних шкіл, де навчання відбувається однією з мов ЄС, передбачено виняток щодо необхідності підтверджувати знання української мови державним сертифікатом. Водночас обов’язок володіти та користуватися державною мовою зберігається.Як писали Новини.LІVЕ, Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який дозволить залучати підрозділи Державної прикордонної служби та Національної гвардії до міжнародних миротворчих операцій і багатонаціональних навчань за кордоном. Йдеться про участь у місіях під егідою ООН, НАТО, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій. Для направлення підрозділів за межі України буде потрібне рішення президента або Верховної Ради.Також нещодавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про запровадження статусу "добровольця Сил безпеки і оборони України" для громадян, які за власною ініціативою долучилися до захисту держави та відповідають визначеним критеріям. Серед запропонованих гарантій — сім календарних днів додаткової оплачуваної відпустки, безоплатне відвідування державних і комунальних музеїв та бібліотек, а також перевага під час конкурсу на посади державної служби за однакових результатів. Новий статус не замінюватиме статус учасника бойових дій, а має додатково засвідчувати добровільний внесок людини в оборону України.

Грошове забезпечення українських військовослужбовців продовжують виплачувати вчасно та в повному обсязі. До кінця 2026 року затримок із виплатами військовим і за соціальними програмами не очікується. Водночас уряд продовжує працювати над забезпеченням стабільного фінансування державних видатків.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді 12 жовтня, передає Новини.LІVЕ.

Грошове забезпечення військових: у Мінфіні запевнили у вчасних виплатах

"Грошове забезпечення військовослужбовців фінансується вчасно і в повному обсязі. Всі соціальні програми фінансуються вчасно і в повному обсязі. У нас немає жодних затримок у жодних програмах. І не передбачається до кінця року", — наголосив Марченко.Він також повідомив, що Україна продовжує залучати фінансову підтримку міжнародних партнерів, зокрема Європейського Союзу, Міжнародного валютного фонду, країн G7 та Світового банку.За словами Марченка, важливо забезпечити прогнозовані графіки надходження коштів, щоб підтримувати стабільне фінансування державних потреб.Як писали Новини.LІVЕ, Марченко повідомляв, що державний бюджет за січень–вересень 2026 року недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, з яких 32 млрд грн припали на серпень і вересень. Він пояснив це, зокрема, російськими обстрілами підприємств, руйнуванням складів, блокуванням портів і зниженням споживчої впевненості. За його прогнозом, до кінця року недонадходження податкових платежів можуть сягнути 70 млрд грн.Також нещодавно нардеп Богдан Нагорняк попередив, що можливі російські атаки взимку можуть негативно вплинути на наповнення державного бюджету. Пошкодження підприємств і зупинка виробництва можуть призвести до недоотримання запланованих податкових надходжень. Додатковим ризиком залишається невиконання планів зі збору податків і митних платежів.

Державний бюджет України за січень–вересень 2026 року недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів. До кінця року втрати від недонадходження податкових платежів можуть зрости до 70 млрд грн. На економіку впливають російські обстріли підприємств, руйнування складських приміщень, блокування портів і зниження споживчої впевненості.Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час години запитань до уряду у Верховній Раді, передає Новини.LІVЕ.

Україна ризикує недоотримати 70 млрд грн податкових платежів за рік

За словами Марченка, економічна ситуація залишається складною через наслідки російських атак і порушення ланцюгів постачання. За підсумками січня–серпня реальне зростання валового внутрішнього продукту України було майже нульовим."За січень–вересень загальний фонд держбюджету вже недоотримав майже 50 мільярдів гривень запланованих доходів, з яких 32 мільярди гривень — у серпні та вересні. По року недонадходження податкових платежів можуть скласти очікувано 70 мільярдів гривень", — зазначив він.Міністр також звернув увагу на прискорення інфляції. У вересні 2026 року споживчі ціни зросли на 2,1%, а річний показник інфляції досяг 10%. Серед чинників, що впливають на ціни, міністр назвав збільшення витрат і порушення постачання.Крім того, Марченко повідомив, що Україна не отримала 29,5 млрд доларів через невиконання міжнародних зобов’язань. За його словами, зараз є критична проблема в міжнародному фінансуванні. А обсяг коштів, які Україна має отримати до кінця року, залишається надзвичайно великим.Як писали Новини.LІVЕ, нещодавно нардеп Богдан Нагорняк попередив, що можливі російські удари взимку можуть негативно вплинути на наповнення державного бюджету України. Через пошкодження підприємств та зупинку виробництва держава ризикує недоотримати заплановані податкові надходження. Додаткові труднощі можуть виникнути через невиконання планів зі збору податків і митних платежів.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що 18 вересня у Верховній Раді не відбулася запланована година запитань до уряду, під час якої мав виступити міністр освіти і науки Андрій Бутенко. Народні депутати Олександр Качура та Ярослав Железняк повідомили, що захід скасували без попередження, а урядовці вирушили до Буковеля на саміт Саrраthіаn 8 Summіt. 

Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає можливість направлення підрозділів Державної прикордонної служби та Національної гвардії України за кордон для участі в міжнародних миротворчих операціях і багатонаціональних навчаннях. Йдеться про місії під егідою ООН, НАТО, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Нацгвардію та прикордонників хочуть залучати до операцій під егідою ООН і НАТО

Документ має усунути законодавчу прогалину, через яку участь цих підрозділів у таких операціях наразі належним чином не врегульована. Водночас для направлення за кордон знадобиться рішення президента України або Верховної Ради.В пояснювальній записці зазначається, що українські силовики вже мають досвід участі в міжнародних миротворчих місіях. Зокрема, підрозділи Національної гвардії долучалися до місії ООН у Косово з 2000 року, а представники Міністерства внутрішніх справ працювали в міжнародних операціях у Косово, Ліберії, Південному Судані, Демократичній Республіці Конго та інших країнах.Також українські підрозділи брали участь у міжнародних навчаннях, зокрема Fеаrlеss Guаrdіаn у 2015 році.Однак чинне законодавство не містить достатніх правових механізмів для направлення підрозділів Держприкордонслужби та Нацгвардії за кордон для участі в міжнародних операціях на умовах, передбачених для відповідного національного контингенту.Документ передбачає поширення на підрозділи Державної прикордонної служби та Національної гвардії законодавчих норм, які регулюють направлення українських військових підрозділів до інших держав.Зокрема, пропонується:

визначити правові підстави для участі прикордонників і нацгвардійців у міжнародних миротворчих операціях та багатонаціональних навчаннях;дозволити включати їх до складу національного контингенту або національного персоналу, який залучається до таких місій;внести відповідні зміни до законів про направлення підрозділів Збройних сил України за кордон та про Державну прикордонну службу України.

Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про запровадження нового статусу — "доброволець Сил безпеки і оборони України". Ініціатива передбачає додаткові соціальні гарантії для людей, які добровільно долучилися до захисту країни та відповідають визначеним критеріям. Серед пропозицій — додаткова оплачувана відпустка на сім календарних днів, окремі пільги та перевага під час конкурсу на посади державної служби за однакових результатів. Також Новини.LІVЕ повідомляли, що у новому Цивільному кодексі України планують запровадити норму "антиокупас", яка має посилити захист прав власників нерухомості, зокрема на тимчасово окупованих територіях. Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук пояснив, що саме фактичне володіння майном не означатиме автоматичного набуття права власності на нього. Окремі положення передбачатимуть захист майна внутрішньо переміщених осіб, які були змушені залишити свої домівки через російську окупацію. 

Верховній Раді пропонують запровадити окремий статус "добровольця Сил безпеки і оборони України" для громадян, які за власною ініціативою долучилися до захисту держави. Його планують надавати особам, які вже мають статус учасника бойових дій та відповідають визначеним критеріям добровільної участі в обороні України. Законопроєкт також передбачає для таких громадян додаткові соціальні гарантії.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на картку законопроєкту.

Сім днів додаткової відпустки та перевага на держслужбі: що пропонують добровольцям

Як зазначається у пояснювальній записці, після початку російської агресії багато українців добровільно долучалися до захисту держави в різних формах. Частина громадян самостійно вступала на військову службу без отримання повістки або іншого офіційного повідомлення, інші брали участь у добровольчих формуваннях або допомагали забезпечувати оборону України у взаємодії із Силами оборони та правоохоронними органами.Автори законопроєкту зазначають, що чинне законодавство вже передбачає статус учасника бойових дій для різних категорій захисників, однак окремого статусу, який би офіційно засвідчував саме добровільний характер участі людини в обороні держави, наразі немає.Згідно із запропонованими змінами, добровольцями Сил безпеки і оборони України вважатимуться особи, які мають статус учасника бойових дій та відповідають щонайменше одному з визначених законопроєктом критеріїв.Зокрема, йдеться про громадян, які під час проведення АТО, операції із забезпечення національної безпеки та оборони, а також у період дії воєнного стану за власною ініціативою звернулися до уповноваженого органу комплектування або військової частини та вступили на військову службу без отримання повістки чи іншого офіційного повідомлення.До переліку також пропонують включити людей, які брали безпосередню участь в АТО у складі добровольчих формувань, утворених або самоорганізованих для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.Окремою категорією визначені громадяни, які у період із 24 лютого до 25 березня 2022 року добровільно брали участь у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Йдеться про участь у таких заходах у взаємодії із ЗСУ, Нацгвардією, Нацполіцією, Держприкордонслужбою, СБУ, МВС та іншими військовими формуваннями й правоохоронними органами.Порядок надання статусу добровольця Сил безпеки і оборони України має визначити Кабінет міністрів.

Які пільги пропонують добровольцям

Законопроєкт передбачає для людей із новим статусом низку додаткових прав та соціальних гарантій. Серед них — право на спеціальну відзнаку та додаткову оплачувану відпустку тривалістю сім календарних днів.Також добровольцям пропонують надати можливість безоплатно відвідувати музеї, музейні та виставкові заклади, бібліотеки державної та комунальної форми власності, а також безкоштовно користуватися їхніми фондами та інформаційними ресурсами.Ще однією гарантією має стати переважне право під час конкурсу на зайняття посад державної служби. У разі однакової кількості балів переможцем пропонується визначати кандидата, який має статус добровольця Сил безпеки і оборони України, за умови його відповідності вимогам до посади.Автори законопроєкту наголошують, що запропонований статус не замінюватиме статус учасника бойових дій та не змінюватиме порядок його отримання. Йдеться саме про додаткове визнання добровільного внеску громадян у захист України.Як писали Новини.LІVЕ, у новому Цивільному кодексі України Рада планує запровадити норму, яку називають "антиокупас". Вона має гарантувати пріоритет права власника над фактом володіння майном та не дозволити іншій особі набути право власності лише через тривале користування ним. Окремі положення стосуватимуться майна українців, яке залишилося на тимчасово окупованих територіях.Також нардеп Сергій Нагорняк повідомляв, що держбюджет України на 2027 рік можуть скоригувати через можливі російські атаки по підприємствах. За його словами, пошкодження або знищення підприємств може призвести до зменшення податкових надходжень, а нинішні бюджетні прогнози щодо податків і митних зборів є лише розрахунковими. Нардеп також наголосив на необхідності забезпечити фінансовий резерв за рахунок міжнародної підтримки. 

Проєкт державного бюджету України на наступний рік може зазнати змін через наслідки можливих російських атак по підприємствах, які забезпечують значну частину податкових надходжень до державної скарбниці. У разі пошкодження або знищення виробничих об’єктів прогнозовані доходи від податків і митних платежів можуть виявитися нижчими за закладені в бюджет розрахунки. Про це в ефірі День.LІVЕ заявив народний депутат від "Слуги народу" Сергій Нагорняк.

Зимові атаки РФ можуть змінити параметри держбюджету України

За словами Нагорняка, нині закладені в бюджетні розрахунки доходи від податків і митних зборів є прогнозними, а ситуація може змінитися залежно від наслідків російських атак узимку."Ворог буде і надалі бити по українських підприємствах, які генерують податки до державного бюджету. І щоб ми сьогодні або Міністерство фінансів, або уряд не подав який проєкт бюджету на наступний рік, скоріше за все він буде коригуватися", — сказав Нагорняк.Він зазначив, що взимку значна кількість підприємств може бути пошкоджена або знищена, що вплине на обсяг надходжень до державної скарбниці. Тому, на думку нардепа, Україні необхідно мати фінансовий резерв від міжнародних партнерів.Окремо Нагорняк наголосив на необхідності посилення парламентської дипломатії для забезпечення та збільшення міжнародної фінансової допомоги Україні."Нам потрібно дійсно визначитись щодо парламентської дипломатії, і що ми як парламентарі на своєму рівні, в роботі своїх міжпарламентських груп дружб, де ми можемо підставити плече, де ми можемо виступити такими амбасадорами, для того, щоб фінансування України в наступному році було гарантоване і щоб воно було збільшене", — зазначив він.За словами депутата, голова Верховної Ради може провести зустріч із керівниками парламентських комітетів і фракцій, щоб обговорити фінансові виклики не лише до кінця поточного року, а й на наступний.Нагорняк також закликав думати не лише про покриття видатків, а й про те, як міжнародні кошти можуть стимулювати українську економіку."Нам треба думати, як ці гроші можна, мультиплікатори які застосувати, щоб вони могли не лише проїстись на оборону країни, витратитись, але щоб вони пішли в економіку і щоб ці гроші почали працювати", — підсумував нардеп.Як писали Новини.LІVЕ, нещодавно голова ВР Руслан Стефанчук заявив, що народні депутати подають поправки до проєкту бюджету, частину з яких, імовірно, створюють за допомогою штучного інтелекту. Він зазначив, що така практика може впливати на якість законодавчої роботи та потребує додаткової уваги. За його словами, важливо, щоб остаточні пропозиції проходили належну перевірку депутатами.Також повідомлялося, що у Верховній Раді планують провести нараду щодо фінансових потреб України та формування бюджету на 2027 рік. Руслан Стефанчук повідомив, що на зустрічі мають обговорити подальші кроки парламенту та можливості забезпечення необхідного фінансування. Окрему увагу планують приділити парламентській дипломатії та роботі з міжнародними партнерами.

У Верховній Раді 8 жовтня проведуть нараду щодо плану фінансування України на 2027 рік. За словами голови парламенту Руслана Стефанчука, зустріч відбудеться вранці в Києві, а напередодні питання фінансування також обговорюватимуть на нараді під головуванням президента.Про це голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив журналістці Новини.LІVЕ Марті Байдаці під час візиту до Львова.

Стефанчук розповів, звідки Україна братиме кошти у 2027 році

За словами спікера, наразі перед українською владою стоять два основні завдання. Перше — знайти додаткові ресурси для фінансування потреб 2026 року, зокрема за рахунок економії коштів, а друге — сформувати план фінансової підтримки України на наступний рік."Перше — визначаємо, як дофінансувати цей рік. Ми маємо знайти за рахунок економії інших коштів дофінансування цього року і, друге, сформувати план підтримки України на наступний рік", — сказав Стефанчук.Він зазначив, що українська переговорна команда також проводитиме зустрічі з представниками Європейського Союзу. Йдеться, зокрема, про погодження законодавчих змін, які Україна має ухвалити, та пов’язаного з ними фінансування на 2027 рік.Стефанчук наголосив, що запропоновані зміни мають бути пов’язані з євроінтеграцією та впровадженням в Україні європейських стандартів."Мій інтерес, щоб всі ці закони наближали Україну до Європейського Союзу. Не були якимись екзотичними випадками, а реальними стандартами, які нам треба впровадити в законодавство України", — зазначив голова Ради.Він додав, що під час підготовки законодавчих змін варто зосередитися на тих рішеннях, які необхідні для виконання Україною євроінтеграційних зобов’язань."Саме тому буквально завтра о дев’ятій з копійками я збираю велику нараду в Києві, де ми повинні це все зробити", — сказав Стефанчук.Як писали Новини.LІVЕ, Руслан Стефанчук також заявив, що опозиційні депутати масово подають до законопроєктів поправки, створені за допомогою штучного інтелекту. За його словами, до одного документа можуть додавати близько тисячі таких пропозицій, кожну з яких парламентський комітет має розглянути. Стефанчук зазначив, що це створює додаткове навантаження на комітети та є однією з причин необхідності часу між пленарними засіданнями.Також, за словами Стефанчука, у новому Цивільному кодексі України планують запровадити норму "антиокупас" для посилення захисту майна українців на тимчасово окупованих територіях. Вона має чітко розмежувати право власності та фактичне володіння, щоб окупація або тривале користування майном не могли стати підставою для набуття права на нього. Окремі положення також стосуватимуться майна внутрішньо переміщених осіб, яке залишилося на окупованих територіях.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що частина опозиційних депутатів масово подає поправки до законопроєктів, створені за допомогою штучного інтелекту. За його словами, до одного законопроєкту можуть подавати близько тисячі таких пропозицій. Кожну з них профільний комітет парламенту має опрацювати.Про це голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив журналістці Новини.LІVЕ Марті Байдаці під час візиту до Львова.

Стефанчук пояснив, навіщо Раді більше часу між пленарними засіданнями

"Велика кількість депутатів з опозиції просто спамлять поправками, які створює штучний інтелект. До кожного закону додають тисячу поправок, але зі всіх поправок повинен розглянути комітет", — сказав спікер.За словами Стефанчука, така кількість поправок створює додаткове навантаження на парламентські комітети, оскільки вони не можуть просто залишити їх без розгляду. Водночас він зазначив, що зараз депутати мають працювати не лише над законопроєктами, а й над питаннями, пов’язаними з державним бюджетом."Ви знаєте, що ми зараз знаходимося проти бюджету, це, до речі, ще одна відповідь на питання, чому повинна бути більша частина між засіданнями, тому що зараз всі працюють в бюджету", — зазначив Стефанчук.Він додав, що проміжок між пленарними засіданнями потрібен парламенту для опрацювання великого масиву документів і поправок. При цьому остаточне рішення щодо кожної законодавчої пропозиції ухвалюється відповідно до встановленої парламентської процедури.Як писали Новини.LІVЕ, нещодавно Стефанчук повідомив, що у новому Цивільному кодексі України планують запровадити норму "антиокупас", яка має посилити захист права власності українців на тимчасово окупованих територіях. Вона передбачатиме, що саме володіння майном не дає права власності на нього, а пріоритет матиме законний власник. Окремі положення також хочуть передбачити для майна внутрішньо переміщених осіб. Також раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що у Верховній Раді пропонують змінити порядок роботи парламенту під час повітряних тривог. За проєктом постанови, депутати матимуть до 10 хвилин, щоб перейти до укриття, після чого засідання зможе продовжитися там із реєстрацією, виступами та голосуванням через електронну систему. Якщо тривога завершиться під час розгляду питань порядку денного, депутати зможуть продовжити роботу в укритті до завершення засідання. 

У новому Цивільному кодексі України планують запровадити норму, яку називають "антиокупас". Вона має забезпечити пріоритет права власника над самим фактом володіння майном і не дозволити набувати права на нерухомість українців, які залишилася на тимчасово окупованих територіях. Окремі положення планують передбачити для майна внутрішньо переміщених осіб.Про це голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповів під час зустрічі зі студентами та викладачами університетів Тернополя в межах ініціативи "Парламентський діалог", передає Новини.LІVЕ з посиланням на Укрінформ.

"Антиокупас" не дасть привласнити чуже майно: що готують в Україні

За словами Стефанчука, нова норма має чітко розмежувати право власності та факт володіння майном. Тобто саме перебування речі у чиємусь користуванні не означатиме автоматичного виникнення права власності на неї."Ми вперше заводимо "антиокупас" в українське законодавство. І тепер, якщо ти щось утримуєш у себе, то в тебе це не право, в тебе — просто факт посідання", — заявив спікер парламенту.Він пояснив, що за запропонованим підходом власник матиме пріоритетне право на своє майно, тоді як особа, яка фактично ним володіє, не набуватиме через це права власності.Також окрему норму планують прописати для людей, які були змушені залишити свої домівки через російську окупацію. Йдеться, зокрема, про майно українців, яке залишилося на тимчасово окупованих територіях.Стефанчук зазначив, що над відповідними положеннями зараз працюють спільно з Міністерством оборони, Міністерством у справах ветеранів та Міністерством економіки.Мета таких змін — не допустити ситуації, за якої тривале перебування майна під контролем іншої особи або окупаційної адміністрації у майбутньому використовуватиметься для оформлення на нього права власності.Новини.LІVЕ раніше повідомляли, що правозахисниця Олександра Матвійчук розкритикувала процедуру ухвалення нового Цивільного кодексу України. Вона заявила, що документ такого масштабу розглядали без достатньої публічної дискусії та залучення експертів. За її словами, проєкт містить положення, які можуть впливати на свободу слова, доступ до інформації та інші права. Також Київська міська рада звернулася до Верховної Ради із закликом доопрацювати проєкт нового Цивільного кодексу перед другим читанням. Депутати вказали на можливі суперечності у питаннях прав жінок і дітей, сімейних та земельних відносин, репродуктивних прав і комунальної власності. За відповідне звернення проголосували 66 депутатів, а також запропонували провести додаткові відкриті консультації з експертами та громадськістю.

У віворок, 1 вересня, Верховна Рада не підтримала законопроєкти №15460 та №15112-д, які передбачали зміни в оподаткуванні міжнародних посилок. За митний законопроєкт проголосували 194 народні депутати, однак для ухвалення рішення не вистачило 32 голосів. Тож посилки з іноземних маркетплейсів вартістю до 150 євро поки залишаються без ПДВ.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

ПДВ на АlіЕхрrеss і Теmu відкладається

Законопроєкти передбачали запровадження 20% ПДВ на товари, які українці купують через іноземні маркетплейси. Йдеться, зокрема, про популярні платформи на кшталт АlіЕхрrеss і Теmu.Податок мали сплачувати самі іноземні платформи під час оформлення та оплати замовлення. Для цього планували створити електронний реєстр іноземних маркетплейсів.Також законопроєкт передбачав спрощення митного оформлення міжнародних відправлень. Нові правила могли запрацювати не раніше 1 січня 2027 року і лише після підтвердження готовності державних інформаційних систем.Це вже не перша спроба скасувати відповідну пільгу. 26 травня Верховна Рада також не змогла підтримати зміни: тоді відповідні поправки до законопроєкту №12360 отримали 222 голоси за необхідних 226.Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада тестує новий формат роботи, який дозволить депутатам продовжувати пленарні засідання під час повітряних тривог. Укриття обладнали місцями для 330 народних депутатів, а голосувати вони зможуть через власні телефони або планшети за персональним QR-кодом. Найближчими днями систему протестують групами приблизно по 20 парламентарів.Також парламент цього тижня планує розглянути законопроєкти щодо електросамокатів та посилення відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Для користувачів електротранспорту пропонують встановити низку обмежень, зокрема заборонити керування у стані сп’яніння та перевезення пасажирів, якщо це не передбачено конструкцією. Також пропонується збільшити штрафи за перевищення швидкості — залежно від порушення вони можуть становити від 680 до 3400 грн, а за повторні значні перевищення — 17 тисяч грн.

Верховна Рада продовжуватиме роботу під час повітряних тривог. Народним депутатам даватимуть 10 хвилин на спуск в укриття. Там уже підготували необхідну інфраструктуру та розставили стільці для 330 парламентарів.Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, передає Новини.LІVЕ.Допис Ольги Василевської-Смашлюк. Фото: скриншот

Як депутати голосуватимуть в укритті

За словами Василевської-Смаглюк, новий формат роботи має дозволити парламенту не переривати пленарні засідання через оголошення повітряної тривоги.Для голосування народні депутати використовуватимуть власні планшети або телефони. За допомогою персонального QR-коду вони зможуть перейти на спеціальну сторінку для голосувань.Таким чином, після спуску в укриття депутати зможуть продовжувати брати участь у розгляді законопроєктів та голосувати за рішення парламенту.Перед повноцінним запуском новий формат роботи планують перевірити. Найближчими днями депутати спускатимуться до укриття групами приблизно по 20 осіб, щоб протестувати систему.В укритті вже підготували місця для 330 народних обранців. Очікується, що нововведення дозволить Верховній Раді не переривати засідання під час тривог та ефективніше використовувати час пленарної роботи.Як писали Новини.LІVЕ, частина опозиційних фракцій виступає проти можливого проведення засідань Верховної Ради в укритті під час повітряних тривог. Водночас в Апараті Ради заявили, що вживають заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту під час тривог.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що наступного тижня Верховна Рада планує розглянути два законопроєкти, які можуть змінити правила дорожнього руху. Один із них стосується електросамокатів та іншого легкого електротранспорту, а другий — посилення штрафів за перевищення швидкості. Зокрема, пропонують запровадити чотири рівні відповідальності залежно від того, наскільки водій перевищив дозволену швидкість.

Верховну Раду можуть частково перевести на роботу в укриття через регулярні повітряні тривоги. За даними джерел Новини.LІVЕ у фракції "Слуга народу", для депутатів можуть облаштувати кілька додаткових приміщень і коридорів, оскільки наявне укриття не здатне вмістити всіх народних депутатів. Водночас частина опозиційних фракцій виступає проти такого формату, а підготовчі роботи ще не завершені.Про це Новини.LІVЕ повідомили джерела у фракції "Слуга народу".

Депутатів можуть розмістити в укритті та коридорах

За словами джерел, питання щодо організації роботи парламенту під час повітряних тривог наразі обговорюється.Оскільки основне укриття не розраховане на одночасне перебування всіх народних депутатів, розглядається можливість облаштувати для роботи кілька кімнат і коридорів. Водночас частина таких приміщень поки не готова.Крім того, проти роботи парламенту в такому форматі, за даними джерел, виступають окремі опозиційні фракції.

В Апараті Ради заявили про підготовку до роботи під час тривог

В Апараті Верховної Ради офіційно повідомили, що через постійні повітряні тривоги вживають заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту."У зв’язку з постійними повітряними тривогами Апарат Верховної Ради України вживає всіх необхідних заходів для забезпечення безперебійної роботи парламенту в будинку Верховної Ради України (вул. Михайла Грушевського, 5)", — йдеться в повідомленні.Допис пресслужби Верховної Ради. Фото: скриншотЗазначимо, що якщо засідання відбувається не в залі ВРУ, де є система підрахунку голосів "Рада", то тоді голоси депутатів має рахувати Лічильна комісія. Її очолює нардеп Юрій Корявченков, членами є 14 парламентарів.Водночас нардеп Ярослав Железняк повідомив, що один з варіантів, які обговорюють, — це голосування в укритті ВРУ, де народні депутати будуть використовувати телефони. "Але, це не як онлайн голосування, а ті, хто підключиться по WіFі до мережі в Раді і пройдуть авторизацію за своїм логіном, тобто будуть присутні на засіданні, зможуть проголосувати на пульті. А потім Лічильна комісія має це затвердити", — повідомив він.Допис нардепа Ярослава Железняка. Фото: скриншотЯк писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада наступного тижня планує розглянути два законопроєкти, спрямовані на підвищення безпеки дорожнього руху. Один із них пропонує врегулювати використання електросамокатів та іншого легкого електротранспорту, зокрема заборонити керування напідпитку та перевезення пасажирів без відповідної конструкції. Другий документ передбачає збільшення штрафів за перевищення швидкості та запровадження чотирирівневої системи відповідальності.Також у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який може спростити шлях до українського громадянства для окремих громадян Білорусі. Документ пропонує запровадити трирічну інтеграційну посвідку, після чого її власники зможуть претендувати на громадянство за умови перевірок та складання іспитів. Водночас спрощення не поширюватиметься, зокрема, на представників білоруських силових структур, КДБ та осіб, пов’язаних з агентурною діяльністю.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15529, який передбачає особливості правового статусу та інтеграції громадян Білорусі, що перебувають в Україні під час воєнного стану. Документ пропонує запровадити трирічну інтеграційну посвідку для законно в’їхалих до України білорусів із правом працювати, вести бізнес та користуватися соціальним захистом. Після трьох років проживання вони зможуть претендувати на громадянство України за умови проходження необхідних перевірок та іспитів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на картку законопроєкту.

Нові правила для білорусів в Україні: посвідка на три роки та спрощене громадянство

Законопроєкт передбачає створення нового виду посвідки на тимчасове проживання — інтеграційної посвідки строком на три роки. Її зможуть отримувати громадяни Білорусі, які законно перебувають на території України.Така посвідка дозволятиме офіційно працювати без спеціального дозволу, вести підприємницьку діяльність та відкривати банківські рахунки. Автор документа вважає, що це допоможе вивести громадян Білорусі, які підтримують Україну, з правової "сірої зони".Після трьох років проживання в Україні власники інтеграційної посвідки зможуть подати документи для набуття українського громадянства. При цьому законопроєкт пропонує дозволити замість документа про вихід із громадянства Білорусі подавати декларацію про відмову від нього.Оригінал білоруського паспорта пропонується передавати до Державної міграційної служби лише в день складання присяги громадянина України. Водночас передбачено, що українські органи не передаватимуть білоруській стороні інформацію про заявника.Спрощена процедура не означатиме автоматичного отримання українського паспорта. Кожен заявник проходитиме перевірку ДМС, СБУ та Національної поліції, а також має скласти іспити на знання української мови та історії України.Водночас дія запропонованого механізму не поширюватиметься на низку категорій громадян Білорусі. Зокрема, законопроєкт передбачає обмеження для співробітників КДБ, представників силових структур, суддів, військовослужбовців ЗС Білорусі після 24 лютого 2022 року та осіб, пов’язаних з агентурною діяльністю.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді пропонують законодавчо врегулювати використання тіл померлих, їхніх частин та анатомічних матеріалів для навчання медиків і проведення наукових досліджень. Законопроєкт передбачає правила їхньої передачі, зберігання та використання, а також акцентує на добровільній посмертній згоді людини. Також нещодавно Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт №15397, який передбачає нові вимоги до облаштування та контролю за укриттями. Зокрема, захисні споруди перевірятимуть щонайменше раз на місяць, а для нових об’єктів із великою кількістю людей заходи цивільного захисту мають передбачати ще на етапі проєктування. Також планують офіційно включити мобільні укриття до фонду захисних споруд, запровадити правило доступності укриття в межах 10 хвилин і посилити цифровий контроль.

Наступного тижня Верховна Рада планує розглянути законопроєкти №3023 та №15348, які стосуються безпеки дорожнього руху. Перший документ пропонує врегулювати правила для користувачів персонального легкого електротранспорту, зокрема електросамокатів, а другий — посилити відповідальність за порушення, які призводять до травмування та загибелі людей. Обидва законопроєкти вже готові до винесення в зал.Про це повідомляють Новини.LІVЕ з посиланням на джерела.

Електросамокатами не можна буде керувати напідпитку, а штрафи за швидкість збільшать

Документ №3023 зареєстрували ще у 2020 році, а у вересні того ж року Верховна Рада ухвалила його за основу. Він спрямований на вдосконалення правил дорожнього руху для окремих категорій учасників, зокрема користувачів персонального легкого електротранспорту, велосипедистів та пішоходів.Йдеться про законодавче врегулювання використання електросамокатів та іншого легкого електротранспорту. Документ має визначити правила поведінки таких учасників дорожнього руху та їхні обов'язки, що дозволить чіткіше врегулювати їхні відносини з іншими учасниками руху.Основним місцем для руху мають стати велосипедні доріжки та велосмуги. Якщо їх немає, користувач повинен рухатися правим краєм проїзної частини або узбіччям, причому в напрямку загального транспортного потоку.Окремо документ встановлює низку обмежень для користувачів електротранспорту. Зокрема, забороняється керувати ним у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також користуватися під час руху мобільним телефоном, тримаючи його в руці. Також не можна буде перевозити пасажирів, якщо така можливість не передбачена конструкцією конкретного транспортного засобу.Окремі вимоги стосуватимуться безпеки в темний час доби та за умов недостатньої видимості. У таких ситуаціях користувачі повинні будуть використовувати освітлювальні прилади та світлоповертальні елементи, щоб бути помітними для інших учасників дорожнього руху.Законопроєкт №15348 зареєстрували 24 червня 2026 року. Його автори пропонують внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити відповідальність за дії, які призводять до травматизму та смертності на дорогах.Станом на сьогодні чинна система штрафів пропонує лише два рівні відповідальності: за перевищення швидкості на 20 км/год — 340 грн, а за 50 км/год — 1700 грн.Новим законопроєктом пропонують чотирирівневу систему штрафів:

від 21 до 40 км/год — 680 грн;від 41 до 60 км/год — 2 040 грн;від 61 до 80 км/год — 2 720 грн;понад 80 км/год — 3 400 грн.

Якщо водій п'ять і більше разів за рік перевищив швидкість на понад 60 км/год — за кожне наступне таке перевищення він платитиме вже 17 000 гривень.Водночас у парламенті зареєстрований і альтернативний законопроєкт №15348-1, який також стосується відповідальності за дії, що призводять до загибелі та травмування людей на дорогах. Його профільний комітет наразі рекомендував відхилити.Як писали Новини.LІVЕ, перевізникам можуть загрожувати штрафи до 51 тисячі гривень за порушення вимог законодавства у сфері перевезень. Відповідний законопроєкт пропонує посилити відповідальність перевізників та запровадити додаткові санкції за порушення встановлених правил. Документ має на меті підвищити безпеку та посилити контроль у сфері пасажирських перевезень.Також у Верховній Раді пропонують запровадити нові правила для користувачів електросамокатів, моноколіс та іншого легкого персонального електротранспорту. Зокрема, у населених пунктах пропонують обмежити швидкість до 20 км/год, а за керування у стані сп’яніння передбачити штраф 680 грн. Також хочуть карати за порушення правил руху, створення аварійної ситуації та наїзд на пішохода.

В Україні пропонують законодавчо врегулювати ситуацію, коли студент не завершив навчання в одному університеті, але згодом продовжив здобувати той самий рівень освіти в іншому закладі. Зокрема, таке навчання не повинно вважатися повторним здобуттям освіти, якщо людина не отримала диплом або інший документ про відповідний рівень. Водночас продовжити навчання без порушення послідовності освіти пропонують за тією самою спеціальністю, за якою студент навчався раніше.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Змінив університет після відрахування: коли навчання не вважатиметься повторним

Автор законопроєкту зазначає, що чинне законодавство не містить чіткого визначення послідовності здобуття рівнів освіти. Через це виникають різні трактування ситуацій, коли людина була відрахована з університету без завершення освітньої програми, а згодом продовжила навчання в іншому закладі.У документі пропонують встановити, що певний рівень освіти вважається здобутим лише після успішного завершення відповідної освітньої програми та отримання документа про освіту.Таким чином, саме факт навчання в університеті без отримання диплома не означатиме, що людина вже здобула відповідний рівень освіти.Законопроєкт передбачає, що продовження навчання після відрахування без успішного завершення освітньої програми та отримання документа про освіту не вважатиметься повторним здобуттям цього рівня.Однак це стосуватиметься випадків, коли людина продовжує навчання за тією самою спеціальністю, за якою навчалася до відрахування. Тобто студент, який не завершив бакалаврат в одному університеті, зможе продовжити його в іншому закладі без порушення послідовності здобуття освіти.Необхідність змін у пояснювальній записці пов’язують, зокрема, з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 29 жовтня 2025 року у справі №200/5372/24.Суд дійшов висновку, що навчання на бакалаврському рівні не можна вважати завершеним без успішного виконання освітньої програми та отримання відповідного документа про вищу освіту.Автор законопроєкту пропонує закріпити цей підхід безпосередньо в законі.Як писали Новини.LІVЕ, чоловікам, які мають дитину віком до одного року, пропонують надати право на відстрочку від призову під час мобілізації строком на один рік. Відстрочка діятиме від дня народження дитини до досягнення нею однорічного віку. Ініціатори пояснюють це необхідністю участі батька у догляді за немовлям та підтримки матері після пологів.Також Раді пропонують визнати національними святинями України не лише релігійні пам’ятки, а й університет та фортеці. Зокрема, серед запропонованих об’єктів — Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, Замок Любарта, Кам’янець-Подільська, Хотинська та Аккерманська фортеці. Загалом у переліку передбачено 23 об’єкти культурної спадщини, які можуть отримати особливий статус.

У законопроєкті президента Володимира Зеленського "Про захист національних святинь Українського народу" з’явився перелік із 23 об’єктів, яким пропонують надати особливий статус. До нього увійшли знакові історичні, культурні та релігійні пам’ятки з різних регіонів України, а також об’єкти на тимчасово окупованих територіях. Серед них — Софія Київська, Києво-Печерська та Почаївська лаври, Холодний Яр, Запорізька Січ на Хортиці та місце бою під Крутами.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на картку законопроєкту.Перелік об’єктів, які можуть стати святинями. Фото: скриншотДодаток до законопроєкту. Фото: скриншот

Які об’єкти можуть отримати статус національних святинь

До запропонованого переліку увійшли:

Софія Київська (Софійський собор), Київ;Києво-Печерська лавра, Київ;Херсонес Таврійський, Севастополь;Почаївська лавра, Тернопільська область;Собор святого Юра, Львів;Чернеча гора — могила Тараса Шевченка, Канів;Ханський палац і Велика мечеть, Бахчисарай;Успенський собор у Крилосі, Івано-Франківська область;Спасо-Преображенський собор, Чернігів;Святогірська лавра, Донецька область;Резиденція митрополитів Буковини і Далмації, Чернівці (теперішній головний корпус ЧНУ ім. Ю.Федьковича);Замок Любарта, Луцьк;Кам’янець-Подільська фортеця;Хотинська фортеця;Аккерманська фортеця;Кармелітський монастир, Бердичів;замок "Паланок", Мукачево;Іллінська церква в Суботові;садиба Григорія Сковороди у Сковородинівці;Цитадель Батуринської фортеці та Гетьманський палац;Холодний Яр;Запорізька Січ на Хортиці;місце бою під Крутами.

Нагадаємо, що даний законопроєкт передбачає покарання за незаконне проведення робіт, які можуть завдати або вже завдали шкоди національній святині, у розмірі штрафу від 50 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 850 тисяч до 1,7 млн грн. Окремо пропонується посилити кримінальну відповідальність за умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження національних святинь. За такі дії може загрожувати від трьох до десяти років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.Також у Верховній Раді зареєстрували постанову, яка передбачає можливість виконання після Державного гімну України ще одного музичного твору. Ініціатори пропонують, щоб після "Ще не вмерла України" міг лунати духовний гімн "Боже великий, єдиний". Документ має визначити порядок використання цього твору під час урочистих заходів парламенту.