Новини.Live

У серпні Україна зафіксувала різке сповільнення темпів експорту ключових зернових культур. Попри позитивну динаміку від початку нового року, поточні відвантаження суттєво просіли через фактичне блокування морських портів та посилення атак на портову інфраструктуру.Про це повідомляє Fоrbеs, передають Новини.LІVЕ. 

Серпневий обвал

У перші 12 днів серпня експортні поставки показали динаміку падіння за всіма основними позиціями порівняно з аналогічним періодом минулого року:

пшениці експортовано 175 000 тонн проти 759 000 тонн торік (скорочення експорту в 4,3 рази);поставки ячміню впали до 37 000 тонн проти 206 000 тонн (падіння у 5,6 разів);кукурудзи відвантажено 68 000 тонн проти 184 000 тонн (скорочення у 2,7 рази).

Загалом від початку липня Україна встигла експортувати 2,952 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур. Це на 4,8% більше минулорічного показника. Головним чинником зростання залишалася кукурудза, експорт якої збільшився на 66,4% — до 1,376 мільйонів тонн. Тоді як загальні показники пшениці та борошна продовжують падіння.

Морська блокада та логістичний колапс

Ключовою причиною падіння показників стала фактична блокада українських морських портів, через які раніше здійснювалося до 90% усього агроекспорту. Зниження кількості суднозаходів почалося після активізації ударів РФ по інфраструктурі та цивільному судноплавству у другій половині липня.Наслідки обстрілів миттєво відбилися на логістиці:

загальний товарний експорт України у липні впав на 14% — до 3,1 мільярдів доларів;у перші дні серпня відвантаження агропродукції скоротилися на 60% порівняно з липнем;залізничні перевезення зерна в напрямку портів Великої Одеси обвалилися на 84,3%.

Антикризові заходи від ЄС та Кабміну

Аби врятувати малий та середній агробізнес від банкрутства, Мінагрополітики звернулося до Європейської комісії з проханням надати 220 мільйонів євро безповоротної допомоги. Ці кошти планують спрямувати на компенсацію відсоткових ставок за кредитами для фермерів, які зазнали найбільших збитків від зупинки експорту.Паралельно Кабінет Міністрів України ухвалив перші рішення з екстреного пакету підтримки, тимчасово знизивши мінімально допустимі експортні ціни на окремі види агропродукції. Це зроблено для того, аби підвищити конкурентоспроможність українського зерна та стимулювати альтернативні шляхи продажу.Нещодавно Новини.LІVЕ повідомляли, чому аграрії змушені продавати зерно майже за безцінь. Фермери Дніпропетровщини з щедрим врожаєм опинились на межі банкрутства. Головною причиною цінового колапсу лишається удари по морським портам та блокуванням експорту.Також Новини.LІVЕ розповідали про вплив сухопутного експорту на ціни кукурудзи. Форвардні ціни стрімко почали зростати. Укладання форвардних контрактів змушує дорожчати не лише кукурудзу, а й пропускну спроможність західної логістики.

Український агросектор заморожених ягід завершив черговий експортний сезон. На тлі суттєвого зростання виручки та цін у сегменті замороженої малини, ринок зіткнувся із серйозним дефіцитом та падінням обсягів чорниці.Про це свідчать дані від Ukrаіnіаn Веrrіеs Аssосіаtіоn, передають Новини.LІVЕ.

Ціновий ривок малини і рекордна виручка

Сезон виявився надзвичайно успішним для українських експортерів замороженої малини. Загальний обсяг поставок зріс на 7% і досяг 63,3 тисяч тонн.Завдяки високому попиту та сприятливим умовам для зростання середня експортна ціна зросла одразу на 54% — до 3,96 євро за кілограм. Це дозволило згенерувати рекордну експортну виручку у розмірі 250,8 мільйонів євро, що на 65% більше, ніж у попередньому сезоні. Навіть під кінець сезону, у травні, ціна утримувалася на високому рівні в 3,95 євро за кілограм. Основними імпортерами української малини залишалися Польща, Чехія та Німеччина.

Дефіцит чорниці скоротив експорт 

На противагу малині, сегмент замороженої чорниці пройшов через важкий період. Через нестачу продукції сукупний обсяг експорту впав до 7,6 тисяч тонн проти 24,4 тисяч тонн роком раніше. Експерти зазначають, що  падіння сягнуло аж на 69%.Навіть суттєвий стрибок середньої ціни до 5,85 євро за кілограм не зміг повністю компенсувати втрачені обсяги. Загальний виторг від експорту чорниці скоротився на 40% і склав всього 44,5 мільйонів євро. Найбільші обсяги української чорниці придбали покупці з Польщі, Австрії та Чехії.У категорії інших заморожених ягід експорт склав 10,3 тисяч тонн на суму 18,3 мільйонів євро при середній вартості 1,78 євро за кілограм. Тут основними покупцями так само стали Польща, Чехія та Німеччина.

Прогнози на новий сезон

Експерти передбачають, що європейський ринок залишатиметься сприятливим для українських виробників замороженої продукції.Головним чинником підтримки високих цін стане очікуване скорочення врожаю малини в Сербії. Це один з масштабних експортерів ринку ягід. Там очікують падіння на 20–30%. Також зазначають про нестабільний стан плантацій у Польщі. Фахівці закликають українських аграріїв заздалегідь формувати експортні стратегії, контрактувати обсяги та планувати закупівлю ресурсів на новий сезон.Нещодавно Новини.LІVЕ розповідали про падіння цін на баштанові культури. Ціни на кавун впали з 10-13 до 7-10 гривень за кілограм. Експерти пов'язають падіння цін у зв'язку з активними зборами врожаю.Також Новини.LІVЕ повідомляли як отримати аграріям 10 000 гривень, які вирощують бавовну. Держава розглядає бавовник як важливий компонент для оборонно-промислового комплексу. Програма підтримки вже стартувала в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

Призупинення традиційного морського експорту змусило українських аграріїв шукати альтернативні шляхи продажу продукції. Основне навантаження припало на сухопутні коридори через західні регіони України, що кардинально змінило попит і пропозиції на ринку. У результаті форвардні ціни на кукурудзу нового врожаю суттєво зросли, змушуючи виробників адаптувати свої торговельні стратегії.Про це повідомляє АgrоRеvіеw, передають Новини.LІVЕ.

Новий експортний вектор

Постійні обстріли морських портів змушують аграріїв змиритись із тимчасовим припиненням транспортування продукції морем. Відтепер основне навантаження припало на сухопутні переходи у західних регіонах України.Різке збільшення попиту на логістику в напрямку ЄС стало вирішальним фактором, який підштовхнув вартість зерна за, так званими, форвардними контрактами.Форвардні контракти — це угоди про продаж або купівлю, де ціна укладається в день укладання без майбутніх змін. Сухопутний експорт фактично перебрав на себе роль ключового ціноутворювального чинника.

Ціни в Чопі та перспективи контрактів

Укладення форвардних угод на постачання кукурудзи у жовтні-грудні наразі відбувається за ціною від 192 до 194 євро за тонну. Це фіксує не лише дорожчання самого зерна, а й високу вартість пропускної спроможності західної логістики.Водночас контракти на більш пізні терміни — з січня по червень — поки не досягають подібних цінових позначок. Експерти припускають, що ринок очікує поступової трансформації логістичних шляхів або часткового відновлення інших маршрутів у майбутньому.Фахівці закликають сільгоспвиробників проявляти максимальну гнучкість. Детально відстежувати коливання тарифів і цінових пропозицій, аби оперативно адаптувати свої стратегії збуту та зберегти рентабельність виробництва.Нещодавно Новини.LІVЕ розповідали про стрімке падіння цін на насіння соняшника. Головним із факторів падіння є збільшення пропозиції у зв'язку з великим врожаєм соняшника. Експерти закликають не поспішати продавати зерно за занадто низькими цінами, а подумати як зберегти насіння до часів підвищення попиту.Також Новини.LІVЕ повідомляли, на якій зерновій культурі можна заробити до 22 000 гривень лише за тонну. За словами фахівців, соя не полишає перші позиції в активному продажі вже декілька років поспіль. На відміну від кукурудзи, не потрібно накопичувати велики партії зерна для експорту.

На українському ринку олійних культур зафіксовано стрімке падіння закупівельних цін на насіння соняшника. Один із найбільших гравців агроринку холдинг "Кернел" суттєво переглянув закупівельні ціни у бік зниження. Це викликало значний резонанс та занепокоєння серед вітчизняних сільгоспвиробників.Про це повідомляє АgrоWееk, передають Новини.LІVЕ.

Яка зараз динаміка цін

За даними моніторингу, ще на початку серпня переробні підприємства компанії "Кернел" закуповували соняшник за ціною в середньому від 26 500 до 27 000 гривень за тонну. Проте вже за кілька днів закупівельні розцінки різко впали від 19 300 до 19 700 гривень за тонну.Таким чином, негативна динаміка склала близько 7 800-8 000 грн на тонні, що означає падіння ціни майже на третину за вкрай короткий проміжок часу.Найбільше зниження вартості сировини зафіксоване в Одеській області. Зокрема, на потужностях ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія" ціна закупівель впала з 27 000 до 19 700 гривень за тонну. Ціна впала аж на 7 300 гривень. Подібна тенденція зі зниженням цін спостерігається і на Кропивницькому олійноекстракційному заводі.

Які існують ризики для аграріїв

Експерти на ринку виділяють кілька ключових факторів:Сезонне збільшення пропозиції. Активний збиральний процес спричинив масовий приплив насіння нового врожаю на ринок, створивши суттєвий тиск на закупівельні ціни.Зміна експортно-переробного попиту. Падіння попиту та цін на соняшникову олію у світі, через що заводи зменшили закупівлі.Для аграріїв таке стрімке падіння означає суттєве зниження рентабельності вирощування соняшнику та невідповідність реальних доходів попереднім розрахункам. Експерти радять фермерам не поспішати з продажами за заниженими цінами. Також слід детально оцінювати можливості власного зберігання або первинної переробки та гнучко і швидко ухвалювати рішення до дій інших продавців.Крім того, Новини.LІVЕ розповідали, чому аграрії змушені зараз продавати пшеницю за низькими цінами. Головною причиною для занижених цін стали російські удари по портам в Чорному морі. До того ж, покупці користуються безпорадністю фермерів, яким негайно потрібні обігові кошти.Також Новини.LІVЕ, повідомляли за яку зернову культуру можна отримати найбільшого прибутку. Як повідомляють експерти, то такою культурою може стати соя. Вона вже кілька років поспіль залишається однією з найстабільніших експортних культур.

Українські домогосподарства з громад, де оголосили обов’язкову або часткову евакуацію, можуть отримати до 65 000 гривень від Міжнародного Комітету Червоного Хреста. Гроші можна використати на перевезення худоби, сільськогосподарського обладнання та іншого майна, а також на витрати після переїзду.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на Міжнародний Комітет Червоного Хреста.Програма розрахована на економічно вразливі домогосподарства, які займаються дрібним фермерством або самозайнятістю та мають обмежені ресурси.

Скільки можна отримати

Максимальний розмір допомоги становить 65 000 гривень. Кошти призначені для покриття витрат на:

перевезення тварин;транспортування сільськогосподарського обладнання;перевезення іншого майна;подальше утримання тварин та майна після переїзду.

Виплату проводитимуть у два етапи

Першу частину грошей нададуть для оплати транспортування. Другу виплату можна буде отримати після підтвердження факту переїзду чеками або розписками. Вона має компенсувати витрати, які виникнуть уже після переміщення, зокрема на корм, ветеринарні послуги чи облаштування приміщень.

Хто може отримати допомогу

Програма призначена для домогосподарств, які:

займаються дрібним фермерством або самозайнятістю;мають обмежені фінансові ресурси;проживають у громаді, де оголошено обов’язкову або часткову евакуацію;мають місячний дохід не більше 13 000 гривень на одну людину;уже знайшли безпечне місце для переміщення худоби, обладнання та майна.

Важливо, що нове місце не повинно входити до переліку територій бойових дій або громад, де триває евакуація.

Які документи потрібно подати

Для участі у програмі необхідно звернутися до місцевої влади та подати паперову реєстраційну форму разом із документами. Знадобляться:

паспорт заявника — перша сторінка та сторінка з реєстрацією;ІПН заявника та всіх членів домогосподарства, які проживають разом;для дітей до 18 років — свідоцтво про народження;реквізити ІВАN на ім’я голови домогосподарства — за наявності;довідки про доходи всіх членів домогосподарства віком від 18 років — за наявності;довідка про фактичне місце проживання та склад домогосподарства;довідка ВПО або інші документи, які підтверджують вразливість, — за наявності.

Що важливо знати перед поданням заявки

Людина, яка хоче отримати допомогу, має самостійно знайти безпечне місце, куди можна перевезти худобу, обладнання та майно. Також саме домогосподарство організовує перевезення. Після переїзду витрати потрібно буде підтвердити чеками або розписками.Допомога в межах цієї програми є одноразовою. При цьому сама реєстрація не гарантує отримання грошей. Остаточне рішення щодо участі домогосподарства у програмі ухвалює МКЧХ.

Куди звертатися

Додаткову інформацію щодо участі у програмі можна отримати за телефоном контактного центру МКЧХ: 0 800 300 155. Участь у програмі та дзвінки є безкоштовними.Раніше Новини.LІVЕ розповідали, що українські аграрії можуть отримати до 10 000 гривень за гектар бавовнику. Держава підтримує вирощування цієї культури не лише для розвитку сільського господарства, а й через її стратегічне значення для оборонної промисловості.Також Новини.LІVЕ писали, що українським фермерам можуть здешевити пальне завдяки новим пільгам. У Верховній Раді пропонують змінити правила оподаткування дизеля та створити додаткові механізми забезпечення аграріїв паливом.

Українські аграрії можуть отримати більше можливостей застрахувати своє майно від війни. Уряд готує зміни до державної програми, і якщо їх ухвалять, підприємці зможуть страхувати не лише будівлі та обладнання, а й сільгосптехніку, вантажівки та навіть орендоване майно. Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на UkrАgrоСоnsult.Йдеться про програму, запроваджену постановою Кабміну №1541. Вона діє з 1 січня 2026 року та передбачає часткову компенсацію страхових премій за договорами страхування майна від воєнних ризиків. Наразі програма поширюється на підприємців та юридичних осіб, а загальний ліміт компенсації за пошкоджене або знищене майно становить до 30 мільйонів гривень на одного учасника.

Що хочуть змінити

Однією з головних пропозицій є розширення переліку майна, яке можна буде страхувати. Зокрема, до програми хочуть включити:

сільськогосподарську техніку;важкий вантажний транспорт;орендоване майно.

Для аграрного бізнесу це може бути особливо важливо, адже трактори, комбайни та інша техніка є одними з найдорожчих активів господарства. Їх пошкодження через обстріли призводять не лише до великих витрат на ремонт або заміну, а й до проблем з проведенням польових робіт.Наразі чинні правила мають окремі обмеження щодо того, яке майно може бути об'єктом страхування. Зокрема, програма передбачає страхування будівель, споруд, приміщень, інженерних мереж та виробничого обладнання.

Як посилять захист паливного сектору

Ще один блок змін стосується підприємств, які працюють із пальним. Програму пропонують поширити не лише на приміщення та обладнання автозаправних станцій. До страхування хочуть додати:

резервуари;запаси пального;пальне, яке перебуває в транзиті;транспорт, що перевозить пальне.

Для аграріїв це також має значення, адже перебої з постачанням пального можуть безпосередньо впливати на посівну, жнива та перевезення продукції.

Компенсацію страхової премії хочуть збільшити

Ще одна пропозиція — збільшити максимальну суму, яку держава компенсує підприємству за страхову премію, до 5 мільйонів гривень. Водночас загальний ліміт страхового покриття за програмою, за словами депутатки, планують залишити на рівні 30 мільйонів гривень.Наразі за чинними правилами максимальна компенсація страхової премії для одного підприємства протягом календарного року становить 3 мільйони гривень. Тобто запропоновані зміни мають збільшити саме частину витрат бізнесу на страхування, яку може компенсувати держава.

До програми хочуть додати Київ та область

Також програму планують поширити на Київ та Київську область як території підвищеного воєнного ризику. Зараз чинний порядок визначає територіями підвищеного ризику низку областей, зокрема Дніпропетровську, Донецьку, Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Полтавську, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області, з передбаченими законодавством винятками.Раніше Новини.LІVЕ розповідали, що українським фермерам можуть здешевити дизельне пальне та спростити доступ до фінансування. У Раді пропонують пільгові ставки на пальне, мережу регіональних сховищ і державні гарантії за кредитами для аграріїв.Також Новини.LІVЕ писали, що в Україні спростили оформлення обов’язкового сертифіката для працівників, які доглядають за тваринами, перевозять їх або займаються забоєм. Пільговий порядок за підтвердженим стажем продовжили до 1 вересня 2027 року, а документи тепер можна подавати безпосередньо до територіальних органів Держпродспоживслужби.

Українські фермери можуть отримати до 10 000 гривень за кожен гектар, засіяний бавовником. Держава платить компенсацію аграріям у деяких регіонах за вирощування цієї культури. Але головна мета програми значно ширша за звичайну аграрну підтримку.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на "Агробізнес Сьогодні".

Чому держава готова платити за цю культуру

Держава розглядає бавовник як потенційно важливу сировину для оборонно-промислового комплексу та водночас як культуру, яка може допомогти південному агросектору адаптуватися до посушливішого клімату. Програма державної підтримки стартувала для виробників з Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. У 2025 році компенсацію отримали лише два господарства — з Одеської та Миколаївської областей. Загальна площа посівів, за які держава виплатила компенсацію, становила 5 гектарів. Сума підтримки — 50 000 гривень.Цього року інтерес до культури дещо зріс. Зокрема, аграрії Миколаївщини планували засіяти бавовником 8 гектарів. Для участі у програмі держава передбачила до 10 000 гривень на гектар. 

Чому бавовник називають стратегічним

На перший погляд може виникнути питання: навіщо державі підтримувати культуру, посіви якої поки вимірюються одиницями гектарів? Справа у тому, що бавовник розглядають не лише як сільськогосподарську рослину.Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький називає промислове вирощування бавовнику стратегічним напрямом, важливим для оборонно-промислового комплексу. За його словами, власна сировинна база для виробництва нітроцелюлози має допомогти зменшити залежність від імпорту.Тобто нинішні невеликі поля фактично мають стати випробуванням: Україна перевіряє, чи можна вирощувати цю культуру стабільно, масштабувати виробництво та поступово створити власну сировинну базу.

Чому бавовник вирощують на півдні

Є й інша причина, чому ставку роблять саме на бавовник. Південні регіони України все частіше стикаються з посухами, спекою та проблемами зі зрошенням. У Мінекономіки зазначають, що через руйнування зрошувальних систем і потепління традиційне землеробство в регіоні потребує адаптації.Бавовник має глибоку кореневу систему та належить до посухостійких культур. Саме тому його розглядають як один із варіантів для використання посушливих і деградованих земель.

Які проблеми можуть виникати

На Миколаївщині цього року проводили експеримент із вирощуванням бавовнику за технологією Nо-Тіll. Посіви планували на невеликій площі, щоб перевірити технологію та отримати досвід, який у майбутньому можна буде масштабувати.Одним із головних викликів стали бур'яни. Без необхідних гербіцидів частину роботи довелося виконувати вручну. Але ще складніше питання — збір урожаю. В Україні поки немає достатньої кількості спеціалізованої техніки для механізованого збирання бавовнику.Саме це фактично стримує швидке збільшення площ. Поки аграрії змушені значну частину робіт виконувати вручну, масштабне промислове виробництво залишається складним і дорогим завданням.

Держава платить, але цього недостатньо

Компенсація у 10 000 гривень за гектар має стимулювати фермерів спробувати нову культуру. Водночас для частини господарств така підтримка не покриває навіть половини витрат на вирощування.Тому однієї дотації недостатньо. Для переходу від експериментальних ділянок до повноцінної галузі потрібні насіння, технології захисту рослин, спеціалізована техніка, переробка та зрозумілий ринок збуту. Поки цього ланцюжка немає повністю, фермери не поспішають ризикувати великими площами.Раніше Новини.LІVЕ писали, що українських аграріїв хочуть додатково захистити від перебоїв із пальним напередодні осінньо-зимового сезону. У Верховній Раді пропонують пільгове оподаткування дизеля для фермерів, створення мережі менших сховищ пального та розширення державних гарантій за кредитами.Також Новини.LІVЕ розповідали, що українським аграріям готують додаткову підтримку через проблеми з експортом та обіговими коштами. Уряд розширив ліміт програми "5-7-9" до 80 мільярдів гривень і виділив близько 2 мільярди гривень на компенсацію відсотків за кредитами.

Крім щоденних атак на цивільну та енергетичну інфраструктуру, Росія не зупиняється знищувати і порти України. Аграрії Дніпропетровської області завершують жнива з щедрим врожаєм, проте опинилися на межі банкрутства. Попри те, що регіон разом із Миколаївщиною та Одещиною увійшов до трійки лідерів України за обсягами зібраного врожаю, продавати його за адекватною ціною наразі неможливо. Через нову хвилю блокади Чорного моря та спекуляції покупців вартість пшениці в регіоні впала до рекордного мінімуму.Про це повідомляє Аgrоnеws, передають Новини.LІVЕ. 

Як впливає блокада Чорного моря на ринок

Головною причиною цінового колапсу стали систематичні російські удари по цивільних суднах і зернових терміналах. Заходи до глибоководних портів стрімко скоротилися. Частина ж покупців тимчасово зупинила закупівлі. Оскільки понад 90% агропродукції традиційно експортувалося морем, ситуація повернулася до критичного рівня літа 2023 року.Це спричинило величезну різницю між внутрішніми та європейськими цінами, яку вже тепер неможливо списати лише на логістичні витрати.

наприклад: ціни в Петропавлівці, що на Дніпропетровщині, пшениця за безготівковим розрахунком коштує близько 5 000 гривень за тонну, за готівку — від 4 000 до 4 500 гривень за тонну. Це приблизно 100 доларів у валюті. Ячмінь продають за 2 800 гривень за тонну. У валюті це близько 62 доларів;ціни в порту Констанца, що в Румунії, українська пшениця продається від 220 до 260 доларів за тонну залежно від виду пшениці. Ця планка продовжує зростати.

Тут покупці користуються безпорадністю фермерів, яким негайно потрібні обігові кошти. Вони штучно збивають ціни, позбавляючи виробників будь-якої переговорної позиції.

Чому зберегти зерно до кращих часів неможливо

За словами експертів, притримати врожай до моменту, коли попит на товар буде високий майже неможливо. Адже фермери через це несуть збитки від 450 до 500 доларів з кожного гектара через комплекс гострих проблем:

дороге та дефіцитне пальне. Оптові ціни на дизпаливо сягають до 89 гривень за літр, а на АЗС наближаються вже до 91. За словами експертів, існує ризик, що зовсім скоро ціни зростуть до 100 гривень за літр;відсутність необхідних умов для зберігання, адже більшість малих та середніх господарств не мають власних обладнаних складів;постійна загроза російських атак. Елеватори та зерносховища залишаються пріоритетними цілями для ракет і дронів-камікадзе російської армії, тому тривале зберігання загрожує повною втратою врожаю.

У результаті аграрії, які виростили хліб під ворожими обстрілами, змушені віддавати результати своєї праці за заниженими цінами, аби покрити хоча б базові витрати.Нещодавно Новини.LІVЕ розповідали, що ціни на овочі та кавуни вже знизились. Найбільше ціна знизилась на продукцію баштанних. Там ціна впала аж на цілих 3 гривні лише за тиждень.Також Новини.LІVЕ попередили про відчутне зростання цін на молочну продукцію вже цієї осені. За словами експертів, на цінник впливає дуже багато чинників. Одним із таких є вартість пального, де ціна кожного дня лише зростає.

Війна показала, що проблеми з електроенергією, паливом чи логістикою можуть виникнути дуже швидко, а їхні наслідки відчувають не лише енергетики, але й фермери. У Верховній Раді з'явилися нові законодавчі ініціативи, які мають посилити підготовку країни до осінньо-зимового періоду та забезпечити аграріїв паливом.Про це розповідає Новини.LІVЕ з посиланням на Верховну Раду.Зокрема, йдеться про законопроєкти №15470 та №15491. Перший стосується підготовки держави до зими в умовах воєнного стану, другий — стабільного забезпечення агросектору пальним і продовольчої безпеки.

Дизель для аграріїв хочуть оподатковувати за пільговими правилами

Одна з ключових пропозицій законопроєкту — спеціальний податковий режим для дизельного пального, яке використовується під час сільськогосподарських робіт. Йдеться про пільгові ставки акцизного податку та ПДВ.Автори документа пояснюють таку ініціативу необхідністю зменшити витрати агровиробників. Адже ціна пального безпосередньо впливає на собівартість посівної, збирання врожаю та його транспортування. Держава розраховує не лише підтримати фермерів, а й зменшити ризик подорожчання продовольства для споживачів.

Великі нафтобази хочуть замінити мережею менших сховищ

Ще одна важлива пропозиція стосується зберігання пального. Законопроєкт передбачає розвиток децентралізованої мережі регіональних міні-сховищ. Їх мають розміщувати ближче до місць споживання, зокрема до сільськогосподарських підприємств.Коли значні запаси зосереджені на одному великому об'єкті, його пошкодження може створити проблеми одразу для великої кількості споживачів. Розосередження запасів дозволяє зменшити ризик втрати всього резерву через одну атаку.Крім того, менша відстань до фермерських господарств означатиме менші витрати на доставку пального та швидший доступ до нього під час посівної й жнив.

Державні гарантії для кредитів аграріям

Окремо автори пропонують розширити державні гарантії за пільговими кредитами для аграрного сектору. вони хочуть дати виробникам можливість залучати фінансування навіть у ситуації, коли через воєнні ризики банки обережніше кредитують бізнес.Йдеться не лише про кошти на поточну діяльність. Фінансування може бути необхідним для формування запасів пального, закупівлі матеріалів та підготовки до сезонних робіт.

Пальне можуть закуповувати заздалегідь

Ще один запропонований механізм — форвардні закупівлі через державний резерв. Це дозволить державі заздалегідь формувати запаси пального та інших необхідних ресурсів, не чекаючи моменту, коли попит різко зросте.Для аграрного сектору це особливо важливо напередодні посівної та жнив. Саме в ці періоди потреба в дизелі різко збільшується, а будь-які перебої з постачанням можуть безпосередньо впливати на темпи польових робіт.

Звідки візьмуть гроші

Для реалізації запропонованих заходів планують використовувати бюджетні програми, а за потреби — кошти резервного фонду та їхній перерозподіл. Серед інших можливих джерел фінансування називаються гранти Європейського Союзу, допомога іноземних урядів та міжнародне кредитування.Автори також розраховують на економічний ефект від детінізації паливного ринку та скорочення неефективних бюджетних витрат.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що уряд розширив програму "5-7-9" для українських аграріїв, збільшивши загальний ліміт кредитування до 80 мільярдів гривень. Держава також компенсуватиме банкам близько 2 мільярдів гривень відсотків за пільговими позиками, щоб фермери могли поповнювати обігові кошти під час жнив і підготовки до посівної.Також Новини.LІVЕ писали, що українські аграрії зіткнулися з падінням цін на фуражну кукурудзу через проблеми з експортом та великі залишки зерна. Найближчим часом ситуація може залишатися складною, адже з початком нового врожаю пропозиція на ринку лише зросте.

Літо поступово переходить у ту фазу, коли на ринку збільшується кількість сезонних продуктів. Покупці вже відчувають це у чеках: за останній тиждень одразу кілька популярних овочів і фруктів помітно втратили в ціні. Водночас здешевлення виявилося не масовим — на окремі продукти цінники, навпаки, пішли вгору.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на ЕаstFruіt.

Що подешевшало найбільше

Один із найпомітніших рухів цін відбувся на ринку баштанних. Кавуни за тиждень подешевшали з 10-13 до 7-10 гривень за кілограм. Тобто нижня межа ціни опустилася одразу на 3 гривні.Ще відчутніше змінилася ситуація з динями. Якщо тижнем раніше їх продавали гуртом по 25-40 гривень за кілограм, то тепер ціни знизилися до 18-28 гривень за кілограм.Такі зміни можуть бути пов'язані зі збільшенням сезонної пропозиції. Коли на ринок одночасно надходить більше продукції від виробників, продавцям доводиться коригувати ціни, щоб швидше реалізувати товар.

Огірки подешевшали майже на третину

Помітне зниження цін відбулося і серед овочів. Найбільше втратили в ціні огірки. Їхня гуртова вартість знизилася з 15-30 до 8-25 гривень за кілограм. Тобто мінімальна ціна огірків за тиждень стала майже вдвічі нижчою.Помідори також почали продавати дешевше. Якщо раніше ціни становили 45-65 гривень за кілограм, то тепер продукцію відпускають приблизно по 30-40 гривень за кілограм.

Що з борщовим набором

Зміни торкнулися й овочів, які традиційно входять до борщового набору. Білокачанна капуста подешевшала з 18-23 до 15-20 гривень за кілограм. Ціни на моркву знизилися з 18-35 до 15-30 гривень за кілограм.Картопля також стала доступнішою на нижній межі діапазону. Якщо раніше її продавали по 11-28 гривень за кілограм, то тепер ціни становлять 9-28 гривень за кілограм.

Які овочі подорожчали

На тлі загального здешевлення окремі позиції, навпаки, почали дорожчати. Зокрема, буряк подорожчав з 10-12 до 11-14 гривень за кілограм. Ще помітніше зросла ціна на цвітну капусту. Тижнем раніше її продавали по 30-35 гривень за кілограм, а тепер — уже по 48-52 гривень за кілограм.Таким чином, максимальна ціна цвітної капусти зросла на 17 гривень за кілограм. Водночас брокколі рухалася у протилежному напрямку. Її вартість знизилася з 65-70 до 55-65 гривень за кілограм.

Фрукти також почали дешевшати

Помітні зміни відбулися і у фруктово-ягідному сегменті. Яблука за тиждень подешевшали з 30-55 до 28-50 гривень за кілограм. Зниження не таке різке, як у випадку з баштанними чи огірками, але тенденція також негативна для продавців.Груші втратили в ціні значно більше. Якщо раніше їх продавали по 40-65 гривень за кілограм, то тепер діапазон становить 30-50 гривень за кілограм. А найбільш відчутне падіння вартості зафіксували у нектаринів. Їхня ціна знизилася з 80-100 до 50-65 гривень за кілограм.Раніше Новини.LІVЕ писали, що гречка та пшоно в Україні можуть ще подорожчати через скорочення їхнього виробництва. Наприкінці липня середня ціна гречки вже сягнула 74,57 гривень за кілограм, а пшона — 49,33 гривень, тож найближчим часом крупи можуть стати ще одним помітним пунктом у витратах українців.Також Новини.LІVЕ розповідали, що до осені молочні продукти можуть подорожчати на 5–10% через зростання витрат на пальне, електроенергію, логістику та пакування. Водночас вершкове масло, за прогнозом Асоціації виробників молока, може уникнути різкого стрибка цін через надлишок пропозиції.

Крупи, які ще недавно вважалися одним із найдоступніших продуктів у магазині, можуть помітно додати в ціні. Виробництво окремих культур в Україні скорочується, а це вже позначається на вартості продукції для споживачів. Стало відомо, які крупи найбільше можуть подорожчати найближчим часом.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на Аgrороrtаl.

Яка крупа може стати дефіцитною

Однією з найбільш проблемних культур залишається гречка. Її виробництво становило близько 70,8 тисяч тонн, що на 37,7% менше, ніж попереднього сезону.Скорочення пропозиції вже позначилося на вартості продукції. Середня ціна реалізації гречки у 2025 році піднялася майже до 14 тисяч гривень за тонну. На рівні магазинів та ринків ціна також зростає. Для порівняння, на початку 2026 року середня ціна гречки на ринках України була близько 43,5 гривень за кілограм, а наприкінці липня середня роздрібна ціна вже становила 74,57 гривень за кілограм.При цьому вартість гречки суттєво відрізняється залежно від регіону. Саме тому для покупців кінцева ціна може бути помітно вищою або нижчою за середній показник по країні.

Пшоно теж дорожчає

Схожа ситуація складається і з просом. Його виробництво скоротилося майже втричі — приблизно до 60 тисяч тонн. Для потреб харчової промисловості цього обсягу наразі достатньо, однак уже з’являються ознаки можливого дефіциту. Скорочення виробництва відбилося і на ціні: у 2025 році середня ціна реалізації проса досягла майже 8,8 тисяч гривень за тонну.Подорожчання сировини поступово доходить до споживача. У травні 2026 року ціна пшона в Україні досягла рекордних 57,1 гривень за кілограм. Водночас актуальні середні роздрібні ціни наприкінці липня були дещо нижчими — близько 49,33 гривень за кілограм.Тобто пшоно, яке тривалий час залишалося одним із найдоступніших варіантів серед круп, поступово втрачає цю перевагу.

Яка крупа залишається дешевою

Виробництво ячменю також скорочується — до близько 5,2 мільйона тонн. Однак говорити про дефіцит ячменю саме для харчової переробки поки немає підстав.Основне питання стосується експорту: значні залишки дозволяють забезпечувати внутрішній ринок, а продовольчій безпеці скорочення виробництва наразі не загрожує.Ячна крупа залишається однією з найдешевших на українському ринку. Водночас її ціна теж поступово зростає. У травні вона становила майже 26 гривень за кілограм — приблизно на 7% більше, ніж на початку року.

Чому крупи дорожчають

Основна причина — скорочення виробництва окремих культур та зменшення пропозиції. Коли сировини стає менше, виробники та переробники змушені працювати з вищою собівартістю, що зрештою позначається на ціні готової продукції.Втім, на вартість круп впливає не лише кількість вирощеного зерна. До кінцевої ціни входять витрати на переробку, пакування, зберігання та транспортування.Для аграрного сектору важливими залишаються витрати на пальне, енергоносії та логістику. Тому навіть за достатніх запасів певної культури її переробка та доставка до торговельної мережі можуть ставати дорожчими.

Що буде з цінами далі

Ситуація на ринку круп залишатиметься залежною від нового врожаю, обсягів внутрішнього виробництва та можливостей імпорту. Особливо чутливим залишається сегмент гречки, де скорочення виробництва вже створило додатковий тиск на ціни.Водночас говорити про дефіцит усіх круп не варто. Ситуація дуже відрізняється залежно від культури: для проса вже помітні певні ризики, щодо гречки скорочення виробництва є значним, а з ячменем внутрішній ринок наразі забезпечений.Раніше Новини.LІVЕ розповідали, що молочна продукція в Україні може подорожчати на 5–10% до осені через зростання витрат на пальне, електроенергію, логістику та пакування. Водночас вершкове масло, ймовірно, уникне різкого подорожчання через надлишок пропозиції на ринку.Також Новини.LІVЕ писали, що деякі овочі та фрукти за останні десятиліття могли втратити частину поживних речовин. Дослідники пов’язують це із селекцією високоврожайних сортів, особливостями ґрунтів, добривами та змінами клімату.

Бажання швидко зібрати врожай та економія на спецтехніці коштують Україні всієї експортної галузі. Масове застосування відомого хімікату Раундап перед жнивами блокує формування великих і чистих партій гречки. І замість того, щоб підкорювати світовий ринок, вітчизняні виробники програють свої позиції Росії.Про проблему контролю якості, ризики для переробників та шлях до стандартів ЄС розповіли Теlеgrаf, передають Новини.LІVЕ.

Чому Україна поки поступається Росії на ринку

За словами експертів, Росія фактично перехопила експортні можливості України. Вирощуючи близько мільйон тонн гречки на рік, РФ споживає лише 800 тисяч тонн. Інші 200 тисяч тонн спрямовує на експорт. Переважно до Китаю.Попри те, що в Росії також використовують Раундап задля збору, то величезні площі посівів дозволяють їм формувати великі партії з регіонів, де не застосовувався хімікат.В Україні ж річний обсяг виробництва становить лише близько 80 тисяч тонн. Вирощуванням займаються переважно дрібні фермери та одноосібники. Через відсутність спецтехніки, аграріям дешевше та простіше обробити посіви Раундапом для швидкого підсушування, що унеможливлює формування великих і гарантовано чистих експортних партій.

Проблеми з лабораторним контролем та занепокоєння іноземців

Оскільки гречка цвіте та росте практично до морозів, вона потребує підсушування. Проте використання Раундапу викликає занепокоєння в іноземних покупців. Через це аграрії змушені перевіряти в лабораторіях крупу на наявність можливих надлишків пестицидів від хімікату.Перевірка однієї дрібної партії на залишки пестицидів коштує занадто дорого. А формувати збірні партії від десятків дрібних господарств без ризику браку неможливо.Проте Житомирський та Змельницький заводи вже звернулися до асоціації з проханням домагатися повної заборони використання Раундапу, адже вони змушені нести величезні фінансові ризики під час контролю якості сировини.

Заборона на законодавчому рівні

Міжнародна асоціація гречки вже подала до уряду пропозиції щодо законодавчої заборони використання Раундапу гречки, що є необхідним кроком на шляху до уніфікації українських норм із вимогами Європейського Союзу.Експерти наголошують, що гречка — це цінний дієтичний продукт. У країнах Бенілюксу гречку продають через аптечні мережі для людей із цукровим діабетом. Україна має всі шанси зробити цю культуру своєю візитівкою у світі, але для цього виробники повинні відмовитися від короткострокової економії та перейти на безпечні технології вирощування.Нещодавно Новини.LІVЕ розповідали, чому в серпні цінники на гречку можуть зрости. Від початку 2026 року гречана крупа вже подорожчала на понад 70%. Експерти зазначають, що на вплив росту цін впливає дуже багато різних факторів. Також Новини.LІVЕ повідомляли про нові стандарти ЄС для експортерів з України. За словами фахівців, зміни торкнуться продавців худоби, м'яса та молочної продукції за кордон. Водночас Європа послабила вимоги до деяких позицій тваринного походження.

Молоко, сир, йогурт та сметана можуть стати ще одним пунктом у списку продуктів, за які українцям доведеться платити більше. Ціни на молочну продукцію до осені  можуть зрости приблизно на 5–10%. Але є продукт, якого різке подорожчання, скоріше за все, омине.Такий прогноз дають в Асоціації виробників молока, передає Новини.LІVЕ.

Чому молочка готується до подорожчання

Насправді, на ціну літра молока в магазині впливає не тільки те, скільки коштує молоко на фермі. Виробнику потрібно заплатити за пальне, електроенергію, транспортування, упаковку, а ще врахувати курс валют. І коли дорожчає кожна з цих складових, бізнесу доводиться переглядати кінцеву ціну продукції.Особливо відчутним фактором залишається вартість пального. Дизель потрібен для роботи техніки в господарствах, збору врожаю, перевезення кормів і готової продукції. Далі до цієї суми додаються витрати на електроенергію, логістику та пакування.Окремо на ціну упаковки впливає курс євро та долара, оскільки частина матеріалів або комплектуючих залежить від імпортних поставок.

Чому сир може дорожчати повільніше

На ринку молочки зараз є цікавий парадокс: виробникам дорожче виробляти продукцію, але покупці не готові безкінечно платити більше. Влітку попит на молочні продукти традиційно слабшає. Люди витрачають більше грошей на сезонні овочі та фрукти, а купівельна спроможність залишається обмеженою. Через це магазини намагаються заманювати покупців акціями.Додатковий тиск створює імпорт. Українські виробники сирів змушені конкурувати з дешевшою європейською продукцією, яка активно потрапляє на український ринок. У результаті частині вітчизняних сироварів доводиться скорочувати виробництво або продавати товар із мінімальною маржею.Тобто виробник опиняється між двома вогнями: витрати ростуть, а підняти ціну настільки, наскільки хотілося б, не дозволяє конкуренція та гаманець покупця.

Що буде з вершковим маслом

За прогнозом, масло найближчим часом може уникнути суттєвого подорожчання. Причина у тому, що пропозиція цього продукту перевищує попит, а можливості для експорту українського масла до ЄС для більшості виробників залишаються обмеженими з економічної точки зору. Тому виробники мають надлишки продукції, які не так просто вигідно продати.Втім, покупцям не варто розраховувати й на нескінченні знижки. Якщо раніше масло часто можна було побачити на полицях за дуже привабливою акційною ціною, надалі таких масштабних акцій може стати менше.

Чи буде дефіцит молока та молочки

Попри розмови про можливе подорожчання, йдеться саме про зміну цін, а не про зникнення молочних продуктів із магазинів. Ринок продовжує працювати, а виробники намагаються балансувати між собівартістю, попитом і конкуренцією з імпортом.Водночас експерти очікують, що саме зростання виробничих витрат дедалі сильніше тиснутиме на роздрібні ціни. За оцінкою АВМ, потенціал для подорожчання молочки на 5–10% зберігається до кінця літа та в осінньо-зимовий період.Раніше Новини.LІVЕ розповідали, що гречка після короткого здешевлення може знову подорожчати у серпні. Ціна крупи може зрости ще на 3–5% і сягнути 80–83 гривень за кілограм через дефіцит української сировини та зростання витрат виробників.Також Новини.LІVЕ писали, яке м'ясо стало найпопулярнішим за останні 60 років. Курятина стала головним джерелом тваринного білка у світі. За даними ФАО, доступність м’яса птиці зросла з менш ніж 3 до близько 17 кг на людину на рік, тоді як виробництво яловичини майже не змінилося.

Працівникам, які доглядають за худобою, перевозять її або працюють на підприємствах із забою, стане простіше отримати обов'язковий державний сертифікат. В Україні продовжили пільговий період оформлення документа та спростили процедуру його отримання.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на Асоціацію виробників молока.Сертифікат про наявність знань щодо благополуччя тварин є обов'язковим для працівників, які займаються утриманням, транспортуванням або умертвінням тварин, а також виконують супутні роботи.

Що змінилося

Згідно з оновленими правилами, пільговий механізм отримання сертифіката за підтвердженим трудовим стажем діятиме до 1 вересня 2027 року. Без проходження додаткового навчання документ можуть отримати:

працівники, які займаються утриманням або транспортуванням тварин, якщо мають щонайменше один рік безперервного стажу за останні 10 років;працівники, які здійснюють умертвіння тварин, — за наявності не менше трьох років безперервного стажу за останні 10 років.

Як подати документи

Також суттєво спростили саму процедуру оформлення. Відтепер документи потрібно подавати не до центрального апарату, а безпосередньо до територіальних органів Держпродспоживслужби.Подати заяву можна особисто, через представника чи роботодавця, поштою або в електронному форматі, якщо це технічно можливо. Крім того, роботодавці отримали право централізовано оплачувати оформлення сертифікатів для своїх працівників.

Трудову книжку тепер можна замінити

Ще одна зміна стосується підтвердження стажу. Якщо раніше основним документом була трудова книжка, то тепер підтвердити досвід роботи можна й іншими документами, які засвідчують відповідний період працевлаштування.

Для кого скасували тимчасовий допуск

Водночас змінилися правила тимчасового допуску до роботи. Тепер його видаватимуть лише працівникам, які здійснюють умертвіння тварин або супутні операції. Для тих, хто займається утриманням чи транспортуванням тварин, механізм тимчасового допуску більше не застосовуватиметься.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що курятина за останні десятиліття стала найпопулярнішим видом м'яса у світі, а її виробництво зростало швидше за свинину та яловичину. Водночас у ФАО наголошують, що попри рекордні обсяги виробництва, доступ до м'яса залишається нерівномірним, а близько третини всієї харчової продукції у світі досі втрачається або марнується.Також Новини.LІVЕ писали, як змінився ринок меду в Україні. Пасічники цього сезону не поспішають продавати мед одразу після збору врожаю. Виробники розраховують дочекатися вигідніших цін, хоча ситуація на ринку й надалі залежатиме від обсягів урожаю, попиту та загального стану галузі.

Систематичні російські атаки на порти та блокування експорту ризикують завдати українському агросектору важкого удару. За оцінками експертів, збитки аграріїв можуть досягати від 2 до 4 мільярдів доларів прямих утрат протягом року. У разі затягування морської блокади понад половину спеціалізованих зернових господарств змушені будуть працювати за межею собівартості.Про це повідомляє dеlо.uа, передають Новини.LІVЕ.

Логістична непередбаченість

Проблема полягає не стільки у фізичній втраті врожаю, скільки в неможливості його швидко продати за кордон. Раніше майже 90% аграрного експорту йшло морем. Тепер, навіть за максимального розгону портів, залізниці та автотранспорту, Україна спроможна вивозити лише від 3 до 3,5 мільйонів тонн на місяць. Коли при піковій потребі необхідно від 5 до 6,5 мільйонів тонн.При відсутності кількості необхідних транспортувань зерна, випливають доволі серйозні проблеми для агросектору:

надлишок пропозиції всередині країни та дорога логістика вже збивають внутрішні закупівельні ціни на пшеницю до 6-7 тисяч гривень за тонну. Фермери втрачають близько від 50 до 70 доларів на кожній тонні;якщо в середньому по країні збитковими ризикують стати 50-60% зернових господарств, то у прифронтових зонах та серед фермерів без власних елеваторів ця частка сягне 60-70%.накопичення зерна за сезон всередині країни може застрягти 27-32 мільйонів тонн зернових та олійних культур понад пропускну спроможність альтернативних шляхів.

Коли очікувати збитки та хто може опинитись на межі дефолту

За словами експертів, кульмінація фінансово-логістичної кризи очікується в період із вересня по листопад. Тоді зберуться в купу витрати на нові жнива, посівну та погашення боргів.Попри критичність ситуації, масового банкрутства прямо зараз немає. Ринок тримається за рахунок накопиченого раніше запасу. Проте він розподілений дуже нерівномірно. Найстійкішими залишаються великі агрохолдинги з власною переробкою, елеваторами та валютною виручкою.Найбільш уразливими виявилися дрібні та середні виробники без потужностей зберігання, а також самі зернотрейдери, які працюють із низькою маржею та короткими позиками.За оцінками фахівців, пройти сезон в умовах обмеженого експорту здатні лише 25% зернових компаній. Ще 35-45% зможуть продовжити роботу виключно за наявності кредитної підтримки на кшталт "5-7-9".

Допомога від держави

Нещодавно уряд анонсував фінансову підтримку для агросектору. За словами прем'єр-міністра, держава компенсує понад 2 мільярда гривень в банки для покриття відсотків замість аграріїв за програмою "5-7-9". Це зможе допомогти фермерам значно легше пройти експортну блокаду.Крім того, Новини.LІVЕ повідомляли про всі переваги оновленої кредитної підтримки "5-7-9" для аграріїв від уряду. Відтепер аграрії зможуть залучати доступні позики на поповнення обігових грошей. Також нововведення дозволять агросектору розширити доступ до дешевого фінансування, а видача позик відбуватиметься у максимально стислі терміни.Також Новини.LІVЕ розповідали, які ще галузі страждають від блокування експорту в морі. Гірничо-металургійні та олійні комлпекси завжди транспортувались по морю. За словами експертів, якщо зерну можна знайти логістичну альтернативу, то іншим галузям навряд.

Україна намагається відкрити нові логістичні маршрути через п'ять європейських країн для безперебійного транзиту агропродукції до держав Африки та Азії. Проте ці переговори зіштовхнулися з категоричним опором польських фермерів, які досі рахують збитки від обвалу внутрішніх цін три роки тому. Ситуацію загострює наближення парламентських виборів у Польщі, що перетворює питання логістики на інструмент гострої політичної боротьби.Що хочуть та чого бояться поляки розповіли в Агробізнес Сьогодні, передають Новини.LІVЕ.

Чого вимагають польські фермери

Урядовці в Києві наполягають, що йдеться виключно про транзит. Проте польська сторона при цьому згадує події 2022 та 2023 років. Тоді значна частина українського зерна, яка мала б лише перетнути країну транзитом, залишилась на внутрішньому ринку Польщі, спровокувавши масштабну кризу та протести.Президентка Польської спілки виробників зернових Юстина Ясінська наголошує, що фермери вимагають не декларацій, а жорсткого контролю обсягів перевезень та реальних механізмів захисту власних доходів.В свою чергу, польські аграрії не ставлять під сумнів необхідність підтримки України. Вони просто хочуть бути впевненими, що кожна тонна українського зерна гарантовано покине межі ЄС.

Логістична складність та майбутні вибори в Польщі

Навіть за умови вирішення фермерських суперечок, український експорт наражається на інфраструктурні бар'єри. Залучення польських портів Гданська, Гдині та комплексу Щецин-Свіноуйсьце означає різке збільшення навантаження на залізницю. Водночас у період після жниварств, ці термінали критично можуть бути необхідні польським експортерам для відвантаження власного врожаю.До логістики додається й політичний розрахунок. За оцінками місцевих експертів, за рік до парламентських виборів уряд Польщі навряд ризикне ухвалювати подібні рішення на тлі загострення польсько-українських відносин.Через сукупність усіх факторів Україні може виявитися значно простіше погодити транзитні коридори з Угорщиною чи Словаччиною, аніж розблокувати польський напрямок.Нещодавно Новини.LІVЕ розповідали, що виявила лабораторія в так званих "польських" молочних продуктах. За словами експертів, лише одна з п'яти позицій пройшла перевірку. Продукцію купували на ринку, де продавці не змогли достеменно пояснити де придбали продукти.Також Новини.LІVЕ повідомляли, які галузі аграрного сектору опинились в експортній блокаді. За словами експертів, не лише зерно зараз страждає від сильних збитків. На відміну від інших культур, йому найлегше можна знайти альтернативу в транспортуванні.

Український ринок горіхів переживає гострий дефіцит власного мигдалю. Через це країна змушена щороку купувати за кордоном продукції на 25 мільйонів доларів. Попри високу популярність цього горіха серед споживачів, місцеві фермери не поспішають закладати нові плантації.Що лякає аграріїв розповів АgrоWееk, передають Новини.LІVЕ.

Які перешкоди існують для виращування 

Масштабне вирощування мигдалю в Україні наражається на серйозні економічні та природні виклики:Закладка мигдалевого саду вимагає значних початкових інвестицій. А молоді насадження потребують кількох років, щоб почати приносити прибуток.Нестабільний клімат, загроза весняних заморозків та дефіцит вологи підвищують ризик втрати врожаю.Фермерам бракує спеціалізованих сортів, а також сучасних систем крапельного зрошення та захисту рослин.

Як зачепитися за ринок і отримувати прибуток

Попри всі ризики, порожній внутрішній ринок дає шанс тим, хто готовий працювати не за застарілими схемами.Експерти бачать кілька варіантів, як зробити цей бізнес прибутковим:

продавати не сировину, а переробку. Найбільша зацікавленість ховається в мигдалевій пасті, олії, борошні чи готових снеках, а не у звичайному мішку з горіхами;об'єднуватися в кооперативи. Малим господарствам простіше разом купувати дорогу техніку, саджанці та виходити на великі торговельні мережі;йти в преміум-сегмент. Сертифікована органіка та локальний продукт завжди коштують дорожче за масовий імпорт.

Швидкого прориву тут не буде — ринок потребує часу та серйозних грошей. Але ті фермери, які ризикнуть вкластися в технології та переробку вже зараз, у підсумку заберуть собі мільйонні прибутки, які поки що йдуть за кордон.Нещодавно Новини.LІVЕ розповідали, як здешевшення зерна впливає на прибуток з молочної продукції. Головною проблемою є те, що більшу частину коштів фермери закладають в те, аби якісно харчувалась худоба. Падіння цін на зерно може дозволити фермерам вийти в прибуток. Також Новини.LІVЕ повідомляли, що уряд підтримає аграріїв у зв'язку з блокуванням експорту через Чорне море. Відтепер видача позик буде відбуватись максимально в стислих термінах. Також за перший транш компенсацій уряд спрямує банкам близько 2 мільярдів гривень для покриття відсотків замість аграріїв.

Соя може знову стати однією з найприбутковіших культур для українських аграріїв. Експерти радять виробникам не поспішати з продажем нового врожаю, адже вже взимку ціни можуть зрости на кілька тисяч гривень за тонну.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на Всеукраїнську Аграрну Раду.

Чому саме соя

За словами експертів, соя вже кілька років поспіль залишається однією з найстабільніших експортних культур. Вона користується попитом як серед українських переробників, так і на зовнішніх ринках.На відміну від кукурудзи, для експорту сої не потрібно накопичувати великі партії продукції. Достатньо 200–300 тонн, що значно спрощує продаж. Крім того, виробники можуть використовувати автомобільну, залізничну логістику та постачання через дунайські порти."У 2022–2024 роках соя, як і ріпак, була культурою, що реально генерувала прибуток для аграріїв", — зазначають експерти.

Чому варто зачекати з продажем

Аналітики прогнозують, що на початку нового маркетингового сезону найбільший ціновий тиск відчуватиме саме кукурудза через значні обсяги нового врожаю. Натомість ситуація на ринку сої виглядає значно перспективнішою.Експерти нагадують, що аналогічна ситуація вже була торік. Тоді аграріям рекомендували продавати кукурудзу, а сою залишати на зберігання. Ті виробники, які реалізували сою лише взимку або на початку весни, отримали значно вищу ціну. На думку фахівців, подібний сценарій може повторитися і цього року.

Якими можуть бути ціни

Зараз окремі переробні підприємства вже пропонують за сою нового врожаю близько 17–18 000 гривень за тонну. Втім, за сприятливої ситуації з логістикою ціна може зрости до 20–22 000 гривень за тонну. Тому експерти не радять поспішати укладати форвардні контракти."Є сенс не поспішати з форвардними продажами. Взимку ціна може бути значно цікавішою для виробників", — підсумували аналітики.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що український агроекспорт продовжує зростати попри війну та обстріли портової інфраструктури. За перше півріччя 2026 року експорт продовольства зріс на 11%, а чистий дохід від зовнішньої торгівлі сягнув майже 8 млрд доларів, водночас нові угоди про вільну торгівлю з ОАЕ та Туреччиною мають відкрити для виробників додаткові ринки збуту.Також Новини.LІVЕ писали про нові ветеринарні правила для імпорту продукції тваринного походження. Українським експортерам доведеться враховувати додаткові перевірки, суворіші вимоги до маркування тварин, а також нові правила для м'ясної, молочної та яєчної продукції, щоб безперешкодно постачати товари до ЄС.

Українські фермери опинилися у важкій фінансовій ситуації. Через проблеми з експортом зерна, низькі закупівельні ціни та нестачу обігових коштів деякі господарства можуть скоротити посівні площі або взагалі припинити роботу. Стало відомо, скільки не вистачає коштів для проведення осінньої та весняної посівних кампаній.Про це заявив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, повідомляє Новини.LІVЕ.

Чому аграріям не вистачає грошей

За словами Марчука, нинішня логістична ситуація не дозволяє виробникам швидко продавати врожай і отримувати кошти для фінансування нових польових робіт. Якщо раніше реалізація зерна забезпечувала господарства ресурсами для закупівлі пального, виплати зарплат, податків та погашення кредитів, то зараз через падіння внутрішніх цін ця модель практично перестала працювати."Сьогодні потрібно близько 500 мільярдів гривень на проведення осінньої та весняної посівних кампаній. Це дуже великі кошти, і ми розуміємо, що бюджет України самостійно не зможе з цим впоратися", — зазначив Марчук.

Де планують брати кошти

У ВАР наголошують, що зараз тривають переговори з міжнародними партнерами щодо фінансової підтримки українського агросектору. За словами Дениса Марчука, українські аграрії готові працювати, однак їхній фінансовий запас міцності вичерпується.Одним із головних рішень у ВАР називають розширення доступу аграріїв до кредитних ресурсів. Крім нових кредитів для проведення посівної, виробники потребують реструктуризації вже отриманих позик, адже багато господарств нині не мають можливості вчасно сплачувати ні основну суму боргу, ні відсотки.Також аграрії просять державу зберегти чинні умови програми доступного кредитування "5-7-9" та запровадити механізм державного страхування кредитного портфеля, щоб банки активніше фінансували сільське господарство.

Під загрозою не лише фермери

У Всеукраїнській аграрній раді застерігають: якщо джерела фінансування не знайдуть найближчим часом, наслідки відчують не лише аграрні підприємства.Через нестачу коштів окремі господарства можуть залишити частину земель без обробітку або взагалі припинити діяльність. Це означає ризики для тисяч працівників, а також для мільйонів власників земельних паїв, які можуть не отримати орендну плату."Коли аграрій змушений продавати продукцію собі у збиток, йому просто немає чим розраховуватися. Саме тому кредитна підтримка потрібна не лише для агросектору, а й для уникнення негативних соціальних наслідків", — наголосив Денис Марчук.Раніше Новини.LІVЕ повідомляли, що окремі категорії фермерів можуть викупити земельні ділянки без аукціону на пільгових умовах. Для цього потрібно підтвердити право користування землею, звернутися до місцевої громади з необхідними документами, а оплату можна оформити у розстрочку до 10 років.Також Новини.LІVЕ писали, що українські грунти поступово втрачають родючість через багаторічне інтенсивне використання. Найкращі показники якості землі нині мають Кіровоградська та Харківська області, тоді як у низці регіонів фахівці вже фіксують виснаження грунтів і дефіцит гумусу, фосфору та калію.

Попри загальну увагу до аграрного сектору, найбільша загроза втрати експортного потенціалу України зараз нависла над гірничо-металургійним комплексом та олійною галуззю. Через блокування морських портів країна опинилася на порозі вимушеної зупинки гігантів важкої промисловості, адже залізниця фізично не здатна вивезти великогабаритні вантажі.Про це повідомив фінансовий аналітик та економіст Олексій Кущ в етері проєкту Новини.LІVЕ.

Чому метал більш уразливий, ніж зерно

На відміну від кукурудзи чи іншої зернової культури, для транспортування якої можна знайти альтернативу, важка промисловість критично залежить від морської інфраструктури.Залізна руда, чавун, сляби та квадратні заготовки вивозяться завжди переважно морем. А от гірничо-збагачувальні комбінати вже розпочали згортати роботу. Слідом за ними ризикують зупинитися й металургійні заводи. Зупинка комбінатів тягне за собою масові звільнення, втрату податкових надходжень та валютної ренти.Суттєвих збитків зазнає й олійна галузь, яка так само орієнтувалася на морські термінали для постачання своєї продукції за кордон.

Відсутність альтернативної логістики

Вихід із цієї кризи можна було передбачити ще на початку повномасштабного вторгнення. Особливо зважаючи на постійну загрозу блокування портів."До цього треба було готуватися", — підкреслив Кущ.Проте за словами експерта, за всі роки війни в Україні так і не було збудувано жодної гілки залізниці з європейською шириною колії. Такий маршрут міг би з'єднати західні логістичні хаби з європейською мережею. Без термінових урядових заходів та екстреної підтримки галузі країна ризикує остаточно втратити один із ключових стовпів своєї економіки.Нещодавно Новини.LІVЕ розповідали, що через відсутність експорту української кукурудзи страждає ринок Туреччини. За словами експертів, навіть щедрий врожай пшениці та ячменю не рятує ситуацію. Фахівці припускають, що дефіцит пропозиції триматиметься приблизно ще від 1 до 2 тижнів.Також Новини.LІVЕ повідомляли про допомогу від уряду аграріям під час експортної блокади. Держава тепер бере на себе повну виплату відсотків за пільговими кредитами за програмою "5-7-9". За словами прем'єр-міністра, дана ініціатива не остання.