Новини.Live

Після резонансної ситуації на Одещині, де частина випускників провела на НМТ майже 13 годин через повітряні тривоги, в Україні знову заговорили про необхідність змінити формат тестування. Однією з головних пропозицій стало скорочення кількості предметів, які учні складають протягом одного дня. Прихильники змін вважають, що нинішня модель в умовах війни створює надмірне психологічне навантаження на дітей. Особливо гостро це питання постало після подій в Одесі.Про це в ефірі Ранок.LІVЕ розповіла народна депутатка, "Слуга народу", голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

Менше предметів

Юлія Гришина заявила, що останні події чітко показали, що нинішня система випускних іспитів є критичною для психіки підлітків. Чотири предмети в один день під постійними обстрілами виснажують школярів."Метою цього законопроєкту про зміну НМТ є не математика, а зменшення кількості предметів для дітей на наступну кампанію 2027 року. І те, що сталося в Одесі, прямо демонструє, наскільки критичною є необхідність зменшення кількості предметів", — сказала депутатка.

Стрес замість знань

На думку нардепки, після багатогодинних тривог тестування перестає бути об'єктивною перевіркою рівня підготовки випускників. Гришина переконана, що за таких умов школярі змушені демонструвати не знання, а здатність витримувати психологічний тиск."Це не перевірка знань, це перевірка стресостійкості, психічного стану дитини", — наголосила вона.

Тривога на 13 годин

Окрему увагу Гришина звернула на умови проведення тестування в Одеській області під час масованої повітряної атаки. За її словами, діти перебували під загрозою атаки дронів понад пів доби. Батьки, які чергували під стінами центру, розповідали про жахливі умови, дехто з учнів навіть втрачав свідомість від перевтоми та задухи. Ситуацію ускладнювало те, що у випускників забирали мобільні телефони, тому вони не могли навіть зв'язатися з рідними. Особливо важко довелося чотирьом дітям-сиротам, яким взагалі не було кому передати воду чи їжу."Діти 13 годин під шахедами, під тривогами, в стані стресу, складали НМТ. Чи таке нам потрібно на шостий рік війни? Я впевнена, що ні", — заявила народна депутатка.

Питання до системи

Гришина вважає, що частину проблем можна було вирішити ще раніше, адже повномасштабна війна триває вже п'ятий рік. Вона навела як приклад Харківську область, де тестування проводять в укриттях."На п'ятий рік повномасштабного вторгнення вже можна було вирішити багато технічних моментів", — зазначила депутатка.При цьому вона подякувала організаторам НМТ за роботу в умовах війни, однак наголосила, що система потребує вдосконалення.

Чому діти не відмовилися

Коментуючи ситуацію з додатковою сесією НМТ, Гришина нагадала, що учасники мали право перенести складання тесту через тривалі повітряні тривоги. Втім, більшість школярів вирішили залишитися та завершити тестування того ж дня."Додаткова сесія через півтора місяці. Немає жодних гарантій, що під час додаткової сесії не буде такої ж самої ситуації. І третє, що достатньо небезпечно, що там дуже маленький зазор залишається до подачі документів", — пояснила Юлія Гришина.​Школярі свідомо йшли на ризик і сиділи в укриттях до пізнього вечора, бо боялися просто не встигнути подати документи на бюджет. На думку депутатки, держава повинна негайно переосмислити формат НМТ і зменшити кількість іспитів, адже на кону стоїть майбутнє та здоров'я дітей.Як повідомляли Новини.LІVЕ, в Одесі нові правила для першокласників. Прийом заяв до перших класів розпочався 1 квітня і тривав до 31 травня включно. Саме цей період є основним для подання документів. До 1 червня школи мали зарахувати всіх дітей, які проживають на закріпленій території. Після цього, якщо залишаться вільні місця, почнеться додатковий набір.Також Новини.LІVЕ писали, що на Одещині правоохоронці зупинили підготовку нападу в одному з ліцеїв. Російські спецслужби намагалися втягнути у злочин 11-річного учня. Дитині через соцмережі передавали інструкції та обіцяли надіслати зброю.

Червень для Одеси став місяцем трагічних дат, пов’язаних із російськими атаками. В одну й ту саму ніч, але з різницею у два роки, місто пережило руйнівні удари, які забрали життя людей та залишили по собі масштабні руйнування. Під вогнем опинилися житлові будинки, медичні заклади, освітні установи та інші цивільні об’єкти. Новини.LІVЕ вирішили пригадати, як одесити пережили ті обстріли.

Атака 2023 року

У ніч на 10 червня 2023 року Одесу та область атакували ракетами й дронами. Попри роботу ППО, уламки збитих цілей впали на житловий будинок у місті.Будинок після атаки. Фото: Новини.LІVЕМісце атаки. Фото: Новини.LІVЕВнаслідок удару загинули троє людей. Серед них переселенці з Бахмута — подружжя та жінка. Поранення дістали 26 людей, серед яких були діти та вагітна дівчина.Вирва біля будинку. Фото: Новини.LІVЕПошкоджень зазнали житлові будинки, школи та дитячі садки. Також ворог атакував Білгород-Дністровський район, де постраждали мешканці через вибухову хвилю.Покшоджений будинок. Фото: Новини.LІVЕЛіквідація наслідків атаки. Фото: Новини.LІVЕКрім того, ракета влучила у рекреаційну зону на узбережжі Одещини, де були поранені люди та пошкоджені приватні будинки.Вирва після удару. Фото: Новини.LІVЕ

Удар 2025 року

Через два роки, у ніч на 10 червня 2025 року, Одеса знову опинилася під масованою атакою ударних безпілотників. За попередніми даними, російські війська застосували понад десять дронів із посиленою бойовою частиною.Руйнації на місці удару. Фото: Новини.LІVЕЗруйновані балкони. Фото: Новини.LІVЕТоді загинули двоє людей, ще дев’ятеро постраждали. У місті спалахнули численні пожежі, а рятувальники евакуйовували людей із пошкоджених будинків.Зруйнований будинок. Фото: Новини.LІVЕВирва на місці атаки. Фото: Новини.LІVЕОдним із місць атаки став удар по медичній інфраструктурі. Було зруйновано адміністративну будівлю станції екстреної медичної допомоги, пошкоджено карети швидкої та складські приміщення.Наслідки пожежі у медзакладі. Фото: Новини.LІVЕТакож дрон влучив в адміністративну частину пологового будинку. На момент атаки там перебували понад сто людей, включно з новонародженими. Усі вони встигли перейти до укриття, тому обійшлося без жертв.Будівля медзакладу після атаки. Фото: Новини.LІVЕНаслідки атаки зачепили й Одеський зоопарк. Удар прийшовся по технічній території, де загинула одна тварина. Також були пошкоджені господарські споруди. Крім того, постраждала кіноіндустрія міста. Через обстріл було знищено декорації до фільму "Довженко", а також пошкоджено павільйони та складські приміщення.Знищений будинок. Фото: Новини.LІVЕАвто після атаки. Фото: Новини.LІVЕЯк повідомляли Новини.LІVЕ, у ніч на 10 червня російські війська здійснили черговий нічний наліт на спальні райони міста, випустивши партію ударних дронів. Ворожі безпілотники поцілили по житлових кварталах, де в цей час спали мирні люди. Внаслідок вибухів пошкоджено висотки, а серед містян є поранені.Також Новини.LІVЕ писали, що вранці, 5 травня, російські війська завдали ракетного удару по Одеській області. За попередніми даними, по об’єкту інфраструктури, який забезпечує критично важливу логістику регіону, було випущено дві балістичні ракети з касетною бойовою частиною.

У ніч на 10 червня російські війська здійснили черговий нічний наліт на спальні райони міста, випустивши партію ударних дронів. Ворожі безпілотники поцілили по житлових кварталах, де в цей час спали мирні люди. Внаслідок вибухів пошкоджено висотки, а серед містян є поранені.Журналісти Новини.LІVЕ побували на місці атаки та зафільмували наслідки обстрілу Одеси.

Постраждалі від обстрілу

Через нічну атаку поранення отримала ціла родина. Уламки та розбите скло травмували 47-річну жінку, її 8-річного сина та 10-річну доньку. Медики надали їм необхідну допомогу, наразі мама з дітьми лікуються вдома.Будинок після атаки. Фото: Новини.LІVЕНаслідки пожежі. Фото: Новини.LІVЕ

Масштаби руйнувань

Удар прийшовся по двох будинках: у 18-поверхівці вибухова хвиля понівечила 11-й поверх, а в іншому, 8-поверховому будинку, постраждав 5-й поверх. Вибухи були такої сили, що бетонні конструкції балконів вирвало з м'ясом, вікна розлетілися на друзки, а стіни зовні повністю почорніли від кіптяви.Згорілі вікна. Фото: Новини.LІVЕВікна в кіптяві. Фото: Новини.LІVЕ

Наслідки на землі

Потужна хвиля зачепила навіть подвір'я — біля під'їздів вигоріла трава, а довкола лежать покручені металеві решітки та шматки розірваних кондиціонерів, які повідпадали з верхніх поверхів.Уламки на землі. Фото: Новини.LІVЕВігоріла трава. Фото: Новини.LІVЕЗламане дерево. Фото: Новини.LІVЕ

Покарання за злочин

Одеська обласна прокуратура вже розпочала розслідування за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Співробітники СБУ збирають уламки російських дронів та фіксують кожен сантиметр руйнувань для міжнародних судів.Руйнації в квартирі. Фото: Новини.LІVЕРозбите вікно. Фото: Новини.LІVЕВибиті ролети. Фото: Новини.LІVЕЯк повідомляли Новини.LІVЕ, вранці, 5 травня, російські війська завдали ракетного удару по Одеській області. За попередніми даними, по об’єкту інфраструктури, який забезпечує критично важливу логістику регіону, було випущено дві балістичні ракети з касетною бойовою частиною.Також Новини.LІVЕ писали, що вночі, 5 червня, Одещина знову опинилася під ударом російських безпілотників. Ворожа атака зачепила житлову забудову та об’єкти критичної інфраструктури в Одеському районі. Через влучання спалахнули пожежі, а одна людина зазнала поранень. До ліквідації наслідків залучили десятки рятувальників і спецтехніку.

Сьогодні, 10 червня, в Одесі було чутно потужні вибухи. Росіяни спрямували на регіон швидкісну ціль. Наразі інформації про наслідки немає.Про це повідомляють моніторингові канали, передає Новини.LІVЕ.Повідомлення про вибух в Одесі. Фото: скриншот із Теlеgrаm

Вибухи на Одещині

Зараз, 10 червня, в Одесі пролунали потужні вибухи. Повітряні сили повідомляли про швидкісну ціль у напрямку населеного пункту Лиманка. Згодом ще одну ракету спрямували на Одесу. Інформація про наслідки наразі відсутня.

Бомбосховища в Одесі

Побачити повний перелік сховищ можна за допомогою онлайн-мапи. На ній окремо зазначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах міста. Також можна побачити, де є найближчий паркінг.Під час тривоги всі паркінги міста мають бути відкритими для всіх охочих. Блокувати входи до бомбосховищ заборонено.Якщо вхід до бомбосховища закритий чи ним неможливо з інших причин користатися, то слід звернутися за розв'язанням цієї проблеми до єдиного центру звернення громадян за номером "15-35". Також можна зателефонувати до поліції або до рятувальних служб.Як повідомляли Новини.LІVЕ, внаслідок ранкового обстрілу, 8 червня, постраждали люди, пошкоджено цивільну інфраструктуру та енергетичний об’єкт. Частина жителів регіону залишилася без електропостачання. На місцях працюють екстрені служби та енергетики.Також Новини.LІVЕ писали, що у ніч на 10 червня російські війська знову атакували Одесу ударними безпілотниками. Під ударом опинилися житлові будинки, де мешкають цивільні люди. Внаслідок атаки постраждали жінка та двоє дітей, а в багатоповерхівках зафіксували руйнування і пожежу. Правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину РФ.

В Одесі триває підготовка пляжів до літнього сезону. Станом на 8 червня офіційні акти готовності отримали вже понад десять пляжних локацій на узбережжі. Вони пройшли перевірки та відповідають чинним вимогам безпеки. Водночас частина орендарів ще очікує на результати комісійного обстеження.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на Одеську міську раду.

Які пляжі відкриті

Станом на 8 червня акти готовності отримали такі пляжі Одеси: 

16-та станція Великого Фонтану — "Золотий берег", "Карма" та "Варадеро"; 15-та станція Великого Фонтану — "Пляж-15"; 14-та станція Великого Фонтану — "Куба"; 12-та станція Великого Фонтану — "Паблік"; 11-та станція Великого Фонтану — муніципальний інклюзивний пляж; 10-та станція Великого Фонтану — муніципальний пляж та "Чайка";Аркадія — два пляжі комплексу "Ред Лайн" та один пляж комплексу "Портофіно";Малий Фонтан — "Ла Камбала"; пляж "Дельфін" — "Калетон" та інклюзивний пляж "Безмеж".

Усі ці локації пройшли комісійне обстеження та відповідають вимогам безпеки, які діють під час воєнного стану. Водночас частина орендарів ще очікує на результати перевірок, тому перелік офіційно відкритих пляжів може збільшитися.

Перевірки тривають

Частина орендарів продовжує подавати заявки на обстеження пляжів. Тому остаточна кількість місць відпочинку, які відкриються цього літа, поки невідома. Перевірки проводять спеціальні комісії. Лише після їхнього висновку пляж може отримати офіційний дозвіл на роботу.Водночас у мерії повідомили, що карта орендарів узбережжя у 2026 році залишилася без змін. За потреби окремі ділянки можуть передаватися у суборенду в установленому порядку.

Нові укриття та інклюзивність

Одним із головних напрямків підготовки узбережжя стала безпека відпочивальників. Місто вже замовило та встановлює вісім мобільних сертифікованих укриттів. Разом зі стаціонарними спорудами на узбережжі працюватимуть 19 захисних місць. Вони розташовуватимуться на ділянці від 16-ї станції Великого Фонтану до Ланжерона.Крім того, орендарі продовжують облаштовувати пляжі для людей з інвалідністю. Повністю інклюзивними наразі є два пляжі — на "Дельфіні" та на 11-й станції Великого Фонтану.Також готується проєкт нового інклюзивного пляжу на "Відраді". Там планують створити спортивну базу для занять адаптивним веслуванням.

Безпека та перевірки

Цьогорічний старт пляжного сезону перебуває під суворим контролем обласної військової адміністрації, яка ухвалює рішення щодо кожної ділянки лише після ретельних перевірок ДСНС, водолазів та міських служб, оскільки підписання дозволів передбачає кримінальну відповідальність за життя людей. За словами депутатки Світлани Осауленко, ключовими вимогами до роботи узбережжя є мінна безпека, безбар'єрність для поранених військових і людей на кріслах колісних, а також наявність важких бетонних наземних укриттів біля води, які наразі активно встановлюють, зокрема в районі Відради.

Екологічна трагедія

Водночас підготовку до літнього сезону затьмарила масштабна екологічна подія в Національному природному парку "Тузлівські лимани", де науковці зафіксували одночасну загибель 22 дельфінів через підводні вибухи, роботу військових сонарів та забруднення води нафтопродуктами внаслідок бойових дій. Світлана Осауленко підкреслила, що радикально вплинути на цей екоцид до завершення війни неможливо, і хоча через брак фінансування питання екології часто відходить на другий план, міські служби продовжують робити все можливе для моніторингу ситуації в акваторії.Як повідомляли Новини.LІVЕ, на півдні стартує сезон водних розваг, а аквапарки Одещини та Миколаївщини вже оголосили нові тарифи та спеціальні пропозиції для відвідувачів. Цього літа гостям пропонують десятки гірок, хвильові басейни, дитячі містечка та VІР-зони для відпочинку. Найвигідніші пропозиції діють на початку сезону, а в деяких закладах можна придбати сезонні або місячні абонементи. Також Новини.LІVЕ писали, що Кабінет Міністрів включив Одесу до переліку курортно-рекреаційних територій та оновив методику нормативної грошової оцінки земель. Очікується, що завдяки цьому міський бюджет щороку отримуватиме близько 300 млн грн додаткових надходжень.

У ніч на 10 червня російські війська знову атакували Одесу ударними безпілотниками. Під ударом опинилися житлові будинки, де мешкають цивільні люди. Внаслідок атаки постраждали жінка та двоє дітей, а в багатоповерхівках зафіксували руйнування і пожежу. Правоохоронці документують наслідки чергового воєнного злочину РФ.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на Одеську обласну прокуратуру.

Наслідки атаки

Під час нічної атаки пошкоджень зазнали два житлові будинки. У 18-поверховому будинку, частина ворожого безпілотника впала на балкон квартири на рівні 11-го поверху. Вибуху та займання не сталося, однак було зруйновано зовнішню стіну лоджії, пошкоджено фасад будинку, вікна та майно мешканців.Діра в будинку після атаки. Фото: Одеська обласна прокуратураЩе серйозніші наслідки зафіксували в 8-поверховому будинку. Там на п'ятому поверсі загорілася квартира, а також частково зруйнувало зовнішню стіну лоджії.Розбите скло. Фото: Одеська МВА

Постраждалі від атаки

Внаслідок російської атаки постраждали троє людей. Серед них — 47-річна жінка, її 10-річна донька та 8-річний син. Усі потерпілі перебувають на амбулаторному лікуванні. Жінка та діти зазнали гострої реакції на стрес.Кімната після пожежі. Фото: Одеська МВАЗа фактом обстрілу розпочато досудове розслідування за статтею про воєнні злочини. Слідчі та прокурори продовжують фіксувати наслідки атаки та збирати докази.Руйнації після атаки. Фото: Одеська МВА

Робота рятувальників

Після удару на місцях працювали рятувальники, пожежники та психологи ДСНС. Вони ліквідовували наслідки атаки, допомагали мешканцям пошкоджених будинків та надавали людям необхідну психологічну підтримку."Сьогодні вночі для ліквідації наслідків ворожих атак від ДСНС залучалися 56 рятувальників та 15 одиниць техніки", — повідомила речниця ДСНС в Одеській області Марина Аверіна.Рятувальник гасить пожежу. Фото: ДСНС Одещини

Що відомо про атаку

Тривогу в Одесі оголосили о 00:24. Повітряні сили повідомляли про рух ударних безпілотників з акваторії Чорного моря у напрямку Одеси та Чорноморського. Згодом уточнили, що дрони летять у бік обласного центру. Майже від початку загрози містяни чули вибухи. Відбій пролунав о 01:03.Надзвичайники на місці атаки. Фото: ДСНС ОдещиниЯк повідомляли Новини.LІVЕ, внаслідок ранкового обстрілу, 8 червня, постраждали люди, пошкоджено цивільну інфраструктуру та енергетичний об’єкт. Частина жителів регіону залишилася без електропостачання. На місцях працюють екстрені служби та енергетики.Також Новини.LІVЕ писали, що російські війська в ніч на 6 червня атакували Одещину ударними безпілотниками. Внаслідок ударів пошкоджені житлові будинки, готель, медичний центр та об'єкт критичної інфраструктури. Загиблих і постраждалих немає.

Уночі в середу, 10 червня, росіяни атакували Одесу ударними безпілотниками. Дрони влучили у два житлових будинки. Постраждалих немає. Про це повідомив начальник Одеської МВА Сергій Лисак, передає Новини.LІVЕ.Скриншот повідомлення Сергія Лисака

Обстріл Одеси вночі 10 червня

Повітряну тривогу через загрозу застосування БпЛА в Одеському районі оголосили о 00:24. Станом на 00:25, за даними Повітряних Сил ЗС України, група дронів з акваторії Чорного моря летіла курсом на Одесу та Чорноморське. О 00:44 стало відомо, що безпілотники прямують на Одесу.Скриншот повідомлення Повітряних Сил ЗС УкраїниНаразі на місцях атаки вже працюють відповідні служби.ОНОВЛЕНО О 03:51: За даними Одеської МВА, що у Приморському районі Одеси атака пошкодила два житлових будинки — в одному з них ущент вигоріла квартира на п'ятому поверсі. Займання загасили вогнеборці. Постраждала 46-річна жінка. Її госпіталізували. За іншою адресою зазнали пошкоджень майно мешканців 11-го поверху, фасад і скління будинку.Наслідки обстрілу Одеси вночі 10 червня 2026 року. Фото: Одеська МВАРаніше Новини.LІVЕ з посиланням на моніторингові канали повідомляв, що вдень 8 червня на Одещині пролунали вибухи. РФ скерувала по Затоці бражуючий боєприпас. Згодом окупанти випустили по цьому ж населеному пункту ракету. Також Новини.LІVЕ з посиланням на начальника Одеської ОВА Олега Кіпера писав, що 8 червня росіяни обстріляли зупинку в Одесі. Постраждали три люди: дві жінки та водій маршрутки. Зазнали пошкоджень транспорт, зупинковий комплекс і диспетчерський пункт. 

Знищення російських логістичних маршрутів сьогодні є одним із пріоритетних завдань українських військових. Переваги такої тактики вже добре помітні на прикладі Криму: ворог не може повноцінно забезпечувати свої війська необхідними ресурсами й змушений витрачати додаткові сили та засоби. Ще одним важливим напрямком залишається невизнане Придністров'я, на території якого розміщені залишки російського військового контингенту. Ситуацію на цій ділянці кордону необхідно постійно контролювати.Про це в ексклюзивному інтерв'ю журналістам Новини.LІVЕ заявив представник Головного управління розвідки України Андрій Юсов.

База РФ поруч з Одещиною

Будь-яка російська військова база поблизу кордонів України є потенційним джерелом небезпеки. На території так званого Придністров'я, що межує з Одеською областю, сьогодні перебувають не лише російські військові, а й агентура ворога. Наразі можна спостерігати, як ці "миротворці" активно використовуються як інструмент дестабілізації ситуації не лише в Україні, а й у Молдові. Потік дезінформації не припиняється, а мешканців регіону намагаються залучати до лав окупаційної армії."Росія проводить рекрутингову кампанію із залучення найманців до лав окупаційної армії. І останні заяви російського диктатора щодо спрощеного набуття громадянства також спрямовані на це. Втім, Україна готова, а Сили безпеки й оборони опрацьовують різні сценарії. Розвідка володіє інформацією про будь-які переміщення та можливу підготовку. Крім того, є офіційні заяви військових адміністрацій про посилення охорони кордону та оборонних заходів. Тому сюрпризів тут не буде", — зазначив представник ГУР Андрій Юсов.Будівля уряду Придністров'я. Фото: Новини.LІVЕ

Логістичні маршрути

Логістика — це кровоносна система війни. Тому ворог намагатиметься розширювати свої можливості щодо постачання та забезпечення підрозділів зброєю, технікою й провізією. Водночас Збройні сили України від початку повномасштабного вторгнення системно протидіють цьому та завдають ударів по логістичних об'єктах противника. Представник ГУР наголошує, що вся військова логістика є законною ціллю для знищення."Сили безпеки й оборони використовують увесь наявний арсенал для підриву логістичних спроможностей російських окупантів. Постійно шукають і впроваджують нові, більш ефективні методи та засоби ураження. Роль безпілотних систем і дронових атак зростає та є надзвичайно важливою. Водночас це не єдині інструменти, які використовують Сили безпеки й оборони для знищення ворожого потенціалу. Ця робота триватиме й надалі", — наголосив представник ГУР.Представник ГУР Андрій Юсов. Фото: Новини.LІVЕ

Копіювання дронів

Ворог намагається переймати український досвід і копіювати вітчизняні розробки, які вже довели свою ефективність на полі бою. Сьогодні українські бойові та розвідувальні безпілотники є одними з найефективніших у світі. Підтвердженням цього є фактичний розгром Чорноморського флоту РФ, залишки якого російське командування змушене постійно переховувати, побоюючись остаточного знищення."Росія намагається вивчати український досвід, копіювати його та застосовувати на практиці. Із морськими дронами в них тривалий час нічого не виходило. Проте постійна практика та вдосконалення дозволяють досягати певних результатів і в цьому напрямку. Зрозуміло, що якщо ми використовуємо ці засоби проти ворожої логістики та флоту, то для нас вони також становлять загрозу. Відповідні заходи вживаються, а боротьба з морськими дронами агресора є одним із завдань, яке виконується", — підсумував Андрій Юсов.Українські дрони на виставці. Фото: Новини.LІVЕСьогодні українські розробники не стоять на місці. Тому те, що ворог лише намагається вивчити та впровадити, часто вже встигає застаріти. Здатність бути на крок попереду залишається важливою перевагою на полі бою.Раніше журналісти Новини.LІVЕ писали про можливі загрози з боку придністров'я та як їх оцінюють фахівці. Військові аналітики не бачать великих погроз з боку ПМР, але недооцінювати противника не варто. Ризики існують завжди.Крім цього, ми також писали, що Україна посилює придністровську ділянку кордону в Одеській області. Нарощуються фортифікації, системи спостереження та багаторівневу систему захисту на тлі постійних ризиків провокацій з боку РФ.

Протести в Грузії тривають уже понад півтора року, попри посилення тиску з боку влади. За цей час були ухвалені закони, які обмежують можливості для проведення акцій, а багатьох учасників протестного руху оштрафували, звільнили з роботи або ув’язнили. Водночас протестний рух не зникає, а лише змінює свої форми.Про це в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LІVЕ заявила п’ята президентка Грузії Саломе Зурабішвілі.

Нові виклики

За словами Зурабішвілі, сьогодні організовувати масштабні акції значно складніше, ніж під час протестів 2024 року. Причиною вона називає нові обмеження та репресивні заходи, які застосовуються до незгодних із політикою влади."Протести продовжуються. Вони відбуваються в різних формах і в різних місцях. Сьогодні набагато важче проводити такі акції, як у 2024 році, через закони, які були ухвалені для обмеження протестного руху", — сказала Зурабішвілі.Саломе зурабішвілі про протести. Фото: Новини.LІVЕВона також зазначила, що частина учасників протестів опинилася за ґратами, інші отримали великі штрафи або втратили роботу. Через це багато молодих людей уже виїхали з країни або замислюються над еміграцією.

Стійкість суспільства

Попри тиск, протестний рух у Грузії залишається активним. На думку п'ятої президентки, оцінювати його варто не за кількістю людей на вулицях, а за здатністю зберігатися протягом тривалого часу."Протест не можна вимірювати кількістю людей, його слід вимірювати стійкістю та тривалістю. Ми наближаємося вже майже до 600 днів, і це знак цієї стійкості", — наголосила Зурабішвілі.Вона провела паралель між боротьбою грузинів та українців. За її словами, Україна протистоїть відкритій військовій агресії Росії, тоді як Грузія стикається з проявами гібридного впливу. В обох випадках, переконана Зурабішвілі, вирішальну роль відіграє витривалість суспільства.Як повідомляли Новини.LІVЕ, між Україною та Грузією склалася дуже суперечлива ситуація. Звичайні грузини палко підтримують українців у боротьбі проти спільного ворога. При цьому офіційні відносини між двома країнами фактично зведені до мінімуму.Також Новини.LІVЕ писали, що колишній президент Грузії та ексголова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі звернувся з відкритим листом до Президента України Володимира Зеленського. У своєму зверненні політик заявив, що його життя знову опинилося під загрозою після переведення з тюремної лікарні назад до в’язниці, де, за його словами, працює персонал, який раніше його отруїв.

Повітряна тривога на Одещині серйозно вплинула на проведення національного мультипредметного тесту. Через постійні перерви частина учасників провела в екзаменаційному центрі майже 13 годин. Діти скаржаться на виснаження, відсутність належних умов і складнощі з виконанням завдань наприкінці тестування.Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, передає Новини.LІVЕ.

Тестування до ночі

За словами омбудсмена, до його Представництва в Одеській області надійшли повідомлення про порушення під час проведення НМТ в одному з екзаменаційних центрів. Через повітряні тривоги процедура тестування неодноразово переривалася. У результаті учасники, які прибули на іспит о 09:00, змогли завершити його лише близько 22:00. Таким чином діти провели в центрі понад 13 годин в умовах постійного напруження та невизначеності.

Умови для учнів

Учасники тестування стверджують, що протягом тривалого часу їм не забезпечили навіть базових умов. Зокрема, йдеться про доступ до питної води та харчування під час багатогодинного перебування в укритті. Також, за наявною інформацією, зв'язок із батьками був суттєво обмежений. Звернутися до рідних могли переважно лише ті діти, які через погане самопочуття потребували допомоги.

Допомога дітям

Окрему увагу Дмитро Лубінець звернув на становище дітей-сиріт, які під час тестування фактично залишилися без підтримки. Згодом проблему частково вдалося вирішити завдяки вчителям і батькам. Саме вони організували доставку води та їжі для учасників НМТ, а також допомогли забезпечити найнеобхіднішим дітей, які не мали поруч близьких людей.

Реакція омбудсмена

Після завершення тестування багато учасників повідомили про сильну втому, втрату концентрації та труднощі з виконанням останніх блоків завдань. На думку омбудсмена, це може поставити під сумнів рівність умов для всіх учасників і об'єктивність результатів. За словами Лубінця, деяким учасникам запропонували пройти додаткову сесію НМТ. Водночас конкретні дати її проведення та гарантії уникнення подібних ситуацій поки не озвучувалися."Це неприйнятний провал системи проведення НМТ в умовах воєнного стану, який не забезпечує дітям ані безпеки, ані базових умов, ані рівних можливостей і фактично порушує права дітей. Така організація тестування є неприпустимою і вимагає негайного реагування МОН та перегляду процедур", — зазначив Лубінець.

Бажання дітей

Зазначимо, що 8 червня в області працювали 34 пункти тестування, з яких лише дев'ять були обладнані укриттями, де НМТ можна було складати без перерв через повітряні тривоги. За словами директор Одеського регіонального центру оцінювання якості освіти Анатолія Анісімова, тривога того дня тривала понад шість годин і стала найдовшою з 2023 року. Учасникам пропонували припинити тестування та зареєструватися на додаткову сесію в липні, однак багато хто вирішив дочекатися відбою та завершити іспит того ж дня.На НМТ зареєструвалися 1382 учасники, а до пунктів тестування прибули 1349. По закінченню тривалої тривоги до другого етапу повернулися 1247 осіб. Після 19:00 тестування ще складали 875 учасників, а коли стрілка годинника перетнула 21:00 — 129, а останні двоє завершили роботу близько 22:30. За попередніми оцінками, від 105 до 107 учасників не змогли завершити НМТ та можуть скористатися правом на додаткову сесію.Водночас директор департаменту освіти і науки Одеської ОВА Олександр Лончак пояснив, що за регламентом учасника автоматично переводять на додаткову сесію, якщо сумарна тривалість повітряних тривог під час тестування перевищує 2,5 години. Цьогоріч додаткова сесія триватиме з 16 по 24 липня. За словами посадовця, частина випускників свідомо відмовилася від такого варіанту та вирішила завершити тестування того ж дня."Це було виключно бажання дітей. Вони не хотіли через півтора місяця ще раз складати тестування, тому виявили бажання продовжити його написання", — зазначив Лончак.Як повідомляли Новини.LІVЕ, в Одесі нові правила для першокласників. Прийом заяв до перших класів розпочався 1 квітня і тривав до 31 травня включно. Саме цей період є основним для подання документів. До 1 червня школи мали зарахувати всіх дітей, які проживають на закріпленій території. Після цього, якщо залишаться вільні місця, почнеться додатковий набір.Також Новини.LІVЕ писали, що в одеських школах активно змінюють підхід до їжі, проте питання якості залишається відкритим. Окрім масштабної модернізації їдалень, навчальні заклади змушені підлаштовуватися під реалії війни та впроваджувати нові формати харчування навіть в укриттях. При цьому кожен випадок неякісної роботи постачальників має завершуватися жорсткою реакцією та розірванням контрактів.

Українські далекобійні удари успішно руйнують логістику та військову машину Кремля. Внаслідок регулярних атак на російські нафтопереробні заводи в окупованому Криму та деяких регіонах РФ уже почався дефіцит бензину. На тлі колосальних втрат на фронті та економічних проблем Україна продовжує тиснути на агресора, щоб змусити його до реальних переговорів.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, передає Новини.LІVЕ.

Дефіцит у Криму

Україна суттєво наростила свої можливості для нанесення точних далекобійних ударів по ворожих об'єктах. Головними цілями для наших захисників стали російські підприємства нафтопереробки, військові заводи та важливі логістичні вузли. Результати цієї системної роботи вже чітко відчувають цивільні росіяни та окупанти на загарбаних територіях. Через постійні руйнування інфраструктури ворог втрачає стабільне забезпечення пального та зв'язку в тилу."Українські позиції на фронті сильні. Сильний і наш далекобійний вплив на російську логістику, на російську нафтопереробку, на російське військове виробництво. У тимчасово окупованому Криму та у частині регіонів Росії вже дефіцит бензину і місяцями немає нормального зв'язку", — повідомив Володимир Зеленський.

Тиск на Кремль

Ситуацію для керівництва Росії суттєво ускладнюють і колосальні втрати особового складу на полі бою. Окупаційна армія щодня виснажується, а її військовий бюджет стрімко порожніє через затяжні бойові дії. Подальше руйнування економічного потенціалу агресора має остаточно позбавити Москву ілюзій щодо можливості отримати вигоду з цієї війни. Україна спільно з партнерами планує лише нарощувати оборонний та політичний вплив на ворога."Росія втрачає щомісяця більше, ніж 30 тисяч своїх солдатів убитими і важко пораненими. Російський бюджет спробуйний. Треба тиснути далі і вивести Росію на дипломатичний трек", — зауважив Глава держави.

Пастка для авіації

Ще однією проблемою для російських військ у Криму стає паливо для авіації. Після ударів по нафтобазах і складах окупантам доводиться перебудовувати маршрути постачання. Додаткові труднощі створює й географія самого півострова, адже кількість шляхів доставки ресурсів обмежена. Це особливо важливо для літаків, які потребують значних обсягів пального для виконання бойових завдань.Будь-які перебої з паливом суттєво впливають не лише на логістичний транспорт, а й на загальні бойові можливості ворожих військ. Зменшення цих спроможностей позитивно впливає на перебіг бойових дій на лінії фронту. Поки що говорити про повне припинення польотів ворожих літаків зарано, однак серйозні додаткові труднощі для окупантів уже виникають, і з часом вони лише загострюватимуться.Як повідомляли Новини.LІVЕ, удари по ключових переправах на окупованому півдні можуть створювати дедалі більше проблем для російської армії. Через пошкодження важливих маршрутів окупантам доводиться шукати довші шляхи для перекидання техніки та вантажів. Це збільшує витрати часу, пального та навантаження на логістику.Також Новини.LІVЕ писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об'єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.

Удари по ключових переправах на окупованому півдні можуть створювати дедалі більше проблем для російської армії. Через пошкодження важливих маршрутів окупантам доводиться шукати довші шляхи для перекидання техніки та вантажів. Це збільшує витрати часу, пального та навантаження на логістику.Про це в ефірі "Ми-Україна" розповів військовий аналітик Денис Попович, передає Новини.LІVЕ.

Найкоротший шлях до Криму

На думку військового аналітика Дениса Поповича, пошкодження мосту створює для російських військ додаткові труднощі. Він зазначає, що після попереднього удару окупантам уже довелося змінювати маршрути постачання. Через це техніка та вантажі змушені долати більшу відстань, що збільшує витрати часу і ресурсів."Це найкоротший шлях до Криму з тимчасово окупованих територій Українського Причорномор'я і Приазов'я. Після попереднього удару транспорт уже був переправлений по більшому радіусу через Армянськ і Чаплинку. Це додає щонайменше 50–100 кілометрів до маршруту", — пояснив Попович.

Логістичні проблеми

Аналітик звертає увагу, що додаткові кілометри можуть мати серйозне значення для окупаційних військ. За його словами, довші маршрути означають більші витрати пального та навантаження на систему постачання. Крім того, окремі альтернативні шляхи проходять ближче до районів, де можуть діяти українські засоби ураження."В умовах дефіциту пального це матиме значення, тому що витрачається більше ресурсів. Чаплинка знаходиться ближче до зони ударів, тому там виникають додаткові ризики для постачання. Значення цього удару полягає в тому, що логістичне плече подовжується і логістичних труднощів стає ще більше", — зазначив Попович.За словами експерта, через Чонгар традиційно проходив значний транспортний потік до Криму. Саме тому будь-які пошкодження цієї переправи можуть впливати на швидкість і зручність перекидання вантажів між окупованими територіями та півостровом.

Удар по мосту

Чонгарський міст є одним із ключових шляхів, які з'єднують окуповану частину Херсонської області з Кримом. Саме через нього російські війська роками перекидали техніку, боєприпаси та особовий склад. Через стратегічне значення переправа неодноразово ставала ціллю ударів під час повномасштабної війни.Російські окупанти 7 червня тимчасово зупинили рух через встановлений ними "пункт пропуску "Джанкой". Незаконна влада заявила про удар ЗСУ по мосту в районі Чонгара на ТОТ Херсонщини. Нові пошкодження міст отримав у ніч на 9 червня. Однак офіційного підтве наслідків ще немає.Як повідомляли Новини.LІVЕ, Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.Також Новини.LІVЕ писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об'єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.

Українські Сили оборони продовжують стримувати російський наступ і завдавати ударів по військових об'єктах ворога. Атаки по російській логістиці та оборонній промисловості стали ще відчутнішими. Водночас південь України, зокрема Одещина, залишається однією з головних цілей повітряних ударів РФ.Про це в ефірі "Ми-Україна" розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LІVЕ.

Удари по логістиці

Травень став місяцем, коли українські військові суттєво посилили тиск на російську логістику. За словами речника Української добровольчої армії Сергія Братчука, саме цей напрямок сьогодні впливає на подальший перебіг бойових дій."Одним із ключових результатів стало посилення ударів по ворожій логістиці. Це суттєво ускладнює забезпечення російських військ і зменшує їхні можливості на фронті. Ресурс у противника є, але його вже менше, ніж раніше", — зазначив Братчук.Він додав, що українські сили також продовжують контратаки на окремих ділянках фронту. Такі дії дозволяють стримувати російський наступ навіть на найгарячіших напрямках у Донецькій та Запорізькій областях.

Тиск на Росію

Окремим фактором Братчук назвав удари по військових та промислових об'єктах на території Росії. За його словами, ця робота лише набирає обертів і поступово масштабується."Ми отримуємо більше можливостей для вогневого контролю над важливими об'єктами противника. Удари по військово-промисловому комплексу Росії вже стали системними. Ця тенденція зберігатиметься і надалі", — сказав він.Речник наголосив, що головним завданням залишається нанесення таких втрат російській армії, які вона не встигатиме швидко компенсувати. Насамперед це стосується особового складу, який залишається основою наступальних дій окупантів.

Південь під ударом

Південні регіони України продовжують перебувати під постійною загрозою російських атак. Особливу увагу ворог приділяє портовій інфраструктурі та логістичним об'єктам поблизу моря."Росія намагається максимально атакувати південні регіони держави. Це пов'язано з морем, портами та іншими важливими об'єктами. Саме тому питання посилення захисту Одещини сьогодні залишається одним із пріоритетних", — підкреслив Братчук.Він зазначив, що боротьба за логістику триває по обидва боки фронту. Саме тому удари по транспортних маршрутах і складах можуть суттєво впливати на подальший розвиток подій у літній кампанії.

Роль штучного інтелекту

Важливим напрямком розвитку української оборони стають нові технології. Зокрема, йдеться про дрони-перехоплювачі, які вже здатні автономно знаходити та знищувати ворожі безпілотники. Це допоможе захистити українські міста, зокрема Одещину, яка напередодні пережила понад 10 тривог."Ми також навчилися масштабувати сучасні технології. Штучний інтелект допомагає не лише в обороні, а й у контролі над важливими напрямками. Ефективність дронів-перехоплювачів зростає буквально щотижня", — розповів Братчук.За його словами, саме технологічна перевага може стати одним із ключових факторів у війні. Україна не має таких мобілізаційних ресурсів, як Росія, тому робить ставку на професійність військових та сучасні розробки, які вже демонструють результат на полі бою.Як повідомляли Новини.LІVЕ, Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об'єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.Також Новини.LІVЕ писали, що російські окупаційні ресурси повідомили про атаку безпілотників на міст поблизу Чонгару. Напередодні ЗСУ заявляли, що взяли під повітряний контроль частину маршруту Мелітополь — Чонгар, який загарбницька армія використовує для постачання військ у Криму та на південний фронт.

Жителів частини Київського району Одеси попередили про тривале відключення водопостачання. Причиною стали аварійно-ремонтні роботи на об’єктах водопроводу. Обмеження триватимуть майже добу та торкнуться кількох вулиць району. Мешканцям радять заздалегідь зробити запас води.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на Інфоксводоканал.

Коли не буде води

За інформацією "Інфоксводоканалу", подачу води припинять о 10:00 9 червня. Відновити водопостачання планують до 06:00 10 червня. У підприємстві пояснили, що відключення пов’язане з необхідністю проведення аварійно-ремонтних робіт на водопровідних мережах.

Адреси відключень

Без води тимчасово залишаться будинки за такими адресами: 

Академіка Корольова, 96–122;Архітекторська, 14–24;Сім’ї Глодан, 41–63; Євгена Чикаленка, 73–87.

У "Інфоксводоканалі" перепросили мешканців за тимчасові незручності та нагадали, що отримати додаткову інформацію можна за телефонами контактного центру.

Куди звертатися

У разі питань мешканці можуть звертатися до цілодобової служби "Інфоксводоканалу": 

0-800-307-505705-55-05068-905-55-05066-905-55-05 093-170-01-55

Бювети в Одесі

В Одесі загалом діє 17 бюветних комплексів із глибиною свердловин від 80 до 120 метрів. Уся вода з них подається безплатно та доступна для мешканців міста.

сквер Мечникова,сквер Михайлівський,пр. Небесної Сотні, 14,вул. Дальницька, 25,вул. М. Говорова,вул. Просвіти, 1-Д,вул. Геранієва,вул. Кримська,вул. Героїв оборонисквер Прохоровський,вул. І. Рабіна,вул. Інглезіпр. Лесі Українки, 33,пр. Князя Ярослава Мудрого, 1,6 ст. В. Фонтану,вул. Космонавтів,сквер Старобазарний.

Тариф на воду

У червні мешканці Одеси ще сплачуватимуть за воду за діючими тарифами, які не змінювалися з 2022 року. Загальна ціна з ПДВ становить приблизно 35,16 грн за кубометр (водопостачання — 17,92 грн, водовідведення — 17,24 грн). Щомісячна абонентська плата за обидві послуги становить 94,38 грн, або 47,19 грн, якщо підключена лише одна послуга. Для бізнес-клієнтів тариф з податком значно вищий — близько 65,55 грн за кубометр.Водночас "Інфоксводоканал" вже опублікував проєкт нових тарифів для населення, у якому пропонує підняти ціни майже в 2,7 рази через зростання вартості пального, електроенергії, заробітних плат та реагентів. Якщо цей проєкт затвердять, вартість кубометра становитиме: 

Водопостачання — 50,96 грн;Водовідведення — 42,69 грн; Загалом — 93,66 грн за кубометр з ПДВ.

Як повідомляли Новини.LІVЕ, в Одесі у червні цього року тарифи на вивезення побутових відходів залишаться різними залежно від району міста та компанії, яка обслуговує будинки. Суми у платіжках для багатьох одеситів уже перевищують 30 гривень на людину щомісяця.Також Новини.LІVЕ писали, що у травні мешканці Одеси оплачуватимуть газ за чинним тарифом без змін. Попри подорожчання енергоресурсів на ринку, для населення вартість блакитного палива залишається фіксованою. Це пояснюється державним регулюванням, яке діє під час воєнного стану.

В Україні тривають дискусії щодо трудових мігрантів та їхньої кількості. Поширені в соцмережах заяви про масовий наплив іноземців не відповідають реальній статистиці. Нині мігрантів у країні навіть менше, ніж до початку повномасштабної війни. Водночас Україна стикається з дефіцитом працівників у різних сферах.Про це в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LІVЕ розповів перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Реальна статистика

Кількість трудових мігрантів в Україні залишається невеликою. За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, зараз йдеться максимум про 10 тисяч людей різних національностей. Він наголосив, що нинішні показники є нижчими, ніж були до початку повномасштабного вторгнення."Статистика дуже проста. У нас мігрантів зараз в цілому менше, ніж навіть до початку повномасштабного вторгнення. Мова йде про максимум до 10 тисяч людей з різних національностей", — сказав депутат.Железняк про мігрантів. Фото: Новини.LІVЕ

Дефіцит кадрів

Проблемою для України сьогодні є не надлишок іноземних працівників, а їхня нестача. На думку Железняка, твердження про масовий приїзд трудових мігрантів не мають під собою реальних підстав."Для нас це більше виклик, що їх так мало їде, ніж проблема", — зазначив народний депутат.Водночас він розкритикував поширені в інформаційному просторі заяви про нібито мільйони іноземців, які можуть приїхати до України."Мільйони бангладешців чи індусів живуть в голові деяких політиків у соцмережах", — сказав Железняк.Він також звернув увагу на те, що навіть ті іноземці, які приїжджають до України, часто згодом переїжджають до країн Європейського Союзу.

Залучення іноземців

Одним із інструментів залучення іноземних фахівців стало е-резидентство. Ця система дозволяє працювати на український ринок дистанційно та сплачувати податки в Україні. За словами депутата, цей механізм створювали для того, щоб зацікавити іноземців співпрацею з українським бізнесом та державою."Ми робили це для того, щоб залучити іноземців. Це електронна можливість працювати. Якщо відверто, то навіть таке не дуже поки було цікаво бангладешцям", — зазначив Железняк.Він додав, що наразі тема масового напливу трудових мігрантів залишається далекою від реальності, а Україні доводиться вирішувати значно актуальніші проблеми на ринку праці.Як повідомляли Новини.LІVЕ, після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.Також Новини.LІVЕ писали, що На тлі масштабного кадрового дефіциту, спричиненого війною, дедалі частіше обговорюється залучення іноземців до відбудови країни. Проте така ініціатива викликає неоднозначну реакцію серед українців. Вони побоюються економічного дисбалансу та втрати пріоритету для місцевих фахівців.

Залізнично-автомобільний міст через Дністровський лиман у Затоці, який неодноразово зазнавав російських атак, планують відновити до кінця року. На аварійно-відновлювальні роботи виділили понад 15 мільйонів гривень. Міст має важливе значення для транспортного сполучення півдня Одеської області та українсько-румунського напрямку.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на систему електронних закупівель Рrоzоrrо.Оголошення про тендер. Фото: скриншот з Рrоzоrrо

Відновлення мосту

ТОВ "Група компаній "Автострада"" виконає аварійно-відновлювальні роботи на залізнично-автомобільному мосту через Дністровський лиман у Затоці. Вартість робіт становить 15 мільйонів 783 тисячі 369 гривень. Міст неодноразово зазнавав пошкоджень внаслідок російських ракетних ударів після початку повномасштабного вторгнення.

Важливий маршрут

Йдеться про ремонт автодорожньої частини мосту, розташованого на автомобільній дорозі Н-33 Одеса – Білгород-Дністровський — Монаші – М-15 поблизу селища Затока. Також міст є частиною залізничного перегону Кароліно-Бугаз – Бугаз. Саме через нього проходить один із ключових транспортних маршрутів регіону. Перехід забезпечує як автомобільне, так і залізничне сполучення між населеними пунктами півдня Одещини, а також у напрямку кордону з Румунією.

Умови тендеру

Згідно з тендерною документацією, підрядник має виконати комплекс робіт для відновлення пошкоджених конструкцій та забезпечення безпечної експлуатації мосту. Зокрема мають прибрати пошкоджений асфальт, залізобетонні конструкції та металеві частини мосту. На час робіт тут облаштують тимчасовий проїзд для транспорту, зведуть тимчасову опору та змонтують металеві балки. Також проєкт передбачає відновлення аварійної ділянки біля однієї з опор. Там замінять пошкоджені металоконструкції, встановлять нові балки, оновлять деформаційний шов, покладуть новий асфальт та змонтують бар'єрне огородження. Фактично йдеться про термінове зміцнення та ремонт найбільш проблемної частини мосту, а не про його повну реконструкцію. Усі роботи мають завершити до 31 грудня 2026 року. Після цього об'єкт зможе й надалі виконувати свою важливу роль у транспортній інфраструктурі регіону.

Зруйнований міст

Зазначимо, міст через Дністровський лиман у Затоці від початку повномасштабної війни став однією з головних цілей російських військ на півдні України. Ця споруда має стратегічне значення, адже з'єднує Бессарабію з рештою Одеської області та забезпечує важливе автомобільне й залізничне сполучення. Перші масовані удари по мосту росіяни завдали наприкінці квітня 2022 року. Після атаки 26 квітня рух частково намагалися відновити, однак уже наступного дня новий ракетний удар спричинив серйозні руйнування. Згодом обстріли повторилися у травні та липні, через що експлуатація мосту стала неможливою. Тоді рух транспорту та поїздів повністю припинили, а основний потік перенаправили через Маяки та трасу М-15.У лютому 2023 року окупанти застосували нову тактику та атакували міст морським дроном-камікадзе. Безпілотник вибухнув біля опор споруди, завдавши додаткових пошкоджень конструкціям. Пізніше українські військові підтвердили, що росія почала використовувати морські ударні дрони для атак на об'єкти критичної інфраструктури.Навіть після значних руйнувань міст залишався мішенню для ворога. Наприкінці жовтня 2024 року російські війська здійснили чергову комбіновану атаку із застосуванням балістичних та авіаційних ракет. Частину цілей збили сили ППО, однак район мосту знову опинився під ударом. Через постійну загрозу нових атак влада області також розглядає перспективу будівництва альтернативного мостового переходу через Дністровський лиман. Такий проєкт має забезпечити стабільне транспортне сполучення між південними районами Одещини та рештою України в обхід нинішньої переправи.Як повідомляли Новини.LІVЕ, на трасі Одеса — Рені поблизу кордону з Румунією планують створити систему відеоспостереження та автоматизованого керування рухом транспорту. Система працюватиме разом із сервісом "єЧерга" та допомагатиме контролювати рух автомобілів у режимі реального часу.Також Новини.LІVЕ писали, що з 8 червня 2026 року на автомобільних дорогах державного значення Одеської області запровадили сезонні обмеження для великовагового транспорту. Вони діятимуть у період підвищення температури повітря. Під обмеження потрапляють вантажівки фактичною масою понад 24 тонни та навантаженням на вісь понад 7 тонн.

Державне бюро розслідувань перевіряє відео, яке поширили в соцмережах і яке могло бути зняте в Одеському СІЗО. На кадрах видно ймовірне приниження одного з ув’язнених. За попередніми даними, потерпілим може бути працівник ТЦК. Слідчі вже відкрили кримінальне провадження та встановлюють усі обставини події.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на Державне бюро розслідувань.

Розслідування справи

Працівники ДБР розпочали досудове розслідування після появи в мережі відео з можливим порушенням прав людини в Одеському слідчому ізоляторі. На оприлюднених кадрах один із чоловіків у камері змушує іншого повзати по підлозі та приносити капці зубами. За попередньою інформацією, людина, над якою могли знущатися, є працівником одного з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Наразі правоохоронці перевіряють справжність відео, встановлюють усіх учасників інциденту та можливих свідків.За цим фактом відкрито кримінальне провадження за статтею про перевищення влади або службових повноважень. У ДБР наголосили, що дадуть правову оцінку всім встановленим фактам після завершення необхідних слідчих дій.

Що відомо про потерпілого

Водночас у бюро повідомили, що чоловік, який може бути потерпілим на відео, сам перебуває під слідством. За даними ДБР, його підозрюють у катуванні мобілізованих громадян, а також у незаконному позбавленні волі та викраденні людини. У відомстві підкреслили, що навіть тяжкі підозри чи звинувачення не можуть бути виправданням для насильства, приниження людської гідності або самосуду.

Що загрожує винним

Кримінальне провадження відкрили за ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України — перевищення влади або службових повноважень. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Остаточну правову оцінку діям усіх причетних нададуть після завершення досудового розслідування.

Що відомо про інцидент

Увечері 7 червня в мережі з'явилося відео, зняте нібито в Одеському слідчому ізоляторі. На записі чоловіка змушують зубами переносити капці. У соцмережах та медіа поширюється інформація, що на кадрах може бути колишній працівник ТЦК та СП.Після розголосу в Державна кримінально-виконавча служба України повідомили про початок службової перевірки. У відомстві зазначили, що достовірність відео та всі обставини події ще встановлюють. За попередньою інформацією, на записі можуть бути зафіксовані протиправні дії з боку осіб, які перебували з чоловіком в одній камері.На час перевірки керівництво Одеського СІЗО відсторонили від виконання службових обов'язків. До установи також направили спеціальну групу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, яка має перевірити можливе порушення прав людини та встановити всі обставини інциденту. Перевірку проводитимуть спільно з правоохоронними органами, а її результати обіцяють оприлюднити після завершення.Як повідомляли Новини.LІVЕ, в Одеському СІЗО діяла злочинна група, яка обклала даниною утриманців. Її очолював "положенець" "злодія в законі". Учасникам загрожує суворе покарання.Також Новини.LІVЕ писали, що в Одесі працівники ДБР викрили співробітника Київського РТЦК, якого підозрюють у схемі заробітку на військових у СЗЧ. За даними слідства, за 7,5 тисячі доларів він обіцяв переведення до іншої частини, а згодом і допомогу з оформленням "непридатності".

Попри повномасштабну війну, постійні виклики та безпекові ризики, Одеса активно готується приймати туристів. Через складну ситуацію в країні чорноморське узбережжя для більшості українців наразі доступне лише тут, тому міська влада спільно з військовою адміністрацією планує відкрити для відпочинку всю берегову лінію від Ланжерона до 16-ї станції Великого Фонтану. Наразі спеціальні комісії ретельно перевіряють безпеку на кожній локації, паралельно аналізуючи серйозні екологічні наслідки бойових дій для морської акваторії.Про це в ефірі Ранок.LІVЕ розповіла депутатка Одеської міської ради Світлана Осауленко.

Дозвіл на відпочинок

В Одесі налічується близько 70 пляжів, серед яких понад 40 перебувають в оренді, а ще 20 є муніципальними. Проте станом на кінець першого тижня літа офіційні документи на приймання відпочивальників мали лише дві локації."Наразі у нас було офіційно відкрито з усіма документами два пляжі. Це пляж Калетон і пляж Безмеж", — зазначила Світлана Осауленко.За словами депутатки, міська рада та військова адміністрація мають спільний план відкрити всю берегову лінію, оскільки попит на оздоровлення та відпочинок біля моря залишається дуже високим.

Перевірка безпеки

Остаточне рішення про старт сезону на кожній конкретній ділянці ухвалює обласна військова адміністрація після отримання висновків від профільних міських служб, водолазів та ДСНС. Комісії ретельно перевіряють безпекові фактори, оскільки підписання документів на відкриття передбачає кримінальну відповідальність за життя людей. Окрему увагу приділяють наявності укриттів поруч із водою."Я особисто гуляла в районі Відради і своїми очами бачила, як продовжують встановлюватися укриття, вони наземні, тяжкі конструкції бетонні для того, щоб люди могли сховатися під час повітряної тривоги", — розповіла депутатка.Вона також додала, що ключовими критеріями для роботи узбережжя зараз є мінна безпека та безбар'єрність, щоб поранені військові та люди на кріслах колісних мали зручний доступ до моря.

Екологічна трагедія

Підготовку до літнього сезону затьмарила масштабна екологічна подія в регіоні. На 25-му кілометрі узбережжя у Національному природному парку "Тузлівські лимани" науковці зафіксували одночасну загибель 22 дельфінів. Основними причинами екоциду фахівці називають вибухи, роботу військових сонарів та забруднення води нафтопродуктами через бойові дії."Те, що сталося, це трагедія. Закінчення війни — це перше, що нам потрібно, бо все інше — це напівзаходи, і радикально ми вплинути на ситуацію, на жаль, не можемо", — підкреслила Світлана Осауленко.Вона зауважила, що через брак фінансування під час війни питання екології часто відходить на другий план, проте міські служби намагаються робити все можливе задля моніторингу ситуації в акваторії.Як повідомляли Новини.LІVЕ, Кабінет Міністрів включив Одесу до переліку курортно-рекреаційних територій та оновив методику нормативної грошової оцінки земель. Очікується, що завдяки цьому міський бюджет щороку отримуватиме близько 300 млн грн додаткових надходжень.Також Новини.LІVЕ писали, що на півдні стартує сезон водних розваг, а аквапарки Одещини та Миколаївщини вже оголосили нові тарифи та спеціальні пропозиції для відвідувачів. Цього літа гостям пропонують десятки гірок, хвильові басейни, дитячі містечка та VІР-зони для відпочинку. Найвигідніші пропозиції діють на початку сезону, а в деяких закладах можна придбати сезонні або місячні абонементи. 

Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.Про це в ефірі Ранок.LІVЕ розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.

Нові ракети

За даними української розвідки, Росія щомісяця виготовляє понад сотню балістичних і гіперзвукових ракет. Йдеться про "Іскандери-М", "Кинджали", "Циркони", а також снаряди для комплексів С-300 та С-400. Водночас аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина цих боєприпасів була виготовлена вже цього року. Це свідчить про те, що російська промисловість продовжує поповнювати запаси, а нові ракети майже одразу потрапляють до військ.Попри наявність ракет, помітних змін у тактиці їхнього застосування в акваторії Чорного моря останнім часом не спостерігається. Ба більше, запусків стало менше, хоча пускових установок у росіян достатньо. За словами речника ВМС, причини можуть бути різними — від технічного стану носіїв до інших внутрішніх проблем."Застосування стають дедалі рідшими. Практично зараз, можна казати, прогрес на 10. І цікавим моментом є те, що кількість випущених ракет менша, ніж кількість пускових установок", — зауважив Плетенчук.Ворог змушений тримати свої основні ракетоносії на базі в Новоросійську. Хоча підвезення боєприпасів туди не є неможливим завданням, сам процес спорядження кораблів став значно складнішим. Росіянам серйозно відгукується втрата можливості безпечно базуватися в тимчасово окупованому Криму. Окупаційна армія фактично веде бойові дії "з коліс", що є логічним результатом затяжної війни."Споряджати ракети – це окрема історія. І тут аукається росіянам відсутність можливості базуватися в Криму... Імовірніше за все, так, є якісь інші причини, інші проблеми. Можливо, і пошкодження, отримані носіями. Неодноразові, до речі", — пояснив Дмитро Плетенчук.

Удар по рятувальниках

Одним із останніх інцидентів у Чорному морі стала атака на судна Морської пошуково-рятувальної служби. Вони виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору та забезпечували безпеку судноплавства. На борту перебували цивільні члени екіпажу, які постраждали внаслідок удару. Судна не виконували жодних військових завдань."Це точно не можна назвати випадковістю, влучити в таку ціль можна лише через прямий канал зв'язку, тому що ця ціль не стаціонарна і, відповідно, це цілью спрямована дія... Переплутати їх з військовими одиницями або ще з чимось неможливо", — наголосив речник.За словами Плетенчука, рятувальні судна були належним чином позначені, тому їх неможливо було переплутати з військовими кораблями. Він наголосив, що такі екіпажі працюють винятково для забезпечення безпеки людей у морі. Саме тому удар по них не можна вважати випадковим. Подібні дії порушують міжнародні норми, які захищають пошуково-рятувальні служби.

Втрати в Криму

Останніми місяцями українські військові регулярно повідомляють про ураження російських об'єктів у Криму. Серед них — системи ППО, радіолокаційні комплекси та кораблі. Такі удари поступово послаблюють можливості окупантів захищати півострів. Водночас швидко компенсувати втрати складної техніки росіянам непросто."Чим більше і частіше бачите повідомлення про те, що щось вибухає, тим менша компонента протиповітряної оборони в наявності... Поповнювати запаси ППО швидко не вийде, тому що це складна техніка. Панцері — це окрема історія взагалі... черговий спосіб росіян витатити бюджетні кошти не за призначенням", — зазначив Плетенчук.Росія продовжує перекидати техніку до Криму, але можливості для цього не безмежні. Особливо складною залишається ситуація із сучасними системами ППО, виробництво яких потребує часу та ресурсів. Саме тому навіть поодинокі втрати таких комплексів мають значення. За словами речника ВМС, швидко закрити всі прогалини в обороні окупанти не можуть.

Паливна криза

Ще однією проблемою для російських військ у Криму стає паливо. Після ударів по нафтобазах і складах окупантам доводиться перебудовувати маршрути постачання. Додаткові труднощі створює й географія самого півострова, адже кількість шляхів доставки ресурсів обмежена. Це особливо важливо для авіації, яка потребує значних обсягів пального."Залишити російських окупантів в Криму без палива — це ідея дуже класна, тому що, по-перше, авіація, яка там базується, вона, звісно, споживає багато пального. Вильоти 24 на 7 є реально багаті авіації... Зменшення цих спроможностей, звісно, позитивно впливає на перебіг бойових дій", — підкреслив він.Будь-які перебої з паливом впливають не лише на транспорт, а й на бойові можливості військ. Особливо це стосується авіації та техніки, яка постійно залучена до бойових завдань. Поки що говорити про повне припинення польотів зарано, однак додаткові труднощі для окупантів уже виникають. Наскільки серйозними вони будуть, покаже час.

Міст біля Чонгара

Окупаційна влада також повідомляла про пошкодження мосту в районі Чонгара, який є одним із маршрутів між Кримом і захопленою частиною півдня України. Через це росіяни вже почали переорієнтовувати рух транспорту через інші напрямки. Водночас остаточні висновки щодо масштабів пошкоджень поки робити рано. Для цього потрібні додаткові підтвердження.За словами Плетенчука, мости є надзвичайно міцними спорудами, тому навіть після ударів вони не завжди втрачають свою функціональність. Водночас навіть часткові пошкодження можуть уповільнювати рух техніки та вантажів. Для військової логістики це створює додаткові ризики. Саме тому ситуація навколо переправ залишається важливою для обох сторін."Мости насправді дуже-дуже міцні конструкції. І практика цієї війни показала так, що такі об'єкти, як міст, зруйнувати доволі складно, насправді. Так, можна там ускладнити рух чи щось. Але в будь-якому разі, я думаю, що згодом ми побачимо, чи вплинуло це на логістику", — зауважив Плетенчук.

Нова логістика

Через пошкодження залізничних та автомобільних шляхів логістика загарбників опинилася під загрозою зриву. Інформації про спроби окупантів навести понтонні переправи чи переправляти сили плавзасобами наразі немає. Використати Чорне море для перевезення вантажів військове командування РФ зараз просто не здатне. Усі вцілілі великі десантні кораблі заблоковані у Новоросійську, а пошкоджені судна стоять без діла в кримських портах. ​Морська логістична компонента для російської армії зараз повністю відсутня через високу небезпеку знищення. Росіяни бояться виводити флот у відкрите море, розуміючи загрозу від українських безпілотників."З морською логістикою є проблемка. Вона відсутня. Великі десантні кораблі залишаються в пункті базування новоросійському. Ті, які були пошкоджені, залишаються в Криму. І, відповідно, якраз морську компоненту для цього задіяти, буде край складно і небезпечно", — резюмував речник.

Кримський міст

Російська армія продовжує діяти в умовах суворих обмежень на незаконно побудованому Кримському мосту. Через страх нових ударів з боку ЗСУ окупанти мінімізували перевезення військових вантажів цим шляхом. Основний упор робився на сухопутний коридор через тимчасово захоплені території Запорізької, Херсонської та Донецької областей. Проте через постійну небезпеку ворог був змушений перенести логістичні маршрути ближче до морського узбережжя. ​Зміна траєкторії руху дозволяє російським колонам трохи збільшити відстань від лінії бойового зіткнення. Проте розвиток українських дронових технологій нівелює цю перевагу, залишаючи транспорт ворога в зоні ураження."Зараз є інформація, що вони змінили маршрут, рухаються ближче до узбережжя... В такий спосіб трошки збільшується дистанція від лінії бойового зікну. Але насправді це все закономірно... Розвиток технологій дронових дозволив це використати. Тому так, ворог шукатиме, звісно, вихід із цієї ситуації", — підсумував Дмитро Плетенчук.Як повідомляли Новини.LІVЕ, вільний продаж бензину на автозаправних станціях Севастополя тимчасово зупинили. Згідно з оголошеними правилами, пальне відпускатимуть тільки за раніше придбаними талонами та не більше 20 літрів в одні руки. Місцевих жителів також закликали не створювати черги біля заправок.Також Новини.LІVЕ писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об'єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.

Сьогодні, 8 червня, на Одещині пролунали потужні вибухи. Ворог спрямував на регіон баражуючий боєприпас з авіації. Наразі інформації про наслідки немає.Про це повідомляють моніторингові канали, передає Новини.LІVЕ.Повідомлення про вибух в Одесі. Фото: скриншот із Теlеgrаm

Вибухи на Одещині

8 червня, на Одещині пролунали потужні вибухи. Повітряні сили повідомляли про баражуючий боєприпас у напрямку Затоки. Згодом туди спрямували ще одну ракету. Інформація про наслідки наразі відсутня.

Бомбосховища в Одесі

Побачити повний перелік сховищ можна за допомогою онлайн-мапи. На ній окремо зазначено близько 200 звичайних укриттів та 135 протирадіаційних бомбосховищ у різних районах міста. Також можна побачити, де є найближчий паркінг.Під час тривоги всі паркінги міста мають бути відкритими для всіх охочих. Блокувати входи до бомбосховищ заборонено.Якщо вхід до бомбосховища закритий чи ним неможливо з інших причин користатися, то слід звернутися за розв'язанням цієї проблеми до єдиного центру звернення громадян за номером "15-35". Також можна зателефонувати до поліції або до рятувальних служб.Як повідомляли Новини.LІVЕ, внаслідок ранкового обстрілу, 8 червня, постраждали люди, пошкоджено цивільну інфраструктуру та енергетичний об’єкт. Частина жителів регіону залишилася без електропостачання. На місцях працюють екстрені служби та енергетики.Також Новини.LІVЕ писали, що у ніч на 7 червня росіяни масовано атакували Одещину ударними безпілотниками. Внаслідок ударів поранення дістав чоловік, пошкоджено житлові будинки, газопровід, храм і вантажівки. Крім того, напередодні РФ завдала ударів по двох цивільних пошуково-рятувальних суднах у Чорному морі.