Новини.Live

У четвер, 29 жовтня, Верховна Рада ухвалила постанову із закликом до міжнародної спільноти не визнавати результати виборів до Державної думи Росії дев’ятого скликання. Український парламент наголошує, що голосування, яке відбулося 18–20 вересня 2026 року, не відповідало демократичним стандартам, а його результати не можуть надавати легітимності російській владі. Окремо Україна закликає не визнавати результати голосування на тимчасово окупованих територіях і не допускати використання їх для легітимації окупації та незаконної анексії.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Україна закликає не визнавати результатів голосування, проведеного РФ на окупованих територіях

У зверненні український парламент наголошує на відсутності реальної політичної конкуренції в Росії, переслідуванні опозиційних політиків, обмеженні свободи слова та незалежних медіа. Також зазначається, що Росія не запросила Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини для незалежного міжнародного спостереження за голосуванням.За позицією Верховної Ради, формальна процедура голосування не може вважатися демократичними виборами без вільного волевиявлення громадян, політичного плюралізму та незалежного контролю.Таким чином Верховна Рада закликає міжнародні організації, парламенти та уряди держав світу не визнавати результати виборів до Держдуми Росії як такі, що сформували легітимний демократичний представницький орган. Також пропонується не визнавати мандатів депутатів, сформованих за результатами цього голосування, та не допускати нові російські парламентські делегації до роботи міжнародних і міжпарламентських організацій.Окремо Україна закликає не визнавати будь-яких результатів голосування, проведеного Росією на тимчасово окупованих територіях України, та не допускати використання цих результатів для виправдання окупації або незаконної анексії.У зверненні також ідеться про необхідність утримуватися від політичної, міжпарламентської та іншої офіційної взаємодії з Держдумою дев’ятого скликання. Виняток пропонується зробити для контактів, необхідних для припинення агресії, звільнення й обміну військовополонених, повернення депортованих українців та вирішення інших невідкладних гуманітарних питань.Як писали Новини.LІVЕ, учні 10-х класів 2026/2027 навчального року зможуть завершити навчання у своїх школах або закладах-правонаступниках, навіть якщо їх реорганізують чи перепрофілюють у гімназії. Закон передбачає перехідні умови для забезпечення права школярів здобути повну загальну середню освіту та отримати відповідне свідоцтво. Зміни пов’язані з реформою старшої профільної школи, яка передбачає оновлення мережі закладів освіти.Також Верховна Рада продовжила загальну мобілізацію ще на 90 днів — до 29 січня 2027 року. За відповідне рішення 26 жовтня проголосував 281 народний депутат. Новий термін мобілізації почнеться після завершення чинного періоду, який спливає 31 жовтня 2026 року.

У четвер, 29 жовтня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який гарантує учням 10-х класів, що у 2026/2027 навчальному році здобувають профільну середню освіту за дворічною програмою, можливість завершити навчання у своїх школах. Це стосуватиметься також закладів, які реорганізують або перепрофілюють у гімназії, та їхніх правонаступників. Для цього школам передбачили перехідний механізм ліцензування, який діятиме до завершення 2027/2028 навчального року.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Парламент ухвалив перехідні правила для десятикласників

Документ доповнює перехідні положення закону новим пунктом. Згідно з ним, учні, які у 2026/2027 навчальному році здобувають профільну середню освіту в межах дворічної старшої школи, матимуть право завершити повну загальну середню освіту у тому самому закладі або його правонаступника, до якого їх зарахували чи перевели.Після завершення навчання учні зможуть отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту у визначеному законодавством порядку.Якщо школу реорганізують або перепрофілюють у гімназію, вона зможе звернутися до органу ліцензування щодо видачі або переоформлення ліцензії на провадження освітньої діяльності на рівні профільної середньої освіти.Таку ліцензію видаватимуть або переоформлюватимуть без проведення процедури ліцензування протягом 10 робочих днів із дня звернення. Її дія триватиме до завершення 2027/2028 навчального року.Якщо орган ліцензування не ухвалить рішення у встановлений строк, ліцензія вважатиметься виданою або переоформленою. Водночас у таких закладах не формуватимуть нові класи для здобуття профільної середньої освіти за програмами дванадцятирічної школи.

Передісторія

В Україні триває реформа загальної середньої освіти, яка передбачає перехід із 2027 року до трирічного циклу профільної середньої освіти та трансформацію мережі шкіл.Водночас учні 10-х класів 2026/2027 навчального року навчаються за дворічною програмою старшої школи. Через реорганізацію або зміну типу закладів існував ризик, що вони не зможуть завершити навчання у школах, до яких їх зарахували.Ухвалений закон має забезпечити таким учням можливість завершити здобуття повної загальної середньої освіти у звичному закладі освіти або його правонаступника.Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету України на 2027 рік у першому читанні. Найбільші видатки передбачені на сектор безпеки й оборони — 4,885 трлн грн, або 43,8% прогнозованого ВВП. Також Рада продовжила дію воєнного стану в Україні ще на 90 днів — до 29 січня 2027 року. За відповідний законопроєкт №16182 проголосували 293 народні депутати. Парламент також продовжив загальну мобілізацію на той самий строк — до 29 січня 2027 року.

У середу, 28 жовтня, Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт державного бюджету на 2027 рік. За відповідне рішення проголосували 239 народних депутатів. Тепер Кабінет міністрів має доопрацювати документ з урахуванням бюджетних висновків парламенту та підготувати його до другого читання.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Держбюджет-2027: що передбачає документ

Уряд подав проєкт державного бюджету на 2027 рік до Верховної Ради 15 вересня. Найбільшу частину видатків у документі передбачено на сектор безпеки та оборони — 4 трлн 885 млрд грн.Перед першим читанням бюджетний комітет опрацював 5236 поправок народних депутатів та сформував бюджетні висновки. Серед основних пропозицій — підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, збільшення державних гарантій для підприємств оборонно-промислового комплексу до 60 млрд грн, а також питання фінансування освіти, медицини та підтримки громад.Також під час засідання підтримали правку щодо заборони бюджетного фінансування "Національного кешбеку". Обмеження виплат депутата, суддям та прокурорам до 80 тисяч грн на місяць не підтримали. Після ухвалення у першому читанні уряд має врахувати бюджетні висновки та підготувати проєкт до другого читання. Остаточне ухвалення державного бюджету на 2027 рік очікується у листопаді.Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада продовжила воєнний стан в Україні до 29 січня 2027 року. Він триватиме ще 90 днів — за рішення проголосували 293 народні депутати. Також парламент продовжив загальну мобілізацію до цієї ж дати.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що народна депутатка Галина Третьякова заявила про несправедливий розподіл коштів у проєкті держбюджету-2027. Вона розкритикувала нерівність у зарплатах і пенсіях, а також різницю у фінансуванні державних органів, зокрема через відсутність збільшення фонду оплати праці ДСНС на тлі зростання видатків на суди. Третьякова наголосила, що бюджет має враховувати потреби оборони, але не поглиблювати соціальну нерівність.

Народний депутат України Микита Потураєв очолив Парламентську асамблею Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він став першим представником України на цій посаді. До цього він був головою української делегації в ПА ОБСЄ.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на слова очільника ВР Руслана Стефанчука під засідання парламенту.

Вперше представник України очолив ПА ОБСЄ

Потураєв під час свого виступу з трибуни підтвердив це."Шановні колеги, шановні друзі, відсьогодні я з великою честю та усвідомленням величезної відповідальності обіймаю посаду президента Парламентської асамблеї ОБСЄ. Вперше в історії незалежної України її представник очолить одну з найважливіших міжнародних парламентських інституцій", — сказав Потураєв.Він подякував всім членам української делегації в асамблеї, а також президенту та голові ВР."Але передусім я хочу подякувати силам оборони України. Без вашого щоденного подвигу, без вашої мужності, без вашої боротьби цього б ніколи не сталося. Саме тому я сприймаю свій мандат насамперед як мандат отриманий від вас. Присягаюся, я вас не підведу", — додав нардеп.Потураєв є головою Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики. Раніше він обійняв посаду віцепрезидента Асамблеї та був переобраний на неї в липні 2026 року.Як писали Новини.LІVЕ, нещодавно нардепи у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про встановлення Дня пам’яті цивільних осіб, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України. Відзначати його пропонують щороку 16 березня — у роковини авіаудару російських військ по драматичному театру в Маріуполі у 2022 році. Документ також передбачає, що Кабінет міністрів має розробити план заходів для вшанування загиблих на державному рівні.Також у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який передбачає можливість виконання в Україні окремих рішень країн ЄС про позбавлення водіїв права керування транспортом. Це стосуватиметься, зокрема, порушень, пов’язаних із керуванням у стані сп’яніння, перевищенням швидкості та ДТП із загиблими або тяжко травмованими. Також документ пропонує дозволити керування автомобілем із 17 років за умови супроводу досвідченого водія, запровадити дворічний випробувальний строк для водіїв-початківців і визнавати електронні посвідчення водія.

Народна депутатка від "Слуга народу" Галина Третьякова розкритикувала проєкт державного бюджету на 2027 рік під час його розгляду у першому читанні. Вона заявила, що документ не враховує соціальну нерівність, створює дисбаланс в оплаті праці та пенсійному забезпеченні, а також не забезпечує належної підтримки малого бізнесу й прифронтових територій. Третьякова наголосила, що проголосувала проти проєкту за основу, хоча визнає необхідність фінансування держави під час війни.Про це народна депутатка заявила під час виступу у Верховній Раді, передає Новини.LІVЕ.

Зарплати в Україні можуть відрізнятися у 40 разів

Однією з головних проблем проєкту бюджету Третьякова назвала нерівну оплату праці однакової цінності у державному секторі. За її словами, різниця в зарплатах працівників, які виконують співставну роботу, може сягати 40 разів і більше.Для порівняння депутатка навела приклад європейських країн, де цей розрив, за її словами, зазвичай становить чотири-п’ять разів, а у Франції різницю у шість-сім разів вважають достатньою.Вона також звернула увагу на нерівність оплати праці всередині правоохоронної системи. Зокрема, однакові посади та схожі обов’язки можуть оплачуватися по-різному залежно від структури, у якій працює людина.Третьякова заявила, що така ситуація посилює суспільне відчуття несправедливості.

Розрив між пенсіями може сягати 100 разів

Другою проблемою депутатка назвала нерівність у пенсійному забезпеченні. За її словами, максимальна пенсія, яку виплачують за рішенням суду, може становити близько 260 тисяч гривень, тоді як мінімальні виплати — приблизно 2 тисячі гривень. Третьякова заявила, що різниця між такими пенсіями сягає 100 разів.Вона нагадала, що законодавство передбачало обмеження пенсій на рівні десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Однак, за її словами, на практиці існують численні судові рішення, які дозволяють отримувати значно більші виплати.Окремо Третьякова порушила питання пенсій кадрових військових, які не беруть участі в бойових діях, а також суддів і прокурорів. За її словами, частина представників цих категорій виходить на пенсію значно раніше за інших громадян — у середньому правоохоронці можуть отримувати пенсійне забезпечення приблизно з 49 років, а окремі жінки — у 36, 42 або 45 років.Вона також заявила, що близько пів мільйона кадрових військових отримують пенсії, а частина з них, за її твердженням, не досягла 60-річного віку, не має інвалідності та не бере участі в бойових діях.Депутатка наголосила, що загальні правила виходу на пенсію мають бути справедливими для всіх. Вона запропонувала встановити однаковий пенсійний вік залежно від страхового стажу

Третьякова розкритикувала систему оподаткування доходів

Третьою проблемою депутатка назвала систему оподаткування доходів фізичних осіб. Вона заявила, що чинний підхід не враховує фінансового становища домогосподарств і кількості людей, яких утримує платник податків.За її словами, під час визначення податкового навантаження потрібно враховувати, чи є в родині діти, люди з інвалідністю, літні родичі або інші утриманці.

Депутатка заявила про проблеми малого бізнесу

Окремий блок виступу стосувався зайнятості та підтримки підприємців. Третьякова розкритикувала урядову стратегію зайнятості, оскільки, за її словами, вона зосереджена переважно на найманих працівниках і недостатньо враховує самозайнятих людей та малий бізнес.Вона наголосила, що українці мають мати можливість працювати на себе, а не лише влаштовуватися до великих компаній. Для цього, на її думку, необхідно спростити умови ведення мікробізнесу.Вона також заявила, що місцева влада не повинна створювати додаткових перешкод для дрібних продавців і зносити їхні торговельні місця, особливо під час війни. За її словами, малим виробникам потрібна можливість продавати свою продукцію, адже без доступу до ринку вони не зможуть розвивати власну справу.

Прифронтові території ризикують втратити населення

Ще одним питанням Третьякова назвала підтримку прифронтових громад. Вона заявила, що такі території не повинні залишатися без людей, адже це означатиме втрату державної присутності та послаблення контролю над ними.За її словами, у прифронтових громадах мають продовжувати працювати комунальні підприємства, органи влади, пенсійні фонди, соціальні служби та суди. Для цього необхідно забезпечити людям належні умови праці й життя.Депутатка запропонувала розглянути механізми підтримки, подібні до тих, які застосовують у гірських районах.Третьякова також порівняла становище працівників місцевих установ із працівниками центральних органів влади, для яких, за її словами, передбачені окремі коефіцієнти оплати праці. Вона також запропонувала переглянути чисельність держслужбовців. За її словами, уряд має визначати граничну кількість державних службовців з урахуванням демографічної ситуації та можливостей бюджету.Третьякова вважає, що чисельність державного апарату не можна залишати незмінною, якщо кількість населення країни суттєво скоротилася. На її думку, держава має оцінити, скільки службовців може утримувати за рахунок податків громадян.

Третьякова розкритикувала зарплатні видатки на державні органи

Окрему увагу депутатка приділила запланованому збільшенню фондів оплати праці в різних державних органах. Вона порівняла показники, наведені під час її виступу, та заявила, що частина установ із високими зарплатами отримує значно більше коштів, тоді як для рятувальників збільшення не передбачили.За словами Третьякової, у проєкті бюджету на 2027 рік закладено такі зміни фондів оплати праці:

Державна служба України з надзвичайних ситуацій — 0%. Депутатка заявила, що для ДСНС не передбачили збільшення фонду оплати праці.Державна судова адміністрація — плюс 51%.Верховний Суд — плюс 13%.Конституційний Суд — плюс 29%.Вищий антикорупційний суд — плюс 56,88%.Офіс генерального прокурора — плюс 12,24%.Спеціалізована антикорупційна прокуратура — плюс 21,65%.Міністерство внутрішніх справ — плюс 23%.Державна прикордонна служба — плюс 13%.Національна поліція — плюс 0,59%.Апарат Міністерства оборони — плюс 24%.

Третьякова наголосила, що йдеться саме про збільшення фондів оплати праці, а не обов’язково про пропорційне підвищення зарплати кожного працівника. Водночас вона поставила під сумнів доцільність такого розподілу коштів на тлі потреби фінансувати армію.

Третьякова пропонує обмежити зарплати в наглядових радах

У своєму виступі депутатка також згадала поправки щодо оплати праці в наглядових радах державних підприємств. За її словами, вона пропонувала встановити механізм, за яким зарплата членів наглядових рад не могла б перевищувати рівень винагороди міністра або заступника міністра на підприємствах, де державі належить 50% або більше власності.Вона також розкритикувала загальний підхід до визначення зарплат у державному секторі. На її думку, представники окремих установ можуть обґрунтовувати необхідність збільшення виплат, але водночас держава недостатньо враховує навантаження працівників інших професій.

Питання фінансування помічників народних депутатів

Ще однією темою виступу стало фінансування роботи народних депутатів та їхніх помічників. Третьякова заявила, що подавала поправки, які передбачали перерозподіл коштів і можливість залучення політичних партій до фінансування роботи депутатів, які готують законопроєкти та політичні пропозиції.За її задумом, це мало б частково розвантажити бюджет Верховної Ради та перенести частину витрат на партії. Однак, за словами депутатки, ці пропозиції не підтримали.У підсумку Третьякова зазначила, що бюджет на 2027 рік потрібно розглядати з урахуванням потреб оборони, але водночас не допускати поглиблення соціальної нерівності. Вона пояснила, що проголосувала проти документа в першому читанні, оскільки вважає, що його потрібно доопрацювати та переглянути окремі підходи до розподілу публічних коштів.Як писали Новини.LІVЕ, бюджетний комітет Верховної Ради підтримав правку до проєкту держбюджету про підвищення зарплати військовим. Ініціатива стосується збільшення грошового забезпечення військовослужбовців. Остаточне рішення залежатиме від подальшого розгляду бюджетного документа.Також міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що державний бюджет України недоотримав майже 50 млрд грн доходів від початку року. За його словами, фінансові надходження до бюджету не відповідають запланованим показникам. Водночас уряд має забезпечувати фінансування ключових державних потреб, зокрема оборони та соціальних видатків.

У понеділок, 26 жовтня, Верховна Рада ухвалила рішення про продовження загальної мобілізації ще на 90 днів. Відповідно до документа, мобілізаційні заходи триватимуть до 29 січня 2027 року, а новий строк почнеться після завершення чинного періоду 31 жовтня. "За" проголосував 281 нардеп.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Загальну мобілізацію в Україні продовжено до 29 січня 2027 року

Законопроєкт №16183 про затвердження указу президента щодо продовження строку проведення загальної мобілізації зареєстрували у Верховній Раді 26 жовтня 2026 року. Документ передбачає продовження мобілізації ще на 90 діб — до 29 січня 2027 року.Ініціатором законодавчої пропозиції є президент України Володимир Зеленський. Попередній термін мобілізації спливає 31 жовтня 2026 року.

Як довго в Україні триває загальна мобілізація

Загальну мобілізацію в Україні оголосили 24 лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відтоді Верховна Рада періодично продовжує строк її проведення, зазвичай на 90 днів.Як писали Новини.LІVЕ, парламентарі також сьогодні продовжили дію воєнного стану. Його дія триватиме щонайменше до 29 січня 2027 року. Проте у деяких випадках президент може його скасувати достроково.Також сьогодні, 26 жовтня, парламент планує почати розгляд проєкту бюджету у першому читанні. Новини.LІVЕ повідомляли, що даний документ може підвищити зарплати військовим у 2027 році. Таку правку підтримали на бюджетному комітеті.

У понеділок, 26 жовтня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану ще на 90 днів. Відповідно до ухваленого рішення, особливий правовий режим діятиме до 29 січня 2027 року. Рішення ухвалили на підставі указу президента України Володимира Зеленського. "За" проголосували 293 нардепи.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Нардепи схвалили пропозицію президента про продовження воєнного стану

Продовження воєнного стану передбачає, що встановлений правовий режим залишатиметься чинним протягом наступних трьох місяців. Новий термін дії завершується 29 січня 2027 року.Відповідне рішення парламент ухвалив після розгляду президентського законопроєкту про затвердження указу щодо продовження строку дії воєнного стану.

Що таке воєнний стан і які обмеження він передбачає

Воєнний стан — це особливий правовий режим, який вводять у разі збройної агресії або загрози державній незалежності й територіальній цілісності. Законодавство передбачає низку заходів, які можуть застосовуватися під час воєнного стану залежно від обставин і рішень уповноважених органів. Зокрема, це:

запровадження комендантської години;перевірка документів і, за передбачених законом умов, огляд речей та транспортних засобів;встановлення особливих правил в’їзду й виїзду та обмеження пересування;заборона або обмеження проведення мирних зібрань та масових заходів;евакуація населення з небезпечних територій;використання майна для потреб оборони у визначеному законом порядку.

Як воєнний стан впливає на права громадян

Під час дії особливого правового режиму окремі конституційні права та свободи можуть тимчасово обмежуватися, якщо це необхідно для забезпечення оборони й безпеки держави. Такі обмеження мають бути визначені у встановленому законом порядку із зазначенням строку їхньої дії.

Чи можуть раніше скасувати воєнний стан

Відповідно до законодавства, президент може достроково скасувати його на всій території України або в окремих місцевостях за умови усунення загрози нападу чи небезпеки державній незалежності та територіальній цілісності країни.Як писали Новини.LІVЕ, нещодавно Верховна Рада ухвалила закон, який скасовує пільгу з ПДВ для товарів вартістю до 150 євро, замовлених через іноземні маркетплейси, зокрема АlіЕхрrеss і Теmu. Після набрання чинності новими правилами до таких покупок застосовуватимуть 20% ПДВ, який нараховуватиме та сплачуватиме онлайн-платформа. Водночас для некомерційних посилок вартістю до 45 євро, які фізичні особи надсилають одна одній, передбачено звільнення від податку.Також Рада перенесла запуск електронної системи простежуваності підакцизних товарів еАкциз із 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. Система має забезпечити контроль за обігом алкоголю, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет за допомогою електронних марок замість паперових. Відтермінування пов’язане з необхідністю завершити підготовку та забезпечити технічну готовність системи до повноцінної роботи.

Президент України Володимир Зеленський ініціював чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Відповідні законодавчі ініціативи зареєстрували у Верховній Раді та передали на опрацювання профільним комітетам. Запропонований термін продовження становить 90 днів — до 29 січня 2027 року.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Зеленський звернувся до Ради щодо продовження мобілізації та воєнного стану

Для продовження особливого правового режиму президент подав документ про затвердження указу від 26 жовтня 2026 року №1060/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану".Аналогічну ініціативу внесли щодо продовження загальної мобілізації. Обидва рішення потребують розгляду та ухвалення парламентом.Якщо народні депутати підтримають пропозиції, то воєнний стан та мобілізаційні заходи діятимуть ще три місяці — до 29 січня 2027 року.Попередній термін дії воєнного стану та загальної мобілізації спливає 30 жовтня 2026 року.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді пропонують встановити 16 березня Днем пам’яті цивільних осіб, які загинули внаслідок російської агресії проти України. Дату обрали на роковини авіаудару по драматичному театру в Маріуполі, де переховувалися мирні жителі, зокрема діти. Ініціатива передбачає вшанування всіх загиблих цивільних із 2014 року та проведення пам’ятних заходів на державному й місцевому рівнях.Також в Україні мешканцям багатоквартирних будинків можуть дозволити безоплатно отримувати у власність земельні ділянки під їхніми будинками та прибудинковими територіями. Відповідну ініціативу передбачає законопроєкт, який має врегулювати питання передачі землі співвласникам багатоквартирного житла. Запропоновані зміни спрямовані на визначення правового статусу таких ділянок і прав мешканців на землю, якою вони спільно користуються.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №16172, який пропонує врегулювати оформлення землі під багатоквартирними будинками та прибудинкових територій. Документ передбачає безоплатну передачу таких ділянок у спільну сумісну власність співвласників будинку. Авторами є низка нардепів від "Слуги народу".Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Землю під багатоповерхівками хочуть автоматично передавати співвласникам

Ініціатори законопроєкту зазначають, що хоча право власників квартир на таку землю вже передбачене законодавством, чіткого механізму її оформлення досі немає. Згідно із запропонованими змінами, землю під будинком, а також територію, необхідну для його обслуговування, передаватимуть співвласникам безоплатно. Для цього потрібно буде визначити межі ділянки та зареєструвати право власності. Представляти інтереси мешканців зможе ОСББ, управитель будинку або інша уповноважена ними особа.Водночас для таких земель пропонують встановити спеціальні обмеження: їх не можна буде продавати, ділити між окремими власниками квартир або передавати в заставу чи іпотеку. Проте за рішенням співвласників окремі частини прибудинкової території можна буде здавати в оренду або надавати в обмежене користування.Окремі вимоги стосуватимуться забудовників, які зводять кілька багатоквартирних будинків на одній земельній ділянці. Їх зобов’яжуть заздалегідь розділити землю так, щоб для кожного будинку була сформована окрема ділянка.Якщо законопроєкт ухвалять, він має набути чинності 1 січня 2027 року. Як писали Новини.LІVЕ, в Україні оновлять систему оцінки майна. Зміни стосуватимуться правил оцінювання нерухомості та іншого майна. Нововведення мають модернізувати систему оцінки й наблизити її до сучасних стандартів.Також нещодавно Верховна Рада відтермінувала запуск електронної системи еАкцизу до липня 2027 року. Система призначена для контролю за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет. Перенесення строків дасть бізнесу більше часу на підготовку до нових вимог.

Верховній Раді пропонують встановити в Україні День пам’яті цивільних осіб, загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. У проєкті постанови зазначено, що він відзначатиметься щорічно 16 березня. Авторами є нардепи Олександр Юрченко, Юрій Камельчук та Георгій Мазурашу.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на карту проєкту.Проєкт постанови на сайті Ради. Фото: скриншот

16 березня може стати Днем пам’яті цивільних, загиблих внаслідок війни

У супровідних документах зазначається, що внаслідок ударів РФ, мінування територій, насильства на тимчасово окупованих територіях, незаконного позбавлення волі, катувань та інших протиправних дій держави- агресора загинули тисячі цивільних. "Трагедії Бучі, Ірпеня, Маріуполя, Ізюма, Чернігова, Харкова, Херсона, Краматорська, Дніпра, Вінниці, Одеси, Києва та багатьох інших українських міст і сіл стали свідченням масштабних страждань цивільного населення внаслідок збройної агресії Російської Федерації", — йдеться в документі.Тому 16 березня пропонують встановити Днем пам’яті цивільних осіб, загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.Саме 16 березня 2022 року окупантами було завдано авіаційного удару по будівлі Донецького академічного обласного драматичного театру в Маріуполі, яка використовувалася як укриття для мирних жителів, зокрема дітей та їхніх родин.Також документом рекомендується Кабінету міністрів розробити та затвердити план заходів щодо відзначення зазначеного Дня пам’яті на державному рівні.Як писали Новини.LІVЕ, нещодавно у Верховній Раді з’явився законопроєкт про нові правила для водіїв. Зокрема, він пропонує дозволити керувати авто із 16 років. Також передбачається можливість позбавляти в Україні водійських посвідчень тих громадян, які мають аналогічні обмеження за кордоном.Також у парламенті зареєстровано проєкт постанови, яким пропонується скасувати нові правила бронювання від мобілізації, які встановив Кабінет міністрів. Крім того, ввтори постанови також пропонують переглянути доцільність створення Координаційного центру з питань бронювання. 

Комітет Верховної Ради з питань бюджету підтримав правку №1279 до держбюджету на 2027 рік щодо підвищення зарплат військовим. Конкретний відсоток підвищення з тексту прибрали за наполяганням уряду. Але у випадку схвалення цієї правки у сесійній залі, Кабінет міністрів має виконати таке доручення парламенту.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на нардепа Ярослава Железняка.Допис Ярослава Железняка. Фото: скриншот

Правку остаточно мають підтримати нардепи у сесійній залі

Правка підтримана в комітеті одноголосно."Тільки що бюджетний комітет підтримав нашу правку №1279 про збільшення зарплат військових. Ще раз, не просто переглянути, а збільшити! За наполяганням уряду виключили відсоток, але все ж таки. За — одноголосно", — написав Железняк.Пропозицію врахували разом із правкою №1283 щодо перегляду зарплат військовослужбовців.Ініціативу поставлять на підтвердження у сесійній залі вже наступного тижня. Для фактичного підвищення виплат після підтримки доручення парламентом уряд має змінити відповідну постанову.Як писали Новини.LІVЕ, у вересні Кабінет міністрів схвалив проєкт державного бюджету України на 2027 рік, у якому на оборону та безпеку передбачили 4,885 трлн гривень. Загальні видатки бюджету мають становити 7,272 трлн гривень, а серед інших пріоритетів — освіта, медицина, соціальна підтримка та допомога бізнесу.Також Новини.LІVЕ з посиланням на міністра фінансів Сергія Марченка повідомляли, що за січень–вересень 2026 року загальний фонд державного бюджету України недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів. Із цієї суми 32 млрд грн припали на серпень і вересень, а за підсумками року дефіцит податкових надходжень може зрости приблизно до 70 млрд грн. Серед причин недоотримання коштів Марченко назвав російські обстріли підприємств, знищення складів, блокування морських маршрутів і зниження споживчої впевненості.

В Україні пропонують змінити правила отримання водійських посвідчень. Зокрема, Верховній Раді пропонують дозволити керувати в Україні автомобілем особам, яким виповнилось 17 років. Крім того, документ передбачає позбавлення водійський прав для українців, які отримали аналогічне обмеження у країнах Європейського союзу.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

В Україні можуть дозволити супроводжуване керування автомобілем

У законопроєкті про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" пропонують оновити правила отримання, використання та поновлення водійських посвідчень, запровадити супроводжуване керування автомобілем із 17 років і встановити дворічний випробувальний строк для водіїв-початківців. Законопроєкт пропонує закріпити в законодавстві дві форми посвідчення водія — фізичну та мобільну, тобто електронну. Вони мають бути рівнозначними для підтвердження права керування транспортними засобами та строку дії посвідчення.Окремо передбачено, що пошкодження чи нечитабельність електронного носія, мікрочипа або QR-коду на фізичному посвідченні не припинятиме права керування, якщо його дійсність підтверджуватиметься державним реєстром. Технічні вимоги до електронних посвідчень і способів їх перевірки має визначити Кабінет міністрів.Одна з ключових новацій — можливість отримати право на керування легковим автомобілем категорії В до повноліття, але виключно за умови супроводу досвідченого водія.Для цього 17-річній особі потрібно буде:

пройти медичний огляд;пройти відповідну підготовку;успішно скласти теоретичний і практичний іспити.

Самостійно керувати автомобілем до досягнення 18 років не дозволятиметься.Супроводжуюча особа повинна перебувати на передньому пасажирському сидінні та має бути не молодшою за 24 роки, мати посвідчення категорії В щонайменше п’ять років і не бути позбавленою права керування протягом попередніх п’яти років. Також супроводжуючий не повинен перебувати під впливом алкоголю, наркотичних чи інших речовин або ліків, що погіршують увагу та реакцію.

Дворічний випробувальний строк для водіїв-початківців

Законопроєкт передбачає запровадження спеціального дворічного періоду для людей, які вперше отримали право на керування транспортним засобом.Для таких водіїв пропонують установити нульовий допустимий рівень алкоголю в організмі з урахуванням максимально допустимої похибки спеціального технічного засобу.Якщо водій-початківець отримає право керувати транспортом іншої категорії, для неї пропонують застосовувати строк, який залишився до завершення чинного випробувального періоду. Виняток передбачено для переходу з категорії АМ до іншої категорії — у такому разі починатиметься новий дворічний строк.

Вікові вимоги для різних категорій транспорту

Законопроєкт пропонує закріпити в законі перелік категорій транспортних засобів і мінімальний вік, з якого можна отримати право на керування.Мінімальний вік для надання права на керування транспортними засобами становить:

16 років — для категорій АМ, А1 та В1;18 років — для категорій А2, В, ВЕ, С1 та С1Е;20 років — для категорії А за умови наявності не менше двох років досвіду керування транспортними засобами категорії А2, або 24 роки — без вимоги щодо такого досвіду; 21 рік — для категорій С, СЕ, D1 та D1Е;24 роки — для категорій D та DЕ; 21 рік - для категорії Т.

В Україні пропонують визнавати посвідчення водія країн ЄС

Окремий блок законопроєкту стосується взаємного визнання, обміну та заміни посвідчень водія, виданих в Україні й державах Європейського Союзу.Посвідчення, видані країнами ЄС, пропонують визнавати в Україні з дня вступу нашої держави до Євросоюзу або з іншої дати, передбаченої міжнародним договором України.Обмін посвідчення водія, виданого державою ЄС, можна буде здійснювати без повторного складання теоретичного та практичного іспитів.

Україна може позбавляти прав громадян, які мають аналогічні обмеження в ЄС

Законопроєкт передбачає механізм, за яким окремі рішення компетентних органів держав ЄС про позбавлення права керування транспортними засобами зможуть виконуватися в Україні.Йдеться про рішення, пов’язані з такими порушеннями:

керування транспортом у стані алкогольного сп’яніння;керування під впливом наркотичних засобів;перевищення встановленої швидкості;порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть або тяжкі тілесні ушкодження іншої людини.

Для виконання рішення воно має набрати законної сили та більше не підлягати оскарженню в державі, де сталося порушення. Також необхідно точно встановити особу водія.Ще одна умова — позбавлення, зупинення чи обмеження права керування має бути встановлене щонайменше на три місяці, а на момент отримання повідомлення невідбута частина строку повинна перевищувати один місяць.Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає скасування пільги з ПДВ для комерційних посилок з-за кордону вартістю до 150 євро. Після набуття змінами чинності на такі покупки поширюватиметься податок за ставкою 20%, а відповідальність за його сплату покладатиметься на електронні платформи або їхніх посередників. Нові правила, які можуть вплинути на вартість замовлень з АlіЕхрrеss і Теmu, планують запровадити з 1 липня 2027 року.Також нещодавно у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови про скасування рішення Кабінету міністрів щодо нових правил бронювання військовозобов’язаних працівників. Документ передбачає перегляд урядового рішення від 13 жовтня та проведення консультацій із представниками бізнесу, а ініціативу підтримали 63 народні депутати.

Голова парламентського комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк запропонувала перенести обговорення законопроєктів в онлайн-формат, щоб підвищити ефективність роботи Верховної Ради. За її словами, пленарні засідання регулярно перериваються через повітряні тривоги, а політичні сили наполягають на виступах із парламентської трибуни. Через це депутати втрачають час, який могли б використати для голосування за вже погоджені документи.Про це Шуляк заявила в ефірі "Ранок.LІVЕ".

У Раді хочуть змінити підхід до обговорення законопроєктів

За словами депутатки, раніше онлайн-обговорення законопроєктів могли тривати п’ять-шість годин, однак після узгодження позицій документ вносили до парламенту, де його швидко ухвалювали. Такий підхід, на її думку, дозволяв попередньо опрацювати спірні питання та досягти консенсусу між учасниками обговорення."Вже в Верховну Раду вносилися обговорені з усіх сторін законопроєкти, з консенсусом, і всі за них голосували дуже швидко. Зараз у нас не виходить. Все одно хочуть політичні сили виходити за трибуну, хочуть робити політичні заяви", — зазначила Шуляк.Вона наголосила, що під час воєнного стану парламент має розглянути десятки законопроєктів, однак повітряні тривоги ускладнюють роботу. За її словами, депутати не можуть використовувати підвальні приміщення Верховної Ради для голосування під час небезпеки, тому час для ухвалення рішень обмежений.Шуляк вважає, що попереднє обговорення документів онлайн дозволило б ефективніше використовувати час пленарних засідань. За її оцінкою, протягом короткого проміжку між повітряними тривогами парламент міг би проголосувати за 10–15 законопроєктів, якщо вони вже були б погоджені.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді запропонували змінити порядок роботи під час повітряних тривог, щоб парламент міг продовжувати пленарні засідання в укритті. За проєктом постанови, народні депутати матимуть до 10 хвилин, щоб перейти в безпечне місце, де зможуть реєструватися, записуватися на виступи та голосувати через електронну систему. Документ також передбачає скасування чинної норми про обов’язкове переривання засідання через повітряну тривогу.Новини.LІVЕ повідомляли, що нова система голосування з телефона не передбачає повноцінної дистанційної роботи народних депутатів. Як пояснив нардеп Олександр Федієнко, парламентарі зможуть використовувати власні телефони для голосування лише у визначеному укритті Верховної Ради. Отже, голосувати з дому чи з будь-якого іншого місця за межами парламентського укриття за цією системою не можна.

У Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови щодо перегляду рішення уряду про зміни в системі бронювання військовозобов’язаних працівників. Документ пропонує скасувати рішення Кабінету міністрів від 13 жовтня та провести консультації з представниками бізнесу. Ініціативу підтримали 63 народні депутати.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на карту проєкту на допис нардепа Ярослава Железняка.Допис Ярослава Железняка. Фото: скриншот

Урядове рішення про бронювання хочуть скасувати: постанову підписали 63 нардепи

Основна мета документа: скасувати рішення Кабміну від 13 жовтня про нові правила бронювання.Автори постанови також пропонують переглянути доцільність створення Координаційного центру з питань бронювання. Якщо його все ж створять, до складу органу мають увійти представники бізнес-асоціацій, а його повноваження пропонують обмежити консультативно-дорадчими функціями без права ухвалювати обов’язкові для підприємств рішення.Станом на 11:00 текст законопроєкту та супровідні документи відсутні на сайті парламенту.

Передісторія

13 жовтня Кабінет міністрів схвалив зміни до організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану.Ініціатива викликала критику з боку представників бізнесу та народних депутатів, які застерігають від можливих ризиків для підприємств оборонно-промислового комплексу, енергетики й критичної інфраструктури. Як писали Новини.LІVЕ, 15 жовтня Верховна Рада ухвалила закон, який скасовує пільгу зі сплати ПДВ для комерційних посилок з-за кордону вартістю до 150 євро. Після набуття новими правилами чинності на такі покупки поширюватиметься ПДВ у розмірі 20%, а нараховувати та сплачувати його мають електронні платформи або їхні посередники. Запровадити зміни планують із 1 липня 2027 року, водночас для некомерційних посилок між фізичними особами вартістю до 45 євро передбачено збереження пільги.Також 14 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому закон про оцінку майна, який передбачає оновлення правил визначення вартості активів відповідно до європейських і міжнародних стандартів. Документ запроваджує цифровізацію процедур, створення єдиної професійної організації оцінювачів, оновлення вимог до їхньої кваліфікації та механізми досудового врегулювання спорів. Також передбачено посилення відповідальності фахівців, можливість для банків оцінювати майно для власних потреб і відкриття українського ринку для іноземних оцінювачів.

У четвер, 15 жовтня, Верховна Рада підтримала запит до президента України щодо посмертного присвоєння звання Героя України журналістці Вікторії Рощиній та військовому Миколі Карпюку. Йдеться про вшанування їхнього внеску та обставин, за яких вони загинули. Остаточне рішення про присвоєння державних нагород має ухвалити президент України.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Хто така Вікторія Рощина

Вікторія Рощина — українська журналістка, яка висвітлювала російську агресію, життя людей на тимчасово окупованих територіях і події на фронті. Вона співпрацювала з Нrоmаdskе, "Українською правдою" та іншими медіа, готувала репортажі з гарячих точок і розповідала про наслідки російської окупації.На початку повномасштабного вторгнення журналістка працювала на сході України, зокрема висвітлювала ситуацію в окупованих містах. У березні 2022 року російські військові затримали її в Бердянську Запорізької області та утримували близько десяти днів. Після звільнення Рощина продовжила журналістську роботу й знову вирушала на окуповані території. 3 серпня 2023 року журналістка зникла під час поїздки на тимчасово окуповану територію. Російська сторона підтвердила, що утримує її, лише навесні 2024 року. Рідні та колеги тривалий час не мали повної інформації про місце її перебування й умови утримання.У вересні 2024 року Рощину, за даними української сторони, мали включити до списків на обмін, однак додому вона так і не повернулася. У жовтні 2024 року стало відомо про її смерть у російському ув’язненні. Російська сторона вказала датою смерті 19 вересня 2024 року, але спочатку не повідомила обставин загибелі. У 2025 році журналістські розслідування встановили, що Рощина померла в слідчому ізоляторі в місті Кізел Пермського краю Росії. Розслідувачі також повідомляли про ознаки катувань на тілі журналістки. 

Що відомо про Миколу Карпюка

Микола Карпюк — український громадський і політичний діяч, співзасновник Української національної асамблеї — Української народної самооборони (УНА-УНСО) та колишній політв’язень Кремля. Він народився 21 травня 1964 року в селі Великий Житин на Рівненщині й долучився до українського національного руху ще на початку 1990-х років.Микола Карпюк. Фото: Юрій Гончаренко/Fасеbооk Карпюк брав участь у громадсько-політичному житті України, зокрема в акції "Україна без Кучми", Помаранчевій революції та Революції гідності. Також він був пов’язаний із бойовими подіями в Придністров’ї та Абхазії. У березні 2014 року Карпюка затримали в Росії. У 2016 році російський суд засудив його до 22,5 року позбавлення волі за обвинуваченнями, пов’язаними з участю в бойових діях під час Першої чеченської війни. Українські правозахисники та представники влади заявляли про політичний характер переслідування й застосування тортур для отримання зізнань.У вересні 2019 року Карпюк повернувся до України в межах обміну утримуваними особами між Україною та Росією. Після початку повномасштабного вторгнення він долучився до Сил оборони України. 19 вересня 2026 року Микола Карпюк загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку внаслідок удару російського безпілотника. Йому було 62 роки. Про загибель повідомили українські громадські та політичні діячі, які знали його й співпрацювали з ним. Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який передбачає запровадження ПДВ у розмірі 20% на товари вартістю до 150 євро, придбані через іноземні маркетплейси. Податок нараховуватимуть на вартість товарів, а відповідальність за його сплату покладатимуть на електронні платформи або визначених ними посередників. Нові правила мають запрацювати з 1 липня 2027 року, водночас пільгу для некомерційних посилок вартістю до 45 євро планують зберегти.Також Рада ухвалила законопроєкт №15532, який переносить повноцінний запуск системи еАкцизу з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. Система має забезпечити електронний облік і простежуваність обігу алкоголю, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет, замінивши паперові акцизні марки електронними ідентифікаторами. Відтермінування пояснюють необхідністю доопрацювати й протестувати програмне забезпечення, а також підготувати бізнес до нових вимог; для окремих порушень передбачили перехідний період зі зменшеними штрафами.

В Україні змінять правила оподаткування товарів, які громадяни замовляють на іноземних маркетплейсах із доставкою поштою. Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт, який передбачає запровадження податку на додану вартість для таких покупок вартістю до 150 євро. Нові правила мають запрацювати з 1 липня 2027 року.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Рада змінює правила оподаткування посилок з-за кордону

Законодавчі зміни стосуються дистанційного продажу товарів, які надходять в Україну в міжнародних поштових та експрес-відправленнях.Законопроєкт передбачає запровадження ПДВ за ставкою 20% на товари, які фізичні особи купують через іноземні електронні платформи, якщо їхня фактурна вартість не перевищує 150 євро. Податок нараховуватимуть на вартість придбаних товарів.Відповідальність за нарахування та сплату ПДВ покладатимуть на підприємства електронних інтерфейсів, через які відбувається продаж. Якщо іноземна платформа не має відповідного представництва в Україні, вона зможе визначити посередника, який виконуватиме необхідні податкові обов’язки.Водночас законопроєкт зберігає звільнення від ПДВ для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро. Йдеться про посилки, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій для особистого або сімейного використання, якщо характер і регулярність відправлень не свідчать про комерційну мету.Окремі винятки передбачені для товарів, призначених для потреб безпеки й оборони, а також для визначених категорій товарів, які ввозять без оподаткування відповідно до законодавства.Очікується, що нові положення почнуть діяти з 1 липня 2027 року. Зміни мають наблизити українське законодавство до правил оподаткування електронної торгівлі, які застосовують у Європейському Союзі.Надходження від ПДВ із дистанційного продажу товарів через міжнародні поштові та експрес-відправлення планують спрямовувати до спеціального фонду державного бюджету для забезпечення потреб Збройних сил України.Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада 14 жовтня ухвалила закон про оновлення системи оцінки майна, який передбачає запровадження європейських і міжнародних стандартів та цифровізацію процедур. Документ також змінює правила підготовки й контролю оцінювачів, передбачає механізми досудового врегулювання спорів і відкриває український ринок для іноземних фахівців. Очікується, що нові правила зроблять оцінювання майна прозорішим і зрозумілішим для громадян та бізнесу.Також нещодавно народна депутатка Софія Федина заявила, що Верховна Рада може винести на голосування питання про проведення засідань в укритті вже найближчим часом. Вона стверджує, що там немає належних умов для прозорого голосування та розміщення всіх парламентарів, а також поставила під сумнів легітимність голосувань поза сесійною залою. Натомість Федина пропонує повернутися до формату початку 2022 року, коли депутати заздалегідь узгоджували рішення, голосували в сесійній залі, а потім продовжували роботу в комітетах і робочих групах.

У середу, 14 жовтня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт про оцінку майна, який передбачає зміну правил оціночної діяльності в Україні. Документ запроваджує єдині підходи до визначення вартості активів відповідно до європейських і міжнародних стандартів, а також передбачає цифровізацію процедур і посилення контролю за оцінювачами. Нові правила мають зробити оцінювання прозорішим, скоротити бюрократію та створити умови для роботи українських фахівців на міжнародних ринках.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Оцінка майна за новими правилами: що зміниться для українців

Одним із нововведень є впровадження міжнародних стандартів оцінки, які мають забезпечити єдині підходи до визначення вартості майна. Це також має зробити результати оцінювання зрозумілішими для громадян, бізнесу та іноземних інвесторів.Документ передбачає створення єдиної професійної організації оцінювачів, яка займатиметься навчанням фахівців, контролем якості їхньої роботи та захистом професійних інтересів.Також пропонується об'єднати підходи до оцінки землі та розташованих на ній будівель. Фахівці, які мають кваліфікацію для оцінювання земельних ділянок, зможуть працювати й у сфері оцінки нерухомості за передбаченими законом правилами.Законопроєкт передбачає оновлення системи кваліфікації та навчання оцінювачів. Зокрема, кваліфікаційні свідоцтва пропонують зробити безстроковими, а підтверджувати кваліфікацію фахівцям потрібно буде раз на три роки — через навчання або складання іспиту.Крім того, документ встановлює механізми дисциплінарної відповідальності оцінювачів і досудового врегулювання спорів. Для оскарження рішень дисциплінарної комісії передбачено створення апеляційного комітету.Окремі зміни стосуються судових експертиз: пропонується запровадити єдині правила оцінювання майна для цієї сфери. Це має уніфікувати підходи до визначення вартості активів під час судових розглядів.Передбачається можливість для банків самостійно оцінювати майно для внутрішніх потреб. Це має розширити інструменти фінансових установ під час роботи з активами.Також документ відкриває український ринок для іноземних оцінювачів і створює умови для виходу українських фахівців на міжнародні ринки. Очікується, що це сприятиме конкуренції та наближенню професійних стандартів в Україні до міжнародних.Для громадян зміни мають означати зрозуміліші процедури оцінки майна та менше можливостей для зловживань. Як писали Новини.LІVЕ, нардепа Олексія Гончаренка сьогодні офіційно виключили з фракції "Європейська солідарність". Рішення ухвалили через ідеологічні розбіжності та його публічні заяви щодо завершення війни й майбутньої системи безпеки України. У фракції наголосили, що його позиція розходиться з політичними принципами партії.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що Верховна Рада може проголосувати за новий формат засідань. Народна депутатка Софія Федина повідомила, що відповідне питання можуть винести на голосування вже завтра. Ідеться про можливість зміни формату парламентської роботи, зокрема проведення засідань в умовах повітряних тривог.

Народного депутата Олексія Гончаренка остаточно виключили зі складу парламентської фракції "Європейська солідарність". З моменту оголошення він стає позафракційним депутатом. У цій партії він пропрацював 12 років.Про це під час пленарного засідання оголосив перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко, передає Новини.LІVЕ.

Корнієнко оголосив про вихід Гончаренка з фракції

"Європейська солідарність заявила про виключення з фракції народного депутата Олексія Гончаренка", — зачитав Корнієнко.Гончаренко прокоментував своє виключення з фракції у Теlеgrаm."Офіційно. Мене виключили з фракції "Європейська солідарність". Про це зараз оголосили з трибуни Ради. Дякую колегам за 12 років роботи. Ми разом змогли добитись великих змін в Україні і продовжим працювати для України. Тримаєм стрій!", — написав він.Допис Олексія Гончаренка. Фото: скриншотЯк писали Новини.LІVЕ, фракція "Європейська солідарність" вирішила виключити народного депутата Олексія Гончаренка через ідеологічні розбіжності та його позицію щодо завершення війни з Росією. Зокрема, 2 жовтня парламентар закликав обговорити можливі поступки Москві, серед яких — послаблення санкцій в обмін на припинення далекобійних ударів і обмеження бойових дій на Донбасі. У фракції заявили, що такі пропозиції суперечать їхній позиції щодо майбутньої системи безпеки України, її незалежності та права самостійно визначати зовнішньополітичний курс.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що народного депутата Олексія Гончаренка можуть виключити зі складу делегації України в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) після його виключення з фракції "Європейська солідарність". За словами нардепа Юрія Камельчука, міжнародні парламентські делегації формуються за квотами фракцій, тому подальшу участь Гончаренка мають розглянути регламентний комітет і голова Верховної Ради. Водночас автоматичного виключення не відбувається — рішення залежатиме від подальших процедур.

Питання про проведення засідань Верховної Ради в укритті можуть винести на голосування вже 14 або 15 жовтня. Народна депутатка від "Європейської Солідарності" Софія Федина заявила, що в укритті немає належних умов для прозорого голосування та розміщення всіх парламентарів. Також вона висловила сумніви щодо легітимності голосувань поза сесійною залою.Про це Федина повідомила в ефірі Ранок.LІVЕ.

Парламент може перенести засідання в укриття

Нардепка заявила, що в укритті немає умов для прозорого голосування та належного розміщення всіх парламентарів. Також вона поставила під сумнів легітимність голосувань поза сесійною залою."Сьогодні або завтра, можуть навіть спробувати винести це питання (роботу в укритті — ред.) на голосування Верховної Ради. І буде здійснюватися тиск на народних депутатів, щоб голосувати. Перш за все, наголошу, в укритті немає умов для прозорого голосування, яке буде повністю забезпечене від зовнішнього втручання", — наголосила вона.Депутатка виступила за повернення до формату роботи, який застосовували на початку 2022 року. За її словами, тоді парламентарі заздалегідь погоджували рішення, після чого збиралися в сесійній залі приблизно на пів години для голосувань, а потім продовжували працювати в комітетах і робочих групах."Ми наполягаємо на тому, що в цих складних умовах, які ми маємо зараз, ми повернулися до системи роботи початку 2022 року. Коли усі рішення напрацьовувалися консенсусом завчасу, а далі ми заходили в сесійну залу, наприклад, на півгодинки. За півгодинки 30 голосувань і пішли далі працювати в комітетах, в робочих групах і так далі. Мені здається, що це абсолютно нормальний компроміс", — сказала вона.Федина також розповіла, що в понеділок, 12 жовтня, через тривалу повітряну тривогу не відбулася година запитань до уряду. За її словами, парламентарі пропонували провести її в укритті, оскільки для цього не потрібно було проводити голосування, однак отримали відмову.Як писали Новини.LІVЕ, у Верховній Раді пропонують змінити порядок роботи парламенту під час повітряних тривог. За проєктом постанови, депутати матимуть до 10 хвилин, щоб перейти в укриття, де зможуть продовжити пленарне засідання, реєстрацію та голосування через електронну систему. Документ також передбачає особисте голосування нардепів і скасування норми про обов’язкове переривання засідання під час тривоги.Народний депутат Олександр Федієнко пояснив, що нова система голосування з телефона не означатиме повноцінної дистанційної роботи Верховної Ради. Парламентарі зможуть голосувати за допомогою власних телефонів, але лише перебуваючи у визначеному укритті парламенту. За словами Федієнка, до самої системи в нього немає претензій з погляду інформаційної безпеки, однак вразливим елементом залишається людський фактор.

У вівторок, 13 жовтня, Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15532, який передбачає перенесення повноцінного запуску електронної системи простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет. Документ пропонує відтермінувати перехід на еАкциз із 1 листопада 2026 року до 1 липня 2027 року, а також установити перехідний період для підприємств, які працюють із підакцизною продукцією. Крім того, ініціатива передбачає поетапне застосування штрафів за окремі порушення та можливість подальшого продажу продукції з паперовими акцизними марками.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Що таке еАкциз і для чого його запроваджують

ЕАкциз — це електронна система, яка має забезпечувати простежуваність обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет. Вона передбачає перехід від традиційних паперових акцизних марок до електронних ідентифікаторів, а також цифровий облік руху продукції.Завдяки системі держава має отримати більше можливостей для контролю за виробництвом, імпортом і продажем підакцизних товарів. Електронна простежуваність також покликана допомогти виявляти нелегальний обіг продукції та зменшувати ризики ухилення від сплати акцизного податку.

Чому хочуть відтермінувати запуск системи

Законопроєкт переносить повноцінне запровадження еАкцизу з 1 листопада 2026 року на 1 липня 2027 року. Необхідність додаткового часу пояснюють тим, що система потребує подальшого технічного доопрацювання, перевірки сумісності програмного забезпечення та тестування взаємодії між усіма учасниками.Зокрема, необхідно завершити інтеграцію програмних рішень підприємств з електронною системою, перевірити основні бізнес-процеси, провести функціональне, інтеграційне та навантажувальне тестування. Також учасникам ринку потрібно підготувати технічне обладнання та перевірити роботу системи в практичних умовах.Автори законопроєкту вважають, що запуск без завершення цих робіт може створити труднощі для виробників, імпортерів і продавців підакцизної продукції. Додатковий перехідний період має дати бізнесу змогу підготуватися до нових вимог без ризику порушення безперервності виробництва й торгівлі. 

Які строки роботи системи пропонують установити

Законопроєкт передбачає кілька етапів переходу до повноцінного функціонування еАкцизу:

до 30 червня 2027 року — продовження тестового функціонування програмного забезпечення електронної системи;з 1 січня до 30 червня 2027 року — робота системи в промисловій експлуатації в тестовому режимі;з 1 липня 2027 року — повноцінна промислова експлуатація електронної системи.

Що пропонують змінити у штрафах

Законопроєкт також передбачає адаптаційний період, протягом якого штрафні санкції за відповідні порушення застосовуватимуться в зменшеному розмірі.Зокрема, пропонується встановити такі перехідні правила:

з 1 липня до 31 грудня 2027 року — штрафи застосовуватимуть у розмірі 10% від установленої суми;з 1 січня до 30 червня 2028 року — штрафи становитимуть 30% від установленої суми.

Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада 12 жовтня ухвалила в першому читанні та в цілому законопроєкт №16119, який розширює можливості використання мов національних меншин, що є офіційними мовами ЄС, та мов корінних народів України в освітньому процесі. Документ передбачає можливість створення шкіл зі статусом закладів національних меншин або корінних народів, а також врахування їхньої історії, культури й традицій в освітніх програмах. Також Кабінет міністрів зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, який передбачає можливість залучати підрозділи Державної прикордонної служби та Національної гвардії України до міжнародних миротворчих операцій і багатонаціональних навчань за кордоном. Ідеться, зокрема, про місії під егідою ООН, НАТО, Європейського Союзу та інших міжнародних організацій, для участі в яких знадобиться рішення президента України або Верховної Ради. Ініціатива має врегулювати правові підстави для направлення цих підрозділів за кордон, адже чинне законодавство не передбачає достатніх механізмів для їхньої участі в таких операціях.