Новини.Live

У четвер, 18 червня, Верховна Рада відхилила сім проєктів постанов, які пропонували скасувати рішення про ухвалення закону про зміни до Державного бюджету на 2026 рік. Йдеться про законопроєкт №15224. Тим самим парламент розблокував його підписання та набрання чинності.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Зміни до Держбюджету: куди розподілили кошти

Закон, який парламент ухвалив 10 червня, передбачає збільшення видатків на сектор безпеки й оборони на 1,56 трлн грн за рахунок фінансової допомоги Європейського Союзу.Серед ухвалених рішень — зміна підходу до розрахунку заробітної плати працівників Національного антикорупційного бюро. Відтепер вона прив’язується до прожиткового мінімуму у розмірі 3328 грн замість 3028 грн, при цьому загальний обсяг фінансування НАБУ залишився без змін.Також додатково передбачено 10 млн грн для забезпечення діяльності центрального апарату Держрибагентства (окрім витрат на оплату праці).Окремим блоком рішень стало збільшення фінансування енергетичного сектору та пов’язаних структур. Зокрема, апарат Міністерства енергетики отримає додатково 559,1 млн грн за рахунок коштів Резервного фонду, ще 46,1 млн грн спрямовано Держенергонагляду. Для проведення робіт із ліквідації шахт передбачено 127,5 млн грн із Резервного фонду.Найбільшим за обсягом рішенням Ради стало фінансування Державного агентства з управління зоною відчуження — 599,1 млн грн, з яких 525,1 млн грн спрямовуються на утримання та підтримку об’єкта "Укриття".Також 95 млн грн перерозподілено на користь апарату Національного комітету спорту осіб з інвалідністю, при цьому загальний обсяг видатків Міністерства молоді та спорту не змінився.Спікер парламенту Руслан Стефанчук одразу підписав закон.Як писали Новини.LІVЕ, у Раді зареєстровано ініціативу про звільнення від покарання військових, які самовільно залишили частину. Проте йдеться лише про мобілізованих. Ті, хто пішов служити за контрактом, відбуватимуть покарання за СЗЧ.Також Новини.LІVЕ повідомляли про пропозицію нардепів значно посилити покарання за екологічні злочини. За обтяжуючі такі злочини може загрожувати 10 років в’язниці.

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає пом’якшення покарання за самовільне залишення військової частини (СЗЧ) для окремих категорій військовослужбовців. Йдеться про мобілізованих бійців, які брали участь у бойових діях із захисту України. Автором є нардеп Георгій Мазурашу.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.

Мазурашу пропонує умовні строки за СЗЧ для мобілізованих учасників бойових дій

Автор ініціативи пояснює необхідність змін значною кількістю кримінальних проваджень за фактами СЗЧ та дезертирства. За даними, наведеними у пояснювальній записці з посиланням на інформацію Офісу Генерального прокурора, станом на жовтень 2025 року було відкрито понад 311 тисяч таких проваджень, з яких близько 255 тисяч стосувалися СЗЧ і понад 56 тисяч — дезертирства.На думку депутата, частина цих випадків пов’язана з психологічним виснаженням військових після участі в бойових діях, а також із недоліками системи мобілізації та проходження служби. У зв’язку з цим пропонується змінити підхід до покарання мобілізованих військовослужбовців, які мають бойовий досвід.Законопроєкт передбачає внесення змін до Кримінального кодексу України. Зокрема, пропонується дозволити судам застосовувати звільнення від відбування покарання з випробуванням до мобілізованих військових, які брали участь у бойових діях та були засуджені за самовільне залишення частини.Для таких військовослужбовців покарання за СЗЧ в особливий період, а також під час воєнного стану, формально залишатиметься у вигляді позбавлення волі. Водночас суд зможе призначати умовний термін відповідно до статті 75 Кримінального кодексу.Водночас для військовослужбовців, які проходять службу за контрактом, чинний підхід до відповідальності за СЗЧ пропонується залишити без суттєвих змін.Як зазначається у пояснювальній записці, метою законодавчої ініціативи є зміна підходу до покарання військових, які брали участь у захисті України, та надання судам більшої гнучкості під час ухвалення рішень у таких справах.Як писали Новини.LІVЕ, в Раді також зареєстровано ініціативу про покарання для командирів, які ігнорують рапорти підлеглих. Максимальне покарання закриття на гауптвахті на строк до 10 діб.Крім того, в паралменті зареєсровано законопроєкт про покарання для ТЦК. Йдеться про незаконне позбавлення волі або насильницьке викрадення людини. Автором теж є Георгій Мазурашу.

У п'ятницю, 12 червня, у Верховній Раді склав присягу нардеп Андрій Левус. Він увійшов до фракції "Європейська солідарність". Парламентар замінив у парламенті Степана Кубіва, який помер 18 травня.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Нардеп Левус увійшов до фракції "Європейська солідарність"

Присягу Левус складав із трибуни."Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників", — сказав Левус.

Довідка

Андрій Левус вже був нардепом у 2014–2019 роках. Він представляв у парламенті партію "Народний фронт". Під час парламентських виборів 2019 року він балотувався до Верховної Ради від "Європейської солідарності", однак депутатський мандат не отримав.У 2020 році правоохоронні органи повідомили про підозру екснардепу у справі щодо отримання компенсації за проживання в столиці. За версією слідства, протягом трьох років — з кінця 2014-го до кінця 2017-го — Левус отримав із державного бюджету майже 544 тисячі гривень відшкодування витрат на проживання в готелі "Київ", хоча його родина мала у власності житло в Києві.Втім, у 2021 році Вищий антикорупційний суд визнав колишнього парламентаря невинуватим та ухвалив виправдувальний вирок. Згодом це рішення підтвердила й Апеляційна палата суду.Після цього прокурори САП звернулися до касаційної інстанції з вимогою переглянути судові рішення. У квітні 2026 року стало відомо, що Верховний Суд розгляне касаційну скаргу у справі щодо виправдання Андрія Левуса.Як писали Новини.LІVЕ, 11 червня у парламенті склав присягу Микола Давидюк. Він поповнив ради фракції "Голос". Парламентар має сертифікацію спостерігача ОБСЄ.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що нардепи підтримали збільшення виплат поліцейським. Тепер окрім зарплати ще буде надбавка за вислугу років. Вона може складати навіть 50% посадового окладу.

У четвер, 11 червня, у Верховній Раді склав присягу народного депутата політолог Микола Давидюк. Він вступив до фракції "Голос". ЦВК зареєструвала Давидюка нардепом після того, як парламент підтримав дострокове припинення повноважень Володимира Цабаля.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Микола Давидюк увійшов до фракції "Голос"

"Присягаю на вірність Україні. Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників", — зачитав Давидюк текст присяги.Після цього перший заступник голови ВР Олександр Корнієнко зачитав про входження Давидюка до складу фракції "Голос".

Довідка

Микола Давидюк — український політичний експерт, аналітик та громадський діяч, який спеціалізується на питаннях внутрішньої та міжнародної політики. Освіту здобув в Українському державному університеті імені М. П. Драгоманова, де вивчав іспанську мову та світову літературу, а також проходив навчання за програмами Школи державного управління імені Джона Кеннеді при Гарвардському університеті.Перший досвід участі в політичних процесах отримав під час місцевих виборів у столиці у 2006 році.Упродовж своєї діяльності Давидюк долучався до міжнародних спостережних місій. Зокрема, з 2013 року він має сертифікацію спостерігача ОБСЄ та брав участь у моніторингу виборчих кампаній у низці країн, серед яких Грузія, Іспанія та Киргизстан.У 2019 році став одним із засновників громадсько-політичної ініціативи "Дій з нами", створеної спільно з журналістом і громадським діячем Мустафою Найємом. Після початку повномасштабної війни Росії проти України активно долучився до волонтерської роботи та підтримки оборонних і гуманітарних проєктів. Як писали Новини.LІVЕ, у середу, 10 червня, парламент ухвалив закон, яким підвищив зарплати поліцейським. Мінімальний посадовий оклад поліцейського складатиме не менше десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Крім того будуть доплати за вислугу років.Також Рада внесла зміни до Держбюджету. Цим же законом пропонувалось відновити Дорожній фонд. Проте в останній момент нардепам не вистачило голосів для підтримки такої ініціативи.

У середу, 10 червня, Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №6506-1 про внесення змін до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію". Він передбачає підвищення заробітної плати поліцейським. "За" проголосували 269 парламентарів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Поліцейські отримуватимуть надбавку за вислугу років

Законом внесяться зміни до статті 94 Закону "Про Національну поліцію". Відтепер грошове забезпечення має враховувати складність, інтенсивність та ризики служби, а також сприяти залученню кваліфікованих фахівців до правоохоронних органів і стимулювати високі результати роботи.Однією з ключових новацій є встановлення мінімального посадового окладу поліцейського на рівні не менше десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.Крім того, запроваджується оновлена структура виплат, до якої входитимуть посадовий оклад, доплата за спеціальне звання, надбавка за вислугу років, виплати за доступ до державної таємниці, доплата за науковий ступінь або вчене звання, а також премія. Розмір премії, якщо вона нараховуватиметься, не зможе перевищувати 30% посадового окладу.Також законом встановлено нову шкалу надбавок за вислугу років. Розмір доплати залежатиме від тривалості служби в поліції та становитиме від 5% посадового окладу для працівників зі стажем від одного року до двох років і до 50% для тих, хто прослужив понад 25 років.Надбавка за вислугу років передбачається у таких розмірах:

за наявності стажу служби в поліції від одного до двох років — 5%;від двох до чотирьох років — 10%;від чотирьох до семи років — 15%;від семи до 10 років — 20%;від 10 до 13 років — 25%;від 13 до 16 років — 30%;від 16 до 19 років — 35%;від 19 до 22 років — 40%;від 22 до 25 років — 45%;понад 25 років — 50% посадового окладу.

Окремі положення стосуються поліцейських, які виконують службові обов’язки за межами України. Для них зберігатиметься виплата грошового забезпечення в гривні, а також передбачатиметься додаткова винагорода в іноземній валюті.Водночас працівники поліції, яких відряджено до інших державних органів, установ або організацій, отримуватимуть грошове забезпечення з урахуванням посадового окладу за місцем відрядження та інших належних виплат відповідно до займаної посади.Документ перебував на розгляді парламенту ще з 2022 року.Як писали Новини.LІVЕ, сьогодні Рада також внесла зміни до Держбюджету. За таке рішення проголосували 242 парламентарі. Водночас в останній момент нардепи виступили проти відновлення Дорожнього фонду.Крім того, нещодавно парламент ратифікував угоду, яка допоможе Україні отримати 90 млрд євро від ЄС. Йдеться про виконання умов програми Ukrаіnе Fасіlіty. Документом зокрема закріплюється норма щодо продовження дії 5% військового збору ще на три роки.

У середу, 10 червня, Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт про внесення змін до Держбюджету. "За" проголосували 242 нардепи. До другого читання було підтримано вісім правок.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Нардепи не підтримали правку про відновлення Дорожнього фонду

Зазначимо, що профільним комітетом до другого читання було погоджено відновлення Дорожнього фонду на 25%. Проте нардепи це рішення не підтримали у сесійній залі.До другого читання в залі було ухвалено такі зміни до бюджету:

встановити розрахунок заробітної плати працівників НАБУ, виходячи з прожиткового мінімуму у розмірі 3328 грн замість 3028 грн, без збільшення загального обсягу фінансування Бюро;спрямувати додатково 10 млн грн на забезпечення діяльності центрального апарату Держрибагентства (за винятком витрат на оплату праці);збільшити фінансування апарату Міненерго на 559,1 млн грн за рахунок коштів Резервного фонду;виділити 127,5 млн грн із Резервного фонду для проведення робіт із ліквідації шахт;передбачити додаткові 46,1 млн грн для Держенергонагляду за рахунок Резервного фонду;надати Державному агентству з управління зоною відчуження додаткове фінансування у розмірі 599,1 млн грн, з яких 525,1 млн грн спрямувати на утримання та підтримку об’єкта "Укриття", використовуючи кошти Резервного фонду;здійснити перерозподіл 95 млн грн на користь апарату Національного комітету спорту осіб з інвалідністю без збільшення загального обсягу видатків Міністерства молоді та спорту України.

Як писали Новини.LІVЕ, у вівторок, 9 червня, парламент ухвалив закон про оподаткування цифрових платформ. Йдеться про так званий податок на ОLХ та Ubеr. Він почне діяти щонайменше з січня 2027 року.Також нардепи закликали президента України Володимира Зеленського посприяти швидшому поверненню українських воїнів, які були поранені в Оленівці. Адже серед полонених досі залишаються 46 важкопоранених українських захисників. Відповідний депутатський запит підтримали 272 парламентарі.

У середу, 9 червня, Верховна Рада підтримала депутатський запит до президента України щодо першочергового повернення з російського полону важкопоранених захисників Маріуполя, які постраждали внаслідок теракту в Оленівці. Автором є народний депутат від групи "Відновлення України" Олександр Ковальов. "За" проголосували 272 парламентарі.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту та допис Ковальова.

46 важкопоранених в Оленівці українських захисників досі залишаються в полоні

Під час пленарного засідання парламент спочатку надав попередню підтримку відповідному запиту. За це рішення проголосували 276 народних депутатів. Після цього Верховна Рада ухвалила рішення про офіційне направлення запиту главі держави, яке підтримали 272 парламентарі.За словами Ковальова, до нього звернулися родини військовополонених, які постраждали під час теракту в Оленівці. Вони вже четвертий рік чекають на повернення своїх рідних, а серед полонених досі залишаються 46 важкопоранених українських захисників."Рятувати життя та повертати наших людей додому — наш найперший обов'язок. Наше спільне завдання — використати всі можливі інструменти та канали, щоб визволити поранених бійців", — наголосив народний депутат.Ковальов висловив сподівання на активізацію процесу звільнення військовополонених та позитивне рішення щодо повернення захисників додому.

Довідка

Теракт в Оленівці стався в ніч на 29 липня 2022 року на території колонії, де утримувалися українські військовополонені, зокрема оборонці Маріуполя. Внаслідок вибуху загинули десятки українських військових, ще багато отримали поранення.Як писали Новини.LІVЕ, 9 червня Рада погодила оподаткування цифрових платформ. Проте військовий збір із таких доходів не нараховуватиметься. Також це не стосуватиметься доходів, менше ніж 2000 євро на рік.Також нардепи ухвалили закон про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України. Ним встановлюються європейські підходи до оцінки ризиків і технічного регулювання на залізниці. Зокрема йдеться про підготовку та сертифікацію машиністів, а також ліцензування перевізників.

У вівторок, 9 червня, Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №14174 "Про безпеку та інтероперабельність залізничного транспорту України". "За" проголосували 254 народні депутати. Документ впроваджує європейську систему оцінки ризиків та нові підходи до технічного регулювання. Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Українську залізницю інтегрують до європейського простору

Документ закладає нові правила функціонування залізничного транспорту та наближає українську залізничну систему до європейських стандартів. Він спрямований на гармонізацію національного законодавства з вимогами Європейського Союзу у сфері безпеки руху та технічної сумісності залізниць.Новий закон визначає механізми забезпечення безпеки на залізничному транспорті, а також встановлює підходи до регулювання інтероперабельності — здатності української залізничної інфраструктури та рухомого складу працювати за єдиними правилами з європейською мережею. Зокрема йдеться про європейські підходи до оцінки ризиків і технічного регулювання на залізниці щодо підготовки та сертифікації машиністів, а також ліцензування перевізників.Очікується, що впровадження документа сприятиме подальшій інтеграції української залізниці до спільного залізничного простору ЄС, спростить міжнародні перевезення та створить умови для модернізації галузі відповідно до європейських вимог.Робота над законопроєктом тривала кілька місяців. Після ухвалення в першому читанні парламентарі подали понад дві тисячі поправок, які розглядалися за участю представників профільного міністерства, залізничної галузі, бізнесу та експертного середовища.У парламенті наголошують, що реалізація закону є важливим кроком для виконання Україною зобов’язань перед Європейським Союзом у межах Угоди про асоціацію та переговорного процесу щодо членства в ЄС. Також документ пов’язаний із виконанням умов міжнародних програм підтримки та відновлення країни.Як писали Новини.LІVЕ, 9 червня Рада також ухвалила закон про цифрові платформи. Згідно з документом, доходи з Glоvо, Uklоn, Воlt та Ubеr та інших платформ оподатковуватимуться. Проте закон почне діяти не раніше, ніж з січня 2027 року.Також нещодавно в Раді зареєстрували ініціативу про покарання для працівників ТЦК. Йдеться про випадки незаконного затримання людей. Максимальне покарання передбачає 12 років ув’язнення.

У вівторок, 9 червня, Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ. Йдеться зокрема про такі платформи, як Glоvо, Uklоn, Воlt та Ubеr. "За" проголосував 241 нардеп.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Військовий збір із доходів від цифрових платформ не нараховуватиметься

Цей законопроєкт є одним із умов програми МВФ. Документ почне діяти не раніше січня 2027 року.Таким чином, починаючи з 2027 року, в Україні планують запровадити новий механізм оподаткування доходів, отриманих через цифрові сервіси. Згідно із законодавчою ініціативою, онлайн-платформи самостійно утримуватимуть податок із виплат користувачам за ставкою 10%. При цьому військовий збір із таких доходів не нараховуватиметься.Наразі громадяни сплачують із своїх доходів 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору, що разом становить 23%.Документ також передбачає пільговий ліміт для продажу товарів через інтернет-платформи. Доходи в межах 2000 євро на рік не підлягатимуть оподаткуванню, незалежно від кількості здійснених угод.Нові правила стосуватимуться як українських, так і міжнародних цифрових сервісів, що працюють з українськими користувачами. Йдеться, зокрема, про платформи для замовлення таксі, доставки товарів і їжі, короткострокової оренди житла, онлайн-маркетплейси та інші подібні сервіси.Ініціатива спрямована на приведення українського законодавства у відповідність до міжнародних стандартів податкової прозорості, зокрема рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і вимог європейської директиви DАС7 щодо обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.Крім того, закон входить до пакета податкових змін, необхідних для збільшення надходжень до бюджету. Реалізація цих кроків є частиною зобов’язань України перед міжнародними партнерами, серед яких МВФ та Європейський Союз. Як писали Новини.LІVЕ, в Україні можуть повернути Дорожній фонд. Таку норму можуть прописати у законопроєкті про зміни до Держбюджету-2026. Крім того, нардепи пропонують рахувати зарплату НАБУ за прожитковим мінімумом 3328 грн, а не 3028 грн.Законопроєкт про зміни до Держбюджету-2026 Рада підтримала у першому читанні 28 травня. Таким чином доходи державного бюджету збільшуються більш ніж на 2,2 трлн грн. Найбільше коштів спрямують на оборону.

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про внесення змін до статті 146-1 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за незаконне позбавлення волі або насильницьке викрадення людини. Ініціатива стосується випадків, які можуть виникати під час проведення заходів з оповіщення та мобілізації. Автором є нардеп від фракції "Слуга народу" Георгій Мазурашу.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на сайт парламенту.Законопроєкт на сайті Ради. Фото: скриншот

У Раді пропонують змінити Кримінальний кодекс через порушення під час мобілізації

Законопроєкт пропонує внести зміни до кримінального законодавства та посилити покарання за незаконне утримання людини або її насильницьке зникнення під час мобілізаційних заходів. Автор ініціативи вважає, що такі дії повинні мати окрему правову оцінку та тягнути за собою суворішу відповідальність.Наразі текст законопроєкту та пояснювальна записка відсутні на сайті Ради. Після опрацювання в комітеті їх винесуть на розгляд парламенту в сесійній залі.У разі ухвалення закону нові норми доповнять статтю 146-1 Кримінального кодексу, яка регулює відповідальність за незаконне позбавлення волі або насильницьке викрадення людини.Зокрема, за арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, пропонують карати позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.Примусове утримання особи у приміщеннях органів військового управління за відсутності законних підстав або понад встановлений законом строк адміністративного затримання, або примусове вилучення засобів зв’язку у затриманої особи, вчинені службовою особою ТЦК, караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.Покарання може загрожувати не лише тим, хто безпосередньо вчинив такі дії, а й посадовцям, які віддали незаконний наказ або не зупинили порушення з боку своїх підлеглих. За такі дії пропонують карати позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.Якщо ж порушення стосувалося неповнолітнього, кількох осіб або супроводжувалося насильством чи жорстоким поводженням, покарання може зрости до 12 років ув’язнення.Також документ передбачає, що виконання завідомо незаконного наказу не звільнятиме від кримінальної відповідальності.Як писали Новини.LІVЕ, парламенту пропонують значно змінити реформу мобілізації. Зокрема пропонують обмежити термін перебування військовослужбовців в районі ведення бойових дій. Також документ може запровадити чіткі терміни демобілізації.Також Рада може запровадити штрафи для командирів ЗСУ. За ігнорування чи невчасний розгляд рапортів підлеглих пропонують карати арештом на строк до 10 діб. Не у воєнний стан офіцерам загрожує штраф від 850 до 17 тис. гривень.

Робоча група бюджетного комітету Верховної Ради розглянула правки до законопроєкту про зміни до Держбюджету-2026. 1857 правок відхилили, а вісім підтримали повністю. Загалом законопроєкт підтриманий 21 членом комітету.Про це повідомила голова Комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа та нардепка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк, передає Новини.LІVЕ.Допис Роксолани Підласи. Фото: скриншот

Бюджетний комітет підтримав зміни до Держбюджету-2026

Підласа зазначила, що комітет підтримав такі правки:

рахувати зарплату НАБУ за прожитковим мінімумом 3328 грн, а не 3028 грн, без збільшення загальних видатків Агентства;доручити уряду відновити Дорожній фонд у 2027 році в розмірі 25%;перерозподілити 10 млн гривень на апарат Держрибагентства (не на зарплати);додати 559,1 млн гривень на апарат Міненерго, коштом Резервного фонду;додати 127,5 млн гривень на ліквідацію шахт, коштом Резервного фонду;додати 46,1 млн гривень на Держенергонагляд, коштом Резервного фонду;додати 599,1 млн гривень Державному агентству з управління зоною відчуження, в тому числі 525,1 млн гривень — на об'єкт "Укриття", коштом Резервного фонду.

А також перерозподілити 95 млн гривень на апарат Національного комітету спорту інвалідів, без збільшення загальних видатків Мінмолодьспорту.Крім того, нардепи виділили 1,4 млрд гривень на виплати для працівників Служби судової охорони.Як писали Новини.LІVЕ, у парламенті зареєстровано ініціативу про покарання українських командирів. Це пропонують робити у випадку, якщо вони проігнорували чи невчасно розглянули рапорти підлеглих. Максимальним покаранням може бути 10 діб на гауптвахті.Також Новини.LІVЕ повідомляли, що нардепи не змогли декриміналізувати порнографію. Для ухвалення цього рішення не вистачило 19 голосів. Проте ці зміни стосувалися б лише повнолітніх українців.

Українських командирів можуть карати арештом на строк до 10 діб за ігнорування чи невчасний розгляд рапортів підлеглих, згідно із новим законопроєктом у Верховній Раді. Парламентський законопроєкт № 15120 пропонує запровадити гауптвахту та грошові штрафи.Про це йдеться у статті "Судово-юридична газета", передає Новини.LІVЕ.

Командирів каратимуть арештом за ігнорування рапортів

Щоби змусити керівництво реагувати на рапорти підлеглих військових вчасно, народні депутати запропонували законопроєкт №15120. Документ має доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення абсолютно новою статтею 172-21 і запровадити жорстку систему покарань для армійського керівництва.Суворість стягнень за ігнорування солдатських звернень залежатиме від ситуації в країні. У звичайних умовах офіцерам загрожує штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Але якщо порушення станеться повторно або в особливий період (але без воєнного стану), покарання зросте до 100–200 мінімумів, або ж командира закриють на гауптвахті на строк до 5 діб.Проте, найсуворіші заходи передбачили для умов воєнного стану: за проігнорований чи залишений без розгляду рапорт доведеться викласти від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів штрафу або ж відсидіти під арештом на гауптвахті від 5 до 10 діб.

Юристи розкритикували новий законопроєкт щодо покарань за ігнорування рапортів

Попри благородну мету захистити права військових, ініціатива викликала серйозні зауваження у самому парламенті та серед експертів. Головна претензія полягає в тому, що закон просто дублює вже наявні правила. В українському законодавстві вже прописана відповідальність за подібні дії.Наприклад, стаття 172-13 карає за зловживання службовим становищем, а стаття 172-14 — за перевищення повноважень. За перевищення влади офіцеру вже зараз загрожує штраф від 70 до 145 неоподатковуваних мінімумів або до 7 діб гауптвахти, а в особливий період ці цифри зростають до 145–285 мінімумів штрафу чи 7–10 діб арешту.Ба більше, якщо бездіяльність командира чи його недбале ставлення до служби призвели до важких наслідків, то за статтями 425, 426 та 426-1 Кримінального кодексу України винному загрожує реальний тюремний строк. Тому нове виокремлення цього правопорушення аналітики вважають надмірним, адже воно лише заплутає суди та правоохоронців.Окрім дублювання, у тексті знайшли чимало технічних помилок. Автори використали вираз "військові посадові особи", тоді як чинні закони офіційно використовують термін "військові службові особи", що прописаний у примітці до КУпАП.Така плутанина в поняттях створює ризики правової невизначеності на практиці. Також у проєкті проігнорували позицію Конституційного Суду України, за якою між ухваленням закону та його введенням у дію має минути розумний проміжок часу, щоб усі встигли підготуватися. Наостанок, розробники документа порушили статтю 27 Бюджетного кодексу України та статтю 91 Регламенту Верховної Ради. У пояснювальній записці вони вказали, що грошей із бюджету витрачати не доведеться, а навпаки — казна може поповнитися за рахунок сплати нових штрафів. Проте жодних реальних фінансово-економічних розрахунків та математичних обґрунтувань до проєкту закону так і не додали.Новини.LІVЕ раніше писали, що Президент України Володимир Зеленський провів у суботу, 30 травня, спеціальну нараду за участі керівника Офісу Президента Кирила Буданова, секретаря РНБО Рустема Умєрова та міністра енергетики Дениса Шмигаля. Під час зустрічі обговорили ключові пріоритети на найближчі тижні, зокрема дипломатичні питання, посилення протиповітряної оборони, обміни полоненими та стан енергетичного сектору.Також міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що переговорний формат між Україною, США та Росією на рівні делегацій втратив ефективність. За його словами, через позицію Москви процес, який координується Сполученими Штатами, фактично зупинився.

Ратифікація нової міжнародної угоди з Європейським Союзом юридично зобов'язала Україну переглянути правила для малого бізнесу та запровадити додаткові податки. За словами народного депутата від "Слуги народу" Сергія Демченка, посилення податкового тиску, зокрема поява податків на посилки та онлайн-платформи, тепер є лише питанням часу.Таку заяву він зробив в ефірі програми "Ранок.LІVЕ".

Уникнути оподаткування посилок в Україні не вдасться нікому

Голосування за ратифікацію міжнародної угоди з Євросоюзом наклало на українську державу жорсткі зобов'язання, які безпосередньо вплинуть на фінансове становище платників. Документ повністю заблокував можливість відмовитися від майбутнього підвищення податків."Тепер, якщо серед низки зобов'язань йдеться про так званий в народі як його називають податок на посилки, податок на ОLХ, то фактично рішенням про ратифікацію ми зобов'язали себе таки ухвалити ось ці законопроєкти про ці податки на посилки на ОLХ. Питання тільки в часі. Крок назад ми вже робити не можемо. Якщо слідувати закону, то так. Це закон. Те, що ми прийняли, це не просто якийсь документ ми погодили. Це ми прийняли закон. Він набув статусу закону. Після ратифікації ця угода для нас це статус закону. А закони повинні виконувати всі громадяни України", — пояснив нардеп.Документ також передбачає масштабне реформування системи спрощеного оподаткування, що зачепить інтереси приватних підприємців та представників малого бізнесу. Сергій Демченко визнав, що майбутній перегляд правил єдиного податку матиме негативні наслідки для гаманців українців.Парламентар також прокоментував саму процедуру ухвалення цього рішення, погодившись із критикою своєї колежанки щодо поспішності голосування. За його словами, підтримання такого законопроєкту напередодні було суперечливим кроком для тих обранців, які публічно виступають проти зростання податків. Політик додав, що відтермінування ратифікації не спровокувало б жодної кризи, а дало б змогу скоригувати умови на користь громадян."І я думаю, що я погоджуся з колежанкою, яка сказала тільки що, що обманювати себе, голосувати за відповідний законопроєкт вчора було, якщо ти не плануєш голосувати за збільшення податкового навантаження в Україні. Це і правильно, і чесно стосовно себе і до своїх виборців. І, на мою думку, якщо вчора було б не проголосовано, нічого критичного не сталося, ми проголосували в тому вигляді, в який ми могли б його змінити наступного тижня, і сьогодні ми могли б це питання розглянути", — підсумував нардеп.Новини.LІVЕ писав раніше, 26 травня, що у Верховній Раді провалили голосування законопроєкт, яким мали внести зміни до Митного кодексу щодо оподаткування посилок. Йдеться про скасування пільгового порогу на посилки до 150 євро.Згідно законопроєкту відтак для більшості міжнародних посилок, зокрема із АlіЕхрrеss та Теmu, можуть запровадити податок на додану вартість, через що покупки для українців подорожчають. Також покупцям варто врахувати, що ПДВ, імовірно, доведеться оплачувати ще до отримання товару. Як пояснила Ніна Южаніна, податок планують нараховувати на всі закордонні товари незалежно від їхньої ціни, тобто оподаткування діятиме вже з першої гривні вартості. Наразі ПДВ сплачують лише за міжнародні відправлення дорожчі за 150 євро. Якщо маркетплейс зареєстрований в українських митних органах, податок до бюджету перераховуватиме сама платформа. У разі відсутності такої реєстрації сплачувати ПДВ покупцям доведеться самостійно ще до отримання посилки.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який розширює повноваження органів місцевого самоврядування щодо підтримки сектору безпеки і оборони під час воєнного або надзвичайного стану. Документ спрямований на посилення ролі громад у забезпеченні обороноздатності держави. Він також врегульовує низку організаційних і кадрових питань у системі місцевого самоврядування.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на картку законопроєкту.

Президент підписав закон щодо посилення ролі місцевого самоврядування під час війни

Закон передбачає, що органи місцевої влади зможуть активніше долучатися до підтримки Збройних сил України, за винятком закупівлі зброї та боєприпасів. Крім того, розширюються їхні повноваження щодо будівництва, облаштування та утримання інженерних і фортифікаційних споруд.Документ також надає право виконавчим органам сільських, селищних і міських рад затверджувати та змінювати місцеві бюджети, програми соціально-економічного розвитку, а також здійснювати міжбюджетні трансферти у випадках, коли громада перебуває під тимчасовою окупацією і не створено військову адміністрацію.Окремо врегульовано питання статусу місцевих голів: передбачена можливість призначення сільського, селищного або міського голови керівником військової адміністрації без припинення його основної посади.Крім того, закон дозволяє державним службовцям і посадовцям місцевого самоврядування, які перебувають у вимушеній відпустці або простої, переходити на роботу в інші органи влади, військові адміністрації чи установи публічного права.Також документ розширює управлінські можливості керівництва обласних і районних рад у разі вакантних посад їхніх голів під час дії воєнного стану.Як писали Новини.LІVЕ, президент подякував Верховній Раді за ратифікацію фінансової угоди 28 травня. Йдеться про допомогу Україні в розмірі 90 мільярдів євро. Проте для цього парламент має ухвалити низку законів, які вимагає ЄС.Цей документ в Раді зареєстрував Зеленський. Він передбачає зміни у сфері податкової, митної та економічної політики. Зокрема, парламенту пропонують оподаткувати доходи з цифрових платформ. 

У четвер, 28 травня, Верховна Рада підтримала ратифікацію грантової угоди між Україною та Францією, яка передбачає залучення 71 мільйона євро на відновлення критичної інфраструктури та розвиток ключових галузей економіки. Йдеться про законопроєкт №0374, який раніше до парламенту вніс Кабінет міністрів. Документ стосується угоди між урядами України та Французької Республіки, підписаної 20 лютого 2026 року в Києві.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Україна отримає 71 млн євро гранту від Франції

Після ратифікації Україна отримає правові механізми для використання грантових коштів Франції. Фінансування планують спрямувати на відбудову та модернізацію важливих сфер, які постраждали через війну.Зокрема, кошти підуть на:

охорону здоров’я;енергетичну інфраструктуру;транспорт та інші інфраструктурні проєкти;аграрний сектор;системи водопостачання та водовідведення;іригацію;переробку відходів;гуманітарне розмінування;житлове будівництво;розвиток цифрових технологій.

Французьке фінансування допоможе прискорити відновлення критично важливих об’єктів та підтримати економічну стійкість України в умовах війни та післявоєнної відбудови.Як повідомляли Новини.LІVЕ, парламент 28 травня підтримав ратифікацію кредитної угоди з Європейським Союзом щодо надання Україні фінансування в обсязі 90 млрд євро. Проте у Меморандумі з ЄС визначена низка ключових зобов’язань для України. Виконання цих умов є частиною євроінтеграційного курсу.Також Україна переходить на європейські правила держзакупівель. Очікується, що це дозволить малому та середньому бізнесу брати участь у масштабних тендерах та зменшить домінування великих компаній на ринку держзамовлень. Ухвалення закону також є частиною пакета реформ, необхідних для отримання міжнародної фінансової підтримки.

У четвер, 28 травня, Верховна Рада не підтримала законопроєкт про декриміналізацію порнографії для повнолітніх. Документ передбачає зміни до статті 301 Кримінального кодексу України та скасовує кримінальну відповідальність за виготовлення і поширення контенту для дорослих за взаємною згодою. "За" проголосували лише 207 нардепів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.Документом передбачалося, що повнолітні українці не нестимуть кримінальної відповідальності за створення, зберігання, перевезення чи пересилання матеріалів еротичного та порнографічного характеру, якщо у справі немає примусу, насильства або участі неповнолітніх.Водночас закон не означає повної легалізації порноіндустрії. Частина обмежень залишалася б чинною, а за окремі порушення і надалі передбачалося суворе покарання.Зокрема, кримінальна відповідальність і надалі б діяла за:

виготовлення або поширення контенту серед неповнолітніх;примушування до участі у створенні порно;зйомку без згоди людини;контент із насильством, тваринами чи іншими жорстокими збоченнями;сутенерство та сексуальну експлуатацію.

Автори законопроєкту пояснюють, що головною метою змін є усунення правової колізії, через яку моделі платформ на кшталт ОnlyFаns могли офіційно сплачувати податки, але водночас залишатися під ризиком кримінального переслідування.За словами ініціаторів, стара редакція статті 301 ККУ містила нечіткі формулювання, що дозволяло відкривати кримінальні провадження навіть щодо добровільного контенту між дорослими людьми. Через це закон неодноразово критикували правозахисники та представники цифрової індустрії.Новина доповнюється

Президент України Володимир Зеленський подякував депутатам за оперативну ратифікацію угоди з ЄС. Вона передбачає допомогу Україні в розмірі 90 мільярдів євро. Документ було опрацьовано парламентарями за один день.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на допис Зеленського.Допис Володимира Зеленського. Фото: скриншот

Президент назвав голосування за ратифікацію угоди одним із найважливіших

"Вдячний усім парламентарям, які так оперативно ратифікували угоду з Євросоюзом про підтримку обсягом 90 мільярдів євро для України на два роки. Ці кошти посилять нашу стійкість і допоможуть захищати життя наших людей, відновлювати зруйноване після російських ударів та обороняти нашу незалежність", — йдеться в повідомленні.Глава держави зазначив, що це було одне з найбільш важливих голосувань, яке демонструє конструктивність спільної роботи й готовність чути одне одного."Єдність в Україні це те, що завжди працює на Україну. Вдячний і нашим європейським партнерам за готовність бути з Україною та дієво допомагати нашому захисту, нашій дипломатії та нашому відновленню. Україна на повну силу захищає Європу, і повноцінна підтримка України обов’язково посилить і всю Європу. Слава Україні!", — додав він.Як повідомляли Новини.LІVЕ, парламент сьогодні ратифікував кредитну угоди з Європейським Союзом. Вона передбачає надання Україні фінансування в обсязі 90 млрд євро. Проте для цього Україна має виконати низку вимоги від ЄС.Також нардепи внесли зміни до держбюджету на 2026 рік. Основне: посилення сектору безпеки і оборони. Для цього буде виділено додаткових 1,56 трлн гривень.

У четвер, 28 травня, Верховна Рада ухвалила за основу зміни до Державного бюджету на 2026 рік, спрямовані на посилення сектору безпеки і оборони. Рішення ухвалено після погодження масштабної позики Європейського Союзу в обсязі 90 млрд євро на 2026–2027 роки, частина якої буде спрямована на фінансування державних потреб уже наступного року. "За" проголосували 240 нардепів.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Доходи державного бюджету збільшаться більш ніж на 2,2 трлн грн

Згідно з ухваленими змінами, у 2026 році Україна очікує близько 45 млрд євро міжнародної підтримки. Із цієї суми 31,8 млрд євро спрямують на сектор оборони та безпеки, а ще 13,2 млрд євро — на покриття дефіциту державного бюджету. Перший транш фінансування очікується вже у червні.Загалом доходи державного бюджету збільшуються більш ніж на 2,2 трлн грн, що стало можливим завдяки міжнародній фінансовій допомозі та надходженням у межах виконання Плану України.Основний акцент змін — посилення сектору безпеки і оборони. Додатково передбачено 1,56 трлн грн, які розподілено таким чином:

174,3 млрд грн — на грошове забезпечення військовослужбовців;1,37 трлн грн — на розвиток озброєння та військової техніки;14,6 млрд грн — резерв для сектору безпеки і оборони.

Окремо передбачено фінансування розвитку оборонно-промислового комплексу, модернізації техніки та збільшення виробництва українського озброєння.Також закладено 40 млрд грн на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів і громад. Кошти спрямують на підготовку до осінньо-зимового періоду, захист енергетичної інфраструктури та забезпечення стабільної роботи критичних систем.Ще 40 млрд грн передбачено до резервного фонду для оперативного реагування на виклики воєнного часу та непередбачувані потреби держави.Як писали Новини.LІVЕ, Верховна Рада ухвалила рішення про ратифікацію кредитної угоди з Європейським Союзом. Проте реалізація угоди залежить від виконання визначеного ЄС переліку умов і реформ. У межах домовленостей Україна отримає доступ до фінансування в обсязі 90 млрд євро.Також нещодавно парламентарі провалили зміни до Митного кодексу, які стосувалися оподаткування посилок з-за кордону. Ним нардепи мали намір скасування пільговий поріг на посилки до 150 євро. Проте таке рішення підтримали лише 222 особи.

У четвер, 28 травня, Верховна Рада підтримала ратифікацію кредитної угоди з Європейським Союзом щодо надання Україні фінансування в обсязі 90 млрд євро. Рішення ухвалено в межах співпраці з ЄС та програми Ukrаіnе Fасіlіty. Документ передбачає реалізацію узгодженого пакету реформ, необхідних для отримання фінансової підтримки.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на засідання парламенту.

Для отримання коштів від ЄС Україна має ухвалити низку вимог

У межах угоди Україна зобов’язується виконувати умови програми Ukrаіnе Fасіlіty, а також дотримуватися положень меморандумів з ЄС, "Плану України" та узгодженого пакету реформ. Документ містить низку структурних змін у сфері податкової, митної та економічної політики.Зокрема, у Меморандумі з ЄС визначені такі ключові зобов’язання для України:

запровадження оподаткування міжнародних посилок (за винятком товарів для сектору безпеки й оборони);оподаткування доходів від цифрових платформ;продовження дії 5% військового збору ще на три роки (рішення вже ухвалено);реформа спрощеної системи оподаткування для ФОП, зокрема третьої групи;посилення боротьби з дробленням бізнесу з метою ухилення від податків;запровадження диференційованих ставок податку для ФОП третьої групи залежно від виду діяльності;продовження реформи ПДВ та митної системи;ухвалення нового Митного кодексу відповідно до стандартів ЄС.

Виконання цих умов є частиною євроінтеграційного курсу та необхідною складовою для отримання фінансування в межах угоди з Європейським Союзом.Новина доповнюється

Автор законопроєкту про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо запровадження перерви для психологічного розвантаження працівників (№15281) Сергій Гривко розповів, які зміни пропонує запровадити Верховній Раді. За його словами, працівникам треба дозволити займатися медитацією чи фізичною активністю. Таке розвантаження триватиме до 20 хвилин.Про це повідомляє Новини.LІVЕ з посиланням на допис Гривка.Допис Сергія Гривка. Фото: скриншот

Для психологічного розвантаження пропонують надати перерву тривалістю до 20 хвилин

За словами Гривка, законопроєкт передбачає запровадження на законодавчому рівні перерви для психологічного розвантаження працівників у якості способу підтримання психічного здоров’я та психоемоційної стійкості працівників, профілактики професійного вигорання та психологічного виснаження."За згодою роботодавця працівникам на їх прохання надається протягом робочого дня перерва для психологічного розвантаження тривалістю до 20 хвилин. Перерва для психологічного розвантаження включається до робочого часу", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що працівники можуть використати час цієї перерви для: 

медитації; дихальних вправ;фізичної активності; іншої діяльності, спрямованої на релаксацію та відновлення сил.

"Турбота про психоемоційний стан працівників — важлива умова ефективної та безпечної праці в сучасних умовах", — наголосив Гривко.Як повідомляли Новини.LІVЕ, в Україні планують змінити Трудовий кодекс. До ключових блоків у новому Трудовому кодексі входитиме цифровізація, детінізація, підхід до мінімальної зарплати, нові типи договорів, правила найму, звільнення, відпустки в робочий час, захист батьківства і материнства, інспекція праці, представництво інтересів працівників, механізми вирішення спорів і імплементація директив ЄС. Зокрема будуть запроваджені нові види трудових договорів.Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що проєкт нового Трудового кодексу має низку ризиків. У тому числі є ризик звуження прав працівників. Водночас омбудсман зазначив, що теперішній Кодекс законів про працю був створений за радянських часів і базувався на зовсім інших принципах трудових відносин.