Суспільне

Після літнього сплеску потік евакуйованих, які проходять через Харківський транзитний центр , зменшився удвічі — до 150-160 людей на день. Однак із настанням холодів кількість охочих виїхати знову зростатиме, прогнозує координатор центру Сергій Мусієнко.Звідки і як нині евакуюються люди — читайте у матеріалі Суспільне Харків. «Якби не було таких "прильотів", люди б не їхали»Любов Сінна евакуювалася з прифронтового Ізюма до Харкова. Жінка каже, що не хотіла виїжджати з початку повномасштабного вторгнення та пережила піврічну окупацію вдома. Але останніми місяцями російські атаки на місто посилилися: авіабомби та дрони б'ють вдень і вночі.«Багато почало виїжджати. Якби не було таких прильотів, звичайно, люди б не їхали, тому що, вдома є вдома. Найгарячіша пора почалася у 2024 році, і далі — 2025-й, 2026-й. Тут у нас уже було дуже гаряче. Тому що раніше в основному були артилерія, «Гради». А тепер це КАБи, «Шахеди», «Герані» — усе, що падає з неба. Це дуже важко», — розповідає Любов. Я особисто збираюся, як тільки перестануть бомбити, хоч буде холодно, хоч буде там важко, хоч будуть блекаути — я все одно буду повертатися. Це моя земля. «Хата потріскалася, бо і КАБи прилітають, і "Молнії"»Людмила Артьомова евакуювалася з прикордонного селища Слатиного разом із дочкою та сином. Каже, вирішила виїхати заради дітей — через засилля російських безпілотників.«Неможливо було терпіти. Бо день і ніч — то дрони над хатою, все в оптоволокні було заплутане: всі дерева, весь сад. Хата потріскалася, бо і КАБи прилітають, і "Молнії". Кожну ніч лягаєш і не знаєш, що буде. Лягаємо всі вдягнуті. Тоді й думаєш:"Толку, чи вдягнутий, чи не вдягнутий — як шарахне"», — згадує Людмила. Прийде сусідка і смикається, а я вже звикла, а тепер у мене тільки щось (станенься — ред.) труситься. Два інсульти перенесла, а ще думаю, не дай боже, третій інсульт буде. Дочка, діти біля мене, думаю, що ж вони мучаться і через мене сидять. Кажу: «Давайте поїхали, як не важко, давайте поїхали». «Наймали таксі, бо чекати сил не було»Ніна евакуювалася з Великобурлуцької громади Куп'янського району. Жінка не планувала залишати будинок, де прожила 70 років, але після влучання по двору найняла таксі й виїхала, розповіла жінка Суспільному.«Я казала: "Не поїду". Як прилетіло, є фотографії, у дворі і за двором лежало. Літак чорний, здоровий. Добре, що не вибухнув. Тоді день за днем все йшло. В нічний час і вдень не було ніякої перерви. Дрони, ракети. Покинули все і поїхали. Що могли, те і взяли..Наймали таксі і їхали, тому що все було зайнято, треба було чекати, а чекати [сил] далі не було», — ділиться Ніна. Транзитний центр у Харкові готується до зимового збільшення потокуЗараз у Харківському транзитному центрі найбільше людей з Великобурлуцької, Краматорської та Слов'янської громад. За словами координатора центру Сергія Мусієнка, порівняно з початком літа потік людей зменшився удвічі, оскільки на частині територій поменшало російських ударів. Однак із настанням холодів ситуація зміниться.«Ми готові до збільшення. Я вважаю, що воно можливе, звичайно, бо зима, холод. Я думаю, що люди будуть виїжджати. Але станом на зараз вже два місяці евакуація триває середня — 150-160 людей. Але якщо вона збільшиться, ми будемо до цього готові, і все буде добре», — говорить Мусієнко.За словами Мусієнка, після отримання гуманітарної допомоги в центрі близько 95% людей залишаються у Харкові та області. Інші виїжджають до центральних і західних регіонів України, зокрема до Львова та Хмельницького. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе

Оператор «Української правди» Ярослав Бондаренко розповів про те, як його та журналіста Михайла Ткача затримали в Австрії 8 жовтня.Про це Ярослав Бондаренко написав у Fасеbооk.Він заявив, що йому скрутили руку під час затримання. Також через затримання він дістав поранення склом на обличчі.Потім їх з Михайлом Ткачем роз'єднали австрійські поліцейські. Ярослава спочатку відвезли до СІЗО, але після оцінки його стану відправили до лікарні.Поліція початково інкримінувала йому шпигунство та роботу на розвідку іншої держави. «Після допиту адвокат подав заявку на негайне звільнення з камери з-під варти, як людини, що не становить загрози», — повідомив Ярослав Бондаренко.Бондаренко заявив, що поліцейські нібито не надали йому розʼяснень при затриманні та не бажали шукати в інтернеті інформацію про те, що він працює на українське видання та веде журналістські розслідування.8 жовтня ввечері стало відомо, що керівника відділу розслідувань «Української правди» Михайла Ткача затримали в Австрії під час редакційного завдання, пов'язаного з пошуком колишнього генпрокурора Руслана Кравченка. Редакція вважає затримання незаконним і вимагає звільнити журналіста.9 жовтня Михайла Ткача звільнили з-під варти. Про це повідомили у МЗС України.Михайла Ткача в Австрії заарештували з підозрою у шпигунстві. Про це повідомляє австрійський суспільний мовник ОRF.Міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер підтвердив, що цього тижня у Відні за підозрою у шпигунстві затримали чотирьох громадян України. Двоє з них — Ткач та оператор Ярослав Бондаренко. Доля інших двох заарештованих українців невідома.

Черкасці влаштували прибирання та озеленення одного з найстаріших узвозів міста — Старособорного.Однодумців збирали через соціальні мережі, а із саджанцями допомогли жителі узвозу, розповіла Суспільному організаторка Вікторія Духота.Суботній ранок 10 жовтня зустрів не вдома на дивані, а з граблями на Старособорному узвозі, розповів учасник толоки пан Олександр:«Мені знайомі написали у вайбері, що буде така толока. Вирішив прийти, бо це історичне місце, історія якого сягає ще середніх віків і міська влада не занадто за неї дбає мають дбати самі люди. В мене був вільний час — от і вирішив».Дар'я Соколенко досліджує історію Черкас і водить екскурсії містом. За її словами, ніколи не оминає увагою це місце: «Це місце, де було засноване наше місто.Тут була перша площа — Дзеленьгора, тут буквально під нашими ногами досі черкаський замок перший. І тому це місце повинно виглядати прекрасно, бути чистим і бути таким публічним простором».Організувала толоку на Старособорному узвозі Вікторія Духота. Живе тут 30 років і щиро переймається станом цієї місцини, розповіла вона. Свого часу створювала петицію, аби зберегти цю 150-річну бруківку, але депутати її не підтримали, додала організаторка. Відтоді робить, те що у її силах: «Перша толока відбулася в 2021 році, на початку травня. Їх тоді було дві поспіль. Дуже багато сміття вивезли. Просто камазами вивозилось сміття».За словами Вікторії Духоти, після кількарічної перерви цьогоріч теж взялася за благоустрій. Організувала толоку весною. Разом із однодумцями прибрали сміття та засадили схили квітами й кущами:«Тут посаджені . Виглядає прекрасно. До цього тут було сміття і завали».Нині після прибирання, планують продовжити озеленення схилу, зазначила пані Вікторія. Пані Людмила, яка мешкає поруч, вже несе саджанці з власного саду:«В нас є бузок. Зараз принесу ще іриси, принесу. Тільки іриси треба буде пообрізати».За словами Вікторії Духоти, цьогоріч двічі зверталася до міської влади, щоб передали саджанці для цієї території:«Мені сказали, що в приватні руки рослини не виділяються. Я ж їх саджу не вдома. Це міський простір. Я пояснила, що замість смітників посаджу рослини. Хоча в цьому році, за інформацією з офіційних джерел, виділено 25 мільйонів гривень на озеленення міста».Рослини, окрім естетичної функції, мають і практичну — вони укріплюють схил, додала організаторка. Читайте нас у Теlеgrаm Дивіться нас на YоuТubе Підписуйтеся на WhаtsАрр Вподобайте наш Іnstаgrаm Стежте за нами у Тіk Тоk

Від початку повномасштабної війни на території Херсонщини російські військові викрали 2053 цивільних. Серед них — представники місцевої влади, громадські діячі, журналісти, волонтери. За даними обласної прокуратури, на сьогодні звільнити вдалось 1052 бранців. Не всі родини мають змогу підтримувати зв'язок із рідними, яких незаконно ув'язнили. Ми поспілкувалися з сім'ями цивільних полонених і спитали, як вони ведуть боротьбу за їх повернення і куди звертаються по допомогу. «Тримається і нас підтримує»Щомісяця батьки Ірини Горобцової пишуть листи до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини — нагадують про доньку, яка понад чотири роки перебуває у російській неволі. Відповіді отримують однотипні, говорить мати Тетяна.« «Ми працюємо». Але ж нічого ніде не зроблено. Звичайно, той бік не дуже зацікавлений, щоб повертати людей. У них там багато цивільних. А наші мовчать. Ви десь чули за цивільних? Ні, мовчать. Хоча їх там не сотні, їх там тисячі сидять, і багато тих, хто вже засуджений, багато тих, хто не мають ніякого статусу», — каже жінка.13 травня 2022 року в їхню квартиру увірвались озброєні військові РФ, провели обшук і забрали доньку Ірину, розповідає батько Володимир Горобцов. Чоловік сповістив про це через соцмережі. Наступного дня батьки пішли в комендатуру, потім у СІЗО. Отримали відповідь, що Ірину вивезли до Криму. Тоді Володимир відправив листа до управління ФСБ у Криму.« Додав світлину, написав, яка була ситуація, і відправив електронною поштою. А потім весь червень не було зв'язку та інтернету. З'явився вже на початку липня і — є відповідь. В листі написали, що, мовляв, шукати не потрібно, вона перебуває під вартою. «Ця особа», — ні прізвища, ні імені, — «протидіяла СВО і до її завершення перебуватиме під вартою. Все решта – державна таємниця». І скільки разів потім не писали, у відповідь було одне й те ж формулювання, і все», — говорить чоловік.Наприкінці липня 2022 року батьки Ірини їздили у Сімферополь, звертались до ФСБ, але з ними ніхто не захотів розмовляти.« З черговим по телефону говорили, він сказав: «Їдьте додому, вам надішлють відповідь». Потім ми пішли в СІЗО-1, недалеко від залізничного вокзалу. Дочекались черги, зайшли туди, говоримо: «У нас донька тут». А нам: «У нас тут такої немає». Показали паспорти: «З цими паспортами можете сюди не приходити». Ми розвернулись і пішли. А вона була там в цей час», — розповів Володимир.Два роки Ірину утримували в СІЗО. 25 серпня 2024 року суд РФ виніс їй вирок. Жінку засудили до 10,5 років ув'язнення за статтею «шпигунство». Вона перебуває у виправній колонії у Мордовії, каже мати.« Стан не дуже гарний, але вона така молодець, тримається, патріотка, нас підтримує. Ірішка не скаржиться. Каже, що до неї відношення негарне, але не чіпають. Хоча там є таке, що б'ють ув'язнених. Там її можуть не пускати до душу, не дозволяють заходити в барак. Там більш ніж 40 людей і якщо не виконав норму, то все — до бараку не зайдете, сидіть де хочете. А там ні лавочок, ні помитись десь, нічого. Ставлення як до сміття якогось, дуже негарне. Годують теж не дуже, але ми раз на два тижні посилаємо передачі: молочку, овочі, фрукти, печиво — що можемо. Вона знайшла там волонтерів і через адвоката передала їх телефони», — сказала Тетяна. «Йому сказали, що він "злісний порушник"»Батько волонтера Миколи Петровського теж на постійному зв'язку з координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими та Офісом омбудсмана. Каже, син тримається і знає, що його підтримують.« Ми звертались до наших органів, які причетні до всіх процесів. Вся інформація у них є. І все це з розумінням відбувається, у нас постійне спілкування з координаційним штабом. Робота ведеться, просто на сьогодні результати такі. Але ж не стільки від нас це залежить, скільки від тієї сторони. Він все це знає, тому і тримається», — сказав чоловік.За його словами, Микола Петровський перебуває у колонії суворого режиму в Саратовській області РФ. За вироком російського суду, його на 16 років позбавили волі за «шпигунство». До сина застосовують загальні правила ув'язнення, стан його здоров'я погіршився, говорить Микола Петровський старший.« В кінці 2025 року йому пару доган записали, суто побутових. Через те, що в нього зламаний протез і є фурункули, йому важко стояти, сидіти важко. І при перевірках його застали на ліжку. Це у них нібито порушення. І не звернули увагу, що він інвалід, дали пару доган, після чого його на 20 днів після нового року закрили в СІЗО. Потім він був на комісії, де йому сказали, що він «злісний порушник» і перевели в спеціальне місце, де ще більше обмежень та ізоляції», — розповів батько.Щороку Микола проходив курс лікування. Йому необхідна спеціалізована медична допомога. Однак медичний пункт, який є на території колонії, не може її забезпечити.« Що йому якась пігулка чи мазь? Він після двох ДТП. А за 4,5 роки все погіршилось. Є травми голови, вони дають про себе знати. Він кожні пів року проходив реабілітацію, лікувався, а зараз нічого такого немає, тому й здоров'я погіршується. І фурункули нікуди не поділись, тіло як гнило, так і гниє», — каже Микола. «Хочу почути чітку публічну позицію»За більш ніж чотири роки — жодного дзвінка, листа чи повідомлення. Син Херсонського міського голови Ігоря Колихаєва Святослав розповів, що зв'язку з батьком немає. Російські військові затримали його 28 червня 2022 року. Офіційних звинувачень не висували, судових рішень немає, тому адвокатів не допускають, говорить Святослав.« Інформацію отримую лише від людей, яких звільняють з полону. Оскільки обмінів не було вже близько двох-трьох місяців, то жодної нової інформації у мене немає. Стан у всіх дуже тяжкий. Режим там дуже суворий. Коли все це триває роками, то про фізичний стан вже ніхто так не каже, тому що він у всіх критичний. Був випадок, коли батько не підіймався, просто не міг стояти. Його потім перевели до лазарету. Про це годі й казати, це жах», — каже син міського голови.За його словами, батькові тяжко не лише фізично, але й морально.« Він тримається, але зневірюється, що потрапить на обмін. Тому що вони там знають про обміни. Він також не розуміє, чому не виходить. Це він розповідає військовим, це не я так вирішив. Не розуміє, що робиться для того, щоб він потрапив додому», — сказав Святослав.Він знає, що батька утримують у колонії в Пермському краї РФ. У травні 2026 року в Офісі омбудсмана під час особистої розмови сину повідомили, що Ігоря Колихаєва внесли до списків обміну «Тисяча на тисячу».« Це говорить про те, що Україна його внесла в списки, а російська сторона має їх підтвердити або ні. Але через декілька тижнів у нас була вже інша особиста зустріч з Дмитром Лубінцем, де нам чітко дали зрозуміти, що включення до цих списків немає. Тобто спочатку нам передали інформацію, яка на сьогодні вже спростована. Все, що ми сьогодні робимо, що я намагаюсь робити — все, насамперед, для звільнення мого батька, щоб він повернувся додому, до своєї родини, тому що він, як людина насамперед, на це заслуговує. А друга причина — це те, щоб люди побачили своїми очима, як це відбувається, як нам відповідають, як спілкуються, як реагують. Я вважаю, що ми заслуговуємо, я заслуговую за 4,5 роки почути чітку публічну позицію по меру Херсона. Ми маємо про це знати та якось зафіксувати», — сказав Святослав Колихаєв. Робота над поверненням цивільних полонених і притягненням до відповідальності винних у їхньому викраденніПри підготовці матеріалу редакція Суспільного звернулась за коментарем до Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини за роз'ясненнями з приводу місця перебування та стану справ по цивільних полонених з Херсонщини. Секретаріат повідомив, що Офісу омбудсмана відомі факти незаконного позбавлення волі Ігоря Колихаєва, Ірини Горобцової, Миколи Петровського та інших цивільних. Для визначення місця їхнього перебування та стану здоров'я, обміну інформацією, відновлення зв'язку з родинами та передачі посилок співпрацюють з Уповноваженим з прав людини РФ. Також триває переговорний процес щодо їхнього звільнення та повернення в Україну. Деталі не розголошуються.Загалом, за інформацією Херсонської обласної прокуратури, від початку повномасштабного вторгнення на території регіону російські військові викрали 2053 цивільних. Серед них — представники місцевої влади, громадські діячі, журналісти, волонтери, розповів начальник відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Управління протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, Дмитро Капітан.« Наразі слідству відомо про звільнення 1052 цивільних. На жаль, 49 людей, які були викрадені росіянами, померли від тортур або через брак медичної допомоги. Четверо померли вже після звільнення. За результатами розслідування фактів викрадення цивільних, було повідомлено про підозри 159 особам у 86 провадженнях. До суду направлено 80 обвинувальних актів щодо 153 осіб. Наразі засуджено 27 осіб», — сказав співробітник Херсонської обласної прокуратури. Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Теlеgrаm , ТіkТоk, WhаtsАрр, Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm та YоuТubе .

У Сумах відбулася акція на підтримку зниклих безвісти і полонених військовослужбовців. Поблизу фонтану «Садко» зібралися члени родин захисників із прапорами і фотографіями тих, на кого чекають. «Пам'ятаю, 4 травня, перед тим, як виходив на завдання. Він подзвонив мені рано вранці, повідомив, що вони йдуть на завдання. На душі у нього було неспокійно. Я вже тоді зрозуміла, що щось не так з ним. Він сказав почекати три дні, поки відзвониться. Ці три дні були важкими. Через три дні я знайшла на російських сайтах список тих, хто потрапив у полон», — розповідає Маргарита Красій.Жінка з 2022 року чекає на свого чоловіка. Говорить: Олександр зник у травні на Луганщині. Маргарита ділиться: знає, що чоловік живий і в полоні, має проблеми зі здоров'ям, втратив багато ваги. Весь цей час Маргарита їздить у госпіталі і на обміни полонених. «Моєму чоловіку вже 59 років. Тяжке поранення було в голову. Чекаємо, сподіваюсь, що колись росіяни його повернуть. Ці акції дають нагадування, щоб наші структури не забували, що є люди, які в полоні, і за них треба боротися. Мало зусиль вони докладають. Якби їхні діти там були, це вирішувалося б дуже швидко», — додає вона.Світлана Молошна чекає на двох рідних людей: чоловіка і брата. «Територія окупована, де зникли вони. Молошний Сергій і Пискун Віталій. Чекаємо, сподіваємося, що живі. Чекаємо рік і півроку, трохи більше. Привертаємо увагу суспільства, щоб вони не були забуті, а ми чекаємо, сподіваємося, що побачимо живими».Вікторія Борисенко розповідає: на такій акції — утретє. Вона чекає на повернення батька Сергія Савенка, який зник безвісти 21 грудня 2025 року в Донецькій області. «Загалом нічого не чутно, і взагалі ніяких новин, тому шукаємо, віримо, боремось». Мені дає сили віра, що мій батько повернеться додому, його обміняють. Я буду дуже щаслива бачити його, і він побачить своїх майбутніх онуків«, — каже вона.Наталія чекає на сина Дениса Штаня. Жінка ділиться: про те, що він в російському полоні, дізналася з відео у Фейсбуці. «Він проходив строкову службу в місті Маріуполі. Йому залишалося три місяці послужити, але почалася війна, і так він потрапив у полон. Вже майже 5 років ми не знаємо, де він. З їхньої частини майже не міняють, їх прирівняли до «Азову». Виходимо на кожну акцію, їздимо в Київ, але все марно. Чекаємо обміну, можливо, попадемо на обмін», — ділиться Наталія Штань.Акція тривала близько години. Родини зниклих безвісти і військовополонених збиратимуться знову, говорить Наталія Штань, аби привертати увагу до їхньої долі та не дозволяти суспільству забувати про тих, хто досі не повернувся додому. Читайте Суспільне у Теlеgrаm та WhаtsАрр Дивіться нас у YоuТubе та ТіkТоk Долучайтесь до нашої спільноти у Vіbеr та Fасеbооk Підписуйтеся на наш Іnstаgrаm та Тhrеаds Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Gооglе Новинах

Протягом 9 жовтня та у ніч на 10 жовтня Сили оборони України уразили пʼять обʼєктів армії РФ на тимчасово окупованих частинах Донецької та Луганської областей.Про це повідомили у Генштабі ЗСУ в Fасеbооk.На ТОТ Донеччини атакували три локації: у районі Докучаєвська вдарили по пунктах управління підрозділів російських окупантів; у Чистяковому — склад паливно-мастильних матеріалів; біля Родинкового влучили по склажу матеріально-технічного забезпечення військ РФ.За інформацією Генерального штабу, ще два обʼєкти окупантів потрапили під удари Сил оборони на Луганщині: у районі Суходільська атакували ремонтно-відновлювальну базу; поблизу Боровеньок уразили склад матеріально-технічних засобів, на якому зберігалося також інженерне обладнання. «Робота по ключових військових цілях російського агресора триває», — прокоментували в ГШ. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm

Португальська федерація футболу (FРF) ініціювала дисциплінарне провадження щодо капітана національної збірної Кріштіану Роналду та застосувала до нього тимчасове відсторонення від змагань.Приводом для розслідування стало те, що Роналду самовільно покинув тренувальний табір збірної Португалії через суперечку з головним тренером Жорже Жезушем. 41-річний форвард був розчарований тим, що залишався на лаві запасних протягом усього матчу Ліги націй проти Норвегії, незважаючи на очікування ігрового часу.У заяві FРF зазначила, що дисциплінарне провадження відкрили для з'ясування обставин події та визначення її можливих дисциплінарних наслідків. «Початок дисциплінарного провадження проти Кріштіану Роналду, за рішенням Секції непрофесійного футболу від 9 жовтня 2026 року, з метою розслідування можливого дисциплінарного значення подій, що відбулися 7 жовтня. Без упередження щодо автоматичного попереднього відсторонення, якому він підлягав до дати встановлення, було визначено неавтоматичне попереднє відсторонення гравця, а процесу було надано терміновий характер», — йдеться в повідомленні федерації. Яке покарання загрожує Роналду?Згідно з дисциплінарним регламентом FРF, за необґрунтовану відсутність у розташуванні національної збірної або самовільне залишення команди футболісту може загрожувати дискваліфікація. Відповідна стаття регламенту передбачає відсторонення на строк від одного до шести місяців, а також грошовий штраф.Остаточний термін можливого покарання залежатиме від результатів дисциплінарного розгляду. Наразі невідомо, якою буде остаточна санкція та коли її оголосять. У випадку призначення мінімального терміну покарання (один місяць) Роналду пропустить матчі проти збірних Данії та Уельсу. Якщо дисциплінарна рада застосує максимальне покарання (шість місяців), гравець не зможе взяти участь у чвертьфінальних поєдинках Ліги націй, що заплановані на березень.Після від'їзду з табору збірної нападник публічно вибачився за свої дії перед партнерами по команді та вболівальниками. Роналду також заявив про готовність прийняти дисциплінарне покарання, яке визначить федерація. Водночас він не заявляв про намір завершити виступи за національну команду.Роналду виступає за збірну Португалії вже 23 роки: з моменту дебюту в серпні 2003 року провів за національну команду 234 матчі, забивши 146 голів. Головними трофеями португальця є титул чемпіона Європи-2016; також форвард здобув із командою титули Ліги націй у 2019 та 2025 роках.Наступним суперником збірної Португалії у Лізі націй стане збірна Данії, з якою вони зіграють у суботу, 14 листопада, о 21:45 за Києвом.

Вдень 10 жовтня російські війська атакували Нікопольщину : скинули боєприпас з безпілотника на Покровську громаду. Загинув 11-річний хлопчик, ще двоє дітей поранені.Про це у своєму Теlеgrаm-каналі повідомив начальник облвійськадміністрації Олександр Ганжа.За його словами, поранення дістали 12-річний хлопчик і 10-річна дівчинка. Вони перебувають у лікарні. Медики надають усю необхідну допомогу.Новина доповнюється… Читайте нас у Теlеgrаm: Суспільне Дніпро

Сьогодні, 10 жовтня, російська армія завдала п'ять ударів КАБами по житлових кварталах в Запоріжжі . Внаслідок атаки загинули 17 людей, серед них троє дитей. Ще 16 містян дістали поранень. Зруйновано під'їзди двох багатоквартирних будинків та приватний будинок, також пошкоджено сусідні житлові будинки й автівки. 11 жовтня у Запоріжжі оголошено Днем жалоби за загиблими внаслідок російського обстрілу авіабомбами по місту 10 жовтня.Детальніше про наслідки обстрілу — у фоторепортажі Суспільного.Раніше Суспільне повідомляло, що вранці 10 жовтня російські військові завдали декілька ударів керованими авіабомбами по Запоріжжю. Внаслідок атаки пошкоджений п'ятиповерховий будинок — 15 загиблих, серед них три дитини. 16 містян поранених, зокрема троє дітей. Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах: Теlеgrаm | Іnstаgrаm | Vіbеr | WhаtsАрр | Fасеbооk | Yоutubе

Олена Костевич та Павло Коростильов стали бронзовими призерами етапу Кубка світу з кульової стрільби в Каїрі. Українці посіли третє місце у змішаних командних змаганнях із пневматичного пістолета на 10 метрів.У Каїрі, столиці Єгипту, з 8 до 16 жовтня проходить заключний у сезоні етап Кубка світу ІSSF зі стрільби з гвинтівки та пістолета. У змаганнях беруть участь 385 спортсменів із 51 країни, зокрема збірна України.Перші медалі розіграли у змішаних командах у стрільбі з пневматичного пістолета на 10 метрів. Україну в цій дисципліні представляли Олена Костевич та Павло Коростильов.Український тандем посів друге місце у кваліфікації з результатом 580 очок і вийшов до фіналу чотирьох команд. Найкращий результат у відборі показала Латвія — 582 очки. Велика Британія стала третьою з 579 очками, а Франція кваліфікувалася четвертою з 578 очками.Зрештою у фіналі Костевич і Коростильов не змогли поборотися за найвищу сходинку п'єдесталу, але все ж здобули нагороду. З результатом 413.4 балів український тандем фінішував на третьому місці.Перемогу здобули французи Камій Єнджеєвський та Флоріан Мочко, які набрали 479.5 бала. Срібними призерами стали латвійці Агате Рас Мане та Емільс Васерманіс, поступившись у боротьбі за першість 0.5 бала. Кубок світу ІSSF. Пневматичний пістолет, 10 м. Змішані команди. Фінал Франція (Камій Єнджеєвські / Флоріан Мочко) — 479.5 бала Латвія (Агате Расмане / Емільс Васерманіс) — 479.0 Україна (Олена Костевич / Павло Коростильов) — 413.4 Велика Британія (Шарлотта Хікс / Джеймс Міллер) — 351.9Таким чином, Костевич і Коростильов принесли Україні першу медаль на етапі Кубка світу в Каїрі.Наступним великим стартом для Костевич і Коростильова стане чемпіонат світу зі стрільби, який відбудеться з 1 до 14 листопада в Досі, столиці Катару.

Щодня з Краматорської громади евакуюються близько півтори сотні жителів, такі дані повідомив Суспільне Донбас начальник управління з питань інформаційної політики Краматорської міської військової адміністрації Ігор Єськов. За його інформацією, у місті лишилися менш як 80% населення — у порівнянні із даними до повномасштабного вторгнення. У деякі райони міста заїжджати вже небезпечно. Як живе місто й як звідти вивозять людей — в матеріалі Суспільне Донбас.Палаючі машини на вулицях та оптоволокно на багатоповерхівках — це жовтневі кадри міста Краматорська Донецької області.Місцева жителька Тамара розповідає про наслідки одного з обстрілів. «Повибивані вікна, двері, валяються по всьому коридору. А сусідній будинок взагалі завалився на двох людей. З підвалу діставали. Чоловіка і жінку дістали з балкона, з п'ятого поверху», — говорить жінка.Тамарі 75 років, говорить: вирішила евакуююватися до Харкова. Каже, діти там підшукали їй житло. У її будинку поки є вода та електрика, хоча світло буває з перебоями.«Газу немає. Ну, мені він і не треба, газ. Я світлом користувалася. У мене пічка була», — розповідає Тамара.Виїхати з Краматорська жінка вирішила через безпекову ситуацію. «Ну, такі обставини. Страшно, звичайно, як воно і вночі вибухи», — каже вона.Евакуаційник Євген народився та виріс у Краматорську. «Я заїжджаю щодня, я не впізнаю своє місто. Якщо у мене на селищі раніше було життя, люди, я заїжджаю — розбиті будинки і нікого немає. Коли прилетить десь поряд з ними, ось тут весь район евакуюється повністю. От як бульвар Краматорський почали палити будинки, звідти й почали люди їхати», — говорить Євген.Люди їдуть з Краматорська щодня, каже Євген. Були дні, коли він вивозив три десятки евакуйованих. В окремі райони міста заїжджати вже небезпечно.«Їхали вчора ми на евакуацію нагору Паркової, район ресторану "Легенда" колишній. Де там уже попалені будинки. І біля ринку з 14-поверхівки злетів і полетів шукати ціль. Ми сховалися, перечекали і поїхали далі. Такі райони, як Біленьке, вулиці Грабовського, Підгірна — туди дуже вже небезпечно заїхати. Я на неброньованому транспорті не рекомендую туди зовсім їхати», — розповідає евакуаційник.У Краматорську продовжує працювати кав'ярня із забитими вікнами. Коли немає електрики, тут вмикають генератор. Каву готує Анастасія. Розповідає: переїхала з Дружківки, залишати тепер і Краматорськ, каже, їй важко. «Ще чекаємо на наших гостей кожного дня. Якщо, звичайно, буде менший потік, то доведеться якось вирішувати це питання. Звичайно, потихеньку всі збираємо речі, плануємо переїжджати, тому що вже місто поступово відмирає, на жаль», — говорить Анастасія.За словами дівчини, проблеми виникають і з доставленням у місто.«Багато не хочуть возити вже напряму, доводиться там своїми якимись перевізниками, і це викликає проблеми. В тривогу пошта взагалі не працює», — розповідає вона.Як повідомили Суспільному в міській військовій адміністрації, в Краматорську залишаються близько 19 тисяч жителів. До повномасштабного вторгнення Росії було 167 тисяч. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Vоісеs оf Ukrаіnе / SАFЕ, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Vоісеs оf Ukrаіnе / SАFЕ реалізується в рамках Наnnаh Аrеndt Іnіtіаtіvе за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

У Житомирі провели благодійний книжковий ярмарок на підтримку тварин. Відвідувачі могли придбати книги , скуштувати крафтову випічку та пригостити домашніх улюбленців напоєм « ». Виручені кошти передадуть організації «Аnіmаl Неlр» на стерилізацію, вакцинацію та корм для безпритульних тварин.Про це Суспільному розповіла одна з організаторок заходу, співвласниця кондитерської Леся Крайник.За її словами, книги для благодійного продажу почали збирати минулого тижня.«Ми хотіли б допомогти тим, хто не може допомогти собі сам. Багато жителів Житомира та гостей міста принесли хороші сучасні книги, які зараз обговорюють у . Ми також підготували попучіно — напій для тварин. Це збиті вершки без цукру, які подають у стаканчику з хвостиком. Собакам вони дуже подобаються», — сказала Леся Крайник.Керівниця громадської організації «Аnіmаl Неlр» Тетяна Вансович розповіла, що отримані кошти планують спрямувати на стерилізацію та вакцинацію тварин, а також закупівлю кормів для безпритульних тварин.«Через бойові дії в країні багато людей виїхали. Серед них могли бути ті, хто потенційно взяв би тварину додому. Сьогодні ми розповідатимемо про стерилізацію як найгуманніший метод регулювання чисельності безпритульних тварин, а також про відповідальне ставлення до домашніх улюбленців. Пояснюватимемо, чому важливо вакцинувати тварин, щоб запобігти поширенню інфекційних хвороб у нашому місті. Якщо хтось замислиться над тим, щоб узяти тварину додому, розповімо, що безпородні собаки й коти також можуть стати домашніми улюбленцями. Друзі не залежать від породи», — розказала Тетяна Вансович.До ярмарку долучилася Ірина зі своїм пуделем Лілу.«Ми вперше спробували попучіно. Прийшли на ярмарок, щоб підтримати тварин і допомогти їм. Зараз підемо вибирати якусь книжку або смаколик. Під час війни багато тварин залишилися без домівок, тому зараз потрібно допомагати не лише людям, а й тваринам», — сказала Ірина.Анастасія придбала на ярмарку три книги різних авторів. Суспільному вона розповіла, що прийшла, оскільки любить читати й хоче допомогти тваринам.«Тут є невелика книжка Стівена Кінга, яку я ще не читала. Також Борхес, якого я колекціоную, тому не могла пройти повз. І "Дочка часу" — про неї я читала багато відгуків, це має бути детектив. Тут є чудова можливість придбати книги, які давно хотіла прочитати, і водночас допомогти тваринам. У мене самої є тварини, я їх люблю, тому вважаю це хорошою ініціативою», — розповіла Анастасія.Зі слів учасниці ярмарку Ліани, вона обрала роман Валер'яна Підмогильного «Місто».«Хочеться читати українське, зокрема те, що ми пропустили на уроках української літератури. Ми теж передавали книгу для ярмарку. Я бачила, що її придбали, і це дуже тішить: вона комусь знадобилася та принесла користь. Для багатьох це також можливість придбати книжку за доступнішою ціною», — сказала Ліана.Учасник заходу Артур обрав роман «Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда.«Я вибрав "Великого Гетсбі" — це класика. Тут є благодійна мета: збирають кошти на підтримку тварин і поширюють знання. Книги — це перемога для всіх», — розповів Артур.Раніше Суспільне розповідало, що в Житомирі до 31 жовтня триває збір україномовних видань для благодійної організації «Книжкові сили України». Художню або іншу літературу всі охочі можуть передати через онлайн-книгарню або самостійно зареєструвати у Теlеgrаm-боті. Виручені з продажу гроші спрямують на потреби військових ЗСУ. Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут: Теlеgrаm | Іnstаgrаm | Vіbеr | Fасеbооk | YоuТubе | WhаtsАрр | ТіkТоk

У селищі Доманівка на Миколаївщині 10 жовтня відбулася мирна акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих захисників України. До неї долучилися близько 60 жителів громади, серед яких — рідні військовослужбовців.Про це повідомили журналісти Суспільного з місця події.Учасники акції тримали українські прапори, плакати та портрети рідних, які перебувають у російському полоні або зникли безвісти.Серед учасників була теща Петра Кіпняка, який зник безвісти 9 лютого 2025 року.Рая Кишинська каже, що такі заходи допомагають привертати увагу до долі військовослужбовців, які досі не повернулися додому.«Такі акції є можливістю голосно нагадати про кожного, хто досі не повернувся додому», — сказала вона.До акції-нагадування долучилися 60 жителів Доманівки. Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhаtsАрр , Теlеgrаm , Vіbеr , YоuТubе , ТіkТоk , Fасеbооk та Іnstаgrаm .

Спецпредставник президента США Стів Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер погрожували представникам України, що президент Трамп зупинить надання розвідувальних даних, якщо Україна продовжить атаки на російські нафтопереробні заводи.Про це повідомляє Ахіоs з посиланням на власні джерела в українському уряді.Представник американського уряду заявив виданню, що Віткофф та Кушнер заявили представникам України, що «США є сильнішим партнером» та що «Україна не повинна вживати дій, які шкодять американським споживачам».Віткофф та Кушнер поінформували представників України, країн Європи та ЄС під час переговорів про потенційні енергетичні угоди з Росією, які, як сподіваються США, знизять ціни на енергоносії та спонукатимуть Росію піти на поступки в мирних переговорах. «Путін атакує Україну, але ми вважаємо, що він відкритий до обговорення питання припинення війни. Ми хочемо працювати над новою пропозицією, яка буде достатньо хорошою для нього, щоб змусити його зупинитися», — повідомив представник уряду США Ахіоs.Віткофф та Кушнер збираються знову відвідати Москву, щоб представити пропозицію щодо завершення війни, яку Росія розпочала проти України.Ахіоs також повідомив про деталі переговорів між США, Україною та країнами Європи. Так, сторони узгоджували гарантії безпеки, які США, Європа та НАТО нададуть Україні в рамках угоди про припинення війни.Також під час переговорів висунули нові пропозиції щодо територіальних рішень.Віткофф і Кушнер представили післявоєнний пакет для України, який включав шляхи фінансування реконструкції та відбудови, забезпечення української армії. Сторони також обговорили дорожню карту вступу України до ЄС та відносини України з НАТО після закінчення війни.9 жовтня Трамп заявив, що поговорив телефоном із Путіним та домовився з ним про постачання дизельного пального із РФ на американський та світовий ринки. Зеленський відреагував на домовленість Трампа і Путіна і заявив, що Москва «віддячить» за це терором та «підлостями». Також він нагадав, що наразі українська команда перебуває у Флориді й намагається домовитися про припинення війни, але, мовляв, її використовують як «ширму».10 жовтня стало відомо, що переговори представників США, України, європейських країн і НАТО в Маямі (Флорида) щодо шляхів деескалації та закінчення війни РФ проти України завершилися достроково.

Російські війська завдали удару по Райгородку на Донеччині. Поранення дістав один чоловік.Про це Суспільне Донбас телефоном повідомив начальник військової адміністрації Володимир Проскунін.«Сьогодні 10 жовтня близько 13:20 з боку російських окупантів відбувся обстріл селища Райгородок Миколаївської громади», — повідомив Проскунін.За даними очільника поранення дістав цивільний чоловік 1996 року народження. Пошкоджено один приватний будинок. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm

В Одесі до 18 жовтня триває виставка «Абіс. Життя у темряві» від платформи RYВА LАВ. Вона об'єднала 12 мистецьких робіт, створених за результатами онлайн-лабораторії за участі науковців Національного антарктичного наукового центру.Проєкт присвятили життю в екстремальних умовах, Чорному морю та Світовому океану. Окрім виставки, організатори підготували публічну програму з дискусіями, перформансами й зустрічами з дослідниками. Як мистецтво поєднали з наукоюВиставка стала результатом онлайн-лабораторії, під час якої митці слухали лекції науковців про морські екосистеми, мікроводорості, китоподібних, зміни клімату та окиснення Світового океану. «Для нас цей проєкт став передусім про нове бачення і нове розуміння проблем як Чорного моря, так і Світового океану», — розповіла експертка з комунікацій Національного антарктичного наукового центру Олена Марушевська.За її словами, митці ставили науковцям незвичні запитання. Зокрема, цікавилися, чи може дельфін повідомити інших дельфінів про небезпеку та чи можна провести паралелі між досвідом тварин і людей.На думку Марушевської, така співпраця допомагає популяризувати науку й подивитися на морський світ під іншим кутом. Які роботи представлені на виставціЗа словами співкураторки RYВА LАВ Тетяни Тадай, експозиція налічує 12 робіт за участі 13 митців і мисткинь. Серед них — робота Анни Придатко, присвячена спогадам про Крим. Вона складається із шести історій, кожна з яких має окрему музичну композицію. Щоб почути їх, відвідувачі можуть прикласти до вуха рапани, у яких записані звуки. Інша робота — «КИТ» Вікторії Хорошилової. Це окрема кімната зі звуковою медитативною практикою, у якій відвідувачі можуть залишатися й рухатися під голос мисткині. На виставці також представили макет майбутнього штучного рифу авторок Марії Матюшової та Дар'ї Чечешкової. Його планують реалізувати в Чорному морі, щоб створити середовище для морських організмів. За словами кураторки, команда сподівається втілити задум навесні — за погодженням із відповідними службами та за наявності безпечних умов. Чому важливо говорити про Чорне мореСпівзасновниця та кураторка RYВА LАВ Поліна Пискурьова розповіла, що ідея платформи сформувалася після знайомства з науковцями Українського наукового центру екології моря в Одесі.За її словами, організатори прагнуть привернути увагу до Чорного моря як до частини великої водної системи, а також до його культурного, історичного й екологічного значення для міста. «Ми відкрили, що Одеса — це, насправді, величезний науковий хаб. І в радянські часи це було ледь не єдине місце, з якого відправлялись експедиції в Атлантику. Тобто для нас це саме те єднання "Ноосфери" і Чорного моря, тому що, по факту, вся вода пов'язана, і з одного моря можна переплити в інший океан», — говорить кураторка.Війна обмежила можливості досліджувати море безпосередньо та вплинула на доступ людей до узбережжя. Тому організатори хочуть запропонувати відвідувачам інші способи взаємодії з морською тематикою — через мистецькі роботи, обговорення й дослідницькі матеріали.Олена Марушевська зазначила, що нині науковці переважно досліджують Чорне море за допомогою супутникових знімків і проб, відібраних на узбережжі. Також вони планують розширити програму відбору проб і встановити гідрофони для вивчення звуків китоподібних. Такі роботи потребують співпраці з військовими, щоб не наражати людей на небезпеку. «Ми робимо це, але я б сказала, що це десь 20–30% від того, що можна робити», — пояснила Марушевська, говорячи про нинішні можливості дослідження Чорного моря. Де й коли відвідати виставкуВиставка «Абіс. Життя у темряві» працює в Одесі з 8 до 18 жовтня в «Італійському дворику» на вулиці Італійській, 19. Години роботи — з 13:00 до 19:00. Вхід вільний.У межах публічної програми запланували наукову зустріч із включенням із судна «Ноосфера», дискусію про Куяльницький лиман, перформанси на узбережжі, рухову практику та презентацію коміксу про двох рапанів. На більшість подій потрібна попередня реєстрація. Читайте нас у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr , Fасеbооk , Іnstаgrаm та ТіkТоk : головні новини Одеси та області.Стежте за головними новинами Одещини в Gооglе Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.

Шведська біатлоністка Лінн Гестблом оголосила, що пропустить постолімпійський сезон Кубка світу. Причиною стане вагітність Гестблом, про яку вона розповіла на своїй сторінці в Іnstаgrаm.У червні 2024 року Лінн Перссон вийшла заміж за свого партнера, лікаря Крістіана Гестблома, взявши його прізвище. А у суботу, 10 жовтня, Лінн опублікувала фотографію та відео УЗД, оголосивши про вагітність. «Цієї зими я стежитиму за біатлоном, сидячи на дивані перед телевізором. Якщо все піде добре, у березні ми станемо батьками», — написала Гестблом в Іnstаgrаm.Гестблом стала другою провідною біатлоністкою збірної Швеції, яка пропустить післяолімпійський сезон. Раніше про вагітність повідомила її співвітчизниця Ганна Еберг.Гестблом — одна з представниць основного складу збірної Швеції з біатлону. У сезоні 2024/25 Гестблом уже пропускала змагання через відновлення після другої серйозної операції на плечі. Після повернення вона знову виступала на міжнародному рівні та потрапила до складу збірної Швеції на Олімпіаду-2026.На Олімпійських іграх 2026 року вона здобула срібну медаль у жіночій естафеті 4 × 6 км. Також у активі біатлоністки «золото» естафети на Олімпіаді-2022 у Пекіні та «срібло» на Іграх-2018 у Пхьончхані.Новий сезон Кубка світу з біатлону розпочнеться 26 листопада в фінському Контіолахті. Перший етап триватиме до 29 листопада, у його програмі заплановані спринти, індивідуальні гонки, синглмікст та змішана естафета.Тим часом провідні біатлонні збірні почали формувати склади на старт сезону 2026/27. Норвегія визначила майже повний склад команди на перші етапи Кубка світу, залишивши два вакантні місця. Чоловіча збірна Франції назвала перших біатлоністів на сезон, а жіноча команда Франції визначила п'ятьох спортсменок, які гарантовано розпочнуть сезон на Кубку світу. Фінляндія також оголосила попередню заявку на перші два етапи змагань.

Велика Британія та Фінляндія відреагували на оголошену Дональдом Трампом угоду щодо постачання Росією дизельного палива до США та на світовий ринок.Про це повідомляють Іndереndеnt та Ylе.Речник уряду Британії заявив, що Лондон залишається відданим підтримці України та продовжуватиме чинити тиск на Росію за допомогою санкцій.«Позиція Великої Британії не може бути чіткішою. Ми продовжуватимемо тісно співпрацювати з міжнародними партнерами, щоб забезпечити Україні військову та фінансову підтримку, необхідну для самооборони. Ми також зберігатимемо тиск на Росію за допомогою найжорсткішого режиму санкцій, який коли-небудь застосовувала Велика Британія», – зазначив речник.Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо розкритикував російсько-американську угоду про постачання дизельного палива і назвав її «жахливим розчаруванням».Він зазначив, що узгоджений обсяг дизельного палива становить лише невелику частину споживання у США і що ще невідомо, чи вдасться цей обсяг поставити.«Я не думаю, що в кінцевому підсумку це матиме велике значення для Сполучених Штатів чи світового ринку», — заявив Орпо. ДОПОВНЕНО 16:00У Єврокомісії відреагували на угоду між Трампом та Путіним, передає кореспондентка Суспільного. Там заявили, що Євросоюз має намір зменшувати свою залежність від викопного палива з Росії.«Європа надто добре знає про приховані витрати, пов'язані з надмірною залежністю від російських вуглеводнів. Крім того, Європа не бажає сприяти війні Росії проти України. Ми й надалі переконані в необхідності перемир'я, яке забезпечило б захист світових запасів продовольства та енергетичної інфраструктури в Україні та Росії», — заявив речник Єврокомісії Ануар Ель-Ануні.Висока представниця Євросоюзу Кая Каллас заявила, що Росія посилила свої гібридні атаки проти Європи – як проти держав-членів ЄС, так і проти союзників по НАТО. Тако вона прокоментувала угоду Трампа з Путіним щодо дизельного палива.«Призупинення санкцій щодо російського дизельного палива надає Москві додаткові доходи для ведення війни. Зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не зробить», — написала Кая Калаас у соцмережі Х. Що відомо про «дизельну угоду» Трампа і Путіна9 жовтня Трамп заявив, що поговорив телефоном із Путіним та домовився з ним про постачання дизельного пального із РФ на американський та світовий ринки.На цьому тлі американський Мінфін оголосив, що за дорученням очільника Білого дому Управління з контролю за іноземними активами (ОFАС) видає тимчасову загальну ліцензію для дозволу постачання російського дизельного пального на глобальний ринок. Вона діятиме до 7 квітня 2027 року і виводить дизпаливо з-під дії мит і заборон на цей період. Зеленський відреагував на домовленість Трампа і Путіна і заявив, що Москва «віддячить» за це терором та «підлостями». Також він нагадав, що наразі українська команда перебуває у Флориді й намагається домовитися про припинення війни, але, мовляв, її використовують як «ширму».«Я вважаю, що нас, нашу команду використовують просто як ширму. І це точно не чесно, це точно не по-партнерськи. І це, на мій погляд, слабке рішення сильних партнерів», — сказав президент.Зеленський також зауважив, що удари Сил оборони по НПЗ та інших нафтових обʼєктах у РФ — це «відповідь» Кремлю на його вже кількарічну кампанію ударів по українській енергетиці. Втім, за словами президента, Україна «не буде спалювати» російську нафтопереробку, якщо росіяни припинять ці атаки.

10 жовтня у Прилуках попрощалися з чотирма жертвами ракетної атаки РФ , які загинули 7 жовтня під завалами пʼятиповерхівки. В останню путь провели Вікторію Бондаренко, її доньку Катерину Антипенко та онука Олександра, якому був один рік та девʼять місяців, а також Наталію Ігнатушко.Про це повідомляють кореспонденти Суспільного, які були присутні на подіях. Вікторія Бондаренко народилась у Прилуках в 1968 році.В 1975 році пішла навчатись до восьмирічної школи №14, яку закінчила з відзнакою. В 1983 році продовжила навчання в середній школі №5, яку закінчила успішно в 1985 році. Потім здобувала професію на відділенні дошкільної освіти у Прилуцькому педагогічному училищі їмені Франка. Працювала бібліотекарем в школі №2, а останнє місце роботи було в Прилуцькому ліцеї №5 на посаді бібліотекаря. Катерина Антипенко народилась у Прилуках 25 березня 1990 року.В 1997 році пішла навчатись до Прилуцької гімназії №5, яку успішно закінчила з золотою медаллю в 2007 році. Потім навчалась у вищих навчальних закладах і отримала два ступені магістра в Київському Національному університеті імені Шевченка з міжнародного права та юриспруденції, та Рівненський Національний університет водного господарства та технології. Працювала на посаді юриста у благодійному фонді. Потім перейшла працювати до Прилуцької тютюнової фабрики «В.А.Т. — Прилуки», де і працювала весь цей час.Її син Олександр Антипенко народився 12 грудня 2024 року. Старша донька Катерини — Ольга — вижила. Усі вони проживали на п'ятому поверсі будинку, куди влучила російська ракета.За словами куми Вікторії Бондаренко Лариси Галич, дівчинка Ольга, яка вижила, у момент ракетного удару була в іншій кімнаті — тій, що виходить у двір. Ольгу забрали до себе родичі, також у неї залишився батько. Наталія Ігнатушко народилася 2 червня 1979 року у Прилуках.Закінчила 9 класів у школі №3. Продовжила навчання у гідромеліоративному технікумі за спеціальністю «землевпорядник». Працювала на різних підприємствах міста. У 40 років Наталія вступила до Харківського фармацевтичного коледжу. Близько семи років працювала у фармацевтичній галузі міста Києва. До Прилук повернулася близько двох з половиною років тому. Працювала завідувачкою аптеки. Що відомо про ракетну атаку по ПрилукахРосійські війська зранку 7 жовтня атакували Прилуки ракетами, одна з них влучила у п'ятиповерховий будинок в одному з мікрорайонів міста.Зранку 8 жовтня рятувальники завершили пошуково-рятувальну операцію у зруйнованій унаслідок ракетної атаки РФ п'ятиповерхівці. Станом на ранок 8 жовтня кількість загиблих у Прилуках зросла до 22 людей, серед них — п'ятеро дітей. Ще 54 людини травмовані, зокрема семеро дітей. Про це повідомили в ДСНС України. За інформацією Чернігівської обласної прокуратури, одна людина померла у лікарні.За словами начальника Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса, росіяни вдарили по Прилуках шістьма крилатими ракетами, попередньо — Х-101. Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .

Український сноубордист Дмитро Лучкін став переможцем 11-ї зимової премії Європейських олімпійських комітетів (ЄОК) імені Пйотра Нуровського, повідомили в НОК. Здобувши цю нагороду, Лучкін увійшов в унікальник клуб українців, приєднавшись до Ярослави Магучіх та Христини Дмитренко.Премія імені Пйотра Нуровського — щорічна відзнака ЄОК, якою нагороджують молодих європейських спортсменів віком від 14 до 18 років за їхні досягнення та дотримання олімпійських цінностей.Переможців 11-ї зимової премії оголосили у пʼятницю, 9 жовтня, у хорватському Спліті під час 46-го Семінару Європейських олімпійських комітетів, який відбувається спільно з Форумом Олімпійської солідарності Міжнародного олімпійського комітету.Переможця визначили шляхом голосування представників національних олімпійських комітетів європейських країн під час галавечері в межах семінару ЄОК. Під час голосування Лучкін випередив чотирьох інших фіналістів: бельгійську сноубордистку Скай Реманс, латвійського біатлоніста Ріхардса Лозберса, польську ковзанярку Ганну Мазур та італійську гірськолижницю Анну Трокер.За перемогу Лучкін отримав почесний трофей і тренувальну стипендію в розмірі 15 000 євро. Кошти призначені для підтримки його подальшого спортивного розвитку, зокрема для оплати тренувальних зборів та участі у змаганнях. Лучкін став третім українцем, який здобув першу премію імені Пйотра Нуровського. Раніше її отримували біатлоністка Христина Дмитренко у 2016 році та легкоатлетка Ярослава Магучіх у 2019 році.Раніше другу премію ЄОК імені Пйотра Нуровського отримав український скелетоніст Ярослав Лавренюк із Житомира. Дмитро Лучкін: що відомо Дмитро Лучкін — 17-річний український сноубордист. У сезоні 2025/2026 Дмитро Лучкін здобув три медалі юніорського чемпіонату світу з фристайлу та сноубордингу, який у березні відбувся в канадському Калгарі. Українець виборов срібну нагороду в бігейрі та дві бронзові медалі — у слоупстайлі й рейлі. Завдяки цим результатам Лучкін став лише другим представником України, який здобув медаль юніорської світової першості у парк-пайп дисциплінах. Також сноубордист дебютував на етапі Кубка світу FІS в австрійському Флахау, де посів сьоме місце.