Суспільне

5 листопада в Україні діятимуть графіки відключення електроенергії для побутових споживачів та графіки обмеження потужностей для виробництва.Про це повідомили в Укренерго.Графіки відключення світла застосовуватимуть з 0:00 до 23:59.Графіки застосовуватимуть від 2 до 4 черг.Причина запровадження обмежень – наслідки масованих російських атак на енергооб'єкти. «Внаслідок російських обстрілів ситуація в енергосистемі може змінюватися. Стежте за повідомленнями та графіками відключень на офіційних сторінках операторів систем розподілу обленерго у вашому регіоні», — повідомили в Укренерго.

Міжнародна федерація лижного спорту (FІS) не допустила російського лижника Александра Большунова як «нейтрального» атлета для виступу в міжнародних змаганнях. Про це повідомляє NRК.Члени FІS вирішили залишити чинною дискваліфікацію росіянина після того, як його подали на отримання «нейтрального» статуса перед стартом сезону Кубка світу 2026/27. Проте джерела федерації повідомили, що найімовірніше рішення оскаржать у Спортивному арбітражному суді (САS).За новими рекомендаціями, які FІS оприлюднила у вересні 2026 року, допускають різні трактування щодо того, чи можна допускати Большунова. У федерації послабили критерії допуску атлетів з Росії та Білорусі до змагань у «нейтральному» статусі. Раніше у FІS не допускали спортсменів, які мають будь-який зв'язок з військовими чи силовими структурами РФ та Білорусі. Тепер обмеження стосуються лише тих спортсменів, що добровільно підписали контракт.На своєму засіданні Рада FІS надала рекомендації щодо того, як слід трактувати правила щодо «нейтрального» статусу після оновлення рекомендацій, не згадуючи Большунова. «Большунова конкретно не згадували, але всі розуміли, що йшлося, зокрема, і про нього. Під час засідання правління не розглядало жодних індивідуальних справ. Погодили кілька уточнень, які мають стати основою для розгляду заявок на отримання нейтрального статусу», — повідомляє NRК. Що відомо про спроби отримати «нейтральний» статус Большунова? Александр Большунов має три олімпійські золоті медалі та одне «золото» на ЧС, його сприймали як суперника найтитулованішого лижника на Олімпіадах Йоганнеса Клебо, що цього року здобув шість золотих медалей Олімпіади у всіх можливих дисциплінах. З початку повномасштабного вторгнення Большунов не брав участі в змаганнях з лижних перегонів на міжнароному рівні. За інформацією NRК, росіянин входив до лав «ЦСКА Москва», який пов'язаний із російською армією. NRК з посиланням на інформацію російських ЗМІ, зазначає, що Большунов пішов у відставку з посади, щоб легше досягти «нейтрального» статусу, а також вийшов із Національної гвардії, що підпорядковується Владіміру Путіну — лижник був там офіцером та його підвищили до капітана після Олімпіади-2022. Що відомо про зміну позиції FІS щодо «нейтральних атлетів»? FІS, яка опікується більшістю лижних дисциплін і сноубордингом, у середині жовтня 2025 року ухвалила рішення не допускати «нейтральних» спортсменів до відбіркових змагань зимових Олімпійських та Паралімпійських ігор 2026 року попри дозвіл від Міжнародного олімпійського комітету (МОК). На рішення до Спортивного арбітражного суду (САS) подали дві апеляції: з російського та білоруського боку, які обидві частково задовільнили. Як наслідок — САS дозволив «нейтральним» спортсменам брати участь у кваліфікаційних змаганнях до Олімпіади-2026 під егідою FІS, що стосувалося етапів Кубка світу. На Іграх-2026 виступили загалом 19 російських олімпійців та паралімпійців у всіх видах спорту. Загалом FІS має окремий комітет із трьох осіб, які обробляють заявки російських спортсменів на отримання «нейтрального» статусу, не повідомляючи підстав для схвалення заявок та відмов.У 2025 році росіяни оскаржували в САS рішення FІS про заборону виступати в «нейтральному» статусі. Після перемоги в цій справі частина російських лижників отримали дозволи, але Большунову за минулорічними правилами не дозволили виступати як «нейтральному».

У будинку для переселенців у селі Пилипонка Брусилівської громади відклали капремонт системи опалення. Причина — більшість мешканців не захотіли тимчасово переїхати в інші оселі, поки триватимуть роботи. Секретар Брусилівської селищної ради Віктор Шкуратівський розповів Суспільному, що проживання людей у приміщенні з одночасним проведенням реконструкції суперечить вимогам техніки безпеки.За словами посадовця, будинок для переселенців у селі Пилипонка обладнали в будівлі колишнього дитячого садка у 2022 році. Розрахований він для проживання 20 людей. Реконструкцію приміщень та внутріші оздоблювальні роботи виконали за гроші місцевих благодійних організацій. «На все, що зробили у будинку для проживання переселенців, затратили дуже мінімальну суму бюджетних грошей. В основному, все зробили за гроші це видатки небайдужих людей та благодійних організацій. Втім, на той момент у будинку не провели жодних інженерних досліджень, а тільки виходили з тих обставин, що потрібно було швидко заселити людей, а відтак для цього створити хоч якісь умови», — сказав Віктор Шкуратівський.Секретар селищної ради розповів, що у минулому опалювальному сезоні виявили недоліки в роботі системи опалення. Згідно з висновком технічної експертизи система опалення будинку мала незадовільний стан. Тож, на порядок дня стала потреба у капітальному ремонті. «Для цього ми розробили проєктно-кошторисну документацію. Домовилися з благодійним фондом "Рокада", який на суму майже 1 мільйон 200 тисяч гривень закупив потрібне обладнання. Втім у п'ятницю 30 жовтня ми змушені були відмовитися від субвенції з обласного бюджету в сумі 2 мільйони 400 тисяч гривень, яка надійшла на викоання цих робіт. І наразі технічно ми вже не встигаємо до кінця року зробити капітальний ремонт у повному обсязі», — розповів Віктор Шкуратівський.Зі слів секретаря Брусилівської селищної ради, для проведення капремонту системи опалення потрібно 1-2 місяці. Виконувати роботи одночасно з проживанням людей є порушенням. «Капітальний ремонт передбачає заміну всієї системи. Питання не тільки у трубах та радіаторах. Питання у заміні повністю усіх комунікацій. Це будуть зварювальні роботи. Є правила техніки безпеки, є певні етичні, санітарні та інші норми. Хочеться все зробити якісно. Тим більше, що є партнери, які долучаються. Все-таки 1 мільйон 200 тисяч гривень на ремонт небюджетних грошей — це серйозна допомога», — сказав посадовець.Віктор Шкуратівський також розповів, що 3 листопада у будинку для переселенців виконали тимчасові ремонтні роботи та запустили діючу систему опалення. «Обладнання для ремонту на 1 мільйон 200 тисяч гривень, яке закупила благодійна організація "Рокада" вже є на місці. Воно лежить напоготові. Буде стояти питання оплати робіт, розуміємо, що це вже на весну будуть інші ціни, інший кошторис. Ще раз наголошую, йдеться не про закриття будинку для переселенців у громаді. Йдеться про створення нормальних умов для проживання. Для того, аби люди могли тут перебувати і далі» — сказав Віктор Шкуратівський.За словами посадовця, капітальний ремонт системи опалення мали розпочати в листопаді 2026 року. Оскільки люди не захотіли переселятися, то Брусилівська селищна рада відмовилася від цільової субвенції з обласного бюджету.З інформації директорки Центру надання соціальних послуг Брусилівської селищної ради Анни Савицької, капітальний ремонт системи опалення скасували, бо 11 мешканців із 15, які у вересні та жовтні 2026 року проживали в будинку, відмовилися від тимчасового переселення в інші оселі на період виконання робіт. «Ми відразу запропонували їм місце тимчасового проживання, яке розташоване у нас в громаді, втім туди погодилася переїхати тільки одна людина. Оскільки кімнати розраховані на 4-5 осіб, люди не хотіли переїжджати. Ми звернулися до обласної та районної адміністрацій, і нам запропонували в сусідній громаді ще одне альтернативне місце для тимчасового проживання. Туди переїхала тільки одна родина з трьох дорослих людей. Як гарантія того, що вони переїжджають тимчасово, а не на постійній основі, ми зробили внутрішній наказ про тимчасове переселення. Термін ми прописали так: повернуться після закінчення ремонту системи опалення», — розповіла Анна Савицька.Тетяна Шмакова сказала, що вона є мешканкою будинку для переселенців у селі Пилипонка. Родом вона з Миколаєва. Каже, виїхала з рідного міста у 2022 році після влучання ракети на подвір'я її будинку «Я там жила. Але одного дня до нас у двір ракета потрапила. Мене у той момент вибуховою хвилею скинуло на землю. Добре, що я була в зимовому пальті, тож у мене не було сильного забиття», — пригадала Тетяна Шмакова.Жінка розповіла, що в будинку для переселенців у Брусилівській громаді вона живе трохи більше 2 років. З її слів, взимку температура повітря у кімнатах ледве досягає 16 градусів тепла. «Бачите, як ми сидимо. Ось так і живемо, одягнені постійно, коли холодна пора року наступає. Я тут проживаю з літа 2024 року. Всі ці роки в нас опалення було в такому стані, що не було ні 18, ні 19 градусів тепла жодного разу. А в мене в кімнаті було максимум 16 градусів тепла», — сказала Тетяна Шмакова.Тетяна Щмакова також розповіла, що вона людина з інвалідністю. І всі члени її родини — також. «Ми всі пенсіонери, ми маломобільні люди. Ми розуміємо, що система опалення в будинку стара, але нічого, нам тепленько було тут. Нехай буде 16 градусів, але ми хочемо, аби нас нікуди не виселяли. Ось в чому основна проблема», — сказала Тетяна Шмакова.Інша мешканка будинку Наталія Гершун розповіла, що вона переселенка зі Слов'янська на Донеччині. У будинку для переселенців села Пилипонка вона проживає з травня 2026 року. Каже, що станом на 3 листопада 2026 року в будинку було холодно.«Спимо в одязі. Ми і вдома так спали, коли в погребі були. Тому зараз для нас це ще не холодно. Але заходить зима. Ми знаємо, що буде холодно. І ми старі люди. Нам не зрозуміло, чому влітку цього не робили. Як кинулися, то літо закінчилося, а опалення немає. Нам кажуть, що потрібен ремонт і ми маємо переселятися. Але куди? З нашим здоров'ям тягатися з цими сумками. Ми в такому віці, що для нас переселення — це дуже важко. І морально, і фізично», — сказала Наталія Гершун.Суспільне телефономтакож поспілкувалося з Раїсою Ніколаєвою, яка з чоловіком та сином переїхали на тимчасове проживання у сусідню Коростишівську громаду.«Мій чоловік маломобільний. На 20 жовтня 2026 у нас було в кімнаті 16 градусів тепла. Це для нас замало. Тому ми вирішили виїхати. Тобто скористатися можливістю, яку нам запропонували», — сказала Раїса Ніколаєва.Раніше Суспільне розповідало, що в одному з мікрорайонів Житомира завершують оздоблювальні роботи всередині та навколо чотирьох чотириповерхових будинків, зведених для переселенців. Будинки на 116 квартир обладнані меблями та побутовою технікою. Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут: Теlеgrаm | Іnstаgrаm | Vіbеr | Fасеbооk | YоuТubе | WhаtsАрр | ТіkТоk

У селі Дмитрівка Краматорського району на Донеччині живе подружжя пенсіонерів — 68-річна Катерина та 70-річний Сергій. Вони познайомилися під час спільної роботи в Краматорську ще в юності й разом прожили усе життя. За їхніми словами, зараз село майже спорожніло, навколо щодня лунають вибухи та літають дрони, які місцеві називають «жучками». Попри це, виїжджати з батьківської хати Сергія вони не планують. Про життя та підготовку до зими у прифронтовому селі — у матеріалі Суспільне Донбас.Зараз господарство родини значно скоротилося, розповідає Катерина. Жінка ділиться, що вони з чоловіком опікуються трьома собаками, сімома котами, а також тримають курей та качок. «Є приблудні й наші. Три курки, півень і три качки. Дорізаємо, оце і все господарство», — зазначає Катерина.Улюблениця Катерини — на прізвисько Лайма ледь не вмерла минулої зими, говорить жінка.«Я її в хату забрала, в коробку, в хаті вихожувала», — згадує вона.Підгодовують і вуличних тварин, саме вони — чотирилапі — одна з причин, чому подружжя не планує евакуюватися з прифронтового села. «Годую, бо шкода котиків. Супу или борщу даю. Оце їхати, виїжджати, як їх кидати? Вони ж помруть без нас…», — говорить Катерина.У Дмитрівці щодня чують безпілотники, каже жінка.«"Жучки" літали. Мать би їх Бог любив. Хто їх випускає, хай він їх собі забере! Різні літають. Нам на старість здається, що це все небезпечне. У коридор вибігаємо в хаті — під стінку. А що робити? Дід сидить, я стою».Нині готуються до зими, розповідає Катерина, аби опалювати хату треба запасти дров, адже дім великий і холодний для двох літніх людей. «Дров ще не купили. Трохи є запас невеликий. Ми останнім часом купляли дві-три ГАЗелі. "Золоте" виходить. У нас вся пенсія йде на ліки і на дрова в основному», — каже Катерина.Будинку, в якому вони живуть, майже 60 років, і це батьківська хата Сергія, де він виріс, розповідає жінка.«Це моє тут гніздо. Родове гніздо, яке я продовжую. Бажання немає ніякого і не хочеться їхати, бо нікуди і ні з чим. А нам з чим їхати? 3 800 пенсія. Куди я поїду? З такою пенсією — соромно і казати», — пояснює Сергій.Його дружина зауважує, якщо ситуація у селі погіршиться, їхати їм у більш безпечний регіон ні до кого. «Щось будемо тоді робити, може, і будемо виїжджати. А куди — не знаємо. Чи тут під парканом вмирати, чи там — під парканом. Люблю село своє. Але того села вже немає: багато людей виїхали. А їм там живеться? Дім є дім. Своя хата — це своя хата», — каже Катерина.Її чоловік теж говорить, що хоче залишитися на рідній землі. «Десь там вмирати, а краще я тут помру, біля батьків. Поховають, хоч тут чужі люди. А там збоку дороги стане машина, викопають ямку, пригорнуть, щоб грак не роздзьобав. І ото тобі все виїжджати — куди виїжджати, навіщо, з чим?», — каже Сергій. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm

У Чернігівській гімназії №11 вчаться стріляти з пневматичних гвинтівок, розвивають витривалість та готуються до змагань. Наприкінці вересня 2026 року заклад отримав п'ять нових наборів спорядження для біатлону. Їх надали в рамках всеукраїнської програми «Урок біатлону». Як розповів Суспільному вчитель Максим Кухаренко, у гімназії вже другий рік поспіль викладають цей зимовий вид спорту як окремий модуль під час уроків фізкультури. А тепер завдяки новому спорядженню є змога краще відпрацьовувати навички стрільби. Як проходять навчання з біатлону та в яких ще школах їх проводять — читайте далі. Як навчають біатлону у Чернігівській гімназії №11Вчитель фізичної культури Максим Кухаренко пояснює учням гімназії правила поводження з пневматичною гвинтівкою для біатлону. «У жодному разі ми гвинтівку на людей не направляємо. Дуло гвинтівки тримаємо або вгору, або в бік мішені».Заняття проводять один раз на тиждень. «Діти виконують стрільбу, розвивають фізичні якості, такі як: витривалість, спритність, координація. Програма включає в себе сьомі-дев'яті класи. Так само ми беремо участь на змаганнях всеукраїнських «Пліч-о-пліч»», — говорить Максим Кухаренко.Минулого навчального року команда гімназії посіла перше місце на міському етапі змагань «Пліч-о-пліч» у категорії кросовий біатлон та третє місце на обласному етапі. Наразі учні готуються до нових змагань, які заплановані на березень 2027 року. «Зареєстровано у нас наразі 18 учнів до цього проєкту. Тобто ми зараз активно працюємо і готуємо дітей до змагань», — каже вчитель Максим Кухаренко.Богдан Коваленко навчається у 9 класі. Біатлоном почав займатися у 2026 році. Розповідає, ще не визначився — чи буде брати учать у змаганнях, оскільки хоче здобути більше навичок. «Дуже зручно, навіть коли тривога, то ми займаємось в укритті, якщо там немає учнів. Нікуди не треба їхати на інший край міста». Дев'ятикласниця Анна Деркач професійно займаться біатлоном з дев'яти років. Розповідає: уроки в школі також допомагають її спортивній кар'єрі. «Готуюсь на змагання на Чемпіонат України і планую бігти. І мої вчителі зі школи допомагають мені підготуватися. Так само, коли я не можу завезти свою гвинтівку до міста, то я приходжу в школу і роблю це тут». Директорка гімназії Світлана Рубан розповідає, весь педагогічний колектив відзначає позитивний вплив біатлону на дітей. Зокрема, діти відволікаються від гаджетів. «Це питання, яке хвилює всіх педагогів. І якраз біатлон є тим видом спорту, коли не можна сидіти в телефоні. Треба бути постійно в ритмі, бачити мету і її досягати». У яких навчальних закладах ще навчають біатлонуГолова відділення Національного олімпійського комітету України в області та голова обласної федерації біатлону Ніна Лемеш розповідає: наразі на Чернігівщині програма діє в шести громадах — Киселівській, Городнянській, Новгород-Сіверській, Киїнській, Прилуцькій та Чернігівській. Загалом 12 навчальних закладів мають по п'ять комплектів спорядження. У Чернігові шість гімназій беруть участь у програмі «Урок біатлону». «Один комплект включає в себе пневматичну гвинтівку, вона є біатлонна. Вона є безпечна, там пневматичні кулі. Також це килим та установка, куди діти стріляють. Це аналог того біатлону, який існує як вид спорту, але цього достатньо, щоб діти могли ознайомитися, отримати перші навички і піти займатися біатлоном до дитячо-юнацьких спортивних шкіл», — каже Ніна Лемеш.Допомагають реалізовувати програму на місцях професійні тренери. Вони проводять навчання для вчителів фізичного виховання, ведуть методичну роботу — пояснює директор обласної дитячо-юнацької спортивної школи з зимових видів спорту Ігор Якименко.«Біатлон – спеціфічний вид спорту, який поєднує біг на лижах та стрільбу. Звичайно, що не всі вчителі фізичної культури з цим видом спорту ознайомлені, тому була ініційована співпраця нашої школи обласної з вчителями фізкультури. За кожною школою закріплений тренер, який приходить на заняття школи і разом співпрацює, з вчителями фізкультури вже займається».За словами Ніни Лемеш, на наступний навчальний рік планують розширити мережу закладів, які працюють за цією програмою. «Тут велика подяка Міністерству молоді та спорту України і Федерації біатлону України, що ця програма продовжується. Ми усвідомлюємо, що за рахунок місцевих бюджетів, ми, на жаль, не зможемо реалізувати. Тому на наступний рік ми зараз складаємо список шкіл, які зможуть долучитися до цієї програми». Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .

У результаті російського обстрілу пошкоджений храм на честь Воскресіння Христового у Слов'янську Донецької області.Про це 4 листопада повідомив Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ на сайті.«У святині повибивало вікна, весь храм усипаний уламками, на упало , постраждали розписи та фасад», — розповіли в Центрі інформації УПЦ.У публікації зокрема йдеться, що Воскресенський храм у Слов'янську — найдавніша культова споруда міста. Типовий дерев'яний храм був побудований в 1775 році. У ХІХ столітті на його місці було зведено кам'яний храм.Коли це сталось у публікації не йдеться. Ситуація у Слов'янську та громаді11 червня начальник міської військової адміністрації Вадим Лях розповідав, що від початку повномасштабного вторгнення РФ, через російські обстріли, пошкоджені 56% багатоквартирних будинків в Слов'янську. 9 червня із трьох мікрорайонів Слов'янська оголосили про примусову евакуацію родин із дітьми. До цього, у березні 2026 року, у районах міста, наближених до зони боїв, оголосили примусову евакуацію неповнолітніх із батьками.Окрім цього, під час засідання Координаційного штабу з питань евакуації населення та реагування на масове переміщення жителів 25 вересня у Донецькій області розширили перелік населених пунктів, де проводяться примусова евакуація родин із дітьми з окремих населених пунктів Святогірської міської територіальної громади, окремих територій міста Слов'янськ та селища Суханівка, з яких ще районів вивозитимуть родини з дітьми в ОДА не уточнили.З 14 вересня у Слов'янську, за даними очільника МВА Вадима Ляха припинив роботу відділ державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) та Державної міграційної служби. Представництва органів влади тимчасово не працюватимуть через погіршення безпекової ситуації.Відразу після російського удару у Краматорську 8 жовтня, внаслідок якого два автобуси були спалені, у Краматорську та Слов'янську припинили рух громадського транспорту.З 1 листопада у Донецькій області почала діяти подовжена комендантська година — з 16:00 до 11:00 наступного дня.У Слов'янську 1 листопада розпочався опалювальний сезон. Із ранку теплопостачальні служби почали подавати тепло до багатоповерхових будинків міста, таку інформацію 1 листопада опублікував очільник МВА Вадим Лях. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm

«Може вона і затримала той удар, був би сильнішим», — так про калину, яка росла під вікном будинку та була спалена, розповіла Ольга Загиней. Будинок жінки був пошкоджений внаслідок атаки армії РФ на Рівне 16 жовтня. Зі слів власниці оселі, в момент удару безпілотника вона збиралася поїхати до лісу.Вона та інші власники пошкодженого житла розповіли Суспільному про відновлення осель.Іван Загиней — власник квартири, яка 16 жовтня була пошкоджена від удару російського реактивного безпілотника. Чоловік зазначив, що під час атаки був вдома разом з дружиною та донькою. «Я спав, почув тільки як скло «шухнуло», але я якраз повернувся лицем до стіни, то нічого. Донька тут спала, теж ковдрою вкрилась чомусь, якраз нічого. А бабуся [дружина Івана — ред.] збиралася в ліс їхати, то десь у ванній була, двері там трошки її стукнули — лежала в лікарні, інсульт», — пояснив власник пошкодженої квартири.Вікна та вхідні двері, які вибило вибуховою хвилею, замінили одразу за гроші з бюджету міста, розповів Іван Загиней:«Поміняли вікна, на балконі двері. Вікна всі поміняли, вхідні двері поставили. Стіну ту викинули, була лопнута, та й на тому все, зараз поки нема нічого».Дружина Івана Загинея Ольга повідомила, що внаслідок російської атаки була пошкоджена кухонна стіна. Її відбудували комунальні служби. «У кухні поміняли стіну, поміняли батарею, вікно поставили. А я на момент прильоту збиралася в ліс їхати. Хустку зав'язувала. Тільки через поріг переступила. Шум чула і більше нічого не пам'ятаю. Калина росла під вікном, її спалило. Може вона і затримала той удар, був би сильнішим», — зауважила Ольга Загиней.Внаслідок атаки пошкоджена також квартира Валентини Онуфрійчук. Жінка зазначила — вікна у її квартирі замінили наступного дня після удару, а на коридорні вікна та двері до під'їзду гроші збирають між сусідами самостійно.«За матеріальну допомогу не знаю нічого, на будинок ми самі збираємо, щоб поставити вікна в коридорі, і треба ж і двері якось закрити, це ж зараз будуть морози», — пояснила Валентина Онуфрійчук.Витрачені на коридорні вікна та вхідні двері гроші жителям компенсують в рамках програми Фонду енергоефективності «ВідновиДІМ», повідомив заступник міського голови Артем Ганущак. З його слів, за гроші з міського бюджету у громаді наразі замінюють пошкоджені вікна у квартирах. Утім, інші руйнації відновлюватимуть за підтримки Фонду. «Департамент економічного розвитку через міську раду і через офіс енергоефективності повністю супроводив ОСББ для отримання фінансової допомоги у межах державної програми «ВідновиДІМ». Будинок може залучити до 10 мільйонів гривень, без жодного співфінансування для відновлення пошкоджених елементів. Якраз все те, що зараз не відновилось за бюджетні кошти — можна відновити через цю програму», — пояснив Артем Ганущак.3 листопада Артем Ганущак зустрівся з головами ОСББ, чиї будинки постраждали унаслідок обстрілів. Він повідомив алгоритм дій для жителів громади у разі пошкодження майна:«За останні два тижні надійшли звернення з понад 120 різних багатоквартирних, а також приватних житлових будинків. Створена спеціальна комісія, яка за кожним зверненням здійснює виїзд. Формуються акти обстежень, де фіксуються всі пошкодження. Це і пошкодження даху, фасадів, вікон у квартирах, місцях загального користування». Суспільне Рівне в Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | WhаtsАрр | YоuТubе | Fасеbооk | ТіkТоk

Двох громадян України підозрюють у зайнятті керівних посад в окупаційних органах влади Луганська та Старобільська. Йдеться про «заступника голови адміністрації міського округу — муніципальної освіти міста Луганськ » та «заступника голови адміністрації Старобільського муніципального округу ЛНР». Розслідування щодо останнього завершили й його справу передали до суду.Про це йдеться у публікації на сайті Луганської обласної прокуртури 4 листопада.«Двоє громадян України добровільно обійняли керівні посади в незаконних органах влади, створених окупаційною адміністрацією РФ у Луганську та Старобільську, та сприяють утвердженню окупаційного режиму. Одному з них — колишньому працівнику органів МНС України — повідомлено про підозру заочно», — розповіли у відділі інформаційної політики Луганської обласної прокуратури.За даними слідства, він у розшуку за підозрою в участі у терористичній організації.«Із середини 2024 року чоловік обіймає посаду так званого заступника голови адміністрації міського округу — муніципальної освіти міста Луганськ ЛНР».Інший обвинувачений, за даними слідства, — «заступник голови адміністрації Старобільського муніципального округу ЛНР».«Після 2014 року він співпрацював з окупаційною владою, обіймаючи посаду в незаконно створеному правоохоронному органі — «прокуратурі ЛНР». На початку 2024 року його призначили на керівну посаду в окупаційній адміністрації Старобільська. Досудове розслідування щодо нього завершили. Обвинувальний акт направили до суду», — йдеться у повідомленні обласної прокуратури.За їхніми даними, обом чоловікам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 111-1 КК України — . Їм загрожує позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.Досудове розслідування — головне управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm

Завтра, 5 листопада, вперше в Україні, у Хмельницькому , прозвучить твір «Несhаluz» («Піонери») композитора Ізраїля Брандмана, уродженця Кам'янця-Подільського. Цей та інші твори програми «Із Кам'янця у Відень» виконає оркестр обласної філармонії, який очолюватиме японсько-австрійський Кокі Тоцуки.Про це Суспільне Хмельницький розповів японсько - австрійський диригент Кокі Туцуки.З його слів, вперше симфонічну поему «Піонери» композитора Ізраїля Брандмана виконав віденський симфонічний оркестр в 1931 році. Це було перше і єдине виконання цього твору. «Ми виконуємо два твори українських єврейських композиторів, які емігрували до Відня, а згодом до Ізраїлю, і саме в цьому полягає наш зв'язок: я — віденський диригент і оркестр з України. Я дуже щасливий, що знайшов ці матеріали в архівах: один був у Нью-Йорку, а інший — у Румунії».Диригент розповів, що в музикантів були репетиції, і вони працюють над деталями. «Коли я вперше побачив , я був дуже вражений рівнем . Мені дуже сподобався цей твір, я виконую далеко не кожну знахідку, а щодо цього твору я був на 100% упевнений, що він звучить чудово і є шедевром. Я дуже радий, що він зараз звучить тут».Своїми враження від виконання музичного твору поділився оркестру Віталій Гудзь. «Ця музика досить є філософською і, по особистих відчуттях, вона мені відкриває, знаєте, потаємні двері, які я давно від себе сам закрив. Всі думки виринають на поверхню, змушують тебе задуматись над тим, що ти давно в собі сховав».Крім поеми Брандмана, у програмі є четверта симфонія Франца Шмідта. Оксана Гут розповіла, що на її думку, ця композиція є однією з найскладніших серед творів автора. «Це одна із вершин Австрії цього періоду «пізній романтизм». Дуже цікава симфонія і взагалі називається «Реквієм по моїй дочці». Тема дуже важка втрати дитини і це співзвучно нам, тому, що ми переживаєм. Дуже гарно і колоритно використані інструменти оркестру».За її словами, остання частина концерту — твір «Чотири єврейські танці» Йоахима Стучевського, уродженця Сумщини. Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Gооglе Новинах. Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhаtsАрр , Теlеgrаm , Vіbеr, YоuТubе , Іnstаgrаm , Fасеbооk , Тhrеаds та ТіkТоk .

Президент України Володимир Зеленський прибув із візитом до іспанської столиці Мадрид.Про це він повідомив у Теlеgrаm.Зеленський зазначив, що під час візиту обговорюватиме з іспанськими посадовцями посилення української протиповітряної оборони, а також розвиток оборонної співпраці та виробництв. «Перший пріоритет — посилення ППО для України, захист наших людей, розвиток оборонної співпраці та виробництв. Вдячні Іспанії за надану допомогу. Готуємо нові кроки в підтримці», — сказав він.Він також анонсував зустрічі з представниками США найближчими днями, на яких обговорюватимуться питання безпеки та подальших кроків до завершення російсько-української війни. «Цими днями також заплановані контакти з Американською стороною. Координуємося з партнерами, щоб досягти конкретних результатів у питаннях безпеки та подальших кроків до миру. Захист від російських ударів та відновлення миру потрібні», — йдеться в повідомленні.

4 листопада 2026 року на Житомирщині працювали 546 пунктів незламності у понад 20 громадах області. Ними скористалися більш ніж чотири тисячі людей. У Житомирі розгорнули 17 стаціонарних пунктів, однак після стабілізації електропостачання о 14:00 їхню роботу призупинили.Про це Суспільному розповів заступник директора Департаменту соціального захисту населення Житомирської обласної військової адміністрації Анатолій Дяченко. «Сьогодні в області працювали 546 пунктів незламності, якими скористалися понад 4 тисячі жителів громад Житомирщини. Для забезпечення їхньої роботи передбачені генератори, опалювальне обладнання, доступ до інтернету, необхідні матеріально-технічні засоби, а також сформований резерв паливно-мастильних матеріалів», — розповів Анатолій Дяченко.Об 11:00 до пункту незламності, який облаштували в міському Палаці культури, прийшов Денис, щоб зарядити телефон. Чоловік розповів, що в його квартирі періодично зникає електроенергія. «Зараз таке тяжке становище в країні, що періодично вимикають світло. Мене дуже виручає пункт незламності. Я сюди приходжу і можу завжди зарядити свій телефон. Також тут є дуже гарний, високошвидкісний інтернет, і це мене наразі дуже рятує», — розповів місцевий житель Денис.Після отримання повідомлення про необхідність розгорнути пункт незламності працівники міського Палацу культури підготували приміщення для відвідувачів. «До сьогоднішнього дня ми працювали в такому "сплячому" режимі. Але в екстреному порядку отримали повідомлення, що з 9:00 маємо розгорнути пункт незламності. У нас були світло і вода, а також доступна підзарядка гаджетів і телефонів. Сьогодні вранці до нас уже звернулися 10 людей. Пункт незламності забезпечений двома генераторами, , двома печами, а також зарядною станцією », — розповіла Леся Іваницька.Водночас не всі жителі Житомира потребували допомоги пунктів незламності. «Не користуюся пунктом незламності. Нас усе влаштовує вдома», — сказав місцевий житель Микола. «Теж не користуюся. Якось не було необхідності», — сказав житомирянин Олексій.У Житомирській громаді 4 листопада працювали 17 стаціонарних пунктів незламності. Після стабілізації електропостачання їхню роботу призупинили о 14:00. Про це розповів начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій Микола Дідківський. «Інформація про них розміщена на сайті Житомирської міської ради. Після стабілізації ситуації в системі енергопостачання о 14-й годині ухвалили рішення призупинити роботу пунктів незламності, оскільки зараз кожен житель фактично має доступ до електропостачання, може зарядити телефон, а також скористатися іншими послугами, пов'язаними з електроенергією, за місцем проживання або роботи. Водночас у разі повторного ускладнення ситуації буде ухвалено відповідне рішення про відновлення роботи пунктів незламності», — розповів Микола Дідківський.Раніше Суспільне повідомляло, що 4 листопада в Житомирі після чергової атаки РФ на енергетичну інфраструктуру не курсує електротранспорт. Водоканал зранку використовував генератори. Освітні і медичні заклади працюють в звичному режимі. В Житомирі зранку відкрили пункти незламності. Про відсутність електропостачання також повідомили в окремих громадах Житомирщини. Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут: Теlеgrаm | Іnstаgrаm | Vіbеr | Fасеbооk | YоuТubе | WhаtsАрр | ТіkТоk

Ексклюзивний коментар нового очільника «синьо-жовтих» — про підготовку до елітного дивізіону ЧС-2027 та рішення про поновлення росіян.Чоловіча збірна України з хокею проводить заключні приготування перед стартом у новому сезоні Європейського кубка націй. Перший матч «синьо-жовті» проведуть вже в четвер, 5 листопада, проти Польщі.Наступні три поєдинки також ознаментують дебют на чолі національної команди нового тренерського штабу на чолі з Олександром Бобкіним. У міжсезоння він замінив на посаді Дмитра Христича, під керівництвом якого «синьо-жовті» вперше за 20 років кваліфікувалися до елітного дивізіону чемпіонату світу.Як зазначив Бобкін в ексклюзивному коментарі Суспільне Спорт, у прийдешніх матчах він насамперед спиратиметься на основний кістяк збірної — гравців, які у травні принесли збірній путівку до еліти на 2027 рік. «Будуть зміни в підході до гри, в тактиці. Інші вимоги до команди, аби одразу ознайомити той склад, що й виконав задачу. Тому зібрали перший склад. Я домовлявся з хлопцями, що на листопад приїдуть усі ті хлопці, які виконали задачу. Звичайно, ми повинні підтвердити статус команди з еліти, а [щоб команда зрозуміла вимоги] — насамперед важливіше», — пояснив головний тренер.«Усі доїхали, кого ми чекали. На жаль, не зміг Артем Бузоверя, бо у нього в чемпіонаті немає міжнародної перерви, — додав Бобкін про відсутність форварда англійського "Ковентрі Блейз", який провів п'ять ігор ЧС-2026. — А так всі хлопці є, яких ми викликали».У першому турі суперником України стане Польща — регулярний опонент «синьо-жовтих» останніх сезонів. Зокрема, команди зустрічалися й на старті цьогорічного дивізіону ІА чемпіонату світу — українці тоді зазнали мінімальної поразки 2:3.Грали команди й у лютому саме на Європейському кубку націй (перемога України — 4:2). Проте Бобкін на старті нового турніру планує приділити найбільше уваги грі своїй команді замість аналізу суперника, що вдався до широкої ротації.«Вони мають шість-сім чоловік з того складу [чемпіонату світу], а решта — найближчий резерв чи молодь. Я думаю, що такий досвідчений фінський спеціаліст [Пекка Тіркконен] теж ставить перед командою задачу підготуватися й переглянути резервістів. Тож не має значення, який зараз склад у поляків». « Ігри з ними завжди важкі, різні. Ми готуємося до свого, вони — до свого. Ми теж маємо перегляд не лише гравців збірної, але й розуміння іншого трохи нашого хокею. Не дуже переймалися, що там у поляків та який склад. Більше будемо звертати увагу, який у нас хокей».Зрештою, головний акцент у матчах Європейського кубка націй для збірної України залишається незмінним — підготовка до повернення в еліту чемпіонату світу в травні. Не впливаютьна налаштування команди й новини про повернення Росії, надто чутки про ймовірну заміну «синьо-жовтих» на росіян у новому сезоні ЧС.Вердикт Спортивного арбітражного суду (САS) зобов'язав Міжнародну федерацію хокею поновити команду РФ на чемпіонаті світу, що вже спричинило масштабний бойкот — шість країн не мають наміру виходити на лід проти російської збірної. «Ми не змінюємо свій напрямок і готуємося до еліти. Все, що ми робимо, — це насамперед до еліти. Всі чітко розуміємо, що рішення буде прийматися. Яким би воно не було, ми готуємося зараз, а потім вже будемо від нього відштовхуватися», — констатував головний тренер України.«Звичайно, всі обурені. Але дуже раді, що світова спільнота нас підтримує і розуміє. Хтось погрожує бойкотом чемпіонату; німці кажуть, що можуть не провести. Для нас дуже важлива ця підтримка. Ми це дуже цінуємо і розраховуємо, що рішення САS буде відсторонено або прийняте до уваги на пізніший час». Європейський кубок націй: розклад перших матчів України Четвер, 5 листопада. 20:45. Польща — Україна П'ятниця, 6 листопада. 17:00. Україна — Велика Британія Субота, 7 листопада. 19:15. Італія — Україна

У селі Покровське у Шишацькій громаді на Полтавщині гній із місцевого тваринницького комплексу чотири роки складують неподалік житлових будинків. Через це у людей вдома постійний сморід та влітку рої комах. Нечистоти із гноєзвалища стікають і до ставка, де цьогоріч загинула майже вся риба.Про це розповіла Суспільному місцева жителька Віталіна Корнієнко. Що кажуть місцевіУ селі Покровське гній великої рогатої худоби із місцевої ферми близько чотирьох років складують неподалік будинку Тетяни Шмиголь. За цей час тут накопичилися тонни перегною. «Мошки, мух повно. Не можна відкрити ні двері, ні вікна, смердить, як вітер з ферми від гною. Смердить, так смердить, що дихати немає чим. Весь рік. Вичищають з корів і возять, і возять, і рано везуть, і ввечері везуть», — розповіла Тетяна Шмиголь. «Коли ти виходиш на город, займаєшся роботою, чи полив, чи ще щось, а воно смердить — ти починаєш закашлюватися, очі сльозяться. Прання, що вивішуєш, смердить. Не можна влітку, я сушу прання в хаті. Це нереально. А мошка ота. Посеред ночі налазить у вікна, оці москітні сітки залипають. Сидиш, дивишся, ввімкнув гаджет, телефон переглядаєш, та вони облипають його. Лампочки всі обліплені», — розповіла донька Тетяни Віталіна Корнієнко.За словами Віталіни Корнієнко, відходи вивантажують за 100 метрів від їхнього будинку та за три метри від городу.«Тут були поля. Поля засівали багаторічною травою, засівали , скошували на корм для скотини. Таких проблем ніколи не було. Оце тільки останніх чотири роки. Що таке трапилося, я не знаю. Я зверталася, мені говорили: «Вивеземо, вивеземо». Проблема із пальним начебто, то ще щось таке», — додала Віталіна Корнієнко. Мор риби у ставкуЗа словами місцевих, цьогоріч внаслідок дощів нечистоти зі схилів почали стікати у місцевий ставок, а далі — до річки Псел. Риба у ставку загинула. «Торік восени ще зібрали з любителів-рибаків кошти, зібрали 10 тисяч, завезли мальок коропа і амура. Мабуть, у липні була сильна злива. І з оцих усіх гноєзвалищ, відходів побігла вода в ставок. І через кілька днів вода стала відповідно поганого запаху, чорного кольору і буквально через кілька днів риба вся спливла. Окунь і судак, практично вся заморилася, замор пішов риби і вона протухла», — розповів місцевий житель Микола Савченко.«Велика кількість гною — це надлишок азоту. Надлишок азоту, азотних сполук — це нітрати, нітрити, які потрапляють у ґрунт, які потрапляють в ґрунтові води. Якщо його дуже багато, то це наносить шкоди навколишньому середовищу і здоров'ю людини. Згідно із санітарними нормами, до 1200 корів — це мінімум 300 метрів до житлової забудови. Якщо більше, то санітарна зона збільшується до 500 метрів мінімум. Це призводить до масової загибелі риби і, звичайно, до цвітіння водойми», — прокоментував завідувач кафедри екології аграрного університету Павло Писаренко. Кому належить підприємствоТваринницький комплекс у Покровському належить приватному підприємству «Агроекологія». Його офісне приміщення — у сусідньому селі Михайлики. Згідно з даними аналітичної системи «YоuСоntrоl», керівник підприємства — Гліб Лук'яненко. Одним із видів діяльності «Агроекології» є розведення великої рогатої худоби молочних порід.28 жовтня Суспільне звернулося до приватного підприємства з запитом на отримання інформації, аби дізнатися, зокрема, кому належить земельна ділянка, чому саме її обрали для вивезення гною та чи облаштована ця площа, відповідно до вимог природоохоронного та санітарного законодавства. Поки відповіді не отримали. «Після вашого приїзду, так би мовити, я повертаюся з роботи і помітила, що було задіяно чотири вантажних машини і почали вивозити це лайно. Але останнім часом там, де вивезли вантажівки, натомість знову з ферми навозять свіже», — розповіла Віталіна Корнієнко. Що, на думку еколога, мають робити люди«Гній повинен складуватися на ущільнених ділянках. Це або забетоновані, або заасфальтовані, або якісь ями, які вкриті. Чітко повинні бути прописані правила зберігання гною для того, щоб отримати цінне добриво — перегній. Це від трьох до шести місяців. І після цього воно повинно бути вивезене на поля і внесене як добриво», — зазначив еколог Павло Писаренко.За словами Павла Писаренка, людям слід звернутися із заявою до екологічної інспекції.«По-перше, завжди поліція, звичайно, можна звернутися, але головним контролюючим органом є Державна екологічна інспекція, яка може визначити забруднення, засмічення території і відповідно накласти штрафи і відповідальність на виробника, якщо він порушує регламенти. Це заява, по-перше, є відкритий сайт "Екозагроза", де можна подати своє звернення з вказанням чіткої геолокації», — додав Павло Писаренко.«Якщо цей бедлам не зупиниться, я буду звертатися. Буду писати заяву туди, я буду писати колективну заяву. Я зверталася до деяких мешканців села, які є також небайдужими. І це буде колективна заява з підписами людей», — зазначила Віталіна Корнієнко. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр

У Вінниці вкладники житлово-будівельного кооперативу «Артхаус-2» побоюються залишитися без житла та грошей. Будинок мають знести за рішенням суду через порушення під час будівництва. Водночас напередодні демонтажу з недобудови невідомі вивезли вікна, труби, лічильники, електропроводку та інші матеріали. Власники майнових прав на квартири не знають, хто демонтував обладнання і куди його вивезли. Вони звернулися до поліції та намагалися з'ясувати ситуацію під час зустрічі з представниками виконавчої служби.Одна з вкладниць кооперативу Тетяна Демішкан розповіла, що разом із чоловіком придбала квартиру у 2020 році. Тоді жінка була вагітна, а родина планувала зробити ремонт і переїхати до нового помешкання.За її словами, подружжя має документи, які підтверджують оплату та участь у будівництві.Коробку будинку звели у 2020–2021 роках. Він розрахований на 68 квартир, однак в експлуатацію його так і не ввели. Після зупинки будівельних робіт вкладники почали самостійно облаштовувати помешкання: встановлювали вікна, проводили електропроводку та комунікації, монтували лічильники.Згодом між вкладниками та забудовником виникли проблеми. Тепер люди ризикують втратити те, у що вкладали гроші.Тетяна Демішкан розповіла, що про демонтаж майна їм повідомила інша людина. За її словами, невідомі знімали вікна, зрізали труби водопостачання та каналізації, демонтували лічильники, електропроводку, покрівлю й утеплювач. Після цього родина звернулася до поліції. Чому будинок мають знестиЗа інформацією виконавчої служби, рішення про знесення будинку ухвалили суди кількох інстанцій, зокрема Верховний Суд.Заступник начальника другого відділу державної виконавчої служби у Вінниці Володислав Макушинський пояснив, що забудовник спочатку отримав дозвіл на зведення двоповерхового будинку. Однак згодом побудував значно більшу споруду без належного дозволу.За словами посадовця, суд першої інстанції ухвалив рішення про знесення будівлі. Згодом його підтвердили апеляційна інстанція та Верховний Суд. Виконання рішення доручили державним виконавцям.Водночас представник виконавчої служби повідомив, що не знає, хто саме демонтував вікна та комунікації перед початком робіт.Адвокат вкладників Анатолій Щуренко вважає, що нині виконати рішення суду про знесення будинку неможливо. Він пояснює це змінами у власності та кадастрових даних земельних ділянок, на яких розташована споруда.За його словами, у рішенні суду йдеться про знесення будинку, розташованого на чотирьох конкретних земельних ділянках. Однак згодом змінилися їхні кадастрові номери та власник. Нині, стверджує адвокат, ці ділянки в попередньому вигляді вже не існують.Адвокатка житлово-будівельного кооперативу Тетяна Мишковська також звернула увагу на зміну власника землі. За її словами, виконавчу службу ще влітку повідомили, що земельні ділянки, на яких стоїть будинок, належать житлово-будівельному кооперативу, а не забудовнику.Вона зазначила, що будівництво фінансували вкладники, а кооператив повідомив виконавчу службу про їхню згоду на проведення виконавчих дій.У державній виконавчій службі мають іншу позицію. Володислав Макушинський пояснив, що зміна власника та цільового призначення земельних ділянок відбулася вже після ухвалення судового рішення. На його думку, це не скасовує обов'язку знести будівлю. «Будівля, яку потрібно зносити, вона є і її потрібно знести», — зазначив посадовець.Серед людей, які вклали гроші у будівництво, є військовослужбовці, ветерани та внутрішньо переміщені особи.Ветеран війни Сергій Соболєв розповів, що вклав у будинок 35 тисяч доларів. Тепер, за його словами, він не знає, чи зможе отримати житло або повернути кошти.Чоловік називає ситуацію критичною, адже частина вкладників нині захищає Україну або вже повернулася з війни.Представники виконавчої служби планували розпочати демонтаж будинку 4 листопада о 10:00. Однак під час зустрічі з вкладниками вирішили відтермінувати виконання рішення через ситуацію з демонтажем і вивезенням будівельних матеріалів.За словами Володислава Макушинського, для цього написали відповідну заяву.Також ініціативна група вкладників звернулася до Вінницької міської ради з проханням створити комісію, яка допоможе розібратися в ситуації та знайти рішення, щоб люди не залишилися без житла.За фактом демонтажу та вивезення майна вкладники подали заяву до поліції. Хто саме це зробив і куди поділи вивезене обладнання, наразі невідомо. Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Fасеbооk , Теlеgrаm , Vіbеr , Іnstаgrаm , YоuТubе , Whаtsарр та ТіkТоk

На Житньому ринку Житомира картоплю продають від 15 до 25 гривень за кілограм. Економіст прогнозує, що взимку ціна зросте.Виконавчий директор економічного дискусійного клубу Олег Пендзин розповів Суспільному, що взимку та навесні картопля дорожчатиме. На ціну впливатимуть витрати на зберігання та логістику.«Фермери нині не мають де зберігати картоплю. Через блекаути та погіршення ситуації з електропостачанням вони воліють продати врожай, а не зберігати його до підвищення ціни. Так сталося, що пропозиція картоплі на ринку зросла. Нині її продають приблизно по 15 гривень за кілограм. У середині жовтня ціна становила 16,50 гривні за кілограм. Тобто зараз картопля трохи подешевшала. Однак те, що фермери нині продають її дешевше, означає, що в січні-лютому наступного року картоплі буде менше, а ціна зросте. Думаю, динаміка подорожчання буде значною. У січні очікуємо ціну 25–27 гривень за кілограм. Але це попередні розрахунки», — сказав Олег Пендзин.За словами продавчині Алли, вона вирощує картоплю самостійно та продає її по 15 гривень за кілограм.«Привезли понад 40 кілограмів картоплі, а продали лише 10–15. Цьогоріч білі сорти вродили погано, червоні — більш-менш. Зараз картоплю купують дуже погано. Люди перейшли на канапки з кавою», — розказала Алла.Олег продає картоплю гуртом по 13 гривень за кілограм. Сітка вагою 20–21 кілограм коштує 250–260 гривень. За його словами, він має батьківську ділянку в селі, де вирощує кілька сортів картоплі. Цьогоріч урожай добрий, однак покупців поки небагато.«Гранаду» продаємо по 13 гривень, є також «Біла роса». Ціна невисока. Вважаю, що для місцевих жителів вона доступна. Цьогоріч купують трохи менше. Думаю, люди частково повиїжджали, але картоплю все одно беруть. Ми стараємося для людей», — сказав Олег.Зі слів покупчині Галини, на Житньому ринку картопля коштує від 15 до 20 гривень за кілограм, вона пенсіонерка, але така ціна для неї прийнятна.«Ну, 15 гривень — це ще нічого, а 20 — уже дорого. Я купила вдома по 12 гривень», — розповіла Галина.Покупчиня Ангеліна розповіла, що вважає ціну на картоплю прийнятною. За її словами, батьки вирощують картоплю, і вона допомагає їм із цим.«Ми колись теж садили й викопували картоплю. Це найважчі спогади з дитинства. Такі наші реалії, такі ціни. Якщо це не 100 гривень за кілограм, то вже слава Богу. Тож це недорого, ціна адекватна», — сказала Ангеліна.Раніше Суспільне розповідало, що на автозаправних станціях Житомира зросли ціни на бензин, дизель та автогаз. Водії розповіли Суспільному, як змінилася вартість пального та скільки вони витрачають на заправку автомобілів. Економіст Олег Пендзин прогнозує подальше здорожчання. Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут: Теlеgrаm | Іnstаgrаm | Vіbеr | Fасеbооk | YоuТubе | WhаtsАрр | ТіkТоk

Потрощені сходи, іржаві огорожі та непрацюючий каскадний фонтан. У такому стані Соборний сквер у центрі Харкова повернули у власність громади після 18 років в оренді Харківської єпархії Української православної церкви, в минулому — Московського патріархату. Наприкінці липня комунальники взялися усувати аварійність: вони латають бруківку, зміцнюють сходи та фарбують огорожі.Про це у коментарі Суспільне Харків розповів речник КП «Харківзеленбуд» Андрій Кравченко. В якому стані сквер повернувся громадіЗ 2008 року Соборний сквер перебував у користуванні Харківської єпархії УПЦ Московського патріархату та протягом цього часу не ремонтувався. Влітку 2026 року в соцмережах з'явилися дописи про занедбаний стан території. Після цього договір оренди розірвали достроково, сквер повернули громаді. Сходи скверу були розтрощені, металеві елементи заіржавіли, а самі конструкції вкрилися графіті.«Я підіймався — два рази ледь не впав там на сходах. Ось це треба спершу робити. У цьому фонтані я в 60-х купався хлопчиком. Там такий був здоровий фонтан. І от там внизу теж був великий — ми там купалися. Хотілося б, щоб полагодили. Бачите, той сквер, навпроти — полагодили, де Вічний вогонь», — говорить місцевий житель Володимир Губар. Що вже зробили комунальникиЗа два місяці фахівці «Харківзеленбуду» почали перекладати сходи, бруківку, пофарбували лавки та огорожі, розповідає речник підприємства Андрій Кравчено.«Ми зосередилися наразі, щоб прибрати аварійність щонайменше. Тобто, щоб людям банально можна було пройти без зайвого клопоту, спуститися вниз, посидіти десь на лавиці з дитиною, не боячись, що вона розвалиться під нею», — говорить він. Відновлення фонтану та плани на майбутнєЗі слів Кравченка, з чаші фонтана вже зняли багатошарову фарбу до чистого чавуну — до його подальшого відновлення комунальники повернуться навесні.«Він дуже складної конструкції. Памʼятаєте, там багато чаш, і ще й каскад вниз стікає. І це все треба перевірити: чи там вистачає форсунок, як працюють насоси, як працює система повернення води, фільтрації тощо. І додатково це треба буде нам відновлювати оці фонтани каскадні», — розповідає речник «Харківзеленбуду».Він каже, що усі роботи зараз проводяться силами КП без залучення додаткових бюджетних коштів або розробки окремого проєкту.«Згодом, коли принаймні ми стабілізуємо стан цього "хворого", тоді вже почнемо спілкуватися із архітекторами, з фахівцями, яке рішення дизайнерське має бути, яки вигляд матиме цей сквер і відповідно до цього буде вже розроблятися проєкт. Це питання майбутніх років», — пояснив речник підприємства.До зими у сквері планують завершити укріплення сходів і бруківки, каже Кравченко. За його словами, наразі всі роботи виконують силами підприємства без залучення додаткових бюджетних коштів. Повноцінно реконструювати сквер поки не планують. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе

400 жителів залишаються у Малотаранівці — селищі між Краматорськом і Дружківкою — повідомили Суспільне Донбас в Краматорській військовій адміністрації. Наразі селище — це випалені будинки та постійна загроза з повітря. До повномасштабного вторгнення тут жили понад 3500 людей, а зараз пересуватися вулицями небезпечно. Наші журналісти побували в Малотаранівці разом із бійцями 44-ї ОМБр. Про роботу військових у прифронтовій зоні, щоденне полювання на FРV-дрони та «Молнії», знищену логістику та реалії місцевих, які не можуть або не хочуть виїжджатиМалотаранівкою доводиться пересуватися пішки у супроводі озброєних військових. На вулицях майже немає людей. Лунають постріли — військові стріляють по дрону, за мить — вибух.У селищі працюють два магазини. Місцева жителька Галина, яка працює в одному з них, шукає житло, щоб виїхати разом із домашніми тваринами. «Діти кричать: "Виїжджайте, давайте, шукайте, куди". Куди от я? Собаку куди кину, я не можу, ні кота, ні собаку. Не здають навіть приватний будинок з тваринами, не можна. От шукаємо, щоб виїхати, шукаємо. Я розумію, що вже треба, а розумію, що нікуди», — говорить Галина.Більше про життя у Малотаранівці — у репортажі Суспільне Донбас. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm

Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос заявила, що не може назвати реалістичних термінів для вступу України.Заяву Марти Кос передає кореспондентка Суспільного. «Спочатку відкрити ще два кластери, виконати вимоги щодо . Тоді вже наступного року Україна зможе закрити до семи розділів», — повідомила Марта Кос.Висока представниця ЄС Кая Каллас повідомила, що зустріч 4 листопада між представниками ЄС, США та НАТО щодо завершення війни Росії проти України проходить на рівні радників. «Ми разом із міністрами закордонних справ підготували максимальні вимоги, щоб збалансувати переговорний процес, зокрема тому, що Росія, як і раніше, висуває свої абсолютно максимальні вимоги. З нашого боку також мають бути вимоги, щоб розпочати переговори на рівних засадах», — сказала Кая Каллас.3 листопада премʼєр-міністр України Сергій Корецький заявив, що Україна прагне закрити сім із 35 розділів про переговори про вступ України до Євросоюзу у першій половині 2027 року — під час головування Литви у ЄС. Що відомо про переговори щодо вступу України до ЄСРаніше Суспільне повідомляло, що Угорщина заблокувала відкриття двох останніх переговорних кластерів про вступ України до ЄС під час засідання робочої групи з питань розширення.За інформацією джерел видання, Будапешт не погодив надсилання Україні запрошень для подання переговорних позицій щодо четвертого та п'ятого кластерів.Водночас 13 жовтня ЄС офіційно відкрив другий і третій переговорні кластери. Таким чином, Україна відкрила чотири з шести кластерів у межах процесу вступу до Євросоюзу.Згодом віцепрем'єр з питань європейської інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що відкриття двох останніх кластерів очікується в середині грудня 2026 року.

На черкаських шиномонтажах — черги на три тижні вперед. Щоб замінити літню гуму на зимову, деякі власники автівок записувалися ще з вересня.Ціна на заміну гуми, порівняно з минулим сезоном, зросла на 20%, розповів Суспільному керівник однієї з шиномонтажних станцій Олександр Калєв.Працівник автосервісу Олег Чиженко перевзув третє авто клієнта від початку зміни. За його словами, на цій станції обслуговують в середньому до 25 машин за день. Процес заміни коліс займає до 40 хвилин:«Знімається колесо, змінюється гума, колесо балансується і ставиться назад на машину. Усе разом, плюс-мінус десь 30, може навіть 40 хвилин».Пані Валентина за кермом з 18 років. Автомобіль до морозів готує щороку заздалегідь, відтак на станцію шиномонтажу записалася ще в жовтні, розповіла вона. Цього разу приїхала змінити колеса — зимові шини вже встановлені на окремі диски: «Ми записуємось завчасно, десь за місяць. Слідкуємо за погодою, дивимося. Кожного року десь на початку листопада завжди змінюємо літню гуму на зимову».Замінити колеса на авто коштує 1200 гривень, зазначила водійка. В цілому ж ціна на заміну гуми, порівняно з минулим сезоном, зросла на 20%, розповів керівник шиномонтажної майстерні Олександр Калєв:«Було там десь 324 гривні, стало — 408 гривень за одне колесо найпопулярніше — .Водій Сергій Сидоренко привіз на шиномонтаж автомобіль нареченої. За його словами, його власна машина чекає на свою чергу за кілька тижнів. Записався завчасно, бо літня гума гірше тримає дорогу на холодному покритті: «Це призводить до небезпечних транспортних пригод, тому що можливі якісь заморозки і може просто призвести до аварії. Ну і звісно завчасно записуватися, щоб не було черг. Тому що ніхто не хоче потім чекати або в грудні міняти шини на зимові. Я записався насправді місяць тому, тому що знав, що будуть черги. І просто не попасти».Нині запис в цій автомайстерні розписаний на три тижні вперед, розповів її керівник Олександр Калєв. Водії на заміну гуми почали ставати в чергу ще з кінця вересня: «Хтось кінець вересня писався, хтось середина жовтня. Хто писався середина жовтня — от зараз якраз вони якраз перевзуваються під'їжджають. Ось у нас зараз черга три тижні. Хтось каже, що у пʼятницю сніг може випасти. Тобто люди просто не перевзуються або десь треба шукати монтаж, де є жива черга».Вже наприкінці цього тижня в області знизиться температура повітря, повідомила фахівчиня Черкаського гідрометцентру Яна Жукова. «Приблизно із п'ятниці — суботи активізується холодний атмосферний фронт з північного сходу, який принесе невеликі опади, переважно у вигляді дощу, але ми вже будемо бачити і перші сніжинки на Лівобережжі. Тобто вночі ми очікуємо, що температура буде вже балансувати близько нуля градусів, 0– 2 °С. Вдень 3–5 °С тепла. Буде охолоджуватися швидше земна поверхня, і, не виключено, що окремі ділянки доріг можуть бути слизькими внаслідок опадів».Як нагадав речник патрульної поліції області Олексій Драгун, зимова гума краще тримає траєкторію руху на дорозі та скорочує гальмівний шлях:«Літня гума при температурі нижче 7, так би мовити, "дубіє" і втрачає низку своїх властивостей. Це в першу чергу безпека водія та оточуючих його людей, оскільки завдяки зимовій гумі гальмівний шлях скорочується та краще тримає дорогу на слизькій поверхні та снігу це також може впливати на загальну кількість ДТП загалом». Читайте нас у Теlеgrаm Дивіться нас на YоuТubе Підписуйтеся на WhаtsАрр Вподобайте наш Іnstаgrаm Стежте за нами у Тіk Тоk

26-річний американський доброволець Девід Батурін у липні 2023 року приїхав до України, аби стати на її захист, а вже за три місяці прийняв свій останній бій у Серебрянському лісі. Його історія – приклад, з чим стикаються іноземці на війні. Після втрати близьких їхні родини часто опиняються в юридичному та інформаційному вакуумі. Цьому сприяють як різниця в законодавстві країн, так і мовний бар'єр. Журналісти Суспільного поспілкувалися з батьками Девіда, аби дізнатися, з якими труднощами стикаються родини загиблих легіонерів та хто допомагає їм розплутати міжнародні бюрократичні вузли. Історія морпіха Девіда БатурінаРодина Батуріних має глибоке українське коріння, а військова служба та боротьба за свободу — це те, що передавалося з покоління в покоління. Дідусь матері свого часу відсидів у сталінських таборах у Сибіру, де ділив одну камеру з, а батько родини був військовим офіцером.До 1997 року сім'я Батуріних проживала в Києві, де й народився їхній первісток Девід. Коли хлопчику було 9 місяців, вони емігрували до Сполучених Штатів і оселилися в місті Колумбус (штат Огайо). Там у подружжя народилося ще троє синів, але саме Девід змалечку мріяв бути схожим на тата і присвятити себе військовій справі, згадує мати, Жанна Батуріна: «У 20 років він вступив до армії США. Він обрав повітряні сили, працював з літаками. Але потім зрозумів, що хоче в морську піхоту. Проходив дуже жорсткі тренування, все закінчив на відмінно і служив авіадиспетчером за контрактом».Коли в Девіда завершився контракт із американською армією, в Україні розпочалося повномасштабне вторгнення. Спершу хлопець допомагав фінансово — перерахував 10 тисяч доларів на підтримку ЗСУ, але згодом зрозумів, що цього замало, розповідає батько, Геннадій Батурін: «Ми війну між собою тихенько обговорювали, щоб він не чув, бо боялися і не хотіли його відпускати. Але він сам знайшов контакти Іноземного легіону. За понад рік до поїздки видалився з усіх соцмереж заради безпеки. Він завжди казав: "Я вмію воювати, я цьому навчений, я здоровий. Як я можу тут залишатися, коли Україні потрібна моя допомога?" Він дуже переймався за людей, за дітей».Мати благала сина зачекати хоча б до весілля молодшого брата Марка. У такий спосіб вона намагалася відтягнути розлуку, сподіваючись, що Девід змінить думку або війна врешті закінчиться: «Я казала, що не хочу, щоб він їхав, бо якщо з ним щось станеться — як я буду жити без нього? Повторювала йому: якщо ти поїдеш, то мусиш мене навчити, як мені жити без тебе».Девід тоді лише усміхнувся, обійняв матір і сказав слова, які нині стали для неї головною опорою: «Ти будеш жити і пишатися мною», – згадує мати.Свого слова Девід дотримав. Він зачекав, поки брат одружиться, але водночас щодня готувався до війни в Україні — самостійно купував екіпірування та тактичне спорядження, проводив години на місцевому стрільбищі, проходив фізичну підготовку та вивчав українську мову.Наступного дня після весілля, 23 липня 2023 року, Девід поїхав до України. Останній бій у Серебрянському лісіДевід подзвонив батькам, щойно перетнув кордон. Сказав лише, що перебуває на навчанні: «Він нам особливо нічого не розповідав, бо вважав, що це може бути небезпечним як для нього, так і для побратимів. Девід був дуже чесний і відповідальний, усе брав на себе як старший серед братів. Завжди казав, що найбільше боїться підвести своїх хлопців, переживав, щоб усе зробити правильно. Він завжди брав на себе найважче», – згадує батько.Попри коротку службу, американський морпіх вразив українське командування своєю фаховістю, згадує мати: «Військовий аташе вже потім казав нам, що Девід з усіх іноземців, які тоді приїжджали, був найбільш підготовленим. Він і мову знав, і був ідеально розвинений як фізично, так і морально. Через таку підготовку його й направили на один із найзапекліших напрямків — у Серебрянський ліс».7 жовтня 2023 року батьків сповістили, що їхній син загинув. Тривалий час батьки не знали, як саме це сталося. Подробиці розповів побратим Девіда, поляк Павел. Він командував їхнім розвідувальним підрозділом, розповідає батько: «Тоді там було дуже важко, бо росіяни почали тиснути на оборонні рубежі. І так трапилося, що підрозділ, який був перед ними, витратив майже все БК, яке в них було. Тому їхній підрозділ завантажився і пішов займати свою позицію. Того дня було дуже спекотно, і один із солдатів, який ніс патрони, отримав тепловий удар і не зміг іти далі. Тобто він залишив БК. Вони дійшли до позиції, але вже без боєприпасів — того, що мали при собі, було замало. І тоді Павел сказав, що піде за ящиками, бо патрони їм необхідні, хоч це і небезпечно. І тоді Девід зголосився піти з ним».Проте на зворотному шляху розвідники потрапили під прицільний обстріл російського танка: «Після першого пострілу їх відкинуло вибуховою хвилею. Павел підліз до Девіда — він був поранений, але ще розмовляв. Вони встигли передати по рації, що 300. Але вже після третього пострілу танка Павел знепритомнів. Він вижив, але втратив око і ногу. Девід від отриманих поранень стік кров'ю там», — розповідає Геннадій.Тіло сина батьки отримали через три тижні після загибелі: «Тіло нам доставляли через Польщу до Америки, у нас уточнювали, до якого міста треба, все перевезення організовувала Україна. Нам в Америці довезли до найближчого міста, і ми мали зв'язатися із похоронним бюро тут і вже координуватися на місці», — каже батько.Девіда поховали з військовими почестями. Попрощатися з ним приїхали його американські колеги, українські дипломати та місцева громада: «Нам усі казали, що Девід — це зразок. Він усе зробив правильно і легально: в Україну приїхав законно, контракт підписав і чесно виходив на бойові виходи», — згадує батько.Згодом у Вашингтоні в посольстві батькам передали посмертну нагороду Девіда — орден «За мужність». Як іноземні родини долають міжнародну бюрократіюПісля поховання родина Батуріних зіткнулася з абсурдною міжнародною бюрократією. Для оформлення посмертних виплат в Україні вимагали довідку, якої у США просто не існує. Розплутати цей юридичний вузол батькам допомогли юристи благодійної програми фонду Rоmulus Т. Wеаthеrmаn Fоundаtіоn, які безоплатно супроводжують сім'ї загиблих добровольців. «Ми сконтактували з фондом уже після похорону, коли постало питання про оформлення пільг та грошових виплат . Вони склали для нас покроковий план, підказували, які документи зібрати, і весь час були на зв'язку. Ми нічого не сплачували, всі необхідні витрати фонд узяв на себе. Наприклад, для України була потрібна довідка, що у Девіда немає дітей. А в Америці не розуміють, що це за документ, бо тут такого просто не існує! Було дуже важко пояснити це місцевим органам у США, але фахівці допомогли все владнати», – розповідає Геннадій Батурін.Кейс родини Батуріних — не поодинокий. Для родин іноземців існує безліч бар'єрів: мовний, часовий та відмінності у правових системах країн, зауважує керівниця програми ідентифікації жертв війни Ірина Хорошаєва. За її словами, в українській державній системі наразі готові не всі алгоритми, а координаторам просто бракує рук, щоб опрацювати дані: «Коли в інших країнах визнають військового безвісти зниклим, рідним важко зрозуміти, чи у нас такий самий протокол. Приїжджають і іноземні військові, і просто цивільні. Є родини ветеранів, які отримали тут поранення і вирішують або залишитися в Україні, або повернутися додому. Є родини зниклих безвісти та загиблих. Надзвичайно важко з тими, хто в полоні, бо немає прямої комунікації. Іноземці в полоні для росіян — як трофеї. Вони створюють телеграм-канали, де цинічно хизуються тим, що людину вбито».Нині українські юристи та адвокати в межах гуманітарної програми безкоштовно супроводжують понад 200 родин із 33 країн світу, незалежно від їхньої релігії чи статусу бійця: «Ми виступаємо посередниками між державними інстанціями, ритуальними службами та посольствами. Намагаємося вести людей від А до Я, адже іноземці часто не знають, куди звертатися. Вони намагаються самостійно шукати поліцію чи посольства, з'ясовують, де здати ДНК. Але не в усіх країнах є можливість здати аналізи так, щоб вони потрапили в єдину систему, до того ж це великі додаткові кошти. Хтось знаходить адвоката, а хтось через "сарафанне" радіо виходить на нас».Окрім юридичної та логістичної допомоги, команда займається організацією церемоній прощання в Україні: «Допомагаємо організувати церемонію прощання, щоб вшанувати іноземних героїв. Плануємо, хто буде присутній, хто що скаже, яка атрибутика буде, робимо з почестями прощання, робимо світлини для родин, щоб вони бачили, що відбувається, включаємо улюблені пісні, наприклад, аби провести в останню путь», — зазначає Ірина Хорошаєва.Інколи благодійникам доводиться виконувати й останню волю бійців. Так, за передсмертним заповітом одного з іноземних захисників, його прах розвіяли з гелікоптера над Донецьким напрямком, де він тримав оборону. Стоматологічна експертиза та допомога ЗапоріжжюУ випадку з Девідом Батуріним його особу вдалося підтвердити швидко. Проте для деяких іноземних родин цей процес затягується на місяці: через важкий стан останків стандартна ДНК-експертиза інколи є ускладненою.Для Запоріжжя, як прифронтового хабу півдня України, повернення імен загиблих стало щоденним і надважливим викликом. Місцеві судово-медичні установи стикаються з колосальним навантаженням, тому міжнародну технічну допомогу спрямовують безпосередньо сюди.Зокрема, аби суттєво пришвидшити складні процеси опізнання, Запорізькому обласному бюро судово-медичної експертизи передали сучасне спеціалізоване обладнання, розповідає Ірина Хорошаєва: «Ми передали рентгенівський апарат для проведення стоматологічної ідентифікації — обладнання, критично важливе для встановлення особи загиблих у випадках, коли інші методи ускладнені або неможливі. Окрім передачі техніки, команда Фонду провела навчання для фахівців бюро з методики ідентифікації за стоматологічним статусом — порівняльного аналізу прижиттєвих і посмертних стоматологічних знімків. Ця підтримка спрямована на посилення спроможності українських судово-медичних установ ідентифікувати загиблих захисників і повертати їхні імена додому».Окрім цього, команда прагне вийти на міжнародний рівень та створити єдиний чіткий протокол ідентифікації жертв війни, каже Ірина Хорошаєва. Жити далі й пишатисяДля родини Батуріних випробування не закінчилися Серебрянським лісом. Того ж року вдома, в США, в автокатастрофі загинув їхній молодший, 20-річний син.Попри пережите подвійне горе, Геннадій та Жанна не закрилося в собі. Вони активно спілкуються й зустрічаються з іншими американськими сім'ями, чиї діти також віддали життя за Україну. Ця взаємопідтримка і спільна діяльність допомагають їм триматися на плаву: «Ми не ображаємося на Україну, це було покликання Девіда — захищати людей. Він поїхав не заради грошей. Ми сподіваємося, що його жертва буде недаремною. Нам передали його особисті речі, ми бачимо, що Україна не забуває тих, хто загинув», — каже Жанна Батуріна.Після закінчення війни подружжя Батуріних понад усе мріє приїхати в Україну, щоб відвідати місце, де їхній син прийняв свій останній бій, та встановити там меморіал. Вони хочуть, аби кожен місцевий житель знав і пам'ятав, хто саме тримав там оборону і віддав своє життя. «Девід навчив нас своїм прикладом, що в житті треба робити не те, що хочеться, а те, що треба, треба робити правильний хоч і тяжкий вибір», – підсумовує Жанна Батуріна. Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах: Теlеgrаm | Іnstаgrаm | Vіbеr | WhаtsАрр | Fасеbооk | Yоutubе