Суспільне

У Миколаєві розслідують можливу розтрату бюджетних грошей службовцями одного з медичних закладів. Під час обшуків 30 жовтня там виявили використані шприци, трубки для переливання крові та інші медичні відходи.Про це повідомили в Миколаївській обласній прокуратурі.За інформацією з власних джерел Суспільного, обшук відбувся на території станції переливання крові.За даними прокуратури, справу розслідують за можливої розтрати та привласнення бюджетних грошей в умовах воєнного стану.Під час обшуку знайшли використані шприци, системи й трубки для переливання крові, а також інші медичні вироби та матеріали, забруднені кров'ю, які розміщували й закопували на території закладу.Наразі правоохоронці з'ясовують, якої шкоди довкіллю могли завдати ці відходи та хто з посадовців може бути причетним до порушень. Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhаtsАрр , Теlеgrаm , Vіbеr , YоuТubе , ТіkТоk , Fасеbооk та Іnstаgrаm .

Сербський тенісист Новак Джокович зазнав поразки у другому колі турніру категорії АТР 500 в Базелі. У трьох сетах він поступився представнику Німеччини Яну-Леннарду Штруффу, чим ускладнив шанси потрапити на Підсумковий турнір АТР.Підсумковий турнір АТР відбудеться в італійському Турині. У ньому зіграють вісім найкращих тенісистів сезону за рейтингом АТР Rасе. Новак Джокович, який є рекордсменом змагань за кількістю титулів (сім), прагне вийти на турнір удев'ятнадцяте. Це дозволить йому перевершити Роджера Федерера за кількістю участей у Підсумковому турнірі.Перед змаганнями у Базелі серб посідав 11-те місце в рейтингу сезону. Вихід до наступних раундів змагань в Швейцарії міг допомогти йому скоротити відставання від конкурентів, однак поразка у другому колі залишила Джоковича за межами топ-8.Джокович поступився Штруффу (№47 АТР) з рахунком 6:7 (4:7), 7:5, 6:7 (5:7). Для німецького тенісиста це перша перемога над сербом у дев'яти очних зустрічах. Як Джокович програв Штруффу? У першому сеті тенісисти не дозволили один одному реалізувати брейкпойнти, а на тайбрейку сильнішим виявився Джокович — 7:4. У другій партії за рахунку 5:6 серб програв свою подачу, що дозволило Штруффу зрівняти рахунок у матчі. Вирішальний сет також завершився тайбрейком, який німець виграв із рахунком 7:5. Матч тривав 2:37 години. За цей час Джокович виконав 21 ейс, припустився трьох подвійних і 18 невимушених помилок. «Не думаю, що мої три подвійні помилки були вирішальним фактором. У важливі моменти, коли в мене було кілька брейкпойнтів у другому сеті, а також на початку третього, він виконав неймовірні удари та виграв важливі розіграші. Можливо, в одному чи двох епізодах я міг діяти агресивніше, але всі заслуги належать йому».«Боляче програвати. Він [Штруффа] просто демонстрував неймовірний теніс. Не пригадую, щоб мені доводилося грати проти когось настільки агресивного й точного. Здавалося, що він виконував дві перші подачі замість однієї. Це був один із таких матчів. Обміркую ситуацію впродовж наступних кількох днів і сподіваюся, що в Парижі зможу зіграти краще», — заявив Джокович. Яка ситуація у Джоковича у відборі на Підсумковий турнір? На Підсумковому турнір АТР зіграють вісім найкращих тенісистів сезону за рейтингом АТР Rасе. Через травму Яннік Сіннер пропустить змагання, тому боротьба за останні путівки триває серед гравців, які перебувають за межами першої вісімки. Після поразки в Базелі Новак Джокович посідає 11-те місце в рейтингу сезону, маючи 2890 очок. Від дев'ятого місця, яке наразі займає іспанець Рафаель Ходар, серба відділяють 319 очок , а від восьмої позиції американця Френсіса Тіафо — 490. Водночас попереду Джоковича перебуває й австралієць Алекс де Мінор, який посідає десяте місце з 2980 очками. Наступною можливістю покращити позиції для Джоковича стане «Мастерс» у Парижі, який відбудеться з 2 до 8 листопада. Участь у Підсумковому турнірі АТР вже гарантували собі Олександр Звєрєв, Карлос Алькарас та Бен Шелтон. Рейтинг кваліфікації на Підсумковий турнір АТР Александр Звєрєв (Німеччина) — 9250 очок (кваліфікувався) Яннік Сіннер (Італія) — 7950 очок (не зіграє) Карлос Алькарас (Іспанія) — 4700 очок (кваліфікувався) Бен Шелтон (США) — 4530 очок (кваліфікувався) Даніїл Медведєв — 3760 Флавіо Коболлі (Італія) — 3690 Артур Фіс (Франція) — 3525 Френсіс Тіафо (США) — 3380 Рафаель Ходар (Іспанія) — 3209 Алекс де Мінор (Австралія) — 2980 Новак Джокович (Сербія) — 2890Підсумковий турнір-2026 пройде у Турині з 15 до 22 листопада. Попередні два розіграші АТР Fіnаls закінчувалися перемогою Янніка Сіннера. Остаточний перелік учасників Підсумкового турніру визначиться після завершення змагань у Стокгольмі та Парижі. Розклад турнірів АТР до кінця сезону 26 жовтня — 1 листопада. АТР 500, Відень 26 жовтня — 1 листопада. АТР 500, Базель 2-8 листопада. АТР 1000, Париж 8-14 листопада. АТР 250, Стокгольм 15-22 листопада. Підсумковий турнір-2026, Турин

30 жовтня російський FРV-дрон вдарив по цивільному авто, яке рухалося у напрямку Борової . Жінка загинула, чоловік, який перебував за кермом, був поранений.Про це повідомили у Борівській СВА.Йдеться, що влучання сталося близько 09:30.«Ворожий FРV-дрон атакував цивільний автомобіль, який рухався в напрямку Борової. Влучання сталося поблизу дамби через річку Оскіл між Гороховаткою та Боровою. Внаслідок атаки загинула 58-річна пасажирка. 64-річний водій отримав поранення та був госпіталізований», — сказано у повідомленні.В СВА додали, що загиблу звуть Олена Лузанова. Вона була уродженкою Борової. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе

Пʼятиповерхівку у Прилуках на Чернігівщині, куди вранці 7 жовтня поцілила російська ракета, визнали непридатною для проживання людей та невдовзі законсервують. Про це Суспільному розповів начальник Прилуцької районної військової адміністрації Володимир Чернов. Родини, які тут мешкали, вже забрали вцілілі речі та отримали по 100 тисяч від міської ради, аби організувати побут до того, як отримають житлові сертифікати.Технічне обстеження показало, що будинок є аварійним та більше не придатний для проживання. Тому мешканці навіть уцілілих квартир більше не можуть повернутися до них. «Після того мені стало страшно перебувати у квартирі».Надія Іванченко мешкала на четвертому поверсі багатоповерхівки. Після вибуху в її квартирі заблокувало двері, через що вона понад годину залишалася замкненою всередині.«Найстрашніше — це коли почали виносити людей, яких знала все життя. Для мене це було дуже страшно і зараз мені страшно. Немає визначеності. Ти не знаєш, що буде завтра».Наступних чотири дні, пригадує жінка, ночувала у своїй пошкодженій квартирі. Потім ще тиждень вона безплатно жила в місцевому готелі. Нині готується до переїзду в орендовану квартиру та збирає документи, аби отримати сертифікат на житло. «Нове житло я не дочекаюсь. Ми знаємо, як воно будується — я його не дочекаюсь. Якби сказали, що цей будинок будуть реставрувати, то, може, й чекала, а так будемо щось собі підшукувати».Як розповів Суспільному начальник районної військової адміністрації Володимир Чернов, серед мешканців будинку провели анкетування. «Із 69 квартир, які були в цьому будинку, опитано 66 осіб. З них значна частина виявила бажання отримати житловий сертифікат. Частина, яку не опитали, — це особи, які мають зареєстроване право власності, але є громадянами Росії. З ними ніхто не звʼязувався, їхню думку не враховували».Зі слів секретаря міської ради Романа Гоголя, найближчим часом будинок законсервують. Комунальні служби вже допомогли його мешканцям вивезти вціліле майно. «У майбутньому дім планується ліквідовувати. Його стан аварійний. Для того, щоб всередину не потрапляли особи несанкціоновано, дім буде закриватися».Посадовець каже: всі мешканці зруйнованої багатоповерхівки розселені відповідно до їхніх побажань. Після російської атаки міськрада домовилася про тимчасове проживання людей у гуртожитках. Також, пояснює Роман Гоголь, з міського бюджету виділили 6 мільйонів 900 тисяч гривень для виплати одноразової грошової допомоги — по 100 тисяч на кожну родину, яка мешкала в цьому будинку. «Люди, які отримали по 100 тисяч, можуть витрачати ці кошти зараз на оренду житла, на лікування, все необхідне, що потрібно зараз. Ту допомогу, яку ми даємо від міста, це не допомога на ліквідацію наслідків. Це підтримка людей у цей складний час».Віта Кільдей з родиною мешкає у сусідньому будинку. Розповідає: у тому, куди влучила російська ракета, жила її 66-річна свекруха. Вони забрали жінку до себе. «У нас також є пошкодження — автомобіль, балкон, двері, вікна, частково техніка. Вікна поки позабивали ДСП, плівкою. Трошки холодно. Рятує те, що у нас індивідуальне опалення, — опалюємо, так більш-менш нормально».Зі слів жінки, наразі її свекруха вже отримала від міської ради матеріальну допомогу. Зараз вони збирають документи для отримання житлового сертифіката. Чекати на будівництво нового дому не хочуть. «Говорили, що можна в цьому частину відрубати і добудувати. Але хто тут буде жити? Не знаю, хто тут квартиру купить. На людських життях. Діти. Людей знала, хай не всіх, але більшість знала. Це не передати словами. Виходиш і не впізнаєш свого двору. Це дуже страшно».Сім'я Віти Кільдей також чекає на матеріальну допомогу, аби відремонтувати власну квартиру. Зі слів Романа Гоголя, загалом від прилучан надійшло понад 800 заяв про пошкодження майна внаслідок російської атаки 7 жовтня. Шість приватних будинків були повністю зруйновані, їхні власники отримали по одному мільйону гривень компенсації. Що відомо про ракетну атаку по ПрилукахРосійські війська зранку 7 жовтня атакували Прилуки ракетами, одна з них влучила у п'ятиповерховий будинок в одному з мікрорайонів міста.Зранку 8 жовтня рятувальники завершили пошуково-рятувальну операцію у зруйнованій унаслідок ракетної атаки РФ п'ятиповерхівці.Унаслідок російського удару загинули 22 людини, серед них — п'ятеро дітей. Ще 54 людини зазнали травм, зокрема семеро дітей.За словами начальника Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса, росіяни вдарили по Прилуках шістьма крилатими ракетами, попередньо — Х-101. Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .

Семеро людей, які зазнали поранень внаслідок обстрілу Кременчука 29 жовтня , продовжують перебувати в одному із міських лікарень. У постраждалих – уламкові поранення кінцівок та контузії.Про це повідомив Суспільному заступник директора медзакладу Олександр Коваленко.У момент вибуху жителька Кременчука Тетяна Яковлєва перебувала біля під'їзду. Жінка отримала уламкове поранення ноги та голови.«Почали горіти автівки. Я чую, що по голові стукнуло. Думала, що просто так упала. Дивлюся – кров тече по руці, по нозі, по кросівку теж кров тече. Пожежники приїхали, поліція ходила, швидкі приїхали. Потім до мене підійшли медики, бо я вже вся стояла в калюжі крові. Мене роздягнули, перев'язали, забрали до «швидкої» та відвезли сюди, до лікарні. 01.19-01.26 «Загалом мені наскрізь пробило ногу. Ось, а сюди потрапило. Сьогодні мені витягли уламок», — розповіла постраждала Тетяна Яковлєва.Серед постраждалих, які нині відновлюються у лікарні, – і Наталія Толмачова. Унаслідок обстрілу жінка отримала уламкові поранення обох ніг та контузію голови.«І я сіла й відчуваю, що в мене мокрі штани. Відкриваю халат, а в мене все у крові. Тоді я попросила ремінь у чоловіка й затягнула ногу, як нас вчили під час надання першої допомоги», — розповіла постраждала Наталія Толмачова.Нині, як зазначає жінка, не всі уламки ще вдалося дістати.«Поки що на одній (ред. - нозі) витягли уламки, другу ще будуть оперувати. І з головою трохи. Будемо сподіватися, сказали, що це все вилікується, і я чутиму краще», — додала Наталія Толмачова.За словами заступника директора медзакладу Олександра Коваленка, нині у лікарні продовжують перебувати семеро людей, які дістали поранення внаслідок ракетної атаки.«На даний момент в лікувальному закладі перебуває сім пацієнтів. Стан в них: два середньої важкості, інші більш легкі», — розповів заступник директора лікарні. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр

Викладачі одеської студії танців Андрій Беркоза та Ольга Дімова створили хореографію, яка зібрала мільйони переглядів у ТіkТоk і стала популярною за межами України. Спочатку танець був способом відпрацювати окремі рухи на занятті, однак згодом його почали повторювати користувачі з різних країн, створюючи власні варіації. Як виникла ідея вірусної хореографії та що допомогло їй стати трендом, викладачі розповіли Суспільному. Від тренування до вірусного відеоАндрій Беркоза та Ольга Дімова викладають Urbаn Кіz — сучасний різновид танцю, що сформувався на основі ангольської в Європі. За словами Андрія, під час занять вони не лише вивчають базові рухи, а й створюють невеликі постановки, щоб цікавіше відпрацьовувати окремі танцювальні елементи.Саме так з'явилася хореографія, яка згодом стала популярною в ТіkТоk: «Ми саме хотіли їх відпрацювати. Відповідно, ми музику підібрали і виставили танець. І навколо цих двох елементів будували всі інші рухи, щоб хоч якось заповнити музику і щоб було цікаво та весело», — розповів Андрій Беркоза.Викладачі не очікували, що їхня постановка стане вірусною. Однак після публікації відео почало швидко набирати популярність. Як танець підкорив ТіkТоkОльга Дімова пригадує, що спочатку навіть не стежила за реакцією на відео. Після публікації вона видалила ТіkТоk, а за кілька годин знову встановила застосунок, щоб перевірити сповіщення. Тоді й побачила, що відео привернуло значну увагу користувачів. «Захожу, а там в мене повідомлень просто море — 99 , що таке? Я не можу зрозуміти. Захожу, а там купа підписників, вподобань. І я тоді зрозуміла, що щось людям зайшло і воно просто як сніжний ком рухається вперед», — розповіла викладачка.На думку Ольги, популярності хореографії допомогли музика та простота рухів. Композицію вона знайшла в Іnstаgrаm і запропонувала Андрію використати її на занятті. А самі рухи, каже викладачка, вийшли ритмічними, повторюваними та доступними навіть для людей без танцювального досвіду.Після цього користувачі почали створювати власні версії танцю. Викладачі з цікавістю спостерігають за ними, хоча Андрій зізнається: як тренеру йому іноді хочеться підказати, як виконувати окремі рухи. Танцювальна спільнота за межами ОдесиВірусне відео привернуло увагу не лише до самої хореографії, а й до танцю Urbаn Кіz. Ольга розповіла, що після поширення ролика їй писали люди з інших країн, зокрема з Іспанії та Німеччини, які цікавилися, де можна навчитися танцювати. «Я натхнена, що більше людей взагалі дізнається, що є таке. А люди в нас, якщо будуть приходити вчитися, то мені, як викладачу, це дуже приємно. І моя мета – це, щоб люди приходили і вчилися танцювати, кайфували, проводили час», — зазначила Ольга.Urbаn Кіz належить до соціальних танців, у яких важливу роль відіграє імпровізація. Під час вечірок партнери не знають заздалегідь, під яку музику танцюватимуть і з ким опиняться в парі. Тому кожен танець виходить іншим.Андрій Беркоза говорить, що саме ця мінливість йому найбільше подобається. На рухи впливають настрій, музика та обставини, тому танець постійно змінюється. Окрім творчого розвитку, заняття танцями допомагають викладачам та їхнім учням перемикнутися від повсякденних турбот. Андрій зазначає, що танці дають можливість на певний час відволіктися від подій навколо та відновити внутрішню рівновагу. «Він підтримує і дозволяє хоча б на якийсь період часу заняття відволіктися, скажімо так, від усіх цих негаразд, які відбуваються. Змушує, дає можливість, скажімо так, просто трохи заспокоїтися. Прийти в рівновагу духовну», — розповів Андрій. Читайте нас у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr , Fасеbооk , Іnstаgrаm та ТіkТоk : головні новини Одеси та області.Стежте за головними новинами Одещини в Gооglе Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.

Донецький «Шахтар» переміг київську «Оболонь» з рахунком 2:0 у матчі 11-го туру чемпіонату України з футболу. Завдяки перемозі донеччани здійнялися на перше місце в турнірній таблиці УПЛ. Футбол. УПЛ. 11-й тур «Шахтар» — «Оболонь» 2:0 Гол: Аліссон, 70, 85 Як пройшов матч «Шахтар» — «Оболонь»? У першому таймі команди мали обмаль гольових моментів. Проте переважав «Шахтар», завдавши чотирьох ударів по воротах, жоден з яких не припав у їхню площину. На 44-й хвилині поле покинув нападник киян Сергій Суханов, який зазнав травми: замість нього вийшов Денис Устименко. По перерві «Шахтар» зробив три заміни. І вже на 70-й хвилині заміна спрацювала: у воротах відзначився Аліссон, що пробив у лівий кут воріт після подачі Невертона з кутового. На 85-й хвилині Аліссон оформив дубль: переграв двох суперників, змістився у центр та пробив у ближній кут під стінку воріт, забезпечивши «гірникам» перемогу над «Оболонню». Це вже четвертий гол бразильця в сезоні 2026/27 за дев'ять матчів УПЛ, разом із Марлоном Гомесом футболіст отримав виклик до національної збірної на товариські матчі. Що означає результат матчу? Завдяки перемозі «Шахтар» заробив три очки, здійнявшись у лідери турнірної таблиці УПЛ. «Гірники» обійшли «Полісся» на три очки, проте житомиряни мають ще один матч у запасі. Загалом це дев'ятий виграний поєдинок для «гірників» у чемпіонаті України в цьому сезоні — минулого туру зіграли внічию із «Зорею», а також зазнавали однієї поразки від «Полісся» на старті сезону. «Оболонь» перебуває на 13-му місці турнірної таблиці УПЛ із сімома очками. Відрив від топ-10 команди становить два очки. Турнірна таблиця УПЛ: топ-5 «Шахтар» — 28 очок (11 матчів), 22:5 (різниця м'ячів) «Полісся» — 25 очок (10), 23:8 «Харків» — 21 очко (9), 18:7 «Динамо» — 19 очок (9), 14:9 «Карпати» — 15 очок (10), 17:8 Що далі для команд? Наступний матч «Шахтар» проведе в Лізі чемпіонів проти португальського «Спортінга» у вівторок, 3 листопада, о 19:45 за київським часом. «Оболонь» зіграє проти «Лівого Берега» в УПЛ у п'ятницю, 6 листопада, о 13:00.

90% бізнесу Кіровоградщини не мають укриття. В області працюють понад 74 тисячі підприємців. Усі вони з 4 грудня під час «жовтого» рівня повітряної загрози, тобто дронової атаки, повинні були працювати лише за наявності укриття або облаштованого безпечного простору. Нині цю вимогу відтермінували. Відстрочка — правильне рішення, бо підприємці не змогли б за короткий час виконати таку умову для роботи.Про це Суспільному розповіла голова Спілки підприємців малого та середнього підприємництва Кіровоградщини Ольга Ковальова-Алокілі. Вимога Кабміну про обов'язкове укриття для малого бізнесу4 вересня Кабмін ухвалив постанову й визначив порядок роботи бізнесу під час «жовтого» рівня повітряної загрози, тобто дронової атаки. До 4 грудня підприємцям потрібно було мати наявність укриття або безпечного простору для роботи.Безпечним простором у постанові назвали «найбільш захищені зони у приміщеннях, будівлях чи спорудах, які облаштовуються в межах реалізованих об'ємно-планувальних рішень у спосіб, що дає можливість захистити персонал та відвідувачів від побічної дії звичайних засобів ураження та максимального надлишкового тиску вибуху (в кілопаскалях), визначеного Міністерством оборони разом з Генеральним штабом Збройних Сил, на підставі проведених такими балансоутримувачами розрахунків».До цієї дати бізнес без власного укриття міг продовжувати роботу під час жовтого рівня загрози за погодженням із колективом.29 жовтня Кабмін оновив правила роботи бізнесу під час жовтого рівня. Про це у своєму Теlеgrаm-каналі повідомив прем'єр-міністр України Сергій Корецький. За його словами, вимогу відтермінували, бо побачили, що підприємцям треба більше часу на її виконання. «Ми представили бізнес-асоціаціям зміни до чинного порядку. Ми побачили, що левова частка підприємств на сьогодні навіть не розпочали виконання цих простих правил щодо безпеки наших людей, тому уряд ініціює такі зміни. Перше — даємо підприємцям більше часу на облаштування укриттів або безпечних просторів. Відтермінування не означає скасування вимоги. Друге — вимоги до укриттів залежатимуть від того, скільки працівників і відвідувачів одночасно перебуває на об'єкті. Міністерство економіки, МВС, ДСНС детально поінформують з цього приводу. Третє — укриття не обов'язково має бути на власній території». «Перекладають усе на наші плечі» — підприємціУ підприємиць, з якими спілкувалося Суспільне, різна ситуація з наявністю укриття чи приміщення, яке можна перетворити на безпечний простір. Кропивницька студія косметології не має укриття, де під час повітряної тривоги можуть сховатися працівники та відвідувачі.Приміщення орендують 10 майстринь. Одна з них — Наталія Манойлова. «Ми не ховаємось взагалі. Я знаю, є поруч укриття, але воно геть занедбане».Майстриня не знає, як забезпечити вимогу Кабміну. «Це відповідальність нашої влади, а не саме майстрів малого бізнесу. Вони абсолютно все перекладають на наші плечі. Я як майстер заробляю не мільйони і забезпечити укриттям навіть себе я не можу».За словами майстрині Любові Дороніної, працюють на другому поверсі торговельного центру, і там немає вільних кімнат, щоб облаштувати укриття. «От я з клієнтами, буває, спілкуюсь, то вони говорять, що ніхто не хоче, по-перше, залишати процедуру і йти в укриття. І я вважаю: щоб ухвалити такий закон — потрібно, щоб були приміщення для цього, більше взагалі, куди йти».Ольга Пашолок дев'ять років займається приготуванням і доставкою страв і напівфабрикатів. Три роки тому під час повномасштабної війни відкрила кафе на першому поверсі.За словами підприємиці, у підвальному приміщенні відвідувачі можуть перечекати повітряну тривогу. «Наш заклад облаштований сонячними панелями, тому у нас завжди є світло. У нас працює і вгорі, і у підвальному приміщенні спеціальна витяжна система. У нас бачите такі доволі товсті стіни. Говорять, що ці підвали ще у 1833 році побудовані». «Укриття для безпеки працівників і клієнтів під час повітряної тривоги — це вимога воєнного часу», — вважає адміністраторка кафе Таїсія Сорокіна.При цьому Ольга Пашолок вважає нові вимоги перекладанням відповідальності на бізнес. «Одна справа — мати укриття, друга справа — мати безпечне укриття. І тут теж, знаєте, я думаю, що те, що з приводу саме цього закону, то це перекладання відповідальності на бізнес. Тому що не всі люди мають свої приміщення, більшість має орендовані приміщення. Тому якщо ще щось вимагати від бізнесу, який ледве дихає, то я думаю, що це занадто». «Як це все практично реалізувати?» — очільниця спілки підприємцівЗа словами Ольги Ковальової-Алокілі, інші підприємці Кіровоградщини також не бачать реального шляху, як це все можна було забезпечити в короткий термін, до 4 грудня. «Що кажуть підприємці? Вони не бачать практичну площину виконання цих вимог».Наприклад, підприємці не розуміють, які простори визначити безпечними. «Як оцінити, чи відповідає приміщення для того, щоб цей тиск (від вибуху — ред.) витримати, підприємці не знають. Очевидно, що місцева влада має забезпечувати обговорення цього питання разом з рятувальниками, а також з представниками цивільного захисту для того, щоб пояснити підприємцям, як виконати ці умови. Перекладати тільки на підприємців, що ви маєте забезпечити безпеку відвідувачів і працівників, це дуже такий легкий шлях для влади, але нереалістична для виконання підприємцями умова». До весни в регіонах збиратимуть інформацію — ОВАЗаступник начальника облуправління з питань цивільного захисту Костянтин Дружинін сказав, що військові адміністрації збиратимуть інформацію про виконання нових норм до 4 березня. За їх результатами ухвалюватимуть рішення. Передусім потрібно визначити ті приміщення, в яких можливо організувати безпечний простір. Це попередньо мають зробити самі підприємці. «Відповідно до вимог постанови такими приміщеннями можуть бути підвальні приміщення, заглиблені приміщення, приміщення, які не мають вікон, які знаходяться в середній частині будівель, споруд. Таким чином вони захищуються, так би мовити, по правилу двох стін з несучих конструкцій».Далі підприємці мають залучити фахівців для оцінки приміщення. «Коли вже підприємство безпосередньо визначиться з цим об'єктом, необхідно провести інженерне оцінювання властивості цього приміщення. Що для цього зробити? Необхідно запросити проєктувальника або відповідного спеціаліста з сфери будівництва, який проведе оцінку захисних властивостей цього приміщення. І в разі, якщо за висновками спеціалістів приміщення буде відповідати вимогам, які визначаються постановою, в подальшому можливо буде організовувати цей безпечний простір в цьому приміщенні. Також роботодавець зобов'язується встановити інформаційні таблички на вході в приміщення безпечного простору». «Влада могла зробити це давно й не перекладати це на підприємців» — громадський діячРішення про облаштування підприємцями укриттів на п'ятому році повномасштабної війни запізніле, вважає голова громадської організації «Комітет економістів України» Андрій Новак. «Це все можна було зробити вже давним-давно, професійно, безпечно, тому що укриття саме по собі, наприклад, мобільні укриття, це всього-навсього залізобетонна модульна конструкція, яку можна було виготовляти на багатьох наших цементних заводах, навіть цегляних заводах».На його думку, у цьому питанні не варто перекладати відповідальність на самих підприємців. «Уже наприкінці п'ятого року великої війни перекладати незроблене центральними і місцевими органами влади на підприємців — це щонайменше несправедливо. А по суті це нереально для самих підприємців. Немає зараз у підприємців ні технічних, ні організаційних, ні фінансових ресурсів своїми силами влаштовувати якісь укриття. Більшість підприємців працює в орендованих приміщеннях. Більшість цих приміщень не пристосовані під бомбосховище чи навіть укриття».Андрій Новак вважає: підприємці сплачують податки в держбюджет, з якого Кабмін і має фінансувати облаштування укриттів для бізнесу. Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Fасеbооk , YоuТubе , Теlеgrаm , Іnstаgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr та ТіkТоk .

Андрій Погребняк і Дарія Миронюк стали переможцями особистих змагань на рапірах на Кубку України-2026 з фехтування. Обидва фехтувальники захистили свої титули у цьогорічному розіграші турніру.Кубок України з фехтування, що триває 26-31 жовтня в Ужгороді, став першим всеукраїнським дорослим турніром сезону 2026/27. Упродовж попередніх змагальних днів розіграли медалі у особистих та командних змаганнях двох видів зброї: шпазі та шаблі. Суспільне Спорт — офіційний транслятор Кубка України-2026 з фехтування. Дивіться змагання на сайті й телеканалі Суспільне Спорт, а також місцевих каналах Суспільного.У п'ятий день змагань відбулися особисті турніри з фехтування на рапірах, де визначилися переможці серед жінок та чоловіків. Як пройшов жіночий турнір рапіристок? Головними претендентками на «золото» у жіночому турнірі були чинна володарка Кубка Дарія Миронюк, чемпіонка Євро-2026 Ольга Сопіт, а також Аліна Полозюк — бронзова призерка ЧС-2026. До фіналу жіночого турніру у фехтуванні на рапірах пройшли саме Дарія Миронюк та Ольга Сопіт, яка у чвертьфіналі вибила срібну призерку минулого року Аліну Полозюк. Сопіт у півфіналі перемогла Катерину Буденко з рахунком 9:6, тоді як Миронюк — Анну Тараненко (15:3). Фехтувальниці змагалися до останньої хвилини, на якій за рахунку 12:12 Миронюк зазнала ушкодження, зробивши великий випад. Однак після паузи одним уколом Миронюк здолала Сопіт та втретє у кар'єрі виграла Кубок України. Як пройшов чоловічий турнір рапіристів? У чоловічому турнірі до півфіналу пройшли три фехтувальники зі столиці та один із Київської області. Чинний переможець Кубка України Андрій Погребняк з рахунком 15:13 здолав Володимира Бачика у півфіналі, тоді як ще одну путівку у фінал здобув Гліб Мухопад — здолав Андрія Сімонова (15:10). Зрештою переможцем чоловічого турніру рапіристів на Кубку України-2026 вдруге поспіль став Погребняк. Спортсмен розгромив Мухопада у фіналі з рахунком 15:2.Кубок України-2026 продовжиться у суботу, 31 жовтня, останніми змаганнями команд у жіночій та чоловічій рапірі. Прямі трансляції дивіться на платформах на Суспільне Спорт.

Ірина Шегда навчає у Харкові унікальному ремеслу Слобожанщини — коцарству. Це виготовлення довговорсових килимів, які називають коцами. Воно існує понад 400 років і нині перебуває під загрозою зникнення. Ірина каже, що поставила собі за мету навчити коцарству 100 людей — так вона хоче зберегти ремесло та передати його нащадкам.Як проходять заняття з коцарства у Харкові та чи багато охочих опанувати це ремесло — у матеріалі Суспільне Харків.Традиційне харківське коцарство зародилося на Слобожанщині у 17 сторіччі. Це виготовлення довговорсових килимів з вовни — коців. У 2022 році ремесло потрапило до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.«Коцарство 400 років існує на наших теренах. Кожні 100 років у нього були якісь злети-падіння, але у середині 19 сторіччя це був найбільший пік. Це був потужний промисел з виробом 25-26 тисяч виробів на рік. Якщо порахувати, що коцарі, за різними історичними даними, ткали один коц десь п'ять днів, то при їх зайнятості, за рік це було 70-80. Тобто, від 300 до 500 коцарів могли виткати ось ці 25 тисяч», — розповіла жителька Харкова. На якій землі б ти не жив, не був, стати причетним до цієї місцевості ти хочеш через щось велике. Я не знаю, що може бути величніше у Харкові, ніж його харківське коцарство.Ірина Шегда, за її словами, єдина спадкова практикуюча коцарка в світі. Виготовляти коци її навчила бабуся, а тій знання передала її мати-коцарка.«На жаль, коли я народилася, прабабуся померла через три місяці, але мені показала бабуся, яка теж вміла, тому що споглядала за своєю мамою, як та робила. Я вчилася в педагогічному інституті на факультеті декоративно-прикладного мистецтва й теж виконувала там якусь ткацьку роботу для курсової. Бабуся, йдучи повз, показала, що її мама робила ось так. Переставила мою раму, переставила деякі складові цієї рами. Показала цю технологію», — розповіла Ірина. Бабуся мені розповідала, що дерев'яна рама приставна до стіни й була металева ключка. Ми не змогли такого ні знайти, ніхто мені не міг зробити — я почала прибивати важкою сталевою виделкою. Виделочка — це наша «родзиночка». Це тому, що верстати не збереглися.Ірина Шегда проводить заняття, на яких навчає коцарству інших, у харківській бібліотеці імені Короленка. Нині їх відвідують 10 людей. Майстерні з коцарства, народних співів та вишивки— це частина проєкту «Живі ремесла Слобожанщини», який запрацював у серпні цього року, каже директорка бібліотеки Наталя Петренко.«Такі заняття у нас, дійсно, вперше, коли приходять майстри, відомі майстри, народні вишивальниці. Це такий момент ще, коли ми кажемо, що бібліотека — це буде третє місце, тобто, після роботи, після навчання, чи після нашого дому, ми можемо прийти так само вільно й безплатно, в першу чергу», — розповіла Петренко. Сьогодні, на жаль, якісь дорогі майстер-класи, дорогі навчання — вони багатьом у громаді недоступні через те, що люди через війну втрачають не тільки житло — втрачають роботу.Щотижня на заняття з коцарства до Ірини приходить залізничниця Ганна Владико. Вона каже, що хоче опанувати це ремесло, щоб передавати його далі. Для мене це важливо, тому що я багато їжджу й багато була у музеях, бачила ремесла інших регіонів. І мені трохи сумно, що ми, як сироти — у нас дуже мало збереглося традиційних ремесел. Я ніколи не бачила, щоб хтось навчав такому ремеслу. Дуже рада, що маю змогу навчитися.Заняття з коцарства триватимуть у бібліотеці до кінця жовтня. За словами Наталі Петренко, у бібліотеці працюють над тим, щоб їх продовжити й залучати більше людей до майстер-класів, але все буде залежати від фінансування. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе

У місті Мена, що на Чернігівщині , після влучання двох російських БпЛА типу «Гербера» по будинку культури в центрі міста пізно ввечері 29 жовтня вигнулася зовнішня стіна великої зали. Працівники будинку чекають дозволу рятувальників, щоб продовжити розбирати завали й збирати вцілілі речі. На стіні будівлі були портрети загиблих українських захисників, частина з них — вціліла. Також надійшли звернення від мешканців двох квартир з сусіднього будинку про пошкодження їх помешкання.Вранці 30 жовтня пожежа у будинку культури ще тривала — рятувальники продовжували її гасити. У будівлі зруйновано дах. Вигоріла велика зала на 600 місць зі сценою, обвалилася стеля в малій залі. Пошкоджені приміщення, де діти займалися танцями й співом. Згоріли гримерки разом з костюмами, декораціями, а також освітлювальна та звукова апаратура. «Це взагалі, це — нелюди якісь. Хіба так можна?»Валентина Дмитренко 30 років працювала у будинку культури.«У "Менщині" брала участь, у ансамблі "Мелодія". Працювала я тут на півставки костюмером і все згоріло, що було», — розповідає жінка.Як розповів Суспільному секретар міської ради Юрій Стальниченко, Мену атакували російські «Гербери». «Вчора близько 22-ї години, буквально протягом 15 хвилин, російські війська завдали два прицільних удари по серцю культури нашої громади, по будинку культури».Завгосп будинку культури Сергій Бакута — працює тут 22 роки. Чоловік виносив документи та речі зі вцілілої адміністративної частини будинку. Розповідає: працівникам поки не дозволяють заходити в частину приміщень, адже там можуть обвалитися перекриття. «Після першого влучання, після першого «шахеда», я вже був тут, у мене на очах залетів другий. Вони залетіли в одну форточку, у великий зал. Одразу врятувати нічого не можна було. Біля будівлі стояти було неможливо, температура була висока. Покрутило металоконструкції, бетон падає кусками, може прибити, травма може бути. Почекаємо, а далі будемо працювати».Художниця Оксана Горбич працює тут п'ять років. Жінка розписувала стіни, створювала декорації. Після пожежі їй вдалося врятувати кілька картин. «На здивування, вони були на папері, але навіть не намокли, хоча весь кабінет у воді».На фасаді будівлі були розміщені портрети загиблих українських захисників. Попри руйнування, частина з них уціліла. «Так хлопці загинули ще раз. І це страшно. Війна — це взагалі найбрудніше, що є на світі». Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .

Заклади освіти області опалюють 684 котельні. Понад 80% із них працюють на твердому паливі. Окремо 108 закладів освіти використовують пічне опалення.Про це Суспільному розповів начальник обласного управління освіти і науки Волині Роман Поліщук.З його слів, попри те, що сьогодні осінні канікули, в окремих приміщеннях навчальних закладів доволі сиро, тому вже розпочали опалювальний сезон 284 заклади дошкільної освіти та 292 заклади загальної середньої освіти. Це більше, ніж 2/3 від кількості всіх закладів освіти Волині. Як працює шкільна котельня на торфобрикетахМалокомплектна школа села Пожарки Луцького району централізованого опалення немає, тут працює котельня на торфобрикетах, розповідає директорка Тетяна Павлюк.З її слів, у школі працює три кочегари на повний 8-годинний робочий день. Брикети завозить гуманітарний відділ. Перед тим надаємо заявки, скільки його потрібно. У середньому потреба становить — 70 тонн торфобрикету на опалювальний сезон.Щодня перед уроками перевіряє батареї вчителька початкових класів Марія Сіжук. Каже, що для комфорту учнів мінімальна температура повітря повинна бути орієнтовно 20 градусів.10 років працює у шкільній котельні кочегар Микола Сіжук. Понад рік тому, каже, котельня опалює не лише заклад середньої освіти, а й дитсадок поруч. Додає, у середньому на день йде 350 кілограмів торфобрикетів. Робота у чоловіка розпочинається о 4-ій ранку. «Розпалюємо котла і палимо собі потихеньку. Перед опалювальним сезоном чистимо все — котли, трубу, бо там теж набирається сміття. Один котел працює. Один запасний. Тачку зважили — 70 кілограм. Як нема світла генератора включаємо», — каже кочегар.Пожарківську гімназію відвідує більше 70 учнів, додає директорка Тетяна Павлюк. Опалювальний сезон у закладі розпочали 20 жовтня, твердопаливні матеріали заготовили у липні. На шкільних котельнях не вистачає чоловіків-кочегарівУ Городоцькій гімназії-філії «Прилісненського ліцею» Камінь-Каширського району навчаються 82 учні. Зі слів керівниці Галини Філюк, після термомодернізації на закупівлі твердопаливних матеріалів заощадили. «Отримали все замовлення те, що треба 85 тонн торфобрикету. Дров ми трошки маємо на розпал. У цьому році дрова тільки на розпал, бо теж, напевно, скоро буде дефіцитом — Вистачає, щоб опалити приміщення гімназії — 978 квадратних метрів, й 196 квадратних метрів філія закладу дошкільної освіти», — говорить директорка Галина Філюк.Зі слів директорки навчального закладу, проблема цього сезону була з набором сезонних кочегарів. За час повномасштабної війни мобілізували трьох чоловіків, які працювали у котельні Прилісненського ліцею.Коли починався опалювальний сезон, підготовлених фахівців-чоловіків практично не було, тому зараз у котельні працюють жінки, говорить завідувачка господарства Людмила Неродик. «Розпалюємо дровами. Жар вже розгориться, а тоді вже торфобрикети закидаємо відповідно. До 8 ранку нам треба вже натопити, щоб температура пішла по приміщеннях У нас всі практично працюють жіночки, й не всі можуть дрова розрубати», — каже Людмила Неродик.Зі слів начальниці гуманітарного відділу Наталії Слупачик, заклади освіти, які є в Камінь-Каширському районі є автономними у плані фінансування: їм надають кошти, а вони самі оголошують про закупівлі на торфобрикет. На опалювальний сезон 2026-2027 років виділили приблизно 3 мільйони гривень.З її слів, на посаду оператора котельні не можуть знайти чоловіків. Ініціювали запит до облдержадміністрації про надання критичності місцевим закладам загальної середньої освіти, усього у громаді їх 10-ть.В обласному управлінні освіти і науки не ведуть статистики щодо нестачі операторів котелень у волинських закладах освіти, каже його керівник Роман Поліщук. З його слів, у середньому до 10 закладів на тиждень отримують погодження на критичність, що дає змогу забронювати фахівців — зокрема, кочегарів. Термінові новини читайте в Теlеgrаm та Vіbеr Суспільне Луцьк. Також ми є у WhаtsАрр .

Обгорілі стіни батьківського дому, засипана сміттям дитяча кімната, виламані мародерами двері. Такими побачили свої домівки херсонці , які під час режиму тиші змогли навідатися в «червоні зони» передмістя. Сергій Мовчан і Наталя Шальнова не були вдома майже два роки. «Залишились тільки стіни»Будинок Сергія Мовчана вкритий кіптявою — від нього залишились самі стіни. Його будували ще наприкінці 1960-х, і Сергій прожив тут 50 років. «Нема там нічого рятувати, все вигоріло, залишились тільки стіни. Будинок збудований у 1969-70 роках. Батько будував, я, як підріс, постійно допомагав. Фактично весь будинок був збудований нашими руками, як і в багатьох на районі. Тому це дуже боляче, це як по живому. Ця домівка — вона жива», — каже Сергій.Два роки тому він разом із батьком виїхав, забравши лише те, що вмістилося в автівку. Відтоді по їхньому обійстю двічі влучали снаряди, а в серпні 2026 року прилетів дрон із запалювальним боєприпасом. «Вони цілеспрямовано дронами випалили тоді на нашій вулиці чотири будинки. Просто методично скидали спеціальний запалювальний боєзапас, і будинки вигоріли вщент. Це дуже було боляче і мені, і батькові», — розповідає він.Найважче, каже Сергій, було просто доїхати. «Розбиті газогони, розбиті підстанції, розвалені господарства, випалені вщент. Як повернув на свою вулицю, вона в нас була ґрунтова, але широка, вкатана, люди її постійно підсипали, а тут заросла так, що посередині лише звивиста стежечка, як у лісі», — згадує він.Цінних сімейних речей врятувати не вдалося. «Ми ж не думали, що їдемо на роки. Думали, виїдемо, пересидимо і повернемось», — каже чоловік. Дитяча кімната двох поколіньНаталя Шальнова разом із чоловіком поїхала до своєї квартири і зняла на відео кімнату сина, щоб показати йому, якою вона стала. «Це дитинство. Спочатку це була моя дитяча, потім дитяча мого сина. Я туди принесла свого сина», — каже вона.У серпні 2024 року після обстрілу будинок залишився без газу та світла, у вересні родина виїхала. Ще кілька місяців Наталя возила продукти та речі тим, хто залишився. А в травні 2026 року снаряд влучив і в їхній під'їзд.Найбільше її вразили не руйнування. «Мене більше вразила поведінка мародерів. Двері були не просто зламані: ті, що не змогли зламати, просто винесли разом із коробкою. В яку квартиру до сусідів не зайдеш — кругом все вивернуто. Таке враження, що люди скарби шукали», — розповідає жінка. Рушник, якому місце в музеїПопри все, кілька дорогих речей Наталя знайшла: посуд, подарований на ювілей, сімейні фото, книги з краєзнавства, крижму сина та речі, вишиті свекрухою. «Оце рушник, який вона сама зробила для чоловіка. Дивіться, з якою любов'ю все зроблено, все треба було плести ручками, гачечком. Такого зараз немає. Цьому місце в музеї. Я це також врятувала», — показує вона.7 листопада будинку виповнюється 60 років: саме тоді мати Наталі отримала ордер на цю квартиру. Повертатися жити тут родина не планує. «Якщо ми туди повернемось, то, можливо, ще щось забрати. Можливо, буде якась комісія, але це все буде після перемир'я. Там все в такому стані, що відновити це житло просто неможливо», — каже Наталя Шальнова. Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Теlеgrаm , ТіkТоk, WhаtsАрр, Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm та YоuТubе .

Досі не знають, чи зустрінуть зиму з теплом в оселях всі мешканці будинку на Сумгаїтській, 20 у Черкасах . Російський «Шахед» влучив у багатоповерхівку 24 травня: частина квартир тоді вигоріла, ліфт не працює, а чи дадуть опалення — досі невідомо.Про це розповіла Суспільному одна з мешканок будинку, Наталія Нікітенко. Попри це, з її слів, у будинку залишаються люди, яким нікуди переїхати.Наталія Ігнатівна розповіла: відколи «Шахед» влучив у їхню багатоповерхівку, ліфт не працює. «На сьомий поверх піднімаюся з паличкою».Після обстрілу, зі слів жінки, частина людей продовжує жити у своїх квартирах:«З одного боку майже до четвертого поверху всі десь живуть. Я не знаю, де вони живуть. А в нас тут вже всі пристроїлись, так і живемо. Як є кому йти, то йдуть, а як немає куди. У мене теж немає куди піти».Чи увімкнуть їй опалення, досі невідомо, зазначила пані Наталія: «Приходили комісії, дивилися, заходили в квартири, перевіряли, чи немає де тріщини».У вересні власник однієї з пошкоджених квартир — Павло Ліхаманов, казав, що його квартира непридатна для життя. Відтак, вцілілі батареї зняв, бо користуватися ними не бачить сенсу, зазначив чоловік:«Я зняв батарею, бо кажуть, що будуть валяти стіни. Я зняв її завчасно. Тут не проблема її назад поставити, але ж я не бачу сенсу. Це не допоможе обігріти квартиру, якщо немає вікон, нічого».Тепер головне питання для тих, хто залишився у будинку, — чи буде тепло взимку, розповіла мешканка будинку Тетяна Дорошенко. Вона живе у квартирі, яка зазнала менших пошкоджень. «У мене квартира не пошкоджена: вибило скло на балконі і в кімнаті. Я за свої гроші встановила, бо якщо чекати допомоги від держави, то простіше самій це зробити. Виходить, що наша сторона живе тут — це 35 квартир, тому половина практично живе. Тому що людям виїжджати нема куди їхати, дорого».У жовтні ситуацію з будинком розглядала місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. За результатами обстежень вирішили відновлювати опалення в тих квартирах, де це дозволяє технічний стан будинку. Про це розповіла головна інженерка управлінської компанії Катерина Папуша: « В третьому під'їзді ми вже провели ремонт ушкоджених ділянок закольцювання системи опалення шляхом встановлення перемички, яка дає змогу надати квартирам теплопостачання. У третьому під'їзді два стояка з першого по дев'ятий поверхи будуть з опаленням. В четвертому, є можливість дати двом стоякам опалення, але деякі люди відмовляються виконати елементарні речі, тобто утеплити своє вікно, забити його фанерою або встановити вікно. Навіть таку можливість Черкаська міська рада людям дала. Люди ще так само вагаються і приймають рішення. Тобто без їхньої згоди я виконати ці роботи просто фізично не можу».Катерина Папуша додала: якщо залишити пошкоджені квартири без опалення, стан будинку може погіршитися. «Це їхнє майно. Люди повинні розуміти, що таке, коли квартира буде знаходитися без опалення. Тим паче, що на вищих поверхах відсутні конструктивні елементи. Тобто це потрапляння дощових вод, снігу, опади. Це все буде впливати і буде погіршувати стан цього будинку».Відновити опалення у квартирах, які найбільше пошкодило від удару, наразі неможливо. Там зруйновані конструкції та немає вікон. За словами Катерини Папуші, у мороз це може призвести до розриву труб і залишити без тепла інші квартири. Читайте нас у Теlеgrаm Дивіться нас на YоuТubе Підписуйтеся на WhаtsАрр Вподобайте наш Іnstаgrаm Стежте за нами у Тіk Тоk

Один — «Святий», інший — «Грішник». А з ними — «Мурик», «Бендер», «Яра» та 19-річний «Малий». Це команда операторів важких безпілотників «Вампір» бригади «Помста», яка боронить Україну на Лиманському напрямку. Ще кілька місяців тому вони були артилеристами, але через зміни умов війни перенавчилися на операторів БпЛА. Нині військові знищують російських військових, їхні укриття, техніку, а також доправляють побратимам на позиції воду, провізію, медикаменти тощо. Для цього бійці самостійно модернізують безпілотники та переводять їх на супутниковий зв'язок Stаrlіnk. Як колишні артилеристи стали операторами важких дронів, рятують пошкоджені борти та забезпечують побратимів на передовій — у матеріалі Суспільне Донбас. Від артилерії до «Вампірів»Командир підрозділу застави БпЛА і бригади «Помста» Родіон на псевдо «Святий» розповідає: із побратимами були артилеристами.«Хлопці навчились спочатку на артилерії стріляти. Наші засоби тоді вже стали неактуальні у зв'язку з дальністю. Було прийняте рішення командуванням перевчити людей на такий більш доцільний напрямок, як БпЛА. Перевчили хлопців, хлопці теж просто горіли цим ділом. Тобто не обов'язково мати якусь вищу освіту, не обов'язково мати якісь геймерські здібності. Всьому можна навчитися», — говорить «Святий».У підрозділі поєднують роботу важких безпілотників і наземних роботизованих комплексів. «У нас є і НРК, є і БпЛА. Туди, де не доїде НРК, 100% дістанеться БпЛА. Так ми, в принципі, і працюємо. У нас такий підрозділ, що ми можемо і дати, і забрати. Тобто ми можемо і здійснювати ударні місії, забирати життя окупантів, так само можемо і давати якесь забезпечення своїм військам», — розповідає Родіон. «Від команди «до бою» проходить 10–15 хвилин»Під час зйомки екіпаж отримує координати. За пультом у цей момент Віталій на псевдо «Мурик» — пілот важкого безпілотника «Вампір».«Зараз нам розвідка передала координати: вороже укриття. Хлопці спорядилися, летимо знищувати це укриття. Від моменту команди «до бою» проходить десь 10–15 хвилин. Це на спорядження борта, на підключення до борта. Плюс ще залежить від дальності — це час польоту. Зараз у нас відстань немаленька, то десь хвилин 15 нам треба буде тільки летіти до цілі. Плюс треба швидко відпрацювати, тому що передали, що російське літає » , — говорить «Мурик».Віталій розповідає: російські FРV-дрони намагаються збивати важкі безпілотники. «Наші борти дуже міцні. У нас був рекорд — одним бортом ми збили п'ять їхніх FРV-дронів шляхом тарану. Це був дуже гарний показник. Бувають, звичайно, пошкодження, це кожен таран — розбиті пропелери, вибиті мотори. Була практика, що і на чотирьох двигунах можна долетіти додому», — розповідає пілот.Під час одного з вильотів екіпажу довелося рятувати пошкоджений «Вампір».«Була ціль, працювали там також по піхоті противника, зависли над самими координатами цілі. І в один момент на нас кидають цю сітку. Дрон починає падати, ми не розуміємо, що відбувається. У нас просто потім уже з'ясувалося, що з шести двигунів два вийшли з ладу. Сітка не намоталася, але ми врятували дрон. Тиждень часу — і він знову був у бойовому строю. Головне — в таких ситуаціях, коли тебе підбивають, не панікувати, не кидати пульт. Дрон тебе буде слухати до певного часу», — говорить «Мурик».Результат кожного вильоту, додає пілот, залежить від злагодженої роботи всього екіпажу.«Тут командна робота. Хлопці, які споряджають, — без них не можемо працювати, ми не полетимо. Без штурмана можемо не долетіти. Тобто це як «Формула-1» чи якась команда, де один організм працює на одне враження, на одну ціль», — розповідає Віталій. Як «Вампіри» переводять на супутниковий зв'язокРазом із «Муриком» працює штурман Андрій на псевдо «Грішник». Свій позивний він використовував ще до служби.«У мене позивний — Грішник. Ще коли грав давно в онлайн-ігри, тоді в мене був цей нікнейм. І так він залишився», — говорить Андрій.Окрім роботи штурманом, військовий займається модернізацією важких безпілотників. У підрозділі вдосконалюють систему зв'язку, щоб оператори могли працювати далі від лінії фронту. «Працюємо ми на БпЛА «Вампір». Він до нас приходить в одній комплектації. Ми вже його удосконалюємо так, як потрібно нам, удосконалюємо зв'язок з ним для того, щоб можна було пілотам не знаходитись прямо на лінії, там, де їх можуть знищити. Тому що навчений пілот — на вагу золота. І виходить, що я його переробляю, ми робимо обліт і потім запускаємо його в бій», — розповідає «Грішник».Андрій згадує випадок, коли через російське радіоелектронне подавлення екіпаж втратив керування дроном.«Ми злітали на одному "Вампірі", літали наче нормально, потім увімкнули подавлення, і ми не впоралися з управлінням. І "Вампір» благополучно, як це кажуть, «здійснив негативний зліт». Він просто впав. Так, по суті, ми його втратили. Але ми його зібрали по шматочках, зв'язалися з фірмою, яка працює з «Вампірами». І вони нам відновили повністю», — говорить штурман. «Що там працював по доставці, що тут»Наймолодшому військовому команди Михайлу на псевдо «Малий» — 19 років. Він із Дніпра, у підрозділі служить сім місяців. «У цивільному житті я взагалі працював оператором на "Новій пошті". Я пропрацював там рік. У принципі, у мене в житті нічого такого колосально не міняється. Що там працював по доставці, що тут по доставці», — розповідає Михайло.Військовий згадує, як на позиції вперше самостійно розбирав «Вампір», а побратими допомагали йому телефоном і через відеозв'язок.«Заїхав я на позицію, і в нас була така ситуація, коли не працював дрон, не було з ним зв'язку. Ми не могли спочатку зрозуміти, у чому проблема. Ми перепробували вже все, що можна було. Потім мені по телефону хлопці почали пояснювати, як треба розібрати "Вампір", як треба замінити сам Stаrlіnk або ще якусь там деталь. Я це все слухав по телефону. Хлопці, звичайно, мені по відеозв'язку ще намагалися щось пояснити, показати. І так я потрошки навчився перебирати сам "Вампір". Це для мене, як я вважаю, дуже велике досягнення», — говорить військовий.Михайло говорить: польоти та доставка потрібного на позиції «Вампірами» набагато безпечніші. логістичне завдання — керує безпілотником, який летить у тил по вантаж. «Потрібно зберігати наші життя та життя всіх інших хлопців. Зараз дуже активно працюють БпЛА противника. Вони дуже багато моніторять, і дуже багато йде втрат саме техніки і хлопців у момент заїзду на позицію», — розповідає Михайло. Колесо для НРК та медикаменти для пораненихВійськовослужбовець Ярослав на псевдо «Яра» згадує одне з незвичних логістичних завдань. «Найбільш незвичне — ми несли колесо до НРК. Колесо важить 15 кілограмів. НРК пробив два колеса, і ми доставляли колесо на НРК, щоб хлопці могли доїхати назад», — говорить Ярослав.Також екіпажі доставляють на позиції медикаменти.«Був такий випадок, що поранили хлопців і треба терміново доставити медикаменти. Ми доставляли ще медикаменти на позицію. Дуже швидко все потрібно зробити. Є моменти, що машина не може заїхати. А «Вампір» як-не-як дуже багато допомагає», — розповідає «Яра». 455 логістичних місій і шість тонн вантажівЗаступник командира підрозділу Сергій на псевдо «Бендер» говорить за два з половиною місяці підрозділ виконав понад чотириста місій.«За весь час у нас було виконано логістичних місій — 455. Щоб ви розуміли, одна посилка у нас важить орієнтовно 13–14 кілограмів. Тобто ми за цей час перенесли шість тонн логістики цим БпЛА «Вампіром»», — розповідає Сергій.За словами військового, за цей час екіпажам не вдалося доправити лише кілька вантажів. «У нас було тільки дві посилки, які, на жаль, ми не донесли з тих чи інших причин. Перша — це посилка, у нас просто обірвався шнурок. А другу посилку перехоплювач противника зрізав нам. Але всі інші ми доставили хлопцям цілими», — говорить «Бендер».Паралельно з логістикою військові продовжують виконувати ударні завдання. За словами командира Родіона «Святого», підрозділ щодня має результати бойової роботи. «У нас кожен день є показники, є хороші показники. Мінімум за день — це якийсь знищений дрон або пошкоджене укриття, або є у нас і , і «300» противника», — говорить Родіон. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний фонд страхування журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» в межах програми SАFЕ (раніше Vоісеs оf Ukrаіnе), яку координує Європейський центр свободи преси та медіа (ЕСРМF) у рамках Ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

У Полтаві після російського обстрілу 30 жовтня пораненого чоловіка дістали з-під завалів власного гаража. Його забрали медики.Про це Суспільному розповів його знайомий Олександр Руснак. Де стався обстрілВдень 30 жовтня армія РФ поцілила у гаражний кооператив у Полтаві. Влучання було біля одного з гаражів, у якому саме перебував знайомий полтавця Олександра Руснака. Чоловік прибув на місце обстрілу одним із перших. «Горіла червона «Таврія». Ми швидко із сусідами її трошечки загасили, поки приїхали пожежники. Потім ми помітили сусіда в гаражі, який подавав ознаки життя. Його легенько винесли, на руках вивели. Стан — розбита голова, дуже велика рана», — розповів Олександр Руснак.За даними начальника Полтавської ОВА Віталія Дяківнича, поранених загалом двоє — це чоловіки віком 71 та 73 роки. Які пошкодження через обстрілЯк повідомила у своєму Теlеgrаm-каналі секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова, окрім гаражів та машин, внаслідок обстрілу пошкоджено шість багатоквартирних та п'ять приватних будинків.У квартирі Івана Єршова вибиті вікна у кількох кімнатах. Він сказав, що не знає, де буде ночувати. «Я виходив палити, тільки вийшов із дверей — і бахнуло. Якби біля вікна стояв, може, й поранений би був», — розказав Суспільному чоловік.Більшість пошкоджень — це вікна та двері. На місці людям видавали плівку та ОSВ-плити для швидкого ремонту. Ліквідовувати наслідки обстрілу допомагали і представники благодійних організацій. Що розповіли очевидціУ момент обстрілу вдома із двома дітьми була полтавка Любов Абрамович. За її словами, вони вціліли завдяки тому, що не пішли гуляти під час тривоги. «Швидко пролетів дрон, швидко вибухнуло. Ця вибухова хвиля — просто повилітало скло. Дітки, я сподіваюся, що в порядку. Злякалися, звісно, але якось вони дуже швидко прийшли до ладу. Уже просто не вперше наша сім'я потрапляє в таку ситуацію, коли десь поряд «приліт», морально складно», — сказала полтавка .90-річна полтавка Олександра Корнющенко також була вдома. Вона проживає на першому поверсі у багатоквартирному будинку. Після удару вийшла збирати скло під вікнами, аби не поранився її пес. Суспільному жінка розповіла: «Я не поранена, до мене не долетіло. Я не встигла дійти до вікна. Хотіла якраз мити те вікно, яке розбили». Що відомо про обстріл Полтави 30 жовтняВибухи у Полтаві було чутно близько 11:40 30 жовтня. У цей час Повітряні сили ЗСУ повідомляли про рух баражуючих боєприпасів «Бандероль» на місто.За даними начальника Полтавської ОВА Віталія Дяківнича, падіння БпЛА було на території гаражного кооперативу. Внаслідок цього виникла пожежа. Поранені чоловіки віком 71 та 73 роки, одного з них госпіталізували, іншому надали медичну допомогу на місці події. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр

— Дивись, це ж наша лялька-мотанка, яку ми з Євою разом робили якраз за кілька днів до війни, — каже Олена своєму чоловікові Сергію, ступаючи вигорілими рештками їхньої квартири в Херсоні. Почувши про те, що режим тиші справді діє, вони швидко всією родиною зібралися й вирушили зі Львова до дому, який вимушено покинули ще у квітні 2022 року під час окупації. Припинення вогню у Херсонській області офіційно почалося 27 жовтня у зв'язку гуманітарною місією для допомоги мешканцям Олешок та наближених сіл на окупованому лівобережжі Дніпра. В цей час тут мають провести розмінування доріг, забезпечити доставку продуктів і медикаментів, та організувати евакуацію тих, хто виявить бажання покинути прифронтове місто. Україна й Росія вперше від початку повномасштабної війни пішли на локальне затишшя на такій великій ділянці фронту. Станом на вечір 30-го жовтня, за офіційними даними, обидві сторони дотримуються взятих на себе зобов'язань щодо зупинки бойових дій на цьому напрямку. Як місто виглядає під час режиму тиші, що про нього думають самі херсонці й чого вони очікують після 1 листопада, коли локальне перемир'я закінчиться — у репортажі Суспільного . «Війна чи ні, але запускати місто не можна»На центральній площі Свободи комунальники в зелених жилетах з написом «Парки Херсона» обрізають троянди. Широкі клумби з квітами розкинуті перед руїнами будівлі обласної адміністрації, зруйнованої ударом російської авіабомби у червні 2025 року. Працівники кажуть, що дні тиші міські служби намагаються використати якомога ефективніше, аби навести лад на вулицях — особливо там, де раніше це було складно зробити через постійні обстріли. — Зараз спокійно й ми прибираємо в центрі міста. Але ми й до цього, під дронами, робили те саме, – каже працівник «Парків Херсона» Олексій, висипаючи в'язку зрізаних колючих гілок на купу край дороги. — Хлопці з мобільних груп прикривають, коли щось літає, а ми порядки наводимо. У мене бабуся так казала: «як у срачу жити, то краще не жити». І я так думаю: війна чи ні, але запускати місто не можна.Будинок Олексія знаходиться у червоній зоні біля тролейбусного депо. Останнього разу він був удома рік тому. Відтоді ходити там не ризикує, адже російські дрони літають цими вулицями майже щодня. — Кажуть, тиша до 1 числа. У мене якраз буде вихідний. Хотілось би подивитися, як там моя хата, але чи триватиме ще це перемир'я — побачимо, — ділиться думками Олексій. На питання про те, що буде з Херсоном далі, чоловік відповідає коротко й з усмішкою: «Він буде жить». Цими днями в місті незвично тихо, проте небезпека на вулицях не зникла. Протипіхотні міни, розкидані російськими військами раніше, дуже важко помітити серед опалого листя. В перший день режиму тиші, працюючи з журналістами в центрі міста, через детонацію міни загинув пресофіцер 34-ї окремої бригади морської піхоти Володимир Обертас. «Останній раз ми тут були, коли Херсон звільнили»Серед троянд, по центру площі Свободи, спокійно майорить український прапор. Він тримається на постаменті, де колись стояв пам'ятник Леніну. У лютому 2014 року, під час подій Революції Гідності, місцеві мешканці повалили радянського ідола. Сьогодні постамент прикрашає графіті з ексголовкомом ЗСУ Валерієм Залужним, яке з'явилося тут у перші дні звільнення Херсона в листопаді 2022-го. Поряд, на невеликих клаптиках землі, люди залишають синьо жовті прапорці в пам'ять про полеглих українських бійців. — Останній раз ми тут були, коли Херсон звільнили й Зеленський приїжджав. Тепер показую Богдану, алею пам'яті, щоб він знав. У мого чоловіка вітчим на війні загинув, — розказує Наталя, тримаючи за руку шестирічного сина.Вона живе в Чорнобаївці, пробула там весь період окупації. До війни часто бувала в Херсоні, але з посиленням обстрілів жінка здебільшого перебуває з дитиною вдома або возить сина на різні офлайн-активності в укриттях до Таврійського мікрорайону міста, який донедавна вважався більш спокійним. — Приїхала в Херсон, бо побачила відео в мережі, що люди гуляють, якось тихо наче. Скупимся з чоловіком у супермаркеті, пройдемось знайомими вулицями, — додає Наталя на прощання. «Зараз перемир'я, але далі буде ще гірше»На вулицях Херсона зараз істотно більше автівок і людей. Хтось поспішає в найбільш постраждалі райони, щоб урятувати вціліле майно, хтось спокійно скупляється на базарі. Інші просто гуляють із надією, що спокійні дні триватимуть і надалі. Однак більшість наших співрозмовників сходяться на думці, що після 1 листопада росіяни атакуватимуть місто з новою силою. Джерела Суспільного в Силах оборони України підтверджують інформацію про те, що російські військові під час режиму тиші на Херсонщині проводять ротацію підрозділів, накопичують особовий склад, розміновують дороги, пробують виходити на воду та затягують оптоволокно для забезпечення стабільного зв'язку в прибережних населених пунктах лівобережжя. — Цей букет по сто гривень, беріть. Кулькоподібна хризантема, вулична квіточка. Садите її на клумбі, вона буде вам цвісти, — пропонує жінка в яскраво-червоній куртці на ринку в Шуменському мікрорайоні.Ірина часто приїжджає сюди із сусідньої Білозерки, де займається вирощуванням квітів. Це її основний вид заробітку разом із пенсією. Вона розказує, що чула вибухи цими днями, але з'ясувалося, що то було розмінування.— До нас усе долітає: дрони, каби, артилерія. Ми ж одразу через річку. Нема спокою, і сховатися нема де. Погано, що повітряна тривога на це не працює: постійно ходиш і озираєшся, слухаєш, — розказує жінка про будні в Білозерці. За її словами, в містечку залишилося мало людей, транспорт ходить погано, важко доїхати до міста через постійну загрозу з неба. Пожежну частину в місті росіяни знищили. — Зараз відчувається перемир'я, але далі, я думаю, буде ще гірше, — міркує Ірина. — Ну, побачимо. Виїжджати ми з чоловіком не будемо, хоч і хата вже побита. Херсонщина відчувається домом, тому будемо тут. «Ми вірили, що колись зможемо повернутися в Херсон»Сергій з Оленою виносять кілька сумок зі спаленої квартири. Чоловік каже, що не сподівався забрати щось звідси після пожежі, яка сталася від влучання дрона навесні 2025 року. Згодом тут побували мародери.— Це наша перша спільна квартира, ми її купили у 2006-му. Тут народилася й росла наша донька, тут сім'я ставала на ноги. Ми не знаємо, що буде далі, але розуміємо, що як було – вже не буде, — говорить Сергій. — Після виїзду з міста й нових ударів по нашому будинку життя ділилося на до і після. Ми справді вірили, що колись зможемо повернутися й жити в Херсоні. Сьогодні, коли ми зайшли, я думав, що мені буде дуже погано. Але ми були не одні, з друзями, тому тримав емоції. Було трохи легше.Частину пам'ятних для родини речей вони змогли забрати раніше. Олена згадує, що ті ляльки-мотанки були в парі, тому одну відвезли у Львів, а іншу лишили як оберіг у Херсоні. Цього разу зі згарища вдалося врятувати деякі книги й посуд — речі, які мають скоріше не матеріальну цінність, а зберігають пам'ять про людей, які їх дарували або місця, де їх купували. — Насправді, ми приїхали сюди не стільки за речами, скільки подихати теплим херсонським повітрям і просто побути вдома. Я думаю, востаннє, – каже Сергій, залишаючи помешкання.

На Вінниччині завершили збирання сої та соняшнику. Аграрії намолотили понад мільйон тонн соняшнику та майже 280 тисяч тонн сої. Також в області триває збір кукурудзи й цукрових буряків та посів озимих культур під урожай 2027 року.Про це повідомили у Вінницькій обласній військовій адміністрації на Fасеbооk-сторінці.За даними ОВА, зернові культури обмолотили на 71% запланованих площ. Загалом зібрали понад 3,6 мільйона тонн зерна. Середня урожайність становить 63,7 центнера з гектара.Кукурудзу на зерно зібрали майже на 150 тисячах гектарів. Її середня урожайність — 77,6 центнера з гектара.Збирання сої та соняшнику в області завершили. Аграрії намолотили майже 280 тисяч тонн сої із середньою урожайністю 25,9 центнера з гектара. Соняшнику зібрали понад мільйон тонн, середня урожайність — 30,8 центнера з гектара.Триває збирання цукрових буряків. Наразі викопали 78% площ — близько 26 тисяч гектарів. Зібрали майже 1,3 мільйона тонн буряків. Середня урожайність становить 490,5 центнера з гектара, що, за даними ОВА, більше, ніж торік.На Вінниччині працюють усі п'ять цукрових заводів. Вони прийняли на переробку майже 800 тисяч тонн буряків, із яких переробили 743 тисячі тонн. Виробництво цукру становить 113 тисяч тонн.Водночас аграрії готують поля до наступного сезону. Озимим ріпаком засіяли 125 тисяч гектарів, а озимими зерновими — понад 260 тисяч гектарів, що становить 80% від запланованого.Зокрема, озиму пшеницю посіяли на 240 тисячах гектарів, ячмінь — на 19 тисячах, жито — на 1,5 тисячі гектарів. Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Fасеbооk , Теlеgrаm , Vіbеr , Іnstаgrаm , YоuТubе , Whаtsарр та ТіkТоk

У Південноукраїнську на Миколаївщині 526 тисяч 668 гривень, передбачених на премії медсестрам, керівництво комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» хоче перерозподілити на оплату електроенергії. Питання обговорювали 21 жовтня на засіданні комісії міської ради з соціальних питань.Про це Суспільному розповіла депутатка міськради Антоніна Мартинко.За її словами, гроші на матеріальне заохочення працівників лікарні передбачили ще торік. Рішенням міської ради від 25 грудня 2025 року затвердили виплати до Дня медичного працівника та Дня медичної сестри у 2026 році.Мартинко пояснила, що депутати передбачили ці премії, зокрема, щоб зменшити відтік медичних працівників із лікарні.«Коли говорили, що у лікарні не вистачає коштів на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення, ми внесли зміни. У 2025-му ми дали з місцевого бюджету кошти на виплату допомоги на оздоровлення, а на наступний рік вписали у програму два пункти: премія до Дня медичного працівника і премія до Дня медичної сестри. Тобто ми внесли дві премії на 2026 рік», — розповіла депутатка. «Допомогу на Дня медичного працівника вони виплатили, а оцю іншу — медсестрам — не виплатили, з їхніх слів, щоб не ставити іншу частину колективу в нерівні умови. Але ж відтік іде саме медсестер, і кошти, які ми виділили з бюджету, — це була б взагалі копійчина, по-моєму, близько 400–500 гривень на одну медсестру разово у рік. Але керівник прийняв рішення, щоб не одним дали — другим не дали, взагалі їх повернути».Директор лікарні Сергій Лупов наразі перебуває у відпустці. Позицію адміністрації закладу Суспільному пояснила головна бухгалтерка Олена Фокша.За її словами, до Дня медичних працівників, який офіційно відзначається щороку 27 липня, премії виплатили всім, а от до Дня медичної сестри — ні. Фокша говорить, на це є дві причини: немає окремого державного професійного свята «День медичної сестри» та для запобігання дискримінації інших. «Дня медичної сестри, як такого офіційного у нас немає, затвердженого указом президента. Це свято є тільки просто з ініціативи Міністерства охорони здоров'я й Асоціації медичних сестер. Тобто юридичних підстав для виплат за бюджетні кошти до Дня медичної сестри у нас немає».За словами головної бухгалтерки, гроші не повернули, а перерозподілили на комунальні послуги. У 2027 році до Дня медичного працівника планують виплатити премію всім працівникам лікарні.«Якщо День медичного працівника вважається святом всіх працівників лікарні й галузі охорони здоров'я, то День медичної сестри — це тільки День медичної сестри. Тобто дискримінації працівників не може бути. В нас є ще лаборанти, гістологи, рентгенологи, біологи, фельдшери, дуже багато, є сантехніки, а цих свят офіційних немає також. У запобігання того, що не було дискримінації, що одним виплатили, другим не виплатили, ми прийняли рішення, щоб ці кошти перерозподілити на оплату електроенергії», — каже Олена Фокша.Одна з медичних сестер лікарні, яка попросила не називати її імені, вважає намір керівництва несправедливим. На її думку, розв'язувати фінансові проблеми закладу коштом премій медичного персоналу — неправильний підхід.Вона зазначила, що премії є не лише додатковими виплатами, а й визнанням роботи медсестер, які працюють в умовах постійного стресу та нестачі кадрів.«Коли адміністрація закладу закриває фінансові діри в бюджеті за рахунок заробітних плат чи премій працівників, це призводить до негативних наслідків. По-перше, критично падає рівень довіри до керівництва. Люди втрачають відчуття стабільності та захищеності. По-друге, це провокує вигорання та масові звільнення», — вважає медсестра.На її думку, адміністрація мала б шукати інші шляхи подолання фінансових труднощів: звертатися по додаткові гроші до місцевої влади, залучати спонсорів або інформувати про ситуацію профільне міністерство чи Національну службу здоров'я України.Медсестра також стверджує, що оплату комунальних послуг лікарні взяв на себе виконавчий комітет міської ради. За її словами, виконком додатково виділив гроші на премії для медичних сестер, хоча йдеться про невеликі суми.«У результаті складається ситуація, що медичні сестри стають спонсорами світла в лікарні міста енергетиків», — сказала вона. Слідкуйте за головними новинами Миколаєва та області у WhаtsАрр , Теlеgrаm , Vіbеr , YоuТubе , ТіkТоk , Fасеbооk та Іnstаgrаm .

Понад 18 мільйонів гривень освітньої субвенції не вистачає, станом на жовтень 2026 року, для чернігівських закладів загальної середньої освіти. Про це Суспільному 29 жовтня під час 51-ї сесії Чернігівської міської ради розповів начальник управління освіти Василь Білогура. Цього ж дня 25 депутатів підтримали звернення до Міністерства освіти і науки України та Мінфіну, аби переглянули розмір субвенції на оплату праці педагогічних працівників. За словами Білогури, якщо гроші не надійдуть з державного бюджету, то їх доведеться шукати у місцевому.Нестача освітньої субвенції виникла через те, що формула розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами в Україні, яка регулюється постановою Кабінету Міністрів, не враховує низку факторів, які є на місцях, каже Василь Білогура. Тому 29 жовтня на 51-й сесії міськради Василь Білогура ініціював проєкт, аби міськрада звернулась до Міністерства освіти і науки та Мінфіну щодо перегляду розміру освітньої субвенції для закладів загальної середньої освіти на цей рік. «Для обласних центрів розрахункована наповненість класів бралася 27,5 учнів на клас. Тому, маючи середнє наповнення класів у місті 30 учнів або 29, ми фактично спокійно поміщалися в розмір субвенції, яка фінансувалася. Більша кількість класів, яка нижча 27 учнів, негативно впливає на розмір освітньої субвенції. Далі, в освітній субвенції, станом на зараз, не враховано збільшення кількості класів інклюзивних. А це все тягне за собою фінансування, заробітну плату додаткових ставок і заробітну плату педагогічних працівників».За словами Білогури, якщо розмір субвенції не переглянуть, гроші доведеться шукати у місцевому бюджеті. «Тому що ми не можемо залишити людей без заробітної плати, тому фактично зараз депутати звернулися до держави для того, щоб переглянути субвенцію. До прикладу, у дошкільній освіті до 25 жовтня у нас був дефіцит близько 70 мільйонів гривень непрофінансованих у фонді заробітної плати співробітників дошкільних закладів. А управління освіти може діяти виключно в межах тих коштів, які доведені».Також на сесії із короткою промовою виступив начальник штабу добровольчого формування територіальної громади Чернігова Павло Руденко. «Я хочу ще раз подякувати за те, що на минулій сесії проголосували за внесення змін до програми підтримки добровольчих формувань. Але хочу нагадати, що на 2027 рік потрібно закласти до бюджету гроші, щоб виконати умови програми».Прохання Павла Руденка депутати підтримали.«Дайте, будь ласка, протокольне доручення фінвідділу. І давайте підготуємо звернення до військової адміністрації, яка фактично оперує бюджетом», — каже депутат міської ради Віталій Голець.«Люди працюють, вони мають достатньо серйозні проблеми зі здоров'ям, але захищають місто. Тому ми маємо знайти для них не тільки пальне, а закрити ще декілька напрямків, провівши з ними перемовини, і задовольнити їхні потреби на 2027 рік», — каже депутатка фракції «Європейська Солідарність» Ірина Соломаха. Також до порядку денного пропонували внести блок питань щодо затвердження звітів про виконання бюджету за 2026 рік. Але потрібної кількості голосів не набралось.Депутатка від фракції «Рідний дім», яка була головуючою на 51-му пленарному засіданні, Регіна Гусак пояснює, в питаннях щодо цих звітів є колізія. «Рішення щодо затвердження бюджету ухвалювалися міською військовою адміністрацією, а звіти має ухвалювати Чернігівська міська рада, тому певна кількість депутатів не вважає за потрібне голосувати за ухвалення цих звітів. Тобто вважає, що це має так само ухвалювати міська військова адміністрація ці звіти». Без дискусій депутати проголосували за блок земельних питань. За словами Регіни Гусак, це вдалось завдяки попередній роботі на комісіях. Але через повітряну тривогу питання з блоку «Різне» вирішили цього разу не розглядати. «Багато важливих і вразливих питань не були заслухані в "Різному". Там мали виступати і ветерани ЗСУ, і громадяни із своїх нагальних питань. Я думаю, що письмово депутати, які хотіли в "Різному" виступати, подадуть ці питання. Так само, як і депутатські запити, і воно буде протокольно розглядатися». Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .