Український інститут національної пам'яті

“АРХІТЕКТОР УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТИ”: НА ПОДОЛІ ВІДКРИЛАСЯ ВИСТАВКА ДО 170-річчя ІВАНА ФРАНКА

Сьогодні, 27 серпня, на Контрактовій площі відкрилася вулична виставка “Іван Франко – архітектор української державности”.

Це спільний проєкт Українського інституті національної пам’яті та Музею видатних діячів української культури. Він презентує Івана Франка як ідеолога української державності та духовного лідера, чиї ідеї заклали фундамент сучасної соборної України й надихнули покоління Української революції 1917–1921 років.

Франко жив і творив у час, коли українські землі були розділені між імперіями, а саме існування українців як окремої нації потребувало постійного культурного, політичного та інтелектуального утвердження.

У відкритті виставки взяли участь представники Українського інституту національної пам'яті, Музею видатних діячів української культури, Державної архівної служби України, Інституту літератури імені імені Тараса Шевченка НАН України, Центрального державного історичного архіву України, представники громадськості.

Заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак зазначив: “Ця виставка допомагає подивитися на постать Івана Франка під різними кутами зору і побачити багатогранність його таланту. Вдячний за це нашим співорганізаторам – Музею видатних діячів української культури – та вірю, що виставку побачить чимало киян, і що вона мандруватиме Україною”.

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов акцентував увагу на зручності та актуальності формату вуличної виставки. “Незважаючи на те, що архіви цифруються, донесення документів до широкого загалу є важливим, сказав він. – Тут представлена невелика частина того, що є в архівах, адже Франко – безмежний. І я дякую організаторам виставки за те, що у морі документів знайшли найатракційніші”.

Директорка Музею видатних діячів української культури Ольга Гураль наголосила на актуальності Франка: “Читайте його твори, – закликала вона, – шукайте відповіді на питання сьогодення у його творах, і ви їх там знайдете ”.
“Франко для нас надзвичайно важливий, бо все життя він намагався творити культурну націю. І нині ми, здійснюючи його заповіт, повинні максимально формувати українську націю як культурний організм”, – наголосив директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський.

Директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін підкреслив: “Постать Івана Франка належить до мегапостатей в українській історії нарівні з Михайлом Грушевським, Михайлом Драгомановим та іншими світочами нашої історії.

Розповідати про Франка – непросте завдання, бо говорити варто не лише про саму постать, але і про світ його ідей. У нашому архіві зберігаються десятки документів, які стосуються його діяльності і такі виставки відкривають їх широкому загалу”.

Сьогодні, коли Україна знову захищає свою незалежність і територіальну цілісність у війні проти росії, Франкові роздуми про свободу, національну гідність, єдність і відповідальність перед майбутніми поколіннями звучать особливо актуально.

Виставка триватиме до 20 вересня.

ГОЛОВА УІНП ЗУСТРІВСЯ З КЕРІВНИЦТВОМ НАЙСТАРІШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІНСТИТУЦІЇ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

18 лютого Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров провів зустріч із керівництвом Бібліотеки та Музею імені Симона Петлюри в Парижі, а саме директоркою Аллою Лазаревою та заступницею голови асоціації бібліотеки Ганною Фарб-Плетньовою

Українська бібліотека імені Симона Петлюри – найстаріша українська інституція в Західній Європі та один із ключових осередків збереження історичної пам’яті української еміграції.
2026 рік трагічно знаковий, адже у травні минає 100 років від дня вбивства Петлюри. Головного Отамана військ УНР і Голови Директорії Української Народної Республіки було застрелено 25 травня 1926 року в Парижі, що стало резонансною подією міжнародного масштабу та символічною сторінкою української політичної еміграції. Річниця цієї події актуалізує питання історичної пам’яті, міжнародного контексту боротьби України за незалежність і ролі української громади у Франції.

Протягом зустрічі домовились про співпрацю. Зокрема, щодо проведення спільних заходів та реалізації видавничих проєктів. Деталі згодом, проте попереду багато роботи та амбітні цілі.

НОВИЙ РІК 1 СІЧНЯ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ ТРАДИЦІЇ, ЯКОЇ НЕ БУЛО

«родинний» Новий рік, ялинка і Дід Мороз здаються нам давньою традицією.

Насправді в українській культурі Новий рік 1 січня ніколи не був центральним родинним святом.

Протягом століть початок року визначався зміною пір року, а згодом церковним календарем, а головним зимовим святом було Різдво.

Дата 1 січня була запроваджена на українських землях адміністративно - й утвердилася за часів радянської влади, примусовим обов’язком ставити ялинку і радісно водити хороводи.

В часи заборони релігійних свят, радянська влада підмінила подарунки під подушкою від Миколая на - Діда Мороза з мішком подарунків під ялинкою.
Через плакати, пресу й масові заходи, нову модель святкування почали активно нав’язувати в освітніх та дошкільних закладах, робочих колективах.

У результаті Новий рік перетворився на «родинне» свято без глибокого історичного коріння в українській традиції. Його символи: ялинка, Дід Мороз й уніфікований сценарій святкування, сформувалися не в межах народної культури, а в умовах державної ідеології ХХ століття. Усвідомлення цього відкриває можливість переосмислювати святкові практики, спираючись на автентичну історію та культурну спадщину України.

🇺🇦🇵🇱 Відбувся круглий стіл до 105-ї річниці Варшавської битви.

Учасники заходу змогли обговорити спадок Варшавської битви в історії та сьогоденні обох народів, її геополітичне значення для Європи й історичні паралелі спільного опору російській агресії.

Участь в обговоренні взяли голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, Тимчасовий повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич, Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос, українські та польські історики й музейні співробітники.

Організаторами круглого столу виступили Український інститут національної пам'яті та агентство Укрінформ.

Докладніше про захід читайте на сайті УІНП за посиланням.https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/105-richnycya-dyva-nad-visloyu-vidbuvsya-kruglyy-stil-do-rokovyn-bytvy-pid-varshavoyu