ВІД ГРИВНІ РУСІ ДО ПЕЧАТКИ СКОРОПАДСЬКОГО: У КИЄВІ ВІДКРИВСЯ УНІКАЛЬНИЙ ФЕСТИВАЛЬ
У Музеї історії міста Києва відкрився фестиваль «Тисячоліття української державності: від Русі до сучасної України», організований Українським інститутом національної пам’яті та Музеєм Києва до Дня Української Державності.
На фестивалі представлена експозиція унікальних артефактів – від гривні Київської Русі до печатки гетьмана Павла Скоропадського, які відображають тисячолітню традицію українського державотворення, ілюструють розвиток української державності, її символів та інститутів влади.
Відкриваючи фестиваль, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров подякував співробітникам УІНПу та музею за організацію такої атракції.
«Наша державність не означена датами, але є події і явища, які окреслюють межі процесу державотворення. І фестиваль дає можливість побачити ці межі і перспективи, відчути його тисячолітню тяглість. Протягом століть проти нас і нашої ідентичності ведеться війна. І ми пишаємося тим, що маємо збереженими ці тисячолітні артефакти. Разом ми ставимо маркери нашої ідентичності», – сказав Голова УІНПу.
Генеральний директор Музею історії міста Києва Вікторія Муха зазначила, що музейникам хотілося створити такий простір, де кожен українець міг би відчути себе спадкоємцем тисячолітньої традиції.
«Адже День державності – це свято нашої національної єдності, боротьби і незламності, – зазначила директорка. – Дякую усім, хто долучився до створення цього простору, який допоможе кожному відвідувачу відчути гордість бути українцем».
Фестиваль триватиме ще протягом двох днів – 15 і 16 липня. Відвідувачі музею зможуть поринути в атмосферу різних епох, які відтворюють реконструктори клубів «Київ Град», «Артіра Рутенія», «Печерська сотня», «УНР». Крім того, можна буде пограти в улюблену настільну гру вікінгів та київських князів, а також взяти участь у майстер-класах із каліграфії середньовічного письма та традиційної української вибійки.
Також у межах фестивалю відбудуться лекції письменників та науковців.
З лекціями на вас чекають:
15 липня
16:00-17:00 – Віталій Капранов, «Історія як зброя у сучасній війні».
17:30-18:30 – Наталя Старченко, «Русь як осердя українського націєтворення 16-17 століття».
16 липня
16:00-17:00 – Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, «Початки української державності».
17:30 - 18:30 – Олена Кохан, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Музею історії міста Києва, відділу Київ кінця 17-го початку 20-го ст., «Київ – столиця Української держави. 1918 рік».
У Музеї історії міста Києва відкрився фестиваль «Тисячоліття української державності: від Русі до сучасної України», організований Українським інститутом національної пам’яті та Музеєм Києва до Дня Української Державності.
На фестивалі представлена експозиція унікальних артефактів – від гривні Київської Русі до печатки гетьмана Павла Скоропадського, які відображають тисячолітню традицію українського державотворення, ілюструють розвиток української державності, її символів та інститутів влади.
Відкриваючи фестиваль, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров подякував співробітникам УІНПу та музею за організацію такої атракції.
«Наша державність не означена датами, але є події і явища, які окреслюють межі процесу державотворення. І фестиваль дає можливість побачити ці межі і перспективи, відчути його тисячолітню тяглість. Протягом століть проти нас і нашої ідентичності ведеться війна. І ми пишаємося тим, що маємо збереженими ці тисячолітні артефакти. Разом ми ставимо маркери нашої ідентичності», – сказав Голова УІНПу.
Генеральний директор Музею історії міста Києва Вікторія Муха зазначила, що музейникам хотілося створити такий простір, де кожен українець міг би відчути себе спадкоємцем тисячолітньої традиції.
«Адже День державності – це свято нашої національної єдності, боротьби і незламності, – зазначила директорка. – Дякую усім, хто долучився до створення цього простору, який допоможе кожному відвідувачу відчути гордість бути українцем».
Фестиваль триватиме ще протягом двох днів – 15 і 16 липня. Відвідувачі музею зможуть поринути в атмосферу різних епох, які відтворюють реконструктори клубів «Київ Град», «Артіра Рутенія», «Печерська сотня», «УНР». Крім того, можна буде пограти в улюблену настільну гру вікінгів та київських князів, а також взяти участь у майстер-класах із каліграфії середньовічного письма та традиційної української вибійки.
Також у межах фестивалю відбудуться лекції письменників та науковців.
З лекціями на вас чекають:
15 липня
16:00-17:00 – Віталій Капранов, «Історія як зброя у сучасній війні».
17:30-18:30 – Наталя Старченко, «Русь як осердя українського націєтворення 16-17 століття».
16 липня
16:00-17:00 – Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, «Початки української державності».
17:30 - 18:30 – Олена Кохан, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Музею історії міста Києва, відділу Київ кінця 17-го початку 20-го ст., «Київ – столиця Української держави. 1918 рік».
ТЕХНОГЕННІ КАТАСТРОФИ ТА ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ:
40-ВІ РОКОВИНИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
Запрошуємо всіх охочих долучитися до обговорення складних і травматичних сторінок історії України, пов’язаних із техногенними катастрофами, їхніми причинами та наслідками для України та світу.
Тема обговорення: «Техногенні катастрофи та історична пам’ять: 40-ві роковини Чорнобильської трагедії». Захід приурочений трагедії світового масштабу – вибуху ядерного реактора, що спричинив екологічну катастрофу, забрав життя тисяч людей та вплинув на здоров’я мільйонів.
Мета круглого столу – привернути увагу до техногенних катастроф, ролі тоталітарної системи у формуванні передумов, що призвели до масштабних трагедій, а також до впливу воєнних дій на безпеку суспільства та довкілля.
Учасники заходу обговорять питання руйнування критичної інфраструктури України, відповідальності за катастрофічні наслідки техногенних рішень, а також проблеми замовчування та викривлення інформації в умовах тоталітарного режиму.
Окремо акцентують увагу на політиці пам’яті та на тому, як суспільство осмислює трагедії, що поєднують людський фактор, ідеологію та нехтування безпекою.
Історичний досвід техногенних катастроф ХХ століття розглядається як важливий контекст для розуміння сучасних викликів, зокрема в умовах російсько-української війни.
Про трагедії та їхні наслідки розкажуть:
- Олександр Алфьоров - Голова Українського інституту національної пам’яті.
- Олександр Лисенко - доктор історичних наук, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України.
- Віктор Крупина - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України.
- Святослав Юсов - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України. Наукові інтереси: передумови аварії на ЧАЕС; інформаційні аспекти аварії.
- Віталій Нахманович - провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва.
Місце проведення: Укрінформ (Зала 1, вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ).
Час: 11:00–12:30
Акредитація для медіа за посиланням.
Запрошуємо відвідати подію!https://forms.gle/CfmiJhEQ7m8giiWs7
40-ВІ РОКОВИНИ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
Запрошуємо всіх охочих долучитися до обговорення складних і травматичних сторінок історії України, пов’язаних із техногенними катастрофами, їхніми причинами та наслідками для України та світу.
Тема обговорення: «Техногенні катастрофи та історична пам’ять: 40-ві роковини Чорнобильської трагедії». Захід приурочений трагедії світового масштабу – вибуху ядерного реактора, що спричинив екологічну катастрофу, забрав життя тисяч людей та вплинув на здоров’я мільйонів.
Мета круглого столу – привернути увагу до техногенних катастроф, ролі тоталітарної системи у формуванні передумов, що призвели до масштабних трагедій, а також до впливу воєнних дій на безпеку суспільства та довкілля.
Учасники заходу обговорять питання руйнування критичної інфраструктури України, відповідальності за катастрофічні наслідки техногенних рішень, а також проблеми замовчування та викривлення інформації в умовах тоталітарного режиму.
Окремо акцентують увагу на політиці пам’яті та на тому, як суспільство осмислює трагедії, що поєднують людський фактор, ідеологію та нехтування безпекою.
Історичний досвід техногенних катастроф ХХ століття розглядається як важливий контекст для розуміння сучасних викликів, зокрема в умовах російсько-української війни.
Про трагедії та їхні наслідки розкажуть:
- Олександр Алфьоров - Голова Українського інституту національної пам’яті.
- Олександр Лисенко - доктор історичних наук, завідувач відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії України НАН України.
- Віктор Крупина - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України.
- Святослав Юсов - кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії України НАН України. Наукові інтереси: передумови аварії на ЧАЕС; інформаційні аспекти аварії.
- Віталій Нахманович - провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва.
Місце проведення: Укрінформ (Зала 1, вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ).
Час: 11:00–12:30
Акредитація для медіа за посиланням.
Запрошуємо відвідати подію!https://forms.gle/CfmiJhEQ7m8giiWs7
УІНП НА UA FEST 2025 У ВАРШАВІ
21 вересня Український інститут національної пам’яті долучився до щорічного українського родинного фестивалю UA FEST 2025, присвяченого Міжнародному дню миру та першій річниці UA HUB у Варшаві.
На окремій локації Інституту відвідувачі змогли ознайомитися з виданнями та матеріалами, що популяризують українську історію та руйнують імперські міфи:
• книги та брошури («Наш Маріуполь», «Україна 1932–1933. Геноцид голодом», «Війна і міф» англійською та ін.);
• артплакати й фотоальбом до 30-річчя Незалежності «Найкращий час. Independence. PrimeTime»;
• паперові моделі військової техніки періоду Української революції;
• англомовні видання («Дівчата зрізають коси», «Rashism is…»).
Голова УІНП Олександр Алфьоров нагадав учасникам заходу про кожного та кожну, завдяки яким Україна бореться сьогодні та вшанував полеглих хвилиною мовчання.
Також представив продукцію Інституту й виставку «Найкращий час. Independence. PrimeTime».
Фестиваль UA FEST 2025 це подія, що кожного року стає платформою для єднання українців за кордоном, знайомства з культурою та історією України у самому серці Європи.
21 вересня Український інститут національної пам’яті долучився до щорічного українського родинного фестивалю UA FEST 2025, присвяченого Міжнародному дню миру та першій річниці UA HUB у Варшаві.
На окремій локації Інституту відвідувачі змогли ознайомитися з виданнями та матеріалами, що популяризують українську історію та руйнують імперські міфи:
• книги та брошури («Наш Маріуполь», «Україна 1932–1933. Геноцид голодом», «Війна і міф» англійською та ін.);
• артплакати й фотоальбом до 30-річчя Незалежності «Найкращий час. Independence. PrimeTime»;
• паперові моделі військової техніки періоду Української революції;
• англомовні видання («Дівчата зрізають коси», «Rashism is…»).
Голова УІНП Олександр Алфьоров нагадав учасникам заходу про кожного та кожну, завдяки яким Україна бореться сьогодні та вшанував полеглих хвилиною мовчання.
Також представив продукцію Інституту й виставку «Найкращий час. Independence. PrimeTime».
Фестиваль UA FEST 2025 це подія, що кожного року стає платформою для єднання українців за кордоном, знайомства з культурою та історією України у самому серці Європи.
Уже цієї п'ятниці, 29 серпня о 19:00 в Довженко-Центрі відкривається виставка «State of Will»/«Стан волі» — візуальна рефлексія на тему вiйни, витримки та людяності.
📸 У її основі — роботи нідерландського вoєнногo фотографа Едді ван Вессела, який понад 30 років документує збройні конфлікти. Останні три роки його об’єктив зосереджений насамперед на вiйнi Рoсії проти Укpaїни.
👉 Виставку доповнять публічні дискусії про пам'ять, наративи спротиву, візуальну культуру війни та роль мистецтва у формуванні майбутнього.
Стиль ван Вессела — про глибоку людяність і концентрацію передусім на людях, їхньому повсякденному житті на тлі катастрофи, тривогах, турботі, побуті й переживаннях. «State of Will» зосереджена на цивільних та військових України, що попри втрати і суцільну темряву бережуть здатність відчувати, діяти і бути разом.
📌 Вхід на виставку у день відкриття вільний. Вхід у подальші дні за квитками. Експозиція буде представлена в Довженко-Центрі до 2 листопада з середи по неділю від 12:00 до 19:00.
📕 У межах виставки в книгарні «Збірка» 27 серпня о 18:30 буде представлено книгу Едді ван Вессела «Ukraine» — візуальну історію перших трьох років великої війни.
Виставка організована з ініціативи та за підтримки Nationaal Militair Museum. Приймаюча сторона — Довженко-Центр : Dovzhenko Centre. Кураторська робота та реалізація проєкту — команда музейної компанії Amuseum.
Партнери проєкту: Український інститут національної пам'яті, Національний військово-історичний музей України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Збірка.
Інформаційні партнери: PEN Ukraine, Суспільне Культура.
📸 У її основі — роботи нідерландського вoєнногo фотографа Едді ван Вессела, який понад 30 років документує збройні конфлікти. Останні три роки його об’єктив зосереджений насамперед на вiйнi Рoсії проти Укpaїни.
👉 Виставку доповнять публічні дискусії про пам'ять, наративи спротиву, візуальну культуру війни та роль мистецтва у формуванні майбутнього.
Стиль ван Вессела — про глибоку людяність і концентрацію передусім на людях, їхньому повсякденному житті на тлі катастрофи, тривогах, турботі, побуті й переживаннях. «State of Will» зосереджена на цивільних та військових України, що попри втрати і суцільну темряву бережуть здатність відчувати, діяти і бути разом.
📌 Вхід на виставку у день відкриття вільний. Вхід у подальші дні за квитками. Експозиція буде представлена в Довженко-Центрі до 2 листопада з середи по неділю від 12:00 до 19:00.
📕 У межах виставки в книгарні «Збірка» 27 серпня о 18:30 буде представлено книгу Едді ван Вессела «Ukraine» — візуальну історію перших трьох років великої війни.
Виставка організована з ініціативи та за підтримки Nationaal Militair Museum. Приймаюча сторона — Довженко-Центр : Dovzhenko Centre. Кураторська робота та реалізація проєкту — команда музейної компанії Amuseum.
Партнери проєкту: Український інститут національної пам'яті, Національний військово-історичний музей України, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Збірка.
Інформаційні партнери: PEN Ukraine, Суспільне Культура.
Офіційний канал Українського інституту національної пам'яті
Created: 22 May 2025
Responsible: Miro Baida