Український інститут національної пам'яті

ГОЛОВА УІНП ЗУСТРІВСЯ З КЕРІВНИЦТВОМ НАЙСТАРІШОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ІНСТИТУЦІЇ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

18 лютого Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров провів зустріч із керівництвом Бібліотеки та Музею імені Симона Петлюри в Парижі, а саме директоркою Аллою Лазаревою та заступницею голови асоціації бібліотеки Ганною Фарб-Плетньовою

Українська бібліотека імені Симона Петлюри – найстаріша українська інституція в Західній Європі та один із ключових осередків збереження історичної пам’яті української еміграції.
2026 рік трагічно знаковий, адже у травні минає 100 років від дня вбивства Петлюри. Головного Отамана військ УНР і Голови Директорії Української Народної Республіки було застрелено 25 травня 1926 року в Парижі, що стало резонансною подією міжнародного масштабу та символічною сторінкою української політичної еміграції. Річниця цієї події актуалізує питання історичної пам’яті, міжнародного контексту боротьби України за незалежність і ролі української громади у Франції.

Протягом зустрічі домовились про співпрацю. Зокрема, щодо проведення спільних заходів та реалізації видавничих проєктів. Деталі згодом, проте попереду багато роботи та амбітні цілі.

НОВИЙ РІК 1 СІЧНЯ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ ТРАДИЦІЇ, ЯКОЇ НЕ БУЛО

«родинний» Новий рік, ялинка і Дід Мороз здаються нам давньою традицією.

Насправді в українській культурі Новий рік 1 січня ніколи не був центральним родинним святом.

Протягом століть початок року визначався зміною пір року, а згодом церковним календарем, а головним зимовим святом було Різдво.

Дата 1 січня була запроваджена на українських землях адміністративно - й утвердилася за часів радянської влади, примусовим обов’язком ставити ялинку і радісно водити хороводи.

В часи заборони релігійних свят, радянська влада підмінила подарунки під подушкою від Миколая на - Діда Мороза з мішком подарунків під ялинкою.
Через плакати, пресу й масові заходи, нову модель святкування почали активно нав’язувати в освітніх та дошкільних закладах, робочих колективах.

У результаті Новий рік перетворився на «родинне» свято без глибокого історичного коріння в українській традиції. Його символи: ялинка, Дід Мороз й уніфікований сценарій святкування, сформувалися не в межах народної культури, а в умовах державної ідеології ХХ століття. Усвідомлення цього відкриває можливість переосмислювати святкові практики, спираючись на автентичну історію та культурну спадщину України.

🇺🇦🇵🇱 Відбувся круглий стіл до 105-ї річниці Варшавської битви.

Учасники заходу змогли обговорити спадок Варшавської битви в історії та сьогоденні обох народів, її геополітичне значення для Європи й історичні паралелі спільного опору російській агресії.

Участь в обговоренні взяли голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров, Тимчасовий повірений у справах Республіки Польща в Україні Пйотр Лукасевич, Заступник Міністра культури та стратегічних комунікацій України з питань європейської інтеграції Андрій Наджос, українські та польські історики й музейні співробітники.

Організаторами круглого столу виступили Український інститут національної пам'яті та агентство Укрінформ.

Докладніше про захід читайте на сайті УІНП за посиланням.https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/105-richnycya-dyva-nad-visloyu-vidbuvsya-kruglyy-stil-do-rokovyn-bytvy-pid-varshavoyu