Український інститут національної пам'яті

Феномен незалежності, роль українського слова, унікальні історії українців про значення нашого прапора і ще багато цікавого – до Дня Незалежності України ми зібрали для вас підбірку важливих нагадувань з пресконференції «Прапор волі, день свободи».

Це був перший захід Інституту як центрального органу виконавчої влади в форматі відкритої розмови з журналістами й експертами. Його мета – започаткувати практику регулярних зустрічей із медіа, щоб створити простір для осмислення історичного й сучасного значення символічних дат.

Докладніше про зміст панельної дискусіюї читайте за посиланням.

Захід було організовано Українським інститутом національної пам’яті спільно з агентством Укрінформ.https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/prapor-voli-den-svobody-vidbulasya-preskonferenciya-do-dnya-prapora-ta-dnya-nezalezhnosti-ukrayiny?fbclid=IwQ0xDSwMYJZljbGNrAxgljmV4dG4DYWVtAjExAAEedCdUnCc_ElEbhWmDIf0XduHatiCfeOOM5fCl0AGJEgol1UMWhaQmElmAbdg_aem_Yz9skxBfEUDgH5UdU-YjJw

З Днем Незалежності, Україно! 🇺🇦❤️

В одинадцяте зустрічаємо цей день в умовах російської агресії та вчетверте в умовах повномасштабної війни з РФ. Тому, що вільна, незалежна Україна з сильним громадянським суспільством та успішною економікою – це смертельна загроза для «хворої на імперськість і рашизм» сусідньої країни.

Адже така Україна – приклад для інших спільнот на пострадянському просторі, що й після семи десятиліть у тоталітарній системі суспільство може відновитися і жити без «опіки схибленого старшого брата», який насправді ніколи цим «братом» і не був.

Незалежність – як повітря. Його не помічаєш, але без нього неможливо жити. Сповна глибину цінності нашої незалежності ми відчули, коли виникла загроза її втратити.

Україна платить високу ціну свободи. Тому, що знає цінність незалежності і волі, цінність права йти своїм шляхом і бути рівним. Тому сьогодні Україна бореться. Незламно. До перемоги!

Дякуємо всім, хто з нами на цьому шляху!🇺🇦🙏

ЗРОБИМО ЦІ ДНІ СИНЬО-ЖОВТИМИ У СВІТІ!!
Друзі, долучайтесь до флеш-мобу!!
Поширюймо та активно маркуємо нашими барвами!!

Як долучитися до всесвітнього флешмобу “Жовто-блакитна стрічка”

⿡ Візьми жовто-блакитну стрічку.

⿢ Пов’яжи її на сумку, коляску, дерево, стовп чи паркан.

⿣ Зроби фото або коротке відео.

⿤ Поділися у соцмережах із хештегами:
#FreedomRibbon #YellowBlueRibbon #ЖовтоБлакитнаСтрічка

⿥ Запроси друзів приєднатися!

💙💛 Разом ми створюємо хвилю підтримки та єдності!

🇺🇦 Гривня як стародавній символ України

Голова УІНП Олександр Алфьоров розповідає про давнє коріння українських грошей, скарби «срібників» й російські крадіжки нашої спадщини.

📍Нагадуємо, що до Дня Української Державності відбувся спеціальний ефір за участі Голови Українського інституту національної памʼяті Олександра Алфьорова – про витоки, тяглість і сенси українського державотворення.

Повну версію спецефіру «День Української Державності» дивіться за посиланням.https://www.youtube.com/watch?v=TVIQIXJjFWE

💪16 липня Верховна Рада України прийняла у першому читанні проєкт Закону про засади державної політики національної пам’яті Українського народу. Рішення підтримав 301 народний депутат. Український інститут національної пам’яті є одним з розробників законопроєкту.

🤓Законопроєкт має на меті всебічне законодавче регулювання питань, пов'язаних із формуванням та реалізацією державної політики національної пам'яті Українського народу.

Серед ключових визначень наведених в проєкті:

▪️Війна за Незалежність України – боротьба за незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України проти агресії Російської Федерації, яка розпочалась 19 лютого 2014 року, яка розглядається як наслідок імперської політики Росії, спрямованої на заперечення української державності;

▪️Державна політика національної пам’яті Українського народу;

▪️Злочини проти Українського народу – геноциди, масові вбивства, катування, депортації та інші злочини проти людяності, воєнні злочини, переслідування з політичних, соціальних, класових, національних, релігійних та інших мотивів, інші злочини, вчинені проти Українського народу комуністичним і націонал-соціалістичним (нацистським) тоталітарними режимами, іншими політичними режимами;

▪️Історична антиукраїнська пропаганда – поширення неправдивих історичних даних для глорифікації імперських та тоталітарних режимів, а також заперечення злочинів проти Українського народу;

▪️Рашизм – гібридна тоталітарна ідеологія режиму держави-агресора, що поєднує російський шовінізм, імперіалізм, комуністичні та нацистські практики та інше.

🧑‍💼Запровадження цієї ініціативи має на меті подолати імперсько-тоталітарну спадщину, зменшити розбіжності у сприйнятті минулого, а також усунути вплив держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах, що сприятиме зміцненню єдності українського суспільства перед обличчям агресора.

❗️Нагадаємо, що у травні цього року Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно підтримав цей законопроєкт.

🇺🇦16 липня 35 років тому було в Україні сповненим емоцій. Цього дня, в 1990 році, Верховна Рада проголосила Декларацію про державний суверенітет України.

Це був важливий крок на шляху до проголошення незалежності.

У першу річницю ухвалення Декларації про державний суверенітет відбулися багатолюдні мітинги та демонстрації в багатьох регіонах.

Базові положення цього документа згодом увійшли до Конституції та законів України.

💪Як це сталося?
На початку 1980-х років керівництво СРСР, шукаючи вихід із глибокого застою, розпочало «косметичний ремонт» системи, відомий як «перебудова». Проте паростки свободи зробили процес неконтрольованим, і радянська імперія стала розпадатися.

✍️ Як готували Декларацію?
З 28 червня до 11 липня 1990 року в Верховній Раді УРСР тривало представлення та обговорення проєктів Декларації. Всього їх було 12: офіційний від Президії Верховної Ради, від депутатської групи «За радянську суверенну Україну» і дев’ять від опозиції, в тому числі авторські. Зрештою, за основу Декларації взяли проєкти депутата-народорадівця Сергія Головатого і Президії.

З 384 депутатів, зареєстрованих у залі, «за» проголосували 355, проти – 4, утримався – 1, решта – не брали участі в голосуванні.

Майже всі положення Декларації суперечили чинній на той час Конституції УРСР.
Оскільки абсолютну більшість депутатів Верховної Ради становили комуністи (239), Декларації не надали статус конституційного акта. Водночас до Конституції включили статті, що проголошували верховенство українських законів над законами Радянського Союзу. Це було важливо для наповнення Декларації реальним змістом.

Під тиском суспільних настроїв навіть КПУ на XXVIII з’їзді ухвалила резолюцію про державний суверенітет.

Одразу після ухвалення історичного рішення переповнений емоціями Левко Лук’яненко на площі перед Верховною Радою заявив: «Ця Декларація – це програма виходу України з-під влади Москви. Від нас із вами залежить, чи Декларація стане практичною програмою будівництва незалежної України, чи промосковським комуністам-ортодоксам вдасться перетворити її в черговий порожній папірець».

🤓Якими були практичні наслідки?

«На той момент головна відмінність між суверенітетом і незалежністю була така: суверенітет установлював пріоритет законів республіки над союзними, а незалежність повністю виводила союзні закони за межі правового поля, і республіка керувалася тільки власними», – зазначив історик Сергій Плохій у книзі «Остання імперія. Занепад і крах Радянського Союзу».

У преамбулі та десяти розділах Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах».

У Декларації про державний суверенітет вперше в новітній історії поруч із «Українською РСР» вжито слово «Україна» як офіційну назву держави.

Через рік після ухвалення Декларації – 24 серпня 1991 року Україна проголосила незалежність.

🟦🟨 До Дня Української Державності запрошуємо на виставку «Скарби державності»

15 липня Україна відзначає День Української Державності — дату, що покликана нагадати про понад тисячолітню традицію нашого державотворення, витоки якої сягають Русі з центром у Києві.

У цей день відкривається новий виставковий проєкт «Скарби державності», що розповідає про українську державність крізь призму історичних артефактів — зокрема, печаток і матриць.

📍 Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану
(майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, 2-й поверх)

🕑 Коли: 15 липня, 14:00

Експозиція складається з шести хронологічних блоків — від Київської Русі до визвольних змагань 1917–1921 років. Представлені артефакти — з колекції Музею історичних та культурних реліквій родини Шереметьєвих, яка є однією з найбільших сфрагістичних збірок у Європі.

Мета виставки — показати безперервність української державності від середньовіччя до сучасності через предмети, що зберігають сліди державної традиції.

З 15 по 20 липня триватимуть екскурсії з артефактами за участі Голови Інституту, науковців і власника колекції.

🔗 Реєстрація на подію за посиланням.

🔒 Найближче укриття — підземний перехід та станція метро «Майдан Незалежності».

Організатори:

▪️Український інститут національної пам'яті
▪️Національний музей Революції Гідності
▪️Музей Шереметьєвихhttps://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdHFbccpQPDA50qm1nPiov25KS-uTxXn-ODUa9X8TV50msqtA/viewform

Сьогодні, у День святої Ольги, згадуємо одну з найвизначніших правительок Русі, першу та єдину жінку на троні великої держави.

Княгиня Ольга, яка жила у Х столітті, стала регенткою після загибелі чоловіка, князя Ігоря. Саме вона стабілізувала Русь у непростий час і зміцнила центральну владу.

Ольга підтримувала тісні дипломатичні зв’язки з Візантією, відвідала Константинополь, зустрілася з імператором Костянтином VII та оновила вигідні торгові угоди.

У Києві, поруч із Міністерством закордонних справ України, на Михайлівській площі, височіє пам’ятник княгині Ользі, який у серці Києва нагадує нам про витоки української державності. А на фасаді Дипломатичної академії України розміщено мініскульптуру княгині Ольги з назвою «Під плащем у Ольги меч».