WAS

Помер чинний народний депутат від «Європейської солідарності» Степан Кубів. Під час Революції Гідності він, тоді народний депутат від «Батьківщини», був комендантом Будинку профспілок на Майдані Незалежності. Там працювали штаби, медичні та волонтерські служби, кухня, місця для обігріву та відпочинку протестувальників. Кубів відповідав за організаційну роботу в Будинку профспілок і фінансову службу Майдану.

До Євромайдану Кубів був депутатом Львівської обласної ради, а у 2012 році став народним депутатом України VII скликання від «Батьківщини», працював у парламентському комітеті з питань фінансів і банківської діяльності. 24 лютого 2014 року Верховна Рада призначила його Головою Національного банку України, цю посаду він обіймав до червня 2014 року. Після цього Кубів залишався в політиці: був народним депутатом VIII і IX скликань, а 14 квітня 2016 року увійшов до уряду Володимира Гройсмана як Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економічного розвитку і торгівлі України. У 2019 році його було обрано народним депутатом.

Фото часів Революції Гідності

5 січня 1918 року Українська Народна Республіка ввела в обіг перші українські банкноти — карбованці. Першою з'явилася купюра номіналом 100 карбованців, надрукована на звичайному папері без водяних знаків. Текст на банкноті було продубльовано чотирма мовами: українською, російською, польською та їдишем.

Автором дизайну перших грошей став графік Георгій Нарбут. Він застосував у оформленні орнаменти українського бароко XVII–XVIII століть та зображення тризуба — родового знака князя Володимира. Саме завдяки появі на цих банкнотах тризуб було офіційно затверджено як державний герб УНР.

На фото поруч з Гітлером - Ялмар Шахт. У 1933 році він, колишній президент Рейхсбанку, зблизився з фюрером і став головним архітектором відновлення німецької економіки після Великої депресії. Призначений міністром економіки в 1934 році, він запровадив програму фінансування промисловості через так звані «векселі Мефо» — систему прихованого кредитування, яка дозволила таємно фінансувати військове виробництво. Завдяки цим заходам зросли зайнятість і виробництво, а державні борги формально не зросли.

З 1937 року Шахт вступив у конфлікт із Гітлером через темпи мілітаризації та втручання партійного апарату в економіку. У 1939 році його усунули з посади президента Рейхсбанку, а в 1943 році він був заарештований і відправлений до концтабору, де утримувався до 1945 року. Після війни Шахта судили в Нюрнберзі, але виправдали. У повоєнні роки він заснував банківську компанію та працював радником урядів у країнах, що розвивалися, залишаючись однією з найсуперечливіших фігур німецької економічної історії XX століття.https://youtu.be/TSrWKF_lwTY

27 вересня 1389 року у Флоренції в родині банкірів народився Козімо Медічі, відомий як Козімо Старший. Після свого батька Джованні ді Біччі Козімо очолив банк Медічі та зробив його найвпливовішою фінансовою установою Європи. Завдяки розгалуженій мережі філій у Римі, Лондоні, Брюгге та інших містах, банк обслуговував папський престол і королівські двори. Козімо поєднував фінансову діяльність із політичною: у 1434 році він фактично очолив Флорентійську республіку.

Він активно фінансував розбудову міста, замовив проекти архітектору Філіппо Брунеллескі, підтримував художників Донателло і Фра Анджеліко, створював бібліотеки й сприяв поширенню гуманістичних студій. Його політична вага забезпечила Флоренції стабільність у другій половині XV століття, а фінансова міць зробила його найбагатшою людиною Європи. Козімо Медічі помер 1 серпня 1464 року, залишивши спадкоємцям не лише величезні статки, але й фундамент майбутньої влади династії у Флоренції та поза її межами.https://youtu.be/CrkN3V0eBw8

Сучасні олігархи володіють великими фінансовими консорциумами, впливають на політику та спонсорують найпрестижніші культурні події. Але не вони це придумали. Нумо просто поглянемо, що коїлося у Флоренції, скажімо, у XIV–XVI століттях. О, бачимо рід Медічі! Вони контролювали фінансові потоки Європи, призначали Римських Пап (і самі ставали ними), вирішували долю королівств і водночас замовляли шедеври Рафаелю Санті та Мікеланджело.

Сьогодні ми говоримо про офшори, тіньові схеми та політичне лобіювання, але понад півтисячі років тому у Медічі були свої, не менш витончені методи: кредити королям, фінансування воєн, тиск на Ватикан, продаж індульгенцій. І паралельно будівництво Собора Святого Петра та підтримка митців.

У сьогоднішньому відео - докладна історія загадкової сім'ї, яка назавжди змінила... та багато чого! Дивіться!
https://youtu.be/CrkN3V0eBw8

На фото - німецькі діти грають пачками грошей, 1923 рік.

У 1921–1923 роках Німеччина пережила одну з найгостріших гіперінфляцій у світовій історії. Після Першої світової війни Веймарська республіка зіткнулася з величезними репараційними виплатами згідно з умовами Версальського договору. У січні 1923 року Франція та Бельгія окупували Рурську область, серце німецької промисловості, через затримки платежів. Уряд закликав до «пасивного опору» і продовжив фінансування страйкарів за допомогою емісії, що призвело до стрімкої девальвації рейхсмарки.

Ціни зростали щодня. Якщо в січні 1923 року долар США коштував приблизно 17 000 марок, то вже у листопаді — 4,2 трильйона. Хліб, який у 1918 році коштував 0,63 марки, у листопаді 1923-го продавався за 201 мільярд. Люди носили гроші у кошиках, зарплати виплачували кілька разів на день, аби їх одразу витрачали. Наприкінці 1923 року гіперінфляцію зупинили: уряд ввів нову валюту — рентенмарку, курс якої прив’язали до вартості землі.