
Після третьої перемоги Бразилії на чемпіонаті світу (1970) збірна отримала Кубок у постійне володіння, і FIFA оголосила конкурс на новий трофей. На розгляд надійшло понад 50 проєктів із різних країн. Перемогла робота міланського скульптора Сильвіо Газзаніги. Він задумав нагороду як зображення висхідного руху: дві людські постаті виростають із основи, здіймають руки і підтримують земну кулю. За поясненням автора, композиція передавала фізичне зусилля спортсмена, динаміку гри та радість перемоги.
Трофей виготовлений із 18-каратного золота, має висоту 36,8 сантиметра й важить 6,175 кілограма. Його основу прикрашають два кільця зеленого малахіту, колір якого Газзаніга пов’язував із футбольним полем.
На нижній частині кубка гравіюють назви країн — переможниць чемпіонатів світу. Новий кубок уперше вручили збірній ФРН (1974).
Оригінал належить FIFA і використовується під час урочистих церемоній, а переможець назавжди отримує позолочену копію. Кубок Газзаніги розрахований на нанесення назв країн-переможців турніру до 2038 року.
30 липня 1930 року на стадіоні «Сентенаріо» в Монтевідео відбувся фінал першого чемпіонату світу з футболу, у якому зустрілися збірні Уругваю та Аргентини. Господарі відкрили рахунок завдяки голу Пабло Дорадо, аргентинці відповіли м’ячами Карлоса Пеусельє та Гільєрмо Стабіле й завершили перший тайм попереду — 2:1. Після перерви Хосе Педро Сеа зрівняв рахунок, Вікторіано Іріарте вивів Уругвай уперед, а Ектор Кастро встановив остаточний результат — 4:2 (на фото). Збірна Уругваю стала першим чемпіоном світу з футболу, а капітан команди Хосе Насассі першим підняв Кубок.

Це фото, де 20 річний Ліонель Мессі купає кількамісячного Ямаля, вже доволі давно стало вірусним. А от що дивно, то це число 19, яке магічним чином поєднує цю парочку.
1. Мессі грав за «Барселону» під номером 19.
Аргентинець отримав цей номер у сезоні 2005/06 і носив його протягом трьох сезонів, Саме під №19 він закріпився в основному складі «Барселони». У 2007 році Мессі сфотографувався з кількамісячним Ламіном Ямалем для благодійного календаря, коли грав під №19.
2. Мессі дебютував на чемпіонатах світу під номером 19.
На чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині Мессі мав у збірній Аргентини №19. У першому матчі на турнірі проти Сербії і Чорногорії він вийшов на заміну, віддав результативну передачу та забив свій перший гол на чемпіонатах світу.
3. Перший матч Мессі у плейоф чемпіонату світу відбувся в день його 19-річчя.
Мессі народився 24 червня 1987 року. Саме 24 червня 2006 року, коли йому виповнилося 19 років, він зіграв у матчі 1/8 фіналу чемпіонату світу проти Мексики. Аргентина перемогла в додатковий час — 2:1.
4. Через 19 календарних років після фотографії вони дійшли до очної зустрічі у фіналі чемпіонату світу.
Фотографію зробили у 2007 році, а перший матч Мессі та Ямаля один проти одного відбудеться сьогодні, мав відбутися у фіналі чемпіонату світу 2026 року між Аргентиною та Іспанією. Формулювання «через 19 років» означає різницю між календарними роками 2007 і 2026; точного проміжку у 19 років до дня джерела не встановлюють.
5. Ямаль отримав номер 19 у збірній Іспанії.
Під №19 він виступав уже на Євро-2024, де Іспанія стала чемпіоном, а Ямаля визнали найкращим молодим футболістом турніру. Цей самий номер він зберіг у збірній Іспанії на чемпіонаті світу 2026 року.
6. Ямаль успадкував №19 Мессі у «Барселоні».
Перед сезоном 2024/25 «Барселона» офіційно передала 17-річному Ямалю номер 19. Клуб окремо наголосив, що раніше його носив Мессі. Ямаль виступав під ним один сезон, а влітку 2025 року отримав №10.
7. Ямаль зустрів свій перший фінал чемпіонату світу у віці 19 років.
Він народився 13 липня 2007 року і відзначив 19-річчя під час чемпіонату світу — за шість днів до фіналу. Отже, у вирішальному матчі проти Мессі Ямаль матиме одночасно 19 років і №19 у збірній Іспанії.
8. Перший гол Ямаля в Лізі чемпіонів був забитий 19 вересня. Це сталося у матчі «Монако» — «Барселона» 19 вересня 2024 року.
(1)9. І, нарешті, фінал Аргентина — Іспанія, тобто Мессі — Ямаль призначено на сьогодні, 19 липня.
Таким чином, Ямаль у 19 років, під №19, через 19 років після фотографії з Мессі виходить на фінал, призначений на 19-те число.
Будете дивитися? Хто переможе?

Міжнародний олімпійський комітет тимчасово відновив членство Олімпійського комітету росії
Аргумент - олімпійський комітет рф (ніби то) більше не працює на окупованих територіях.
МОК також наголосив, що більше не застосовуються рекомендації щодо обмеження участі російських спортсменів і команд в чемпіонатах світу і Європи, інших змаганнях. Міжнародні федерації мають самостійно вирішувати питання щодо допуску росіян.
Але в історії Олімпіад було і гірше!https://youtu.be/bKzdae8kW4o
Ми дуже серйозно готувалися до цього двобою. Поставили перед командою завдання переграти суперника тактично – не поступившись йому жорсткістю, перевершити у швидкості та узгодженості колективних дій. Як бачите, наш план удався, хоча остаточно в перемогу я повірив тільки після другого м'яча.
Валерій Лобановський, на післяматчовій прес-конференції по закінченні фіналу Кубку володарів кубків 1986 року
2 травня 1986 року, 40 років тому, київське "Динамо" виграло свій другий Кубок кубків.
«ДИНАМО» Київ – «АТЛЕТИКО» Мадрид (Іспанія) – 3:0 (1:0). Ліон, стадіон «Жерлан». 45 000 глядачів.
Голи: 1:0 Заваров (6), 2:0 Блохін (84), 3:0 Євтушенко (87).
«Динамо»: Чанов, Безсонов, Балтача (Баль, 39), Кузнєцов, Дем'яненко, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров (Євтушенко, 70), Бєланов, Блохін. Тренер – Лобановський.
Помер Мірча Луческу — румунський футбольний тренер, єдиний, хто в статусі головного тренера очолював як донецький «Шахтар» (2004–2016) так і київське «Динамо» (2020–2023). З «Шахтарем» він виграв Кубок УЄФА 2008/09, вісім чемпіонатів України, шість Кубків України і сім Суперкубків України. Під його керівництвом «Шахтар» регулярно виступав у групових етапах Ліги чемпіонів і дійшов до чвертьфіналу турніру в сезоні 2010/11. Загалом із донецьким клубом Луческу здобув 22 офіційні трофеї.
З «Динамо» Київ Луческу виграв чемпіонат України 2020/21, Кубок України 2020/21 і Суперкубок України 2020 року. Луческу є рекордсменом «Шахтаря» за кількістю здобутих титулів. Він найдовше очолював клуб у його історії; перемога в Кубку УЄФА 2009 року залишилася єдиним єврокубковим трофеєм, здобутим українським клубом у XXI столітті. Луческу має 35 трофеїв і посідає третє місце у списку найуспішніших тренерів усіх часів (після Алекса Фергюсона та Пепа Гвардіоли).
Здається, зимові Олімпійські ігри 2026 у Мілані / Кортіні йдуть на рекорд провокацій. В офіційному олімпійському інтернет-магазині з'явилися футболки з дизайном Олімпіади 1936 в Берліні (чому це зашквар, ми розповідаємо тут).
Цікаво, це так впливає на Європу посилення популярності ультраправих? Дуже скоро на нашому каналі розповімо вам про італійських ультраправих 1920-40-х років.https://youtu.be/bKzdae8kW4o
Українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026.
Про це він сам повідомив в коментарі для Суспільне Спорт.
Причина - Міжнародний Олімпійський комітет заборонив Гераскевичу виступати в "шоломі пам'яті", на якому зображені спортсмени, загиблі через агресію рф. МОК послався на правило 50.2 Олімпійської хартії, яке забороняє "будь-які демонстрації або політичну, релігійну чи расову пропаганду на території Олімпійських ігор".
Здається, Олімпіада - взагалі великий скандал, починаючи з самого заснування. Ось перегляньте.https://youtu.be/bKzdae8kW4o
30 грудня 1975 року вийшов новорічний номер журналу France Football, у якому було оголошено результати голосування за найкращого футболіста Європи. Переможцем ювілейного, 20-го опитування став нападник київського «Динамо» та збірної СРСР Олег Блохін, який набрав 122 бали. Друге місце посів Франц Беккенбауер (42 бали), третє — Йоган Кройфф (27 балів). Це був перший випадок, коли найкращим футболістом Європи визнали українця.
У 1975 році Блохін разом із «Динамо» Київ виграв Кубок володарів кубків УЄФА та Суперкубок УЄФА, у фіналі якого кияни двічі перемогли мюнхенську «Баварію». У матчі за Суперкубок Блохін забив три м’ячі у двох іграх. У складі збірної СРСР він допоміг команді вийти до фінального турніру чемпіонату Європи 1976 року. Протягом сезону він регулярно відзначався результативними діями в єврокубках і чемпіонаті СРСР, що стало підставою для його перемоги в опитуванні France Football.
На 80-му році життя помер Володимир Федорович Мунтян. Він народився 14 вересня 1946 року в місті Котовськ Одеської області (нині Подільськ), згодом разом із родиною переїхав до Києва. Він був вихованцем школи «Динамо», за основну команду «Динамо» (Київ) виступав у 1965–1977 роках, провівши у чемпіонаті СРСР 302 матчі та забивши 57 м’ячів. У складі київського клубу сім разів ставав чемпіоном СРСР, двічі здобував Кубок СРСР, а також переміг у Кубку володарів кубків УЄФА та Суперкубку УЄФА 1975 року. За збірну СРСР провів 49 матчів і забив 7 голів, був учасником чемпіонату світу 1970 року.
Після завершення ігрової кар’єри Володимир Мунтян працював тренером: очолював СКА (Київ), олімпійську збірну України, національну збірну Гвінеї, клуби «Таврія» (Сімферополь), «Оболонь» (Київ), «Кривбас» (Кривий Ріг) та «Ворскла» (Полтава). Він кавалером ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня.
6 жовтня 1975 року київське «Динамо» здобуло найбільший трофей у своїй історії — Суперкубок Європи. Після перемоги в першому матчі над «Баварією» з рахунком 1:0 у Мюнхені, команда Валерія Лобановського закріпила успіх у матчі-відповіді на «Республіканському стадіоні» в Києві, перемігши 2:0 в присутності 102 тисяч глядачів. Усі три голи у двох поєдинках забив форвард Олег Блохін, який став головним героєм протистояння. Того ж року французьке видання France Football відзначило його «Золотим м’ячем» як найкращого футболіста Європи.
Той склад «Динамо» став символом розквіту головного на той момент українського клубу. У команді грали Михайло Фоменко, Володимир Мунтян, Анатолій Коньков, Володимир Веремєєв, Леонід Буряк, а воротар Євген Рудаков був одним із найнадійніших у Європі. Гру будували на системності та дисципліні, запроваджених Лобановським і його асистентом Олегом Базилевичем, які змогли привести до перемоги «Баварією» з Францем Беккенбауером, Ґердом Мюллером і Зеппом Маєром .

30 липня 1980 року на Олімпійських іграх у Москві польський стрибун із жердиною Владислав Козакевич виграв золоту медаль зі світовим рекордом — 5,78 м. Радянська публіка освистувала і вигукувала образи на адресу зарубіжних спортсменів, особливо це стосувалося суперника місцевого фаворита Костянтина Волкова.
"Я подумав, що я єдина людина у світі, якій свистіли за побиття світового рекорду. Тож, коли я приземлився, я показав їм цей "польський стрижень", найкращий, який тільки можна уявити. Я висловив свою злість на радянських глядачів, які свистіли; в легкій атлетиці ніхто не свистить", - згадував Козакевич.
Це вчинок запам'ятали під назвою "жест Козакевича".
Радянський посол у Варшаві вимагав позбавити спортсмена медалі та дискваліфікувати, але безрезультатно. Польська влада офіційно пояснила інцидент "м’язовим спазмом". У самій Польщі цей жест сприйняли як символ опору на тлі страйків. Козакевич залишався улюбленцем публіки, однак спортивна влада його пресувала, У 1985 році він емігрував до ФРН.https://youtu.be/bKzdae8kW4o

31 серпня 1935 року вибійник шахти «Центральна-Ірміне» на Донбасі Олексій Стаханов за одну нічну зміну нібито видобув 102 тонни вугілля замість встановленої норми у 7 тонн. Це оголосили рекордом, хоча насправді Стаханов працював не самостійно: йому допомагали кріпильники, які одразу укріплювали виробку, але видобуток рахували лише за ним. Попри це, подію подали як приклад нового методу праці, і в СРСР розгорнувся так званий "стаханівський рух", який мав стимулювати різке зростання продуктивності шахтарів, металургів та інших робітників.
Самого Стаханова активно вшановували: він став депутатом Верховної Ради СРСР, отримав звання Героя Соціалістичної Праці та ордени. Пізніше він навчався у Промисловій академії, працював у вугільній промисловості та очолював шахти. У післявоєнні роки його службова кар’єра поступово згасала. Олексій Стаханов помер 5 листопада 1977 року в місті Торез (нині Чистякове) на Донеччині.