WAS

28 серпня 2026 року у віці 89 років помер король Норвегії Гаральд V. Він правив країною понад 35 років, був праправнуком британської королеви Вікторії, навчався в Оксфорді і тричі представляв Норвегію у вітрильному спорті на Олімпійських іграх. Останні роки король мав проблеми зі здоров’ям, але відмовлявся зрікатися престолу. Новим королем стане його син Гокон.

Зміна монарха відбулася під час складного періоду для королівської родини. Дружину Гокона Метте-Маріт критикували після оприлюднення її листування з Джеффрі Епштейном після його засудження; вона публічно висловила жаль через ці контакти. Її син від попередніх стосунків Маріус Борг Хойбі у червні отримав чотири роки ув’язнення за низку злочинів, серед яких два зґвалтування, і оскаржив вирок. Підтримка монархії останніми роками знизилася.

За 35 років правління Гаральда V країна різко збільшила своє багатство: ВВП на душу населення зріс приблизно з $28,6 тис. у 1991 році до $94,6 тис. у 2025-му, а створений для накопичення нафтових доходів державний фонд, який 1996 року отримав перші 2 млрд крон, нині володіє активами приблизно на $2,3 трлн.https://youtu.be/SFSradEZp9k

Після третьої перемоги Бразилії на чемпіонаті світу (1970) збірна отримала Кубок у постійне володіння, і FIFA оголосила конкурс на новий трофей. На розгляд надійшло понад 50 проєктів із різних країн. Перемогла робота міланського скульптора Сильвіо Газзаніги. Він задумав нагороду як зображення висхідного руху: дві людські постаті виростають із основи, здіймають руки і підтримують земну кулю. За поясненням автора, композиція передавала фізичне зусилля спортсмена, динаміку гри та радість перемоги.

Трофей виготовлений із 18-каратного золота, має висоту 36,8 сантиметра й важить 6,175 кілограма. Його основу прикрашають два кільця зеленого малахіту, колір якого Газзаніга пов’язував із футбольним полем.

На нижній частині кубка гравіюють назви країн — переможниць чемпіонатів світу. Новий кубок уперше вручили збірній ФРН (1974).

Оригінал належить FIFA і використовується під час урочистих церемоній, а переможець назавжди отримує позолочену копію. Кубок Газзаніги розрахований на нанесення назв країн-переможців турніру до 2038 року.

30 липня 1930 року на стадіоні «Сентенаріо» в Монтевідео відбувся фінал першого чемпіонату світу з футболу, у якому зустрілися збірні Уругваю та Аргентини. Господарі відкрили рахунок завдяки голу Пабло Дорадо, аргентинці відповіли м’ячами Карлоса Пеусельє та Гільєрмо Стабіле й завершили перший тайм попереду — 2:1. Після перерви Хосе Педро Сеа зрівняв рахунок, Вікторіано Іріарте вивів Уругвай уперед, а Ектор Кастро встановив остаточний результат — 4:2 (на фото). Збірна Уругваю стала першим чемпіоном світу з футболу, а капітан команди Хосе Насассі першим підняв Кубок.

Це фото, де 20 річний Ліонель Мессі купає кількамісячного Ямаля, вже доволі давно стало вірусним. А от що дивно, то це число 19, яке магічним чином поєднує цю парочку.

1. Мессі грав за «Барселону» під номером 19.
Аргентинець отримав цей номер у сезоні 2005/06 і носив його протягом трьох сезонів, Саме під №19 він закріпився в основному складі «Барселони». У 2007 році Мессі сфотографувався з кількамісячним Ламіном Ямалем для благодійного календаря, коли грав під №19.
2. Мессі дебютував на чемпіонатах світу під номером 19.
На чемпіонаті світу 2006 року в Німеччині Мессі мав у збірній Аргентини №19. У першому матчі на турнірі проти Сербії і Чорногорії він вийшов на заміну, віддав результативну передачу та забив свій перший гол на чемпіонатах світу.
3. Перший матч Мессі у плейоф чемпіонату світу відбувся в день його 19-річчя.
Мессі народився 24 червня 1987 року. Саме 24 червня 2006 року, коли йому виповнилося 19 років, він зіграв у матчі 1/8 фіналу чемпіонату світу проти Мексики. Аргентина перемогла в додатковий час — 2:1.
4. Через 19 календарних років після фотографії вони дійшли до очної зустрічі у фіналі чемпіонату світу.
Фотографію зробили у 2007 році, а перший матч Мессі та Ямаля один проти одного відбудеться сьогодні, мав відбутися у фіналі чемпіонату світу 2026 року між Аргентиною та Іспанією. Формулювання «через 19 років» означає різницю між календарними роками 2007 і 2026; точного проміжку у 19 років до дня джерела не встановлюють.
5. Ямаль отримав номер 19 у збірній Іспанії.
Під №19 він виступав уже на Євро-2024, де Іспанія стала чемпіоном, а Ямаля визнали найкращим молодим футболістом турніру. Цей самий номер він зберіг у збірній Іспанії на чемпіонаті світу 2026 року.
6. Ямаль успадкував №19 Мессі у «Барселоні».
Перед сезоном 2024/25 «Барселона» офіційно передала 17-річному Ямалю номер 19. Клуб окремо наголосив, що раніше його носив Мессі. Ямаль виступав під ним один сезон, а влітку 2025 року отримав №10.
7. Ямаль зустрів свій перший фінал чемпіонату світу у віці 19 років.
Він народився 13 липня 2007 року і відзначив 19-річчя під час чемпіонату світу — за шість днів до фіналу. Отже, у вирішальному матчі проти Мессі Ямаль матиме одночасно 19 років і №19 у збірній Іспанії.
8. Перший гол Ямаля в Лізі чемпіонів був забитий 19 вересня. Це сталося у матчі «Монако» — «Барселона» 19 вересня 2024 року.
(1)9. І, нарешті, фінал Аргентина — Іспанія, тобто Мессі — Ямаль призначено на сьогодні, 19 липня.
Таким чином, Ямаль у 19 років, під №19, через 19 років після фотографії з Мессі виходить на фінал, призначений на 19-те число.

Будете дивитися? Хто переможе?

Міжнародний олімпійський комітет тимчасово відновив членство Олімпійського комітету росії

Аргумент - олімпійський комітет рф (ніби то) більше не працює на окупованих територіях.

МОК також наголосив, що більше не застосовуються рекомендації щодо обмеження участі російських спортсменів і команд в чемпіонатах світу і Європи, інших змаганнях. Міжнародні федерації мають самостійно вирішувати питання щодо допуску росіян.

Але в історії Олімпіад було і гірше!https://youtu.be/bKzdae8kW4o

Ми дуже серйозно готувалися до цього двобою. Поставили перед командою завдання переграти суперника тактично – не поступившись йому жорсткістю, перевершити у швидкості та узгодженості колективних дій. Як бачите, наш план удався, хоча остаточно в перемогу я повірив тільки після другого м'яча.

Валерій Лобановський, на післяматчовій прес-конференції по закінченні фіналу Кубку володарів кубків 1986 року

2 травня 1986 року, 40 років тому, київське "Динамо" виграло свій другий Кубок кубків.

«ДИНАМО» Київ – «АТЛЕТИКО» Мадрид (Іспанія) – 3:0 (1:0). Ліон, стадіон «Жерлан». 45 000 глядачів.

Голи: 1:0 Заваров (6), 2:0 Блохін (84), 3:0 Євтушенко (87).

«Динамо»: Чанов, Безсонов, Балтача (Баль, 39), Кузнєцов, Дем'яненко, Рац, Яковенко, Яремчук, Заваров (Євтушенко, 70), Бєланов, Блохін. Тренер – Лобановський.

Помер Мірча Луческу — румунський футбольний тренер, єдиний, хто в статусі головного тренера очолював як донецький «Шахтар» (2004–2016) так і київське «Динамо» (2020–2023). З «Шахтарем» він виграв Кубок УЄФА 2008/09, вісім чемпіонатів України, шість Кубків України і сім Суперкубків України. Під його керівництвом «Шахтар» регулярно виступав у групових етапах Ліги чемпіонів і дійшов до чвертьфіналу турніру в сезоні 2010/11. Загалом із донецьким клубом Луческу здобув 22 офіційні трофеї.

З «Динамо» Київ Луческу виграв чемпіонат України 2020/21, Кубок України 2020/21 і Суперкубок України 2020 року. Луческу є рекордсменом «Шахтаря» за кількістю здобутих титулів. Він найдовше очолював клуб у його історії; перемога в Кубку УЄФА 2009 року залишилася єдиним єврокубковим трофеєм, здобутим українським клубом у XXI столітті. Луческу має 35 трофеїв і посідає третє місце у списку найуспішніших тренерів усіх часів (після Алекса Фергюсона та Пепа Гвардіоли).

Здається, зимові Олімпійські ігри 2026 у Мілані / Кортіні йдуть на рекорд провокацій. В офіційному олімпійському інтернет-магазині з'явилися футболки з дизайном Олімпіади 1936 в Берліні (чому це зашквар, ми розповідаємо тут).

Цікаво, це так впливає на Європу посилення популярності ультраправих? Дуже скоро на нашому каналі розповімо вам про італійських ультраправих 1920-40-х років.https://youtu.be/bKzdae8kW4o

Українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026.

Про це він сам повідомив в коментарі для Суспільне Спорт.

Причина - Міжнародний Олімпійський комітет заборонив Гераскевичу виступати в "шоломі пам'яті", на якому зображені спортсмени, загиблі через агресію рф. МОК послався на правило 50.2 Олімпійської хартії, яке забороняє "будь-які демонстрації або політичну, релігійну чи расову пропаганду на території Олімпійських ігор".

Здається, Олімпіада - взагалі великий скандал, починаючи з самого заснування. Ось перегляньте.https://youtu.be/bKzdae8kW4o

30 грудня 1975 року вийшов новорічний номер журналу France Football, у якому було оголошено результати голосування за найкращого футболіста Європи. Переможцем ювілейного, 20-го опитування став нападник київського «Динамо» та збірної СРСР Олег Блохін, який набрав 122 бали. Друге місце посів Франц Беккенбауер (42 бали), третє — Йоган Кройфф (27 балів). Це був перший випадок, коли найкращим футболістом Європи визнали українця.

У 1975 році Блохін разом із «Динамо» Київ виграв Кубок володарів кубків УЄФА та Суперкубок УЄФА, у фіналі якого кияни двічі перемогли мюнхенську «Баварію». У матчі за Суперкубок Блохін забив три м’ячі у двох іграх. У складі збірної СРСР він допоміг команді вийти до фінального турніру чемпіонату Європи 1976 року. Протягом сезону він регулярно відзначався результативними діями в єврокубках і чемпіонаті СРСР, що стало підставою для його перемоги в опитуванні France Football.

На 80-му році життя помер Володимир Федорович Мунтян. Він народився 14 вересня 1946 року в місті Котовськ Одеської області (нині Подільськ), згодом разом із родиною переїхав до Києва. Він був вихованцем школи «Динамо», за основну команду «Динамо» (Київ) виступав у 1965–1977 роках, провівши у чемпіонаті СРСР 302 матчі та забивши 57 м’ячів. У складі київського клубу сім разів ставав чемпіоном СРСР, двічі здобував Кубок СРСР, а також переміг у Кубку володарів кубків УЄФА та Суперкубку УЄФА 1975 року. За збірну СРСР провів 49 матчів і забив 7 голів, був учасником чемпіонату світу 1970 року.

Після завершення ігрової кар’єри Володимир Мунтян працював тренером: очолював СКА (Київ), олімпійську збірну України, національну збірну Гвінеї, клуби «Таврія» (Сімферополь), «Оболонь» (Київ), «Кривбас» (Кривий Ріг) та «Ворскла» (Полтава). Він кавалером ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня.

6 жовтня 1975 року київське «Динамо» здобуло найбільший трофей у своїй історії — Суперкубок Європи. Після перемоги в першому матчі над «Баварією» з рахунком 1:0 у Мюнхені, команда Валерія Лобановського закріпила успіх у матчі-відповіді на «Республіканському стадіоні» в Києві, перемігши 2:0 в присутності 102 тисяч глядачів. Усі три голи у двох поєдинках забив форвард Олег Блохін, який став головним героєм протистояння. Того ж року французьке видання France Football відзначило його «Золотим м’ячем» як найкращого футболіста Європи.

Той склад «Динамо» став символом розквіту головного на той момент українського клубу. У команді грали Михайло Фоменко, Володимир Мунтян, Анатолій Коньков, Володимир Веремєєв, Леонід Буряк, а воротар Євген Рудаков був одним із найнадійніших у Європі. Гру будували на системності та дисципліні, запроваджених Лобановським і його асистентом Олегом Базилевичем, які змогли привести до перемоги «Баварією» з Францем Беккенбауером, Ґердом Мюллером і Зеппом Маєром .

30 липня 1980 року на Олімпійських іграх у Москві польський стрибун із жердиною Владислав Козакевич виграв золоту медаль зі світовим рекордом — 5,78 м. Радянська публіка освистувала і вигукувала образи на адресу зарубіжних спортсменів, особливо це стосувалося суперника місцевого фаворита Костянтина Волкова.

"Я подумав, що я єдина людина у світі, якій свистіли за побиття світового рекорду. Тож, коли я приземлився, я показав їм цей "польський стрижень", найкращий, який тільки можна уявити. Я висловив свою злість на радянських глядачів, які свистіли; в легкій атлетиці ніхто не свистить", - згадував Козакевич.

Це вчинок запам'ятали під назвою "жест Козакевича".

Радянський посол у Варшаві вимагав позбавити спортсмена медалі та дискваліфікувати, але безрезультатно. Польська влада офіційно пояснила інцидент "м’язовим спазмом". У самій Польщі цей жест сприйняли як символ опору на тлі страйків. Козакевич залишався улюбленцем публіки, однак спортивна влада його пресувала, У 1985 році він емігрував до ФРН.https://youtu.be/bKzdae8kW4o

31 серпня 1935 року вибійник шахти «Центральна-Ірміне» на Донбасі Олексій Стаханов за одну нічну зміну нібито видобув 102 тонни вугілля замість встановленої норми у 7 тонн. Це оголосили рекордом, хоча насправді Стаханов працював не самостійно: йому допомагали кріпильники, які одразу укріплювали виробку, але видобуток рахували лише за ним. Попри це, подію подали як приклад нового методу праці, і в СРСР розгорнувся так званий "стаханівський рух", який мав стимулювати різке зростання продуктивності шахтарів, металургів та інших робітників.

Самого Стаханова активно вшановували: він став депутатом Верховної Ради СРСР, отримав звання Героя Соціалістичної Праці та ордени. Пізніше він навчався у Промисловій академії, працював у вугільній промисловості та очолював шахти. У післявоєнні роки його службова кар’єра поступово згасала. Олексій Стаханов помер 5 листопада 1977 року в місті Торез (нині Чистякове) на Донеччині.