
14 жовтня 1926 року, рівно 100 років тому, у Великій Британії вийшла книжка письменника Алана Александра Мілна «Вінні-Пух». Її героями стали плюшевий ведмедик, поросятко Паць, ослик Іа-Іа та інші мешканці вигаданого лісу. Прототипами більшості персонажів були іграшки сина письменника Крістофера Робіна, який також став героєм книжки. Ім’я Вінні ведмедик отримав на честь ведмедиці Вінніпег із Лондонського зоопарку.
Ілюстрації для видання створив художник Ернест Шепард, який працював разом із Мілном у гумористичному журналі Punch. Книжка відразу здобула популярність: до кінця 1926 року продали близько 150 тисяч примірників.
Всесвітня популярність Вінні-Пуха суттєво змінила письменницьку долю Мілна. До появи дитячих книжок він був відомий як драматург, автор гумористичних оповідань і детективного роману «Таємниця Червоного будинку» (1922). Його п’єси ставили в лондонських театрах, а твори для дорослих друкували великими накладами. Після успіху «Вінні-Пуха» видавці та читачі дедалі частіше сприймали Мілна виключно як дитячого письменника.
Він продовжував писати п’єси, романи та публіцистику. Зокрема, опублікував роман «Двоє» (1931), антивоєнну книжку «Мир із честю» (1934) та автобіографію «Тепер уже запізно» (1939). Однак ці твори отримували значно менше уваги, ніж пригоди плюшевого ведмедика. Мілн болісно сприймав це. Складними були й наслідки популярності для Крістофера Робіна: однокласники дражнили його через книжкового тезку, а в дорослому віці він намагався позбутися публічного образу хлопчика з історій про Вінні-Пуха.

У 1948 році фотограф Філіп Голсман зробив один із найвідоміших портретів Сальвадора Далі — «Dalí Atomicus». Ідею підказала картина художника «Атомна Леда», де предмети ніби зависають у просторі. Голсман вирішив відтворити цей ефект без фотомонтажу: стілець, мольберт і частину декорацій підвісили на тонких дротах, а сам Далі мав підстрибнути в потрібну мить. За командою фотографа його помічники, серед яких були дружина Голсмана Івонн і донька Ірен, одночасно кидали в повітря трьох котів і виплескували відро води.
Щоб усі елементи опинилися в потрібному положенні одночасно, зйомку повторювали близько трьох десятків разів. Після кожного невдалого дубля Голсман проявляв плівку, помічники витирали підлогу і ловили котів, а Далі знову ставав на місце. Перед публікацією фотографії в журналі LIFE Далі власноруч домалював зображення на картині, що стояла на мольберті в кадрі.
Роберт Оппенгеймер — «Тепер я став Смертю, руйнівником світів»
Одразу після вибуху Оппенгеймер сказав братові Френку просто «спрацювало», а рядок із «Бгаґавад-Ґіти» він назвав через двадцять років. 1965 року, до 20-х роковин Хіросіми, NBC показала документальний фільм «The Decision to Use the Atomic Bomb», де він і промовив цю фразу. Причому в самому тексті її немає в такому вигляді: єдина згадка про знищення світу в Ґіті — вірш 32 одинадцятої глави, і там ідеться про Час, а не про Смерть.
Цей вірш радянський російський поет Самуїл Маршак оприлюднив у журналі "Крокодил" за 1943 рік (можете перевірити).
Ось переклад, якщо ви раптом забули російську. Ну, чи не знали.
У листопаді сезон закінчився, курорти затихли.
А в Криму сидить фашист, притиснутий до берегів.
Перерізали шляхи гармати та гвинтівки,
І фашисту не знайти виходу з мишоловки.
Він мріяв зібрати в Криму багато винограду,
Але тепер уже йому нічого не треба.
Дивиться він у морську далечінь, похмурий і сумний.
Для нього тепер сезон настає купальний.https://krokodil.info/Крокодил 1943/Крокодил, 1943 , № 44.pdf
4 травня 1838 року в Санкт-Петербурзі відбувся розіграш лотереї, кошти від якої використали для викупу Тараса Шевченка з кріпацтва. Ініціаторами стали діячі мистецького кола, зокрема художник зокрема Карл Брюллов, Василь Жуковський та Євген Гребінка. Для лотереї Брюллов написав портрет Жуковського, який і став головним призом розіграшу. Квитки розповсюджували серед представників придворного та мистецького середовища, зокрема їх придбали члени імператорської родини.
Переможницею лотереї стала імператриця Олександра Федорівна, дружина Миколи І. Отримані кошти — 2500 карбованців — передали поміщикові Павлу Енгельгардту, після чого Тарас Шевченко отримав свободу. Цікаво, що портрет був недописаний, тому Брюллов відразу не віддав його. Зараз картина зберігається у київському музеї Шевченка.
Інші знакові картиниhttps://www.youtube.com/playlist?list=PLKWMwYtiLVW1ndIQHGkpDacOaRiRTqluy
Мерилін Монро, тоді ще ще відома як Норма Джин Бейкер, у 1946 році працювала моделлю для пін-ап ілюстрацій. Вона брала $10 на годину за позування для фотографій, які потім використовувалися як ескізи для художніх картин (пін-ап ілюстрацій) відомого художника Ерла Морана. Ця робота допомагала їй заробляти гроші, коли вона ще тільки починала кар'єру акторки і не мала стабільного доходу.
Ерл Моран описував Мерилін як природну і харизматичну модель із яскравою усмішкою. Зображення, зроблені на основі її фотографій, публікувалися у календарях та інших пін-ап виданнях. У 1987 році деякі з цих світлин з’явилися у Playboy.
Цезар [мається на увазі Октавіан, а не Гай Юлій Цезар] відкрив табличку і, прочитавши там благання жінки, яка просила поховати її разом з Антонієм, швидко зрозумів, що сталося. Спочатку він хотів піти сам і допомогти, а потім наказав гінцям якнайшвидше вирушити на місце і все з'ясувати. Але лихо не забарилося. Посланці прибігли швидко і застали охоронців, які ще нічого не знали, а коли відчинили двері, то побачили Клеопатру, яка лежала мертвою на золотому ложі, вбрана в царські шати.
Плутарх, "Життєпис Антонія"
[не пізніше] 12 серпня 30 року до н.е. 39-річна цариця Єгипту Клеопатра закінчила життя самогубством. Чому так вирішила вчинити жінка, що легко підкорювала чоловіків-переможців, дивіться тут.
Картина - "Смерть Клеопатри", Жан-Андре Ріксан, 1874https://youtu.be/En_lzKc4x8Q
Правозахисник, журналіст, військовий Максим Буткевич у Facebook повідомив, що на Запорізькому напрямку, відбиваючи атаку ворога, загинув Давид Чичкан.
Давид - український художник і громадський активіст. Працював у жанрах живопису, графіки та стрит-арту, часто поєднуючи мистецтво з політичними та соціальними темами. Був анархістом та антифашистом. Відомий серіями робіт «Втрачена можливість» (про події Революції Гідності та війну на Донбасі).
Давид Чичкан народився в родині художників Іллі Чичкана та Тетяни Ілляхової у 1986 році.
Картина - "Леся і стрічки її боротьби"
Світла пам'ять.
5 серпня 1844 року народився Ілля Ріпин, художник-реаліст українського походження. Чим не привід нагадати вам про наше дослідження щодо картини "Запорожці"? От ви знали, хто з відомих людей позував для полотна?https://youtu.be/cO7KYPuj98E