WAS

Королю Великої Британії Чарльзу III для закордонних поїздок не потрібен паспорт. Британські паспорти видають від його імені, тому окремий паспорт королю не оформлюють. Усі інші члени британської королівської родини, включно з королевою Каміллою та принцом Уельським, користуються паспортами. Подібний особливий порядок діє і для японського імператора Нарухіто та імператриці Масако: під час офіційних закордонних поїздок вони не користуються звичайними паспортами, а необхідні формальності між державами оформлюють дипломатичними каналами.

Такий порядок для японської імператорської пари сформувався ще 1971 року перед закордонною поїздкою імператора Хірохіто та імператриці Нагако. Інші члени японської імператорської родини подорожують із дипломатичними паспортами. Вважається, що лише ці троє у всьому світі не потрібують паспорти. Навіть Папа Римський користується паспортом під час закордонних поїздок.

Як влаштований світовий паспортний порядок.https://youtu.be/jYBy_QLaTWk

20 вересня 1946 року — 80 років тому — відкрився перший Каннський кінофестиваль. Його задумали ще наприкінці 1930-х років як французьку альтернативу Венеційському кінофестивалю, на який все більше впливали фашистська Італія та нацистська Німеччина. Перший фестиваль у Каннах планували провести у вересні 1939 року, а його президентом мав стати один із винахідників кінематографа Луї Люм’єр. Початок Другої світової війни зірвав ці плани, і фестиваль відбувся лише через сім років. У конкурсі 1946 року брали участь 19 країн.

Фестиваль супроводжували феєрверки, паради, авіашоу, покази мод, квіткові бої на набережній Круазетт і вибори першої «міс фестивалю». У конкурсній програмі показували «Рим, відкрите місто» Роберто Росселліні, «Коротку зустріч» Девіда Ліна, «Втрачений вікенд» Біллі Вайлдера та інші стрічки.

Покази проводили в Муніципальному казино Канн, поспіх із підготовкою спричинив численні технічні негаразди: завіса погано закривалася й пропускала світло на екран, окремі сеанси переривалися, виникали помилки з проєкцією плівки. Незважаючи на це, преса і гості високо оцінили фестиваль. Згодом Канни перетворилися на один із головних світових майданчиків авторського кіно, міжнародних прем’єр і кіноринку.

19 вересня 1796 року — 230 років тому — опублікували прощальне звернення президента США Джорджа Вашингтона.

Після двох президентських термінів він оголосив, що не братиме участі в наступних виборах. Вашингтон закликав американців берегти єдність держави, дотримуватися Конституції та змінювати її встановленим порядком, уникати надмірного державного боргу, розвивати освіту, зберігати мирні відносини з іншими країнами і не пов’язувати США постійними союзами з іноземними державами.

Окрему частину звернення президент Джордж Вашингтон присвятив політичним партіям. Він попереджав, що боротьба угруповань за владу може послаблювати державне управління, розпалювати ворожнечу між громадянами, сприяти заворушенням і відкривати шлях для іноземного впливу через партійні інтереси. Вашингтон писав і про небезпеку ситуації, коли переможна фракція використовує владу для переслідування суперників, а суспільство в пошуках порядку погоджується на дедалі більшу концентрацію влади в руках однієї людини.

Його відмова балотуватися втретє започаткувала традицію двох президентських термінів, якої американські президенти дотримувалися до Франкліна Рузвельта. Юридичне обмеження двома термінами закріпила 22-га поправка до Конституції США у 1951 році.https://youtu.be/Rd3tF9hQLuw

1906 року в Російській імперії відбулися перші вибори до Державної думи, створеної після революції 1905 року і Жовтневого маніфесту царя Ніколая II. Голосування було непрямим, багатоступеневим і нерівним: виборців поділили на курії землевласників, міщан, селян і робітників, які спочатку обирали виборщиків, а вже ті — депутатів. Один виборщик припадав приблизно на 2 тисячі землевласників, 4 тисячі міських виборців, 30 тисяч селян і 90 тисяч робітників. Жінки, батраки та значна частина найманих працівників права голосу не мали взагалі.

27 квітня 1906 року відбулося перше засідання думи. Тоді від дев’яти українських губерній обрали понад сто депутатів при загальній кількості у 497. До Української думської громади (фракції) увійшли понад чотири десятки осіб. Серед них були адвокат Ілля Шраг, археолог Микола Біляшівський, громадський діяч Павло Чижевський і політик Володимир Шемет. Дума вимагала аграрної реформи, ширших громадянських прав і політичних змін. 8 липня 1906 року Ніколай II розпустив її після конфлікту з депутатською більшістю, насамперед через земельне питання та вимоги обмежити самодержавну владу.

9 листопада 1918 року соціал-демократ Філіп Шайдеман із західного балкона будівлі Рейхстагу в Берліні проголосив Німеччину республікою — державою, яка після ухвалення конституції 1919 року увійшла в історію як Веймарська республіка. На фотографіях того дня на площі Кенігсплац перед парламентом видно Національний пам’ятник Бісмарку, відкритий 1901 року. На своєму первісному місці він простояв до нацистської перебудови Берліна: у 1938–1939 роках пам’ятник разом із колоною Перемоги та монументами Мольтке й Роону перенесли до району Великої Зірки в Тіргартені під час перебудови Берліна за проєктами Альберта Шпеєра.https://youtu.be/0qKs_KORgTw

ООН закликала переходити від звичної карти світу в проєкції Меркатора до карт, які точніше передають площі континентів.

Традиційну для нас проєкцію створив фламандський картограф Герард Меркатор 1569 року для морської навігації: вона зберігала напрямки й кути, полегшуючи прокладання курсу. Водночас що далі від екватора, то сильніше вона збільшує території: Гренландія здається майже рівною Африці, хоча Африка більша приблизно у 14 разів.

4 вересня 2026 року Генеральна асамблея ООН 164 голосами підтримала резолюцію, що рекомендує ширше використовувати проєкцію Equal Earth, створену 2018 року і призначену для точнішого відображення площ. Це була пропозиція Того, яка діє від імені африканських країн.

Шість держав утрималися, США голосували проти. Рішення юридично не зобов’язує країни, школи, видавців чи технологічні компанії змінювати карти й не забороняє використання проєкції Меркатора.

У нас на каналі в коментарях дискусія щодо того, як російські війська потрапили до Придністров’я. Чітко відповідаємо, щоб прибрати підстави для маніпуляцій.

Після розпаду СРСР у Придністров’ї залишилися частини радянської 14-ї гвардійської армії зі штабом у Тирасполі, складами зброї та боєприпасів. Указом президента Росії Бориса Єльцина №320 від 1 квітня 1992 року радянські військові частини, що перебували на території Молдови, перевели під юрисдикцію Російської Федерації. Згодом 14-ту армію реорганізували в Оперативну групу російських військ. Паралельно після угоди Росії та Молдови від 21 липня 1992 року в зоні конфлікту залишився окремий російський контингент у складі спільних миротворчих сил.

Постачання і ротацію російського контингенту багато років забезпечували через територію України. Це було юридично оформлено спеціальною українсько-російською угодою від 25 листопада 1995 року «про транзит через територію України військових формувань Російської Федерації, які тимчасово знаходяться на території Республіки Молдова». Через Україну могли рухатися військовослужбовці, військові формування та необхідні їм вантажі.

Після початку російської агресії проти України у 2014 році цей сухопутний маршрут фактично перестав працювати: російські військові вже не могли вільно ротуватися через Україну, і Москва почала використовувати маршрут через аеропорт Кишинева, де в’їзд контролювала Молдова. Юридично крапку поставили у 2015 році: 21 травня Верховна Рада ухвалила Закон №463-VIII про денонсацію угоди 1995 року, а 11 червня він набрав чинності. Відтоді Росія дедалі більше комплектувала свої підрозділи в ПМР місцевими жителями з російськими паспортами, адже повноцінна ротація з Росії стала вкрай ускладненою.

Президент Зеленський провів нараду щодо нашої політики на польському напрямку. Із заяв виділимо те, що стосується історії:

‼️Будуть відкриті всі архіви Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України щодо трагічних подій 20-го століття на Волині.
‼️Будуть рішення для надання додаткової суттєвої кількості дозволів на пошукові ексгумаційні роботи, і разом із польською стороною буде забезпечено більшу спроможність для проведення таких робіт.
‼️Домовилися з Олександром Алфьоровим, керівником Українського інституту національної пам’яті, про розширення можливостей інституту. Олександр підготовить і представить системні пропозиції, урядовці та профільний комітет Верховної Ради України розглянути можливість збільшити фінансове та інше забезпечення Українського інституту національної пам’яті.

У 1939 році між Сталіним і Гітлером спалахнув палкий політичний роман: взаємні компліменти, вигідні домовленості, поділ сфер впливу і спільна жертва. Коли диктатори вирішили поділити чужу державу, пакти про ненапад, гарантії безпеки та союзницькі обіцянки виявилися безсилими.

У новому відео на каналі WAS розповідаємо, як почалися ці «любовні» стосунки, чому вони виявилися зручними для обох режимів і як брехня про «захист населення» прикривала окупацію. А ще про те, що сталося далі, в тому числі про серію зрад, маніпуляцій, підступів і відвертих політичних ляпасів Москви, які Захід спокійно проковтнув (може і неспокійно, але яка вже різниця?).

https://youtu.be/jrptR_PmGI4https://youtu.be/jrptR_PmGI4

3 липня 1903 року компанія Commercial Pacific Cable Company завершила прокладання першої транстихоокеанської телеграфної лінії. Кабель завдовжки близько 11 тисяч кілометрів пролягав від міста Сан-Франциско через місто Гонолулу на Гаваях, атол Мідуей і острів Гуам до міста Маніла — столиці Філіппін. Ділянку між узбережжям Каліфорнії та Гаваями ввели в експлуатацію 1 січня 1903 року, після чого кабельні судна послідовно проклали решту лінії через центральну частину Тихого океану.

4 липня 1903 року Президент США Теодор Рузвельт надіслав телеграму з нагоди Дня незалежності, яка пройшла навколо Землі. Повідомлення передали з Нью-Йорка через Атлантичний океан, Європу, Азію, Манілу, новий тихоокеанський кабель і Сан-Франциско назад до Нью-Йорка приблизно за 9 хв. 30 сек. Лінія забезпечила прямий телеграфний зв’язок між континентальною частиною США та американськими володіннями в Тихому океані, скоротила час передавання урядових, військових, комерційних і газетних повідомлень між Північною Америкою та Східною Азією.https://youtu.be/PHHAb2VI0Hg

Польські депутати Європейського парламенту внесли до звіту про просування України до членства в ЄС поправки, присвячені Волинській трагедії та діяльності Української повстанської армії. До документу, який депутати Європарламенту обговорюватимуть 7 липня, представники партії «Право і справедливість» подали поправки із закликами визнати відповідальність УПА за геноцид польського населення, засудити її ідеологію, символіку та вшанування пов’язаних із нею діячів, а також продовжити ексгумацію і поховання жертв.

Окрему поправку підготували депутат від польської «Громадянської коаліції» Анджей Галіцький та доповідач Європарламенту щодо України, німецький депутат Міхаель Галер. Автори засудили рішення Президента України Володимира Зеленського назвати одну з військових частин на честь героїв УПА, згадали десятки тисяч цивільних жертв і закликали Україну та Польщу відновити зусилля, спрямовані на історичне примирення.

Що відбувається?https://youtu.be/DG0QnQtTvdE

Історичне рішення Верховної Ради України. Закон про Український національний Пантеон ухвалено - 287 за
Для мене особисто це шлях завдовжки майже чверть століття — від першої озвученої ідеї до її втілення в законі.
Тепер хочу дочекатися відкриття Українського національного Пантеону десь на схилах Дніпра. Місця, де спочиватимуть ті, хто творив і захищав українську державу, а слова «Слава Україні! Героям слава!» набудуть не лише символічного, а й цілком відчутного, матеріального змісту.

Володимир В'ятрович, народний депутат

30 червня 1934 року за наказом рейхсканцлера Адольфа Гітлера в Німеччині розпочалася політична чистка, відома як «Ніч довгих ножів», або «путч Рема». Протягом 30 червня — 2 липня підрозділи СС, гестапо та поліції заарештували понад тисячу людей і вбили щонайменше 85; дослідники оцінюють загальну кількість загиблих приблизно у 90–200 осіб. Головною ціллю стало керівництво штурмових загонів СА на чолі з начальником штабу Ернстом Ремом. СА допомагали нацистам захоплювати вулиці, залякувати політичних суперників і прийти до влади, а до середини 1934 року налічували близько трьох мільйонів членів. Рем вимагав продовження «націонал-соціалістичної революції» та прагнув об’єднати СА з рейхсвером під своїм керівництвом, що загрожувало становищу професійного офіцерського корпусу й політичній владі Гітлера.

Гітлер наказав заарештувати Рема та інших командирів СА. Рема ув’язнили в мюнхенській тюрмі Штадельгайм і 1 липня застрелили після його відмови накласти на себе руки. Під час чистки також убили колишнього рейхсканцлера Курта фон Шляйхера, політика Грегора Штрассера та інших. 3 липня уряд оголосив убивства законними діями із захисту держави. СА втратили самостійну політичну роль, СС 20 липня 1934 року вивели з їхнього підпорядкування, командування рейхсверу підтримало Гітлера.https://youtu.be/0qKs_KORgTw

Уряд Ізраїлю схвалив пропозицію міністра закордонних справ Гідеона Саара про офіційне визнання геноциду вірмен в Османській імперії. Це рішення передбачає визнання масового знищення вірмен геноцидом і засудження спроб заперечувати, применшувати або спотворювати ці події.

Йдеться про переслідування, що розпочалися у квітні 1915 року з арештів, депортацій і вбивств представників вірменської громади Константинополя. Османська влада згодом організувала масові депортації вірменського населення, під час яких люди гинули від убивств, голоду, хвороб і виснаження. Подробиці тут.

Ізраїльські політики й депутати Кнесету порушували питання про визнання геноциду вірмен упродовж кількох десятиліть, але враховували відносини з Туреччиною та стратегічне партнерство з Азербайджаном, влада якого заперечує визначення подій 1915 року як геноциду. Міністр закордонних справ Гідеон Саар пояснив рішення моральним та історичним обов’язком держави єврейського народу.https://youtu.be/hkAnqR_BMU8

Це була дуже виснажлива боротьба, але стаття за статтею ми голосували, набирали необхідні 300 голосів. Напруга зростала. Усі негаразди, які були в Україні, концентрувалися в Києві, під куполом Верховної Ради. Йшла боротьба за те, чи буде Українська держава, чи йтиме вона тим курсом, яким іде весь розвинутий світ?
Михайло Сирота — народний депутат України, один зі співавторів Конституції

Ухвалення Конституції України – це перший серйозний урок, екзамен на знаходження паритету між депутатами, Президентом і народом України. Всіх стимулювало найбільше – збереження державності!
Олександра Кужель — народна депутатка України, учасниця «конституційної ночі»

Велич Конституції у тому, що це суспільний договір, домовленість між усіма соціальними верствами, громадянами про те, як ми будемо жити. Її ухвалють для майбутніх поколінь.
Володимир Стретович — народний депутат України, член робочої групи з підготовки тексту Конституції та автор законопроєкту про встановлення Дня Конституції

Вірменія зробила ще один крок від Москви. На парламентських виборах 7 червня 2026 року партія прем’єр-міністра Нікола Пашиняна здобула майже половину голосів і зберегла владу, хоча Росія відкрито тиснула на Єреван: погрожувала переглянути пільгові постачання енергоносіїв, обмежувала імпорт вірменських товарів і підтримувала проросійські сили. Вірменські виборці фактично схвалили курс на зближення з Європейським Союзом і США та подальше послаблення залежності від Кремля.

Але чому Росія так боїться втратити невелику Вірменію? У новому відео ми розбираємося, що саме так пов'язує Росію і Вірменію. Повірте, дещо вас здивує.

🇦🇲🇦🇲🇦🇲Приємного перегляду!🇦🇲🇦🇲🇦🇲https://youtu.be/hkAnqR_BMU8

Президенти України (і не лише) продовжують перевантажувати польську пошту відправками орденів: від орденів Білого Орла відмовилися Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, а у Володимира Зеленського орден відібрав президент Польщі Кароль Навроцький, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга відмовився від нагороди Командорський хрест із зіркою Ордена За заслуги перед Польщею, голова Офісу Президента Кирило Буданов відмовився від Золотого офіцерського хреста ордена За заслуги перед Польщею, посол України у Польщі Василь Боднар повернув Кавалерський хрест ордена За заслуги перед Польщею.

А ми хотіли б дещо пояснити. А саме - чому буває, що поляків заносить. Дивіться.https://youtu.be/8zRiWae9dHU

20 червня 1867 року Президент США Ендрю Джонсон офіційно оголосив про придбання Аляски у Російської імперії. Переговори вели державний секретар США Вільям Сьюард і російський посланник у Вашингтоні Едуард де Стекль, які підписали договір 30 березня 1867 року. Росія поступалася територією площею близько 1,5 мільйона квадратних кілометрів за 7,2 мільйона доларів. Сенат США схвалив договір 9 квітня, Джонсон затвердив його 28 травня, а 20 червня сторони обмінялися ратифікаційними грамотами і зрештою президент оприлюднив документ. Офіційна передача Аляски Сполученим Штатам відбулася 18 жовтня 1867 року в місті Сітка.

Чому росія позбулася Аляски?https://youtu.be/u4Oc592Vofw

У травні опитування «American Dream Pulse Survey» серед 4 130 дорослих американців показало, що 51% вважають, що «американська мрія» зараз недосяжна для більшості людей.

Це поганий сигнал для Трампа.

Що відбувається з американською мрією? Чому молоді американці вперше в історії у більшості своїй будуть жити бідніше за батьків? Ми, як завжди, добре розібралися і вам розповідаємо.

Дивіться! https://youtu.be/PaP-OL4fxcM

27–28 червня 1976 року в готелі Dorado Beach у Пуерто-Рико відбувся саміт провідних індустріальних держав, на якому вперше зібралася «Група семи»: до шести учасників попередньої зустрічі — Франції, США, Великої Британії, ФРН, Італії та Японії — приєдналася Канада. У зустрічі брали участь (в порядку як на фото): президент Франції Валері Жискар д’Естен, канцлер ФРН Гельмут Шмідт, прем’єр-міністр Японії Мікі Такео, президент США Джеральд Форд, Прем’єр-міністр Великої Британії Джеймс Каллаган, прем’єр-міністр Канади П’єр Трюдо та прем’єр-міністр Італії Альдо Моро.