WAS

20 січня 1946 року президент США Гаррі Трумен підписав директиву про створення Групи центральної розвідки (Central Intelligence Group). Це було продиктоване уроками Другої світової війни, коли американська розвідка була розпорошена між армією, флотом, Державним департаментом та іншими структурами, а також після розпуску Управління стратегічних служб у 1945 році. Метою нової організації було збирання, узагальнення і аналіз розвідувальної інформації для керівництва США в умовах наближення "холодної війни" із СРСР.

1947 року ухвалення Закону про національну безпеку призвело до реорганізації системи безпеки США: на основі Групи центральної розвідки було створено Центральне розвідувальне управління. Нова структура отримала постійний правовий статус, розширені повноваження та стала ключовим елементом американської розвідувальної спільноти в період холодної війни.

20 грудня 1989 року Сполучені Штати розпочали військову операцію Just Cause проти Панами з метою усунення фактичного керівника країни генерала Мануеля Нор’єги. Причинами стали звинувачення Нор’єґи в участі в міжнародному наркотрафіку та скасування результатів панамських виборів 1989 року. У ході операції американські війська зайняли стратегічні об’єкти, зокрема Панамський канал і військові бази; новий президент Панами Гільєрмо Ендара був приведений до присяги на одній з американських баз.

Нор’єга переховувався в апостольській нунціатурі Ватикану в Панамі, але 3 січня 1990 року здався американським військам і був вивезений до США. Його судили у федеральному суді Маямі; у 1992 році він був засуджений до 40 років ув’язнення. Пізніше строк було скорочено. Після відбуття покарання у США Нор’єгу екстрадували до Франції, а згодом до Панами, де його судили за злочини, вчинені під час перебування при владі.https://youtu.be/pPPofmvilFg

30 грудня 2011 року в Пхеньяні було офіційно оголошено, що новим керівником Корейської Народно-Демократичної Республіки став Кім Чен Ин — молодший син Кім Чен Іра, який помер 17 грудня того ж року. На момент проголошення Кім Чен Ину було 28 років. Він був названий «Великим наступником» і очолив партійне, державне й військове керівництво країни.

До цього Кім Чен Ин не мав публічної політичної кар’єри, однак із 2009 року його поступово готували як спадкоємця влади. У вересні 2010 року він отримав звання генерала армії та був призначений заступником голови Центральної військової комісії Трудової партії Кореї. За повідомленнями південнокорейських і західних джерел, він навчався у Швейцарії під вигаданим ім’ям і супроводжував батька під час інспекційних поїздок у останні роки його життя. Саме після погіршення здоров’я Кім Чен Іра в 2008 році Кім Чен Ин став основним кандидатом на спадкування влади.https://youtu.be/76QAKTXpDxo

12 грудня 1915 року Юань Шикай, який із 10 березня 1912 року обіймав посаду президента Республіки Китай, оголосив про створення Імперії Китай і прийняв титул імператора. До цього він зробив кар’єру як командувач Бейянської армії та високопосадовець династії Цін, був призначений прем’єр-міністром. Саме Юань домігся зречення останнього імператора Пуї в лютому 1912 року й переходу влади до республіканського уряду. Згодом Юань Шикай був обраний на посаду президента Республіки Китай. У 1913-14 роках він розпустив парламент, усунув партію Гоміньдан від впливу, домігся передачі президентові контролю над військом, фінансами й законодавчим процесом, а наприкінці 1915 року організував проголошення імперії.

Уже в грудні 1915 – січні 1916 року проти монарха виступили низка військових губернаторів і південні провінції. На тлі зростання опору Юань Шикай 22 березня 1916 року зрікся імператорського титулу й відновив республіканський статус держави, формально залишившись президентом до своєї смерті 6 червня 1916 року.

Війна в Боснії і Герцеговині почалася у 1992 році. Воювали три основні сторони: сили Республіки Боснія і Герцеговина; боснійські серби, яких підтримувала Сербія; та боснійські хорвати, яких підтримувала Хорватія. Конфлікт супроводжувався масштабними етнічними чистками, загинуло понад 100 000 людей, близько 2 млн стали біженцями. До середини 1995 року після операцій хорватсько-боснійських сил і повітряних ударів НАТО лінія розмежування стабілізувалася.

Мирні переговори пройшли в листопаді 1995 року на авіабазі в Дейтоні (США) між делегаціями Боснії і Герцеговини, Хорватії та Югославії. Головним посередником був представник США Річард Холбрук, а росія, Велика Британія, Франція та Німеччина були співмодераторами. Погодили мирну угоду, яка передбачала припинення вогню, створення єдиної держави Боснія і Герцеговина з двома автономними частинами: Федерація Боснії і Герцеговини та Республіка Сербська. Тепер в країні колективний глава держави — Президія, що складається з трьох членів: босняка, хорвата і серба.

У віці 84 років від ускладнень, спричинених пневмонією та серцево-судинними захворюваннями помер колишній віцепрезидент США Дік Чейні.

Він народився у 1941 р. в Лінкольні, штат Небраска, закінчив університет Вайомінгу за спеціальністю політологія. У 1969 р. почав кар'єру в Білому домі як помічник при президентові Річарді Ніксоні, в 1975 році став помічником президента Джеральда Форда. У 1979 р.обрався до Палати представників Конгресу. У 1989 р. президент Джордж Буш-старший призначив його міністром оборони. Чейні керував операцією "Праведна справа" у Панамі (1989) та операцією "Буря в пустелі" під час війни в Перській затоці (1990–1991).

У 2000 р. став віцепрезидентом при Джорджі В. Буші-молодшому.

Чейні вважався одним з найвпливовіших віцепрезидентів сучасності, став головним ініціатором війни з тероризмом після атак 11 вересня 2001 р., Втягнув США у війну в Іраку (2003) на підставі припущень про наявність зброї масового знищення в режиму Саддама Хусейна, які згодом визнали помилковими.

23 жовтня 1956 року в Будапешті розгорнулося антикомуністичне повстання, яке розпочалося з масових виступів студентів. Протестувальники вимагали виведення радянських військ, проведення демократичних виборів, скасування цензури та призначення нового уряду. Приводом до виступів стала напружена політична ситуація, економічні труднощі та невдоволення політикою уряду на чолі з Ерне Ґере. Студенти Будапештського технологічного університету сформулювали 16 вимог і вийшли з ними на вулиці міста, закликавши населення підтримати протест.

Того ж дня демонстрації переросли в масові виступи по всій столиці. Колони людей прямували до парламенту, радіо та радянського меморіалу на площі Героїв. Вечірні сутички почалися після того, як органи держбезпеки відкрили вогонь по протестувальниках біля будівлі радіо. Частина військових угорської армії перейшла на бік повсталих, а натовп зніс пам’ятник Йосипу Сталіну.

Що було даліhttps://youtu.be/EzTDMqYNCbA

16 жовтня 1925 року Президія Центрального виконавчого комітету СРСР під головуванням Михайла Калініна ухвалила постанову «Про врегулювання кордонів УСРР з Російською СФРР і Білоруською СРР», що офіційно зафіксувала нову адміністративну межу між республіками. Україна передала РСФРР частини Східного Донбасу, зокрема Шахтинську та Таганрізьку округи. Натомість до складу УСРР увійшли невеликі території на північному сході — частини Путивльського повіту Курської губернії та деякі поселення Воронезької губернії.

Ключову роль у прийнятті рішення відіграли Генеральний секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін, голова ВУЦВК Григорій Петровський (на фото) та голова РНК УСРР Влас Чубар. Формальним обґрунтуванням зміни кордонів були економічні та адміністративні аргументи: Москва прагнула встановити прямий контроль над промислово важливими районами Донбасу. Проведена тоді лінія межі з незначними змінами зберіглася до 1991 року й після розпаду СРСР стала державною межею між Україною та Росією.

27 вересня 1940 року у Берліні міністри закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп, Японії Сабуро Курусу та Італії Галеаццо Чіано підписали Троїстий пакт — оборонний союз на десять років. Документ передбачав військову взаємодопомогу у випадку нападу на одного з учасників державою, яка не була тоді втягнута у війну (насамперед, малася на увазі загроза нападу США). Союз також мав на меті закріплення сфер впливу: Німеччина та Італія — у Європі, Японія — в Азії.

У 1940–1941 роках до пакту приєдналися Угорщина, Румунія, Словаччина, Болгарія, Югославія (після чого відразу відмовилася, а в країні стався переворот), Хорватія та Таїланд. Після вступу США у війну у грудні 1941 року союз автоматично поширився на стан війни з цією державою. Згодом, із поразками країн Осі у 1943–1945 роках, угода втратила практичне значення, а після капітуляції Німеччини, Італії та Японії припинила існування.

На фото - японський плакат, присвячений підписанню Троїстого пакту

9 вересня 1948 року на півночі Корейського півострова було проголошено створення Корейської Народно-Демократичної Республіки. Після Другої світової війни Корея була звільнена від японської окупації й поділена по 38-й паралелі: північ зайняли радянські війська, південь — американські. У серпні 1948 року в Сеулі була проголошена Республіка Корея, а менш ніж за місяць у Пхеньяні — КНДР як окрема держава.

Першим прем’єр-міністром КНДР став 36-річний Кім Ір Сен (1912–1994) — комуністичний діяч, який у 1930-х роках воював у Маньчжурії проти японців у складі партизанських загонів, а під час Другої світової потрапив до СРСР. Після ідеологічної підготовки він воював у складі 88-ї окремої стрілецької бригади Далекосхідного фронту у званні капітана Радянської Армії. Після 1945 року він швидко здобув підтримку СРСР і став головною політичною постаттю на півночі Кореї.https://youtu.be/76QAKTXpDxo

5 вересня 1905 року у Портсмуті, штат Нью-Гемпшир (США), був підписаний мирний договір між Російською імперією та Японією, який завершив Російсько-японську війну 1904–1905 років. Переговори відбувалися за посередництва президента США Теодора Рузвельта. За умовами угоди Росія визнала особливі інтереси Японії в Кореї, виводила війська з Манчжурії, відмовилася від воєнних баз Порт-Артур і Дальній, віддала Південний Сахалін. Війна коштувала Росії понад 50 тисяч убитих і близько 150 тисяч поранених, а Японія втратила приблизно 80 тисяч військових.

У 1906 році Теодор Рузвельт отримав Нобелівську премію миру за роль у досягненні компромісу. США дозволили Російській імперії уникнути подальших військових втрат і політичного ослаблення. Цей договір став першою великою міжнародною мирною угодою, укладеною на території Сполучених Штатів.https://youtu.be/8EC-iW1i6SY

10 січня 1919 року в Бремені була проголошена Бременська радянська республіка (на фото). Її виникненню передувала Листопадова революція (6.11.1918), коли владу в місті перебрала Рада робітничих і солдатських депутатів, а 14 листопада соціал-демократ Альфред Генке оголосив про усунення міського сенату. Після виборів (6.1.1919) більшість у міській раді здобули ліві — Незалежна соціал-демократична (USPD) та Комуністична партії. До керівництва увійшли Генке та Адам Фрасункевич (USPD) та комуністи — Йоганн Кніф і Карл Яннак.

Нова влада ввела цензуру і комендантську годину, суворі покарання за мародерство. Однак економічні труднощі, нестача продуктів та суперечки між партнерами по коаліції послабили республіку. Берлін вирішив ліквідувати цей осередок радянської влади. 4 лютого в Бремен увійшли частини рейхсверу під командуванням полковника Вільгельма Герстенберга та загони фрайкору майора Вальтера Каспарі. Республіка припинила існування.

Що було даліhttps://youtu.be/0qKs_KORgTw

"Корейський варіант" - війна не закінчена, країна розрізана, США, Китай і Росія намагаються грати долями держав і мільйонів людей. Війна 1950–1953 років — конфлікт, де жодна зі сторін не перемогла, але фронт зафіксували. У цьому випуску WAS ми розповімо, як почалося жахливе протистояння, що не принесло перемоги і залишило демілітаризовану зону замість миру. І, думаємо, ви зрозумієте, як і досі наслідки тієї катастрофи впливають на світову геополітику.

https://youtu.be/4PuIuznRDUc