6 жовтня 1975 року київське «Динамо» здобуло найбільший трофей у своїй історії — Суперкубок Європи. Після перемоги в першому матчі над «Баварією» з рахунком 1:0 у Мюнхені, команда Валерія Лобановського закріпила успіх у матчі-відповіді на «Республіканському стадіоні» в Києві, перемігши 2:0 в присутності 102 тисяч глядачів. Усі три голи у двох поєдинках забив форвард Олег Блохін, який став головним героєм протистояння. Того ж року французьке видання France Football відзначило його «Золотим м’ячем» як найкращого футболіста Європи.

Той склад «Динамо» став символом розквіту головного на той момент українського клубу. У команді грали Михайло Фоменко, Володимир Мунтян, Анатолій Коньков, Володимир Веремєєв, Леонід Буряк, а воротар Євген Рудаков був одним із найнадійніших у Європі. Гру будували на системності та дисципліні, запроваджених Лобановським і його асистентом Олегом Базилевичем, які змогли привести до перемоги «Баварією» з Францем Беккенбауером, Ґердом Мюллером і Зеппом Маєром .