31 серпня 1935 року вибійник шахти «Центральна-Ірміне» на Донбасі Олексій Стаханов за одну нічну зміну нібито видобув 102 тонни вугілля замість встановленої норми у 7 тонн. Це оголосили рекордом, хоча насправді Стаханов працював не самостійно: йому допомагали кріпильники, які одразу укріплювали виробку, але видобуток рахували лише за ним. Попри це, подію подали як приклад нового методу праці, і в СРСР розгорнувся так званий \"стаханівський рух\", який мав стимулювати різке зростання продуктивності шахтарів, металургів та інших робітників.

Самого Стаханова активно вшановували: він став депутатом Верховної Ради СРСР, отримав звання Героя Соціалістичної Праці та ордени. Пізніше він навчався у Промисловій академії, працював у вугільній промисловості та очолював шахти. У післявоєнні роки його службова кар’єра поступово згасала. Олексій Стаханов помер 5 листопада 1977 року в місті Торез (нині Чистякове) на Донеччині.