Понад 12 років війни проти України, з них чотири з половиною - повномасштабної. Але і досі знаходяться люди, які вважають українську культуру, мову, традиції гідними хіба що фольклорного фестивалю, не більше.
Чому люди з українськими прізвищами досі соромляться власного походження? Це не психічний розлад. Це наслідок умисних і прорахованих дій, які тривають навіть не три-чотири століття, а значно більше!
У новому відео простежуємо історію української меншовартості: політику чужих держав і дії самих українців, які допомагали її поширювати. Розбираємося, як працювали привілеї, освіта, кар’єрні можливості, репресії, пропаганда та масова культура, і чому наслідки цього відчутні досі.
https://youtu.be/mkwy_346OMwhttps://youtu.be/mkwy_346OMw
У 1964 році в Дюссельдорфі розпочався судовий процес, відомий як Другий процес у справі Треблінки. На лаві підсудних опинилися колишні охоронці нацистського концтабору Треблінка, де під час Другої світової війни було вбито близько 870 тисяч людей, переважно євреїв. Серед обвинувачених — Франц Штангль (колишній комендант табору), Курт Франц (останній комендант), Віллі Метц, Август Міетцлафф, Альберт Рум, Отто Хорн та інші.
На фото оператор знімає підсудних, а вони ховають обличчя.
Процес тривав з жовтня 1964-го до серпня 1965 року. Суд розглядав звинувачення у співучасті в масових убивствах та особистих злочинах проти в’язнів. За результатами слухань Франца Штангля і Курта Франца засудили до довічного ув’язнення, кілька інших підсудних отримали строки від трьох до дванадцяти років, а двох виправдали.
Про головний суд над нацистами - тут.https://youtu.be/8P0yX78A3L8