WAS

Європа старіє, населення Африки зростає величезними темпами, Азія розбалансована, а світ входить у демографічну реальність, до якої ніхто не був готовий. Менше дітей, більше пенсіонерів, дефіцит працівників в розвинених країнах, напруження довкола міграції та ідентичності: ласкаво просимо до світу, який провокує ультраправі ідеї. Демографія тихо і поступово стає одним із головних чинників економічних і політичних рішень.

У новому відео розбираємося з історичними тенденціями: чому багаті суспільства перестали народжувати, чому зростання населення зосереджується в кількох регіонах світу і як ці процеси впливають на стабільність держав, вибори та соціальні конфлікти. Це розмова водночас з історичного погляду, а з іншого - про те, з чим доведеться мати справу вже в найближчі роки.
https://youtu.be/HwSWZ6l2eYQ

Заворушення в Ірані - наймасштабніші за останні роки. Ось основні причини:

1. Економічний колапс та гіперінфляція. Національна валюта впала до історичного мінімуму, рівень інфляції перевищив 50%, уряд планує запровадити нові податки з березня.

2. Наслідки війни з Ізраїлем. Посилилося відчуття вразливості режиму. Протестувальники обурені витратами на програшні проксі-війни, а не на добробут громадян.

3. Політична криза та репресії. Попри обіцянки президента Масуда Пезешкіана провести реформи, реальна влада залишається в руках аятоли Алі Хаменеї та Корпусу вартових ісламської революції. Зросла кількість страт у 2025 році (близько 1500 випадків) та жорстокість силовиків. Люди вийшли на вулиці через відчуття «відсутності майбутнього».

4. Соціальні та інфраструктурні проблеми. Загострилися проблеми з енергопостачанням та дефіцитом води в окремих регіонах.

Чи вистачить цього для революції? Зазначимо, що в Ірані немає організації, яка взяла б на себе координацію протестів.

Пропонуємо оцінити шанси тут.https://youtu.be/zebJOAhlmOA

17 жовтня 1973 року Організація країн-експортерів нафти, більшість членів якої становили арабські держави, оголосила про скорочення видобутку та експорту нафти до країн, що підтримували Ізраїль у війні Судного дня: США, Нідерланди, Канада, Японія та інші. Скорочення експорту швидко призвело до дефіциту нафти та різкого зростання цін у західних країнах: з 3 до 12 доларів за барель.

Унаслідок нафтової кризи підстрибнув експорт нафти з СРСР, почалися великі постачання радянської нафти на світовий ринок насамперед через Польщу нафтопроводом "Дружба".

Криза тривала до березня 1974 року, коли ембарго було офіційно знято після досягнення дипломатичних домовленостей між США та арабськими країнами. За цей час висока ціна на нафту спричинила масштабні економічні наслідки для промислово розвинених держав і змусило їх запровадити нові енергетичні стратегії.

На фото - заправка в США, на якій замість продажу бензину відкрили молитовню.

13 вересня 1960 року президент США республіканець Дуайт Ейзенхауер підписав Закон (Public Law 86-749), який офіційно дозволив встановити пам’ятник українському поету Тарасові Шевченку у Вашингтоні. Документ передбачав, що спорудження меморіалу здійснюватиметься коштами та зусиллями української діаспори, без фінансування з федерального бюджету.

Втім, ця ініціатива зазнала серйозного опору. Газета The Washington Post (яку пов'язували з підтримкою демократів) критикувала створення пам’ятника, аргументуючи, що Шевченко «відомий лише декільком американцям», є «ідолом радянської комуністичної партії», а також «антисемітом та полонофобом». На шпальтах видання меморіал називали «пам'ятником невігластву», «пам'ятником роз'єднаності та взаємним звинуваченням серед американців». Деякі члени Конгресу намагалися вплинути на зупинку проєкту, однак зрештою пам’ятник було споруджено та освячено у 1964 році — перед 150-річчям з дня народження Шевченка.