Українська соціальна мережа на Платформі we.ua

На тлі повідомлень про можливу активізацію процесів обміну військовополоненими фіксується зростання злочинної активності, спрямованої на родини українських захисників

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомляє, що зловмисники телефонують родичам полонених і зниклих безвісти, видаючи себе за посадовців або працівників установ, пов’язаних із місцями утримання на території рф. Шахраї пропонують за грошову винагороду «сприяти включенню рідних до списків на обмін».

❗️ Розшук і звільнення захисників здійснюють виключно уповноважені державні органи. Будь-які пропозиції «посередників» щодо допомоги за гроші є шахрайством та не мають жодного впливу на реальний переговорний процес.

Закликаємо родини військовополонених до пильності у питаннях обміну та не передавати персональні дані невідомим особам.

✅ Ми у WhatsApp | Telegram | Viberhttps://invite.viber.com/?g2=AQAPSUc0cPeOJUs8mkgqYKiJ3B5GnagWd2O6q30RDVlbvfEaSQdZ/Mb43hzugV1D

Я завтомився. Немає ментальних сил розбиратися в характеристиках товару, цінах, особливостях. Оберу щось зі списку, пофіг на ціну. Буду сподіватися воно за якістю буде нормальне.

🛵 БпЛА на Полтавщині, курс південно-західний

Фекінг, чекінг, єбакінг

@memargam

🇮🇷Цивільна економіка Ірану руйнується, а військова - багатіє
Скорочений переклад статті з The Economist:
Поки США та Ізраїль б’ють по інфраструктурі Ірану, країна дедалі чіткіше розділяється на дві реальності. В одній - звичайні іранці, які втрачають роботу, доходи, доступ до товарів і нормального життя. В іншій - режим та Корпус вартових ісламської революції, які, попри війну, не слабшають економічно, а в окремих сегментах навіть заробляють більше.

Після ударів по військових базах, кораблях, збройових заводах і залишках ядерної інфраструктури США та Ізраїль тепер дедалі більше говорять про атаку на економічні двигуни Ірану. Мета - порушити повсякденне життя, скоротити податкові надходження режиму і таким чином підірвати його спроможність воювати та відновлювати ядерну програму в майбутньому.

Але проблема в тому, що режим майже не залежить від цивільної економіки, яка й до війни перебувала в жалюгідному стані. Основне джерело сили для влади та КВІР - не добробут громадян, а їхня власна комерційна імперія. І, парадоксально, війна для неї виявилася вигідною.

Для звичайних іранців ситуація стрімко погіршується. Після років західних санкцій і попередніх ізраїльських бомбардувань економіка Ірану і так просіла. Торік вона скоротилася, а 6 із 10 людей працездатного віку, за оцінками, залишалися без роботи. Це вже спричинило протести в січні.

Імпортні товари стають таким самим дефіцитом, як працівники та інформація. Нафтові танкери Ірану ще проходять через Ормуз, тож експорт енергоносіїв не зупинився. Але поставки товарів із Азії та країн Перської затоки майже завмерли.

Іранський ріал, який і до того майже нічого не коштував, із початку війни впав ще на 8% до долара на чорному ринку. Річна інфляція перед війною була трохи нижче 50%, а відтоді ціни зросли ще на 6%, за даними центробанку. Уряд майже не пом’якшує удар по населенню. Щоб латати дефіцит, влада знову вмикає друкарський верстат.

Війна фінансується не з податків звичайних громадян, а з доходів режиму та КВІР, які ізольовані від проблем решти економіки. Їхні гроші надходять із трьох основних джерел: продаж нафти, внутрішнє виробництво та нелегальна торгівля.

У 2025 КВІР контролював близько половини іранського нафтового експорту - щонайменше на $30 млрд. Через девальвацію ріалу та знецінення інших державних витрат цінність "нафтового пайка" військових лише зросла. Більшість поставок іде до Китаю, а платежі маскуються через тисячі фірм-прокладок і складні схеми в банківських системах Росії та Китаю. Іран, попри війну, експортує щонайменше не менше нафти, ніж у середньому торік, але заробляє на цьому майже вдвічі більше.

Друге джерело - внутрішній бізнес. Кожне з п’яти крил КВІР контролює великі конгломерати з частками приблизно в половині іранських компаній. Вони займаються всім - від будівництва трубопроводів до продажу житла, продуктів харчування, фармацевтики, сталі, алюмінію та механічних деталей. Через зникнення іноземної конкуренції та стрибок цін прибутки цих компаній швидко ростуть.

Третє джерело - контрабанда. КВІР контролює порти, аеропорти та прикордонні переходи, а отже має майже монополію на нелегальні потоки. Порушення морських перевезень лише підняло "премію" на контрабанду. Прибутки КВІР від міжнародного наркобізнесу зараз теж ростуть. Крім того, КВІР планує офіційно стягувати $2 млн з кожного судна, що проходить через Ормузьку протоку. Навіть якщо трафік відновиться лише до половини довоєнного рівня - приблизно 140 суден на добу, - це дасть близько $50 млрд на рік.

Так, війна завдає режиму і втрат. Від початку березня під потужним вогнем перебувають збройові заводи КВІР. 2 квітня зупинилися два найбільші металургійні комбінати Ірану, що вибило майже 70% виробничих потужностей. Але загальна картина поки що така: цивільна економіка руйнується швидше, ніж виснажуються фінансові ресурси військової машини.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискоюhttps://secure.wayforpay.com/payment/s7cf33501e4b1

Не стій у чеканні щодня,
Не будь в козаків за спиною.
Іди, краще там, де русня.
Потіш московитів косою.

Кістлява, підтримай.
Замах свій не стримуй.
Чекає їх пекло,
Щоб там всіх розверзло.

Коси, щоб впотіла спина,
Від цих москалів, що у полі.
Росте нехай озимина
Тут на украЇнськім просторі.

Кістлява, підтримай.
Замах свій не стримуй.
Чекає їх пекло,
Щоб там всіх розверзло.

Позбавити світ від чуми
Покосом своїм допоможеш.
Тобі допоможемо й ми.
Коси скільки впоратись зможеш.

Кістлява, підтримай.
Замах свій не стримуй.
Чекає їх пекло,
Щоб там всіх розверзло.

Головна сторінка: швидкий огляд статичної та динамічної версій сайту.
Детальніше у нашому телеграм-каналі

Дослідження команди Університету Фліндерса, засноване на аналізі понад 200 років демографічних даних, показало, що чисельність людства перевищує рівень, який планета може стабільно підтримувати за нинішнього споживання ресурсів. У роботі використано поняття «місткість середовища» — оцінку кількості людей, яку Земля здатна забезпечувати з урахуванням доступних ресурсів і швидкості їх відновлення. За оцінками дослідників, оптимальна чисельність населення для стабільного існування становить близько 2,5 мільярда осіб, тоді як нині на планеті живе приблизно 8,3 мільярда людей.

Згідно з дослідженням теоретична максимальна чисельність може становити близько 12 мільярдів людей. За поточними тенденціями населення Землі може досягти піку приблизно 11,7–12,4 мільярда у 2060–2070-х роках. Схоже, планета не встигає відновлювати ресурси з тією швидкістю, з якою вони використовуються.

Що не так зі зростанням населенняhttps://youtu.be/HwSWZ6l2eYQ

:)

Сучасні іграшки відповідають часу

Підписатися на канал

ТВОРЕЦЬ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГУМАНІТАРИСТИКИ. 107 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОМЕЛЯНА ПРІЦАКА

Цього дня минає 107 років з дня народження видатного історика, філолога та сходознавця Омеляна Пріцака.

Омелян Пріцак народився 1919 року в селі Лука (нині Львівщина). Його батько Йосип Пріцак - вояк УГА, який помер від тифу в полоні, коли синові був рік.

Мати з дітьми перебралися до Тернополя, де вихованням хлопця займався вітчим Павел Самарагу. У гімназійні часи майбутній історик виховувався як поляк і навіть був записаний під ім’ям “Еміль”. Лише після того, як дізнався, хто його батько, самотужки повернувся до української ідентичності.

Після гімназії вивчав сходознавство (арабістику, іраністику, а також монгольську мову) у Львівському університеті, а паралельно відвідував українознавчі студії в Науковому Товаристві Тараса Шевченка. Після окупації Західної України СРСР став аспірантом сходознавчого відділення Академії наук УРСР. Тут Пріцакові вдалося стати учнем засновника українського сходознавства Агатангела Кримського. Щоправда, за пів року його мобілізували до армії.

З початком німецько-радянської війни потрапив у полон, а вже за рік зміг вибратися до Львова, а в 1943-му - виїхав до Берліна. У Німеччині продовжив сходознавчі студії, а також вивчав європеїстику в Берлінському, а після Другої світової - Геттінгенському університетах. Тут у 1948 році захищає дисертацію з тюркології, а вже в 1952 році стає професором Гамбурзького університету.

У 1960 році приїздить викладати у Вашингтонський університет, а з 1964 і до 1990 року працює в Гарвардському університеті. Саме в Гарварді Пріцак розгорнув активну діяльність із вивчення історії України в широкому всесвітньо-історичному баченні.
Пріцак стає співініціатором спершу створення українознавчого центру в Гарварді, а згодом - Українського наукового інституту. Створена ним школа україністики дала світові десятки гучних імен в історичній науці: від Ореста Субтельного до митрополита УГКЦ Бориса Гудзяка, який відвідував докторські семінари Пріцака, коли здобував науковий ступінь з візантиїстики у Гарварді.

Також Пріцак був членом комісії, яка висувала кандидатів на Нобелівську премію з літератури. Пріцак у 1967 році висував поетів Івана Драча, Ліну Костенко та Павла Тичину, у 1968 році - повторно Івана Драча. У 1970 і 1971 роках пропонував кандидатуру Миколи Бажана.

Після проголошення незалежності Омелян Пріцак на запрошення очільника НАН Бориса Патона повертається до України, щоб відроджувати гуманітаристику, яка роками жила в цензурних та ідеологічних радянських обмеженнях. Якщо Агатангел Кримський на початку XX століття став батьком-засновником українського сходознавства, то його учень Омелян Пріцак став відроджувачем цього напряму. Саме він створив та першим очолив Інститут сходознавства імені А. Кримського, сформував науковий колектив, бібліотеку, організував першу міжнародну сходознавчу конференцію та реанімував наукове видання “Східний світ”.

Пріцак брав участь у створенні Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського. Заснував першу кафедру історіософії у КНУ імені Тараса Шевченка та навіть організував підготовку аспірантів за цією програмою.

Однак через хворобу дружини, власні проблеми зі здоров’ям, а також постійні конфлікти з пострадянськими освітніми посадовцями, Омелян Пріцак у 1996 році повернувся до США, хоч регулярно продовжував відвідувати Україну. Помер у 2006 році. Його прах поховано в колумбарії Лук’янівського цвинтаря у Києві.

Фотокореспондент Євген Малолєтка випустив книгу «Облога Маріуполя» — про події перших тижнів повномасштабного вторгнення росії в Україну та людей, які опинилися в облозі. 

Історія Маріуполя стала відомою всьому світу завдяки журналістам, які залишалися в місті протягом перших 20 днів, серед них і Євген Малолєтка. У книзі він ділиться особистими роздумами, документуючи воєнні злочини та розкриваючи жах, що розгортався на вулицях міста, у підвалах і лікарнях. 

Це розповідь про пережитий досвід, про людей, які пройшли через ці події, і про важливість збереження їхніх голосів як свідчень одного з найболючіших розділів української історії. 

Як стати найбагатшими у світі, не маючи жодних ресурсів? 💸

Нобелівський лауреат з економіки Мілтон Фрідман шукав відповідь на це питання все життя. І його висновки перевертають уявлення про те, що насправді робить країни заможними.

У новому відео наших друзів:
🔹Аномалія Гонконгу: як шматок скелі в океані обігнав світові імперії за рівнем життя.
🔹Чому найкраща допомога від держави — це просто не заважати.
🔹Японія проти Індії: як країна без нічого обігнала гіганта з заводами, залізницями і мільярдами допомоги

Складні ідеї тут пояснюють на котах через намальовану анімацію. Той випадок, коли економіка виявляється цікавішою за будь-який серіал.

🎬 ДИВИТИСЯ ВІДЕОhttps://kotonomika.short.gy/5sVQIO

Вони щось знали

@memargam

💀TG | X| FB | Instahttps://instagram.com/wtf_ukr/

Спáлюю мовчки, щоб забути
Листи про вірність і кохання.
Хочу всім серцем я відчути,
Як в попіл йдуть мої страждання.

Горять в них заходи та сходи.
Ті почуття з димом розтануть.
Я не залишу більш нагоди.
А спогади в минуле кануть.лщ

⚠️2-4 шахеди на Одесу.

Підписатись 👉 🚀ППО | РАДАР