Українська соціальна мережа на Платформі we.ua

24 Квітня 2025 року була повністю зруйнована головна база медичного батальйону «Госпітальєри» в Павлограді. Російські війська здійснили чергове навмисне прицільне влучання шахедами у невійськовий обʼєкт. Черговий злочин проти людяності забрав у наших медиків-титанів їх осередок, їх дах над головою і прихисток.

Яна Зінкевич - засновниця і лідер «Госпітальєрів», оголосила про великий збір коштів для створення нової бази.

Просимо всіх українців підтримати даний збір та в подальшому долучатись до постійної допомоги «Госпітальєрам»!

Їж хліб, Енкіду, — так личить жити, Сікеру пий — так світу судилось!

люблю іноді згадувати про золотий диск вояджера, на якому іспанською записано “ола і салюдос а тодос”, на івриті просто “шалом”, японською “конічіва о генкі десу ка”, а українською “пересилаємо привіт із нашого світу, бажаємо щастя, здоров’я і многая літа”

Фотокартка для привернення уваги:

Власне вітаю всіх з тим, що в Києві вже офіційно весна, пережили цю важку зиму

Саундтреки до листа:

І шо ти?

Вчора (ну точніше 16 березня, бо я не знаю коли я таки допишу цей лист) розсилці “Куда я жмав” трапилися перші роковини від першого листа, тож з цим нас всіх і вітаю, hooray. Люди зазвичай під таке якісь підсумки підводять, але я лінивий, тому просто от кілька мікрофактів, які гріють мені душу

• За рік вдалося нагора видати 26 листів (включно з цим)



• Підписників в розсилки нині 21 і всі такі мені любі і втішні, приємна компанія зібралася, люблю вас



• Опублікованих постів загалом – 161 (ну так нормально я щитаю); принагідно нагадаю кілька моїх улюблених:
  • All I want for Christmas is… поштова листівка з мишкою верхи на лобстері
  
  
  
  • Отже ти таки наважився і вирішив, що час би й витягти себе за шкірки з трясовини болотця
  
  
  
  • Візуальний геній ілюстрацій Дж. Р. Р. Толкіна
  
  
  
  • Мапи Толкіна: Чому Середзем’я здається таким реальним
  
  
  
  • Чому українська стрічка «Ти — космос» Павла Острікова це космос, який не можна пропускати і от ВЖЕ варто йти в кіно
  
  
  
  • Зараз 2020 (закреслено) 2025 рік, і ви перебуваєте в майбутньому
  
  
  
  • Надії збавтесь на початок з чистого листа
  
  
  
  • Український слід в ілюстраціях з давнього манускрипта Beatus

А 21 березня мені буде день народження, клуб 27 вже відносно давненько перешагнув, тож вже тепер маленькими кроками рухаюся до віку Христа і не забуваю іноді повертатися до 27 нотаток про дорослішання, щоб звірити годинника

Та й таке, роблю роботу, ділю діла та займаюся якимись цікавими проєктами, які мені цікаві

ЩÖсь:

Першими будуть крайні опубліковані на блогі пости, бо вони класнінькі, а на пошту вам ними спамити не хочеця

Гедоністична адаптація: чому менше — це більше

Найдревніша і можливо досі їстівна їжа

Як бути менш “странніньким”: триетапне лікування майже універсальної пригодоньки

We’re cooked

Вічність тому був цей всрато-пост Простіше треба бути про те, чому люди використовують АІ замість пошуку, хоча це й повільніше, більш ресурсо затратно і взагалі вбиває хомʼячків в амазонкі, а тепер от є ще одна красива ілюстрація до нього(мені пагано від пабаченого)

НКВДист, який знищив експонати Львівського музею

І ще одна причина ненавидіти русню – НКВДист, який знищив експонати Львівського музею

У вересні 2025 року Ірина Грицишин серед макулатури, яку їй принесли на утилізацію разом із російською літературою, випадково знайшла щоденник часів Другої світової війни та розповіла про знахідку в соцмережах. Її допис побачила команда дослідників ГО «Після тиші» і домовилась взяти щоденник на зберігання.

З’ясувалося, він належав оперативному співробітнику НКВС Олегу Кущу, який після виходу на пенсію завідував спецфондами бібліотеки Стефаника у Львові та безпосередньо причетний до знищення цінних фондів Львівського музею у 1952 році.

Дослідники знайшли в щоденнику записи часів служби Олега Куща в НКВС, в яких він розповідає про пиятику та позасудові страти німецьких військовополонених, в яких сам брав участь.

але це можна було б назвати ехом минулих часів і все таке, проте наступний пункт крає мені серце вже який день і не виходить з голови, бо так не має бути.

щоденник дитини з Маріуполя, березень 2022 року

ми всі на це не заслужили.. а передусім діти, дітей шкода неможливо, не мають вони цього переживати

Донат? Донат!

Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.

Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту

Роберт Дюваль

Оце ж днями помер актор Роберт Дюваль. Я не те, щоб прямо великий його фанат, але Старі леви (Secondhand Lions) з ним в одній з головних ролей входять в топ фільмів мого минулого року, тож варто згадати хорошу людину, хай спочиває в мирі

Так от… Глядачі помітили моторошну деталь у фіналі «Хрещеного батька II»: актори виходять із кімнати один за одним – і ця послідовність збігається з порядком їхньої смерті в реальному житті.. Ото тільки Аль Пачіно й лишився

Підбірка 3gp відосів які ми переслали одне одному в школі по ікпорту/блютузу

і все ж, щоб завершити цей ЩÖсь чимось добрим буде цей і наступний пункт

Я ДУЖЕ хочу десь подивитися підбірку 3gp відосів які ми переслали одне одному в школі по ікпорту/блютузу. Я б глянув навіть якісь гіфки чи картинки з круто палаючими логотипами марок машин. Якщо хтось має таке, кидайте чи хоча б описуйте, я оголошую цей тред WAP ресурсом! 

туть – threads (гіфочка нижче це малий, що відривається десь в Харківському клубі)

В Одеському зоопарку обрали “Пару року – 2026”

Are you still watching?

“Всі відтінки спокуси”

Подивилися український фільм “Всі відтінки спокуси”, про який кілька разів раніше згадував. В цілому дуже ок, але детальніше вже дивіця за посиланням)

Підписка

Книжечки:

а я все ще в своїй Пратчетт ера, він класний

Донат? Донат!

Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.

Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту

Papers, please:

Про що писали в українській пресі в 1928 році

виходить певною мірою передвіщали kindle)

Стандарти хотівших в нато стандарти красивого коду NASA

NASA пише критично важливе програмне забезпечення для польотів на C.І правила абсолютно довершені. (не те шо ваш бездушний вайбкодік зі штучкой-інтєлєкт)

> No recursion. Ever. > Every loop must have a provable upper bound. > No dynamic memory allocation after initialization. > Max ~60 lines per function. > Minimum 2 assertions per function. > Every return value must be checked. > Zero compiler warnings allowed. > Daily static analysis. Zero warnings there too. > No function pointers. > Restricted pointer dereferencing.

А тут от мої соціальні мережі, чуєш, підпишись!

• Telegram
• Instagram
• Twitter
• Reddit
• Bluesky
• Mastodon
• Instagram
• Facebook
• TikTok

Мемчікі:

Їж хліб, Енкіду, — так личить жити, Сікеру пий — так світу судилось!

люблю іноді згадувати про золотий диск вояджера, на якому іспанською записано “ола і салюдос а тодос”, на івриті просто “шалом”, японською “конічіва о генкі десу ка”, а українською “пересилаємо привіт із нашого світу, бажаємо щастя, здоров’я і многая літа”

Фотокартка для привернення уваги:

Власне вітаю всіх з тим, що в Києві вже офіційно весна, пережили цю важку зиму

Саундтреки до листа:

І шо ти?

Вчора (ну точніше 16 березня, бо я не знаю коли я таки допишу цей лист) розсилці “Куда я жмав” трапилися перші роковини від першого листа, тож з цим нас всіх і вітаю, hooray. Люди зазвичай під таке якісь підсумки підводять, але я лінивий, тому просто от кілька мікрофактів, які гріють мені душу

• За рік вдалося нагора видати 26 листів (включно з цим)



• Підписників в розсилки нині 21 і всі такі мені любі і втішні, приємна компанія зібралася, люблю вас



• Опублікованих постів загалом – 161 (ну так нормально я щитаю); принагідно нагадаю кілька моїх улюблених:
  • All I want for Christmas is… поштова листівка з мишкою верхи на лобстері
  
  
  
  • Отже ти таки наважився і вирішив, що час би й витягти себе за шкірки з трясовини болотця
  
  
  
  • Візуальний геній ілюстрацій Дж. Р. Р. Толкіна
  
  
  
  • Мапи Толкіна: Чому Середзем’я здається таким реальним
  
  
  
  • Чому українська стрічка «Ти — космос» Павла Острікова це космос, який не можна пропускати і от ВЖЕ варто йти в кіно
  
  
  
  • Зараз 2020 (закреслено) 2025 рік, і ви перебуваєте в майбутньому
  
  
  
  • Надії збавтесь на початок з чистого листа
  
  
  
  • Український слід в ілюстраціях з давнього манускрипта Beatus

А 21 березня мені буде день народження, клуб 27 вже відносно давненько перешагнув, тож вже тепер маленькими кроками рухаюся до віку Христа і не забуваю іноді повертатися до 27 нотаток про дорослішання, щоб звірити годинника

Та й таке, роблю роботу, ділю діла та займаюся якимись цікавими проєктами, які мені цікаві

ЩÖсь:

Першими будуть крайні опубліковані на блогі пости, бо вони класнінькі, а на пошту вам ними спамити не хочеця

Гедоністична адаптація: чому менше — це більше

Найдревніша і можливо досі їстівна їжа

Як бути менш “странніньким”: триетапне лікування майже універсальної пригодоньки

We’re cooked

Вічність тому був цей всрато-пост Простіше треба бути про те, чому люди використовують АІ замість пошуку, хоча це й повільніше, більш ресурсо затратно і взагалі вбиває хомʼячків в амазонкі, а тепер от є ще одна красива ілюстрація до нього(мені пагано від пабаченого)

НКВДист, який знищив експонати Львівського музею

І ще одна причина ненавидіти русню – НКВДист, який знищив експонати Львівського музею

У вересні 2025 року Ірина Грицишин серед макулатури, яку їй принесли на утилізацію разом із російською літературою, випадково знайшла щоденник часів Другої світової війни та розповіла про знахідку в соцмережах. Її допис побачила команда дослідників ГО «Після тиші» і домовилась взяти щоденник на зберігання.

З’ясувалося, він належав оперативному співробітнику НКВС Олегу Кущу, який після виходу на пенсію завідував спецфондами бібліотеки Стефаника у Львові та безпосередньо причетний до знищення цінних фондів Львівського музею у 1952 році.

Дослідники знайшли в щоденнику записи часів служби Олега Куща в НКВС, в яких він розповідає про пиятику та позасудові страти німецьких військовополонених, в яких сам брав участь.

але це можна було б назвати ехом минулих часів і все таке, проте наступний пункт крає мені серце вже який день і не виходить з голови, бо так не має бути.

щоденник дитини з Маріуполя, березень 2022 року

ми всі на це не заслужили.. а передусім діти, дітей шкода неможливо, не мають вони цього переживати

Донат? Донат!

Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.

Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту

Роберт Дюваль

Оце ж днями помер актор Роберт Дюваль. Я не те, щоб прямо великий його фанат, але Старі леви (Secondhand Lions) з ним в одній з головних ролей входять в топ фільмів мого минулого року, тож варто згадати хорошу людину, хай спочиває в мирі

Так от… Глядачі помітили моторошну деталь у фіналі «Хрещеного батька II»: актори виходять із кімнати один за одним – і ця послідовність збігається з порядком їхньої смерті в реальному житті.. Ото тільки Аль Пачіно й лишився

Підбірка 3gp відосів які ми переслали одне одному в школі по ікпорту/блютузу

і все ж, щоб завершити цей ЩÖсь чимось добрим буде цей і наступний пункт

Я ДУЖЕ хочу десь подивитися підбірку 3gp відосів які ми переслали одне одному в школі по ікпорту/блютузу. Я б глянув навіть якісь гіфки чи картинки з круто палаючими логотипами марок машин. Якщо хтось має таке, кидайте чи хоча б описуйте, я оголошую цей тред WAP ресурсом! 

туть – threads (гіфочка нижче це малий, що відривається десь в Харківському клубі)

В Одеському зоопарку обрали “Пару року – 2026”

Are you still watching?

“Всі відтінки спокуси”

Подивилися український фільм “Всі відтінки спокуси”, про який кілька разів раніше згадував. В цілому дуже ок, але детальніше вже дивіця за посиланням)

Підписка

Книжечки:

а я все ще в своїй Пратчетт ера, він класний

Донат? Донат!

Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.

Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту

Papers, please:

Про що писали в українській пресі в 1928 році

виходить певною мірою передвіщали kindle)

Стандарти хотівших в нато стандарти красивого коду NASA

NASA пише критично важливе програмне забезпечення для польотів на C.І правила абсолютно довершені. (не те шо ваш бездушний вайбкодік зі штучкой-інтєлєкт)

> No recursion. Ever. > Every loop must have a provable upper bound. > No dynamic memory allocation after initialization. > Max ~60 lines per function. > Minimum 2 assertions per function. > Every return value must be checked. > Zero compiler warnings allowed. > Daily static analysis. Zero warnings there too. > No function pointers. > Restricted pointer dereferencing.

А тут от мої соціальні мережі, чуєш, підпишись!

• Telegram
• Instagram
• Twitter
• Reddit
• Bluesky
• Mastodon
• Instagram
• Facebook
• TikTok

Мемчікі: