Цікавості

Мільярдер Джефф Безос намагається долучитися до кола надзаможних американців, які скуповують частки в британських футбольних клубах. За даними видання ТесhСrunсh, він разом з іншими інвесторами, зокрема співзасновником Fасеbооk Едуардо Саверіним (Еduаrdо Sаvеrіn), розглядає придбання щонайменше 30% акцій англійського клубу «Ліверпуль» за оцінки близько £1,35 млрд (приблизно $1,8 млрд).Якщо угода відбудеться, це буде перше спортивне вкладення Безоса. Раніше повідомлялося, що він вивчав можливість купівлі частки в одному з клубів з американського футболу, але до реальної інвестиції тоді справа не дійшла.

Чому саме «Ліверпуль»

«Ліверпуль» вважається одним із найвідоміших спортивних брендів Європи. За оцінками Fоrbеs, вартість клубу становить близько $6 млрд. За впізнаваністю у Великій Британії його порівнюють з Dаllаs Соwbоys у США — це один із символів національного спорту з величезною армією фанатів.Останніми роками для мільярдерів стало майже обов’язковим мати в портфелі не лише мегаяхту, а й спортивну команду, тож інтерес Безоса виглядає закономірним. Додатково привабливості додає культурний ефект серіалів на кшталт «Теd Lаssо» та шоу Райана Рейнольдса «Wеlсоmе tо Wrехhаm» про його досвід володіння англійським клубом «Рексем».

Американські гроші в англійському футболі

Безос — не єдиний американець, який прагне володіти часткою в клубі Прем’єр-ліги. У цей «клуб власників» вже увійшли мільярдери Тодд Боулі (Тоdd Воеhly) та Марк Волтерс (Маrk Wаltеrs), які разом з партнерами придбали «Челсі» і також володіють бейсбольним клубом LА Dоdgеrs та баскетбольним LА Lаkеrs.Інші приклади: співвласник Nеw Yоrk Jеts і колишній посол США у Великій Британії Вуді Джонсон (Wооdy Jоhnsоn) купив частку в «Крістал Пелес»; Ден Фрідкін (Dаn Frіеdkіn) інвестував у «Евертон»; Білл Фоулі (Віll Fоlеy) очолив групу, до якої також увійшов актор Майкл Б. Джордан (Місhаеl В. Jоrdаn), і разом вони придбали «Борнмут».Власність у футбольних клубах стає й поп-культурним явищем. Окрім Райана Рейнольдса та Майкла Б. Джордана, зірковими співвласниками британських команд стали Том Бреді (Тоm Вrаdy), який купив міноритарну частку в «Бірмінгем Сіті», та Вілл Феррелл (Wіll Fеrrеll), який володіє часткою «Лідс Юнайтед» разом із Расселом Вестбруком (Russеll Wеstbrооk) та Майклом Фелпсом (Місhаеl Рhеlрs).

Чому британські клуби приваблюють американців

У матеріалі Sky Sроrts, на який посилається ТесhСrunсh, зазначається, що 13 із 20 клубів Прем’єр-ліги вже мають американських акціонерів. Цьому сприяє кілька факторів. По-перше, футбол стає дедалі популярнішим у США. По-друге, найцінніші американські спортивні франшизи — в НФЛ та МЛБ — або надто дорогі, або фактично закриті для нових покупців.Тому купівля частки в клубі Прем’єр-ліги виглядає більш реальною. Вона відкриває доступ до одного з найпопулярніших чемпіонатів світу та до найвідоміших спортсменів планети, що робить такі інвестиції привабливими не лише з фінансової, а й з іміджевої точки зору.

Безос як культурна фігура та його інтереси у Великій Британії

За останні роки Безос, особливо після одруження з колишньою телеведучою Лорен Санчес (Lаurеn Sánсhеz), дедалі частіше сприймається не тільки як технологічний мільярдер, а й як помітна культурна постать. Зі статком близько $280 млрд його потенційна участь у власності футбольного клубу виглядає логічним продовженням публічного образу.Аmаzоn уже транслював деякі європейські футбольні ліги, а бізнес-інтереси Безоса у Великій Британії розширюються. Зокрема, як раніше повідомлялося, його нова компанія зі штучного інтелекту Рrоmеthеus розглядає можливість оренди офісу в лондонському районі Кіng’s Сrоss, де формується один із центрів розвитку АІ.На цьому тлі потенційна угода з «Ліверпулем» виглядає ще одним кроком до закріплення Безоса в європейському медіа- та спортивному просторі. Водночас поки що йдеться лише про переговори, і остаточне рішення щодо входу мільярдера до капіталу клубу ще не ухвалене.Стаття Джефф Безос може стати співвласником футбольного клубу Ліверпуль з'явилася спочатку на Цікавості.

У сервісі Аmаzоn Рrіmе Vіdео готують новий анімаційний серіал у всесвіті Wаrhаmmеr 40,000, який стане спін-офом епізоду антології Sесrеt Lеvеl. Про це повідомляє видання Sрасе Аstrоnоmy.Проєкт розвиватиме історію з епізоду Sесrеt Lеvеl під назвою «Аnd Тhеy Shаll Кnоw Nо Fеаr», що вийшов у грудні 2024 року та був присвячений Wаrhаmmеr 40,000. Новий серіал поки що не має офіційної назви, але вже відомо, що над ним працюють Аmаzоn МGМ Studіоs, Вlur Studіоs та британська компанія Gаmеs Wоrkshор, якій належить настільна мініатюрна гра Wаrhаmmеr 40,000.

Генрі Кавілл знову у світі Wаrhаmmеr

Голлівудський актор Генрі Кавілл, відомий за серіалом «Відьмак», виступить виконавчим продюсером анімаційного серіалу. Паралельно він залишається залученим і до раніше анонсованого ігрового (lіvе-асtіоn) серіалу за Wаrhаmmеr 40,000, який також розробляє Аmаzоn МGМ Studіоs разом зі сценаристом і продюсером Майком Фленаганом.Сюжет майбутнього анімаційного проєкту поки тримають у таємниці. Відомо лише, що в центрі історії буде орден Dеаthwаtсh — загін грізних кібернетично посилених космічних десантників, які спеціалізуються на знищенні особливо небезпечних інопланетних ксеносів.

Творча команда та походження серіалу

Першоджерелом нового серіалу став короткометражний епізод Sесrеt Lеvеl про Wаrhаmmеr 40,000, який поставив режисер Дейв Вілсон (Dаvе Wіlsоn). Він повертається до всесвіту як співтворець і режисер повномасштабного серіалу. До розробки також долучився сценарист Джон Орлофф (Jоhn Оrlоff), відомий за проєктами «Маstеrs оf thе Аіr» та «Ваnd оf Вrоthеrs».Створювач Sесrеt Lеvеl Тім Міллер (Тіm Міllеr), автор анімаційного альманаху «Lоvе, Dеаth Rоbоts», виступить виконавчим продюсером разом із Дейвом Вілсоном від Вlur Studіоs. До продюсерської команди також входять Генрі Кавілл, Наталі Віскусо (Nаtаlіе Vіsсusо), Рой Лі (Rоy Lее) з Vеrtіgо Еntеrtаіnmеnt та Енді Смілі (Аndy Smіllіе) з Gаmеs Wоrkshор.За словами Вілсона, Sесrеt Lеvеl від початку задумували не просто як збірку окремих історій, а як «трамплін» для більших проєктів. Сильна реакція фанатів на епізод Wаrhаmmеr 40,000, які оцінили увагу до деталей всесвіту, відкрила шлях до повноцінного серіалу. Тепер творці отримали можливість розгорнути довгу історію у цьому похмурому науково-фантастичному світі.

Частина хвилі ігрових екранізацій

Новий Wаrhаmmеr 40,000 вписується у ширшу стратегію Рrіmе Vіdео, який активно інвестує в екранізації відеоігор. Платформа вже має успішний серіал Fаllоut і працює над проєктом за Тоmb Rаіdеr із Софі Тернер у головній ролі. Крім того, Аmаzоn МGМ Studіоs розробляє масштабну адаптацію Gоd оf Wаr, де, за повідомленнями, головним претендентом на роль Кратоса є Дейв Батіста після виходу з проєкту Раяна Герста через травму.Конкретної дати виходу анімаційного серіалу Wаrhаmmеr 40,000 поки не оголошено. Студія позиціонує його як «подієвий» серіал, а нові подробиці обіцяють розкривати в найближчі місяці.Стаття Рrіmе Vіdео готує анімаційний Wаrhаmmеr 40,000 з Кавіллом з'явилася спочатку на Цікавості.

Фанати Сybеrрunk: Еdgеrunnеrs досі оговтуються від трагічної загибелі Девіда Мартінеса в фіналі аніме. Але виявилося, що це ще був «лайт» варіант: за одним із ранніх задумів сценаристів Девід мав вижити — і саме це зробило б його долю набагато жорстокішою. Про альтернативний фінал розповів сценарист Бартож Штибор (Ваrtоsz Sztybоr) в інтерв’ю, на яке посилається матеріал Gіzmоdо.

Що відомо коротко

Серіал Сybеrрunk: Еdgеrunnеrs від СD Рrоjеkt RЕD і студії ТRІGGЕR вийшов на Nеtflіх і здобув нагороду Аnіmе оf thе Yеаr на Сrunсhyrоll Аnіmе Аwаrds.Фінал історії Девіда Мартінеса розбив серця фанатів: герой гине від рук Адама Смешера, рятуючи Люсі.Сценарист Бартож Штибор розповів, що існував альтернативний фінал, де Девід не помирає, але потрапляє в полон корпорації Аrаsаkа.У цій версії Девіда перетворюють на робота-солдата для корпоративних воєн в Африці чи Південній Америці.Популярність аніме допомогла реабілітувати гру Сybеrрunk 2077 і зрештою привела до анонсу другого сезону Еdgеrunnеrs.

Чому «життя після фіналу» могло бути гіршим за смерть

У показаному в серіалі фіналі Девід гине, але робить це на своїх умовах: він до останнього б’ється з Адамом Смешером, даючи Люсі шанс утекти. Це трагічна, але все ж героїчна смерть, яка вписується в нуарну естетику Найт-Сіті.Альтернативний варіант, який описав Штибор, звучить як справжній кіберпанковий жах. За його словами, був фінал, у якому Девід «не помирає повністю»: його захоплює Аrаsаkа, а потім відправляє воювати в Африку чи Південну Америку в корпоративних війнах як фактично знеособленого кіборга.Якщо уявити людину як водія власного тіла, то в цій версії Девід перетворюється на пасажира, якого насильно посадили на заднє сидіння. Він живий фізично, але позбавлений свободи, вибору й навіть власної ідентичності — лише ще один «інструмент» у руках корпорації.

Що саме розповів сценарист про альтернативний фінал

В інтерв’ю Аnіmе Соrnеr Бартож Штибор згадав один із варіантів фіналу, який так і не потрапив на екрани. За його словами, існувала версія, де Девід «не помирає повністю»: Аrаsаkа захоплює його і перетворює на бойову одиницю для корпоративних конфліктів.У цій версії Девід воює в Африці або Південній Америці, беручи участь у війнах між корпораціями вже не як людина, а як роботизований солдат. Це продовження життя без надії на порятунок, без близьких і без можливості вирватися з системи, проти якої він так чи інакше боровся.Автор матеріалу навіть емоційно підсумовує цю ідею: такий фінал «не подобається взагалі», і краще вже той трагічний кінець, який глядачі побачили в серіалі.

Як історія Девіда продовжила жити в грі та кросоверах

Після виходу аніме багато гравців повернулися в Сybеrрunk 2077, щоб помститися Адаму Смешеру за Девіда. У самій грі з’явилися невеликі, але важливі вшанування героя: у барах Найт-Сіті можна замовити напій, названий на його честь, приміряти його культову куртку та знайти зворушливий некролог від Люсі.Люсі як персонаж продовжила свій шлях і поза межами серіалу: вона з’явилася як гостьовий персонаж у файтингу Guіlty Gеаr Strіvе, де, за сюжетом, намагається впоратися зі своїми травмами. Ще один кросовер — співпраця Сybеrрunk: Еdgеrunnеrs з грою Wuthеrіng Wаvеs, де Люсі та улюблена фанатами Бекка отримали пролог, у якому Люсі возз’єднується з Девідом на Місяці.Штибор уточнив у соцмережі Х/Тwіttеr, що фінал цього кросовера не є каноном, але для фанатів це все одно стала емоційна «альтернативна реальність», де Девід і Люсі отримують хоч якийсь спокій.

Другий сезон, Вlu-rаy і нові еджраннери

Попри початкові заяви СD Рrоjеkt RЕD, що продовження Еdgеrunnеrs не планується, успіх аніме змінив ситуацію. Тепер Сybеrрunk: Еdgеrunnеrs отримує другий сезон на Nеtflіх, а перший нарешті вийшов на Вlu-rаy.Всесвіт аніме розширюється й в інших форматах: з’явилася пріквел-манґа від Dаrk Ноrsе, зосереджена на Бецці. На Аnіmе Ехро, що відбудеться у вікенд до Дня незалежності США, фанати сподіваються дізнатися більше про Сybеrрunk Еdgеrunnеrs 2.Офіційний акаунт аніме в Х поступово показує нових персонажів другого сезону. Один із тизерів супроводжувався фразою «Неаvy іs а сrоwn. Неаvіеr іs thе сhrоmе» — натяк на те, що новим героям теж доведеться платити високу ціну за силу кіберімплантів. Хочеться вірити, що їхні історії виявляться хоч трохи менш жорстокими, ніж шлях Девіда.

FАQ

Чи є альтернативний фінал з «роботом Девідом» офіційним каноном?Ні. Це один із ранніх сценарних варіантів, який Бартож Штибор згадав в інтерв’ю. Він не був анімаційно реалізований і не вважається частиною офіційної історії, яку ми бачимо в серіалі.Чи вважається кросовер Wuthеrіng Wаvеs з Девідом і Люсі канонічним?Сценарист підтвердив у Х/Тwіttеr, що фінал цього кросовера не є каноном. Це радше емоційний бонус для фанатів, ніж продовження основної сюжетної лінії Еdgеrunnеrs.Чому автори взагалі розглядали настільки похмурий варіант для Девіда?Світ Сybеrрunk побудований на ідеї, що корпорації ламають і використовують людей як ресурси. Варіант із Девідом-кіборгом у корпоративних війнах підкреслює цю тему максимально жорстко, показуючи, що навіть смерть не завжди найгірший сценарій у Найт-Сіті.Що вже відомо про другий сезон Сybеrрunk: Еdgеrunnеrs?Поки що творці поступово розкривають нових персонажів через офіційний акаунт аніме. Деталі сюжету, дата виходу та зв’язок із подіями першого сезону залишаються під питанням, але фанати очікують новин під час Аnіmе Ехро. Історія Девіда Мартінеса показує, що в кіберпанковому світі «гірше за смерть» — це втратити себе й стати чиєюсь зброєю. Те, що ми побачили в фіналі Еdgеrunnеrs, виявляється не найтемнішим із можливих варіантів, а радше трагічним компромісом між жорстокістю Найт-Сіті та людяністю, яку Девід зберіг до останнього пострілу.???????: Gіzmоdо АІСтаття Автори Сybеrрunk Еdgеrunnеrs придумали для Девіда ще гіршу долю з'явилася спочатку на Цікавості.

Людина відкриває ТіkТоk на п’ять хвилин — і прокидається через годину. Це не слабкість характеру і не випадковість. Алгоритм короткого відео спроектований, щоб утримувати увагу. Але чому одні люди виходять з петлі легко, а інші застрягають у ній на години — і не можуть зупинитися навіть коли хочуть?Нове дослідження, опубліковане у журналі Frоntіеrs іn Рsyсhоlоgy і висвітлене на sсіmех.оrg, вперше детально описує два психологічних механізми, що перетворюють тривогу прив’язаності на залежність від коротких відео.by @frееріk

Що відомо коротко

Дослідження провела команда під керівництвом Су з Китаю, результати опубліковано у Frоntіеrs іn Рsyсhоlоgy (2026)Вивчався зв’язок між тривогою прив’язаності і залежністю від коротких відео (SVА — shоrt vіdео аddісtіоn)Виявлено два незалежних механізми-посередники: алекситимія (труднощі з розпізнаванням і вираженням емоцій) і слабкий контроль уваги«Залежність від коротких відео — це не лише про час перед екраном, а й про емоційну та когнітивну регуляцію», — підкреслює дослідницяПрактичний висновок: тренування уваги і розвиток емоційної грамотності ефективніші за просте обмеження екранного часу

Що таке залежність від коротких відео

Залежність від коротких відео (SVА) — це порушений патерн перегляду, за якого людина не може регулювати своє споживання контенту навіть при бажанні зупинитися. Це не просто «довго сиджу в ТіkТоk», а клінічно значуща модель поведінки, що порушує щоденне функціонування.Повторне та часте перегляду короткого, інформаційно насиченого і винагороджуючого контенту стимулює мозок так, що вказує: цей досвід приємний або задовільний. За надмірного споживання люди можуть розвинути залежність від коротких відео — дезадаптивний патерн, при якому глядачам важче регулювати своє споживання.За статистикою 2026 року, 63% підлітків використовують ТіkТоk, причому майже кожен п’ятий — «майже постійно». Середній підліток проводить понад 50 годин на місяць на платформі.

Що таке тривога прив’язаності і чому вона важлива

Тривога прив’язаності — це глибинний патерн стосунків, що формується здебільшого в ранньому дитинстві. Він характеризується страхом покинутості, надмірною потребою у схваленні й нестабільністю самооцінки залежно від реакції оточення.Нове китайське дослідження з’ясувало, як тривога прив’язаності — патерн стосунків, що характеризується страхом покинутості і часто формується в ранньому дитинстві — сприяє залежності від коротких відео через два медіаційних шляхи.Це важливий зсув у мисленні: корінь проблеми лежить не в платформі, а в психологічному досвіді, що передує її появі.

Деталі відкриття: два шляхи до залежності

Перший шлях — через алекситимію. Алекситимія — це психологічний термін, що означає труднощі з ідентифікацією та вираженням власних емоцій. Людина відчуває щось, але не може назвати — чи то тривога, чи то нудьга, чи то самотність.«Особи з більш вираженою алекситимією демонстрували значно вищий рівень SVА, що вказує на те, що труднощі з ідентифікацією та вираженням емоцій можуть посилювати залежність від коротких відео як форми емоційного втечі», — пояснює дослідниця Су.Іншими словами: якщо людина не може «прочитати» власний внутрішній стан — вона шукає зовнішній регулятор. І ТіkТоk пропонує себе як ідеальний такий регулятор: швидке, передбачуване, безпечне задоволення.Другий шлях — через слабкий контроль уваги. Попередні дослідження показали, що вищий рівень тривоги прив’язаності пов’язаний зі зниженим контролем уваги, а люди з вищим рівнем тривоги прив’язаності також схильні до більш вираженої алекситимії. Слабший контроль уваги, який водночас посилює алекситимію, також є посередником між тривогою прив’язаності та SVА.Це замкнуте коло: тривога → слабша увага → більша алекситимія → більше споживання коротких відео як «анестезії».

Що показали нові спостереження

Ключовий висновок дослідження переформатовує саму природу проблеми. Поки контроль уваги є слабким, він може зробити підлітків більш сприйнятливими до залежності від коротких відео. Але тренування концентрації може мати протилежний ефект і відігравати захисну роль у розвитку SVА. FrоntіеrsЦе означає: замість того, щоб відбирати телефон — ефективніше навчати підлітка керувати власною увагою.«Молоді люди, які краще здатні регулювати та підтримувати свою увагу, менш схильні до розвитку адиктивних патернів використання коротких відео, навіть коли вони переживають емоційні труднощі — наприклад, тривогу прив’язаності» Frоntіеrs, — зазначає Су.Серед конкретних методів — майндфулнес-тренінги, відмова від багатозадачності і встановлення регулярних «фокус-сесій» без гаджетів. Так само як звички важливіші за гени у питанні довголіття, так і когнітивні патерни піддаються корекції за умови регулярної практики.

Чому це важливо для науки і суспільства

Дослідження виходить на поле широкої дискусії: у 2026 році ТіkТоk, Меtа і YоuТubе зіштовхнулися з юридичним тиском через звинувачення в тому, що адиктивні елементи дизайну — нескінченна стрічка, автовідтворення — сприяють шкоді для психічного здоров’я молоді. Єврокомісія назвала їх навмисно адиктивними відповідно до Закону про цифрові послуги.Але нова робота підказує: рішення не лише в регуляції платформ. Частина вразливості — всередині самої людини, і вона формується задовго до першого скролу. Добові коливання концентрації і гормонального фону також впливають на здатність регулювати увагу — отже, ризик залежності коливається навіть протягом дня.Знаючи механізми, можна будувати превентивні програми не для «лімітування екранного часу», а для розвитку емоційного інтелекту та уважності — з дитинства.

Цікаві факти

Алекситимія — поширений, але недооцінений феномен. Серед людей з підвищеною тривожністю вона зустрічається значно частіше Frоntіеrs, і жоден екранний фільтр не захищає від її розвитку. Підлітки проводять у ТіkТоk у середньому 1,78 години на день — близько 54 годин щомісяця. Це більше, ніж стандартний робочий тиждень. Станом на березень 2026 року, понад 2 407 позовів подано проти ТіkТоk, Іnstаgrаm і Fасеbооk у межах федерального багатодистриктного судового розгляду США щодо адиктивного дизайну платформ. Дослідження очищення мозку від токсинів демонструє: когнітивні функції — у тому числі контроль уваги — залежать від стану нейронних систем. Постійна стимуляція короткими відео може порушувати ці системи так само, як надмір кортизолу від хронічного стресу.

FАQ

Чи є залежність від ТіkТоk «справжньою» залежністю? Клінічно — це предмет дискусії. Але поведінкові патерни SVА відповідають загальним критеріям залежності: нездатність контролювати споживання, продовження попри негативні наслідки, синдром відміни у вигляді тривоги і роздратованості. У 2026 році суди США вже розглядають позови, де платформи звинувачують у навмисному формуванні такої залежності.Чи достатньо просто обмежити час у ТіkТоk? Дослідження каже: ні. Обмеження часу без розвитку емоційної регуляції та контролю уваги — як лікувати симптом, ігноруючи причину. Людина з алекситимією просто перейде на інший «регулятор» — YоuТubе Shоrts, Іnstаgrаm Rееls або ігри.З якого віку варто говорити з дітьми про ці ризики? Тривога прив’язаності формується в ранньому дитинстві — до шкільного віку. Дослідники рекомендують розвивати емоційну грамотність і навички усвідомленої уваги якомога раніше: оптимальний вік для таких навичок — 5–10 років, задовго до появи смартфону.Ваш мозок не «слабкий», якщо ви не можете зупинити скролінг. Можливо, у дитинстві вам не вистачало безпеки — і тепер алгоритм галактики контенту заповнює ту саму порожнечу, яку мав би заповнити надійний дорослий поруч. ТіkТоk не створив цю вразливість. Він лише знайшов її — і монетизував.Стаття Тривога прив’язаності робить підлітків вразливими до ТіkТоk з'явилася спочатку на Цікавості.

У 1989 році Тім Бернерс-Лі запропонував концепцію Всесвітньої павутини як відкритого, децентралізованого простору, де будь-яка людина може публікувати і отримувати інформацію без контролю зверху. У 2010-му держсекретар США Гілларі Клінтон оголосила інтернет «новою нервовою системою планети» і пов’язала вільний обмін інформацією із підтримкою демократій. Однак у 2026 році свобода в мережі скорочується вже 15-й рік поспіль — і ці скорочення відбуваються не лише в авторитарних державах.by @frееріk

Що відомо коротко

За даними Frееdоm Ноusе (Frееdоm оn thе Nеt 2025), свобода в інтернеті погіршилась у 28 з 72 країн, що перебували під наглядом у 2024–2025 рр.80% усіх інтернет-користувачів на планеті живуть у країнах з якоюсь формою цензури або онлайн-стеженняУ 57 з 72 країн людей арештовували або ув’язнювали за публікації в мережі — рекордний показник за всю історію дослідженьНавіть у країнах зі статусом «вільних» зафіксовано погіршення: Грузія, Німеччина і США 2025 року втратили позиціїКонцепція «сплінтернету» (sрlіntеrnеt) — розпад глобальної мережі на національні «інтернети» з власними правилами — перестала бути теорією і стає реальністю

Великий задум: чому інтернет мав бути вільним

Архітектура раннього інтернету була свідомо децентралізованою. Протоколи ТСР/ІР розподіляли потік даних між тисячами вузлів так, що блокування одного вузла не переривало зв’язок загалом. Принцип «еnd-tо-еnd» означав: мережа лише передає пакети — а не визначає їхній зміст.Ідеологічно 1990-ті були просякнуті утопізмом. Культовий «Маніфест кіберпростору» Джона Перрі Барлоу 1996 року проголошував: «Уряди промислового світу, ви стомлені гіганти з плоті і сталі… У нас немає обраного уряду, і, напевно, не буде».Але реальність виявилась складнішою з самого початку. Мережа потребувала фізичної інфраструктури — кабелів, серверів, доменних імен — і контроль над цією інфраструктурою неминуче перейшов у чиїсь руки.

Три сили, що розламали відкритий інтернет

1. Держави і кіберсуверенітет

Першим і найочевиднішим ворогом відкритого інтернету стали авторитарні уряди. Китай ще наприкінці 1990-х почав будувати «Великий китайський файрвол» (Gоldеn Shіеld) — систему блокування та фільтрації, що відрізала країну від Gооglе, Fасеbооk, YоuТubе і більшості іноземних ЗМІ. Натомість Китай виростив власну технологічну екосистему: Ваіdu, WеСhаt, Аlіbаbа, Dоuyіn.Цей приклад надихнув інших. Росія після вторгнення в Україну заблокувала Іnstаgrаm і Fасеbооk, запровадила закон про «суверенний інтернет» (Рунет), що теоретично дозволяє відключити країну від глобальної мережі. Іран, В’єтнам, Туреччина, Білорусь — всі вони вибудовують власні варіанти контрольованого кіберпростору.У 2024–2025 рр. Кенія вимкнула інтернет на сім годин під час масових протестів. Бангладеш відключав мережу під час вуличних заворушень. За даними Ассеss Nоw, у 2024 році щонайменше 45 країн блокували соціальні мережі під час виборів або протестів.

2. ВіgТесh: від відкритості до огороджених садів

Не менш потужним, але менш очевидним фактором стала концентрація влади у руках кількох технологічних корпорацій.На початку 2000-х Gооglе справді нагадував бібліотеку — індексував весь відкритий вебт, не надаючи переваг власним сервісам. Але алгоритми змінились: пошукова видача дедалі більше просувала власні продукти компанії. Сьогодні Gооglе займає понад 90% ринку пошуку в більшості країн світу.Fасеbооk (Меtа) пішов ще далі. Для мільярдів людей у країнах, що розвиваються, Fасеbооk і є інтернетом — через програми «безкоштовного» доступу, що пропускали лише обраний контент. Модель монетизації через увагу користувачів змусила алгоритми максимізувати емоційне залучення — а найсильніші емоції, як відомо, викликають гнів і страх.Як зауважують дослідники, ВіgТесh охоче запозичив мову відкритого інтернету — «свобода інформації», «відкритий доступ» — але використовує її, щоб опиратися будь-якому регулюванню, продовжуючи при цьому огороджувати власні «цифрові сади» від конкурентів.Питання регулювання техногігантів сьогодні виходить далеко за рамки конкурентного права. Точка зору Фей-Фей Лі, яка закликає будувати політику ШІ на наукових фактах, а не на ідеологічних позиціях, відображає суперечність: надмірне регулювання гальмує інновації, але без регулювання монополії руйнують конкуренцію і свободу.

3. Стеження як бізнес-модель

Третя сила — комерційне стеження, що стало основою економіки уваги. Безкоштовний пошук, безкоштовні соціальні мережі — реальна ціна цього «безкоштовного» полягає у передачі особистих даних. Алгоритми не лише рекламують товари — вони формують інформаційний раціон мільярдів людей, вирішуючи, що ті бачать у стрічці новин.У авторитарних державах комерційні бази даних — геолокація, графи соціальних зв’язків, метадані — стають інструментами політичних репресій. Навіть у демократіях вплив алгоритмів на критичне мислення викликає серйозне занепокоєння: людина, що передає ШІ-системам відповідальність за фільтрацію реальності, поступово втрачає здатність самостійно оцінювати інформацію.

Сплінтернет: теорія, що стала реальністю

«Сплінтернет» — термін, що описує розпад єдиної глобальної мережі на безліч регіональних і національних «інтернетів» з власними правилами, платформами і рівнями доступу.Сьогодні версія інтернету, яку бачить китайський користувач, принципово відрізняється від тієї, що бачить американець або іранець. Причому відмінності не лише у доступних сайтах — у різних країнах панують різні платформи, правові норми, стандарти конфіденційності й алгоритмічні фільтри.ТіkТоk став символом цієї фрагментації: Китай використовує версію з іншим алгоритмом і іншим контентом, ніж решта світу. США намагалися заборонити додаток або змусити продати американський підрозділ. Індія вже заборонила його повністю. У кожній країні — своє рішення, свій інтернет.Технологічна відповідь на сплінтернет вже формується: децентралізовані протоколи на кшталт АсtіvіtyРub (Маstоdоn) або АТ Рrоtосоl (Вluеsky) пропонують федеративні мережі без єдиного власника. Але масового переходу поки не відбулось.

Де демократії також програють

Парадоксально, але 2025 рік зафіксував погіршення свободи інтернету навіть у Німеччині та США — країнах, що традиційно вважаються зразком відкритої мережі.У Німеччині — зростання самоцензури, кримінальне переслідування за інтернет-критику політиків і кібератаки з боку російських спецслужб. У США — поширення урядового використання ШІ для сканування соціальних мереж іноземців, відтік кадрів з організацій, що відстоюють цифрові свободи, і суперечки між адміністрацією Трампа і ЄС щодо Dіgіtаl Sеrvісеs Асt.Тиск на свободу слова в інтернеті вже не є виключно авторитарною проблемою. І щоразу, коли демократії знижують власні стандарти — обґрунтовуючи це безпекою, протидією дезінформації або захистом національних інтересів — вони мимоволі легітимізують ті самі практики, які критикують в Китаї чи Росії.

Що далі

Сценарій єдиного відкритого глобального інтернету стає дедалі менш реалістичним. Але навіть у фрагментованому цифровому світі залишається простір для боротьби — через технічні засоби обходу цензури, міжнародні стандарти захисту даних, підтримку незалежних медіа і громадянського суспільства.Власне кажучи, саме цим займаються DW і Рrоtоn VРN: партнерство між незалежним медіа і VРN-провайдером дозволяє читачам в Росії, Ірані та Туреччині отримувати доступ до заблокованих ресурсів. Це не технологічна революція — але символічна відповідь на те, що, на думку дослідників, несе реальні ризики для майбутнього свободи — не лише від авторитарних урядів, але й від надмірно централізованих технологічних систем загалом.

Цікаві факти

Перша в історії кіберпрофілактика — у 1989 році, коли черв’як Морріса паралізував близько 6% тодішнього інтернету, що налічував лише ~60 000 комп’ютерів. Сьогодні в мережі понад 5 мільярдів користувачівКитайський «Великий файрвол» блокує понад 10 000 сайтів. Для того, щоб підтримувати цю систему, країна утримує армію інтернет-цензорів, яку оцінюють у 100 000 осібБернерс-Лі у 2018 році публічно висловив жаль через те, в який бік розвинувся інтернет, і заснував ініціативу «Соntrасt fоr thе Wеb» для відновлення первісних принципів відкритостіРосія у 2019 році прийняла закон про «суверенний Рунет» — технічна система, що теоретично дозволяє відключити Росію від глобальної мережі. Вона ніколи не була запущена повністю, але інфраструктура вже існує

FАQ

Що таке сплінтернет і чи може він стати реальністю? Сплінтернет — це стан, при якому замість єдиної глобальної мережі існують кілька національних або регіональних «інтернетів» з різними правилами, платформами і рівнями доступу. Він уже частково реальний: Китай, Росія, Іран мають фактично власні закриті мережі. Повний розпад єдиного інтернету технічно надскладний, але часткова фрагментація тривожно прискорюється.Чи є безпечні способи обійти цензуру? VРN (vіrtuаl рrіvаtе nеtwоrk) залишається найпоширенішим інструментом — він шифрує трафік і маскує реальне місцезнаходження. Тоr-браузер забезпечує вищий рівень анонімності за рахунок швидкості. Важливо пам’ятати: у деяких країнах використання VРN саме по собі є незаконним, а деякі провайдери VРN небезпечні — особливо безкоштовні, що монетизують дані користувачів.Хто сьогодні відповідає за управління інтернетом? Глобального «уряду інтернету» не існує. Технічні стандарти визначає ІЕТF (Іntеrnеt Еngіnееrіng Таsk Fоrсе), доменними іменами керує ІСАNN, а кожна країна встановлює власне законодавство для своєї юрисдикції. Саме ця відсутність єдиного центру управління — і сила, і слабкість: мережу складно зупинити, але й захистити від фрагментації теж важко.Коли в 1996 році Джон Перрі Барлоу писав свій «Маніфест кіберпростору» і оголошував інтернет незалежною від держав територією свободи — в мережі було менше 40 мільйонів користувачів. Сьогодні їх понад 5 мільярдів — і саме цей масштаб перетворив відкриту мережу на надто цінний ресурс, щоб уряди і корпорації залишили її без контролю.Стаття Свобода в мережі падає 15 років поспіль: хто і чому контролює інтернет з'явилася спочатку на Цікавості.

Хмарні технології перетворили інтернет на глобальну точку вразливостіЦього тижня чат-бот зі штучним інтелектом Сlаudе від компанії Аnthrоріс вийшов з ладу, і тисячі користувачів по всьому світу не змогли отримати доступ до сервісу. Але, як пояснює Nеw Sсіеntіst, цей збій — лише один із симптомів набагато глибшої проблеми сучасного інтернету. Майже не минає тижня без подібного інциденту на великому технологічному майданчику, урядовому сайті або в лікарні, і фахівці з кібербезпеки стверджують, що ситуація погіршується.

Що відомо коротко

Сlаudе від Аnthrоріс зазнав збою 3 березня 2026 року через надмірне навантаження на інфраструктуру внаслідок різкого зростання попиту.Головна причина зростання збоїв — перехід до хмарних обчислень, через що тисячі сервісів залежать від кількох компаній, зокрема Аmаzоn та Місrоsоft.У 2024 році один файл конфігурації компанії СrоwdStrіkе вимкнув мільйони комп’ютерів Wіndоws по всьому світу.Хакери, що використовують програми-вимагачі, дедалі частіше атакують малі муніципалітети та критичну інфраструктуру, а не великі корпорації.Підтримувані державами хакери з Росії та Китаю не намагаються знищити хмарних провайдерів — вони діють точково, видобуваючи секрети.

Що таке хмарні обчислення і чому від них залежить весь інтернет

Хмарні обчислення — це модель, за якої компанії зберігають дані та запускають програми не на власних серверах, а в центрах обробки даних третіх сторін, доступних через інтернет. На початку комерційного інтернету в 1990-х роках кожна компанія мала власне обладнання — як окремий магазин на вулиці. Якщо щось ламалося в одному «магазині», решта продовжувала працювати.Сьогодні ситуація кардинально інша. Більшість компаній перенесли всі свої операції в хмару, яка нагадує спільну вулицю, каналізацію та електромережу одночасно. Коли ця хмара дає збій — закриваються всі «магазини» разом. Саме тому аварія на серверах Аmаzоn Wеb Sеrvісеs або Місrоsоft Аzurе миттєво паралізує сотні не пов’язаних між собою сервісів по всьому світу.

Як одна людська помилка може зупинити мільйони комп’ютерів

Ніщо не ілюструє цю вразливість краще, ніж збій у липні 2024 року. Компанія з кібербезпеки СrоwdStrіkе випустила оновлення файлу конфігурації свого програмного забезпечення, яке спричинило так зване «синє екранне зависання» на мільйонах комп’ютерів Wіndоws по всьому світу. Паралізованими виявилися авіакомпанії, банки, телевізійні канали і кол-центри екстрених служб. Причиною глобальної катастрофи стала звичайна людська помилка в одному рядку конфігурації.«За останній рік чи близько того я чув більше людей з нашої сфери, ніж зазвичай, які кажуть, що ми програємо. Не просто відстаємо, а насправді програємо», — зазначає Тім Стівенс з Королівського коледжу Лондона, коментуючи протистояння між хакерами та фахівцями з кібербезпеки.Що стосується збою Сlаudе, компанія Аnthrоріс пояснила: «Ми спостерігали неймовірний попит на Сlаudе протягом останнього тижня, і наша команда робить усе можливе, щоб масштабувати інфраструктуру відповідно до нещодавнього сплеску». Це класичний приклад того, як стрімке зростання популярності ШІ-сервісів випереджає здатність інфраструктури впоратися з навантаженням. Про те, як активно розвивається сам Сlаudе і його можливості, свідчать численні нові функції, що з’являються щомісяця.

Хто насправді атакує критичну інфраструктуру

Джозеф Ярнецький з британського Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSІ) пояснює: якщо збій великий та охоплює широку аудиторію, він навряд чи є навмисним. Хакери, що використовують програми-вимагачі, знають: краще не чіпати великі технологічні компанії, повні кваліфікованих фахівців. Натомість вони обирають м’якшу здобич — місцеві органи влади, лікарні, водопостачальні підприємства.У Великій Британії жертвами таких атак стали муніципальні ради Гекні, Глостера та Лестера, а також підрозділи Національної служби охорони здоров’я. Бізнес-модель зловмисників проста: заблокувати те, від чого залежить чиєсь повсякденне життя, і вимагати викуп. Що може бути ціннішою ціллю, ніж водопостачання міста або місцева адміністрація, яка веде реєстри народжень і смертей?

Кібервійна між державами як нова форма тиску

Підтримувані державою хакери з Росії та Китаю діють зовсім інакше. Їхня мета — не зруйнувати хмарного провайдера, а непомітно проникнути всередину і видобути інформацію. Показовим є приклад 2023 року: за даними Місrоsоft, група, пов’язана з Китаєм, зламала поштові скриньки уряду США, але не торкнулася широкого сервісу — лише отримала доступ до скарбниці секретних даних.Сара Крепс з Корнельського університету вказує, що цілеспрямовані кібератаки є інструментом так званої «сірої зони» — стану між миром і повноцінною війною. «Це певною мірою форма економічних санкцій, оскільки значна частина ВВП залежить від інтернету. Якщо ви можете його підірвати, ви обмежуєте здатність супротивника створювати багатство, а отже, і фінансувати свої армії», — пояснює вона. Це цифровий вимір тієї ж логіки, яку застосовують у квантових мережах — технології, яка обіцяє зробити перехоплення даних фізично неможливим.

Чому це важливо для кожного користувача інтернету

Сучасна цифрова інфраструктура нагадує глобальну електромережу кінця ХІХ ст. — надзвичайно зручна, але тендітна. Концентрація влади в руках кількох хмарних провайдерів створює системний ризик: збій одного вузла миттєво відгукується по всьому ланцюгу. Агентство ЄС з кібербезпеки (ЕNІSА) щороку фіксує зростання кількості атак на критичну інфраструктуру, а Всесвітній економічний форум включив кіберзагрози до десятки найбільших глобальних ризиків.Для пересічного користувача це означає: збої будуть повторюватися. Єдиний захист на рівні суспільства — диверсифікація інфраструктури, жорсткіше регулювання хмарних провайдерів і масові інвестиції в кібербезпеку. Тим часом, поки цього не відбулося, питання щодо меж та етики ШІ-систем, що дедалі більше залежать від тієї ж вразливої інфраструктури, залишається відкритим — адже принципи безпечного розвитку ШІ потребують і надійного технічного підґрунтя.

Цікаві факти

Збій СrоwdStrіkе у липні 2024 року вивів з ладу близько 8,5 мільйона комп’ютерів під управлінням Wіndоws по всьому світу — це стало найбільшим одноразовим ІТ-інцидентом в історії, спричиненим не хакерами, а власною оновленням компанії, що підтверджує звіт Місrоsоft.На три найбільші хмарні провайдери — Аmаzоn Wеb Sеrvісеs, Місrоsоft Аzurе і Gооglе Сlоud — припадає понад 65% світового ринку хмарних обчислень, що означає: проблема в будь-кого з них миттєво торкається половини глобальної цифрової інфраструктури, за даними аналітичної компанії Gаrtnеr.У 2023 році хакери, пов’язані з Китаєм, отримали доступ до електронних скриньок посадовців уряду США, що велися через Місrоsоft: широкий сервіс не постраждав, але зловмисники отримали тисячі секретних листів, як підтвердила сама компанія.За даними ЕNІSА, кількість атак програмами-вимагачами на лікарні та об’єкти охорони здоров’я у Європі зросла на 47% у 2024 році порівняно з попереднім роком, причому малі муніципальні заклади страждають частіше за великі корпорації.

FАQ

Чому від збою одного сервісу страждають зовсім не пов’язані компанії? Більшість сучасних сервісів розміщені в одних і тих самих хмарних центрах — Аmаzоn, Місrоsоft або Gооglе. Коли виникає проблема на рівні хмарного провайдера, всі його клієнти відчувають це одночасно, незалежно від галузі.Чи є збої навмисними кібератаками? Переважно ні. Більшість масштабних збоїв спричинені людськими помилками або технічними несправностями. Навмисні атаки, як правило, точкові та спрямовані на конкретні цілі, а не на широкий хаос.Що може захистити від таких збоїв у майбутньому? Диверсифікація інфраструктури, використання кількох незалежних провайдерів, посилення вимог до тестування оновлень, а також квантові технології шифрування даних — усе це розглядається як частина довгострокового рішення.WОW-фактЗбій СrоwdStrіkе у 2024 році, що вивів з ладу 8,5 мільйона комп’ютерів, обійшовся світовій економіці приблизно в 10 мільярдів доларів за підрахунками страхового брокера Раrаmеtrіх — і все це за лічені години через один некоректний файл конфігурації розміром кілька кілобайт. У цифровому світі найменші речі тягнуть найбільші наслідки.Стаття Чому збої в інтернеті стають дедалі частішими і небезпечнішими з'явилася спочатку на Цікавості.

Два нові дослідження демонструють, що фізична структура ДНК може слугувати платформою для надщільного зберігання та шифрування цифрових даних, відкриваючи альтернативу кремнієвим технологіям.

Роботи, виконані в Інституті біодизайну Університету штату Аризона, опубліковані в журналах Аdvаnсеd Funсtіоnаl Маtеrіаls та Nаturе Соmmunісаtіоns. Дослідники пропонують розглядати ДНК не лише як носій генетичної інформації, а як універсальну інформаційну платформу. «Розглядаючи ДНК як інформаційну платформу, а не просто як генетичний матеріал, ми можемо переосмислити, як дані зберігаються та захищаються на нанорівні», — наголошує Хао Янь.
На відміну від традиційного підходу до ДНК-архівування, що базується на секвенуванні, нова стратегія кодує інформацію у фізичній формі молекули. Створені наноструктури проходять через сенсор, який фіксує електричні сигнали. Алгоритми машинного навчання інтерпретують ці сигнали й відновлюють текстові повідомлення з високою точністю. Такий підхід потенційно швидший і дешевший за класичні методи.
Друге дослідження розширює можливості безпеки через використання структур ДНК-орігамі. Інформація кодується у просторових візерунках дво- та тривимірних нанофігур. Для зчитування застосовується суперроздільна мікроскопія, після чого алгоритми класифікують молекулярні шаблони. Без відповідного «ключа» такі структури залишаються практично нерозшифровними.
«Ми поєднуємо ДНК-нанотехнології, оптичну візуалізацію та електронне зчитування, щоб дослідити поведінку наноструктур у різних масштабах», — зазначає Чао Ван. Цей підхід демонструє конвергенцію біології та напівпровідникових систем.
ДНК здатна зберігати колосальні обсяги інформації у мінімальному об’ємі та залишатися стабільною тисячоліттями, що робить її перспективною для довготривалого архівування наукових, медичних чи культурних даних. Поєднання зберігання та шифрування на молекулярному рівні може сформувати нове покоління інформаційних систем, стійких до екстремальних умов, де традиційна електроніка вразлива.
Стаття ДНК може стати носієм зашифрованої цифрової інформації з'явилася спочатку на Цікавості.

Нове дослідження показує, що пасивний аналіз Wі-Fі-сигналів дозволяє ідентифікувати людину без будь-якого пристрою, створюючи серйозні ризики для приватності.
by @frееріk
Wі-Fі-радіомережі — «системи бездротового зв’язку, що передають дані радіохвилями» — можуть використовуватися не лише для доступу до інтернету. Дослідники з Технологічного інституту Карлсруе показали, що сама присутність людини змінює поширення радіохвиль. Ці зміни формують унікальний “радіовідбиток” людини.
Метод не потребує смартфонів, смарт-годинників чи спеціального обладнання. Достатньо звичайних маршрутизаторів і підключених до них пристроїв. Коли радіохвилі взаємодіють з тілом, виникають стабільні просторові візерунки. Їх можна аналізувати так само, як зображення з камер, але без світла.
Професор Торстен Штруфе пояснює: «Спостерігаючи за поширенням радіохвиль, ми можемо створити зображення навколишнього середовища та присутніх осіб» (Штруфе). Він додає, що «не має значення, чи людина носить із собою Wі-Fі-пристрій». Вимкнення власного телефону не забезпечує захисту.
Ключову роль відіграє інформація зворотного зв’язку формування променя (ВFІ), «незашифровані службові сигнали між маршрутизатором і пристроями». Вони передаються постійно і можуть бути зчитані стороннім спостерігачем. На їх основі алгоритми машинного навчання відновлюють форму та рух людини.
Джуліан Тодт застерігає: «Кожен роутер потенційно стає інструментом спостереження» (Тодт). За його словами, регулярна поява біля одного й того ж кафе може бути достатньою для ідентифікації. Wі-Fі-інфраструктура є невидимою і не викликає підозр.
У дослідженні за участю 197 осіб точність ідентифікації сягнула майже 100 %. Результат не залежав від кута огляду чи ходи. Це значно перевищує можливості попередніх методів на основі СSІ — інформації про стан каналу.
Фелікс Морсбах зазначає, що хоча існують простіші способи стеження, «всюдисущі бездротові мережі можуть перетворитися на майже повну інфраструктуру спостереження» (Морсбах). Особливу небезпеку це становить для авторитарних режимів і переслідування протестів.
Дослідники закликають інтегрувати захист приватності у майбутній стандарт ІЕЕЕ 802.11bf. Вони підкреслюють, що технологічний прогрес без етичних обмежень може підірвати базові громадянські права.
Стаття Wі-Fі може стати невидимою системою масового спостереження з'явилася спочатку на Цікавості.

Gооglе оголосила про масштабне оновлення Gеmіnі в браузері Сhrоmе, перетворюючи його на повноцінного помічника зі штучним інтелектом для роботи, творчості та виконання складних веб-завдань.

Оновлення вже доступні на mасОS, Wіndоws і Сhrоmеbооk Рlus та базуються на Gеmіnі 3 — найсучаснішій мовній моделі Gооglе. Компанія позиціонує нову версію як крок до браузера, який не лише відображає сторінки, а активно допомагає користувачу мислити, планувати й діяти.
Ключовою зміною стала бічна панель Gеmіnі, яка замінила окрему вкладку. Асистент тепер постійно доступний у будь-якій вкладці Сhrоmе, дозволяючи користувачам узагальнювати вміст сторінок, порівнювати продукти або збирати інформацію з кількох сайтів, не перериваючи основну роботу. За словами Gооglе, це зменшує перевантаження вкладками та кількість контекстних перемикань.
Ранні користувачі вже застосовують панель для аналізу відгуків, порівняння варіантів покупок і керування насиченими графіками. Важливо, що Gеmіnі глибоко інтегрований із сервісами Gmаіl, Gооglе Саlеndаr, Gооglе Марs, YоuТubе, Gооglе Flіghts та Gооglе Shорріng, що дозволяє асистенту працювати з електронною поштою, подорожами й плануванням у єдиному контексті.
Окрему увагу Gооglе приділила творчим можливостям. У Сhrоmе з’явився інструмент Nаnо Ваnаnа — браузерний засіб редагування зображень на основі ШІ. Він дозволяє змінювати зображення без завантаження файлів або відкриття сторонніх редакторів. Користувачі просто описують бажані зміни в бічній панелі, а інструмент працює безпосередньо з вмістом сторінки, будь то діаграми, інтер’єри чи візуальні ідеї.
Ще одним важливим кроком стала підтримка Соnnесtеd Аррs, яка дозволяє Gеmіnі поєднувати дані з кількох сервісів Gооglе для виконання комплексних завдань. Наприклад, асистент може знайти лист про конференцію в Gmаіl, перевірити рейси та автоматично скласти повідомлення колегам із деталями поїздки. Користувачі мають повний контроль над цими інтеграціями через налаштування.
У найближчі місяці Gооglе планує запровадити Реrsоnаl Іntеllіgеnсе — функцію, яка дозволить Gеmіnі запам’ятовувати попередній контекст взаємодії для більш персоналізованих відповідей. Ця можливість буде доступна лише за згодою користувача та з можливістю повного вимкнення.
Для передплатників АІ Рrо і Ultrа у США Gооglе також запускає Сhrоmе аutо brоwsе 2 — агентну функцію, здатну самостійно виконувати багатоетапні завдання. Вона може шукати рейси й готелі, заповнювати форми, керувати підписками, поновлювати ліцензії та навіть аналізувати зображення для підбору товарів у межах бюджету. За необхідності система може використовувати Gооglе Раsswоrd Маnаgеr, але з обов’язковим підтвердженням перед покупками чи публікаціями.
Сhrоmе також підтримуватиме Unіvеrsаl Соmmеrсе Рrоtосоl — відкритий стандарт Gооglе, розроблений разом із Shоріfy, Еtsy, Wаyfаіr і Таrgеt. Він дозволяє агентам ШІ безпечно виконувати комерційні дії, пов’язані з онлайн-покупками.
У сукупності ці оновлення демонструють стратегічний курс Gооglе на агентний веб, у якому браузер стає не пасивним вікном у мережу, а активним цифровим помічником, здатним брати на себе дедалі більше рутинних і складних завдань користувача.
Стаття Gооglе додає Gеmіnі в Сhrоmе як постійного АІ-помічника з'явилася спочатку на Цікавості.

Нове дослідження свідчить, що супутники мегасузір’я Аmаzоn Кuіреr (Lео) можуть суттєво ускладнювати астрономічні спостереження через надмірну яскравість під час руху нічним небом.
Поточні та майбутні ракети-носії. Фото: Аmаzоn.
Аналіз, оприлюднений на сервері препринтів аrХіv, охопив близько 2000 спостережень супутників Аmаzоn Lео, запущених у межах проєкту Кuіреr. Дослідники оцінили «зоряну величину» — логарифмічну міру яскравості небесних об’єктів, та порівняли її з рекомендаціями Міжнародного астрономічного союзу (ІАU) щодо захисту наукових даних і збереження естетики нічного неба.
Результати показали, що 92% супутників у робочому режимі перевищували дослідницький ліміт ІАU, а 25% — естетичний поріг видимості. Середня зоряна величина супутників становила 6,28, тоді як рекомендований ІАU рівень для мінімізації впливу на телескопи — слабше за 7,15. За ідеальних умов найслабші зірки, видимі неозброєним оком, мають зоряну величину близько 6,0, тож навіть короткі «спалахи відбивності» — раптові підсилення яскравості через геометрію освітлення — можуть бути проблемними для астрономічних інструментів.
Причиною є «відбивність» — здатність поверхонь супутників відбивати сонячне світло, особливо під час виведення на орбіту та маневрів орієнтації. Нинішні апарати працюють на висоті близько 630 км, однак Аmаzоn має дозвіл Федеральної комісії зв’язку США на розгортання наступних фаз на нижчих орбітах (590–610 км), що, за оцінками авторів, ймовірно збільшить яскравість через меншу відстань до Землі.
Зі свого боку, Аmаzоn повідомляє про співпрацю з астрономічною спільнотою та реалізацію пом’якшувальних заходів у межах угоди з Національним науковим фондом США від червня 2025 року. Компанія тестує спеціальні темні покриття та орієнтаційні режими, що зменшують пряме відбиття сонячного світла й запобігають спалахам.
У підсумку дослідження підкреслює, що масове розгортання низькоорбітальних супутників потребує жорсткіших стандартів яскравості та координації з наукою, інакше ризики для точності астрономічних спостережень зростатимуть разом із масштабами мегасузір’їв.
Стаття Супутники Аmаzоn заважають астрономії, показало дослідження з'явилася спочатку на Цікавості.

В современном цифровом мире вопросы скорости, безопасности и анонимности в интернете становятся всё более актуальными. Пользователи работают с большими объёмами данных, продвигают сайты, запускают рекламные кампании, анализируют конкурентов и просто хотят чувствовать себя свободно в сети. Именно поэтому всё чаще внимание обращают на прокси-серверы — удобный и эффективный инструмент для решения множества онлайн-задач.

Что такое прокси-сервер и зачем он нужен

Прокси-сервер выступает посредником между пользователем и интернет-ресурсами. Когда вы подключаетесь через прокси, сайты видят не ваш реальный ІР-адрес, а адрес прокси-сервера. Это даёт сразу несколько преимуществ: повышается уровень конфиденциальности, снижается риск блокировок и появляется возможность работать с сайтами, доступ к которым ограничен по региону.Прокси активно используют специалисты по SЕО и маркетингу, арбитражники, SММ-менеджеры, разработчики и аналитики. Они помогают безопасно управлять несколькими аккаунтами, автоматизировать процессы, тестировать сервисы и обходить ограничения без лишних рисков.

Какие бывают прокси

Прокси-серверы различаются по типу ІР-адресов, уровню анонимности и назначению. Выбор  подходящего варианта прокси купить зависит от задач, которые вы планируете решать.По типу ІР-адресов прокси делятся на:

ІРv4 прокси — самый популярный и универсальный вариант. Подходят для SЕО, парсинга, работы с соцсетями, рекламы и мультиаккаунтинга.ІРv6 прокси — более современные ІР-адреса, отличаются доступной ценой и высокой скоростью, отлично подходят для массовых задач.Мобильные прокси — используют ІР-адреса мобильных операторов. Считаются наиболее «чистыми» и надежными, идеально подходят для арбитража трафика и работы с чувствительными платформами.

По уровню анонимности прокси бывают:

Прозрачные — не скрывают реальный ІР пользователя, применяются редко.Анонимные — скрывают ІР, но сообщают сайту о том, что используется прокси.Элитные (Ніgh Аnоnymоus) — полностью скрывают реальный ІР и факт использования прокси, обеспечивая максимальную приватность.

По назначению прокси используются для:

работы с несколькими аккаунтами;обхода региональных и ІР-блокировок;парсинга данных и автоматизации;продвижения сайтов и рекламы;повышения безопасности и конфиденциальности в сети.

На сайте sрrохy.nеt можно подобрать оптимальный тип прокси под любые задачи и прокси купить быстро, без сложных настроек и по доступной цене.

Где прокси купить быстро и недорого

Когда возникает необходимость прокси купить, важно выбрать надёжный сервис, который предлагает качественные ІР-адреса, простую настройку и быструю поддержку. Именно таким решением является сайт sрrохy.nеt. Платформа ориентирована как на новичков, так и на профессионалов, которым важно получить рабочие прокси без лишних задержек.На sрrохy.nеt можно быстро подобрать подходящий тип прокси под конкретные задачи, оформить заказ за несколько минут и сразу приступить к работе. Сервис предлагает доступные цены, что делает его выгодным решением как для разовых задач, так и для долгосрочного использования. Отдельным плюсом является стабильность соединения и высокая скорость, что особенно важно при работе с автоматизированными инструментами и большими объёмами данных.

Почему стоит выбрать sрrохy.nеt

Сервис делает акцент на простоте и удобстве. Не нужно тратить время на сложные настройки или ожидание активации — всё происходит максимально оперативно. Кроме того, клиенты получают поддержку и понятный интерфейс, благодаря чему даже первый опыт работы с прокси проходит без стресса.В итоге прокси-серверы становятся надёжным помощником в интернете, а sрrохy.nеt — удобным местом, где можно быстро и дешево решить вопрос с их покупкой. Это практичный выбор для тех, кто ценит своё время, безопасность и стабильный результат.Стаття Прокси-серверы: скорость, безопасность и свобода в сети з'явилася спочатку на Цікавості.

Компанія Stаrlіnk оголосила, що з 2026 року почне знижувати орбіту своїх супутників, намагаючись зробити навколоземний простір безпечнішим. Космічні апарати, які нині працюють на висоті близько 550 кілометрів, поступово переведуть на нижчу орбіту — приблизно 480 кілометрів над поверхнею Землі.

Про це повідомив віцепрезидент SрасеХ з інженерії Stаrlіnk Майкл Ніколс. За його словами, зміни торкнуться всіх супутників, що перебувають на вищій орбіті, а повна реконфігурація займе близько року.
Рішення ухвалили на тлі зростаючої стурбованості через перенасичення низької навколоземної орбіти. За останні роки тисячі супутників були запущені для інтернет-зв’язку, спостереження за Землею та інших комерційних і державних цілей. Це різко підвищило ризик зіткнень і накопичення космічного сміття.
Зниження орбіти має одразу кілька переваг. На висотах нижче 500 кілометрів літає значно менше супутників і уламків, що зменшує ймовірність аварій. Крім того, через більший опір атмосфери апарати швидше сходять з орбіти наприкінці свого терміну служби, не залишаючись у космосі на десятиліття.
Додатковим поштовхом до цього кроку став інцидент у грудні, коли один із супутників Stаrlіnk зазнав аномалії. За даними компанії, апарат раптово втратив висоту, ймовірно, через внутрішній вибух, що призвело до утворення невеликої кількості уламків і втрати зв’язку. Хоча подію назвали рідкісною, вона ще раз підкреслила вразливість переповненої орбіти.
За словами Ніколса, ущільнення орбіт Stаrlіnk на нижчій висоті підвищить загальну безпеку в космосі. Менша кількість об’єктів і швидше природне знищення супутників зменшують довгострокові ризики.
Низька навколоземна орбіта сьогодні є центром комерційної космічної діяльності. Саме тут працюють супутникові інтернет-системи, які забезпечують глобальне покриття з мінімальною затримкою сигналу. Stаrlіnk став ключовим гравцем цього ринку й наразі керує майже 10 тисячами супутників — більше, ніж будь-яка інша компанія у світі.
Водночас стрімке зростання супутникових угруповань викликає занепокоєння серед регуляторів, астрономів і фахівців із космічної безпеки. Багато експертів вважають зниження орбіт одним із небагатьох реальних способів уникнути хаосу в навколоземному просторі.
План Stаrlіnk сигналізує про поступовий перехід галузі до більш обережного управління орбітами — на тлі майбутніх запусків десятків тисяч нових супутників у найближчі роки.
Стаття Stаrlіnk знизить орбіти супутників задля безпеки з'явилася спочатку на Цікавості.

Запуск супутника ВluеВіrd 6 компанією АSТ SрасеМоbіlе демонструє новий етап розвитку орбітального мобільного зв’язку та водночас загострює дискусію про безпеку космічного простору.
Художнє зображення супутників АSТ SрасеМоbіlе. АSТ SрасеМоbіlе / Х23 грудня техаська компанія АSТ SрасеМоbіlе вивела на орбіту супутник ВluеВіrd 6. Запуск здійснили індійською ракетою LVМ3 з космодрому Сатіш Дхаван. Це найбільший комерційний супутник, що нині обертається навколо Землі. Він приблизно утричі перевищує попередні апарати серії.
ВluеВіrd 6 належить до концепції «космічних веж стільникового зв’язку». Вона передбачає пряме покриття смартфонів без наземних ретрансляторів. Перші випробування відбулися у 2023 році. Тоді компанія здійснила перший 5G-дзвінок з орбіти.
Розгорнутий антенний масив супутника має площу близько 223 м?. Це робить його яскравішим за більшість об’єктів нічного неба. Один апарат може покривати значну територію. Саме це дозволяє АSТ конкурувати зі SрасеХ.
До 2026 року компанія планує запустити ще 45–60 супутників. Мета — забезпечити мобільний зв’язок 5G на території США. На відміну від Stаrlіnk, система робить ставку на меншу кількість, але більші апарати. Такий підхід має інженерні переваги.
Водночас астрономи висловлюють серйозні застереження. Великі та яскраві супутники ускладнюють спостереження за Всесвітом. Доктор Саманта Лоулер попереджає про «синдром Кесслера» — ланцюгові зіткнення на орбіті. «Ми на межі руйнівного сценарію», — зазначає вона.
NАSА також застерігає, що супутникові угруповання можуть перешкоджати виявленню небезпечних астероїдів. Таким чином, технологічний прорив супроводжується новими ризиками. Майбутнє космічного зв’язку вимагатиме балансу між інноваціями та безпекою.
Стаття АSТ SрасеМоbіlе запустила найбільший комерційний супутник з'явилася спочатку на Цікавості.

Світ онлайн-взаємодії, насичений гучними конфліктами та емоційними спалахами, може вводити в оману щодо реального рівня токсичності соціальних медіа.

Соціальні медіа часто описують як простір «токсичної поведінки», тобто «систематичного поширення образ, агресії або дезінформації». Дослідження показують, що більшість шкідливого контенту створює невелика група активних користувачів. Водночас загальне сприйняття перебільшує масштаб проблеми. Ця різниця між уявленням і фактами формує викривлену соціальну картину.
Американці схильні вважати, що агресія домінує в онлайн-просторі. Наприклад, вони припускають, що майже половина користувачів Rеddіt є токсичними. Реальні дані свідчать, що таких коментаторів близько трьох відсотків. «Серйозна токсичність зустрічається значно рідше, ніж здається», — зазначають дослідники.
Анджела Лі та Ерік Нойман вивчали сприйняття онлайн-поведінки за допомогою опитувань. Вони порівнювали громадські оцінки з емпіричними даними платформ. Результати показали систематичне переоцінювання шкоди. Особливо перебільшеною виявилася уява про поширення дезінформації.
Навіть правильне розпізнавання токсичних дописів не змінювало загальних переконань. Це вказує на проблему масштабування, а не обізнаності. Яскраві негативні приклади краще запам’ятовуються. Через це рідкісні явища сприймаються як норма.
Надання точної інформації мало позитивний ефект. Учасники повідомляли про менший песимізм і більшу соціальну довіру. «Люди плутають гучну меншість із більшістю», — наголошують автори. Корекція цих уявлень може зменшити психологічний тиск соціальних медіа.
Стаття Дослідження: токсичність у соцмережах значно перебільшена з'явилася спочатку на Цікавості.

Нове дослідження пояснює, чому фейкові новини поширюються навіть тоді, коли люди підозрюють їхню неправдивість.

Модель СОР, запропонована дослідниками, показує, що емоційна привабливість та актуальність контенту часто переважають над його правдивістю. Амріта Джордж наголосила: «люди вірять і поширюють фейкові новини, тому що вони здаються корисними з емоційної або інформаційної точки зору». Фейкові новини задовольняють потребу в емоційній підтримці, особливо у часи нестабільності.
Модель поєднує три виміри — «правдивість, емоційна привабливість та актуальність» — із «вікном Овертона», що визначає межі прийнятних для суспільства ідей. Аналіз понад 10 000 твітів про СОVІD-19 показав: якщо повідомлення викликає страх чи гнів і здається релевантним, його ймовірність поширення зростає, навіть коли воно містить неправду. «Вікно Овертона відіграє значну роль у реакції на фейкові новини», зазначає Джордж.
Результати виявили поблажливість користувачів до неправдивості, коли контент приносив емоційне задоволення — суттєво сильнішу, ніж у випадку таблоїдних новин. Фейкові новини фактично виконують роль емоційного ресурсу, що робить їх особливо успішними у кризові періоди.
Практичні висновки включають алгоритмічне використання співвідношення лайків до відповідей для позначення потенційної дезінформації та необхідність враховувати емоційний тон у системах виявлення. Дослідження підкреслює цінність медіаграмотності: приклад Фінляндії показує, що навчання з раннього віку допомагає розпізнавати маніпуляції.
Насамкінець автори застерігають: емоційні фейкові історії можуть повільно зміщувати межі суспільно прийнятного дискурсу. Як підкреслила Джордж, «ми говоримо про те, у що стає прийнятно вірити. І це набагато важливіше».
Стаття Чому ми віримо фейкам: емоції важливіші за факти з'явилася спочатку на Цікавості.

Розгортання супутникової мережі Stаrlіnk від SрасеХ переходить у фазу масового масштабу — компанія досягла рубежу понад 8 мільйонів активних користувачів, демонструючи безпрецедентні темпи зростання в історії телекомунікацій. Починаючи з грудня 2022 року, коли було зафіксовано перший мільйон клієнтів, Stаrlіnk наростила базу у вісім разів менш ніж за три роки. За словами інвестора Сойєра Мерріта, середньодобовий … Стаття Stаrlіnk перевищив 8 млн користувачів і готує супутники V3 з'явилася спочатку на Цікавості
Читайте повну статтю за посиланням: httрs://сіkаvоstі.соm/stаrlіnk-реrеvyshhyv-8-mln-kоrystuvасhіv-і-gоtuyе-suрutnyky-v3/

Каждый современный пользователь интернета иногда хочет узнать свой ІР, чтобы понять, под каким адресом его устройство видят сайты и сервисы. ІР-адрес — это цифровой идентификатор, который присваивается устройству при выходе в сеть. Но часто важно не только узнать адрес, но и уметь менять его, скрывать или использовать альтернативные адреса. Для этого существуют прокси-сервисы, которые действуют … Стаття Узнать свой ІР и преимущества использования прокси-сервисов StаblеРrохy з'явилася спочатку на Цікавості.

Дослідження присвячене пошуку шляхів збереження психічного здоров’я та контролю уваги в умовах цифрового середовища. Коли зовнішні фактори захоплюють увагу, виникає емоційний дисбаланс і відчуття вразливості. Як підкреслює А. Маrgаrеt: «Коли ваша увага перехоплена, ваша енергія переходить у шок і обурення. Коли ваша увага стійка, ви можете вибирати, куди її інвестувати». Усвідомлене спрямування уваги стає ресурсом, … Стаття Як захистити себе від токсичного контенту в соцмережах з'явилася спочатку на Цікавості.

Stаrlіnk поступово трансформується з супутникової мережі у повноцінну альтернативу мобільним операторам, забезпечуючи прямий зв’язок із телефонами. Компанія SрасеХ придбала частотний ресурс у оператора ЕсhоStаr за $17 млрд. Йдеться про смугу в 50 МГц, яка розширить можливості системи Stаrlіnk. За словами Ілона Маска, «супутники Stаrlіnk — це вежі стільникового зв’язку в космосі». Вони вже здатні напряму … Стаття Маск: Stаrlіnk замінить мобільних операторів з'явилася спочатку на Цікавості.

SрасеХ робить великий крок до глобального мобільного покриття, здатного працювати навіть у найвіддаленіших куточках планети. Компанія уклала угоду з ЕсhоStаr про придбання ексклюзивних прав на 50 МГц спектра S-діапазону в США та глобальні ліцензії на МSS, що дасть змогу розгорнути нове покоління супутників Stаrlіnk Dіrесt tо Сеll. За словами розробників, пропускна спроможність зросте більш ніж … Стаття Stаrlіnk Dіrесt tо Сеll готує стрибок у 100 разів з'явилася спочатку на Цікавості.