Еспресо

Про це повідомив кореспондент "Радіо Свобода" у Вашингтоні Алекс Рауфоглу з посиланням на джерела."Другого дня не буде", – сказали співрозмовники медіа.Це сталося на тлі оголошеної домовленості президента США Дональда Трампа й диктатора Путіна, за якою РФ постачатиме дизельне паливо на світові ринки.Водночас раніше спецпредставник Трампа Стів Віткофф назвав переговори конструктивними. Він написав у Х, що основну увагу приділили можливим шляхам деескалації і завершення війни, енергетичній безпеці в зимовий період, а також безпековим гарантіям і відбудові України."Обговорення було плідним і допомогло визначити напрями для подальшого опрацювання перед наступним контактом США з Росією", – додав він.Що відомо про домовленість Трампа і ПутінаПрезидент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив про "надзвичайно успішну" телефонну розмову з Володимиром Путіним. Він повідомив про домовленість, за якою Росія постачатиме дизельне пальне на світові ринки. Після цього Мінфін США оголосив про тимчасовий дозвіл на експорт російського дизелю. Зеленський розкритикував домовленості Трампа і Путіна. Він вважає, що українську команду "використовують просто як ширму".Медіа ж писали: спецпредставники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер вимагали від України припинити удари по НПЗ, погрожуючи позбавити Київ американський розвідданих. Водночас сам президент США вважав атаки по нафті "нерівноцінними" російським ударам по українській енергетиці.

Основна активність ворога була зосереджена на 3-ох напрямках -Добропіллі, Костянтинівці та на Запоріжжі. І навіть тут динаміка їхнього просування виглядає мінімальною. фото: ЕспресоТак, за попередніми даними у вересні ворог захопив 66 км2. Втім ця інформація ще потребуватиме кореляції, адже дані про результати наших наступальних операцій надходять із суттєвим запізненням.Наприклад, згідно з оновленими даними про наступ на Лиманському та Олександрівському напрямках, Збройні сили у травні і червні звільнили близько 108 км2, а це більше, ніж ворог захопив у ці місяці.Аналогічної кореляції будуть потребувати й інші місяці літа, та особливо вересень. Адже відповідно до даних Генштабу, якщо влітку кількість ворожих штурмів дещо переважала наші, в пропорції 55% проти 45%, то у вересні динаміка змінилась і вже Сили оборони атакували більше, ніж окупати.     Не зважаючи на спроби посилити приховану мобілізацію і нарощування кількості атак, наочно провал літньої наступальної кампанії можна побачити, якщо порівняти її із минулорічною. У 2025-му за 5 місяців росіяни окупували понад 2 300 км2, а зараз за той самий період трохи більше, ніж 350 км2. і це без врахування звільнених нами територій.Атаки зс РФ зменшились, а втрати зрослиЩе один позитивний маркер змін на фронті – це бойові втрати. Не зважаючи на те, що на половині ділянок фронту ЗСУ перебувало в активному наступі, все ж наші втрати подекуди навіть у 9-10 разів менші, аніж у ворога, який не змінив тактики і продовжує закидувати фронт живою силою. Якщо минулого року така тактика дозволила захопити багато території, і навіть взимку це спрацювало у Покровську, то вже влітку наша армія знайшла протиотруту.Карта бойових дій, фото: ЕспресоОсобливо яскраво – це видно у Костянтинівці, яку ще в липні російський генштаб оголосив окупованою. А українські експерти, маючи досвід Покровська, давали обороні міста час максимум до кінця літа. А в підсумку Сили оборони стабілізували ситуацію. Вже другий місяць на карті міста не розширюється окупаційна зона. Костянтинівка стала найбільшим успіхом ворога за все літо, і одночасно найбільшим провалом. Особливо, якщо тут повториться доля Куп’янська, хоча й шанси малі, але місто все ж стримуватиме окупантів ще багато місяців.фото: ЕспресоНатомість, навіть попри "зеленку" ЗСУ суттєво наростили темпи ліквідації ворога. Від 33 тис. у травні до 46 у вересні. На Добропільському фронті, де окупанти наступають найбільш активно ріст їхніх втрат у вересні збільшився на 90%, а у перший тиждень жовтня додав ще 43%. Командувач Сил безпілотних систем Мадяр, дрони якого ліквідовують третину усіх окупантів на фронті, вбачає у цьому наслідки посилення прихованої мобілізації після виборів на Росії. Однак, як бачимо це вже не дає Росії результатів на фронті, а тільки збільшує кількість втрат ворога. Відповідно до даних нашої розвідки російський генштаб планував наростити мобілізацію із 35 до 45 тис. в місяць, щоб за 2 роки мобілізувати 600 тис. солдат. Враховуючи ріст ліквідованих ворогів на близько 10 тис. в місяць, то мобілізацію росіяни так-сяк все таки проводили все літо, але, знову ж таки, це їм нічого не дало на фронті.  Російська армія масштабує паралельну реальність для ПутінаЩе одним вагомим показником вересня вихід на пікові показники створення російською армією паралельної реальності для генштабу і Путіна. Вони вже замальовують на своїх картах села, які розташовані за 15, а то й 20 км від лінії боєзіткнення. Генерали вимагають просуватися ще далі, але окупанти вже не в змозі навіть дійти до тих сіл, які начебто під їхнім контролем. Російська брехня вдало використовується ЗСУ, адже окупанти здебільшого не стріляють по селах, які начебто під їхнім контролем. І, таким чином, вони створили для нас певні острівці безпеки як сірій зоні, так і поза нею.   Апогеєм паралельного світу, стало зображення на їхніх картах аж 3-ох так званих  котлів. Щодня міністерство оборони РФ заявляє про захоплення нових сіл в межах цих оточень, деякі вже по другому колу.Карта бойових дій, фото: ЕспресоНайбільш епічним є "харківське оточення". Бо найменше наближене до реальності. Зайнявши два невеличкі клаптики прикордоння біля Охрімівки та Устинівки, стрілками на карті та доповідями вони почали зрізати виступ на північ від Білого Колодязя, "захопивши" тут за місяць близько 20 сіл. Весь вересень ця інформаційна булька щоденна роздувалась в російському інформаційному просторі. Натомість дійсність є такою, що ЗСУ не тільки не дозволили розширити ворогом контрольовану прикордонну територію, але й активно працюють над видавленням цих чиряків. При цьому ми використовуємо навіть танки, які заїжджають в окуповані села. Як ще наочніше можна спростувати тотальний російський контроль?       ЗСУ стабілізували фронт на Запоріжжі, а ворог малює на карті оточення ОріховаНа Запоріжжі Силам оборони вдалося повністю стабілізувати фронт попри активні спроби росіян закріпитися в Оріховому та просунутися на захід від Гуляйполя, де вони у вересні розширили зону контролю на кілька км кв. в районі Святопетрівки. Карта бойових дій, фото: ЕспресоЗа все літо окупанти зуміли на вузькій ділянці фронту просунутись на 5 км до нашого укріпрайону у Верхній Терсі, але активні бої за село ще навіть не почались. Натомість на картах російського генштабу вони вже почали окуповувати Омельник, та обійшли Оріхів із двох сторін, взявши його у кільце. Виходячи із цього вони планують наступ на Запоріжжя. А тим часом Сили оборони провели рейди по своїх тилах і зачистили їх від інфільтрацій міні штурмових груп.   Добропілля - головний напрямок удару зс РФОстаннє третє уявне оточення російська армія намалювала довкола Добропілля. Тут вони начебто підійшли до Білозерського, а у Добропіллі ведуть вуличні бої, захоплюючи будинок за будинком. Справді на Добропільському фронті у ворога є постійне повзуче просування. За літо вони захопили місто Родинське, оточили Білецьке з флангів та зайшли у село Шевченко, а сіра зона поширилась до села Матяшеве, що за 3 км від Добропілля. В середньому ворог мав просування на 6 км. від колишнього фронту за Покровськом.Карта бойових дій, фото: ЕспресоЦе все не дивно, адже корпусу "Азов", яке тепер розширилось до угрупування військ, протидіють аж 3 загальновійськові армії РФ. А співвідношення сил один до шести не на нашу користь. Однак ні про яке оточення не йдеться. Більше того "Азов" спільно із штурмовиками зірвали фланговий наступ в обхід Добропілля, спрямований на Дружківку. Наші військові у вересні зачистили від інфільтрантів близько 75 км кв та відкинули ворога на початкові позиції в Софіївці.ЗСУ зупинили наступ на Слов'янськВсе літо на Слов’янському і Краматорському напрямках росіяни мали поступове просування. Саме тут вони окупували найбільше території. Але у вересні на цьому фронту відбувся злам й ініціативу перехопили наші військові під новим командуванням Андрія Білецького, який очолив угрупування військ "Центр". Практики використані у контрнаступі на Лиманському фронті поширились і на сусідню ділянку і наприкінці вересня ми дізнались про зачистку від російських штурмовиків сіл по всій лінії боєзіткнення. Зокрема в частині Рай-Олександрівки, Юрківці, Тихонівці й Малинівці.  Карта бойових дій, фото: ЕспресоПоки Путін вірить, що його війська у вересні захопили понад 1300 км2, що навіть у двічі більше, ніж цифри у найбільш послідовних зетних воєнблогерів, Сили оборони продовжують контратакувальні заходи, які вже зараз перевищили результат контрнаступу в 2023 році.фото: ЕспресоУ 2025 році найбільші просування війська зс РФ мали на 5-ти ділянках: Куп’янський, Лиманський, Торецький, який перейшов у Костянтинівський, Покровський та найбільш динамічний південно-донецький, де ворог від Курахового просунувся на 80 км та заглибився у Дніпровщину і захопив Гуляйполе на Запоріжжі. Карта бойових дій, фото: ЕспресоУ цьому ж році на 3-ох із 5-ти ділянок наші військові перехопили ініціативу: зачищаємо Куп’янський напрямок так, щоб окупанти не змогли знову зайти у місто, звільнили 98% окупованої Дніпровщини та організували концерт "Вівальді" на підступах до Лимана. На початку літа для нас відкрилось вікно можливостей і ми його почали використовувати. А враховуючи зростання наших спроможностей, то музика "Вівальді" та інші концерти триватимуть як мінімум всю осінь.    Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих і перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.

Про це інформує АSТRА.Зазначено, що після кількох вибухів у Ростові-на-Дону спалахнула масштабна пожежа, про що свідчать фото та відео, оприлюднені очевидцями. Підприємство, яке зазнало атаки, спеціалізується на перевалці нафтопродуктів для експорту. Воно також бере участь у забезпеченні російських військових пальним і приносить валютні доходи, які можуть використовуватися для фінансування війни проти України. Проєктна потужність об’єкта становить близько 2,5 млн тонн нафтопродуктів на рік.Зокрема, губернатор регіону підтвердив займання та повідомив про роботу ППО. За його словами, від вечора попереднього дня російські сили нібито збили понад 50 безпілотників. Уночі 9 жовтня безпілотники атакували хімічний завод у Тверській області, який виготовляє ракетне паливо, а також НПЗ поблизу Білгорода – там пожежа. Водночас БПЛА уразили Центр ліквідації міжконтинентальних балістичних ракет. 

Наземні дрони "Артану" за літо врятували 45 бійців і проїхали понад 4 тис. кілометрівПро це командир спецпідрозділу ГУР "Артан" полковник Віктор Торкотюк розповів Мілітарному.За словами Торкотюка, наземні роботизовані комплекси (НРК) спецпідрозділу за літо врятували з переднього краю 45 бійців і доставили 41 тонну вантажів. Розрахунки працювали на передовій у режимі нон-стоп.Загалом за літній сезон роботи подолали близько 4258 км. Вони забезпечували логістику, евакуацію поранених і транспортування окупантів, яких взяли в полон розвідники.Основним напрямком роботи спецпідрозділу наразі залишається Запорізький. Навесні та влітку 2026 року спецпризначенці "Артану" також брали участь в одному з етапів операції "Вівальді" на Лиманському напрямку.Сили оборони ліквідували ще 1420 окупантівГенштаб повідомив, що за добу 9 жовтня російська армія втратила 1420 вояк, а також 4 танки, 50 артсистем. Загалом з 24.02.2022 ворог втратив 1550910 особового складу.На фронті 9 жовтня відбулося 218 бойових зіткненьПро це повідомляє Генштаб ЗСУ станом на 08:0010 жовтня.Ситуація на основних напрямкахНа Північно-Слобожанському напрямку загарбники вісім разів атакували в районах Товстодубового, Малої Слобідки, Бачівська, Дорошівки, Бунячиного та Малої Рибиці.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 18 атак противника. На Куп’янському напрямку ворог двічі атакував у районах Новоплатонівки та Колісниківки.Вісім ворожих спроб просунутися зупинено на Лиманському напрямку в районах Новосергіївки, Новомихайлівки, Лимана та Новоселівки.На Слов’янському напрямку противник здійснив одну атаку в районі Озерного.На Краматорському напрямку минулої доби ворог штурмових дій не проводив.На Костянтинівському напрямку зафіксовано 16 атак. Окупанти вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Дружківки, Новоселівки, Іллінівки та Миколайпілля.На Покровському напрямку наші оборонці зупинили 22 атаки. На Олександрівському напрямку противник активних наступальних дій не проводив.На Гуляйпільському напрямку відбито дванадцять атак загарбників у районах Косівцевого, Різдвянки та Широкого.На Оріхівському напрямку наші захисники відбили одну атаку ворога в районі Приморського.На Придніпровському напрямку активних дій ворога не зафіксовано.На Волинському та Поліському напрямках ситуація без суттєвих змін. Ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Нагадаємо, щонайменше 20 російських офіцерів загинули після ракетного удару ЗСУ по Донецьку 26 серпня. Це найбільша відома втрата офіцерів російської армії від однієї атаки за час війни.

Під цим соусом росіяни ще до гіпотетичних переговорів, напевно, вимагатимуть не лише зупинки ударів по НПЗ, а й безпечного відвантаження через Новоросійськ.Проте все це – велика містифікація з розрахунком на вразливу публіку.Читайте також: Трамп заявив про "надзвичайно успішну" розмову з Путіним і домовленість постачати дизель РФ на світові ринкиТрохи цифр.Світове споживання дизелю (і порівнянного пального), за оцінками ринкових аналітиків, становить приблизно 4 млн тонн на добу. Ще раз — на добу! Тобто 300-500 тис. тонн на місяць – це 0,25-0,4%. Взагалі ні про що.Ні на які ціни ніде це вплинути в принципі не може!Водночас.Середньомісячний експорт дизелю зі США у 2025 році становив приблизно 5,1 млн тонн. Середньомісячний експорт у січні-липні 2026 р. становив 5,9 млн тонн (зростання 16%). Причому в липні експорт склав 7,4 млн тонн!Звідки такий приріст?Все просто до безглуздя. Наприклад.На початку 2026 р. Росія почала активно нарощувати постачання дизелю до Бразилії. Співвідношення російського дизелю до американського на бразильському ринку в січні 2026 р. було приблизно 4,5:1, а у квітні – 9:1. Росіяни тиснули ціною за непоганої якості.Американський експорт скорочувався: за перші чотири місяці 2025 року США поставили до Бразилії 1,065 млн тонн дизелю, а за аналогічний період 2026 року – лише 0,46 млн тонн (спад понад 57%). Були й суб'єктивні причини, але суть не змінюється.З травня картина принципово інша.У травні, порівняно з 2025 роком, США практично подвоїли постачання дизелю до Бразилії: з 244 тис. тонн до 448 тис. тонн. А в липні наростили з 381 тис. тонн до 906 тис. тонн. Тобто за липень поставили у 2 рази більше, ніж сумарно за перші 4 місяці року! Сумарно за травень-липень 2026 р. США продали до Бразилії 1 млн 939 тис. тонн дизелю. Роком раніше було 1 млн 155 тис. тонн. Зростання приблизно 68%.А що сталося?До травня набрала обертів українська кампанія з виносу російських НПЗ та портів. 8 липня Росія ввела жорсткі обмеження на експорт дизелю.Точного порівняння "тонна до тонни" за цей період немає, але навіть без точних цифр можна сказати: Україна винесла Росію з бразильського ринку дизелю в інтересах США. Що більш ніж повністю відповідає стратегії США щодо усунення сторонніх із західної півкулі.Плюс американці зараз заробляють шалені гроші. Коли Трамп замислився про запровадження обмежень на експорт дизелю, його миттєво переконали. І він почав тиснути на ЄС, G7 та… публічно схиляти Україну.Словесні ескапади президента США не повинні нікого вводити в оману. Трамп майстерно прикриває суть епатажем. Трохи прикрутивши експорт, він може залити США дизелем. Просто не хоче різати прибуток поважних людей.Читайте також: Угоду Трампа про дизель з РФ можна трактувати як фінансування тероризмуА що в Росії?За даними Guаrdіаn, у липні-серпні 2026 р. Росія закупила в Південній Кореї 176 тис. тонн нафтопродуктів, переважно дизелю. Ще приблизно 270 тис. тонн за ці ж два місяці Путін купив у Лукашенка. У Росії, навіть з урахуванням ударів, вистачає свого дизелю, але вони не справляються логістично.У 2025 році Росія (за офіційними даними) тільки морем (!) щомісяця експортувала в середньому 3,24 млн тонн дизелю. Що робить заяви про постачання якихось жалюгідних 300-500 тис. тонн просто сміховинними.Тому президент Володимир Зеленський абсолютно правий у твердженні, що українську делегацію використовували як ширму для угоди з Путіним.Питання в тому, які будуть наслідки.Трамп та його нафтові магнати точно не зацікавлені пускати російський дизель ні до Бразилії, ні до Європи. Дії України якраз повністю відповідають інтересам США.Бо зараз Трамп контролює весь потік із Перської затоки, плюс (українськими стараннями) тримає на короткому повідці Москву, ставши справжнім паливним гегемоном. Але визнавати це публічно – не комільфо.ДжерелоПро автора. Олексій Копитько, військовий аналітик, ексрадник міністра оборони України, координатор групи "Інформаційний спротив"Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Перша реакція: нецензурно.Рахую до 10. Читаю ще раз.Заважає російський драндулєт в небі.Друга реакція: ще більш нецензурно.Видихаю.Чую черги нашої ППО.Включаю раціо.США в 2025 році експортувала  62 мільйонитонн дизеля.Росія - 34.Фух...Дрон збили.Аналізую1. Оголошені  Трампом цифри - мізер, який ні на що не впливає.2. Через наші успішні атаки по НПЗ у цьому році Росія ІМПОРТУЄ дизель з Індії.Пес заспокоївся.Роблю висновок: Трамп розводить своїх виборців.Мільярд дерев!!!!300 тисяч тон!!!Сойдьомся посрєдінє!Ми з Владіміром знизимо ціну на паливо!Глобальна індукція популізму.Нічого нового у світі форумів миру.Хочемо миру?Мусимо спалити російський танкерний флот.ДжерелоПро автора. Юрій Луценко, український політик, державний діяч, військовослужбовець, екс-генераний прокурор, двічі міністр внутрішніх справРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це пише Ахіоs із посиланням на українського співрозмовника.Так, під час переговорів у Маямі 9 жовтня Кушнер і Віткофф пригрозили українській стороні, що США позбавлять Київ розвідданих, якщо він продовжить атакувати російські НПЗ.Також вони поінформували українців про заплановану розмову Трампа з Путіним щодо дизелю, адже глава Білого дому "вирішив рухатися вперед" після ігнорування його слів не завдавати ударів по нафті, сказав український чиновник.Натомість представник США заперечив це, сказавши, що "напади на нафтопереробні заводи завдають болю в Росії, але це також завдає болю США"."Зеленський неправильно оцінює ситуацію. Продовжуючи наносити удари по нафтопереробним заводам, він підриває добрі стосунки, які йому вдалося налагодити з Трампом за останні шість місяців", – додав американський чиновник.Трамп вважає удари по НПЗ та українській енергетиці "нерівноцінними"У матеріалі також йдеться: Зеленський заявляв про готовність припинити атаки на НПЗ, якщо Росія не обстрілюватиме українську енергетику. Натомість Трамп вимагав від Києва в односторонньому порядку зупинити удари, адже не вважав їх еквівалентними російським атакам на українську електромережу.Що відомо про домовленість Трампа і ПутінаПрезидент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив про "надзвичайно успішну" телефонну розмову з Володимиром Путіним. Він повідомив про домовленість, за якою Росія постачатиме дизельне пальне на світові ринки. Після цього Мінфін США оголосив про тимчасовий дозвіл на експорт російського дизелю. Зеленський розкритикував домовленості Трампа і Путіна. Він вважає, що українську команду "використовують просто як ширму".  

Про це розповів виконавчий директор Міжнародного реєстру збитків для України Маркіян Ключковський у проєкті "Євроінтеграція" з Юрієм Фізером на Еспресо та Slаwа.ТV.За його словами, у випадку з нерухомістю підтвердження права власності часто не потребує паперових документів. Якщо інформація про майно була внесена до державного реєстру прав на нерухоме майно, ці дані збереглися."Дуже часто, особливо, якщо йде мова про нерухоме майно, то не стільки документи потрібні, скільки запис у державному реєстрі права власності на об'єкти нерухомості", – пояснив Маркіян Ключковський.Він зазначив, що заявник може отримати доступ до відповідної інформації під час оформлення заяви через Дію.Якщо запису про майно в реєстрі немаєЗа словами Маркіяна Ключковського, навіть відсутність запису в державному реєстрі не означає, що людина не може подати заяву.Зокрема, це може стосуватися майна, право власності на яке оформили ще до запровадження відповідного державного реєстру у 2013 році.У такому випадку заявникам пропонують надати будь-які доступні матеріали та детально описати майно."Ми пропонуємо заявникам описати своїми словами, надати будь-які матеріали, будь-яку інформацію, будь-який опис, який пояснює, що саме за майно, яким вони володіли, як воно виглядало, з чого воно складалось і чому ця людина має право на подання заяви", - сказав виконавчий директор Реєстру збитків.Руйнування можуть підтвердити супутниковими знімкамиОкреме питання – як підтвердити сам факт знищення чи пошкодження майна, якщо людина була змушена терміново евакуюватися з окупованої території.Маркіян Ключковський наголосив, що багато людей у перші дні та тижні повномасштабної війни просто не мали можливості фотографувати пошкодження або збирати документи."Люди, які евакуювалися, особливо в перші дні і тижні війни з окупованих територій, вони не мали часу на збір папірців, документів, не фотографували руйнування, а тікали, як могли", - зазначив він.За його словами, Реєстр уже має досвід використання супутникових знімків для підтвердження руйнування будівель. Насамперед йдеться про житло на тимчасово окупованих територіях.Крім того, для підтвердження обставин можуть використовуватися й інші заяви до Реєстру. Наприклад, інформація про пошкодження сусіднього будинку або квартири може мати значення для підтвердження втрат.Ключковський закликав подавати заяви навіть за нестачі доказівВиконавчий директор Реєстру збитків окремо звернувся до людей, які не подають заяви через побоювання, що не мають достатньо документів."Якщо ви вважаєте, боїтесь і переживаєте, що у вас недостатньо матеріалів, недостатньо документів для подання заяви, не слід за це переживати. Заяву подати обов'язково потрібно", - наголосив Маркіян Ключковський.Він пояснив, що після подання заяви Реєстр може доповнювати інформацію доступними способами."Ми її спробуємо доповнити, збагатити чи супутниковою фотографією, чи інформацією з інших заяв", - сказав Маркіян Ключковський.За його словами, головне - надати якомога більше інформації про те, що сталося, навіть якщо частину обставин людина може описати лише власними словами."Такі заяви потрібно подавати, надаючи якомога більше докладної інформації, хоча би просто своїми словами про те, що сталося", - підсумував він.30 вересня повідомлялось, що Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України (RD4U), відкрив для подання заяв усі 43 категорії, передбачені його мандатом.

Про це в ефірі "Еспресо" та Slаwа.ТV в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському сказав польський експерт з питань міжнародної політики, надзвичайний і повноважний посол Республіки Польща в Україні у 2019–2023 роках Бартош Ціхоцький."Мета росіян – спровокувати ексодус. Мені здається, вони дуже помилково думають, що якщо впаде Київ, то українці будуть менш налаштовані захищатися, будуть тиснути на президента Зеленського, щоб він капітулював. Мені здається, це буде зовсім навпаки. Росіяни у відповідь на свої варварські атаки сконсолідують міжнародну підтримку України", – зазначив Ціхоцький.Він зауважив, що російські удари по цивільних об'єктах, медичних закладах і школах можуть викликати невдоволення навіть серед союзників Москви, зокрема Китаю. Водночас дипломат відзначив прогрес української протиповітряної оборони, яка вже збиває реактивні дрони."Мені здається, ЗСУ і протиповітряна оборона знайдуть спосіб протидіяти цій новій технології, новій якості російських атак. Але суспільству, звісно, буде складно", – наголосив він.Ціхоцький закликав Захід активніше перекривати постачання компонентів для російських дронівОкремо дипломат наголосив, що західні країни мають ефективніше протидіяти постачанню до Росії технологій та електронних компонентів, які використовуються для виробництва ударних безпілотників типу "Герань".За його словами, європейські служби та митниці мають можливості відстежувати такі поставки, однак необхідно активніше реагувати на підозрілі замовлення."Я не розумію, на п'ятому році війни: наші служби, митниці, я вже не кажу про розвідку, бачать, що компоненти тисячами йдуть кудись. Хтось замовляє в Нідерландах, у Швеції, у Великій Британії і так далі всю цю техніку, яка потім потрапляє в ці "Герані", і ви їх знаходите на своїй території.Я розумію, що формально торгівля таким обладнанням не під санкціями. Але ж усім зрозуміло, хто це замовляє. Якщо в заклад якоїсь оптоелектроніки потрапляє замовлення на десятки тисяч, хто це замовляє?" – зауважив Ціхоцький.Він підкреслив, що західні партнери мають не лише обговорювати використання заморожених російських активів, а й посилювати практичні заходи для ізоляції Росії."Чекати на ці заморожені активи Росії – це одна справа, а реагувати на те, що відбувається, і покращувати ефективність ізоляції Росії – це має відбуватися", – підсумував дипломат.Левова частка українців, які не розглядали Україну як безпечне місце для себе та своїх дітей, уже виїхала. Водночас за найгіршого сценарію, зокрема у разі масштабного знищення енергетики, може виникнути нова хвиля вимушеного виїзду. 

Про це повідомив т.в.о. Запорізької ОВА Михайло Семікін."Внаслідок удару по одній з багатоповерхівок частково зруйнований один із під’їздів. Обвалилися конструкції на рівні другого поверху", – написав він.З-під завалів вдалося дістати чоловіка та жінку.Відомо про пʼятьох загиблих. Серед них - двоє дітей. Водночас 10 людей зазнали поранень."Пошуково-рятувальні роботи на місцях ударів тривають. Під завалами ще можуть перебувати люди", – зазначив Семікін о 08:04.9 жовтня на півночі Рівненщини внаслідок російської атаки поранення дістали семеро людей, серед них четверо дітей. 13-річний хлопчик перебуває у важкому стані, усіх постраждалих госпіталізували.

Отже, дизельне пальне, про яке Трамп домовився з Путіним, практично гарантовано піде до Китаю та Індії.При цьому заявлені обсяги становлять менше одного відсотка добового світового споживання. А отже, на світові ціни на нафту чи ціни на американських заправках ця домовленість ніяк не вплине. Натомість Путін отримає додаткові гроші від продажу нафтопродуктів за поточними цінами, які зросли через війну, розв’язану в Ормузькій протоці. Невеликі гроші порівняно з масштабом російських проблем, але все ж таки гроші.Читайте також: Угоду Трампа про дизель з РФ можна трактувати як фінансування тероризмуНаразі це виглядає передусім як спроба переконати американських виборців, що адміністрація Трампа дбає про них і ціни на пальне. До проміжних виборів у США, які відбудуться 3 листопада, на ціни на нафту може вплинути лише відкриття Ормузької протоки. Навіть повна нормалізація відносин із Росією, тобто зняття американських та європейських санкцій, не здатна дати такий ефект за настільки короткий строк.Відтак, найімовірніше, у передвиборчій риториці дедалі частіше звучатиме теза: республіканський президент про все домовився, але ціни не впали через українські удари по НПЗ. Те, що за такого сценарію Україна стає співавтором перемоги демократів, наразі, виглядає, ніхто не бере до уваги. Хорошого в цьому мало. Але під час війни ніхто й не очікував, що все буде добре.Більше інформації для аналізу матимемо після завершення переговорів української делегації з американцями. Сподіваюся, тоді стане зрозуміліше, що саме відбулося, чим це зумовлено і чого від нас вимагатимуть у зв’язку з цим.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.

Фільм "Плем’я" зробив українського режисера Мирослава Слабошпицького знаковою фігурою у світі кіно. Сьогодні він готується знімати англомовний фільм "Rаdіоасtіvе" (Радіоактивні) з голлівудським актором Клайвом Оуеном і активно розробляє україномовний проєкт "Бог з машини" (Dеus ех mасhіnа) про захоплення Запорізької АЕС.В інтерв’ю Еспресо Слабошпицький розповів про фільми, які з'являються під час війни, про цінність своєї "фірмової візитівки" на все життя і про те, чому в кіно гроші – це можливості."Знімати про війну можна всім і завжди"Пане Мирославе, для України ця війна – величезна історична травма. Чи варто режисерам говорити про неї мовою кіно саме зараз, чи для справжнього осмислення потрібна дистанція?Знімати треба і зараз, і знімати треба також через дистанцію часу. Подивіться на світові війни: про них є підручники – коли почалася, яка була битва. А кіно фіксує ще й так звану оптику, тобто сприйняття людини саме в цей момент. Через п'ять років вона дивитиметься інакше, через десять – ще інакше.Про Другу світову є фільми, які зняті під час війни, одразу після неї, потім – фільми фронтовиків, а тоді – тих, хто не воював. Історій такого масштабу вистачає всім і завжди. Можливо, років через п'ятдесят з'являться комедії чи мюзикли про нашу війну. Масштаб настільки великий, що його намагатимуться осмислити і сучасники, і наступні покоління, у різних жанрах…Фільмів про російську агресію вже багато, і далеко не всі вони українські.Так, і це нормально. Наприклад, мій товариш Олів'є Сарбіль (Оlіvіеr Sаrbіl) – француз, який живе в США, військовий документаліст. В Україні він зняв фільм "Віктор". Зараз фестивалями йде бельгійський фільм "Мар'їнка". А ті ж хлопці з "Вавилону-13", мій близький друг Володя Тихий і вся ця команда, виросли з ютубівської документалістики часів Майдану в ціле кінооб'єднання. Вони фактично зафіксували літопис – від Майдану до сьогодні, із фільмами про АТО, про збиття МН17 ("Залізні метелики") і про повномасштабну війну.Це ще й чудова ілюстрація того, як змінюється сприйняття. Згадайте побиття студентів 1 грудня 2013-го. Всі казали "Боже, який жах", це бачив увесь Київ. Потім Небесна сотня – це було щось неможливе. А тепер загальних втрат ми навіть не знаємо, і ці цифри вже звучать інакше. Нові події трансформують нашу фізіологію мислення. Це, звісно, не прогрес, але саме тому важливо, щоб знімали всі: ті, хто воює, ті, хто воював, ті, хто дивиться збоку, і навіть, хто приїхав з "ситої і нудної" Європи.Напевно, ще один приклад – Шон Пен, який опинився в Києві в перші години повномасштабного вторгнення.Справді, тут дуже цікава історія, яку я чув від нього особисто. Шон і його товариш-документаліст, який, на жаль, уже помер, ще до війни обговорювали, мовляв, диви, актор-комік став президентом, чи може з цього вийти фільм? Вони потихеньку вивчали цю тему, і так вийшло, що в день нападу Шон опинився в Києві. З цього народився фільм "Suреrроwеr", який я всім раджу. І я думаю, що в Голлівуді в України немає потужнішого адвоката, ніж Шон Пен. Його погляд цікавий ще й тим, що це погляд не просто американця, а саме каліфорнійця, актора з іншим досвідом.Також зауважу, що в майбутньому можуть з'явитися й нові шари розуміння війни завдяки "окопній правді", яку ми зараз майже не бачимо. Мені якось телефонував знайомий, який після Бахмута списався з армії. Він розповідав про участь у спробі відбити Запорізьку АЕС – штурм, якого офіційно ніби й не було. Як у Ремарка про Першу світову: є окопна правда, є тема наркотиків, багато чого, що зараз не помітно.Для України ця війна вітчизняна, для Росії – загарбницька й імперіалістична; тому в оптиці зараз є певний пафос. Коли війна закінчиться, мине час, люди почнуть згадувати і, можливо, смішні історії теж. Американська мелодрама "Найкращі роки нашого життя" (1946) – про ветеранів після війни. Чому "найкращі"? Бо саме тоді минула їх молодість, було братство. І жахлива війна стала "найкращими роками". Така іронія."Одним з найщасливіших досвідів у моєму житті – спілкування з Шоном Пеном"Мирослав Слабошпицький та Шон Пенн, фото: fасеbооk.соm/slаbоshрytskіyВаша короткометражка "Орел" з Шоном Пеном увійшла до альманаху "Війна очима тварин". Чому було важливо говорити про війну з цієї точки зору?Це ще одна відповідь на те, що війни, у плані історій, вистачає всім. Йдеться не так про об'єктивні події, як про сприйняття. 99% людей значно менше шокує зображення людської насильницької смерті в кіно чи на телебаченні, ніж страждання тварини. Фейсбук же про котиків! Бомби, що зносять будинки – у новинах ми бачимо це з дитинства: Югославія, Лівія, Афганістан. Це фонова історія, поки вона не стосується тебе особисто. Наприклад, у моєму інституті навчався сербський однокурсник з Нового Саду. Він розповідав про бомбардування й бомбосховища, чесно, я тоді це слухав без інтересу, бо не мав цього емоційного досвіду.Натомість тварин завжди неймовірно шкода.Ідея альманаху належить моєму другові, продюсеру Олегу Кохану. Мета – звернути увагу на цей аспект. Не можна сказати, що він поза фокусом, бо існує величезна кількість волонтерів, які їх рятують, які загинули їх рятуючи… Та коли щодня гинуть люди, тваринам уваги завжди бракує.Хоча мій "Орел" – формально про орла, насправді він більше про героя Шона Пена. Новела певною мірою навіяна історією самого Пена. Ми знімали в Лос-Анджелесі: саунд-продюсер у ніч на 24 лютого записує звук орла в Чорнобильській зоні, де природа взяла своє, і саме тоді починається війна. Це алегорія того, як Шон раптом опинився в Києві. Наче інші декорації, але суть та сама.Чи було комфортно працювати з оскароносним актором?На сьогодні вже тричі оскароносним актором. Ця людина приголомшлива! Одним з найщасливіших досвідів у моєму житті було спілкування з Шоном Пеном на цих зйомках. Він справжній професіонал і один із найприємніших людей, яких я зустрічав. Сподіваюся, ми ще зробимо фільм разом."Чувак, який зняв "Плем'я"скрін з фільму "Плем'я", фото: fасеbооk.соm/slаbоshрytskіy"Плем'я" досі ваша найвідоміша робота. Чи не тисне на вас цей успіх?Усе дуже просто. У мене складне прізвище, яке важко людям вимовляти, а отримати "зірку" у фільм надзвичайно складно: вони щотижня отримують купу сценаріїв. Наприклад, коли ми звернулися до Клайва Оуена, ми надіслали йому сценарій і "Плем'я". Він подивився й погодився.Є й весела історія. Якось у Каннах ми сиділи в номері Шона Пена – я, Олег Кохан, продюсер Олексій Макухін. Одним словом продюсери зателефонували ввечері, а о шостій ранку я вже прилетів: Пен погодився зніматися у "Війні очима тварин" і хотів познайомитися з режисером. Люди заходили й виходили, атмосфера була чудова. Шон на правах господаря знайомив своїх друзів зі мною, але йому було важко вимовити моє прізвище, тож він казав: "Це чувак, який зняв "Плем'я". Бачили?". Тобто для світу я цей чувак, який зняв "Плем'я"! (Сміється.  – Ред.)Це як візитівка?І це дуже добре, бо 99% людей у моїй професії ніхто не пам'ятає. Вільям Голдінг написав багато книжок, але всі знають "Володаря мух". Завдяки "Племені" я став кимось. У кіно все зав'язане на комунікацію: ти не розсилаєш СV. Коли когось питають: "Цікаво було б попрацювати з таким-то". Той відповідає: "А хто це?". А йому кажуть: "Чувак, який зняв "Плем'я". Цей титул вже ніхто в мене не забере.Про майбутнє кіно та чому українські фільми в "спотлайті"фото: fасеbооk/slаbоshрytskіyЯк ви оцінюєте трансформацію українського кіно за останні роки? І що таке "українське кіно" сьогодні?Це розмова на багато годин, бо складно відділити українське кіно від світових тенденцій. А майбутнє кіно, яке я любив, для мене загалом безрадісне. Чому? Бо в нас є айфони! Як казав "видатний філософ сучасності" актор Тімоті Шаламе, кіно стане нішевим, так само, як балет чи опера. За це, як ви пам’ятаєте, Шаламе нещодавно дуже критикували.Подивіться на книжки: колись їх переписували монахи, читання було чимось священним. Тепер люди читають більше з екранів, ніж раніше, але книжок майже ніхто не читає – хіба вузьке коло любителів паперу, як гурток філателістів. Те саме з кіно. Був досвід колективного перегляду в темряві: нові боги, яких більше ніде не побачиш! Потім телебачення. Тепер у кишені вся Вавилонська бібліотека. Мій дідусь, ветеран війни, отримав квартиру з дисковим телефоном, і сусіди приходили телефонувати. А мій телефон – це що завгодно, але не телефон у тому старому сенсі, бо це кінотеатр з безлімітною кількістю фільмів, музичний центр з безлімітною кількістю музики і так далі. Покоління, що народжується з телефоном у руках, уже не відчуває того дива рухомої картинки.Та кіно завжди мінялося – зі звуком, кольором, телебаченням. Тому я думаю, що попереду нова цікава трансформація, яка принесе й трагедії, і народження чогось нового. Наприклад, голлівудський інститут зірок уже сходить нанівець.А Україна рухається в цій тенденції?Так чи інакше. Після відновлення незалежності кіно у нас певний час не було: радянського вже нема, а українського ще нема, тому кілька поколінь втрачено. Тепер Україна виробляє величезну кількість фільмів. Як в усьому світі: щось поганої якості, щось гарне; одні речі залишаться назавжди, інші ніхто не побачить, крім родичів творчої групи і то не факт. У цьому сенсі українське кіно стало частиною світового, хоч із своїми якимись національними особливостями. Том це ні краще, ні гірше.Є ще одна важлива річ – "sроtlіght". Україна зараз в центрі уваги, на превеликий жаль: краще б її там не було. Мстислав Чернов у промові на "Оскарі" вдало сказав, що волів би, щоб цього ніколи не було… Але маємо те, що маємо. Хай там як, українське кіно має великий кредит цікавості й довіри. До речі, відбірники фестивалів переглядають тисячі фільмів, і раніше стрічки з України просто не відкривали. Саме після "Племені" почали зазирати у наше кіновіконечко і тепер з війною регулярно це роблять.Одним словом усе циклічно. Я пам'ятаю хвилю інтересу до югославського кіно, коли там була війна: на кожному фестивалі був югославський фільм. Це не робить ті фільми апріорі кращими чи гіршими, просто від початку була увага. Для багатьох українських фільмів це добре: їх помітили. Але потрібно, щоб це ще й відбулося, тобто пройти всі ці моменти, щоб потрапити на фестиваль і зарекомендувати себе."Ми мовчали, як партизани, Клайд Оуен все розповів"Клайв Оуен в ролі детективів Сема Спейда в мінісеріалі "Мосьє Спейд", фото: соцмережіМинуло вже чимало часу від вашого останнього повнометражного ігрового фільму, над чим зараз працюєте? Кілька місяців тому багато говорили про ваш новий фільм "Радіоактивні", який довкола теми Чорнобиля і в ньому буде голлівудська зірка Клайд Оуен. Чи можете розповісти, як йде робота над ним?Загалом кіно влаштоване як венчурний бізнес. Ти зробив фільм, мав успіх, визнання – ти на певному рівні. Але наступний фільм ти знову починаєш практично з нуля, зі сценарію. Це така діяльність.Так, я зараз працюю над кількома проєктами, зокрема, і фільм "Радіоактивні".З Оуеном ми говорили. Він прочитав сценарій і погодився. Саме Оуен анонсував це першим, хоча ми мовчали, як партизани. (Сміється.  – Ред.) Зараз готуємося, обираємо натуру. Більше деталей поки не можу розповісти.Це фільм не про Чорнобильську катастрофу 1986 року – про неї, здається, вже все знято. Мене цікавлять більше, скажемо, наслідки. У зону я вперше потрапив у 1995-му, востаннє – років п'ять-шість тому. Раніше розробляв проєкт, який мав назву "Люксембург". Чому така назва? Бо територія зони зіставна з територією герцогства, і це ніби окрема держава, якщо не планета. Там місце ядерної катастрофи, повна атмосфера апокаліпсису: Прип'ять, що поросла лісом, і поруч новобудови, заводи з переробки ядерних відходів, саркофаг… Змінювалися покоління ліквідаторів – мінялася історія держави в державі. "Радіоактивні" – це про людей з атомної галузі. Події фільму відбуваються в Чорнобилі.До речі, про старі-нові проєкти. "Видавництво Старого Львова" випускає нову книжку у серії "Новітня класика" – "Сталінка. Богемна рапсодія" Олеся Ульяненка. З Ульяненком мене пов’язує багаторічна дружба і кілька років тому разом з Володимиром Тихим ми створили документальний фільм "Олесь Ульяненко. Без цензури", який, думаю, добре показує справжнього Олеся. Так от, з нагоди випуску книжки, у Львові покажуть наш фільм. Представлятиме його вокаліст гурту "Мертвий півень" Юрій Рокецький. Показ "Ульяненко: без цензури" буде 13 жовтня о 18:30 у Львові у арт-центрі "Дзига". Тож, запрошую всіх, кого цікавить література і кіно (деталі за посиланням).Знаю, що ви працюєте зараз також над фільмом "Бог з машини" (Dеus ех mасhіnа), знову пов'язаним з АЕС, але запорізькою. Чому ця історія вас зачепила?Я займався Чорнобильською зоною з 1995 року, літав там на вертольоті. Можу написати книжку про те, скільки разів там був! Скажу більше – для роботи над фільмами у Чорнобилі я навіть здобув освіту дозиметриста!Тож, як журналісти знають одне одного, чи кіношники, так само атомники знають один одного за цією відомою теорією рукостискань. Ось так через знайомого атомника я познайомився з іншим, чий фах – це, фактично, утилізація атомних станцій, маю на увазі ядерних відходів. Він раніше працював на Запорізькій АЕС до окупації. Ми просто поговорили про її захоплення. Потім ще раз. Він познайомив мене з іншими, і склалося велике коло людей, що пережили окупацію станції і я безпосередньо спілкувався з ними. До речі, так я працював і над "Плем'ям", яке обростало живими історіями різних людей, перш ніж було втілено.Для мене це як вірш: відчув натхнення – і зробив рівно стільки, скільки було натхнення. Розмова на годину-дві, якась деталь, що тебе надихнула і ти вкладаєш її в історію. Перший драфт уже має 80 сторінок. Мені страшенно подобається цей сценарій! Паралельно йдуть розмови про фінансування. Усі мої проєкти англомовні, крім "Окупації". А цей – україномовний. Я собі так жартую, що "Dеus ех mасhіnа" мій оскароносний фільм у категорії іншомовних.Що б зняв за необмежений бюджет і п'ять фільмів на вихіднісцена з фільму "Громадянин Кейн" (1941), фото: скрін з трейлераПане Мирославе, уявіть необмежений бюджет і повну свободу дій.  Що б ви зняли?Обов'язково зняв би ще один фільм із Шоном Пенном, якби було фінансування! У мене є портфель сценаріїв, і все впирається у фінанси. Зняв би фільм "Тигр", сценарій, який раніше написав, потім "Бог з машини" і "Радіоактивні", а якщо залишиться щось і "на здачу" – взявся б робити щось наступне. Я б усе витратив: у кіно гроші – це можливості. Чим більше грошей, тим якісніше можна зробити фільм.Напевно, найскладніше питання: чи можете назвати ваші топ-5 фільмів?Що ж, у мене, напевно, п'ять тисяч улюблених фільмів! Тому це скоріше п'ять, які я раджу подивитися на вихідних:"Догвіль" Ларса фон Трієра. Проходить багато часу, а я все одно його називаю. Мабуть, це мій найулюбленіший. Моя дружина теж це може підтвердити;"Потвори" Тода Браунінга. Цей фільм було заборонено, його дозволили показувати лише в 1960-х, і такий фільм сьогодні неможливий. Дивитися його тепер трохи смішно, але він глибоко вразив мене;"Незворотність" Гаспара Ное. Я побачив його в Санкт-Петербурзі в Будинку кіно, і це було потрясіння! Вже пізніше ми з Гаспаром особисто розмовляли про "Плем'я" й "Незворотність" – і ця зустріч для мене особлива, і цей фільм пам’ятний;"Реслер" Даррена Аронофскі. Я знайомий з Дареном, він фантастична людина, ми разом розробляли фільм "Тигр", що чекає свого часу. А "Реслер" – мій улюблений його фільм;"Громадянин Кейн" Орсона Веллса. Це кіно довго вважалося найкращим фільмом усіх часів. Коли я передивлявся його кілька років тому, то побачив цей факт: фільм не застарів – це дійсно основа у плані кіномови, яку варто подивитися.Напевно, це ті фільми, які вплинули на мою кіномову, на формування мене як художника. Не знаю, чи має кожен їх подивитися, бо, можливо, людям простіше знайти уривки в ТіkТоk чи якісь рекомендації. Але це мої п'ять, які раджу на вихідні.Читайте також: Лінгвістичний детектив: в Україні знімають документальний фільм про вбивство Ірини Фаріон

Про це в ефірі програми "Тепер Головне" на "Еспресо" заявила депутатка Київської міської ради Зоя Ярош.За її словами, спочатку план стійкості Києва передбачав майже 69 млрд грн видатків. У документі визначили, які роботи фінансуватиме місто з місцевого бюджету, а які має забезпечити центральна влада. Згодом план переглянули, скоротивши загальну суму до 37 млрд грн. Оновлений варіант затвердила Київрада, а пізніше – Рада національної безпеки і оборони України."Незважаючи на те, що план ще не був затверджений, місто Київ розпочало всі роботи. Видатки, які залежать від міста, були затверджені Київською міською радою. Їх заклали в бюджет як внески до статутного фонду "Київтеплоенерго", адже саме це підприємство є найбільшим виконавцем плану стійкості столиці", – пояснила Ярош.Вона додала, що місто також шукало додаткове фінансування, зокрема зверталося по кредити до двох державних банків та Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Це мало забезпечити безперервне виконання робіт.Водночас, наголосила депутатка, ані міська, ані центральна влада не виконали взятих на себе зобов’язань повністю."Якщо говорити відверто, то ні місто Київ на 100% не впоралося з виконанням взятих на себе зобов’язань, ні центральна влада на 100% не виконала своїх. Певні роботи виконуються вперше, немає відповідного досвіду. Це не прості генератори на 6 кВт, які можна знайти в наявності. Йдеться про досить потужне обладнання, яке потрібно замовляти заздалегідь і чекати на його виготовлення. Крім того, є проблема з нестачею робітників", – зазначила Ярош.За її словами, причин, які ускладнюють реалізацію плану стійкості, чимало. Проте зараз важливо не шукати винних, а визначити, які роботи ще можна встигнути виконати."Зараз точно не час просто шукати винних. Треба чесно визнати, що ніхто не впорався на 100%, і спільно знайти, що ми зможемо максимально встигнути зробити зараз", – підсумувала депутатка Київради.У Києві облаштовують пункти незламності в Оболонському, Подільському та Святошинському районах. Таке рішення ухвалили через складну ситуацію з електропостачанням після російських атак на енергетичну інфраструктуру.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес 5 жовтня призначив дострокові парламентські вибори на 29 листопада — приблизно на вісім місяців раніше запланованого терміну. Рішення стало наслідком провалу урядових заходів щодо житлової кризи та відсутності стабільної парламентської більшості. Голосування на дострокових виборах відбудеться 29 листопада. Чому Санчес оголосив дострокові вибориЧергові вибори в Іспанії мали відбутися у 2027 році, однак уряд Санчеса вирішив не чекати завершення терміну повноважень парламенту.Безпосередньою причиною стала поразка уряду в Конгресі 2 жовтня, коли депутати відхилили два декрети, спрямовані на боротьбу з житловою кризою. Перший документ передбачав, зокрема, посилення захисту орендарів, обмеження виселень, регулювання сезонної оренди та обмеження спекулятивних операцій із житлом. Другий декрет, який передбачав продовження орендних договорів. Проти заходів голосували, зокрема, Народна партія (РР), ультраправі "Вокс" (Vох) і каталонська Junts.Особливо важливим стало рішення Junts, підтримка якої неодноразово була необхідною для уряду меншості Санчеса. Цього разу партія відмовилася підтримати житлові заходи, заявивши, що вони можуть погіршити ситуацію на ринку.Житлова криза стала головною темою виборівПровал урядових декретів відбувся на тлі гострої житлової кризи. За даними Банку Іспанії, дефіцит житла в країні становить близько 750 тисяч квартир і будинків і може перевищити 1 млн до 2028 року. Середня орендна плата становить близько 1 176 євро на місяць — це приблизно 98,7% середньої місячної зарплати молодої людини в Іспанії, за даними Молодіжної ради країни.Суспільне невдоволення посилилося після виселення 87-річної Марікармен Абаскаль із її житла в Мадриді. Її історія стала одним із символів житлової кризи та спровокувала протести. Після провалу житлових декретів найбільші профспілки Іспанії UGТ і ССОО оголосили про загальний страйк 11 листопада — за 18 днів до виборів.Уряд Санчеса після розпуску парламенту знову виніс житлові заходи на розгляд. Вже 6 жовтня Кабмін затвердив пакет із 21 заходу, серед яких податкові пільги для орендарів, стимули для власників, які здають житло за доступною ціною, а також фонд на 10 млрд євро для безвідсоткових позик до 50 тис. євро на придбання першого житла. Окремо передбачені 280 млн євро гарантій для будівництва індустріального житла та 400 млн євро підтримки соціального житла.Однак тепер ці рішення має розглядати Постійна депутатська комісія, оскільки парламент уже розпущений.Чого очікують від виборівНаразі опитування показують перевагу Народної партії над партією прем’єра Санчеса – Іспанською соціалістичною робітничою партією. За опитуванням від 22 соціологічних компаній, який розрахувало іспанське суспільне мовлення RТVЕ, Народна партія може отримати 137 місць у 350-місному Конгресі, Іспанська соціалістична робітнича партія — 104, "Вокс" — 65, а "Сумар" — 10.Для порівняння, на виборах 2023 року Народна партія отримала 137 мандатів, ІСРП — 121, "Вокс" — 33, а "Сумар" — 31. Тобто в нинішніх опитуваннях головна зміна відбувається не стільки в результаті Народної партії, скільки у зростанні "Вокс" та одночасному ослабленні соціалістів.Найважливіше — "Вокс" може стати партнером Народної партії після виборів. Лідер Народної партії Альберто Нуньєс Фейхоо заявляв, що хотів би сформувати однопартійний уряд, однак допускав домовленості з "Вокс", якщо результат виборів не дасть його партії самостійної більшості. За нинішніми опитуваннями саме їхня сума перевищує необхідні для більшості 176 місць.Водночас "Вокс" уже співпрацювала з Народною партією на регіональному рівні. Якщо ж після листопадових виборів представники партії Абаскаля увійдуть до центрального уряду, це може стати першою участю ультраправої політичної сили в уряді Іспанії після смерті Франсіско Франко у 1975 році.Політично "Вокс" орієнтується на європейські праві та націонал-консервативні сили. Партія входить до "Патріотів за Європу" — європейського об’єднання, до якого також належить угорська партія Віктора Орбана. "Вокс" виступає за жорсткішу міграційну політику, зниження податків, посилення центральної влади та обмеження повноважень автономних регіонів. Після початку повномасштабного вторгнення Росії "Вокс" засудила російську агресію та підтримувала військову й гуманітарну допомогу Україні. Водночас останніми роками партія критикує окремі рішення ЄС щодо санкцій проти Росії та політики підтримки України й виступає за переговори про завершення війни.Тому в разі формування уряду Народної партії за участю "Вокс" важливими будуть не лише внутрішні питання — міграція, житло чи податки, — а й те, як зміниться зовнішньополітичний курс Іспанії всередині ЄС.Що пропонують фаворити опитувань — Народна партіяНародна партія на чолі з Альберто Нуньєсом Фейхоо — правоцентристська консервативна сила, яка нині очолює рейтинг опитувань. Серед її основних тем — економіка, зниження податків, житло, міграція та посилення державних інституцій.Фейхоо обіцяє будувати близько 250 тисяч нових помешкань на рік, спростити містобудівні процедури та швидше залучати землю під забудову. Партія також пропонує податкові пільги й державні гарантії для молодих людей, які купують житло.Цей підхід відрізняється від політики уряду Педро Санчеса, який робить більший акцент на регулюванні орендного ринку та захисті орендарів. Народна партія, навпаки, критикує частину обмежень для власників житла та вважає, що збільшення пропозиції помешкань має бути основним способом зниження цін.Саме спільні позиції щодо міграції, податків, житла та ролі держави стали однією з основ співпраці Народної партії та "Вокс" на регіональному рівні.У зовнішній політиці Народна партія позиціонує себе як проєвропейська та проатлантична сила. Вона виступає за посилення ролі Іспанії в ЄС і НАТО, збільшення європейських оборонних спроможностей та зміцнення зовнішніх кордонів ЄС.Щодо України Народна партія підтримує її військову та політичну підтримку з боку Іспанії й ЄС. Фейхоо пов’язує допомогу Україні з безпекою самої Європи та виступає за активнішу участь Іспанії у спільній європейській оборонній політиці. Партія також критикує уряд Санчеса за недостатню, на її думку, активність у питаннях європейської безпеки.Таким чином, хоча Народна партія та "Вокс" мають спільні позиції щодо міграції, податків і частини внутрішньої політики, у питаннях ЄС та зовнішньої політики між ними є помітна різниця. Народна партія залишається чітко орієнтованою на ЄС, НАТО та трансатлантичні відносини, тоді як "Вокс" тісніше співпрацює з правими європейськими силами, зокрема угорським «Фідесом» Віктора Орбана.

Про це в ефірі Еспресо у програмі "Тепер Головне" сказав політолог Олег Саакян.За його словами, сценарій, за якого Росія погодиться на енергетичне перемир'я в обмін на послаблення американських санкцій, залишається малореалістичним. Однак ризики такої домовленості зберігаються через позицію президента США Дональда Трампа та його оточення."Жодних гарантій немає, і це робить такий сценарій малореалістичним. Але певна реалістичність його зберігається саме через Трампа і його оточення. Ми не можемо бути абсолютно ні в чому певними, бо навіть найадекватніші ідеї часто й густо можуть знаходити відгук у кабінетах Вашингтона. Тому наразі, на жаль, існують певні ризики.І ви абсолютно праві щодо гарантій відновлення бойових дій. Адже повернути санкції — це тривалий політичний процес, а зірвати перемир'я, направивши ракету, — питання хвилин, навіть не годин. Це абсолютно неспівмірні речі", — зазначив він.Співрозмовник наголосив, що санкції є інструментом стратегічного тиску на Росію, тоді як перемир'я в енергетичній сфері — лише тактичний крок. Тому, на його думку, неприпустимо обмінювати довгострокові важелі впливу на Москву на тимчасові поступки."Санкції — це стратегічний тиск на Росію, а перемир'я в енергетиці — секторально-тактичний крок. Тому не можна допускати, щоб стратегічні одиниці на шаховій дошці розмінювалися на тактичні преференції. Усі ці роки вдавалося цього не допустити. Тому є непоганий шанс і підґрунтя для того, щоб і наразі подібного розміну не відбулося", — пояснив він.Водночас більш реалістичним співрозмовник вважає можливе перемир'я на морі. На його переконання, дотримання таких домовленостей може забезпечуватися балансом сил між сторонами."Я більш реалістично налаштований щодо перемир'я на морі, бо воно може гарантуватися балансом сил. Ми бачимо, що є певний вогневий паритет. І коли сторони тримають одна одну на прицілі револьвера, тоді є можливість гарантувати дотримання Росією цих правил", — зауважив він.Натомість у випадку з енергетичним перемир'ям Москва, на думку експерта, прагне створити асиметричні умови, за яких Україна та її партнери надаватимуть Росії значні поступки, а натомість отримуватимуть лише обіцянку припинити удари по енергетичній інфраструктурі."Росія недарма порушує тему зняття санкцій, бо хоче вибудувати асиметричну позицію. На одній шальці терезів з боку України буде купа преференцій для Росії, а на іншій Росія покладе виключно припинення ударів, наприклад, по енергетичній інфраструктурі. Простіше кажучи, вона хоче дуже дорого продати цю поступку", — наголосив він.За словами співрозмовника, Москва може розраховувати на те, що Трамп зацікавлений продемонструвати хоча б якийсь результат у питанні завершення російсько-української війни напередодні виборчого періоду у США.Водночас він вважає, що нездатність Трампа виконати обіцянку завершити війну за 24 години вже підриває його авторитет. Однак саме досягнення домовленостей щодо російсько-української війни навряд чи стане вирішальним чинником для американських виборців."Теза про те, що Путін довгий час водить Трампа за носа, а ми вже два роки слухаємо від Трампа про те, як він за 24 години завершить російсько-українську війну, достатньо серйозно підважує його імідж. Водночас це рішення з погляду електоральних балів направду мало що йому принесе, бо питання російсько-української війни навіть не входить до п'ятірки, не те що до трійки ключових питань, які важливі для американського виборця під час вибору між кандидатами від Республіканської та Демократичної партій", — підсумував він.Президент США Дональд Трамп заявив про "надзвичайно успішну" розмову з російським лідером Володимиром Путіним. За його словами, Росія має поставити сотні тисяч тонн дизельного палива на американський і світовий ринки. Володимир Зеленський відреагував на цю домовленість.

Про це в етері програми "Що далі?" розповів Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції. Він прокоментував цю ситуацію та оцінив перебіг справ НАБУ.За словами Шабуніна, НАБУ і САП оперативно спрацювали у справі Мудрої: від моменту ймовірного вчинення злочину до вручення підозри минуло близько двох місяців. Водночас він наголосив, що розслідування триває, а справу ще не передали до суду."Це очевидно незаконні гроші, які були перераховані як застава. І яке системне рішення? Півроку в парламенті лежить законопроєкт, який зобов'язує оприлюднювати прізвища тих, хто вносить заставу. Чому це важливо? Бо той, хто вносить заставу, не просто дає гроші, він ніби гарантує суду слідству, що той, за кого він вніс заставу, виконуватиме свої процесуальні обов'язки. То жінка, яка крала приставки, буде це гарантувати? Чи чоловік з несплаченою комуналкою? Усе це фейкова історія, і недарма народні депутати дуже бояться, щоб суспільству стало зрозуміло, хто ці гроші вносить", – зазначив Шабунін. На його погляд, ці гроші мають непідтверджену законність походження. Попри це і "Форест Гамп", і "Феміда" динамічно просуваються і наразі немає ознак, що вони не дійдуть до суду."Не пригадую, чесно кажучи, справ антикорупційного бюро і антикорупційної прокуратури, де була б вручена підозра, обраний запобіжний захід, а потім справа не пішла б до суду. Хіба що за угодами. Тим більше, коли йдеться про заступницю голови офісу президента: якби хлопці мали сумніви, вони б навіть підозру не вручали", – пояснив він.Ймовірний фігурант іншої справи, "Карфаген", колишній генпрокурор Руслан Кравченко, разом із дружиною, після втечі з України, зареєструвався у Відні. Саме його в межах свого розслідування шукав журналіст Михайло Ткач у момент, коли його затримали австрійські правоохоронці. Віталій Шабунін припускає, до затримання причетні дорогі адвокати, які підготували документи у справі заздалегідь."Раніше проблем із Михайлом у австрійських правоохоронців не було. Тепер вони з'явилися. І це не просто якийсь невідомий журналіст, це лауреат багатьох європейських журналістських премій. Тобто це не може бути просто так. Щось відбулося. Моє припущення: спрацювали адвокати когось із тих, хто ховається в Австрії і від правосуддя, і від Михайла", – каже Шабунін. 

Трамп прийняв партнерську угоду з Путіним: "Я щойно завершив надзвичайно успішні переговори з президентом Росії Володимиром Путіним, протягом яких ми домовились, що Росія поставить понад 300 000 тонн дизельного пального негайно — на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн протягом листопада, а ще 1 000 000 тонн одразу після цього".Мотив зрозумілий. Збити ціну на дизпаливо перед виборами до Конгресу. Тільки від цього не легше нам. Бо гроші, отримані за це пальне підуть на знищення українських міст. По суті, це можна розцінювати як фінансування тероризму. Дуже сподіваюсь, що наступний Конгрес почне з цього. Другий момент. Впевнений, що від нас на переговорах тепер будуть вимагати припинення будь-яких ударів по російських НПЗ та танкерах, які везтимуть цю та іншу нафту по світу. І третій момент. Після цього рішення очевидно, що Трамп не введе в дію закон Грема-Блюменталя. І пояснить це необхідністю відстоювати національні інтереси. Ще одна тека для потенційно демократичного Конгресу. Читайте також: Трамп заявив про "надзвичайно успішну" розмову з Путіним і домовленість постачати дизель РФ на світові ринкиЩо робити в цій ситуації нам? 1. Максимально тягнути час з відповідями на пропозиції, які сьогодні та завтра Віткофф та Кушнер запропонують нам. Бо певні емоції можу собі дозволити хіба я, але не люди, які представляють на офіційному рівні Україну. Треба прораховувати наслідки будь-якого демаршу.  2. Українські дипломати мають донести, зокрема, до республіканців-яструбів через розрахунки нікчемність цих угод з Путіним. Обіцяні Росією 100-125 тис. барелів на добу — це мізерні обсяги для світового ринку, які суттєво не знизять ціни, але дадуть Кремлю до $10 млрд додаткових доходів. 3. Має бути посилений дипломатичний тиск на Конгрес через "Тимчасовий статус" цієї угоди, це передбачає потенційну її зміну одразу після виборів до Конгресу. Це можна зробити через таких законодавців, як Роджер Вікер чи Кевін Крамер, щоб заблокувати будь-яке продовження цієї ліцензії.4. Попри потенційний тиск, доцільно продовжувати удари по російській паливній інфраструктурі. Якщо російські НПЗ фізично не зможуть виробляти дизель для експорту в США, угода Путіна та Трампа розвалиться сама собою через невиконання Москвою зобов'язань. 5. Через провідні американські ЗМІ потрібно підсвітити конфлікт інтересів і продемонструвати американському виборцю, що зняття санкцій з російської нафти може бути пов'язане з бізнес-вигодою конкретних осіб, а не з інтересами нацбезпеки США. Звичайно, це треба робити не через офіційне представництво. В США у нас є велика українська громада, яка здатна цим зайнятися. 6. Рішення Вашингтона створює небезпечний прецедент обходу санкцій, який Росія намагатиметься масштабувати на Європу. Тому потрібно активізувати роботу з ключовими європейськими столицями (Париж, Берлін, Варшава, Брюссель) для створення жорсткого "санітарного кордону" навколо європейських санкцій. Європа має сісти у наш човен. Бо якщо проковтне — вона наступна. 7. Україні необхідно терміново ініціювати непублічні (або напівпублічні) переговори з Саудівською Аравією. Нам слід підсвітити для Ер-Ріяда ризики того, що сепаратна угода США та Росії руйнує вплив ОПЕК на світовому ринку. Координація дій із саудитами може дозволити використати їхні дипломатичні та економічні важелі, щоб змусити Росію дотримуватися обмежень видобутку, що фактично нівелює вигоду від нової американської ліцензії.Ну й останнє. Ми проґавили спростування тези Адміністрації Трампа, що українські удари по російських НПЗ є причиною стрибків цін на американських АЗС. Це теж можна записати в найближчий оперативний план. ДжерелоПро автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це в етері програми "Що далі?" заявила юристка та політична експертка Оксана Ставру.За її словами, країна приваблює заможних людей високим рівнем життя, безпекою та дотриманням прав людини. Водночас непрозорість окремих механізмів створює можливості для приховування походження статків."Давно існують цілі мережі фірм, які спеціалізуються на купівлі нерухомості в Австрії, зокрема для російських олігархів. Українські корупціонери й олігархи приєднуються до них. Тут уже створена, я б сказала, певна власна інфраструктура з адвокатських фірм, які надають відповідні послуги людям, що мають статки і хочуть їх приховати", – каже Оксана Ставру. Вона зазначає, що в судовій системі та правоохоронних органах Австрії практично розмите враження про те, як функціонують такі держави як Росія, Україна, Молдова тощо. Тому українським корупціонерам у суді вдається пояснювати, що його переслідують з політичною метою."Можна підкинути неправдиву інформацію, дуже легко навести правоохоронні органи на неправильний слід і направити групу захоплення, яка накидається на невинних людей", – каже юристка.Вона називає Автрію столицею російських шпигунів та пояснює: яскравим прикладом цього твердження є історія відомого журналіста-розслідувача Христо Грозєва, який прожив у Відні майже 20 років, але у 2023 році був змушений залишити місто після того, як стало відомо про стеження за ним з боку російських шпигунів. Серед них, за його словами, були австрійські громадяни. Сам Грозєв тоді зазначав, що в Австрії, зокрема у Відні, російських шпигунів, інформаторів і публічних осіб більше, ніж поліції."Вони є і в поліції, і в інших державних органах. За записаними нормами, журналістська діяльність обмежується виключно правовим порядком, і для журналістів-розслідувачів є можливість працювати. З іншого боку, ця особлива поблажливість, цей легкий проросійський сантимент призводить до подвійних стандартів у поводженні саме з росіянами та, можливо, з представниками інших країн", – каже Оксана Ставру.Коментуючи затримання українських журналістів Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка у Відні, Оксана Ставру також звернула увагу на суспільний резонанс цієї справи. За її словами, про інцидент писали австрійські медіа, зокрема Dеr Stаndаrd, а журналісти висловлювали протести. Експертка додала, що біля Міністерства внутрішніх справ Австрії відбулася спонтанна демонстрація за участю українців та австрійців, зокрема представників громадської ініціативи "Австрійці для українців".За словами Оксани Ставру, ситуація викликала обурення в австрійському суспільстві через контраст між труднощами в протидії російському шпигунству та жорсткими діями правоохоронців щодо журналістів-розслідувачів.

Заяву Зеленський зробив у коментарі журналістам. Зеленський розкритикував рішення СШАПрезидент України розкритикував рішення США дозволити Росії експортувати дизельне пальне. Він заявив, що це принесе Москві додаткові гроші на продовження війни проти України.За словами президента, українська переговорна команда перебуває у Флориді, де протягом двох днів проводить переговори з американською стороною щодо завершення війни або принаймні припинення вогню. Одним із можливих перших кроків він назвав енергетичне перемир'я.Водночас, як зазначив Зеленський, саме під час цих переговорів президент США Дональд Трамп розмовляв із Володимиром Путіним і домовився про можливість експорту російського дизельного пального."Це додаткові гроші на цю війну. Це додаткові гроші на ці страждання проти нас, безумовно. Це підживлює тільки Путіна і дає йому можливість воювати тільки більше", – заявив Зеленський.Він додав, що гроші від експорту російського пального, незалежно від їхнього обсягу, зрештою спрямовуватимуться на війну проти України."Я вважаю, що нашу команду використовують просто як ширму. І це точно не чесно. Це точно не по-партнерськи. І це, на мій погляд, слабке рішення", – наголосив президент.Перед цим Зеленський також прокоментував домовленість президентів у соцмережах. "Подарунки Путіну не спрацюють на мир і будь-яку користь для цивілізованого світу. Росія "віддячить" за дизель подальшим терором та підлостями", – написав він.Та додав, що дозвіл Росії продавати нафтопродукти – це інвестиція у війну, яку треба закінчити, а не продовжити. Потрібна реальна деескалація з Росією і в дзеркальному форматі.Зеленський наголосив, що Україна розраховує на справедливу підтримку Америкою українців і сильну розмову Сполучених Штатів з Росією. Що відомо про домовленість Трампа і ПутінаПрезидент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив про "надзвичайно успішну" телефонну розмову з Володимиром Путіним. Він повідомив про домовленість, за якою Росія постачатиме дизельне пальне на світові ринки. Після цього Мінфін США оголосив про тимчасовий дозвіл на експорт російського дизелю.

 Так, в етері програми "Що далі?" на Еспресо, заявила медіаюристка Людмила Панкратова.За словами експертки, обставини затримання Ткача та Бондаренка потребують ретельного розслідування. Зокрема, необхідно з’ясувати, чому правоохоронці застосували силу та утримували журналістів понад 12 годин."Мене цікавить не лише розслідування цього інциденту, а й обґрунтування того, чому до людей, які перебували в автомобілі в центрі міста, застосували такі жорсткі заходи. Наскільки я розумію, була ще ніч. Людей затримують на відкритому перехресті. А спосіб, який описав Михайло, міг становити небезпеку для людей поблизу", – каже Людмила Панкратова. Вона також підкреслила, що термін затримання за звинувачення такого типу має тривати не більше трьох годин. Цей інцидент, за словами гості етеру, може бути порушенням прав журналістів і права на свободу вираження поглядів – саме через таке жорстке затримання і утримання. "Треба чітко розібратися, чому затримання було таким силовим. Мені здається, що за надмірне застосування сили має бути покарання. Є й інше питання: хто заявив і за чиєю заявою це відбулося, причому за такими складними статтями, про які говорить Михайло? Зрозуміло, що це явне введення в оману правоохоронних органів. Тепер справа честі австрійської поліції належно розслідувати її і не попастися на гачок", – зазначила медіаюристка та наголосила, що журналісти виконували редакційне завдання, не порушуючи законодавства. Михайло Ткач та Ярослав Бондаренко здійснювали спостереження лише у публічних місцях та за публічними людьми. Експертка додала, що журналісти не переслідували людину, не примушували її до спілкування та не використовували приховану камеру. Тому, за її оцінкою, саме журналістське спостереження не виходило за межі професійних стандартів."Є три підстави, які мають бути наявні разом. Перша: існує переважний суспільний інтерес. Друга: немає менш втручального способу зібрати інформацію. Третя: це відбувається під редакційним контролем. Усі три підстави тут є. Михайло чітко пояснив суспільний інтерес: кого саме приймає Австрія, які люди, можливо, будуть обвинувачені у злочинах", – каже Людмила Панкратова. Важливим елементом цієї справи Панкратова називає редакційний контроль. За словами головної редакторки видання Севгіль Мусаєвої, журналісти виконували редакційне завдання. Тож втручання не переходило межі, було правомірним і обґрунтованим.