Перші дні листопада. Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку. А він думає: чуже місто, чужа кімната — як я її тут залишу? Третя по обіді. Суха осінь.
А нє, постривайте, це Жадан, це не то і не туди.
Але все одно гарне, тож куди ж без нього.
(ну, типу 10 травня, понялі, мощна римська шутєєчка)
Перші дні травня, він сидить в квартирній кімнаті, а в повідомлення падає, що на укрпошту доїхав мотлошок з аліекспрес, а це значить, що нарешті приїхала моя мала дурна втіха – мікрорадіво(ну припустимо дякую миска ріса кошкоджена мао за класну зазивающу назву, шоб оце тут додати) Bluetooth 5.0 Portable FM Radio Small Emergency Recargable Sound Box Mini Vintage Speaker Mp3 Player Support TF Card USB Drive (по ідеї лінк не афілійований, а просто шоб був, але менше з тим)
шакальна пікча мікрорадіво для привернення увагиТак, воно виглядає рівно так, як має виглядати шось з алішки, що обіцяє бути радіо, колонкою, ліхтариком, mp3-плеєром, духовним наставником і, можливо, маленьким генератором сенсу. Ну тобто дуже вишукано і модерново(ладно, мені реально нравиця).
Сумрачний мао геній обіцяє, що це артефакт богів нефрітовий стержень, створений для обраних, що імператор поки його слухав, то відразу вигравав війни, що після покупки цього чудо девайса сусід буде вітатися першим, а кіт знайде сенс життя, карма вирівняється, а я чутиму навіть як сусіди думають.
Ладно, такого там не написано.
Там написано попроще: шо шайтан машинка підтримує FM, Bluetooth, USB, TF, ліхтарик, мікрофон, є мощна атомна 18650 3.7V 1200mAh rechargeable lithium battery і бозна ще що
А мені й норм(легенький рефрен до реклами попкорну пампідап від планетки), бо треба тіки перше, рідненький FM.
Десь тут можна було б зупинитися, бо загалом і нічо. Купив собі людина мікрорадіво, потішився, поставив на кухню, кінець історії. Але я продовжу..
Але як і в будь якій надміру пафосній, але не настільки важливій історії треба зачинати здалеку..
Діло було в сорок первому році
ну от, знову не те і не туди
Коротше, в нас з Аліною є такий прикол, що в будні дні, зранку, мені випадає чудова честь готувати нам сніданок(ну, будемо відверті, нічо такого, просто бутери) і кофіфі; а Алінка відповідно на вихідних готує вже норм сніданок(не бутерброди).
І є в мене звичка обовʼязково слухати музички фоном. По стандарту це був Spotify: чи то з телефону, чи на JBL. Але якось воно мене вічно підхарювало те, що забагато рухів, щоб щось послухати, бо це ж знайди той споті, увікни колонку, підбери грайлист, почекай поки воно роздуплиться, згадай, що ти взагалі хотів слухати, і все таке. І, звичайно, обовʼязково прослухай десять реклам про “ну купи, ну купи, ну купи в нас ту срану підписку”. Типу ну, кави ще не випив, а двіженій вже вагон і малєнька тєлєжка.
А потім якось листаючи рілсіки трапилася іскра, буря, бєзуміє. На мої очі трапилося оце: позивні Українського Радіо за весь час існування власне Українського Радіо.
І тут от вже все, Віталіка унесло в спогади про літо в дитинстві, де в батьків і бабусі було прикручене оте старе, вигорівше на сонці і пожовкле від часу РАДІО, яке щось там собі фоном постійно бубоніло, транслювало засідання з ради, чи грало Раїсу Кириченко (я буду не я, якщо не скину вам цей шедевр, такшо шукайте в кінці посту)
Власне цим все і сказано, от у голові посіялося зерня: мені це треба. Я реально думав зайти на OLX, знайти саме “те” радіо, а потім вже якось перекрутити його на нормальний FM. Але, знаючи мою любов до геніальних ідей, які швидко спалахують і швидко згасають, вирішив, що хай ця ідея трохи полежить і настоїться, шоб потім не жаліти, що знову нагріб якогось мотлоху (привіт 400 вінілів, що вже трохи набридли і тепер і викинути шкода і трохи пилом припадають, бо все якось часу немає). Ну а далі було “чуєш, а ти там нічо не хочеш на алішкі замовити, бо мені того й сього трохи треба” і доля радіво була вирішена. Пішов шукати ще й його до замовлення.
Давайте зробимо вигляд, що цей блок розміщений у часопросторі між замовленням і моментом, коли радіво до мене ще їде. Просто щоб втулити сюди, чого мені не нравиться просто слухати Spotify, SoundCloud, YouTube Music і whatever else.
Дивіця.
Я не кажу, що Spotify — це щось погане.
Я не кажу, що в мене нема грибнів на підписку.
Я не кажу, що це диявольська корпорація, яка душить дрібних артистів, даючи їм три копійки за їх творчість, хоча реально є норм дослідження, що більшість артистів зі свого заробітку на Spotify навіть не відбивають вартість дозволу для публікації своїх пісень на ньому.
Тут без тупих величних поривів забастовки, що корпорація впаде, якщо я від неї відмовлюся.
Є лише якась моя загальна втома від всюдисущих алгоритмів, персоналізації, потреби в безперервному конекті до інтернету і потреби в підбиранні “а що б оце послухати” де в тебе 300 грайлистів на кожен чих, але при цьому коли їх вмикаєш, то спустя 10 пісень в тебе по колу всерівно грає все одне й те саме, бо алгоритм рішив шо ти любиш вічно слухати одне й те саме.
чисто ілюстративна нагуглена картінкаТому й аргументація – “не хочу” вже достатня аргументація і на цьому “зетс іт”.
Ладно, тут все ж ще додам, що ці всі платформи мене харять, бо:
Добре, тепер чому саме FM, а не умовна флешечка чи й просто плеєр телефону з улюбленими альбомами.. Загалом флешечка абсолютно точно б закрила ту саму потребу, але тут є 2 речі, які стали точками відмови від цього рішення.
Перша, суто практична – це треба сісти, наобирати кілька тисяч пісень, завантажити їх (відкидаємо легальну сторону питання з тим, що по нормальному їх би треба б купити, а нормально магазину музики фактично не існує), далі завантажити на носій і вмикати коли захочеця, але перед цим знову ж таки обрати “а що саме я хо послухати”(тобто див. пункт вище)
А от друга причина вона типу меланхолійно особиста, бо як і казав вище відкидає до спогадів про дитинство, а окрім того повертає в класну рутину часів навчання в універі, де мені до уні було йти десь 15-20 хвилин і в мене був прикольний ритуал з тим, що на виході з гуртожитку тицяв ще провідні вуха, вмикав собі радіо рокс і якраз спокійно і чілово шагав на пари під Iron Maiden і всякі highway to hell
Тому рідненький FM наш кандидат, голосуємо!
кінець блоку часопросторового зсуву між і до
Ну ми ж тут люди майже серйозні, тому треба на хвилинку втулити мікроісторію радіо — для солідності, научності й виправдання того, що я так довго пишу про просте радіо.
Радіо виросло з досліджень електромагнетизму у XIX столітті. У 1860-х Джеймс Клерк Максвелл математично описав електромагнітне поле і передбачив існування електромагнітних хвиль — коливань електричного й магнітного полів, які можуть поширюватися в просторі зі швидкістю світла.
У 1880-х Генріх Герц експериментально підтвердив існування цих хвиль: він створював електричний розряд в одному контурі й фіксував його вплив на інший контур без фізичного зʼєднання між ними. Це довело, що сигнал можна передавати без дротів.
Наприкінці XIX століття Гульєльмо Марконі та інші винахідники почали перетворювати це відкриття на практичну технологію бездротового звʼязку. Спочатку радіо використовували переважно для передачі телеграфних сигналів — коротких імпульсів, зокрема в морській навігації та військовому звʼязку.
Наступним етапом стала передача голосу й музики. У 1920-х роках радіомовлення почало швидко ставати масовим: радіоприймачі зʼявлялися в домівках, а ефір перетворився на новий спосіб поширення новин, музики, розмов і державних повідомлень.
Тобто радіо пройшло шлях від фізичної теорії про електромагнітні хвилі до побутової технології, яка зробила звук частиною щоденного домашнього простору.
Українське Радіо почало мовлення 16 листопада 1924 року в Харкові. Перший ефір вважають початком регулярної історії українського радіомовлення; його часто згадують через фразу “Алло! Алло! Алло! Говорить Харків!”.
На початку радіо було не розважальним фоном, а новою державною та суспільною інфраструктурою: через нього передавали новини, концерти, офіційні повідомлення, освітні й культурні програми. У 1920-х радіомовлення швидко розвивалося в багатьох країнах Європи, і Українське Радіо належить до ранніх європейських мовників.
Після відновлення незалежності України Українське Радіо поступово стало частиною системи суспільного мовлення. Сьогодні воно працює як один із каналів Суспільного.
Такшо Українське Радіо не просто “станція з FM”. Це одна з найстаріших медійних інституцій України: від перших харківських ефірів 1924 року до сучасного суспільного мовника.
кінець околонауково історичного блоку
Коли розставив всі “від” і “до”, можна повертатися в “зараз”. А зараз реально стало краще. Зараз ранковий ритуал став майже ідеальним. Прокинувсі. Повалявся, щоб трошки розтормошитися. Пішов увікнув радіо. Поставив чайничок. Поки він гріється — спокійно робиш ранкову рутину: вмився, натяг якогось одягу на себе і йдеш під музичку неспішно заварити кофіфі та зробити бутербродів. А далі неспішно снідати і грітися на сонечку немов ті коти. Дуже заземлююче і налаштовуюче на правильний ранковий лад.
Корочє, як ви могли зрозуміти, походу я не стіки хотів радіво, скіки хотілося спростити собі життя і прибрати зайве і таки ще одне хоч і маленьке тупе рішення до першої кави. Ну типу скучив не стільки за радіо, скільки за способом слухання, де не треба робить зайвих рухів, а просто тицьнув одну кнопку і десь там вже шото бубонить.
Жизнь наладилась, шерсь блищить і сяє, музичка грає.
Для спостережливих, щиро зізнаюся, що назва посту це 100% плагіат (іф ю ноу)
І звичайно ж дрібка ностальгії з того пожовклого радіво з дитинства
Доки ми тут, то принагідно нагадую, що задонатити це не тільки чудова ідея, що береже сон, покращує травлення і робить волосся блискучим, а ще й наш обовʼязок, бо в нас є тільки ми.
Дронопад RUSORIZ “АЗОВ.ONE”Ну, а вдруг ти вже задонатив, то завжди можеш закинути кілька грибнів на підтримку проекту
на кохве з курасаном класового розривуThe post Прокрутіть цю пісню по радіо first appeared on gallery21.
Фальстартуємо Перші дні листопада. Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку. А він думає: чуже місто, чужа кімната — як я її тут залишу? Третя по обіді. Суха осінь. А нє, постривайте, це Жадан, це не то і не туди. Але все одно гарне, тож куди ж без нього. […]
The post Прокрутіть цю пісню по радіо first appeared on gallery21.
Блог про все, що мені видалося цікавим, книжки, фільми, нотатки на полях, меми і всяке різне
