Gazeta.ua

Схуднути без виснажливих дієт та тренувань цілком можливо Почніть із простого. Змініть свій ранок. Деякі звички після пробудження допоможуть запустити метаболізм, зменшити апетит і поступово позбутися зайвих кілограмів. 10 ранкових звичок для схуднення Обов'язково снідайте. Організму потрібна енергія для продуктивного дня. А зранку особливо важливо заповнити його необхідними речовинами. Додайте білок до раціону. Білок допомагає довше залишатися ситим. Але важливо, щоби це був переважно легкий протеїн. До таких продуктів належать яйця, риба, сир. Відмовтеся від борошняного. Ароматна випічка - не найкращий варіант сніданку. Дієтологи рекомендують віддати перевагу вранці солоним продуктам. Пийте зелений чай. Міцний чай прискорює метаболізм і сприяє спалюванню жиру, а також допомагає швидше прокинутися. Регулярно зважуйтесь. Для когось це може бути хвороблива тема, але саме таким чином ви контролюватимете свою вагу. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фітнес-сніданок від дієтолога: спробуйте сирний рулет із зеленню у рисовому папері Прокидайтеся раніше. Ця звичка допоможе виконати більше завдань та бути продуктивною протягом усього дня. Вранці відкривайте штори. Сонячне світло допоможе нормалізувати циркадні ритми та обмін речовин. Додайте до сніданку прянощі. Вони зменшують апетит та містять антиоксиданти. Не забувайте пити склянку води вранці. Вода прискорить метаболізм та підвищить працездатність. Крім того, сніданок краще засвоюватиметься. Не відокремлюйте жовтки від білків. Дієтологи стверджують, що жовтки, крім калорій та жиру, містять основну частину корисних речовин яйця. Краще з'їсти на одне яйце поменше, але цільне. Вісцеральний жир, який оточує внутрішні органи, може бути небезпечним для вашого здоров'я. Може спровокувати появу діабету, жирової хвороби печінки, а також захворювань серцево-судинної системи. Позбутися жиру можливо, якщо дотримуватись чітких рекомендацій, зокрема у харчуванні.

Запропонований у США законопроєкт про жорсткі санкції проти Росії, відомий як "пекельні санкції", швидше за все, буде значно змінений перед голосуванням у Конгресі. Про це пише Роlіtісо з посиланням на обізнані джерела та аналітиків. Однією з найбільш дискусійних норм у документі є запровадження 500-відсоткового мита на імпорт з країн, які купують російські енергоносії. Такий крок може мати серйозні наслідки для відносин США з ключовими економіками - зокрема, Китаєм, Індією та країнами Європи. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Адміністрація Трампа хоче, щоб сенатор Грем пом'якшив свій законопроєкт про антиросійські санкції Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, автор законопроєкту, уже запропонував винятки для країн, які підтримують Україну. Це дозволило б уникнути санкцій, зокрема, Європейському Союзу, який досі залежить від російського газу на приблизно 20%. Однак навіть із поправками законопроєкт залишається суперечливим. США й досі самі імпортують російський уран, який також підпадає під обмеження. Крім того, 500% мита на товари з Китаю чи Індії можуть завдати удару по американському ринку, що значною мірою залежить від імпорту з цих країн. "Настільки високі тарифи можуть різко підвищити ціни, зруйнувати ланцюги постачання і спровокувати зростання безробіття до рівня рецесії", - попереджає Роlіtісо. На думку політичного аналітика Метта Цвейга, законопроєкт Грема, ймовірно, буде переписано під час розгляду в Конгресі або ще на етапі погодження з командою Дональда Трампа. "Законодавство про санкції зазвичай проходить ітеративний процес - із детальним переглядом кожної частини", - пояснює він. Разом із тим законопроєкт має стійку двопартійну підтримку, що свідчить про готовність американського політичного істеблішменту посилити тиск на Росію. "У Конгресі відчувається потреба - чи навіть зобов'язання - посилити санкції проти РФ", - зазначив Адам Сміт, партнер юридичної фірми Gіbsоn Dunn. Адміністрація президента США Дональда Трампа прагне послабити законопроєкт сенатора Ліндсі Грема про санкції проти Росії. Білий дім зосереджений на відновленні відносин з Москвою. Понад 80 сенаторів підтримують законопроєкт, що передбачає санкції проти Росії та штрафи для її торгових партнерів. Трамп же занепокоєний, що це може нашкодити його планам щодо покращення відносин з Москвою, навіть якщо він прагне припинити війну в Україні.

Українські захисники продовжують рішуче давати відсіч спробам противника просунутися вглиб нашої території, завдаючи йому ефективного вогневого ураження та виснажуючи по всій лінії фронту. Від початку цієї доби відбулося 155 бойових зіткнень. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ. Російські загарбники завдали трьох ракетних та 65 авіаційних ударів, використавши чотири ракети та 112 КАБ. Крім цього, ворог застосував 1273 дрони-камікадзе та здійснив 4407 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія атакувала дронами з усіх боків: ЗСУ знищили 174 цілі На Харківському напрямку наші захисники відбили атаку ворога поблизу Вовчанська. Ворог завдав авіаудару КАБами по місту Харків. На Куп'янському напрямку противник здійснив спробу штурму в районі Степової Новоселівки, успіху не мав. На Лиманському напрямку протягом доби зафіксовано 18 атак в районах населених пунктів Греківка, Новий Мир, Рідкодуб, Зелена Долина, Торське та Білогорівка. До цього часу точиться одне боєзіткнення. На Краматорському напрямку сталося десять бойових зіткнень у районі Часового Яру, Маркового та в напрямку Білої Гори й Предтечиного. Дотепер триває одна ворожа атака. На Торецькому напрямку наші оборонці відбили 10 атак військ агресора поблизу Торецька та в бік Диліївки і Яблунівки, ще один бій досі триває. На Покровському напрямку загарбники 55 разів намагалися прорвати оборону в районах населених пунктів Полтавка, Миролюбівка, Мирне, Єлизаветівка, Промінь, Лисівка, Новосергіївка, Удачне, Котлине, Новомиколаївка, Горіхове, Котлярівка, Богданівка, Новоукраїнка та Андріївка. Сили оборони відбили 51 атаку, ще чотири бойових зіткнення тривають. На Новопавлівському напрямку українські підрозділи стримують атаки окупаційних військ поблизу населених пунктів Багатир, Веселе, Бурлацьке та Вільне Поле. Сьогодні на цьому напрямку відбулось 19 боєзіткнень, з яких п'ять тривають дотепер. На Гуляйпільському напрямку сили оборони успішно зупинили одну спробу просування противника поблизу Малинівки. Бої не вщухають дотепер. На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили просування ворожих військ в бік Новоандріївки. На Придніпровському напрямку ворог здійснив дві марні спроби наступу. На Курському напрямку українські воїни відбили 28 атак, одне бойове зіткнення ще триває. На інших напрямках ситуація суттєвих змін не зазнала. Минулої доби втрати російських загарбників склали 1120 осіб. Також українські воїни знешкодили 15 танків, 52 бойові броньовані машини, 56 артилерійських систем, чотири реактивні системи залпового вогню, засіб протиповітряної оборони, вертоліт, 300 безпілотних літальних апаратів оперативно-тактичного рівня, 37 ракет, 166 одиниць автомобільної та одну одиницю спеціальної техніки окупантів.

Президент Володимир Зеленський жорстко прокоментував нову атаку Росії на Харків, унаслідок якої ввечері 7 червня постраждали щонайменше 40 людей, одна людина загинула. Про це глава держави повідомив у соцмережах, назвавши атаку черговим звірячим вбивством. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський відповів Трампу: "Ми не діти - Путін вбивця, а не хлопчик у парку" "Авіабомби по мирному місту, поруч - дитяча залізниця. Це не має жодного військового сенсу. Це чистий тероризм. І він триває вже понад три роки. Таке не можна ігнорувати. Не можна заплющувати очі", - наголосив Зеленський. Президент підкреслив, що йдеться не про "якусь гру" - фраза, яку сприйняли як відсилку до нещодавньої скандальної заяви Дональда Трампа про війну в Україні. "Щодня ми втрачаємо своїх людей лише тому, що Росія досі не відчула справжньої відповідальності. Потрібен жорсткий і рішучий примус до миру", - заявив Зеленський. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що війна РФ проти України схожа на бійку дітей в парку. Треба дозволити Україні і РФ "ще повоювати", адже потім начебто буде легше це припинити, сказав Трамп під час спілкування з журналістами в Білому домі під час візиту канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. "Іноді ви бачите двох маленьких дітей, які б'ються як скажені. Вони ненавидять одне одного і б'ються в парку, а ви намагаєтеся їх розвести. Вони не хочуть, щоб їх розвести. Іноді краще дати їм побитися деякий час, а потім розвести", - вважає він.

Між колишнім президентом США Дональдом Трампом і бізнесменом Ілоном Маском розгорівся гучний публічний конфлікт. За даними Тhе Wаshіngtоn Роst, Трамп у приватних розмовах назвав Маска великим наркоманом, реагуючи на його нещодавні критичні заяви. Як повідомляє WР з посиланням на власні джерела, стосунки між Трампом і Маском - колись союзницькі - остаточно зіпсувалися після того, як Маск підтримав заклики до імпічменту експрезидента та публічно натякнув на його ймовірну причетність до скандальної справи Джеффрі Епштейна, засудженого за сексуальні злочини. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маск видалив допис із гучною заявою щодо Трампа У відповідь Трамп у колі соратників активно обговорював поведінку Маска, заявляючи, що мільярдер вживає наркотики. Підставою для цього стали повідомлення в медіа про те, що Ілон Маск приймає кетамін за рецептом для лікування депресії. Попри свою відому схильність до різкої критики в соцмережах, у цьому випадку Трамп виявив стриманість. За даними джерел, він навіть порадив кандидату у віцепрезиденти Джей Ді Венсу не робити різких заяв щодо Маска публічно. Утім, на власній платформі Тruth Sосіаl Трамп прямо закликав провести перевірку всіх державних контрактів, пов'язаних із компаніями Маска. Це може створити серйозні ризики для бізнес-інтересів підприємця. Ілон Маск видалив зі своєї сторінки в соцмережі Х допис, у якому згадував про можливу причетність Дональда Трампа до матеріалів справи Джеффрі Епштейна. Інцидент стався після публічного конфлікту між Маском і Трампом, що розгорівся у четвер. Один з колишніх чиновників адміністрації Трампа різко розкритикував Маска, на що президент відповів, назвавши підприємця "психом".

Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що наразі не підтримує вступ України до Європейського Союзу. Про це він сказав в інтерв'ю угорському виданню Маndіnеr. Навроцький визнав, що Польща повинна підтримувати Україну з геополітичних і стратегічних міркувань, підкресливши, що головною загрозою для Варшави залишається Росія. Водночас, за його словами, Київ має враховувати й інтереси інших країн - зокрема Польщі та Угорщини. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Передача влади з акцентом на Україну: про що говорили Дуда і Навроцький У цьому контексті польський президент знову згадав Волинську трагедію. Він наголосив, що Польща очікує, зокрема, на дозвіл щодо ексгумації жертв цих подій. "Польща має право на власні інтереси - як у питаннях історичної справедливості, так і в економічних сферах. Я, як президент, не підтримую недобросовісну конкуренцію з боку України у галузі сільського господарства чи логістики. Необхідно шукати компроміси та досягати консенсусу", - заявив Навроцький. Водночас він підкреслив, що Польща відіграє ключову роль у допомозі Україні, і це, на його думку, дає Варшаві підстави також наполягати на дотриманні власних національних інтересів. Зазначимо, що це вже не перша заява Навроцького із критикою євроатлантичних перспектив України. Ще взимку він заявляв, що Київ не має бути прийнятий ані до ЄС, ані до НАТО доти, доки не буде відповіді за злочини на Волині. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан стверджує, що українці причетні до 80% випадків банківського шахрайства в країні. За словами Орбана, українці "витончені і розумні злочинці", які обманюють пересічних угорців, а не спекулянтів. Він навів дані про крадіжки у розмірі 8 млрд форинтів щороку, з яких вдалося повернути лише 1,5 млрд. Прем'єр-міністр наголосив, що українців не слід приймати до ЄС, аби не ускладнювати боротьбу з шахрайством.

Уряд Канади продовжив безмитне ввезення української продукції ще на один рік, тим самим демонструючи незмінну підтримку економіки України. Відповідне рішення офіційно оприлюднене на урядовому порталі. На тлі згуртованої позиції міністрів фінансів і керівників центральних банків країн G7 щодо підтримки України, міністр фінансів та національних доходів Канади Франсуа-Філіп Шампань оголосив про продовження дії наказу про скасування мит на українські товари до 9 червня 2026 року. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Канада надасть Україні новий пакет допомоги Канада підкреслює свою непохитну підтримку України, яка захищає свій суверенітет, територіальну цілісність і демократичні цінності у протистоянні збройній агресії з боку Росії, підтриманої Білоруссю. Збройний конфлікт має серйозний негативний вплив на економіку України, зокрема - на її експортні можливості. Згідно з урядовими даними, з моменту введення безмитного режиму у червні 2022 року, Канада імпортувала українських товарів на понад $35 млн, водночас нараховано мит на суму $8,5 млн. Прогнозується, що протягом наступного періоду - з 10 червня 2025 року по 9 червня 2026 року - ця сума становитиме приблизно $1,2 млн. "Канада залишається відданою справедливому та тривалому миру в Україні, надаючи військову, фінансову та гуманітарну допомогу. Сьогоднішнє рішення - ще один крок у підтримці української економіки та підтвердження нашої рішучості бути поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно", - наголосив міністр Шампань. Міністерство оборони Канади надало Україні новий пакет військової допомоги на суму понад $25 млн. До нього увійшли бронетехніка та засоби радіоелектронної боротьби. Рішення про надання цієї допомоги було ухвалене після участі міністра оборони Девіда Макгінті в засіданні у форматі "Рамштайн" - це був його перший візит до Європи після призначення на посаду.

У північній Греції неподалік гори Афон стався землетрус магнітудою 5,3. Підземні поштовхи зафіксували близько 16:00 за місцевим часом. Про це повідомляє Еkаthіmеrіnі. За даними Геодинамічного інституту Афін, епіцентр залягав на глибині 12,5 км, за 9 км на північний захід від селища Карієса - адміністративного центру Святої Гори Афон. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Закарпатті стався землетрус Згодом у тому ж районі стався повторний поштовх магнітудою 3,8 на глибині лише 5 км. Землетрус відчули жителі кількох регіонів на півночі країни. Повідомлень про руйнування чи постраждалих наразі не надходило. Турецьке місто Мармарис 3 червня сколихнув потужний землетрус магнітудою 5,8. Губернатор провінції Мугла заявив, що 14-річна дитина померла внаслідок панічної атаки під час землетрусу. З 69 громадян, які постраждали через паніку або стрибки з висоти, 16 отримали допомогу на місці.

Попри публічні заяви Володимира Путіна про "золоту еру" відносин із Китаєм, у ФСБ КНР називають потенційним ворогом. Про це свідчить внутрішній восьмисторінковий документ російської спецслужби, який опинився у розпорядженні NYТ. У ньому йдеться про те, що Китай активно шпигує в Росії, вербує російських учених, намагається отримати доступ до військових технологій і навіть вивчає можливість пред'явлення територіальних претензій. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія застосовує китайську лазерну зброю проти українських безпілотників ФСБ описує Пекін як серйозну загрозу, зокрема в Арктиці, на Далекому Сході та в Центральній Азії, де китайські компанії під прикриттям розвідують ресурси та ведуть гуманітарну експансію. Зазначається, що КНР хоче скористатися ослабленням РФ через війну з Україною, аби посилити свій вплив. У документі описано, як ФСБ запускає програми стримування китайської розвідки, зокрема стежить за користувачами WеСhаt, попереджає наближених до КНР громадян РФ, а також блокує дослідження, які можуть підірвати територіальну цілісність Росії. Втім, Путін, добре розуміючи загрози, все одно обирає тісніші зв'язки з Китаєм, що свідчить: США навряд чи зможуть розірвати цей союз. Завдяки великим фінансовим ресурсам, виробничим лініям, розташованим далеко від лінії фронту, і, особливо, допомозі з боку Китаю Росія отримала перевагу у війні дронів. Пекін неодноразово заперечував постачання дронів або компонентів зброї в Росію, однак РФ значною мірою залежить від поставок китайських запчастин як для тактичних, так і для дальніх дронів.

За даними уповноваженої у справах ЄСПЛ Маргарити Сокоренко, зараз у Європейському суді з прав людини зареєстровано понад 1100 позовів від українців щодо порушень прав людини з боку Росії на території анексованого Криму. Наскільки вагомими є рішення цього міжнародного судового органу після виходу Росії з-під його юрисдикції? Чи зберігає він взагалі свій вплив у часи глобальних криз? Про це ми розмовляємо із юристом-міжнародником Денисом Гончаром. В минулому викладач кафедри теорії та історії держави та права Національного авіаційного університету та депутат Київської обласної ради, сьогодні пан Гончар є головним юридичним консультантом Всеукраїнської громадської організації "Передові правові ініціативи" та одним із найбільш шанованих експертів галузі. Як Ви вважаєте, чи залишаються сьогодні рішення Європейського суду з прав людини ефективними інструментами захисту прав людини? Кожне рішення ЄСПЛ, як і раніше, є безпрецедентним інструментом міжнародного правового захисту. Навіть у часи глобальних викликів воєн, міграційних криз, пандемій Суд залишається одним із небагатьох міжнародних органів, до яких може звернутися кожна людина. Його рішення не лише впливають на конкретні справи, а й формують високі стандарти, якими керуються національні суди країн-членів Ради Європи. Наскільки важливою є роль ЄСПЛ у контексті війни в Україні? І в цьому контексті його роль залишається надзвичайно важливою. Навіть після виходу Росії з Ради Європи Суд продовжує розгляд справ, що стосуються періоду до вересня 2022 року. Це створює дуже значущий правовий прецедент: навіть країна, яка відмовляється дотримуватись рішень суду, не може уникнути юридичної оцінки своїх дій. Крім того, Суд консолідує докази порушень прав людини, які пізніше можуть бути використані в інших міжнародних юрисдикціях наприклад, у Міжнародному кримінальному суді. Як Україна використовує практику ЄСПЛ у своїй національній правовій системі? Практика Європейського суду з прав людини вже стала частиною української правової системи. Конституційний Суд, Верховний Суд і навіть суди першої інстанції часто посилаються на рішення ЄСПЛ. Це особливо важливо для захисту прав громадян у період воєнного стану, коли держава може тимчасово обмежувати певні права але тільки в межах, дозволених Конвенцією. З якими викликами стикається ЄСПЛ у сучасному світі? Найбільшою проблемою на сьогодні є невиконання рішень Суду. Деякі держави, зокрема Туреччина та Азербайджан, так само як раніше і Росія, ігнорують окремі його рішення. Інший не менш важливий виклик надто велика завантаженість суддів. В ЄСПЛ щорічно надходить понад 40 тисяч скарг. Звісно, ​​що суд реформує порядок своєї діяльності, але механізм фільтрації скарг, на жаль, не завжди дозволяє оперативно реагувати на системні порушення. Чи змінюється згодом тематика звернень до ЄСПЛ? Так. Якщо раніше в його засіданнях домінували справи щодо тортур, порушень під час утримання під вартою чи обмеження свободи слова, то тепер дедалі більше позовів пов'язані з цифровими правами, міграційною політикою, доступом до медичних послуг та екологією. Наприклад, у 2023 році ЄСПЛ вперше виніс рішення, яке стосувалося кліматичних змін і визнало державу відповідальною за недбалість у цьому питанні. У будь-яких умовах права людини це не абстракція, а першочерговий пріоритет, і вони особливо потребують захисту у найважчі часи. Отже, в умовах воєн та криз значення ЄСПЛ лише зростає.