Gazeta.ua

Дружина телеведучого Володимира Остапчука - блогерка Катерина - поділилася з підписниками планами щодо весілля. Про це вона написала на своїй сторінці в Іnstаgrаm. Хоча офіційно пара розписалася ще у 2024 році, зробили це спонтанно та без зайвого розголосу - навіть рідні й друзі дізналися про шлюб уже постфактум. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фіма Константиновський одружився вдруге: чуттєві фото з коханою Тепер подружжя вирішило влаштувати повноцінне святкування. За словами Катерини, весілля планують на 2026 рік, і вони вже обговорюють, яким буде цей день. "Вирішили, що хочемо весілля наступного року. Пів ночі просиділа в Ріntеrеst. Ну, буде хоч про що сваритися увесь цей рік", - пожартувала вона в соцмережах. Інших деталей святкування Катерина поки не розкриває. Для Володимира Остапчука цей шлюб став третім. Із першою дружиною, Оленою Войченко, у нього двоє дітей - донька Емілія та син Еван. Після 13 років шлюбу вони розлучилися. Потім ведучий одружився з юристкою Христиною Горняк, з якою прожив два роки. Із Катериною Остапчук Володимир познайомився у 2022 році. У пари є спільний син - піврічний Тимофій. 22 квітня донька українського журналіста Георгія Гонгадзе вийшла заміж. Одружилась одна з доньок-близнят - 28-річна Нана. Обранцем директорки з комунікацій благодійного фонду Rаzоm fоr Ukrаіnе став іноземець. Весілля відгуляли 19 квітня в США в колі найближчих та найрідніших. На особливу подію життя Нана одягнула стриману білу сукню, вельон, а образ нареченої доповнила букетом із різноманітних ніжних квітів.

Франція близька до ухвалення законодавства, яке дозволить конфіскацію заморожених російських активів. Про це заявив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук в ефірі національного телемарафону. "Минулого тижня я разом із командою працював у низці парламентів країн ЄС та виступав на парламентській асамблеї НАТО. Серед ключових тем конфіскація активів РФ. Франція нині дуже близька до ухвалення відповідного закону", - повідомив Стефанчук. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Заморожені російські активи працюють на Україну: Японія надасть $3 млрд Він зауважив, що це рішення може стати потужним юридичним прецедентом для всього європейського континенту. "Відбулися ґрунтовні юридичні дискусії щодо того, як це реалізувати. Якщо Франція ухвалить такий закон, це стане першим серйозним прикладом для решти країн Європи", - підкреслив спікер парламенту. Він також наголосив, що країни Європейського Союзу дедалі більше усвідомлюють зростаючу відповідальність за підтримку України на тлі російської агресії. Раніше повідомлялось, що Україна отримає кредит на суму близько $3 млрд від Японії в межах міжнародної ініціативи G7 зі швидкого фінансування. Йдеться про кредит у розмірі до 471,9 млрд японських єн, який буде обслуговуватися та погашатися за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських суверенних активів. Строк фінансування становитиме 30 років. Отримані кошти спрямують на підтримку ключових бюджетних потреб, відбудову інфраструктури та стимулювання економічного розвитку України.

У Харкові 33-річний місцевий мешканець погрожував підірвати гранату в торговельному комплексі після конфлікту з незнайомцем. Про це повідомила поліція Харківської області. За даними правоохоронців, інцидент стався на території одного з торговельних центрів міста. Між чоловіками виникла суперечка, після чого один із них повернувся на місце конфлікту з гранатою Ф-1 та запалом, погрожуючи оточуючим підірвати вибухівку. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Київщині посеред вулиці вибухнула граната - є поранені Оперативники спільно з патрульною поліцією затримали чоловіка. З'ясувалося, що зловмисник раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Під час обшуку в його помешканні правоохоронці вилучили ще одну гранату. Чоловіку вже повідомлено про підозру за незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, а також хуліганство із застосуванням зброї або предмета, схожого на зброю. Порушнику загрожує до семи років позбавлення волі. У Житомирі правоохоронці затримали чоловіка, який 30 травня застосував бойову гранату проти групи людей біля одного з місцевих супермаркетів. За попередньою інформацією, між чоловіком та групою місцевих жителів виник конфлікт. Після суперечки зловмисник повернувся додому, де взяв гранату, й знову прибув на місце інциденту. Там він привів вибуховий пристрій у бойову готовність і кинув його у бік людей.

Папа римський Лев ХІV висловив підтримку українському народу у зв'язку з триваючою війною. Слова понтифіка, написані українською та англійською мовами, з'явилися 28 червня на його офіційному акаунті в соцмережі Х. "Хочу виразити свою близькість до стражденної України, до дітей, молоді, літніх людей і, особливо, до сімей, які оплакують своїх близьких. Я поділяю ваш біль за полонених і жертв цієї безглуздої війни", - написав він. Понтифік підкреслив, що нині віра українців проходить через серйозні випробування. Водночас нагадав, віра - це не завжди відповідь на всі запитання, а довіра до того, що Бог поруч і подарує свою благодать, а останнє слово скаже саме життя і воно переможе смерть. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Папа Римський відреагував на масовані удари РФ по Україні У відповідь президент України Володимир Зеленський подякував Папі за постійну підтримку. "Дякую за молитви та співчуття до України й нашого народу. Разом ми повинні зупинити російську агресію та врятувати невинні життя. Потрібен справедливий мир. Ми також вдячні за допомогу у звільненні наших людей і дорослих і дітей, яких незаконно утримують у російському полоні", - заявив Зеленський. Варто зазначити, що в дописі понтифік знову утримався від прямої згадки Росії як агресора. У ніч на 28 червня росіяни атакували Одесу ударними дронами. Вибухи пролунали на кількох локаціях. Зокрема, внаслідок дронової атаки була пошкоджена житлова багатоповерхівка. Вигоріло кілька квартир. Під час ліквідації наслідків дронової атаки рятувальники виявили тіла подружжя.

У ніч на 28 червня російські війська знову атакували територію України дронами-камікадзе. Примітно, що цього разу всі задіяні дрони були бойовими. Про це повідомив начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат в ефірі телемарафону. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україну атакували ворожі дрони: скільки вдалося збити "Цього разу кількість була невеликою - 23 дрони. Усі бойові беспілотники типу Shаhеd без використання імітаторів, які зазвичай супроводжують масштабні атаки", - пояснив Ігнат. За його словами, ворожі БпЛА рухалися із півдня у напрямку Одещини. На жаль, внаслідок атаки є загиблі - один із дронів влучив у житловий будинок. "Зазвичай окупанти запускають 40, 50 або й понад 100 дронів, у тому числі імітаційних, щоб заплутати ППО. Цього разу удар був компактним, але прицільним", - додав він. У ніч на 28 червня росіяни атакували Одесу ударними дронами. Вибухи пролунали на кількох локаціях. Зокрема, внаслідок дронової атаки була пошкоджена житлова багатоповерхівка. Вигоріло кілька квартир. Під час ліквідації наслідків дронової атаки рятувальники виявили тіла подружжя.

Найстаріша кам'яниця Києва досі заселена. Тут мешкає нащадок колишніх власників Костянтин Малєєв - правнук купця й кондитера Максима Нечаєва. Киянин відстояв його у судах, викупив у держави і тепер поступово відновлює за власний кошт. Кам'яна споруда на Контрактовій, 7 пережила пожежі, війни, репресії - і досі тримається на старому фундаменті, який починає просідати. Кам'яний перший поверх звели у 1797-1798 роках на місці давнішої дерев'яної споруди, яка належала дворянину Леонтію Вишневському. У будинку проводять культурні події, тут зберігається родинний архів. Водночас будівля потребує реставрації. Кореспондентки Gаzеtа.uа побували всередині, поговорили з власником і подивилися, як виглядає сьогодні найстаріший будинок столиці. І як життя його власників змінилося з початком повномасштабної війни. ЧЕТВЕРТА ВІЙНА - Це, власне, четверта війна, яку родина переживає в цьому будинку. Я знаю розповіді, як було у Першу світову, у громадянську. Це не перший раз. На жаль, - у камінній залі будинку Костянтин Малєєв згадує, як родина прожила тут початок повномасштабної війни. Будинок заглиблений у внутрішній двір, куди веде один вузький прохід. Біля входу стара липа з покрученим стовбуром - її бабуся Костянтина посадила 9 травня 1945 року. Стіна пофарбована у світло-зелений колір, на ній табличка - "Контрактова площа, 7". Над входом камера спостереження. Двері металеві, сучасні з кількома замками. ​​Заходимо в камінну залу на першому поверсі. Тут прохолодно, трохи пахне вапном. Стіни побілені вручну, місцями - з потертостями. Камін оздоблений світлою плиткою з квітковим орнаментом, але його майже повністю закриває велика мапа світу. Підлога встелена лінолеумом. У центрі кімнати стоїть деревʼяний стіл, накритий клейонкою, та кілька дерев'яних і м'яких стільців. На підвіконнях - оберемки квітів, старовинні речі. В одному з кутів - старовинне піаніно з різьбленими деревʼяними деталями. На ньому чорно-білі фотографії прадіда Максима Нечаєва, засновника пряничної справи, та його другої дружини - Євдокії Андріївни. Над ними - велика архівна фотографія старої Контрактової площі з видимою вивіскою "М. Ф. Нечаев". Під стіною поруч - подібний до стилю піаніно комод. Після 24 лютого Костянтин Малєєв повернувся сюди з Оболоні, де має квартиру. Донька з родиною вже жила у будинку, син приїхав з Ірпеня перед тим, як підірвали мости. Разом із ними - ще кілька людей. - Перші півтора місяця тут жило десь 12 людей. Співробітники з Броварів, рідні. Усі зібралися і жили ці важкі місяці тут. У Другу світову було так само - всі тут зібралися. Він згадує історію родини з 1930-х років. Прабабуся Євдокія Андріївна жила тут із чоловіком і великою сім'єю. Старшого брата у 1930-му році заарештували - У прадідуся було 13 дітей, восьмеро - від прабабусі. Мій дідусь був наймолодший. Старшого брата у 1930-му році заарештували, бо він мав своє виробництво пряників і був старостою старообрядницької громади. Найповніше, що я знаю про прадідуся і про сім'ю, це з матеріалів його допитів. Коли вже відкрили архіви, я отримав в СБУ всі документи - повністю, аж до протоколів допиту. Із матеріалів справи відомо, що заарештували його за участь в офіцерській організації "Весна". - А насправді, разом із ним тоді заарештували і священника старообрядницької церкви. Тобто це була зачистка старовірів. Просто зачистка - на всякий випадок, як тоді робили. Сталін же. У 31-му його розстріляли. Після цього прабабуся вирішила розселити всіх подалі від будинку. Лишився тільки один син, який був хворий, і не міг сам жити. Але не всіх це врятувало. Її улюблений син поїхав аж до Горького, а в 1938-му його і там заарештували й розстріляли. Коли в 1941 році німці увійшли до Києва, вона зібрала родину, яка ще залишилася в місті. У будинку мешкало 27 людей, із них 12 - родичі. - Вона сказала: будемо жити тут. Якщо час помирати - то вже разом. І всі зібралися тут, - розповідає Костянтин. Мати Малєєва народилася в цьому будинку у 1929 році. Після того, як німці увійшли в Київ, родина знову зібралася тут. У 1943 році окупанти оголосили виселення всіх мешканців Подолу. - Всіх містян змусили виїхати за два кілометри від Дніпра, - додає чоловік. Під страхом розстрілу. Але тут залишились прабабуся та її син і дочка. Вони ховалися. Ніхто не знав, що вони тут. Мати була тоді підлітком. Жила на Солом'янці, але вирішила провідати родину. Йшла пішки Смородинським узвозом, натрапила на німецький загін. - Заховалася в кущі. Останній солдат побачив, підійшов і сказав ламаною російською: "Туда не ходи, там гестапо" Але вона все одно пішла. Побачила, що на вікні колихнулася занавіска - значить, свої живі. Повернулася назад. Після цього в будинок зайшов німецький солдат. - Їхала віз, він зупинився, зайшов у дім. Двері були відчинені. Пішов нагору, почав ритися в речах. Знайшов великого плюшевого ведмедя, забрав його і поїхав. Більше ніхто сюди не заходив. Обшуків не було. Так і прожили ті місяці, коли тут офіційно не можна було існувати. ІСТОРІЯ БУДИНКУ Кам'яницю на Контрактовій площі, 7 збудували у кілька етапів. У 1765 році цю ділянку придбав дворянин Леонтій Вишневський. Спочатку тут стояв дерев'яний дім на кам'яному підвалі - його залишки збереглися донині. Після великої пожежі на Подолі у 1797 році будівлю відновили - з'явився кам'яний перший поверх із високими арковими склепіннями. У 1861 році онуки Вишневського замовили добудову другого поверху. Архітектором став Михайло Іконніков - один із найвідоміших київських зодчих того часу. У 1891 році садибу придбав Максим Федорович Нечаєв. Приїхав до Києва разом із дружиною з Добрянки, взяв будинок у борг і почав власну справу. У підвалі встановили печі, почали виготовляти "Нечаєвські пряники". Продавали їх на Контрактовій ярмарці. Вони швидко стали відомими - вироби отримували нагороди на виставках, а за шість тижнів торгового сезону продавалося до 800 пудів солодощів. У родині було 12 дітей - п'ятеро від першого шлюбу і семеро від другого. Усі мешкали в будинку, а молодше покоління навчалося в київських гімназіях. На початку ХХ століття сім'я поступово розгалужувалась. Один із братів відкрив власну фірму, купив будинок, де нині розташоване посольство Іспанії, і відкрив крамницю на Хрещатику. До революції встигли розрахуватись із усіма боргами. Після Другої світової війни у будинку жили квартиранти, згодом - комунальні мешканці. У 1962 році садибу націоналізували. Родина зберегла лише квартиру на другому поверсі, де в одній кімнаті мешкало по 4-5 людей. Перший поверх переобладнали під склад ЖРЕПу. У цих умовах виростав Костянтин Малєєв - онук Нечаєвих. - Я тут народився. Батьки жили у маленькій кімнаті. Потім я, дружина, діти. І досі ми тут, - каже Костянтин. У 2000-х він розпочав процедуру повернення будинку. Права на нього вдалося відновити, територію - ні. Усі ці роки він поступово ремонтує приміщення, збирає архів родини. УКРИТТЯ Під час повітряних тривог мешканці будинку спускаються в підвал. З початку повномасштабного вторгнення частину приміщень використовували як укриття. Поруч - будівля Посольства Королівства Нідерландів. Підвал старого будинку використовують і його працівники. - Попросили з посольства, щоб мати змогу ховатись. Я відкрив підвал. Він і до того був прохідний, але довелося трохи підготувати. У перші півтора місяця повномасштабної війни приходило чимало людей - і з нашого будинку, і з навколишніх, - каже Костянтин Малєєв. - У якийсь момент збиралося 15-20 осіб. Згодом кількість охочих спускатися зменшилася. Частина мешканців виїхала, частина звикла до обстрілів. - А формально, якщо дивитися, то ця частина будинку - ось тут, посередині - найзахищеніша. З усіх боків товсті стіни. Крім того, після забудови ділянки будинок тепер фактично в ямі. Щоб щось пошкодити, має впасти просто зверху. Але взагалі - досить безпечно. Офіційно бомбосховищем він не вважається, але для мешканців району залишається відкритим. - Чути вибухи, зокрема ППО, і тоді будинок прям трясется. Здебільшого, коли тут в Шевченківському районі збивають то чути дуже добре, - згадує Костянтин. - На початку війни один раз у дворі впали уламки. Найстаріший тут - трипільський горшочок. Більше п'яти тисяч років йому У кабінеті на першому поверсі Костянтин Малєєв зберігає колекцію родинних речей. На високій шафі під протилежною стіною стоїть масивний залізний годинник на ніжках - його виготовили ще до 1917 року. Біля нього - дзеркало на дерев'яній підложці з гранями на склі, у яке дивилася ще прабабуся господаря. - Найстаріший тут - трипільський горшочок, - каже Костянтин. - Більше п'яти тисяч років йому. Захоплювався колись археологією в молодості. На іншій полиці - декілька старовинних люльок. Власник знаходив їх просто на подвір'ї садиби. Глина потемніла, місцями пощерблена - речі пролежали в землі понад століття. Найдавніший родинний знімок датується 1861 роком. На чорно-білій світлині жінки стоять у довгих ошатних сукнях до підлоги, чоловіки - у строгих костюмах. Світлина зберігається у старовинному рамці поруч із іншими портретами. На другий поверх будинку ведуть дерев'яні сходи з мереживним різьбленням, потемнілі від часу. Стіна над ними завішана старовинними вивісками будинків і дошками з прізвищами квартирантів, які колись тут мешкали. ТЕПЕРІШНЄ ЖИТТЯ Костянтин каже, що в будинку є свої вади, і він потребує ремонту, але наразі це не найгірше, що могло би бути. - Тут йдуть ґрунтові води і вони весь час підмивають фундамент, але зараз зміни не на часі. Якщо раніше в мене був якийсь бізнес до війни то зараз цього всього немає, - каже чоловік. - Я досі займаюся видавничою справою і соціологією, але зараз це незначні гроші. Під час війни жалітися якось воно не хочется. Я точно знаю, що я в не найгіршому ситуації в цій війні знаходжусь. Раніше найстаріший будинок був частим місцем для проведення різноманітних заходів і екскурсій. Після початку війни відвідин стало менше, але туристи все одно приходять. - Інколи бувають оренди, але дуже рідко. Ну і десь раз на місяць я тут організовую лекцію про історію будинку. Зі мною домовляється екскурсовод і приводить людей, - каже Костянтин. - Взагалі тут багато екскурсій проводять, адже вся інформація вже є в інтернеті, і під будинком часто є люди. Поки ми сидимо в просторій кімнаті з білими стінами на вулиці можна побачити групу людей, які слухають екскурсовода і розглядають будинок зовні. Раніше у Малєєва була ідея зробити музей з публічної частини будинку, але війна все змінила. - Ось тут у мене був офіс відомства і тут була більш публічна частина ,- показує на сусідню кімнату, - А тепер там від офісу залишилася одна кімната, а все інше житлове. І одна справа робити музей в офісі, а в житловому приміщенні зовсім інше. ІСТОРИЧНА ЦІННІСТЬ Ще до війни до Костянтина не раз зверталися по продаж будинку, але зараз такі пропозиції зійшли нанівець. Також чоловік не надто переймається через можливість знесення свого сімейного гнізда. - Тут є певні аспекти. Поки не набудували хмарочосів, інтерес до будинку був набагато більше, якраз з ідеєю: "Давайте, ми ваш будинок знесемо, а тут побудуємо ще хмарочос". Проте зараз немає місця, де тут будувати. Невигідно. Якщо врахувати, що це ще й пам'ятник архітектури то мороки із владою буде багато, - впевнено додає Костянтин. - Немає сенсу в це вкладатися от в такому вигляді. Крім того, чоловік наводить приклад вартості землі, адже вона дорожча за самі будинки, а її географічне положення має вагоме значення. - Наявність історичних пам'яток на тій чи іншій території дає їй значну цінність. Наприклад у Львові на площі Ринок той, хто знесе пару будинків і побудує хмарочоси, стане мультимільйонером, бо ціна кожного квадратного метра там нечувана. - каже Малєєв. - Але якщо це зроблять усі, то ціна впаде до нуля. Тобто саме ті будинки, які мають архітектурну чи історичну цінність, створюють цінність місця. Для мене особисто це - історія моєї сім'ї, тому мене важко виселити. Я буду відстрілюватися з вікна. Будинок потребує реставраційних і капітальних робіт, але на це треба виділити чималі кошти, що для власника виглядає недоцільним у період постійних обстрілів і в умовах війни. Якщо раніше це було 100-150 тис., то зараз ще дорожче - Щоб зробити капітальний ремонт треба вкласти сотні тисяч мінімум. Якщо раніше це було 100-150 тис., то зараз ще дорожче, - каже Малєєв. - Всю цю дерев'яну прибудову треба заново будувати, бо її підмиває. За 10-30 років, може, з нею нічого й не буде, але зробити як слід буде дуже дорого. Дуже складна проблема - укріпити підвал, очистити його і зробити бетонне укріплення, щоб він не просідав від ґрунтових вод. Жити в такому будинку доволі дорого - комунальні платежі сягають 12 тис., адже зросли ціни на електроенергію. Сама ж будівля опалюється газовими колонками, також є камін. - Влітку, коли не треба опалювати, то десь 2-3 тис. Газ централізований, бойлер я сам поставив і розвів на весь будинок, тому багато йде газу. Взимку ще електрика. Ну, можна і без електрики, але просто не комфортно буде, - сміючись додає Костянтин. Чоловік згадує історію з безхатьком, який зайшов до будинку і вкрав сумку. Необачний господар забув зачинити двері. Після того вже поставив автоматичні двері. ЗБЕРЕЖЕННЯ СПАДЩИНИ Однією з головних переваг життя в центрі міста для чоловіка є зустрічі з друзями та збереження сімейної пам'яті. - По-перше, я тут народився і все життя практично жив. Для мене це просто свій будинок. Головна перевага в тому що я знаю, хто тут в цьому будинку який цвях за останні 100 років забив. І для мене всі ці люди, вся моя сім'я і вся її історія існує, - з усмішкою на вустах каже чоловік. - Крім того не знаю, перевага чи ні, але всі друзі та знайомі весь час заходять.Якби я жив зараз десь, ну там на Оболоні, то це спеціально треба їхати. А тут все рівно в цих місцях всі бувають. Зручно. Костянтин Малєєв переконаний, що його родина буде продовжувати збереження сімейного гнізда. Чоловік має двоє дітей і двох ще маленьких онуків. Каже, що цей будинок для нього має особливу цінність. - Я пам'ятаю свого прадідуся, історію родини, може мої правнуки будуть пам'ятати мене, - каже чоловік.

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не бачить сенсу у проведенні зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, аргументуючи це особистою ворожістю з боку українського лідера. Про це повідомляє видання Аktuаlіty. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фіцо озвучив умови підтримки вступу України в ЄС Коментуючи можливий візит президента Словаччини Петера Пеллегріні до України, Фіцо зауважив, що такий крок мав би радше символічний характер, адже глава держави не має повноважень для укладання офіційних домовленостей. На відміну від цього, прем'єр підкреслив, що бачить більше змісту у контактах із главою українського уряду Денисом Шмигалем. "Моя зустріч із президентом Зеленським не має сенсу, бо він мене ненавидить... Я не бачу причин спілкуватися з ним", - заявив Фіцо. Попри гостру заяву, глава словацького уряду визнав, що підтримує європейську перспективу України, і вважає майбутнє членство Києва в ЄС вигідним для Словаччини. Зазначимо, що Словаччина буде голосувати проти нових санкцій Європейського Союзу щодо Росії. "Словацька Республіка не підтримає майбутній санкційний пакет проти РФ, якщо Єврокомісія не надасть їй реального вирішення кризової ситуації, в яку потрапить Словаччина після повного припинення постачання газу, нафти та ядерного палива з Росії", - заявив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо.

Міністерство національної єдності, яке очолює віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов, може бути ліквідоване через брак фінансування та кадрову нестачу. Про це повідомляє LІGА.nеt із посиланням на джерело, обізнане з процесом підготовки можливого перезавантаження уряду. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чернишов назвав у ВАКС оголошену йому підозру необґрунтованою За словами співрозмовника, у міністерстві наразі немає ні коштів, ні фахівців, що суттєво ускладнює його ефективну роботу. У зв'язку з цим в уряді розглядають два варіанти: створення окремої агенції на базі відомства або його приєднання до Міністерства розвитку громад та територій України. Остаточне рішення щодо подальшої долі міністерства поки не ухвалене. Інформацію про можливу ліквідацію анонімно підтвердили також працівники відомства. 23 червня віцепрем'єр-міністру України Олексію Чернишову повідомлено про підозру у зловживанні службовим становищем та одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. За версією слідства, Чернишов став одним із ключових фігурантів у справі про масштабну корупційну схему в будівельній сфері, яку реалізували за участі високопосадовців. Він став уже шостим підозрюваним у цій справі. У свою чергу Чернишов під час обрання йому запобіжного заходу у Вищому антикорупційному суді заявив, що вважає необґрунтованою оголошену йому підозру.

Після сімейної вечері завжди залишається купа брудного посуду, який ніхто не проявляє бажання помити. Але варто знаходити в собі час та сили це зробити, щоб не займатись цим вранці. Залишати посуд у мийці на всю ніч не варто. Адже наслідки можуть виявитися не найприємнішими, пише ріхеlіnfоrm. Що може статися Згідно з прикметами, брудний посуд, що лежить у раковині у темний час доби, може залучити у дім негативну енергію. У результаті мешканці квартири можуть зіткнутися з невдачами та нещастям. Не виключено, що проблеми з'являться і у роботі, і у сімейному житті, і у фінансовій сфері. Тому посуд краще вимити увечері. Відкладати цю процедуру наступного дня не варто. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стане причиною бід і невдач: що не можна носити в кишенях Рекомендація має і раціональне пояснення. Якщо брудні тарілки стоятимуть незайманими кілька годин поспіль, то жир на них висохне. Прибрати цей шар буде дуже складно. Посуд бажано мити одразу, поки що забруднення на ній є м'якими. В домі багато місць, куди не можна класти взуття та речі, інакше бути біді. Якщо хтось гадає, що спинка стільця - ідеальна вішалка для одягу, то помиляєтесь. Краще візьміть до уваги невеликі правила щодо зберігання одягу, щоб уникнути нещасть. Наші пращури вірили, що речі на стільці до неприємностей.

У День Конституції України, 28 червня, українські виконавці Артем Пивоваров та Степан Гіга-молодший отримали почесне звання заслуженого артиста України. Відповідний указ підписав президент Володимир Зеленський. Як зазначено в документі, державні нагороди присуджуються за вагомий особистий внесок у зміцнення державності, відстоювання національних інтересів, розвиток культури, а також активну громадянську позицію, зокрема - підтримку Збройних сил України. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський присвоїв звання Героя України Малюку, "Мадяру" та активісту Петриченку Для Артема Пивоварова цей день має ще один особливий сенс - 28 червня артист святкує свій день народження. Цьогоріч йому виповнилося 34. На своїй сторінці в Іnstаgrаm він поділився фото з нагородою та подякував за відзнаку. "Особливий день! Вітаю всіх із Днем Конституції! Дякую, пане президенте, за нагороду!", - написав співак. Звання заслуженого артиста також отримав Степан Степанович Гіга - син народного артиста України Степана Петровича Гіги. Обоє активно гастролюють з благодійними концертами на підтримку ЗСУ. Крім того, заслуженим артистом став Петро Сова, актор Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки, а ведучого Олександра Педана відзначено орденом "За заслуги" ІІІ ступеня. 8 травня президент Володимир Зеленський присвоїв голові Служби безпеки України Василю Малюку найвищу державну нагороду - звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка". У документі зазначено, що нагороду вручено за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. Василь Малюк має військове звання генерал-лейтенанта.