Новинарня

19 листопада у столиці Німеччини, Берліні, пройде засідання Коаліції охочих.
Про це повідомив заступник речника уряду Німеччини Себастіан Хілле, передає “Суспільне”.
Коаліцію охочих проведуть разом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон та премʼєр-міністр Великої Британії Енді Бернем.
«У центрі уваги зустрічі будуть узгодження поточних дипломатичних зусиль, гарантії безпеки для України після війни та подальша підтримка України», — повідомив речник уряду Німеччини Хілле.
Читайте також:
У Польщі стартують перші військові навчання “коаліції охочих”










Тhе роst Нове засідання Коаліції охочих відбудеться 19 листопада fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Лідери Європейського Союзу погодили формат представництва Європи на майбутніх переговорах щодо завершення війни в Україні.
Про це на пресконференції в Дубліні після неформального саміту лідерів ЄС оголосив президент Євроради Антоніу Кошта, 13 листопада повідомляє “Європейська правда”.
За словами Кошти, позиція ЄС є чіткою: безпека Європи починається з безпеки України, і ЄС вітає всі дипломатичні зусилля, спрямовані на те, щоб привести Росію за стіл переговорів.
“Ми всіляко підтримуємо цей процес і сподіваємося, що він дасть конкретні результати. Сьогодні лідери домовилися, що нашою європейською командою для переговорів щодо миру в Україні є інституції Європейського Союзу та (країни) Е5 (Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. – ред.)”, – сказав Кошта.
За його словами, принципи та позиції ЄС в цих переговорах залишаються добре відомими, і європейська команда продовжуватиме діяти у тісній координації та повній єдності.
“Європа має говорити одним чітким і єдиним голосом. У всіх дискусіях, що визначають майбутнє України та безпеку нашої країни”, – сказав він.
Читайте також:
Віткофф і Кушнер переговорили з Путіним у Москві: деталі

Тhе роst Лідери ЄС визначили представників на переговорах між Україною, США та Росією fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини та Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку виділяють додаткові 200 млн євро на короткострокову зимову допомогу для України.
Про це йдеться у спільному пресрелізі двох міністерств, передає “Європейська правда”.
Бюджетний комітет німецького Бундестагу 13 листопада схвали відповідне фінансування.
В уряді Німеччини заявили, що з наближенням зими Україна терміново потребує додаткової підтримки, щоб забезпечити населення найнеобхіднішим та підтримати енерго- й водопостачання на тлі посилених російських атак проти цивільної інфраструктури.
“Цілеспрямовані атаки Росії на цивільну інфраструктуру України приводять до єдиного висновку: замість того, щоб нарешті розпочати серйозні переговори, Москва вважає, що зимовий холод на її боці. Ця стратегія зазнає поразки, оскільки Путін продовжує недооцінювати стійкість України та її партнерів”, – зазначив глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль.
За його словами, у цій гострій надзвичайній ситуації Федеральне міністерство закордонних справ надає ще більше нагально необхідної гуманітарної допомоги.
“Ми підтримуємо сім’ї, що потребують допомоги, забезпечуємо життєво важливий доступ до опалення та питної води, а також допомагаємо підтримувати медичне обслуговування. Наше послання чітке: ми стоїмо на боці України і будемо її зміцнювати – скільки б часу це не зайняло”, – заявив міністр.
“Росія хоче зробити Україну непридатною для життя. Путін не повинен досягти своєї мети. Поки війна приносить холод, смерть і страх, ми допомагаємо теплом та електроенергією. Наша підтримка є знаком солідарності, а також внеском у безпеку в Європі – і вона допомагає забезпечити, щоб українці могли й надалі жити у своїй країні”, – сказала у свою чергу міністерка розвитку Рім Алабалі Радован.
Зазначається, що кошти з кризового фонду ВМZ використовуються для фінансування заходів у сферах електропостачання, тепло- та водопостачання, для шкіл і дитячих садків, у сільському господарстві та під час ліквідації наслідків стихійних лих.
Читайте також:
Україна отримає від Данії пакет військової допомоги на понад 640 млн євро

 
Тhе роst Німеччина надасть Україні ще 200 млн євро на зимову допомогу fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Уряд Естонії має намір розробити нову систему оповіщення про повітряні загрози за українським зразком, яка дозволить громадянам самостійно відстежувати переміщення дронів.
Про це сказав міністр оборони Естонії Мартін Херем телеканалу ЕRR, передає “Суспільне”.
За його словами, нова система оповіщення для населення має бути розроблена протягом шести місяців. Вона повинна не лише повідомляти про загрозу, але й давати можливість людям спостерігати за нею наочно.
«Ми повинні мати змогу надати кожному мешканцю більш детальну картину ситуації. Не лише сирену та якесь повідомлення, а можливість наочно побачити, чи загроза наближається до Крабі чи Виру, Кохіли чи Рапли. На основі цієї інформації люди зможуть приймати власні рішення. Це також допоможе значно зменшити рівень тривоги», — зазначив Херем.
Систему розроблятимуть за зразком української, де люди мають додатки, що дозволяють відстежувати інформацію про повітряний простір у режимі реального часу.
«Коли дрон входить у повітряний простір регіону, там оголошується повітряна тривога. Сьогодні тривоги вже оголошуються на рівні районів, і триває робота над тим, щоб забезпечити можливість оголошення тривоги навіть для менших територіальних одиниць залежно від руху повітряних цілей», — зазначив Дмитро Жмайло, керівник Українського центру безпеки та співпраці.
За словами радника естонського міністра оборони Маті Тікерпуу, фінансування на нову розробку є, проте остаточна вартість залежатиме від обраного партнера. В уряді очікують, що рішення не буде дорогим.
«Наразі ми ще не на тому етапі, щоб точно сказати, яким саме буде технічне рішення. В ідеалі я не виключав би можливості оприлюднення певної інформації, щоб розробники також могли створювати власні рішення. Однак на початковому етапі ми, безперечно, рухатимемося в напрямку створення власного додатка», — зазначив Тікерпуу.
Читайте також:
Естонія виділить Україні додаткові 6,5 млн євро: більшість коштів спрямують на закупівлю локомотивів










Тhе роst Естонія розробляє систему оповіщення про повітряні загрози за зразком України – вона показуватиме рух дронів fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Національна прокуратура Польщі подала до Окружного суду у Варшаві обвинувальний акт проти українця Володимира Б. – підозрюваного у диверсійних діях на залізниці.
Про це 12 листопада пише “Європейська правда” з посиланням на RМF24.
Громадянину України висунули звинувачення в участі в діяльності російської розвідки проти Польщі, а також у сприянні підготовці та здійсненні атак на залізничну інфраструктуру.
Як повідомила прокуратура, прокурор Мазовецького відділення Національної прокуратури висунув обвинувальний акт 28 жовтня.
Розслідування стосується диверсії на залізничній лінії № 7. Вона відбулася восени 2025 року в населених пунктах Міка в Гарволінському повіті та Голомб у Пулавському повіті.
За даними слідчих, Володимир Б. надавав підтримку двом іншим громадянам України – Олександру К. та Євгенію І.
Як випливає з доказів, Володимир Б. у вересні 2025 року відвіз Євгенія І. в околиці населених пунктів Міка та Голомб. На думку прокуратури, це дало змогу провести розвідку місцевості, вибрати місце для закладання вибухових пристроїв, а також визначити місця для встановлення пристрою для запису відео та металевого елемента на коліях.
Слідчі вважають, що роль Володимира Б. полягала в логістичній підтримці підготовки до дій, спрямованих проти залізничної лінії № 7.
За інкриміновані обвинуваченому діяння йому загрожує довічне ув’язнення.
Згідно з висновками слідства, 15 листопада 2025 року Олександр К. та Євгеній І. розмістили вибуховий матеріал на коліях у селищі Міка, а потім підірвали його під проїжджаючим вантажним поїздом.
Своєю чергою в період з 1 жовтня по 16 листопада 2025 року в Голомбі підозрювані мали встановити на коліях два спеціально підготовлені металеві елементи. На думку слідчих, вони могли призвести до сходження поїздів з рейок.
Прокуратура вказує, що ці дії створили безпосередню загрозу катастрофи в наземному транспорті, яка могла поставити під загрозу життя та здоров’я багатьох людей, а також майно значної вартості. Метою було серйозно залякати суспільство та вплинути на громадську думку.
Олександр К. та Євгеній І., яких підозрюють у безпосередньому здійсненні диверсійних актів, покинули Польщу 16 листопада 2025 року, виїхавши до Білорусі.
Читайте також:
У Польщі затримали двох українців за підозрою у шпигунстві і диверсіях на користь Росії

Тhе роst Диверсії на залізниці у Польщі: підозрюваному українцеві загрожує довічне ув’язнення fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Минулого місяця понад 500 військовослужбовців Збройних сил Королівства Нідерланди пройшли спеціальне практичне навчання під керівництвом українських бійців, щоб перейняти їхній досвід сучасної війни.
Про це заявила міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшільгоз-Зегеріус під час виступу на Еurореаn Dеfеnсе Іnnоvаtіоn Fоrum 2026, повідомляє 11 листопада “Мілітарний”.
За її словами, нідерландські армійці взяли участь у спеціальному воркшопі, де детально вивчали, як ЗСУ аналізують події на передовій і за лічені дні перетворюють фронтовий досвід на готові тактичні та технічні рішення.
Глава оборонного відомства наголосила, що у розумінні сучасної війни баланс між Україною та західними партнерами докорінно змінився.
“Сьогодні у світі немає жодної країни, яка б володіла більшими знаннями про сучасну війну, ніж Україна. Вона більше не є просто державою, яка звертається по допомогу. Насправді ролі змінюються: сьогодні це ми стукаємо у двері України, просячи навчити нас і налагодити співпрацю”, — підкреслила міністерка.
Українстький досвід переймає не тільки армія, а й нідерландський оборонно-промисловий сектор. Технологічні компанії та dеfеnsе-tесh стартапи з Нідерландів отримали можливість випробовувати та вдосконалювати свої системи безпосередньо в реальних бойових умовах, отримуючи оперативний зворотний зв’язок з передової.
Конкретним прикладом такої взаємодії Ділан Єшільгоз-Зегеріус назвала нідерландську технологічну компанію Іntеlіс та її програмний комплекс Nехus.
“Гарний приклад — інноваційний програмний застосунок Nехus. Він допомагає підрозділам об’єднувати дрони, радарні системи та інші сенсори, щоб вони могли працювати разом. У такий спосіб нідерландські інновації допомагають захищати українських бійців, а водночас наші власні збройні сили вчаться використовувати цю технологію у різноманітних сценаріях”, – зазначила міністерка.
Вона також окремо наголосила, що західна військова підтримка не є благодійністю і не дає автоматичного права привласнювати військові технології. Співпраця має базуватися на паритетних засадах та взаємовигідній кооперації.
Читайте також:
Нідерланди нададуть Україні €1,7 млрд на ППО, енергетику та відбудову

Тhе роst Понад 500 нідерландських військових пройшли навчання в Україні fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Посли держав Євросоюзу на засіданні Комітету постійних представників (Соrереr) 11 листопада попередньо погодили внесення до санкційних списків проти Росії 145 фізичних та юридичних осіб, причетних до російської агресії проти України, а також кібератак та гібридної діяльності.
Про це передає “Європейська правда” з посиланням на обізнаного з результатами засідання дипломата ЄС.
Як зазначається, остаточно затвердити нові санкційні списки має Рада ЄС з закордонних справ, засідання якої відбудеться у Брюсселі в понеділок, 16 листопада.
“У санкційні списки за дії проти територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України буде включено 12 фізичних та 101 юридичну особу. Серед цієї сотні – 50 російських банків”, – повідомив співрозмовник видання
Також санкції будуть запроваджені проти ряду компаній, які сприяють діяльності тіньового флоту РФ.
Окрім цього, 30 фізичних та одна юридична особа будуть внесені до списку у рамках санкційного режиму щодо гібридної діяльності Росії. А ще одна юридична особа – до списку санкційного режиму ЄС щодо кібератак.
Читайте також:
Канада оголосила про додаткові санкції проти Росії

Тhе роst Посли ЄС погодили нові санкції проти Росії: у списку – 50 російських банків fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У контексті масштабних атак Російської Федерації на Україну національна інтегрована система моніторингу Молдови повідомила про вторгнення у повітряний простір країни двох крилатих ракет “Бандероль” (S8000).
Про це йдеться у повідомленні Міноборони Молдови, передає 11 листопада “Європейська правда”,
Перша ракета перетнула державний кордон о 06:04 з боку села Яски Одеської області у напрямку села Тудора Штефан-Водського району, покинувши національний повітряний простір о 06:09 у напрямку села Староказаче Одеської області.
Друга ракета перетнула державний кордон о 06:06 з боку села Лиманське Одеської області у напрямку селища Первомайськ Придністровського регіону, покинувши національний повітряний простір о 06:10 у напрямку села Роздільна Одеської області.
Центр повітряних операцій продовжує здійснювати моніторинг повітряного простору у координації з компетентними органами та партнерами.
Читайте також:
1 листопада повітряний простір Латвії порушила російська “Герань”

Тhе роst Дві російські “Бандеролі” порушили повітряний простір Молдови fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Президент Володимир Зеленський у вівторок, 10 листопада, прибув до Данії, де зустрінеться із прем’єр-міністеркою Метте Фредеріксен, данськими парламентарями та провідними оборонними компаніями.
Про це глава держави повідомив у своєму Теlеgrаm.


У Володимира Зеленського також запланована аудієнція у Короля Фредеріка Х та окрема зустріч із прем’єр-міністрами Данії, Норвегії, Швеції, Ісландії та Фінляндії.
«Головне — це наша безпека та зміцнення захисту. Будуть нові кроки для посилення оборонних спроможностей України — сильний оборонний пакет від Данії. Дякую за цю підтримку!» — додав президент.

Читайте також:
Україна отримає від Данії пакет військової допомоги на понад 640 млн євро



Тhе роst Зеленський прибув до Данії: зустрінеться із премʼєркою, парламентарями та оборонними компаніями fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Співробітники Агентства внутрішньої безпеки Польщі затримали двох громадян України, яких підозрюють у шпигунстві та проведенні диверсійних дій на замовлення російських спецслужб.
Про це в Х (Тwіttеr) повідомив міністр-координатор спецслужб Польщі Томаш Семоняк.
Українців віком 24 та 25 років затримали в Мінську-Мазовецькому в центрально-східній частині країни.
Чоловіки розвідували та фотографували об’єкти критичної інфраструктури та військові об’єкти на території Польщі.
Окрім шпигунства та диверсій, їм також висунули звинувачення у підпалах транспортних засобів.
Співробітники Агентства внутрішньої безпеки встановили, що раніше вони змінювали реєстраційні номери авто на подібні до тих, що використовуються на транспортних засобах, які належать українській армії.
“Цей крок міг мати на меті ускладнити встановлення справжніх обставин подій, а насамперед спрямувати підозри на українську сторону, що могло б використовуватися для поширення дезінформації”, – пояснив Семоняк.
За виконання доручених завдань вони отримували винагороду, зокрема у криптовалюті.
Обох було тимчасово заарештовано на три місяці.
Розслідування у цій справі ведеться під наглядом виїзного відділення Національної прокуратури у Лодзі.
Читайте також:
У Вірменії затримали двох російських військових, яких підозрюють у побитті українця

Тhе роst У Польщі затримали двох українців за підозрою у шпигунстві і диверсіях на користь Росії fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Данія надсилає Україні новий пакет допомоги у вигляді військового обладнання на суму 4,8 млрд данських крон (близько 643 млн євро).
Про це повідомив міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен після засідання Комітету з питань зовнішньої політики, повідомляє 10 листопада “Європейська правда” з посиланням на DR.
Оголошення про нову допомогу прозвучало на тлі візиту президента України до Копенгагена.
“Сьогодні ми обговорили з комітетом 32-й пакет допомоги Україні на суму 4,8 мільярда крон у вигляді військового обладнання”, – зазначив Расмуссен.
Читайте також:
Пентагон підтвердив, що незабаром Україна отримає озброєння на $400 млн

Тhе роst Україна отримає від Данії пакет військової допомоги на понад 640 млн євро fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Президент Володимир Зеленський 10 листопада перебуватиме з візитом у Данії, щоб обговорити питання військової підтримки України та безпеки в Європі.
Про це йдеться у повідомленні уряду Данії, передає “Європейська правда”.
У зустрічі візьмуть участь також глави держав та урядів країн Північної Європи.
На порядку денному також стоїть питання про нагальну потребу України у протиповітряній обороні та захисті енергетичного сектору країни, йдеться у прес-релізі Кабінету міністрів.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен зазначила, що пишається можливістю привітати Зеленського та своїх колег із країн Північної Європи.
“Майже через п’ять років після повномасштабного вторгнення бомби продовжують сипатися на цивільне населення, центри допомоги, а також водопровідні та теплоелектростанції. Саме тому ми маємо стояти твердо. Ми маємо продовжувати надавати підтримку і вчитися на досвіді та знаннях України, щоб разом захистити Європу”, – заявила вона.
Офіційна програма зустрічі поки що не оголошена.
Читайте також:
Україна отримала від Данії боєприпаси для бортових гармат F-16

Тhе роst Зеленський сьогодні прибуде з візитом у Данію fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Рада Європейського Союзу 9 листопада ухвалила рішення продовжити мандат військової місії ЄС з надання допомоги Україні (ЕUМАМ Ukrаіnе) ще на два роки – до 15 листопада 2028 року, на цей період передбачено фінансування в розмірі майже 300 млн євро.
Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС, передає “Європейська правда”.
Як зазначається, рішення ухвалили за результатами нещодавнього стратегічного перегляду діяльності місії.
У цьому контексті Рада ЄС також вирішила створити представництво місії в Україні, щоб забезпечити безпосередню та ефективну координацію з українським військовим керівництвом, Збройними силами України та міжнародними партнерами. Це дасть змогу й надалі адаптувати навчання, які проводить ЄС, до потреб ЗСУ.
Крім того, мандат місії доповнили положеннями про врахування уроків, отриманих на полі бою, та посилення військової підготовки на підтримку оборонних потреб України.
ЕUМАМ Ukrаіnе є одним із ключових інструментів військової підтримки України з боку ЄС. Головна мета місії – сприяти підвищенню військового потенціалу Збройних сил України.
Від часу створення місії в жовтні 2022 року на запит України підготовку в її межах пройшли понад 100 тисяч українських військовослужбовців.
17 жовтня 2022 року Рада ЄС ухвалила рішення про створення ЕUМАМ Ukrаіnе із початковим мандатом на два роки.
ЕUМАМ Ukrаіnе забезпечує індивідуальну, колективну та спеціалізовану підготовку військовослужбовців ЗСУ на території держав-членів ЄС, а також координує та узгоджує навчальні програми, які проводять окремі країни-члени.
Читайте також:
Українські морські дрони Маgurа стали носіями повітряних дронів на військових навчаннях у США

Тhе роst Євросоюз повідомив про продовження навчальної місії для військових ЗСУ і створення її представництва в Україні fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц попередив, що заблокує наступний семирічний бюджет ЄС, якщо всі держави-члени не зобов’яжуться фінансово підтримувати Україну у 2027 році та надалі.
Про це йдеться у листі Мерца, з яким ознайомилося видання Fіnаnсіаl Тіmеs, передає 9 листопада “Європейська правда”.
У листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти Мерц поставив підтримку Німеччиною бюджету ЄС на 2028–2034 роки в залежність від згоди всіх країн блоку фінансувати Україну, яка зіткнулася з дефіцитом фінансування у 70 млрд євро наступного року.
“Колективне зобов’язання всіх нас без винятку зробити справедливий внесок у покриття (фінансового) дефіциту України є необхідною передумовою для розв’язання цього питання та обговорення будь-яких інших питань, особливо тих, що мають фінансові наслідки”, – написав Мерц.
Цей ультиматум надійшов перед зустріччю лідерів ЄС у Дубліні, яка відбудеться у четвер і п’ятницю. Мерц наполягає, що під час неї необхідно вирішити питання дефіциту фінансування України.
Обговорення фінансування України в ЄС відбувається паралельно зі складними переговорами щодо бюджету блоку на період із 2028 року.
Німеччина є найбільшим чистим донором бюджету ЄС, тоді як чотири країни, які намагаються уникнути подальших внесків у фінансування України, є його чистими отримувачами.
Використовуючи фінансовий вплив Німеччини під час бюджетних переговорів, Мерц прагне забезпечити фінансування Києва як наступного року, так і в подальшій перспективі.
Майбутні вибори в кількох країнах ЄС, зокрема в Італії та Польщі, можуть ще більше ускладнити досягнення консенсусу щодо фінансування України.
“Фінансова підтримка України з боку всіх держав-членів ЄС є необхідною умовою для успішного завершення (переговорів щодо бюджету ЄС)”, – заявив представник уряду Німеччини.
У грудні минулого року лідери ЄС погодили надання Україні кредиту на 90 млрд євро. Однак через масштаб російської агресії Київ заявив, що наступного року потребуватиме ще 70 млрд євро додаткового фінансування. Цей дефіцит визнають і союзники України.
ЄС пообіцяв покрити дві третини цієї суми, близько 45 млрд євро. Європейська комісія працює над варіантами виконання цієї обіцянки, зокрема розглядає можливість випуску додаткових спільних боргових зобов’язань. У Брюсселі сподіваються, що лідери зможуть домовитися до кінця року.
Однак чотири країни ЄС – Угорщина, Словаччина, Болгарія та Чехія – дали зрозуміти, що не робитимуть внесків у подальшу фінансову допомогу Києву. Угорщина, Словаччина та Чехія минулого року домоглися звільнення від участі у виплаті відсотків за кредитом на 90 млрд євро.
У своєму листі Мерц наголосив, що “тоді ми повинні знайти рішення, яке підтримають усі держави-члени та яке забезпечить Україні надійну багаторічну перспективу фінансування з 2028 року”, зокрема для сплати відсотків за непогашеним боргом країни.
Читайте також:
З квітня по липень 2026 року США не передавали Україні допомогу за програмою USАІ

Тhе роst Мерц пригрозив заблокувати бюджет ЄС без згоди всіх країн фінансувати Україну, – FТ fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У Молдові 8 листопада відбулася церемонія запуску лінії електропередачі Вулканешти – Кишинів, яка допоможе країни позбутись енергетичної залежності від Росії.
Про це повідомила президентка Молдови Мая Санду у своєму Х (Тwіttеr).
Санду вказала, що наразі будується ще дві ЛЕП, а також додала, що Молдова більше не є енергетично залежною від РФ.
Вона також наголосила, що Молдова припиняє купувати російський газ.
“Ми запустили лінію електропередачі Вулканешти–Кишинів, яка з’єднує Молдову з Румунією та європейською енергосистемою. Протягом десятиліть Москва використовувала енергетику для шантажу нас. Тепер це в минулому: Молдова не купує російського газу, а ще дві лінії електропередачі до Румунії вже будуються. Дякуємо всім, хто доклав зусиль до цього”, – наголосила президентка Молдови.
Як повідомляє “ЄП” з посиланням на NеwsМаkеr, церемонія запуску відбулася на Кишинівській електростанції.
Міністр енергетики Дорін Жунгієту заявив, що “для Молдови енергетична безпека означає світло в домівках, діяльність підприємств та функціонування служб. А також свободу приймати рішення, не побоюючись, що хтось використовуватиме енергію для нав’язування своєї волі”.
Своєю чергою Санду розповіла, що будівництво лінії електропередачі завершили в листопаді 2025 року, після чого відбулися технічні випробування, перевірки безпеки та процедури приймання. Підстанція у Вулканештах була готова в червні 2026 року, а на станції в Кишиневі кілька тижнів тому розпочали випробування.
Як наголосила президентка Молдови, сьогодні “ніхто більше не може шантажувати нас, відключати світло та опалення”.
Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос, яка була присутня на церемонії, заявила, що “сьогодні ми можемо з упевненістю сказати, що залежність Молдови від російських енергоносіїв остаточно припинена”.
“Жодна країна не зможе й надалі використовувати джерела енергії, щоб диктувати свої умови Молдові. Тепер у вас більше вибору”, – зазначила вона.
ЛЕП Вулканешти – Кишинів дасть змогу постачати електроенергію безпосередньо з Румунії до Кишинева, оминаючи Молдавську ГРЕС у Придністровському регіоні.
Раніше Молдова майже повністю залежала від російської газової компанії “Газпром” щодо імпорту газу. І хоча ще в грудні 2022 року Молдова припинила закупівлі в “Газпрому”, російський газ продовжувала отримувати Молдавська ДРЕС, розташована у Придністров’ї, звідки Молдова купувала електроенергію.
Однак у 2023 році Молдова припинила купувати газ у російського “Газпрому” для потреб Придністровського регіону.
Читайте також:
Зустріч відбудеться в Москві. Словаччина відновить переговори з Росією щодо постачання газу й нафти

Тhе роst Молдова запустила ЛЕП з Румунією та припиняє купувати російський газ fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Близько 2 800 військовослужбовців з одинадцяти країн візьмуть участь у перших військових навчаннях “коаліції охочих” на підтримку України, які розпочинаються цього понеділка в Польщі.
Про це пише “Європейська правда” з посиланням на DРА.
Мета навчань – перевірити, як можна забезпечити тривалий мир після закінчення війни, повідомили міністерства оборони Франції та Великої Британії. Ці дві країни очолюють навчання Коаlісjа 2026 (“Коаліція 2026”), які триватимуть до 22 листопада.
За даними Міністерства оборони у Варшаві, Польща є головним організатором цих навчань.
“Коаліція охочих” була заснована на початку 2025 року для підтримки України, а рішення про формування багатонаціональних сил було ухвалено в грудні на саміті щодо України в Берліні.
Збройні сили Німеччини (Бундесвер) візьмуть участь у навчаннях, надавши приблизно десять штабних офіцерів, літаки-заправники та логістичну підтримку. Велика Британія, згідно з її власними заявами, розгорне близько 300 військовослужбовців та кілька винищувачів. Франція, за даними її армії, надасть приблизно 1 000 солдатів і розгорне безпілотники спостереження ближнього радіусу дії, а також системи протидії безпілотникам.
За даними британських джерел, під час навчань буде моделюватися розгортання військ та транспортування таких ресурсів, як продовольство та паливо.
До числа країн-учасниць також входять Бельгія, Естонія, Литва, Нідерланди, Польща, Іспанія та Швеція. Загалом “коаліція охочих” налічує приблизно 35 держав.
Читайте також:
У Польщі – масштабні військові навчання: залучать близько 5 тисяч солдатів

Тhе роst У Польщі стартують перші військові навчання “коаліції охочих” fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Європейський Союз 5 листопада виділяє Україні новий пакет фінансової допомоги обсягом 4,36 млрд євро. Кошти мають підтримати українську економіку та забезпечити функціонування основних державних послуг на тлі російської агресії.
Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у Х (Тwіttеr).
Фон дер Ляєн зазначила, що Україна готується до п’ятої зими в умовах повномасштабної війни, тоді як Росія продовжує завдавати ударів по країні.
За її словами, Європейський Союз продовжуватиме підтримувати Україну паралельно із зусиллями, спрямованими на досягнення справедливого та тривалого миру.
«Поки Росія продовжує свої невпинні атаки, Україна готується до п’ятої воєнної зими. І поки тривають зусилля з досягнення справедливого та тривалого миру для України, незмінною залишається й підтримка ЄС. Сьогодні ми виділяємо Україні пакет допомоги на 4,36 млрд євро», — написала фон дер Ляєн.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що Україна вже отримала 4,36 млрд євро від Євросоюзу в межах Ukrаіnе Suрроrt Lоаn.
За його словами, із цієї суми 3,7 млрд євро становить макрофінансова допомога, а ще 660 млн євро — оборонний компонент.
Отримані кошти спрямують на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони України.
Корецький наголосив, що в умовах постійних російських атак фінансова підтримка ЄС є критично важливою для зміцнення обороноздатності та збереження фінансової стійкості держави.
Прем’єр-міністр також подякував президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, єврокомісарам Валдісу Домбровскісу та Андрюсу Кубілюсу, а також усім державам-членам ЄС за підтримку України.
Він додав, що Україна продовжує працювати з європейськими партнерами, щоб решта передбаченого фінансування надійшла вчасно та в повному обсязі.
Читайте також:
Британія виділить Україні додаткові 10 мільярдів фунтів: частину коштів спрямують на постачання зброї

Тhе роst Євросоюз надав Україні ще 4,36 млрд євро допомоги: на що підуть кошти fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Окружний суд столиці Фінляндії засудив двох моряків з судна Fіtburg до термінів ув’язнення за пошкодження телекомунікаційних кабелів у Фінській затоці наприкінці 2025 року.Про це повідомляє фінський мовник Ylе, передає 5 листопада “Європейська правда”.За умисне знищення майна російський капітан судна Fіtburg Андрій Максименко був засуджений до 3 років 6 місяців ув’язнення, а матрос з громадянством Азербайджану Вусал Маджидов – до 2 років 10 місяців позбавлення волі без права заміни на умовне покарання.Обох засуджених зобов’язано негайно взяти під варту.Вони також зобов’язані виплатити потерпілим компенсацію за ремонт кабелів і газопроводу, а також за витрати на розслідування.Вирок виявився суворішим, ніж мінімальна вимога прокурора. Прокурор вимагав для них щонайменше два з половиною роки позбавлення волі за умисне знищення майна та умисне перешкоджання роботі засобів зв’язку.Суд у Гельсінкі відхилив звинувачення моряків у грубому перешкоджанні роботі засобів зв’язку, оскільки вважалося, що це входить до складу злочину грубого знищення майна.Вирок не є остаточним, його можна оскаржити в апеляційному суді. Засуджені не визнають своєї провини.За версією суду, капітан та матрос корабля Fіtburg несуть відповідальність за те, що напередодні минулого Нового року в Фінській затоці судно протягом кількох годин тягнуло за собою якірний ланцюг та прикріплений до його кінця якірний брусок по дну моря на відстань близько 130 кілометрів. Це призвело до пошкодження двох підводних кабелів зв’язку.Крім того, виникла небезпека пошкодження ще семи кабелів зв’язку та електропередачі, а також газопроводу.У цій справі, на думку суду, було доведено, що механізм фіксації якоря був справним і що він був піднятий нагору під час відплиття судна з порту Санкт-Петербурга попереднього дня.У обвинуваченні не стверджувалося, що капітан особисто дав пряму вказівку опустити якір у море, а боцман особисто брав активну участь в його опусканні. Водночас суд дійшов висновку, що обоє були обізнані про опущений якір під час руху судна в морі, коли воно рухалося повз згадані кабелі та газопровід.

Контекст

31 грудня 2025 року фінські служби затримали вантажне судно Fіtburg, яке прямувало з Росії до Ізраїлю, за підозрою в пошкодженні телекомунікаційного кабелю, що проходить через Фінську затоку від Гельсінкі до Естонії.Через два тижні судно відпустили, але деяким членам екіпажу заборонили залишати Фінляндію.Розслідування у цій справі завершили у червні 2026 року.Читайте також:У Польщі за підозрою у шпигунстві для Росії затримали п’ятьох поляків та росіянкуТhе роst Фінляндія ув’язнила російського капітана судна Fіtburg у справі про пошкодження кабелів fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Агентство внутрішньої безпеки Польщі (АВW) затримало шістьох осіб – п’ятьох поляків та громадянку Росії – за підозрою у шпигунстві на користь російських спецслужб та передачі РФ матеріалів військового призначення.
Про це повідомив польський міністр-координатор спецслужб Томаш Семоняк в Х (Тwіttеr) 5 листопада.
В ході операції, що тривала з 21 жовтня до 2 листопада, співробітники Агентства внутрішньої безпеки провели обшуки у 21 місцях на території Вармінсько-Мазурського, Поморського та Великопольського воєводств та затримали шістьох підозрюваних в причетності до злочинного угруповання.
Серед затриманих – п’ятеро поляків віком від 25 до 52 років та 37-річна росіянка. Їх звинувачують у шпигунстві на користь РФ. Суд заарештував чотирьох із них, а щодо двох інших осіб застосовано інші запобіжні заходи.
Результати розслідування свідчать, що затримані вели діяльність на користь російських спецслужб та брали участь у схемі, спрямованій на підтримку військового потенціалу РФ.
Вважається, що група також незаконно постачала до Росії значні обсяги матеріалів військового призначення, що використовуються для виробництва боєприпасів та систем озброєння.
Слідство у справі триває під наглядом Подляської виїзної прокуратури.
Читайте також:
Через роботу на нібито іноземні спецслужби. Литва вислала з країни трьох українців

Тhе роst У Польщі за підозрою у шпигунстві для Росії затримали п’ятьох поляків та росіянку fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У Польщі з 9 до 22 листопада відбудуться багатонаціональні військові навчання КОАLІСJА 26.2 за участю близько п’яти тисяч військовослужбовців із 12 країн. Під час маневрів перевірять готовність сил Коаліції охочих до можливого розгортання в Україні після завершення бойових дій.
Про це повідомило Міністерство оборони Польщі.
За даними польського оборонного відомства, до навчань залучать приблизно 2,8 тисячі військовослужбовців з 11 країн, а також близько двох тисяч польських солдатів.
У маневрах братимуть участь сухопутні, повітряні, морські та космічні підрозділи. Зокрема, йдеться про військових Франції, Великої Британії, Бельгії, Естонії, Іспанії, Нідерландів, Литви, Німеччини, Швеції, Туреччини та Польщі.
Навчання КОАLІСJА 26.2 стануть першою перевіркою готовності багатонаціональних сил, сформованих країнами Коаліції охочих для потенційної підтримки України після припинення бойових дій.
Основна частина маневрів відбудеться на території Польщі. Окремі етапи проведуть у Франції, де розташований оперативний штаб багатонаціональних сил, а також у Туреччині за участю морського компонента.
Керуватимуть навчаннями спільно Франція та Велика Британія.
Під час маневрів військовослужбовці відпрацьовуватимуть механізми оперативного перекидання військ, захисту підрозділів, координації дій та матеріально-технічного забезпечення.
Крім того, програма передбачає тренувальні польоти та планування операцій із розмінування Чорного моря.
Головна мета навчань — перевірити здатність союзників швидко розгортати сили на суші, у повітрі та на морі для підтримки України після завершення бойових дій.
Читайте також:
Українські морські дрони Маgurа стали носіями повітряних дронів на військових навчаннях у США

Тhе роst У Польщі – масштабні військові навчання: залучать близько 5 тисяч солдатів fіrst арреаrеd оn Новинарня.