Новинарня

У міністерстві оборони Польщі спростували інформацію, що поставки великого пакета допомоги призупинили через те, що Львівська обласна рада проголосила 2027 рік “роком УПА і Романа Шухевича”.Про це пише “Європейська правда” з посиланням на видання Fаkt.“Це неправдива інформація”, – заявив виданню речник польського міноборони Януш Сеймей.Міністерство закордонних справ України наголосило, що рішення було ухвалене на регіональному рівні, без консультацій із центральною владою та дипломатами. Відомство оцінило резолюцію як шкідливу для зусиль щодо досягнення порозуміння з Польщею.Заступник глави МЗС Польщі Марчин Босацький повідомив, що в Офісі президента запевнили польську сторону, що постанова не набуде чинності. Він також звернув увагу, що інформація про рішення була видалена з вебсайту влади Львівської області.

Що передувало

20 жовтня Львівська обласна рада проголосувала за рішення оголосити 2027-й “роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича”. Це одразу викликало критику серед польської влади. Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що такий крок допомагає ворогам України.Документ передбачав проведення тематичних заходів, присвячених українському національно-визвольному руху та його діячам. Згодом рішення зникло з офіційного сайту облради.Західноукраїнська область уже не вперше за останні роки оголошує “рік Шухевича”. Цього разу таке рішення припало на загострення в Польщі негативниїх настроїв щодо УПА через її причетність до Волинської трагедії.Ініціатива Львівської облради викликала негативну реакцію в Польщі. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що ініціюватиме внесення Святослава Шеремети до переліку осіб, яким заборонено в’їзд до Польщі.Крім того, у Перемишлі заявили про можливість призупинення партнерських відносин зі Львовом. Про можливе замороження співпраці також попередив новообраний мер Кракова.Сам Шеремета назвав реакцію польських політиків дивною та наголосив, що рішення не було спрямоване проти Польщі, а мало на меті вшанування діячів українського національно-визвольного руху, звертає увагу “Захід.нет”.22 жовтня “Європейська правда”, посилаючись на джерело в українському уряді, повідомила, що у відповідь на рішення львівських депутатів Польща нібито призупинила постачання Україні масштабного пакету військової допомоги.Читайте також:Проспект Кутузова став Шухевича. У Херсоні перейменували ще 24 топонімиТhе роst У міноборони Польщі заперечили зупинку військової допомоги Україні через “рік УПА” fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У Франції ввечері 20 жовтня зазнав аварії двомісний винищувач Міrаgе 2000D. Під час пошукової операції рятувальники виявили тіло одного з пілотів.

Про це повідомили у французьких Повітряно-космічних силах.
Авіатроща сталася близько 22:40 поблизу комуни Рожевіль у департаменті Мерт і Мозель. Бойовий літак зі складу винищувальної ескадрильї 2/3 «Шампань», що дислокується на авіабазі 133 Нансі-Оше, зазнав аварії, коли повертався з виконання завдання.
На борту перебували двоє військовослужбовців: пілот та офіцер систем озброєння. Під час пошуково-рятувальної операції знайшли одне тіло, проте його ідентифікацію ще мають офіційно підтвердити. Пошуки другого члена екіпажу тривають.
Причини катастрофи поки не встановлені. Для з’ясування всіх обставин інциденту відкрили безпекове та судове розслідування.
Міrаgе 2000D — це двомісний бойовий літак Повітряно-космічних сил Франції, що спеціалізується на наземних атаках і призначений для виконання завдань як удень, так і вночі. У лютому в Україну прибули перші літаки Міrаgе 2000, які передала Франція. Крім того, українські пілоти пройшли кількамісячне навчання на цих літаках.
Читайте також:
У Калінінградській області Росії розбився Су-30

Тhе роst У Франції розбився військовий літак Міrаgе: загинув пілот, іншого шукають fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Львівська обласна рада ухвалила рішення проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Ініціатива викликала негативну реакцію Польщі та критику з боку Міністерства закордонних справ України. Польська сторона заявила, що отримала запевнення від представників офісу президента України, нібито рішення облради не набуде чинності.Про це повідомили в МЗС України та польське видання Роlsаt Nеws у середу, 21 жовтня, передає “Захід.нет”.

Чому виник конфлікт

Львівська обласна рада ухвалила рішення проголосити 2027 рік роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Ініціатором був депутат облради, директор меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета.Документ передбачав проведення тематичних заходів, присвячених українському національно-визвольному руху та його діячам. Згодом рішення зникло з офіційного сайту облради.Західноукраїнська область уже не вперше за останні роки оголошує “рік Шухевича”. Цього разу таке рішення припало на загострення в Польщі негативниїх настроїв щодо УПА через її причетність до Волинської трагедії.Ініціатива Львівської облради викликала негативну реакцію в Польщі. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що ініціюватиме внесення Святослава Шеремети до переліку осіб, яким заборонено в’їзд до Польщі.Крім того, у Перемишлі заявили про можливість призупинення партнерських відносин зі Львовом. Про можливе замороження співпраці також попередив новообраний мер Кракова.Сам Шеремета назвав реакцію польських політиків дивною та наголосив, що рішення не було спрямоване проти Польщі, а мало на меті вшанування діячів українського національно-визвольного руху, звертає увагу “Захід.нет”.

Що кажуть в МЗС України

В українському зовнішньополітичному відомстві наголосили, що останніми роками Україні та Польщі вдалося досягти прогресу в двосторонніх відносинах. Зокрема, сторони просунулися в проведенні пошуково-ексгумаційних робіт, налагодженні історичного діалогу та розвитку оборонної співпраці.“Вважаємо, що нещодавнє рішення Львівської облради, яке зачіпає вимір чутливих історичних питань двостороннього порядку денного, є контрпродуктивним для наших актуальних зусиль”, – заявили в МЗС.У міністерстві також зазначили, що депутати Львівської обласної ради не консультувалися з центральними органами влади щодо можливих наслідків рішення для відносин із Польщею. Водночас у відомстві нагадали, що місцеві ради є органами самоврядування, а їхні депутати не підпорядковуються центральній владі.У МЗС наголосили, що політичні рішення на регіональному рівні не повинні шкодити національним інтересам України, зокрема у сферах безпеки та європейської інтеграції.Водночас українське дипломатичне відомство закликало польську сторону утриматися від різких кроків, які можуть перешкодити нормалізації відносин.“Зі свого боку підтверджуємо налаштованість на конструктивне вирішення всіх проблемних питань двосторонніх відносин дипломатичними каналами в дусі добросусідства”, – додали в міністерстві.

Яку позицію озвучила Польща з офісу президента України

За інформацією Роlsаt Nеws, заступник міністра закордонних справ Польщі Марцин Босацький заявив, що польська сторона отримала запевнення від помічників президента України Володимира Зеленського, що рішення Львівської облради не набуде чинності.За його словами, після дипломатичного втручання Варшави документ зник з офіційного сайту обласної ради. Водночас польська сторона очікує, що надані запевнення будуть виконані, а ініціативу остаточно скасують.Босацький не назвав імен українських представників, з якими проводили консультації.Читайте також:Проспект Кутузова став Шухевича. У Херсоні перейменували ще 24 топонімиТhе роst Львівщина проголосила 2027-й роком Шухевича та УПА: МЗС України і Польща відреагували fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Голова парламентського комітету з питань національної безпеки Молдови Ліліан Карп заявив, що його країна надіслала Україні ноту протесту після того, як двоє прикордонників перетнули кордон під час переслідування чоловіка на річці Дністер.Про це він сказав у понеділок, 19 жовтня, пише “Європейська правда” з посиланням на Nеwsmаkеr.Карп зазначив, що з початку російського вторгнення в Україну було зафіксовано кілька випадків, коли громадяни України незаконно перетинали кордон з Молдовою.Водночас він наголосив, що це не виправдовує дій прикордонників.“Ми бачимо спробу українських прикордонників, які, на жаль, дозволили собі перетнути лінію державного кордону, що є грубим порушенням. Саме у зв’язку з цим незаконним перетином кордону були направлені ноти протесту посольству України та іншим українським органам влади”, – сказав він.Карп заявив, що “ніщо не виправдовує поведінку прикордонників, навіть якщо йшлося про незаконний перетин кордону”.“Те, що зробили українські прикордонники, не відповідає жодним етичним нормам і не може вважатися нормальним”, – додав він.

Що передувало

17 жовтня у Молдові повідомили про затримання двох українських прикордонників, які незаконно перетнули кордон країни, намагаючись схопити українця-втікача.Наступного дня у Державній прикордонній службі повідомили, що двох українських прикордонників повернули в Україну.Читайте також:Південна Корея відкликала посла з України на тлі дипломатичного скандалуТhе роst У Молдові заявили про ноту протесту Україні через інцидент із прикордонниками на Дністрі fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Україна очікує на постачання від Швеції винищувачів Grіреn найближчим часом.


Про це 16 жовтня повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном.
“Обговорили детально наші потреби для захисту від постійних атак, передусім посилення ППО. Дякую Швеції за наші домовленості щодо винищувачів Grіреn. Очікуємо на їхні постачання найближчим часом. Вони доповнять наші F-16, зокрема, у збитті реактивних “шахедів”, — зазначив глава держави.
Зеленський також повідомив, що обговорював з Крістерссоном шлях України до членства у Європейському Союзі та підтримку української енергетики для підготовки до зимового періоду.
Як інформувала “Новинарня“, 16 жовтня Швеція оголосила новий пакет допомоги Україні на майже 45 млн євро.
Читайте також:
До кінця року Бельгія передасть Україні десять F-16





Тhе роst Україна очікує на постачання від Швеції винищувачів Grіреn найближчим часом, – Зеленський fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Швеція надає Україні підтримку у розмірі 500 млн крон (майже 45 млн євро) у рамках нового пакета допомоги.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на заяву міністерки Швеції у справах Європейського Союзу Єссіки Русенкранц.
Новий пакет допомоги, зокрема, буде спрямований на підтримку української енергетичної інфраструктури перед зимою.
“Україна бореться не лише за власну свободу, а й за безпеку всієї Європи. Коли Росія жорстоко атакує цивільну енергетичну інфраструктуру напередодні чергової військової зими, ми реагуємо, надаючи допомогу на відновлення та медичне обслуговування”, – написала міністерка.
Читайте також:
Україна отримає від Норвегії понад $78 млн додаткової економічної допомоги

Тhе роst Швеція виділяє новий пакет допомоги Україні на майже 45 млн євро: на що підуть кошти fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Україна та Європейський Союз створять спільну робочу групу для прискорення прогресу з досягнення бенчмарків (проміжних критеріїв) та просування ключових реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.
Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос у своєму Х (Тwіttеr) 16 жовтня.
Це питання Марта Кос узгодила під час розмови з прем’єр-міністром України Сергієм Корецьким.
“Україна посідає одне з перших місць серед країн, які роблять найбільший прогрес на шляху до членства в ЄС. Після відкриття ще двох переговорних кластерів цього тижня я обговорила наступні кроки з Сергієм Корецьким. Ми домовилися запустити спільну робочу групу для прискорення прогресу щодо проміжних бенчмарків та просування ключових реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією”, – написала Кос.
За словами єврокомісарки, успіх вимагатиме єдності та відданості від усіх залучених українських партнерів. Свідченням цього було ухвалення Верховною Радою нових законів про освіту для нацменшин.
Читайте також:
Єврокомісія створить нову робочу групу для допомоги Україні: детальніше

Тhе роst Україна та ЄС створять робочу групу з просування антикорупційних реформ fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Україна отримала всі ліцензії на виробництво озброєння, які Франція пообіцяла надати влітку. Також до кінця жовтня Київ очікує на нові пакети допомоги для посилення авіації.
Про це президент України Володимир Зеленський повідомив 15 жовтня за результатами зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном у Брюсселі.
Раніше президент Франції заявляв, що Париж передасть Києву ліцензії на виробництво зенітних ракет Аstеr-30 для ППО SАМР/Т, керованих авіабомб ААSМ Наmmеr та крилатих ракет SСАLР.
Зеленський заявив, що зустріч із Макроном була «дуже предметною». Окрім ліцензій, сторони домовилися про нові пакети військової допомоги для посилення української авіації, які надійдуть уже цього місяця. Крім того, Київ та Париж прискорюють роботу над новою антибалістичною системою FRЕYJА.


Президент наголосив, що зустріч із Макроном відбувалася на тлі російського удару дроном по енергетиці Луцька, який призвів до знеструмлень у місті. За його словами, обстріли тривають фактично безперервно.
«Росія демонстративно знехтувала пропозицією американського президента припинити вогонь по енергетиці. І зараз користується проблемами в роботі Stаrlіnk, щоб завдавати максимальних руйнувань всьому, що підтримує звичайне життя», — підкреслив глава держави.
Читайте також:
Франція передала Україні ракети МІСА та 30-мм боєприпаси для Міrаgе 2000


Тhе роst Україна отримала всі обіцяні Францією ліцензії на виробництво озброєння, – Зеленський fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Премʼєр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що прагне залучити Румунію та Туреччину до ініціативи щодо оголошення Чорного моря зоною, вільною від нападів на комерційний та цивільний флот.
Про це Румен Радев повідомив на полях саміту лідерів країн-членів ЄС, передає 15 жовтня “Суспільне”.
Радев заявив, що Болгарія розраховує на повну солідарність європейських партнерів у питанні запровадження запропонованого мораторію.
Також Румен Радев зазначив, що не розриватиме відносини із Росією через атаки на цивільні судна в Чорному морі.
«Я особисто викликав посла Російської Федерації для розмови про необхідність припинення нападів на кораблі в Чорному морі. Для мене надзвичайно важливо, щоб цей канал зв’язку був розширений конкретними заходами та пропозиціями», — сказав премʼєр Болгарії.
Він заявив, що Болгарія досі не має відповіді, звідки зʼявилися дрони, які атакували кораблі поблизу берегової лінії країни.
«Є лише гіпотези. Я озвучив одну з них послу РФ: логічно припустити, що атаки здійснюються з боку Росії. Україна жодним чином не могла б атакувати власні кораблі та екіпажі, а наслідки цих ударів грають на користь РФ. Проте категоричних доказів ми поки що не маємо», — сказав Румен Радев.
Читайте також:
У Чорному морі дрони атакували два торговельні судна поблизу Болгарії: один корабель затонув

Тhе роst Болгарія закликає до мораторію на атаки дронів проти цивільних суден у Чорному морі fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Гравці збірної Португалії з футболу, зокрема один з найкращих футболістів в історії і перший гравець-мільярдер Кріштіану Роналду, знялися в рекламі китайської автокомпанії Сhаngаn, пікапи якої росіяни використовують для запуску ударних дронів по Україні.
Про це пише «Слідство.Інфо».
З китайською компанією Сhаngаn Аutоmоbіlе португальська футбольна федерація підписала контракт ще у травні 2026 року, що, за словами керівництва компанії, створило можливість для «взаємодії з брендом у всьому регіоні».
Журналісти з посиланням на дані аналітичної групи іnоvеv вказують, що з початком повномасштабного вторгнення Сhаngаn збільшила присутність на автомобільному ринку Росії, щоб замінити американських і європейських автовиробників, які пішли з РФ.
Рекламу Сhаngаn Аutоmоbіlе за участю п’ятьох португальських футболістів опублікували на офіційній сторінці китайського автовиробника. Спортсмени позували на тлі п’ятьох автомобілів різних моделей. Серед рекламованих машин був пікап Нuntеr, а гаслом кампанії стало «Залишайся у грі!».
«Слідство.Інфо» виявило, що пікати компанії Сhаngаn російські військові використовують як пускові установки для ударних безпілотників, якими б’ють по Україні.
Зокрема, у липні цього року пропагандист Володимир Соловйов у своєму відео показав, як російські військові спочатку збирають, а потім запускають ударний дрон моделі «Герань-2» з пікапа Нuntеr.
А у січні 2025 року Нuntеr з’явився у медійній кампанії чеченського лідера Рамзана Кадирова, який тоді сказав, що п’ять броньованих пікапів Сhаngаn відправляють на війну проти України.
У відповідь на запит журналістів у футбольній федерації Португалії відповіли, що угода з Сhаngаn пройшла «суворий» процес відповідності.
Читайте також:
Грав за “Шахтар” і “Зорю”. На фронті ліквідований ексфутболіст-зрадник Олександр Половков, який воював на боці Росії


Тhе роst Кріштіану Роналду рекламував китайські пікапи, які росіяни використовують для запуску дронів fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Європейська комісія створить спеціальну робочу групу для підтримки України, яку очолить прем’єр-міністр Сергій Корецький. Ініціатива має посилити допомогу країні, яка продовжує виконувати умови вступу до ЄС попри повномасштабну війну.
Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос перед початком саміту Європейського Союзу в Брюсселі 15 жовтня, передає “Суспільне”.
За словами Кос, Україна посідає особливе місце серед країн-кандидатів на вступ до Євросоюзу, оскільки продовжує виконувати необхідні вимоги навіть в умовах повномасштабної війни.
Єврокомісарка наголосила, що наразі підтримка України має зосереджуватися на трьох основних напрямах: фінансуванні, військовій допомозі та забезпеченні здатності країни протистояти російській агресії.
«Є Україна, яка має особливу позицію в цій групі лідерів, тому що вона виконує умови навіть попри війну. І нам треба подбати про три речі. По-перше, фінансування. По-друге, підтримка її військових. І по-третє, підтримувати її здатність триматися далі», — зазначила Кос.
Вона також нагадала про прогрес України на шляху до членства в ЄС. Зокрема, цього тижня Євросоюз відкрив переговори за 17 розділами законодавства в межах двох переговорних кластерів.
Крім того, Кос анонсувала створення нової робочої групи в межах своїх служб, яка займатиметься підтримкою України. За її словами, очолити цю групу має український прем’єр-міністр Сергій Корецький.
Водночас єврокомісарка не уточнила, які саме повноваження матиме нова робоча група та коли вона розпочне роботу.
Читайте також:
ЄС переказав Україні майже 2,86 млрд євро на дрони та військові потреби

Тhе роst Єврокомісія створить нову робочу групу для допомоги Україні: детальніше fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У Латвії до суду передали кримінальну справу, в якій громадянина України обвинувачують у замаху на вбивство посадової особи Державної прикордонної служби у складі організованої групи.Про це пише Dеlfі.За інформацією слідства, замовник убивства — особа, яку не вдалося встановити під час розслідування, — створив організовану групу, до якої залучив щонайменше чотирьох громадян України та одного громадянина Латвії.Зазначається, що підозрюваний хотів помститися прикордоннику за припинення незаконного обігу підакцизних товарів, а також домогтися того, щоб надалі ніхто не перешкоджав незаконному обігу цих товарів та їхньому ввезенню до Латвії.Обвинуваченому було доручено знайти двох осіб, які мали вбити прикордонника, та організувати їхній приїзд з України до Литви. Він знайшов цих людей і пообіцяв їм винагороду. У жовтні 2020 року вони вирушили до Литви, де зустрілися з обвинуваченим. Він забезпечив їх житлом і грошима, а також показав фотографію прикордонника й пояснив, що зображену на ній людину необхідно вбити. Після цього за вказівкою обвинуваченого ці особи вирушили до Латвії.

Контекст

У листопаді 2020 року в Даугавпілсі нападники знайшли прикордонника, який їхав на велосипеді з дому. Один із них розпилив прикордоннику в очі сльозогінний газ, а інший ударив його кувалдою по голові.Потерпілому вдалося втекти, тому нападники не змогли довести свій злочинний задум до кінця. Потерпілому було завдано тілесних ушкоджень.Читайте також:Мала застрелити біля спортзалу в Києві: агентка ФСБ планувала замах на російського опозиціонера, що воював за УкраїнуТhе роst У Латвії судитимуть українця за замах на вбивство прикордонника fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У Литві вирішили заморозити активи російських олігархів Михайла Фрідмана і Алішера Усманова в рамках своїх національних санкцій проти них.
Про це у себе в Х (Тwіttеr) написав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
Як наголосив у своєму дописі литовський посадовець, виключення цих двох російських олігархів з-під санкцій ЄС стало неправильним сигналом.
“Литва вживає заходів і не буде закривати на це очі. Сьогодні ми заморозили активи Михайла Фрідмана та Алішера Усманова в рамках нашого національного режиму санкцій”, – написав він.
Будріс наголосив, що санкційний тиск на Росію та тих, хто сприяє веденню нею війни, має бути посилений і підтримуватися на постійній основі.
Нагадаємо,Литва із 25 вересня також почала застосувати національні санкції проти російських мільярдерів Алішера Усманова й Михайла Фрідмана.
Читайте також:
Після зняття санкцій ЄС з олігарха Усманова Азербайджан помилував громадянина Франції

Тhе роst Литва заморозила активи російських олігархів Фрідмана та Усманова fіrst арреаrеd оn Новинарня.

14 жовтня у Вищому земельному суді Гамбурга відбувся судовий процес у справі про підриви газопроводів “Північний потік-1” та “Північний потік-2” за обвинуваченням українського громадянина Сергія Кузнєцова.Про це пише NDR.Зазначається, що обвинуваченого доставили до зали суду в супроводі трьох адвокатів – двох німецьких та одного італійського.Захист українця заявив, що його намагаються зробити пішаком у політичній грі. За словами адвокатів, ключовим питанням процесу має стати з’ясування того, чи були газопроводи військовою ціллю або цивільною енергетичною інфраструктурою.Федеральна прокуратура Німеччини вважає Сергія Кузнєцова, колишнього українського військовослужбовця, одним з організаторів підриву “Північних потоків”. За версією слідства, він разом із шістьма іншими особами брав участь в операції, під час якої на газопроводах у Балтійському морі були встановлені вибухові пристрої. Йому інкримінують, зокрема, співучасть у воєнному злочині, пов’язаному з нападом на цивільні об’єкти, та спричинення вибуху.Обвинувальний акт налічує 136 сторінок. Водночас адвокати заявляють про відсутність безпосередніх переконливих доказів причетності їхнього підзахисного до підриву газопроводів.Судовий процес відбувається за посилених заходів безпеки та привернув значну міжнародну увагу. За даними суду, для його висвітлення акредитувалися понад 100 представників ЗМІ.Сергія Кузнєцова затримали в Італії у серпні 2025 року на підставі європейського ордера на арешт. У листопаді того ж року його передали Німеччині, де відтоді він перебуває під вартою.Читайте також:Веганська дієта і ноутбук: СІЗО в Гамбурзі покращило умови утримання підозрюваного в підриві “Північних потоків” Сергія Кузнєцова

Контекст: розслідування підриву “Північного потоку”

Наприкінці вересня 2022 року внаслідок підводних вибухів на трубопроводах “Північний потік-1” та “Північний потік-2” біля острова Борнгольм у Балтійському морі розпочався витік на чотирьох ділянках газопроводів у виключних економічних зонах Данії та Швеції.Пілоти винищувача F-16 повітряних сил Данії сфотографували місце прориву газопроводів Nоrd Strеаm (“Північний потік”) в Балтійському моріТаким чином було припинено постачання газу в ЄС із Росії газогонами Nоrd Strеаm.Росія звинувачувала у підриві Україну й США. Українська влада і польська сторона заперечили причетність до підривів.Улітку 2025 року німецькі слідчі встановили сім осіб, які, на їхню думку, здійснили підрив газопроводу “Північний потік”. Одного з них затримали в Італії через кілька днів після встановлення особи. Ще один, за даними слідства, був українським військовослужбовцем і, ймовірно, загинув на війні.Німеччина видала ордери на арешт загалом п’ятьох громадян України за підозрою у причетності до диверсії.Затриманий в Італії громадянин України, колишній військовий Сергій Кузнєцов, який підозрюється німецькою прокуратурою у координації диверсії на газопроводах, під час суду заперечив свою причетність.Володимира Журавльова також розшукували за європейським ордером на арешт, виданим німецьким судом. Адвокат, який представляє Журавльова, підтвердив, що його клієнт був затриманий у Польщі, в Прушкові, 30 вересня.Німецька сторона стверджує, що виявила безпосередню причетність українця до вибуху газопроводу. Підозрюваний є інструктором з дайвінгу. За версією поліції, у вересні 2022 року він нібито “приплив із Ростока до Балтійського моря на яхті, потім занурився під воду та розмістив вибухівку на підводному трубопроводі”.Водночас польський суд відмовив Німеччині в екстрадиції українця.Читайте також:“Збройна місія для знищення ворожих трубопроводів не була протиправною”. ТЕКСТ ПРОМОВИ судді Любовського у Варшаві, який відпустив українця, обвинуваченого в підриві Nоrd StrеаmНатомість суд в Італії 16 вересня постановив екстрадувати до Німеччини заарештованого у справі про підрив “Північних потоків” українця Сергія Кузнєцова.Кузнєцов заявив на суді, що у день, коли стався вибух, він перебував в Україні.Верховний суд Італії 15 жовтня задовольнив його апеляцію та скасував із поверненням на повторний розгляд рішення Апеляційного суду про видачу Кузнєцова Німеччині.За даними медіа, слідчі в Німеччині вважають, що підривом “Північних потоків” міг керувати головком ЗСУ Валерій Залужний.Читайте також:Підозрюваний у підриві “Північних потоків” українець Журавльов попросив притулку в Хорватії, – адвокатТhе роst Інкримінують воєнний злочин. У Гамбурзі відбулося перше засідання суду над українцем, якого Німеччина підозрює в підриві “Північних потоків” fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Усі держави-члени Європейського Союзу погодилися відкрити у вівторок, 13 жовтня, кластери 2 і 3 для України та Молдови.





Про це повідомив міністр Ірландії у справах Європи Томас Бірн.
“Чорногорський понеділок” буде продовжено ще одним “Супервівторком” для Албанії, Молдови та України. Я можу підтвердити, що всі держави-члени ЄС домовилися відкрити кластери 2 та 3 для України і Молдови, закрити розділи 17, 18 і 19 для Албанії та розділ 20 – для Чорногорії”, – написав він в Х (Тwіttеr).
Як повідомили в Раді ЄС, четверта зустріч Конференції з питань вступу з Україною відбудеться в Люксембурзі 13 жовтня 2026 року.
Зустріч призначена для початку переговорів щодо кластерів 2 – внутрішній ринок та 3 –конкурентоспроможність та інклюзивне зростання.
Угорщина тривалий час блокувала відкриття наступних переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС, пов’язуючи свою позицію з питанням прав угорської національної меншини в Україні. 1 вересня угорські представники заявляли, що можуть змінити позицію, якщо Київ просунеться у впровадженні законодавства про захист нацменшин.
Ще у червні Київ і Будапешт домовилися про розширення мовних, освітніх, культурних і політичних прав угорської меншини. Після цього всі 27 держав-членів ЄС погодили відкриття першого переговорного кластера для України.
Читайте також:
Угорщина зняла блокування: Україна наблизилася до відкриття ще двох переговорних кластерів з ЄС


Тhе роst У ЄС погодили відкриття двох кластерів для України та Молдови fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Європейський Союз цього тижня виділить Україні ще близько 3 мільярдів євро військової підтримки.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський після розмови з главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн 11 жовтня.
Глава держави подякував фон дер Ляєн за нещодавній транш в 1,24 мільярда євро на оборону, який уже надійшов в Україну. Він також подякував за підтвердження, що “ще близько 3 мільярдів євро військової підтримки будуть виділені вже наступного тижня”.
“Звісно, поінформував про російські жорстокі удари, які тривають безперервно. Якраз перед нашою розмовою росіяни вдарили “шахедом” по електростанції у Києві, і в багатьох районах були знеструмлення. Пізніше були удари по енергообʼєктах на Харківщині. І це вже після заяви президента Сполучених Штатів про енергетичне припинення вогню”, – написав Зеленський.
Читайте також:
Прем’єр Естонії: потрібно збільшити допомогу Україні, щоб вона могла рознести російські НПЗ на друзки

Тhе роst ЄС цього тижня виділить Україні ще близько 3 млрд євро військової допомоги, – Зеленський fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Правоохоронці Австрії відпустили керівника відділу журналістських розслідувань “Української правди” Михайла Ткача, якого затримали 8 жовтня.Про це повідомляють NV і hrоmаdskе з посиланням на МЗС України у п’ятницю, 9 жовтня.“Отримали підтвердження від австрійської сторони, що Михайла Ткача відпустили. Українські дипломати та консули посольства України в Австрії з вчорашнього вечора працювали з австрійськими колегами над тим, щоб ця ситуація була вирішена”, — повідомив речник українського зовнішньополітичного відомства Георгій Тихий.У міністерстві додали, що нині з’ясовують, чи відпустили оператора Ярослава Бондаренка, якого затримали разом із Ткачем.МЗС, Департамент консульської служби та посольство тримають ситуацію на контролі, додав Тихий.Подробиці від “Української правди”Головна редакторка “УП” Севгіль Мусаєва повідомила, що Ткача відпустили о 4-й ранку 9 жовтня після понад 12 годин затримання у Відні. Водночас правоохоронці досі не повернули журналістові засоби зв’язку, тому редакція наразі не може зв’язатися з ним безпосередньо.Оператор Ярослав Бондаренко під час затримання зазнав поранення та перебував у лікарні. За словами Мусаєвої, поліція розпочала його допит лише вночі.“Наразі нам невідомий процесуальний статус обох журналістів. Звинувачення, які висувалися нашим колегам під час утримання, не схожі ні на що, з чим редакція мала справу раніше, і викликають серйозні запитання. Ми очікуємо від австрійських правоохоронних органів пояснень щодо обставин затримання наших колег, поранення Ярослава та причин тривалого утримання їх обох. Також очікуємо уточнення їхнього процесуального статусу та повернення засобів зв’язку.Михайла й раніше затримували під час виконання журналістських завдань у різних країнах. Проте в попередніх випадках після з’ясування обставин наших колег звільняли протягом години-півтори. Це перша ситуація, коли їх утримували понад 12 годин. Тривалість затримання, характер висунутих нашим колегам обвинувачень, поранення Ярослава та відсутність прямого зв’язку з Михайлом викликають у нас велике занепокоєння”, – написала у своєму Fасеbооk Мусаєва.

Контекст

Пізно ввечері 8 жовтня “УП” повідомила про затримання в Австрії Михайла Ткача, який разом з колегою Ярославом Бондаренком виконував редакційне завдання, пов’язане з колишнім генпрокурором України Русланом Кравченком.“УП” писала, що місцеперебування Ткача та Бондаренка невідомі, вони не виходять на зв’язок.Вночі 9 жовтня у МЗС України заявили, що українському консулу вдалося поговорити з Ткачем, якого на той момент утримували під вартою.Читайте також:Руслан Кравченко, який не повернувся з відрядження, звільнений з органів прокуратури Тhе роst Правоохоронці Австрії відпустили журналіста Михайла Ткача, – МЗС України fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Сейм Латвії терміново в остаточному читанні ухвалив поправки до закону «Про обмеження дій, що загрожують національній безпеці». Вони передбачають заборону для депутатів міських та крайових дум на поїздки до Росії та Білорусі.
Про це пише Dеlfі.
Зазначається, що поправки доповнюють другу частину статті 2 закону новим пунктом і забороняють місцевим депутатам виїжджати до Росії та Білорусі. Наразі таке обмеження діє для низки категорій посадовців, працівників державних органів і депутатів Сейму.
В анотації депутати зазначили, що посадовці органів місцевого самоврядування мають доступ до детальної інформації про критичну інфраструктуру, плани цивільної оборони, транспортно-логістичні вузли та інші муніципальні ресурси.
“Тому, на їхню думку, необхідно забезпечити єдиний підхід до всіх виборних посадових осіб, поширивши обмеження на поїздки як на депутатів Сейму, так і на депутатів самоврядувань”, — додає видання.
Читайте також:
Уперше за чотири роки. Словаччина та Росія поновлюють призначення військових аташе

Тhе роst У Латвії місцевим депутатам заборонили їздити до Росії та Білорусі fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Керівника відділу розслідувань “Української правди” Михайла Ткача затримали в Австрії під час редакційного завдання, пов’язаного з пошуком колишнього генпрокурора Руслана Кравченка.
Про це повідомили на сайті “Української правди” 8 жовтня.
За даними видання, Ткач приїхав до Відня разом із колегою Ярославом Бондаренком. Що сталося з Бондаренком і де він нині, редакція не знає. Вона вимагає невідкладно встановити його місцеперебування. Прямого зв’язку з Ткачем у редакції немає.
Згодом стало відомо, що український консул в Австрії отримав доступ до затриманого у Відні Михайла Ткача та провів з ним розмову. Попри це, австрійські правоохоронці й надалі утримують журналіста під вартою.
Видання також попросило міжнародні журналістські та правозахисні організації підтримати Ткача й Бондаренка.
Читайте також:
Руслан Кравченко, який не повернувся з відрядження, звільнений з органів прокуратури
Тhе роst Журналіста “Української правди” Михайла Ткача затримали у Відні під час виконання завдання редакції, з ним зустрівся консул fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Рада ЄС 8 жовтня ухвалила рішення продовжити дію окремих обмежувальних заходів щодо осіб, відповідальних за дестабілізуючі дії Росії за кордоном, на один рік – до 9 жовтня 2027 року – з огляду на триваючі та посилені гібридні дії Росії, зокрема маніпулювання інформацією за кордоном та втручання (FІМІ) проти ЄС, його держав-членів та партнерів.
Про це пише “Європейська правда” з посиланням на пресслужбу Ради ЄС.
Загалом обмежувальні заходи у зв’язку з дестабілізуючою діяльністю Росії наразі застосовуються до 80 фізичних осіб та 20 юридичних осіб.
Щодо осіб та організацій, включених до списку, застосовується заморожування активів, а громадянам та компаніям ЄС заборонено надавати їм кошти, фінансові активи або економічні ресурси. Фізичним особам також накладено заборону на поїздки, яка забороняє їм в’їзд на територію ЄС або транзит через неї.
Механізм обмежувальних заходів у відповідь на дестабілізуючі дії Росії було запроваджено 8 жовтня 2024 року з метою впливу на осіб, причетних до дій та політики уряду Російської Федерації, що підривають фундаментальні цінності ЄС та його держав-членів, їхню безпеку, стабільність, незалежність та цілісність. Режим санкцій також спрямований проти осіб, відповідальних за гібридні дії Росії проти третіх країн та міжнародних організацій.
Читайте також:
ЄС розширив санкції за вивезення та русифікацію українських дітей: у списку ще 10 людей і 17 організацій

Тhе роst ЄС продовжив на рік санкції за гібридні дії Росії за кордоном fіrst арреаrеd оn Новинарня.