Новинарня

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч зі спецпосланцем президента США Трампа Стівом Віткоффом у Норвегії. За підсумками розмови Зеленський повідомив, що Стів Віткофф поїде до Росії для переговорів з представниками РФ 21 жовтня.
Про це президент повідомив на пресконференції за підсумками зустрічі з президентом Фінляндії Стуббом та премʼєр-міністром Норвегії Йоганом Гаром Стере, передає “Суспільне”.
Александр Стубб повідомив, що Стів Віткофф зустрінеться з представниками Росії у Санкт-Петербурзі.
Президент України наголосив, що Україна одразу підтримала американську пропозицію щодо енергетичного перемир’я.
“Ми пропонували різні варіанти. Ми готові не завдавати ударів по чутливих об’єктах російського енергетичного сектору, якщо Росія припинить атакувати наші енергетичні об’єкти. Путін сказав “ні”, — сказав президент.
Зеленський наголосив, що рішення щодо можливого енергетичного перемирʼя продовжують шукати.
Також Зеленський заявив, що представники України та країн Європи передали ідеї представникам США для припинення війни Росії проти України.
“Одна з важливих ідей — перейти до потенційної тристоронньої зустрічі лідерів, щоб розв’язати питання, які можуть вирішити лише лідери. Завтра Стів вирушає до Росії. Подивимося, що скаже Путі”, — наголосив президент.
Президент також уточнив позицію України щодо “поступок” територіями Росії. Він наголосив, що це чутливе питання.
“Такі делікатні питання необхідно обговорювати на найвищому рівні. Ми також говорили про дуже важливі речі: що буде після цієї війни, коли вона завершиться. Звичайно, ми хочемо зробити все можливе, щоб якнайшвидше завершити цю війну. Ми обговорювали відбудову нашої країни після війни та багато інших питань. Ми готові до переговорів”, — повідомив президент.
Про майбутню поїздку спецпредставника американського президента Дональда Трампа Стіва Віткоффа до Росії оголосив також прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре.
“Він зустрінеться з російським керівництвом і обміняється думками щодо цієї зустрічі та пропозиціями, над якими працювали європейські й американські колеги, і, можливо, підготує ґрунт для зустрічі на рівні лідерів”, – сказав прем’єр Норвегії, його цитує “Європейська правда”.
За словами Стьоре, цього дня у Норвегії обговорили питання, “пов’язані з безпекою України, планом процвітання після війни, територіальні питання, питання санкцій, а також питання європейського безпекового порядку після завершення цієї війни”.
Читайте також:
Норвегія запровадила новий пакет санкцій проти Росії
Тhе роst Віткофф 21 жовтня вирушить до Росії на переговори fіrst арреаrеd оn Новинарня.

доповнено
Президент Володимир Зеленський провів першу офіційну зустріч з прем’єром Угорщини Петером Мадяром.
Про це пише  “Європейська правда” з посиланням на поінформовані джерела в п’ятницю 16 жовтня; написав про це і Мадяр у ФБ.
Зустріч відбулася на полях саміту ЄС в Брюсселі, вона проходила тет-а-тет.
Мадяр після зустрічі заявив, що в інтересах обох країн поставити політичні і економічні відносини на нову основу. Він привітав укладення політичної угоди між Угорщиною та Україною щодо зміцнення прав угорської меншини на Закарпатті.
“Ми оцінили як перший крок до відновлення взаємної довіри те, що Верховна Рада України ухвалила на основі цієї угоди закон про освіту для національних меншин, а також те, що українська сторона негайно розпочала його виконання”, – написав Мадяр.
Він також висловив вдячність за вересневу резолюцію українського парламенту, в якій було визнано, що в період з 1944 по 1946 роки проти угорців Закарпаття були скоєні злочини у вигляді примусової праці та масових депортацій.
“Я домовився з президентом України про те, що ми продовжимо консультації між двома країнами на міністерському рівні та приділятимемо особливу увагу подальшому покращенню становища меншин, які проживають у наших країнах. Ми погодилися, що в інтересах обох країн – поставити політичні та економічні відносини на нову основу”, – заявив Мадяр.
Він заявив, що запевнив Зеленського у своїй повній солідарності у зв’язку з нелюдською російською агресією проти України.
“Я зазначив, що Угорщина готова надати допомогу всіма можливими дипломатичними засобами для якнайшвидшого досягнення перемир’я та встановлення тривалого миру”, – зазначив Мадяр.
Згодом і Володимир Зеленський прокоментував цю зустріч.
“Говорили тет-а-тет про важливі питання нашого двостороннього порядку денного та рух України до вступу у Євросоюз. Подякував пану Прем’єр-міністру за принципові кроки та відкриття ще двох переговорних кластерів. Працюємо, щоб до кінця року відкрити ще решту два.
Обговорили ситуацію з дипломатією, із намаганнями завершити цю російську війну. Дякую за солідарність з Україною, нашими людьми та готовність працювати разом заради миру.  Говорили й про можливості співпраці між Україною та Угорщиною і торгівлю, також про питання аграрної продукції.   Україна завжди за добросусідство та взаємне посилення. Домовилися про відновлення спільної роботи на різних рівнях та обмін візитами – наші команди попрацюють над датами”, – написав глава держави у ФБ.
За словами одного з джерел “Європравди”, спілкування тривало близько 30 хвилин – що суттєво перевищує задекларовані Угорщиною плани. Мадяр публічно прогнозував, що говоритиме 10-15 хвилин. Утім, українська сторона розраховувала на таку тривалість, що й мала місце.
“Примітно, що на вимогу угорської сторони ані українську, ані угорську пресу не допустили навіть на протокольну частину зустріч, стверджують кілька не пов’язаних одне з одним джерел. Також саме угорська сторона наполягла на тому, щоби зустріч повністю проходила у форматі тет-а-тет, без помічників або членів делегації, що є доволі нетиповим для переговорів лідерів”, – пише видання.
Зустріч в Брюсселі відбулась після місяців переговорів щодо часу та місця проведення. Київ розглядав цю зустріч як можливість перетворити нещодавнє дипломатичне потепління на конкретний прогрес у відносинах між двома країнами.
Читайте також:
Угорщина офіційно повідомила ЄС, що надаватиме захист українцям призовного віку
Тhе роst Зеленський провів першу офіційну зустріч з прем’єром Угорщини Мадяром. ДОПОВНЕНО fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Президент Володимир Зеленський прибув до Брюсселя, де візьме участь у саміті Євросоюзу. Програмою візиту також заплановані важливі двосторонні зустрічі.
Про це глава держави повідомив у соцмережах у четвер, 15 жовтня.
“Вже у Брюсселі з командою для участі в засіданні Європейської ради та перемовин з партнерами. Сьогодні заплановані важливі зустрічі з Генсеком НАТО, Президентом Франції та премʼєр-міністрами Польщі, Данії і Бельгії. Також матиму аудієнцію в Короля бельгійців Філіпа. Завтра заплановані зустрічі з президентами Євроради та Єврокомісії і з премʼєр-міністрами Угорщини, Фінляндії та Швеції”, – розповів Зеленський.
Він відзначив, що всі в Європі бажають закінчення війни, і для цього, за словами Президента, потрібні сигнали сили – більше реального тиску на Росію та більше оборонної підтримки для України.
Читайте також:
Зеленський відповів Ле Пен на її заяви про намір припинити фінансування України
Тhе роst Зеленський прибув до Брюсселя, у планах – важливі двосторонні зустрічі fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Народного депутата Олексія Гончаренка офіційно виключили з фракції “Європейська солідарність”.
Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у середу, 14 жовтня.
“Тільки що головуючий оголосив офіційно виключення Олексія Гончаренка з фракції “Європейська солідарність”, – написав Железняк.
З момента оголошення Гончаренко став позафракційним депутатом.
Як писала “Новинарня“,  5 жовтня стало відомо, що Олексія Гончаренка, який виступив із пропозиціями щодо припинення війни проти Росії, виключили з парламентської фракції “Європейська солідарність”.
Читайте також:
Гончаренко запропонував план припинення війни з Росією: В’ятрович назвав це “благанням пощади”
“Пропонований шакалами сарай під білим прапором спалять першої ж темної ночі” — Мадяр відреагував на “план припинення війни з РФ” Гончаренка
Тhе роst Гончаренка офіційно виключили з фракції “Європейська солідарність” fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України”, який допоможе розблокувати два переговорні кластери для вступу до ЄС.Законодавча ініціатива №16119 була ухвалена 266 голосами депутатів у понеділок, 12 жовтня. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.Законопроєкт підтримали і в голосуванні за основу, і в голосуванні в цілому: у першому випадку за нього проголосували 273 депутатів, а в другому — 266.

Детальніше про законопроєкт 16119

1 жовтня стало відомо, що на розгляд Верховної Ради внесено законопроєкт про освіту національних меншин – відповідно до вимог Угорщини задля розблокування переговорних кластерів про вступ України до ЄС.Як автори проєкту вказані голова ВР Руслан Стефанчук, його заступники Олександр Корнієнко й Олена Кондратюк, а також народні депутати Сергій Бабак і Микита Потураєв.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, становить понад 50% загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має передбачати вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов’язаної з національною ідентичністю.Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.

Контекст

Раніше стало відомо, що Угорщина погодилася розблокувати два переговорні кластери для вступу України до ЄС за умови ухвалення Києвом змін до закону “Про освіту”. Йдеться про кластери №2 “Внутрішній ринок” та №3 “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”, пише у великому матеріалі “Європейська правда”.Очікується, що 6 жовтня Угорщина погодить подальший технічний крок на засіданні робочого органу Ради ЄС з питань розширення СОЕLА. Йдеться про згоду на направлення Україні листа із запитом надати Євросоюзу переговорні позиції за кластерами №2 та №3.Після цього Україна та ЄС мають пройти необхідні технічні процедури. Верховна Рада повинна ухвалити зміни до закону “Про освіту” до засідання Ради ЄС, запланованого на 13 жовтня.Нагадаємо, частина депутатів, зокрема Володимир В’ятрович, і представники громадськості вимагали прийняття – паралельно з “європейськими” змінами до закону “Про освіту” – законопроєкту №15412, аби врахувати функціонування української мови як державної. 

Коментар

Володимир В’ятрович, народний депутат із фракції “Європейська солідарність”:– Радий, що разом із міністром освіти, головами гуманітарного й освітнього комітетів та іншими колегами нам вдалося ще до реєстрації проєкту №16119 виправити найнебезпечніші положення.Статус шкіл національних меншин отримають лише ті заклади, де понад 50% дітей навчаються мовами меншин, а не школи, у яких є хоча б один такий клас, як передбачала початкова версія.Документи в цих закладах можна буде дублювати мовами меншин — додатково до української, а не замість неї.Ми вилучили норми, які безпідставно втручалися у статтю 10 Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, і зберегли законодавчі гарантії: освіта мовами меншин не поширюватиметься на класи й групи, де навчання ведеться українською.Я не вважаю цей проєкт корисним для нашої освіти. Але його ухвалення — прийнятна ціна за відкриття переговорних кластерів.Переконаний, що Верховна Рада має якнайшвидше розглянути й підтримати законопроєкт №15412. Його розроблено на виконання цьогорічної постанови парламенту про посилення ролі української мови в житті держави. Він передбачає реальні інструменти захисту української мови та протидії русифікації. Законопроєкт внесли 63 депутати з усіх фракцій; його підтримали гуманітарний та освітній комітети, а також профільні міністерства й відомства.джерелоЧитайте також:Україна та Угорщина досягли домовленостей в питаннях нацменшин, – МадярТhе роst Рада ухвалила закон про навчання мовами національних меншин fіrst арреаrеd оn Новинарня.