Новинарня

На тимчасово окупованій території Луганської області поглиблюється криза вугільної промисловості. За прогнозами окупаційної адміністрації, у 2026 році обсяги видобутку вугілля скоротяться на 65% порівняно з попереднім роком. Водночас закриття та затоплення шахт створюють серйозні екологічні загрози.
Про це у вівторок, 10 листопада, повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Зазначається, що російська окупаційна влада роками експлуатувала промислові підприємства Луганщини без належних інвестицій у їх модернізацію. Це призвело до скорочення виробництва, погіршення технічного стану шахт, їх закриття та накопичення боргів перед працівниками.
Одним зі свідчень кризи стало припинення діяльності російської компанії “Донєцкіє углі”. Водночас суттєво погіршилися показники так званого паливно-енергетичного комплексу “Родіна”, основним активом якого є захоплена Білоріченська шахта.
За даними ГУР, для продовження роботи підприємству необхідно щонайменше 1,5 мільярда рублів додаткового фінансування.
Окупаційна адміністрація пояснює занепад галузі нестачею коштів, труднощами з отриманням кредитів, зростанням заборгованості підприємств, дефіцитом кваліфікованих працівників і проблемами з очисними забоями.
В українській розвідці наголошують, що ці проблеми є наслідками тривалої російської окупації та виснаження промислового потенціалу регіону.
За оцінкою ГУР, окупанти також не здатні забезпечити заплановані обсяги видобутку вугілля на 2027 рік.
Криза вугільної промисловості позначається й на інших галузях економіки окупованої Луганщини. Зокрема, занепадають металургія, хімічна промисловість, машинобудування, енергетика та виробництво коксу. Зупиняються переробні підприємства, працівники втрачають роботу або місяцями не отримують заробітної плати. Через відсутність стабільного доходу місцеві жителі змушені виїжджати в пошуках роботи.
Окрему небезпеку становлять екологічні наслідки закриття шахт. Як пояснюють у ГУР, припинення роботи очисних і дренажних систем призводить до затоплення підземних виробок. Це створює загрозу забруднення підземних вод, просідання ґрунту та руйнування будівель.
У шахтних водах зростає концентрація заліза, сульфатів, хлоридів і важких металів. Потрапляння забрудненої води до ґрунтів і водоносних горизонтів може зробити сільськогосподарські угіддя непридатними для подальшого використання.
У розвідці підсумували, що наслідки російської окупації спричинили на Луганщині не лише економічний занепад, а й масштабну соціальну та екологічну кризу.
Читайте також:
“Виявилися нерентабельними”: інвестори з РФ намагаються повернути шахти окупаційній владі “ДНР” і “ЛНР” для ліквідації
Тhе роst На окупованій Луганщині видобуток вугілля може скоротитися на 65% за рік, шахти затоплює, – ГУР fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Морська піхота ЗСУ здійснила успішну висадку в населеному пункті на лівому березі Херсонщини та просувається вглиб окупованого Лівобережжя.
Про це повідомив начальник штабу 34-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ полковник Алім Керімов в інтерв’ю проєкту “Радіо Свобода Крим.Реалії”, пише “Мілітарний”.
“У нас є в цілому багато позицій на лівому березі, на які проводяться ротації на постійній основі. І ми просуваємося в усій цій острівній зоні і в цілому будемо, прямо скажімо, в деякому населеному пункті на лівому березі”, — зазначив Керімов.
У якому саме населеному пункті Лівобережжя та наскільки просунулися українські морпіхи, він не сказав, лише додав, що це відбувається не на одному, а на кількох напрямках.
“Я б сказав, що вони водночас зберігають рубежі, позиції там, де вони знаходяться, і в той же час вони просуваються, штурмують позиції противника і, відповідно, просуваються вглиб противника на визначені нами позиції. Тобто вони ротувалися, закріпилися на лівому березі, просунулися, закріпилися, відповідно, передали позицію, просунулися далі”, — розповів він.
Читайте також:
Під час режиму тиші в Олешках росіяни завезли на Лівобережжя Херсонщини понад тисячу бійців, які зараз готуються до штурмових дій, — 34 ОБрМП
Тhе роst Українські морпіхи здійснили успішну висадку на лівобережжі Херсонщини fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Під час режиму тиші в місті Олешки, який було оголошено для евакуації місцевих жителів, росіяни перекинути понад тисячу військових на окуповану частину Херсонщини. Зараз окупанти готуються до штурмових дій.
Про це розповів начальник відділення безпілотних систем 34-ї окремої бригади морської піхоти “Борисфен” Ярослав Мороз в інтерв’ю проєкту “Радіо Свобода Крим.Реалії”.
“Завезли насамперед велику кількість особового складу. І ця велика кількість особового складу проводить підготовку до штурмових дій. Це сотні людей, сотні. Проїхали просто на машинах, як у 2022 році. Взяли і приїхали. А потім, коли машини виїжджали, ми це все відстежували, і набагато менше машин і особового складу виїхало”, — зазначив Мороз.
За його словами, масованих спроб штурмів ще не було, були поодинокі переміщення. Усі ці спроби Сили оборони України присікли, а особовий склад ліквідували. Мороз також запевнив, що українські військові готові до масованих штурмових дій з боку противника.
“Ми знаємо, що це відбудеться. На нашу думку, це станеться під прикриттям поганих погодних умов, щоб заважати роботі БпЛА. Це будуть дощі, тумани, сильні вітри”, — додав начальник відділення безпілотних систем 34-ї ОБрМП і зазначив, що якщо говорити про активний особовий склад, який безпосередньо бере пряму участь у бойових діях, йдеться про кілька батальйонів.
Окрім проведення ротації та посилення новими підрозділами, окупанти також завезли озброєння, артилерійські системи, БпЛА, плавзасоби, системи РЕБ і припаси — від пального до їжі. За підрахунками 34-ї бригади морської піхоти, запасів вистачить щонайменше на кілька місяців. Зокрема велику кількість обладнання й боєприпасів російські окупанти завезли до Олешківської лікарні, знаючи, що ЗСУ не атакуватимуть цю будівлю.
За словами Ярослава Мороза, до перемирʼя в Олешках ситуація там була кардинально іншою. ЗСУ розширили “кілзону” та змогли відтіснити противника й перерізати йому логістику.
Тепер російські військові підтягнули логістику на 20 кілометрів ближче до лінії зіткнення. З’явилося чимало нових злітно-посадкових майданчиків БпЛА, що безпосередньо вплине на посилення атак на Херсон.
Читайте також:
Росіяни використали евакуацію з Олешків для перекидання зброї та військових: видання Sky Nеws показало ексклюзивні кадри
Тhе роst Під час режиму тиші в Олешках росіяни завезли на Лівобережжя Херсонщини понад тисячу бійців, які зараз готуються до штурмових дій, — 34 ОБрМП fіrst арреаrеd оn Новинарня.

На окупованих територіях російські терористи почали масово встановлювати на трасах макети мобільних вогневих груп.
Про це в неділю, 8 листопада, повідомляє моніторинговий телеграм-канал Ехіlеnоvа .
“Ймовірно це така боротьба з БпЛА з штучним інтелектом, які самостійно виявляють цілі та автоматично заходять на них”, — зазначають ОSІNТ-аналітики.
Також, за їхніми словами, подібна ситуація спостерігається і з постами вздовж трас — уздовж доріг окупанти облаштовують мініукриття, а подекуди бліндажі, розміщуючи всередині манекени у вигляді російських військових.

Читайте також:
Сили оборони уразили два “Панцирі” в окупованому Криму 
Тhе роst На окупованих територіях росіяни почали масово встановлювати на трасах макети мобільних вогневих груп, — ОSІNТ-аналітики fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Запорізька атомна електростанція знову залишилася без зовнішнього живлення — це 16-й блекаут від початку року.
Про це в неділю, 8 листопада, повідомили на фейсбук-сторінці НАЕК “Енергоатом”.
8 листопада о 02:36 Запорізька атомна електростанція втратила живлення від останньої працюючої лінії 330 кВ “Феросплавна-1”, яка забезпечувала її зв’язок із українською енергосистемою. Спроба автоматичного повторного ввімкнення лінії виявилася неуспішною. Наразі власні потреби станції забезпечуються виключно за рахунок роботи резервних дизель-генераторів.
“Це вже 16-й випадок повної втрати зовнішнього електропостачання ЗАЕС від початку 2026 року. Знеструмлення станції становить критичну загрозу для ядерної та радіаційної безпеки.
Робота в режимі блекауту створює прямий ризик відмови систем життєзабезпечення та охолодження ядерного палива у разі виходу з ладу дизель-генераторів або вичерпання їхнього ресурсу, що може призвести до радіаційної аварії. Систематична втрата зовнішнього живлення є наслідком окупації ЗАЕС”, — зазначили в “Енергоатомі”.
Там також наголосили, що відновлення ядерної та радіаційної безпеки станції можливе лише за умови її повного повернення під контроль України та законного оператора — НАЕК “Енергоатом”.
Читайте також:
Росія запустила по Україні 164 БпЛА, з них 112 – реактивні
Тhе роst Критична загроза для ядерної та радіаційної безпеки: на Запорізькій АЕС знову стався блекаут fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У російському слідчому ізоляторі на території тимчасово окупованого Криму загинула 44-річна Олександра Казаровицька (Колеснікова) — співзасновниця та директорка з навчання харківської мовної школи “Професіонал”. Російська окупаційна влада стверджує, що жінка нібито вчинила самогубство.
Про смерть Казаровицької повідомили її колеги зі школи “Професіонал” у Fасеbооk. Також про це пишуть російське незалежне видання “Важные истории” та правозахисна організація “Мемориал”.
За наявною інформацією, смерть жінки констатували 25 жовтня. 4 листопада її поховали в Севастополі.
“З великим болем повідомляємо: не стало Олександри Казаровицької (Колеснікової), директорки з навчання (Dіrесtоr оf Studіеs) і співзасновниці школи “Професіонал”. Її вбила Росія. Саша була неймовірно світлою і талановитою людиною. Справжня викладачка й наставниця, вона ніколи не зупинялася у власному розвитку і щиро раділа успіхам кожного учня”, — написали колеги загиблої.
За їхніми словами, Казаровицька походила з родини військового. У дитинстві вона разом із батьками багато переїжджала, а після виходу на пенсію її батько оселився в Севастополі. Сама Олександра майже все доросле життя прожила в Харкові.
Після початку повномасштабного російського вторгнення родина вирішила перевезти літніх батьків Олександри до Туреччини, щоб вона разом із чоловіком могла піклуватися про них.
Улітку 2026 року жінка поїхала до тимчасово окупованого Криму. Вона планувала пробути там не більш як місяць, щоб допомогти батькам продати квартиру й завершити переїзд.
Однак у Севастополі Казаровицьку затримали російські силовики.
За словами її колег, під час перевірки окупанти виявили листування жінки з волонтером, яке велося ще на початку повномасштабного вторгнення.
“Знайшли її листування з волонтером ще з початку повномасштабного вторгнення. Далі три місяці в одиночній камері. Очікування суду. А потім “самогубство””, — розповіли у школі.
Які саме обвинувачення російські силовики висунули Казаровицькій, наразі невідомо. Окупаційна влада не розголошує статтю, за якою її переслідували.
Обставини загибелі українки в російському ув’язненні залишаються нез’ясованими.
В Олександри Казаровицької залишилися чоловік Олексій і донька Аліса.
Читайте також:
Катували струмом і погрожували зґвалтувати: історія арешту Мамута Белялова, записана в кримському СІЗО Наріманом Джелялом
Тhе роst У Криму в російському ув’язненні загинула викладачка з Харкова Олександра Казаровицька fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Сили оборони України 3 листопада та в ніч проти 4 листопада завдали ударів по військових об’єктах російських окупантів у Криму, Запорізькій та Луганській областях. Зокрема, уражено два зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир”.
Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ у середу, 4 листопада.
За даними військових, на тимчасово окупованій території Криму уражено зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцир-С2”, ще один комплекс “Панцир”, а також вогневу групу російської армії.
Крім того, українські військові завдали удару по пункту управління безпілотниками противника в районі Владівки Запорізької області.
На Луганщині під удар потрапив склад матеріально-технічних засобів російських військ поблизу Біловодська.
У Генштабі наголосили, що комплекси “Панцир” використовуються російською армією для прикриття військових об’єктів у Криму та на півдні РФ від українських ракет і безпілотників. Їхнє ураження послаблює протиповітряну оборону противника.
Також Генеральний штаб повідомив про підтвердження результатів попереднього удару по російському військовому об’єкту на Донеччині – 26 жовтня Сили оборони знищили складську будівлю на складі ракетно-артилерійського озброєння російської армії в районі Огородного Донецької області.
Ступінь пошкодження інших уражених об’єктів та втрати особового складу противника наразі уточнюються.
Читайте також:
Українські морські дрони атакували російський порт у Сочі, який прикривав “Панцир”
Тhе роst Сили оборони уразили два “Панцирі” в окупованому Криму fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У місті Керч у тимчаосво окупованому Криму вночі прилетіло по військовій частині, яка охороняє Керченський міст.
Про це повідомляє телеграм-канал “Кримський вітер” із посиланням на підписників.
Почалася пожежа на складі боєприпасів, до ранку вибухав боєкомплект. Рух мостом перекривали до 08:50.

Читайте також:
У Ярославській області БпЛА атакували один із найбільших НПЗ Росії — постачальника пального для військової авіації та техніки
Тhе роst У Криму був “приліт” по військовій частині, яка охороняє Керченський міст, — “Кримський вітер” fіrst арреаrеd оn Новинарня.

 автор: Стас Козлюк фото автораНа руці Жанни Палій — дві обручки. Її власна і чоловікова, яку вона забрала з собою, коли два роки тому виїжджала з окупованих Олешків. Тепер Жанна чекає на автобуси з людьми, яких вдалося вивезти з окупації. І сподівається, що серед них буде її Михайло.“Я не знаю, чи він сів до автобуса і чи сьогодні тут буде. Але я дуже, дуже вірю!” — каже 16-річна Дарина, донька Жанни й Михайла.За кілька годин вона бігтиме до автобуса й битиме долонями по склу…Гуманітарна місія в Олешках завершилася. Херсонці чи не вперше з 2022 року змогли видихнути і провести кілька спокійних днів у тиші, без постійної загрози обстрілів. Хоча, як вони самі ж зізнавалися у розмовах, після очікують на посилення російських атак. Як повідомили в Генштабі, завдяки тимчасовому перемир’ю вдалося вивезти також 167 людей і з правобережжя Херсонщини, зокрема із деокупованих, але постійно обстрілюваних росіянами селищ, що розташовані на березі Дніпра.Але найголовнішими, звісно, були Олешки: місто, що лежить на лівому березі, буквально навпроти Херсона. Жителі Олешків опинилися в окупації одразу в перший день повномасштабного вторгнення росіян. Пережили (на жаль, не всі…) затоплення через підрив Каховської ГЕС. А останній рік видався для них найбільш тяжким. З осені у соцмережах почали ширитися повідомлення про гуманітарну кризу, через яку в окупованих Олешках нестача продовольства і, ймовірно, голод. Врешті, за посередництва першої леді США Меланії Трамп та Папи Римського Лева ХІV, який особисто телефонував з лікарні президенту Росії Володимиру Путіну, вдалося організувати рятувальну операцію. На короткий час було встановлено “режим тиші”, а уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець та російська омбудсменка Яна Лантратова приїхали в Олешки з гуманітарною допомогою.Під час цієї гуманітарної місії всі охочі мали змогу виїхати з міста або в Росію, або вглиб нині окупованої української території, або у вільну Україну. Скільки саме людей скористалися кожним із трьох варіантів, офіційні джерела не повідомляють: в офісі українського омбудсмана запевнили, що такі цифри можуть зашкодити можливим майбутнім місіям, якщо вони відбудуться. Але відомо, що найстаршій людині, яка виїхала з Олешків, — 94 роки, а наймолодшій — трохи більше року.Репортер “Новинарні” з’їздив на Чернігівщину, щоб зустріти тих, хто провів в окупації майже 5 років і вирішив виїжджати до вільної України.

“Я не знаю, чи тато сів у той автобус”

Автобус, яким нас везуть, підскакує на нерівній дорозі. У небі сьогодні спокійно, а активні бойові дії тут були у лютому-березні 2022-го. Проте війна досі нагадує про себе: тут і там видно покинуті будинки, в які більше не повернуться власники. Колись тут був активний прикордонний рух, а нині – пустка: чим північніше ми їдемо, тим менше авто на дорозі. Аж ось уздовж шляху вишиковуються “швидкі” та автобуси. Їх так багато, що здається, ніби ця колона простягається щонайменше на кілька кілометрів.Фото: Стас Козлюк / НовинарняМоросить дощ, на вулиці досить незатишно. Але на невеликому майданчику, де зустрічатимуть людей з Олешків, розгорнуто кілька великих зелених та білих наметів. Перший належить Wоrld Сеntrаl Кіtсhеn — волонтерській організації, яку можна зустріти у найбільш небезпечних нині місцях в Україні. В цьому наметі можна попити гарячого чаю чи кави й отримати гарячу їжу, тут же волонтери готують пакунки для жителів Олешків. Наступний — великий зелений намет медиків, до яких можна звернутися по допомогу або огляд, якщо такий потрібен. Для маломобільних людей приготували колісні крісла. Далі ще кілька наметів, де також можна зігрітися, перепочити, отримати фахову допомогу від психологів.Разом із медиками, поліцією, працівниками ДСНС і журналістами на жителів Олешків чекають їхні рідні.“Мій тато лишився в окупації. Не захотів виїжджати, — розповідає Дарина Палій. Їй 16, вона приїхала зустрічати батька разом зі старшою сестрою та мамою: — Ми виїхали з Олешок два роки тому, у 2024-му. А папа залишився. Я не знаю, чи зміг він зараз виїхати… З ним немає связі вже кілька днів. Хочеться вірити у краще. Ви вибачте, що я так суржиком говорю. Це ж нічого?” — звертається дівчина до журналістів, які потроху збираються послухати її історію.Сім’я жила в Олешках. Мали господарство, тварин. Розводили нутрій. Після того, як російські війська підірвали греблю Каховської ГЕС, частину господарства затопило. Палії сподівалися, що нутрії (“Ви ж знаєте, що це такі водяні криси?” — хвилюючись, пояснює Дарина) виживуть. Проте вода була настільки велика й швидка, що всі тварини загинули.Жити в місті ставало чим далі, тим складніше. Обстріли частішали. А одного дня щось прилетіло до сусідів. Батько пішов подивитися — можливо, комусь потрібна допомога.“Сусідка… знаєте… Тато допомагав збирати сусідку… По частинах, — Дарина ніяково посміхається, ніби перепрошуючи за свою розповідь. — Тато після того прийшов. Вимив руки. І сказав, що ми маємо виїжджати”.Відтоді сім’я не бачилася кілька років. Зв’язок з Олешками був дуже нестабільним, а останнім часом сигнал мобільного в окупованому місті можна було впіймати лише у кількох місцях. Батько при цьому не виїжджав: боявся фільтрації, сподівався на деокупацію. Продовжував займатися господарством. Розводив курей. Поставив сонячні панелі. Рідні скаржаться, що вмовити його було неможливо, хоч як вони старалися.Фото: Стас Козлюк / Новинарня“Тому я не знаю, чи він сів до автобуса і чи сьогодні тут буде. Але я дуже, дуже вірю!” — сповнена надії Дарина.Її мати, Жанна, також неподалік спілкується з журналістами. На руці в неї дві обручки: власна та чоловікова, яку забрала з собою два роки тому. Жанна сподівається, що сьогодні її Михайло вийде з автобуса, і вона знову надіне обручку йому на палець.Читайте також:ЕКСКЛЮЗИВ. “Люди тут уже не живуть — вони чекають смерті”. Що відбувається в окупованих Олешках

Не покинули навіть безпритульних: як з Олешків вивозили котів і собак

На майданчик заїжджає велике вантажне авто ДСНС. Червоне, його видно крізь дерева здалеку. Машина ще не встигає припаркуватися, але вже чути голосне нявчання і гавкіт. Це коти й собаки, яких також вдалося вивезти з окупованих Олешків. І тут не лише улюбленці тих людей, які виїхали з міста, а й безпритульні тварини, яких олешківці не змогли покинути в біді.На них уже чекає біла вантажівка волонтерів UАnіmаls. Тварин оглянуть, за потреби підлікують. Якщо вони без господарів — знайдуть новий дім.Фото: Стас Козлюк / “Новинарня“Гавкіт стає гучнішим: рятувальники відкинули брезент на своєму авто. У ніс б’є сморід, адже тварини провели в дорозі цілу добу… Вони налякані й розгублені.Першими на землю спускають клітки з собаками. Малі скавчать, роздивляються навкруг, лягають на дно кліток. Великі, здебільшого вівчарки, мовчать. Лише нервово перебирають лапами, намагаючись ходити з кутка в куток. Це складно: металеві клітки явно замалі для їхніх розмірів. Чи не остання велика клітка, яку виймають з авто — з котами й кошенятами, які тихо нявчать.Фото: Стас Козлюк / Новинарня“Давай малий. Оці (клітки з вівчарками) лишай поки, — розпоряджається волонтерка.Першими в авто ставлять великі клітки, слідом — дрібніші, з малими собаками й котами. Волонтери фактично граються в “тетріс”, намагаючись забрати всі клітки за один раз у свою меншу вантажівку.

“Він приїхав!” Перші обійми після років окупації

Приблизно за годину з’являються автобуси. Журналісти збиваються у величезну купу, звільняючи проїзд. Перший, другий, шостий. У вікнах — люди, загорнуті в українські прапори. Хтось не стримує сліз, хтось закриває обличчя руками, хтось дивиться і, здається, все ще не може повірити, що вдалося. Автобуси паркуються на площі, проте дверей не відчиняють: слідом за ними заїжджають автомобілі швидкої допомоги, більш ніж десяток. Поки транспорт не зупинився, присутніх від нього відділяє шеренга поліції й ДСНС: аби хтось на емоціях не кинувся за автобусом і не потрапив під колеса.Фото: Стас Козлюк / “Новинарня“Люди знадвору зазирають в обличчя за затемненими вікнами автобусів, намагаючись упізнати своїх. Аж нарешті, через досить тривалий час, усі машини зупиняються, поліція розходиться, і довгоочікувані олешківці виходять на майданчик. Лунають радісні крики.Дарина біжить до автобуса й емоційно б’є долонями по склу: батько приїхав! Він таки сів в автобус.Родичі кидаються одне одному на шию, обіймаються, сміються й плачуть від радості. Насправді в цей момент сльози навертаються на очі всім: і тим, хто виїхав з Олешків, і родичам, які їх чекали роками, і поліції, й рятувальникам, і журналістам… Нарешті. Вдома.Читайте також:“Як почуваюся? Вільно. Свобода!” В Україні зустрічають евакуйованих жителів Олешків

“Немає міста. Там пекло”

Дарина із сестрою не відходять від батька, горнуться до нього. Жанна весь час поправляє кепку на його голові, цілує.“Все, все, я тут”, — заспокоює їх Михайло.Розповідає, що в дорозі провів близько доби, і що фільтрації на виїзді з окупації справді не було. Щасливий.Площу заповнюють люди. Чоловіки й жінки, старі й молоді. З котами і псами, яких вивезли із собою. По центру площі двоє чоловіків із собакою породи шарпей. Жадібно закурюють.“Немає міста. Просто немає. Там пекло. Там люди зникали. Що його вже розповідать”, — кажуть вони тихо.Біля одного із зелених наметів стоїть чоловік із невеликим собачкою. Тримає двома пальцями невеличкий паперовий стакан з-під кави. Також курить. Широко всміхається.“Як я? Та дихається вільно. Нарешті. Свобода”, — говорить він, продовжуючи посміхатися.Олексій і Жорік. Фото: Стас Козлюк / НовинарняЦе Олексій, або як він себе називає — Льоша. І Жорік – 7-річний пес, який прожив зі своїм господарем всю окупацію. Собака тулиться до господаря, крутиться навколо нього, заглядає в очі людям навколо.“Ми виїхали вдень, спочатку в Анапу. Потім літаком — у Гомель (Білорусь — “Н”). І тепер сюди. Ох, ці літаки… Жорік перенервував. Хоча, воно так летіло, що знаєте, я і сам на нервах був. А Олешки… Міста немає. Жодної будівлі цілої. Лише лікарня стоїть. Все інше розбите. З їжею біда, там нема де взяти продуктів. Хіба що люди їздили в Раденське (сусіднє з Олешками село — “Н”) велосипедами на свій страх і ризик. Ще люди кажуть, що намагалися з навколишніх сіл виїжджати. Але вдалося не всім. Одна сім’я намагалася на своєму авто вибратися… Міна. Не вижив ніхто”, — вже похмурніючи, розповідає чоловік.Попереду в Олексія — дорога до сім’ї, на нього чекають дочки. Про гуманітарну місію він дізнався з новин — у місті час від часу пробивається зв’язок, тож зміг вхопити трохи інтернету. Та й люди передавали одне одному, що от-от мають приїхати автобуси, щоб забрати їх з окупації.Фото: Стас Козлюк / Новинарня“Ви знаєте, ми намагалися дивитися й читати українські новини, — це вже жінка поруч, швидко розповідає журналістам свою історію, немов боїться забути деталі, — іноді українські канали пробиваються. Але в останній рік їх ставало все менше і менше. Але слухали радіо! Суспільне, “Промінь”, “Радіо Культура”. Так і дізнавалися, що відбувається. І про гуманітарну місію також. Хочеться їм подякувати за роботу”.Поруч фотографується велика сім’я. В жінки на руках маленька дитина. Це найменший житель Олешків, який виїхав з окупації. Всі усміхнені, весь час обіймають одне одного. “Всі мої тут, всі з АТО тут!” — голосно радіє рудоволоса жінка в темних окулярах. Маля передають з рук в руки — кожен намагається хоч трохи його потримати, пригорнути до себе.Фото: Стас Козлюк / НовинарняФото: Стас Козлюк / НовинарняІз “швидких” виводять і виносять стареньких. Тих, хто майже або й узагалі не може ходити.Між авто ховається жінка, але чути її розмову по телефону: “Не хочу, щоб мене фотографували. Добу в дорозі, я так страшно виглядаю… не хочу”, — повторює вона своєму співрозмовнику.Читайте також:Бронежилети, аптечки і захисні плівки: як у Херсоні виживають в умовах “сафарі на людей”

Без російських паспортів, без школи, під дронами: як виживали в окупованих Олешках

Біля наметів Wоrld Сеntrаl Кіtсhеn уже вишикувалася черга за гарячою їжею. Особливо популярний борщ.“Борщ! Нарешті український борщ!” — сміється Надія, вчителька з Олешків. Поруч двоє хлопців, один — її син, другий жив разом з ними.Під час окупації жінка з сином отримали поранення, в обох уламки від дронів у ногах. В місцевій лікарні, попри те, що сім’я не мала російських документів, вони отримали допомогу: персонал, який лишився, лікував людей, як і чим міг.Надія з синами. Фото: Стас Козлюк / НовинарняНа життя заробляли різною роботою: наймалися до людей на городи, прибирали в хатах. Робили все, аби не брати російських паспортів і не йти працювати до російської окупаційної адміністрації.Втім, особливо працювати й не було з ким: чиновники, завезені росіянами, як розповідає Надія, виїхали з міста дуже швидко.Кілька років в Олешках не бачили жодної влади. Усім заправляли російські військові.“Садочків і шкіл немає. Росіяни у вересні 2023-го намагалися відновити навчання, але протрималися аж місяць. Ми намагалися вчитися дистанційно в українській школі, але інтернет чим далі, тим більше був нестабільним. Тому я намагалася вчити хлопців самотужки, я ж учителька. Головне, щоб вони знали українську. А там вже якось буде“, — вважає Надія.Хлопці стоять мовчки. Худі настільки, що кістки на вилицях, здається, от-от розітнуть шкіру. З продуктами в останній рік було дуже складно. Осінь і зиму сім’я якось пережила, але з весни стало ще складніше, харчів у місті не було зовсім. А прогодуватися з городу було непросто: місцевих тероризували дрони. Одного разу Надія з сином садили перець. Над ними кружляв безпілотник — імовірно, розвідник. А за пів години прилетів інший, уже зі скидом. Вибухнуло поруч. На щастя, нікого не зачепило, проте від ідеї садити перці сім’я відмовилася. І такі випадки в місті були непоодинокі.Фото: Стас Козлюк / Новинарня“На помідорах і кабачках усе одно довго не виживеш. Тож ми з хлопцями порадилися, вони мене підтримали. І я поїхала в Раденське, — розповідає про небезпечну вилазку (адже дороги заміновані, а в небі чатують ворожі дрони) Надія. — Але жінкам було простіше. Купила хоч якихось макаронів, аби ті помідори з кабачками їсти бодай із чимось. М’яса теж купила. Бо ж бачила, як хлопці худнуть на самих овочах”.“Але росіяни теж різні були. Деякі між собою сварилися, билися. Інші ходили, світили ліхтариками біля нашого будинку, то по них прилітало. На ранок їхні тіла знайшли. А деякі заходили, питали як ми тут виживаємо, навіть пропонували продукти”, — розповідає жінка.Фото: Стас Козлюк / Новинарня

“Росіяни лякали нас тим, що хлопців тут одразу заберуть в ТЦК і вони загинуть”

Тіла убитих окупанти не забирали — ні на вулицях, ні на заміських дорогах. Жителі Олешків, які намагалися вибратися з міста або їхали за продуктами й загинули від мін чи дронів, так і лишалися лежати просто неба. Особливо багато було їх в одному місці — за словами Надії, трупний сморід відчувається на сотні метрів. Проте піти на узбіччя і забрати їх самотужки місцеві також не ризикують. Невідомо, на що можна натрапити в траві.“Але зараз ми в Україні!Нас дуже лякали тим, що хлопців тут заберуть в армію, що вони одразу підуть воювати і загинуть.Це популярна історія в росіян. А хлопці сказали, що як треба буде, то й підуть. Але спочатку треба до лікарні. Зрозуміти, що з цими уламочками в ногах робити. Знайти школу. Але вже буде легше. Буде легше”, — повторює Надія.Із собою вони забрали майже всіх тварин, яких змогли знайти на своєму кутку вулиці, щоб не покидати напризволяще. Тварини сьогодні поїхали у волонтерський притулок. А сім’я планує їхати на Вінниччину або Хмельниччину. Сподіваються знайти місто, схоже на дім. На Олешки.Фото: Стас Козлюк / Новинарня…Сутеніє. Люди сідають до автобусів. Загорнуті в українські прапори. Посміхаються. Деякі досі не вірять, що вони там, де немає російських військових. Найскладніша частина дороги позаду.Автобуси їдуть крізь чорну в’язку темряву Полісся. Фари вихоплюють з ночі людей з українськими прапорами. Це місцеві. Свої вийшли зустрічати своїх. У вільній Україні.Фото: Стас Козлюк / НовинарняФото: Стас Козлюк / НовинарняЧитайте також:“Це цинізм, а не гуманізм”: Трощинська — про евакуацію з Олешок і російські маніпуляціїТhе роst “Там пекло. Там люди зникали”. Історії жителів Олешок, які вирвалися з окупації: репортаж “Новинарні” fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Російська окупаційна влада оголосила “безхазяйними” щонайменше 521 готель і базу відпочинку на українському узбережжі Азовського моря, з яких принаймні 77 уже контролює російський бізнес.
Про це йдеться у відеорозслідуванні Rеutеrs, оприлюдненому 2 листопада; матеріал цитує “Економічна правда”.
Журналісти проаналізували розпорядження окупаційної влади, реєстри компаній і нерухомості, плани розвитку туризму, а також сотні фотографій та відео.
За описаною Rеutеrs процедурою, у 2022 році власникам давали лише три дні, щоб особисто пред’явити документи на майно та паспорт окупаційній адміністрації. Інакше об’єкт офіційно записували в “безхазяйні”. Серед власників були українці, які виїхали через вторгнення й не могли повернутися.
Щонайменше 20 курортних об’єктів, внесених до таких списків, опинилися під контролем російської державної структури.
Серед прикладів – готелі “Адмірал” і “Перлина Таврії” в Кирилівці. Українські власники “Перлини Таврії” повідомили Rеutеrs, що не передавали управління готелем окупантам чи іншим особам і не погоджували його роботу.
За даними російських корпоративних реєстрів, компанія, яка управляє цим готелем, у 2023-2025 роках належала синові призначеного Москвою очільника окупованої частини Запорізької області Євгена Балицького.
Готелі рекламують через нові російські сайти, соцмережі та блогерів. У пропозиціях одного російського туроператора Rеutеrs виявило десять готелів, раніше внесених до списків “безхазяйних”.
Водночас частина об’єктів залишається закритою. Коли журналісти в липні спробували забронювати номер в “Адміралі”, їм повідомили, що готель не відкрився на літній сезон 2026 року.
Читайте також:
Росіяни облаштували базу на території колишнього дитячого табору на узбережжі Азовського моря: СБС дістали. ВІДЕО
Тhе роst Росіяни оголосили “безхазяйними” і привласнили вже понад 500 готелів і баз відпочинку на окупованому узбережжі Азовського моря, – Rеutеrs fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Під час “режиму припинення вогню”, оголошеного для евакуації цивільних з окупованого міста Олешки Херсонської області, російські військові завозили туди особовий склад, важку техніку, зброю та боєприпаси, а також облаштовували нові позиції. Ексклюзивний доступ до моніторингу евакуації з Олешків з неба отримало видання Sky Nеws.
Про це в понеділок, 2 листопада, повідомив головний продюсер Sky Nеws Азад Сафаров.
“Нам не можна було це показувати допоки люди з Олешків не доїхали до вільної України. Нині ми показуємо світу, як росіяни використовували евакуацію, так званий гуманітарний коридор, для своїх воєнних цілей. Ми спостерігали як до, під час і після евакуації росіяни завозили важку техніку в Олешки і сусідні села. Завозили зброю і боєприпаси. Завозили своїх людей і їжу,
Ходили по хатам, шукаючи підвали для нових позицій. Повертали втрачені позиції.
Як замітали сліди, забираючи тіла мирних мешканців з моргу, які померли через обстріли і міни”, — розповів він.
Сафаров підкреслив, що цей матеріал обов’язково потрібно показати іноземцям, дипломатам, адміністрації президента США Дональда Трампа, які думають, що росіянам можна вірити.

Читайте також:
З Олешків до Генічеська вивезли 47 тіл загиблих цивільних, які пів року зберігалися у лікарні, — журналіст
Тhе роst Росіяни використали евакуацію з Олешків для перекидання зброї та військових: видання Sky Nеws показало ексклюзивні кадри fіrst арреаrеd оn Новинарня.

На Херсонщині з тимчасово окупованого міста Олешки до міста Генічеськ, яке теж перебуває під окупацією, доставили тіла 47 загиблих цивільних, які зберігались у підвалах лікарні з травня 2026 року.
Про це в неділю, 1 листопада, повідомив журналіст Олег Батурін із посиланням на дані від волонтерів.
“До Генічеська на ТОТ Херсонщини доставили десятки тіл загиблих цивільних з м. Олешки. Про це мені розповіли мешканці Генічеська. Волонтерка Ксенія Архіпова підтвердила мені цю інформацію. За її даними, з Олешків вивезли до Генічеська 47 тіл загиблих цивільних, які зберігалися у підвалах місцевої лікарні з травня 2026 року”, — йдеться в повідомленні.
Читайте також:
“Найстаршій людині, яка виїхала, — 94 роки, наймолодшій — трохи більше року”: Лубінець розповів історії евакуйованих жителів Олешків
Тhе роst З Олешків до Генічеська вивезли 47 тіл загиблих цивільних, які пів року зберігалися у лікарні, — журналіст fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Росія звинуватила Україну в порушенні режиму припинення вогню в окупованому місті Олешки Херсонської області.
Про це в суботу, 31 жовтня, заявив “посол МЗС РФ з питань злочинів київського режиму” Родіон Мірошник.
Він стверджує, що “український дрон атакував цивільний автомобіль на виїзді з окупованих Олешків, внаслідок чого поранено двох людей — жінку 1986 року народження та чоловіка 1996 року народження”.
За словами Мірошника, автомобіль прямував до пункту Раденськ по продукти харчування.
“ЗСУ більш ніж за добу до завершення узгодженого терміну режиму припинення вогню, який мав тривати до 22:59 за московським часом 1 листопада, відновили атаки на цивільне населення”, — написав він.
Нагадаємо, 27 жовтня у Олешках запроваджений режим припинення вогню для проведення гуманітарної операції. 30 жовтня українська делегація прибула в окуповані Олешки на Херсонщині для проведення гуманітарної місії. Ввечері уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що всі, хто бажав виїхати в Україну, — мали змогу виїхати. Вранці 31 жовтня голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія повідомив, що через кілька годин евакуйовані з тимчасово окупованого міста Олешки Херсонської області будуть на території України.
Читайте також:
Росіяни використовують перемир’я в Олешках для ротації військ і підвезення боєприпасів, — УВ “Південь”
Тhе роst Росія звинуватила Україну в порушенні режиму припинення вогню в Олешках fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Наразі ті, хто бажав виїхати в Україну, — мали змогу виїхати з тимчасово окупованого міста Олешки Херсонської області. Зараз евакуйовані у дорозі.
Про це ввечері 30 жовтня повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
Гуманітарну допомогу досталено. Колони розділилися.
“Режим тиші триває вже 87 години. Жодних порушень не зафіксовано. Дякую нашим Силам оборони України за можливість проведення цієї гуманітарної місії! Робота триває відповідно до домовленостей, досягнутих з уповноваженою з прав людини в РФ Яною Лантратовою, за сприяння та координації Першої леді США Меланії Трамп”, — зазначив Лубінець.
Водночас у телеефірі він повідомив, що не всі жителі окупованого міста виявили бажання виїжджати.
“Сьогодні до нас навіть підходили люди, які казали, що хочуть залишитись тут. І такі є. Якраз гуманітарна допомога направляється на їх забезпечення, на їх підтримку”, — розповів омбудсмен.
Читайте також:
На Херсонщині розмінували маршрути під’їзду до Олешків, люди зможуть виїхати до 14:00, – Лубінець
Тhе роst Усі, хто бажав виїхати з Олешків — у дорозі, але не всі захотіли виїжджати, — Лубінець fіrst арреаrеd оn Новинарня.

В Олешках наразі залишається близько 30 дітей, хоча їх може бути ближче до 50.
Про це повідомляє Суспільне з посиланням на організацію Sаvе Ukrаіnе.
“За нашими оцінками, в Олешках наразі залишається близько 30 дітей, хоча ми не виключаємо, що їх може бути ближче до 50. Ми маємо інформацію про частину дітей, але щодо інших даних немає, адже батьки через страх не завжди готові повідомляти про них”, — цитує видання головну юристку Sаvе Ukrаіnе Мирославу Харченко.
Вона також додала, що з початку 2026 року з тимчасово окупованих Олешок у Херсонській області і навколишніх територій врятували близько 100 дітей. Остання евакуація дітей з Олешок відбулася 19 вересня.
“Після евакуації на підконтрольну Україні територію відбувається супровід дітей. Наше завдання — забезпечити дітям безпечне місце проживання, допомогти відновити документи, оформити належні виплати та необхідні статуси, а також надати психологічну підтримку”, — зазначили У Sаvе Ukrаіnе.
За їхніми словами, діти з Олешок виходять виснажені через тривалий голод, а частина дітей роками майже не виходила за межі власного подвір’я або будинку, жила в підвалах.
Читайте також:
За евакуацію з Олешок відповідає приватний консультант Меланії Трамп, – Яриш
Тhе роst У Олешках перебуває від 30 до 50 дітей fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У США за план евакуації з Олешок відповідає Марк Бекман, приватний консультант Меланії Трамп, відомий як продюсер фільму “Меланія”. Кілька днів тому він заявив, що в Україні також є російські діти, які мають повернутися у Росію.
Про це пише український журналіст у США Остап Яриш.
Що відомо про Марка Бекмана?
Сфера його діяльності – маркетинг, медіа та культурні проєкти. У нього немає ні дипломатичного, ні політичного, ні гуманітарного досвіду роботи. Він не є посадовцем і не працює в офісі Першої Леді, хоча називає себе “ексклюзивним старшим радником”.
За інформацією Яриша, Марк Бекман є засновником рекламної агенції DМА Unіtеd, яка працює з відомими брендами світу моди, індустрії розваг та спорту. З Меланією Трамп його пов’язує робота над її медійними та бізнес-проєктами, зокрема над документальною стрічкою “Меланія” (2026), виробництво якої спонсорував Аmаzоn.
Читайте також:
Від початку гуманітарної операції в Олешках не зафіксовано жодного порушення режиму тиші, – Лубінець
Тhе роst За евакуацію з Олешок відповідає приватний консультант Меланії Трамп, – Яриш fіrst арреаrеd оn Новинарня.

На лівобережжі Херсонщини загинув окупаційний чиновник Сергій Глухенко – так званий депутат Каланчацької ради та голова комісії із земельних, сільськогосподарських і бюджетних питань.
Про це повідомив окупаційний голова Херсонщини Володимир Сальдо.
56-річний Глухенко підірвався на міні “Пелюстка” поблизу курортного села Хорли Скадовського району.
Чоловік багато років керував метеостанцією в населеному пункті та брав участь у його розвитку, попри російську окупацію.
Він був депутатом в окупаційній Каланчацькій муніципальній раді від партії “Єдина Росія”.
Крім цього, Глухенко також брав участь в організаційному комітеті з проведення публічних слухань щодо змін до статуту Каланчацького муніципального округу.
Читайте також:
Сили оборони ліквідували на Херсонщині командира полку, який у 2014 році перейшов на бік Росії
Тhе роst На окупованій Херсонщині на міні підірвався депутат-колаборант від “Єдиної Росії” Сергій Глухенко fіrst арреаrеd оn Новинарня.

За допомогою дронів нацгвардійці доставили до окупованого міста Олешки Херсонської області дитяче харчування й іграшки.
Про це в неділю, 25 жовтня, повідомив міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський.
“Попри російську окупацію та складні умови, у яких опинилися жителі Херсонщини, наші підрозділи продовжують підтримувати людей. Гвардійці роти спеціального призначення “Болгаричі” 11-ї бригади Національної гвардії України доставили дронами посилки для родин із дітьми. У них — сухі сніданки, молоко, розвивальні ігри та іграшки. 15 пакунків загальною вагою понад 600 кілограмів”, — розповів очільник МВС.
За його словами, серед дітей, які зараз перебувають у заблокованих Олешках, є й ті, хто народився вже під час повномасштабної війни й не знає життя без терору.
“Підтримуємо ці родини та доставляємо їм продукти першої необхідності. Дякую кожному, хто збирав ці пакунки, керував дронами та забезпечував прикриття. Кожному, хто, ризикуючи життям, допомагає українцям на окупованій території”, — додав Вигівський.

Читайте також:
Лубінець обговорив із російською омбудсманкою деталі гуманітарної місії в Олешках 
Тhе роst Нацгвардійці дронами доставили до окупованих Олешків дитяче харчування й іграшки fіrst арреаrеd оn Новинарня.

77-річного Володимира Ананьєва — найстаршого кримського політв’язня — Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив до 18 років ув’язнення за звинуваченнями у плануванні замаху на ставленика Росії у Криму.
Про це повідомив Кримськотатарський ресурсний центр.
Згідно з вироком, перші чотири роки Аксьонов проведе у в’язниці, а решту терміну — у виправній колонії суворого режиму. Крім того, йому призначили штраф у розмірі 600 тисяч рублів.
Ананьєва звинувачують у підготовці замаху на ставленика Росії в тимчасово окупованому Криму Сергія Аксьонова. Слідство в РФ стверджує, що чоловік входив до групи, учасники якої стежили за пересуванням службового автомобіля Аксьонова та буцімто готували вибуховий пристрій, щоб підірвати машину ставленика.
Засудженого чоловіка затримали 2 лютого 2024 року в Акмєсджіті (Сімферополі). Раніше російський суд вже виніс вироки “спільникам” Ананьєва — Володимиру Боднару та Оксані Шевченко, яких засудили до 13 та 10 років позбавлення волі відповідно.
У Кримськотатарському центрі вказують, що Ананьєв — найстарший кримський політв’язень. Він переніс операції на обох очах, і зараз страждає від проблем із зором, хребтом, м’язами, нирками та ногами й пересувається з палицею.
Дружина засудженого, Анна Святненко, у коментарі “Суспільному” сказала, що захист оскаржуватиме рішення суду і готує апеляцію, а саму справу назвала “сфабрикованою”.
“Володимир Ананьєв є найстаршим серед кримських політично ув’язнених. Власне, має низку проблем зі здоров’ям. І в силу його віку й стану здоров’я цей вирок є просто вироком для нього. Це по суті смерть… Цей вирок — тільки ще одне свідчення того, що нічого православного і людського в цій країні не залишилось. Нічого святого немає”, — сказала голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
За даними Кримськотатарського ресурсного Центру, 64 кримських політв’язнів похилого віку зазнали переслідувань з боку росіян, серед них 49 чоловіків та 15 жінок. 45 уже отримали незаконні вироки, ще 19 перебувають у СІЗО.
Читайте також:
Російський суд дав до 19 років ув’язнення шістьом кримським татарам із п’ятої Бахчисарайської групи
Тhе роst “Це по суті смерть”: Росія засудила 77-річного кримського політв’язня Ананьєва до 18 років колонії fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив шістьох кримських татар, фігурантів п’ятої Бахчисарайської групи “справи Хізб ут-Тахрір”, до позбавлення волі на строки від 15 до 19 років. Їх звинуватили в тероризмі та підготовці до насильницького захоплення влади. Самі засуджені відкинули обвинувачення і заявили про політично мотивоване переслідування за національною та релігійною ознаками.Про це в середу, 21 жовтня, повідомило “Суспільне Крим” з посиланням на родичів політв’язнів, які прибули на судове засідання, та джерела серед кримських правозахисників.Згідно з рішенням російського суду, найбільший термін отримав Руслан Асанов — 19 років колонії суворого режиму, з яких перші чотири роки він має провести у в’язниці.Ремзі Німетулаєва засудили до 18 років ув’язнення.Ще четверо кримських татар — Сейдамет Мустафаєв, Аметхан Умеров, Ельдар Якубов та Абдулмеджит Сейтумеров — отримали по 15 років колонії суворого режиму. Перші чотири роки вони також мають провести у в’язниці.Засуджені брали участь у судовому засіданні через відеозв’язок.Перед оголошенням вироку п’ятеро кримських татар виступили з останнім словом. Ремзі Німетулаєв від виступу відмовився.У своїх промовах політв’язні заявили, що кримінальну справу проти них сфабрикували, а звинувачення в тероризмі та підготовці до захоплення влади не мають під собою підстав.Зокрема, батько шістьох дітей Ельдар Якубов розповів, що під час судового процесу відхиляли докази та клопотання захисту, а свідки захисту підтверджували непричетність обвинувачених до терористичної діяльності.“Звинувачення нас у тероризмі та спробі насильницького захоплення влади повністю суперечить нашому способу життя, нашим уявленням про життя і є брехнею”, — заявив Якубов.Інший засуджений, історик Абдулмеджит Сейтумеров, назвав переслідування кримських мусульман після російської окупації півострова “конвеєром” кримінальних справ.За його словами, російські силовики використовують у таких провадженнях схожі звинувачення, засекречених свідків та сумнівні експертизи. Він також наголосив, що у фігурантів подібних справ не знаходять зброї чи доказів підготовки насильницьких дій.Аметхан Умеров під час останнього слова заявив, що його переслідують не за злочини, а за небажання мовчати про несправедливість.“Я не терорист. Я — син народу, який вміє чекати. Моя віра, мій Крим, мій народ — ви називаєте це тероризмом, а я називаю це допомогою тим, хто потрапив у біду”, — сказав він.Руслан Асанов також відкинув обвинувачення та заявив, що вирок у справі, на його переконання, був визначений ще до початку судового розгляду.“Сьогодні нас судять, але я та мої товариші ніколи не вдавалися до силових дій і тероризму. Ми не маємо ілюзій щодо вироку, бо розуміємо, що рішення у нашій справі було ухвалено задовго до розгляду справи по суті”, — наголосив кримський татарин.Сейдамет Мустафаєв назвав судовий процес “грою в одні ворота”. Він зазначив, що обвинувачення ґрунтується на свідченнях засекречених осіб і неперевірених твердженнях.

Що відомо про справу

24 серпня 2023 року російські силовики провели обшуки в будинках шістьох кримських татар у Бахчисараї та затримали їх.П’ятеро із затриманих були громадськими активістами й багатодітними батьками. Усі шестеро раніше брали участь в акціях солідарності з іншими кримськими татарами, яких переслідували російські силовики.Абдулмеджит Сейтумеров є рідним братом двох інших кримських політв’язнів — Османа та Сейтумера Сейтумерових. Їх заарештували у березні 2020 року та згодом засудили до 17 і 14 років ув’язнення відповідно.У вересні 2026 року російська прокурорка вимагала призначити Ремзі Німетулаєву та Руслану Асанову по 19 років ув’язнення, а решті чотирьом фігурантам справи — по 17 років.“Хізб ут-Тахрір” — міжнародна ісламська політична організація, яку Росія у 2003 році визнала терористичною. Після окупації Криму в 2014 році російська влада поширила своє законодавство на півострів і почала переслідувати кримських мусульман за звинуваченнями у причетності до цієї організації.Правозахисники розглядають такі кримінальні провадження як один з інструментів політичного та релігійного переслідування кримських татар на окупованому півострові.Читайте також:У Росії вийшов на волю кримськотатарський політв’язень Рефат Алімов, який відсидів 8 років у справі “Хізб ут-Тахрір”Тhе роst Російський суд дав до 19 років ув’язнення шістьом кримським татарам із п’ятої Бахчисарайської групи fіrst арреаrеd оn Новинарня.