Новинарня

Український осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Європі, розташований у французькому місті Сарсель, виселяють із історичної штаб-квартири, де понад 60 років зберігалися унікальні архів і бібліотека української діаспори.
Про це повідомив історик Сергій Шумило, який працював у НТШ-Є у 2022 році.
“Дуже сумна звістка з Франції — український осередок Наукового товариства ім. Т. Шевченка Європи (НТШ-Є) в Сарселі, що неподалік від Парижу, виселяють з його історичної будівлі. Тут, у передмісті Парижу, понад 60 років зберігався справжній скарб української науки та культури — архів та бібліотека НТШ, які налічують велику колекцію української діаспорної літератури (близько 20 тисяч томів); картотеки і архів Енциклопедії українознавства, архіви засідань всіх секцій НТШ, колекцію мікрофільмів, старих фотографій, велику кількість кореспонденції. Тут також зберігалась найповніша збірка діаспорних журналів, включно з усіма виданнями “Записок НТШ”, — написав він.
За словами Шумила, інша громадська асоціація виграла справу в суді і тепер НТШ має покинути свою штаб-квартиру та вивезти архів та бібліотеку. Разом з ними має бути звільнений і український храм-каплиця Успіння Богородиці, що був освячений ще митрополитом Йосипом Сліпим.
Якусь частину бібліотеки та архіву планується перевезти до Лондона, до бібліотеки Т. Шевченка при Союзі українців у Великій Британії (СУБ).
Як наголосив Шумило, у Сарселі зберігається безцінна українська наукова та культурна спадщина. Саме у цьому будинку з 1951 року жили і працювали видатні українські вчені В. Кубійович, З. Кузеля, О. Шумило-Кульчицький, В. Янів, О. Шульгин, А. Жуковський та багато інших. У часи радянської окупації України НТШ виконувало роль української діаспорної Академії Наук. Це був один з головних українських науково-просвітницьких центрів у діаспорі, який розвивав нерадянську українську науку. Тут також діяла Делегатура Українського Вільного Універститету (УВУ), були створені Інститут Заочного Навчання та курси українознавства, проводились наукові конференції, круглі столи та семінари, видавались наукові часописи, писалися наукові праці тощо. Та найважливішим проєктом НТШ стало видання 11-титомної Енциклопедії Українознавства (ЕУ), яка писалася понад 50 років та об’єднала більшість науковців зі всієї діаспори. Також в 1990-і тут було видано антологію української літератури французькою мовою, робота над якою тривала понад 6 років.
“Бібліотека і архів НТШ в Сарселі — справжній скарб для українських науковців. Але, на жаль, як часто це у нас буває, цей скарб останнім часом перебував у дуже скрутному становищі. Без матеріальної підтримки та фінансування з України цей український науковий центр останнім часом занепадав, а будинок НТШ через відсутність опалення та сильну вологість опинився в поганому стані. Лише виключно на ентузіазмі, стараннях і зусиллях представників місцевої діаспори вдавалось все це зберегти, наскільки це можливо, без жодної підтримки з боку української держави… Парадоксально, НТШ в Сарселі активно діяло і розвивалось у часи недержавності України, проте прийшло у занепад після проголошення незалежності України, оскільки всі сили і ресурси було спрямовано до батьківщини, а звідти допомоги вже не надходило”, — зазначив Шумило.
Історик також додав, що як символ такого занепаду, перебував у скрутному стані й домовий український храм-каплиця Успіння Богородиці, який був освячений ще митр. Йосипом Сліпим і де молились та духовно укріплювались протягом десятиліть видатні українські науковці діаспори.
“НТШ у Сарселі має вкрай важливе значення для України. Тут міг би бути впливовий центр українського культурного життя та просування українських інтересів у Франції. Сьогодні, коли стара Європа, зокрема і Франція та Париж, знову переповнені мільйонами українських біженців, відродження цього осередку української науки та культури мало би набути особливої потреби та ваги. Проте, замість цього, відбувається виселення НТШ з його історичного будинку в Сарселі, а разом з ним архіву та бібліотеки НТШ. Вкрай важливо вберегти ці скарби української науки та культури в діаспорі і забезпечити пристойне місце, куди б вони могли бути перевезені та збережені”, — підкреслив Шумило.

Читайте також:
Рукописи Івана Франка стали доступними онлайн: оцифрували понад 200 тисяч аркушів його архіву

Тhе роst З історичної будівлі у Франції виселяють осередок Наукового товариства імені Шевченка, де зберігається унікальний архів української діаспори fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Видавництво “Основи” залишило свій стенд на Франкфуртській книжковій ярмарці-2026 майже порожнім, щоб привернути увагу до наслідків російських атак для українського книговидання.
Про це повідомляє “Читомо” в четвер, 8 жовтня.

Спочатку команда планувала повноцінно працювати на виставці, зустрічатися з міжнародними партнерами, представляти книжки та говорити про просування української літератури й візуального мистецтва за кордоном. Однак після російської атаки 28 серпня, внаслідок якої знищили склад на Київщині з книжками “Основ” та інших українських видавництв, формат участі довелося змінити.

За даними видавництва, під час атаки знищили близько 40% його книжкового запасу, а орієнтовні втрати становлять 400 тисяч євро.


“Після російської атаки 28 серпня, коли було знищено склад із нашими книжками та книжками інших українських видавництв, ми змушені скоригувати форму нашої участі, оскільки через відчутні фінансові втрати і пов’язане з ними перевантаження команди повноцінно взяти участь у виставці нам наразі не під силу”, — зазначили у видавництві.

У видавництві пояснили, що через формат стенду хочуть показати міжнародній професійній аудиторії умови, в яких нині працює українська книжкова галузь.

“Для нас це спосіб показати реальність, у якій сьогодні працює українське книговидання: книжки можуть бути написані, перекладені, відредаговані, оформлені, зверстані, надруковані — і за одну ніч перетворитися на попіл. Видавництво може мати плани на рік уперед, а наступного дня муситиме починати все спочатку, зазнавши втрат, співмірних із річним доходом”, — зазначили в “Основах”.

Водночас стенд має не лише нагадувати про втрати української книжкової галузі, а й представляти видавничі права на українські книжки міжнародному ринку.
Для продажу прав на переклад “Основи” представляють на Франкфуртській книжковій виставці кілька сучасних українських книжок.

Серед них — роман Катерини Тромпак “Сиґінь Ірвінг”. У центрі твору — молода американка, яка 1938 року опиняється в Карпатській Україні та намагається розібратися у власній родинній історії.

Також іноземним видавцям пропонують трилогію Володимира Діброви “Життя славетних” — літературний триптих, побудований навколо життів знакових діячів української культури ХХ століття.

Ще одна книжка — роман Івана Козленка “Танжер”, події якого розгортаються в Одесі наприкінці 1990-х років. Це роман про молодість, квір-ідентичність, дружбу, бажання та пошук себе, у якому сучасна для героїв Одеса перегукується з культурним середовищем міста 1920-х років.

Козленко також представлений книжкою “Анна Стен: кіно і життя” — біографією акторки українського походження, яка працювала в європейському та американському кіно. У 1930-х продюсер Семюел Голдвін запросив її до Голлівуду, де намагався зробити з неї “другу Грету Гарбо”. Козленко досліджує біографію акторки й відокремлює документовані факти від створених довкола неї міфів.

Окрім прав на переклади книжок, “Основи” представляють права на ілюстрації до “Дао де цзін” Лаоцзи, створені українським художником і автором коміксів Ігорем Бараньком. Для видання він створив серію графічних робіт тушшю, переосмисливши візуальну мову класичного даоського тексту.
Читайте також:
Вооk.uа, Rеаdеаt, видавництво “Основи”: Росія знову б’є по українських книжках
 

Тhе роst На Франкфуртський книжковий ярмарок видавництво “Основи” привезло майже порожній стенд fіrst арреаrеd оn Новинарня.