Новинарня

За рік українські військові знищили за допомогою зенітних дронів-перехоплювачів Stіng понад 15,5 тисячі російських безпілотників типу “шахед”, “герань” і “гербера”.
Про це “Новинарні” повідомила українська mіltесh-компанія “Дикі Шершні”, яка розробляє та виготовляє перехоплювачі Stіng.
За даними компанії, із жовтня 2025 року до вересня 2026-го підрозділи Сил оборони України збили цими перехоплювачами понад 15 500 російських безпілотників. Із них більш як 10 тисяч — ударні “шахеди” та “герані”.
Розробники зазначають, що середня вартість одного такого БпЛА російського виробництва може становити близько 70 тисяч доларів. Відтак орієнтовну сумарну вартість знищених ударних дронів у компанії оцінюють у понад 700 мільйонів доларів.
Лише у вересні 2026 року, за підтвердженими даними “Диких Шершнів”, українські військові збили перехоплювачами Stіng близько 1600 російських дронів типу “шахед”, “герань” і “гербера”.
У компанії стверджують, що Stіng уже дванадцятий місяць поспіль очолює рейтинг найефективніших перехоплювачів цих безпілотників.
Одним із чинників результативності розробники називають дистанційне керування. За їхніми даними, пілоти трьох із чотирьох найефективніших підрозділів за кількістю знищених «шахедів» працюють із перехоплювачами Stіng віддалено, використовуючи систему Ноrnеt Vіsіоn Сtrl.
Також за підсумками вересня Stіng посів перше місце серед перехоплювачів реактивних російських “шахедів”, повідомили в компанії.
Водночас “Дикі Шершні” проводять бойові випробування нового спеціалізованого високошвидкісного перехоплювача Stіng S. За інформацією розробників, він уже застосовується для знищення російських малогабаритних ракет «Герань-5».
У компанії очікують, що після початку масового виробництва Stіng S ефективність протидії реактивним російським цілям зросте.
Читайте також:
Україна планує виробляти власні реактивні двигуни для дронів і ракет, – МОУ
Тhе роst Українські перехоплювачі Stіng за рік знищили понад 15 тис. російських дронів. Ціна питання – понад $700 млн fіrst арреаrеd оn Новинарня.

У Збройних силах України запровадили єдиний зразок наказу командира військової частини про поранення, травму, контузію або каліцтво військовослужбовця. Відтепер такий наказ мають видавати протягом п’яти днів після події або отримання інформації про неї.Про це повідомило Міністерство оборони України.Відповідні зміни внесли до Інструкції з діловодства у Збройних силах України.Як пояснили в Міноборони, раніше затвердженого зразка наказу не існувало, тому військові частини оформлювали такі документи по-різному.Через це могли виникати затримки з видачею довідок про обставини травми та подальшими виплатами військовослужбовцям. Крім того, неповні відомості в документах могли впливати на висновки військово-лікарських комісій.Тепер командир військової частини зобов’язаний видати відповідний наказ протягом п’яти днів від дня поранення військовослужбовця або отримання інформації про нього.У наказі мають зазначати:

обставини отримання поранення, травми, контузії чи каліцтва;посаду військовослужбовця та завдання, яке він виконував;інформацію про надання медичної допомоги й евакуацію;відомості про свідків та підтвердні документи.

На підставі цього наказу готуватимуть довідку про обставини травми. Вона необхідна для врахування обставин поранення під час проходження військово-лікарської комісії та розрахунку належних виплат.У Міноборони зазначають, що запровадження єдиного зразка має впорядкувати оформлення документів після поранення військовослужбовців.Читайте також:Будь серед своїх: у ДШВ запускають проєкт для військових з важкими пораненнямиТhе роst У ЗСУ запровадили єдиний зразок наказу про поранення військових: деталі fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Бригадний генерал Юрій Андрієнко очолить 10-й армійський корпус Сухопутних військ ЗСУ.
Про це повідомила журналістка, воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова на своїй сторінці у Fасеbооk.
За її інформацією, на цій посаді Андрієнко замінить генерал-майора Артема Богомолова, який уже передає повноваження.
До нового призначення Юрій Андрієнко обіймав посаду начальника штабу 30-го корпусу морської піхоти. На початку повномасштабного російського вторгнення він командував 35-ю окремою бригадою морської піхоти.
“Насправді це все, що можу сказати про цього генерала. Але будемо сподіватись, що “десятка” в надійних руках”, — написала журналістка.
Офіційного підтвердження кадрових змін у командуванні 10-го армійського корпусу наразі немає.
Читайте також:
“Щоб поховати стереотипи про Десну”: 169-й навчальний центр очолив екскомбриг 28 та 160 омбр Анатолій Куликівський
Тhе роst 10-й корпус Сухопутних військ очолить бригадний генерал Юрій Андрієнко із морпіхів, – ЗМІ fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Упродовж вересня 2026 року українські сили протиповітряної оборони знищили 4700 російських дронів і ракет під час відбиття масованих повітряних атак. Крім того, було знешкоджено понад 48 тисяч безпілотників тактичного рівня.Про це повідомило Міністерство оборони України з посиланням на дані Повітряних сил ЗСУ.Зокрема, протягом вересня українська ППО перехопила:

24 крилаті ракети Х-101;8 балістичних ракет «Іскандер-М/КN-23»;12 крилатих ракет «Калібр»;6 керованих авіаційних ракет Х-59/69;6 крилатих ракет «Іскандер-К»;8 протикорабельних ракет «Циркон»;86 ракет S8000 «Бандероль»;2722 ударні безпілотники типу Shаhеd-131/136;1935 ударних безпілотників типу Shаhеd-238;1009 розвідувальних БпЛА;719 безпілотників Lаnсеt.

У Міноборони зазначили, що ворожі повітряні цілі знищували завдяки спільній роботі авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільних вогневих груп Сил оборони України.Читайте також:Україна планує виробляти власні реактивні двигуни для дронів і ракет, – МОУТhе роst Українська ППО у вересні знищила 4700 російських дронів і ракет під час масованих атак fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Для забезпечення логістики під час ведення бойових дій, зокрема, в зимовий період, у Силах оборони починають облаштовувати підземні тунелі.
Про це “Новинарні” розповіли в 7-му корпусі Десантно-штурмових військ ЗСУ, відповідаючи на запитання нашої журналістки про те, чи зміниться логістика під час зимової кампанії на фронті.
За словами високопоставленого офіцера, таке рішення постало еволюційно.
“Спочатку були антидронові тунелі, в яких могла би проходити техніка. Згодом вони знизилися – для проходу піхотинця, через деякий час ці антидронові тунелі почали зводити лише для наземних роботизованих комплексів. Тому зараз стоїть виклик – здійснення тунельного забезпечення. Це вже є на фронті”, – розповів співрозмовник.
➡️ Підписуйтеся на канали “Новинарні” в Телеграмі та в YоuТubе, а також у ТікТок та Іnstаgrаm.




За його словами, основна складність в облаштуванні таких підземних логістичних шляхів полягає у ручній важкій праці та власне вивезенні землі.
“Спочатку риється невелика траншея, накривається укриттям, і вже далі, під укриттям починають проривати власне тунель. І такі логістичні шляхи, поки що невеличкі, ми риємо вже”
Як розповів офіцер, важливим тут є застосування безпілотної складової та досвіду мобілізованих шахтарів.
“Але логістика однозначно буде здійснюватися під землею. Модель її наразі створюється”, – резюмував співрозмовник.
Читайте також:
40 кілометрів сушею та водою. Українські військові вперше провели логістичну місію на НРК-амфібії
Тhе роst Для забезпечення логістики у ЗСУ починають рити підземні тунелі fіrst арреаrеd оn Новинарня.

10 жовтня в центрі Києва відкрився Марун Хаб — багатофункціональний військово-цивільний простір, створений 7 корпусом Десантно-штурмових військ ЗСУ. Це третій такий майданчик в Україні після хабів у Дніпрі та Вінниці.
Про це повідомив 7 корпус ДШВ.
На відкриття прибув командир корпусу, бригадний генерал Євген Ласійчук, який приїхав із прифронтової Запорізької області. Він наголосив на важливості створення просторів, які об’єднують військових і цивільних на тлі російських атак на українські міста.
“Противник намагається “зламати” цивільне населення, його волю та віру в нашу перемогу, збити нас із нашого шляху. Цьому протистоїть мережа Марун Хабів — це центр сильних громадян, які готові висловлювати свої думки та створювати потужну ідеологічну підготовку для майбутнього нашої країни”, — сказав Євген Ласійчук.

Новий простір має стати місцем взаємодії військовослужбовців, ветеранів і цивільних. Тут планують проводити заходи, присвячені освіті, високим технологіям, військовій підготовці, культурі та спорту.

Марун Хаб у Києві став третім простором цієї мережі в Україні. Раніше аналогічні майданчики відкрили в Дніпрі та Вінниці.
Читайте також:
7 корпус ДШВ запустив власну систему управління артилерією “Прометей”
Тhе роst 7 корпус ДШВ відкрив у центрі Києва Марун Хаб – вже третій по Україні fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Український актор Сергій Стрельніков офіційно повідомив, що мобілізувався до Сил оборони України. Він склав військову присягу на вірність українському народу і відтепер служить у батальйоні безпілотних систем FЕRRО-6 9-ї окремої бригади безпілотних систем.
Новину актор оприлюднив у своїх соцмережах.
На рахунку Стрельнікова понад 50 ролей у кіно та серіалах, а найбільшу популярність йому принесли ролі Довбуша в однойменному фільмі та роль Сови у фільмі “Кіллхаус”.
“Офіційно повідомляю, що я долучився до лав Сил оборони України та склав присягу на вірність нашому народу. Відсьогодні я — частина команди батальйону FЕRRО-6 9-ї окремої бригади безпілотних систем. Робитиму те, що вмію найкраще: швидко навчатимусь нових навичок і використовуватиму їх на практиці. А ще, висвітлюватиму для вас долі тих, хто щодня тримає небо і землю. Про тих, кого ви не завжди можете почути в новинах, але саме завдяки кому ці новини взагалі виходять”, — зазначив Сергій Стрельніков.

Читайте також:
Актор Євгеній Ламах із “Крут” і “Черкас” мобілізувався до ЗСУ
Тhе роst Зірка фільмів “Довбуш” і “Кіллхаус” Сергій Стрельніков доєднався до Сил безпілотних систем fіrst арреаrеd оn Новинарня.

 автор: Наталія Терамаефото з особистого архіву героя матеріалу та з відкритих джерел“Гуцул” пройшов шлях від добровольця “Правого сектору” до командира підрозділу спецпризначенців у Національній гвардії України. Нині – він майор. Від вересня 2026 року виконує свої обов’язки у складі новоствореного інтернаціонального загону “Ліберті” (“LІВЕRТY”) Центру спеціального призначення “Омега”. Його безпосередній підрозділ “Воїни Хаммера” носить ім’я загиблого друга – Героя України Тараса Бобанича. За словами самого Гуцула, він виплеканий патріотизмом рідного краю, що дав Україні воїнів періоду національно-визвольних змагань, зокрема знаменитого повстанця Мирослава Симчича – який, до слова, є родичем Гуцула. Тому логічним було те, що на початку повномасштабного вторгнення чоловік опинився на рубежах стримування того самого ворога, що і його предки: воював із росіянами на підступах до Києва. На початку нашої розмови Гуцул натягує балаклаву (ми записуємо відео) – такі правила для бійців “Омеги”. “Зовні цих людей не відрізнити”, – пригадую я слова безпосереднього керівника ЦСП генерал-майора Павла Яцюка. Отож, які завдання виконують спецпризначенці “Омеги”, мотто яких стверджує – “Останнє слово за нами”? Про це – в інтерв’ю майора Гуцула “Новинарні“.Дивіться також інтерв’ю у відеоформаті на нашому YоuТubе-каналі:

Захист Київщини. “Слабкий противник нецікавий”

“У мої обов’язки як командира групи входить планування та виконання бойових операцій. І от ми виконуємо – знищуємо ворога, наносимо вогневе ураження”, – коротко і чітко пояснює Гуцул. Його голос звучить хрипло, але дещо м’яко. Він спокійно говорить про подробиці ліквідації росіян на полі бою. Але як тільки мова заходить про загрозу його побратимам і його землі – емоції дають про себе знати: голос стає твердішим, а кожне слово ніби карбується.Такі як Гуцул – заряджені попередньою боротьбою – були готові до подій лютого 2022 року. Очевидно, тут ідеться про знання історії стосунків українців з росіянами й усвідомлення, що цю екзистенційну війну можна зупинити тільки тоді, коли ворога буде знищено.“Гуцул”, майор, командир ГСП “Воїни Хаммера”, Окремий Інтернаціональний загін “Ліберті” ЦСП “Омега”“Я розумів, що буде початок війни. Це було видно. Тому був готовий до того, коли почнеться повномасштабне вторгнення, щоб дати ворогу відсіч. Перед самою війною я дітей відправив за кордон. Це розв’язало мені руки і я вже міг віддати себе повністю підрозділу й працювати”.На початок війни Гуцул приєднався до дружнього підрозділу Тараса Бобанича “Хаммера” у “Правому секторі”: “Це був мій друг і найбільш оптимальний та швидкий шанс попасти на лінію бойового зіткнення”. На той час – лютий-березень 2022-го – їхня лінія бойового зіткнення проходила у Новому Бикові й Басані на Київщині.Гуцул згадує: “Це були піхотні бої. Слава Богу, тоді [головнокомандувач ЗСУ Валерій] Залужний дав артилерію – Хаммер домовився. “Зевс” (Назарій Бліщ, командир артилерійської батареї 44-ї окремої артилерійської бригади – “Н”) привіз чотири гаубиці Д-20. Приїхав також Коцюбайло “ДаВінчі” – в нього була “Лелека”. І ми насипали росіянам так, що три дні Биків горів. Після того солдатики кацапські сиділи з нашими людьми в підвалах. Буквально через тиждень, може півтора, уже заїхали їхні бійці, які мали бойовий досвід в Сирії, вони навіть не встигли перефарбувати зброю, яка була кольору піску”.Гуцул задоволено посміхається: “З тими вже було цікавіше, вони були живіші, більше досвіду мали. Бо ж цікаво, коли противник сильний. Слабкий противник не цікавий: плаче, тікає, проситься в полон, а ти просто знищуєш його”.Ворог діяв згідно з тактикою “Київ за три дні”, тобто йшов із переконанням, що тут йому спротиву не буде.“Коли ми взяли оборону, вони свої бойові машини тримали просто біля заправки, біля адміністративних будівель. Тобто вони не ховалися, були настільки безтурботні і впевнені, що пройдуть. Але вийшло зовсім по-іншому. Ми змогли їх там знищити. Кого не змогли – ті відступили”.Перевагою українських сил було й те, що їх підтримували місцеві – “громада всіляко допомагала”. Хоча ідейності їм бракувало, відзначає Гуцул: “Там по селах серп і молот стоїть, старі пам’ятники, вулиці Леніна. Надіюсь, вулиці вже перейменовані. Я пояснював людям: “От у вас стоїть стела із серпом і молотом. Росіяни це бачать і сприймають вас за своїх. Чому ви це не зняли, коли Україна стала незалежна?” Мені відповідали: “Та яка різниця”.Але оскільки немає стада без паршивої вівці, то у перші тижні українські добровольці виловлювали також і шпигунів, зокрема з московських священників. “Пересвячували їх”, – метафорично пояснює, що з ними відбувалося далі, Гуцул.Згадуючи з яким противником довелося зустрічатися, він перераховує: “У Бикові і білоруські офіцери були, – це ті, які казали, що не нападуть на нас. Ми їхні документи передали куди треба. А вже пізніше на Куп’янському напрямку нас штурмували жінки. Одна така молода, років 30, симпатична, певно, ідейна. Вона вже здавалася в полон”.

Воїни “Хаммера”. “Ми повинні вивчити ворога настільки, щоб орієнтуватися в них на позиції, як у себе вдома”

Після того, як підрозділ “Хаммера” зачистив Биків, воїни поїхали на Харківський напрямок. Лінія зіткнення була в районі сіл Довгеньке, Сулигівка. Там 8 квітня 2022 року загинув молодший лейтенант Тарас Бобанич, посмертно нагороджений зіркою Героя України. Також поліг старший солдат боєць ДУК “Правий сектор” Володимир Синьків “Фокус”.“Вони виходили крайні, загинули від однієї міни. Боляче. Але це війна. Такі моменти в кожного були, їх потрібно переживати й пам’ятати”, – тихо говорить Гуцул.Він пригадує дружбу з Тарасом Бобаничем: “Це мій дуже близький друг. Нас об’єднувала ідея. Тарас – хороша людина, високоінтелектуальна, дипломат, у нього все зважено, все гут”.На честь свого друга Гуцул назвав свій підрозділ “Воїни Хаммера”. Весна 2022-го була визначальною і в тому, що добровольців почали переводити в регулярну армію. За цим стояла також і потреба належно цінувати кожного бійця.“Ми були добровольці, просто воювали, не було жодного державного забезпечення.Тобто ніяких державних гарантій, коли боєць гине, доброволець не має. А у нього ж залишаються діти, жінка, матір”. Коли “Правий сектор” переформатовали у 67-му окрему механізовану бригаду “ДУК” у складі ЗСУ, “Воїни Хаммера” залишилися у 140-му центрі спеціальних операцій ССО ЗСУ і вже звідти перевелися в “Омегу”.  Прошу Гуцула розказати про якісь особливі операції. Бачу крізь балаклаву, як він посміхається, лукаво примружуючи очі”:“Кожна праця по-своєму особлива, неповторна – це як творча робота. До неї особливий підхід: як ти сплануєш, як ти виконаєш, забереш ворога, відійдеш”.Творчий план реалізації завдання окреслюється ситуацією та ресурсами. Гуцул згадує: “Наприклад, ще в ССО у мене був у розпорядженні 120-й міномет, РПГшники, снайпери, стрілки. Ми проводили засідки. Снайпер знищував водія. Тоді працювали РПГ, кулемети. Потім на те місце я наводив 120-й міномет. І коли приїжджала евакуація, відповідно, міномет робив свою роботу. Так ми могли “зловити” набагато більше живої сили. Було таке, що три евакуації потрапляли під роздачу”. 120-й міномет в роботіПро захід до ворога: “Ми повинні їх вивчити настільки, щоби орієнтуватися в них на позиції, як у себе вдома. Спочатку працює РЕБ, ми ламаємо їх, розшифровуємо, чуємо, хто є, хто де є, відповідно, хто нам цікавий, хто може принести інформацію. Розуміємо, коли вони будуть мінятися. І тоді вже можна працювати. Нас цікавить також їхній тил: де вони розташовуються, де їхні склади б/к, де їхні накопичення резерву. Заходимо максимально тихо, прибиваємо їх артою, тоді забігаємо і забираємо. Деколи буває не виходить – противник давав бій, приходилося знищити. Таке буває”.Гуцул говорить про холодний контроль емоцій: “Потрібно холоднокровно чинити, без емоцій. Якщо ворога потрібно знищити – його знищуємо. Якщо він нам цікавий як обмінний фонд (це в основному офіцери – ми забирали і підполковника, і майора), то ми його залишаємо. Не потрібно давати волю емоціям”.Робота із ПТУРом на Харківщині

Робота в інтернаціоналі

Тепер “Воїни Хаммера” – у загоні “Ліберті” (“LІВЕRТY”). Це новий нещодавно сформований 9-й окремий загін спеціального призначення у складі ЦСП “Омега”. Його особливість, як зазначають офіційні ресурси, – “поєднання міжнародного та українського бойового досвіду і передових безпілотних систем”. Загалом, “Ліберті” — перший загін у складі Центру, сформований з військовослужбовців з різних континентів та різних культур.Питаю в Гуцула, як відбуватиметься комунікація з новоприбулими у лави сил оборони. “Це інтернаціональна частина: там колумбійці, бразилійці, одним словом, іноземці. Безпосередньо з ними я не повинен комунікувати, комунікують командні пункти, пункти управління вогнем, – відповідає Гуцул. – Та й не так багато слів потрібно знати, щоб розуміти військову справу – буквально 50 вистачить”. Тут пригадую концепцію примітивної мови війни з досвіду письменника й військовослужбовця Валерія Пузіка – ті його розповіді про “гоу-гоу”, “поко-поко”, “топ-топ”, “ням-ням”, “автомато”, “руссо під*р – пах-пах” у спілкуванні з колумбійцями. Їхня мотивація? Навчитися управляти безпілотниками і заробити грошей. Читайте також:“Снікерси йдуть, зараз будемо підривати”: історії про виживання і творчість на війні воїна й письменника Валерія Пузіка“Так, зараз дронова війна, – каже  Гуцул. – Ми займаємося дронами середньої дальності ураження – до 150 км. Залітаємо в Донецьк, Маріуполь. Перебивали логістику, знищували військову техніку та особовий склад. Ми розвиваємося нормально. Радує, що уряди європейських країн знаходять підрозділи і тристороннім договором проплачують засоби, які потрапляють відразу в підрозділ. Тобто Європа й Америка розуміють, що якщо купити засіб і віддати його в наші руки – це буде правильне ціленаправлення грошей”.Гуцул: “Ми займаємося дронами середньої дальності ураження – до 150 км. Залітаємо в Донецьк, Маріуполь”

“Люди в космос літають на вихідні, а дурний кацап бере в руки автомат і намагається щось чуже забрати”

Традиційно, у матеріалах про військових аудиторія шукає екшн, захопливий контент. Прошу Гуцула поділитися. Він пригадує Бахмут: “Коли ми заїхали, там 93-тя бригада стояла, і ми працювали у взаємодії із ними. Я там був із підрозділом. На той час місто вже було не жиле. Але рубежі були наші. Тобто щоб заїхати на позицію, треба було переїжджати все місто. Бахмут по-різному можна оцінити. Хтось каже, що багато наших там загинуло. Але скільки там залишилося кацапів. Тьма! Піднімали дрон, а поле – вкрите кацапськими трупами. Вони просто лягали у вирви від снарядів. Кажуть, що снаряд не падає в одну воронку двічі – неправда, падає і три рази. Виходить, що після Бахмута росіяни жодне місто не брали, тому що зрозуміли, що це невигідно”. Знищені росіяни під Бахмутом, січень 2023Інший відомий напрямок – Запорізький, село Роботине.“Нас перекинули бити ворога, щоби він не заходив у Роботине.Там були важкі бої, було багато заміновано – кацапська інженерія попрацювала добре. Здається, там було чотири лінії мінування. Ми їх розміновували за допомогою артилерії: арта пробивала дорогу, щоби можна було дійти до позиції. Коли ворог залишав окоп, наші бійці заскакували зачистити, а кацапи їх дистанційно підривали і поверталися назад. Там дуже багато наших загинуло”.Згадуючи усі ці моменти “поту й крові”, військовослужбовець якось втомлено висновує: “Люди в космос літають на вихідні, а дурний кацап бере в руки автомат і намагається щось чиєсь забрати. Вони не націлені будувати своє”.

Про місцевих, “ждунів” і рідну землю

Ми знову повертаємося до питання присутності цивільних у зоні бойових дій. Гуцул доволі категоричний в оцінці – він бачить їх переважно як “ждунів”: “Бачили таких, вони жили по підвалах – “ждалі сваїх”. Правильна і здорова людина розуміє, що йде лінія бойового зіткнення, там цивільному не місце. Що значить, “не можу залишити свій дім”? Я свій – можу, а вони свій не можуть? Люди повинні розуміти: йде війна, значить, відсуньтеся, відійдіть, ви заважаєте.Це не українські люди. Залишаються насправді ждуни, у яких серп і молот під подушкою. Якщо їх розробити, вони працюють і нашим, і вашим. Тобто, наприклад, вони можуть порахувати, скільки бійців куди пішло. Так само порахують наших і здадуть кацапам”.Чоловік пригадує один епізод в Бахмуті, коли привіз свого пораненого побратима на стабпункт: “Підбігає до мене хлопчина, просить грошей дати. Я кажу: “Де твій тато?” – “С той сторони”. – “А мама?” – “Спіт”. Потрібно, щоби соціальні служби забирали цих дітей і вивозили, тому що там вони пропадуть, загинуть. Шкода – дитина, нічого не винна, але його батько стріляє в мене”.Читайте також:У Бахмуті вирішили лишитися 3,5 тис. цивільних із 32 дітьми, – ОВАСам Гуцул родом з Косівщини: “Я виплеканий патріотизмом. Знаю, де лежить голова кожного партизана. Я знав хто я, знав свою ідентичність. Я знаю, за що воюю”. Серед його родичів – легендарний Мирослав Симчич, псевдо “Кривоніс”, (1923-2023) – сотенний УПА, довголітній радянський політв’язень, Герой України. Гуцул підтримує контакт з тією родиною, зокрема, з Ігорем Симчичем “Вітром”, який служить у Третій штурмовій.Мирослав Симчич, псевдо “Кривоніс”, (1923-2023) – сотенний УПА, довголітній радянський політв’язень, Герой УкраїниДля Гуцула – що Донеччина, що Запоріжжя, що рідна Франківщина – “земля, пролита кров’ю моїх предків, це моя земля”. Він упевнений про відновлення кордонів 1991 року. І хитро додає: “І, думаю, на цьому зупинимося”.Читайте також:“Можемо долітати до Уралу”. Комбат із бригади К-2 Олександр Старина – про удари по Криму, ДАП, маму-росіянку і перспективи завершення війниТhе роst “Пересвячував” московських священників, а тепер працює з колумбійцями. Історія Гуцула з Центру спецпризначення “Омега” fіrst арреаrеd оn Новинарня.

169-й навчальний центр Сухопутних військ ЗСУ очолив полковник Анатолій Куликівський, колишній командир 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу.
Про це повідомили Сухопутні війська ЗС України.
Нового начальника особовому складу представив командувач Сухопутних військ бригадний генерал Святослав Заїць.
Серед першочергових завдань для нового керівництва визначили підвищення якості всіх напрямів підготовки військовослужбовців. За задумом командування, 169-й навчальний центр має стати найкращим серед навчальних центрів Сухопутних військ.
Розвиток центру планують здійснювати відповідно до реальних потреб бойових бригад.
Окрему увагу приділять модернізації навчально-матеріальної бази в умовах розосередження особового складу. Для цього планують посилити взаємодію з міжнародними партнерами та бойовими військовими частинами.
“Якість підготовки в навчальних центрах Сухопутних військ буде оцінювати командир бригади після того, як до нього прибуває навчений тут військовослужбовець”, — заявив Заїць.
За його словами, завдання командування — “поховати в історії існуючі стереотипи про Десну”, створивши новий сучасний навчальний центр.
➡️ Підписуйтеся на канали “Новинарні” в Телеграмі та в YоuТubе, а також у ТікТок та Іnstаgrаm.




Що відомо про Анатолія Куликівського
Анатолій Куликівський — полковник ЗСУ, який має бойовий досвід від часів АТО/ООС та повномасштабної війни. У 2014 році вступив до Національної академії Сухопутних військ, а після випуску в 2018 році служив у 72-й окремій механізованій бригаді, де пройшов шлях від командира взводу до начальника штабу батальйону.
Після початку повномасштабного вторгнення Куликівський брав участь в обороні Київщини, а згодом — у боях на Сумщині, Харківщині та Луганщині. Під час Харківського контрнаступу 2022 року підрозділ під його командуванням брав участь у звільненні Кутузівки, Перемоги, Старого Салтова та Тернової.
У березні 2022 року його нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Також Куликівський командував батальйоном на Вугледарському напрямку, де українські військові відбивали наступи російської 155-ї бригади морської піхоти.
У 2023 році він став заступником командира 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, а в жовтні 2024 року очолив цю бригаду. На посаді командира він залишався до червня 2026 року.
За підсумками 2025 року 28-ма омбр посіла 13-те місце серед усіх Сил оборони України та 5-те — серед підрозділів Сухопутних військ за показниками застосування БпЛА.
У лютому 2026 року в інтерв’ю АрміяІnfоrm Куликівський розповідав, що близько 70% логістичного забезпечення позицій бригади на Костянтинівському напрямку здійснювали наземні роботизовані комплекси.
6 червня 2026 року Куликівський очолив 160-ту окрему механізовану бригаду.
Читайте також:
У 92 ошбр змінився комбриг
Тhе роst “Щоб поховати стереотипи про Десну”: 169-й навчальний центр очолив екскомбриг 28 та 160 омбр Анатолій Куликівський fіrst арреаrеd оn Новинарня.

Тисячі військовослужбовців повернулися до військових частин після самовільного залишення частини (СЗЧ) за спрощеною програмою. Їхня кількість співмірна з особовим складом двох-трьох бригад.Про це повідомило Міністерство оборони України.У відомстві зазначили, що очікували на повернення якомога більшої кількості військових, однак оцінюють результат програми позитивно.“Значна частина військових повернулася саме на бойові посади. Це люди, які вже мають досвід служби й навички, потрібні підрозділам”, — зазначили в Міноборони.Після повернення військовослужбовцям відновили грошове та інше забезпечення, вони знову виконують службові завдання.Також відомство оприлюднило п’ятірку підрозділів, до яких повернулося найбільше військовослужбовців:

20-та окрема бригада безпілотних систем;53-тя окрема механізована бригада імені князя Володимира Мономаха;3-тя окрема штурмова бригада;63-тя окрема механізована бригада;429-та окрема бригада безпілотних систем «Ахіллес».

Окремо в Міноборони відзначили підрозділи Національної гвардії України — 13-ту бригаду НГУ «Хартія» та 12-ту бригаду спеціального призначення «Азов» НГУ.У відомстві також подякували військовим частинам, які долучилися до програми повернення, розглядали заявки та рапорти військовослужбовців.Читайте також:Спрощена програма повернення із СЗЧ завершилася 20 вересня: як тепер повернутися на службу  Тhе роst “Як дві-три бригади”: в Міноборони розповіли про масштаб повернення військових після СЗЧ fіrst арреаrеd оn Новинарня.

В Україні створять Державну службу супроводу ветеранів, яка має забезпечувати ветеранів і ветеранок закріпленими фахівцями, що повністю супроводжуватимуть їх під час отримання необхідних державних послуг.Про це повідомило Міністерство у справах ветеранів.Передбачається, що службу супроводу створять на базі Державної наукової установи «Державний ветеранський простір». Вона матиме центральний і регіональний рівні з мережами фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих людей.«Після отримання інформації про демобілізацію або висновку ВЛК дані людини автоматично надходитимуть до СRМ-системи «Оскар». Після цього ветерану чи ветеранці призначатимуть фахівця із супроводу, який має зв’язатися з людиною протягом 24–48 годин», — повідомили в міністерстві.Під час першого контакту фахівець оцінюватиме головні потреби ветеранів. Зокрема, про стан здоров’я, необхідність протезування, психологічний стан і можливості економічної самореалізації. На основі цієї оцінки сформують індивідуальний план, який ветеран зможе погодити через «Дію».План дій передбачатиме п’ять етапів:

підготовка до звільнення з військової служби;перехід до цивільного життя;відновлення здоров’я та психологічна підтримка;економічна незалежність і професійна самореалізація;соціалізація та участь у житті громади.

Завдання фахівця із супроводу полягатиме в координуванні проходження всього маршруту та відстеженні документального і фактичного отримання послуг. У рамках нововведень планується також переглянути підхід до оцінки навантаження на фахівців із супроводу.«Замість нинішньої моделі, за якої на одного фахівця може припадати до 100 людей, планують запровадити бальну систему, яка враховуватиме складність кожного окремого кейсу», — зазначили в Мінветеранів.Читайте також:Програму “Ветеранський спорт” призупинили від жовтня через нестачу коштівТhе роst В Україні створять Державну службу супроводу ветеранів fіrst арреаrеd оn Новинарня.