Новини.Live

Наземні дрони поступово витісняють людей із найнебезпечніших ділянок фронту. У 3-му армійському корпусі ЗСУ розповіли про масове впровадження роботизованої техніки для логістики та ударів по ворогу. Попри загрози від російських FРV та мінування, комплекси адаптують до різних умов, аби максимально зберегти життя солдатів.Про це в ефірі радіо Армія FМ розповів тимчасовий виконувач обов'язків командира взводу управління НРК 63-ї окремої механізованої бригади 3-го армійського корпусу з позивним "Барс", передає Новини.LІVЕ.

Роботи замість евакуаційних груп

Замість того, щоб ризикувати евакуаційними групами під обстрілами, військові уже масово відправляють за пораненими техніку."Тепер просто робот приїжджає і швидко, без залучення людей, може доставити на стабілізаційний пункт пораненого", — пояснює "Барс".Попри такий технологічний прорив, повністю відмовитися від людей на передовій неможливо. Роботи наразі не здатні самостійно тримати оборону на позиціях."На жаль, без піхотинця все одно зараз не вийде тримати позицію, він має бути там, але, щоб полегшити, мінімізувати йому роботу, зараз якраз і впроваджується система роботизованих комплексів, які їх вже практично заміняють", — підкреслив "Барс".

Штучний інтелект проти дронів та мін

Головним викликом для українських наземних безпілотників залишаються російські FРV-дрони, для яких машини є пріоритетними цілями, а також їхня здатність здійснювати дистанційне мінування.Щодо ворожих безпілотників, то інженери вже шукають способи нейтралізації цієї загрози."Ми з цими боремось, зараз розробляються моменти, як це нейтралізувати, навіть сітки планується ставити за допомогою штучного інтелекту, щоб це все працювало", — зазначив командир.Для безперебійної роботи комплекси модернізують під конкретну погоду. Наприклад, влітку на сухому ґрунті краще себе показують колісні платформи зі змінними шинами, тоді як для зими та багнюки обирають гусеничні аналоги. "Барс" підкреслив, що загальна ефективність таких систем на фронті безпосередньо залежить від наявності взаємозамінних деталей та швидкості їхнього польового ремонту.Новини.LІVЕ інформували про те, що жоден наземний роботизований комплекс не потрапляє на передову з заводу чи від волонтерів у "стоковому" стані. Перед виходом на бойові позиції кожну платформу дооснащують власними силами. Наприклад, туди ставлять додатковий захист та підсилені модулі зв'язку. Такий мінімальний апгрейд одного дрона обходиться бійцям щонайменше у 35 тисяч гривень.Попри витрати, результат виправдовує себе в бою. Як розповів командир підрозділу ударних роботів NС13 3-ї ОШБр Микола "Макар" Зінкевич, їхні наземні комплекси здатні заходити на 25 кілометрів углиб контрольованої ворогом території. Ці машини вже активно прикривають нашу піхоту та виконують штурмові задачі, змушуючи росіян дедалі більше панікувати через появу роботів.