Спробуймо розібратися. Фізики-теоретики іноді вдаються до досить наочної аналогії, щоб пояснити суть червоточини: уявіть собі метро. Ви сідаєте на одній станції, а виходите на іншу, значно віддалену. Сам шлях між ними прихований, він ніби проколює міську забудову. Червоточина, за цією логікою, це щось схоже — свого роду «зрізання» через тканину простору, що веде до того, що можна умовно назвати «гіперпростором». Звучить інтригуюче, чи не так? Цей «гіперпростір» іноді описують як додатковий, п’ятий вимір. Ми звикли до трьох просторових (довжина, ширина, висота) та одного тимчасового. А тут ще одне, свого роду потаємний шар реальності, який дозволяє «скоротити» шлях через звичайний простір-час. […]