Суспільне

Президент США Дональд Трамп 9 жовтня поговорив телефоном з очільником Кремля Володимиром Путіним. За його словами, вони досягли домовленості, що РФ поставить на американський та світовий ринки дизпаливо.Про цю розмову очільник Білого дому повідомив у соцмережі Тruth Sосіаl.За його словами, росіяни «негайно» поставлять понад 300 тисяч тонн дизелю, протягом листопада — ще 500 тисяч тонн, і ще мільйон тонн — «одразу після цього». «Крім того, з огляду на стан російських нафтопереробних заводів, Росія згодом поставить упродовж короткого часу ще 3 мільйони тонн дизельного пального», — сказав Трамп.Американський лідер додав, що завдяки «цій чудовій новині», а також тому, що США, мовляв, повністю контролюють Ормузьку протоку, ціни на дизельне пальне для американців нібито «знижуватимуться рекордними темпами».У Міністерстві фінансів США вже оголосили, що за дорученням Трампа Управління з контролю за іноземними активами (ОFАС) видає тимчасову загальну ліцензію для дозволу постачання російського дизельного пального на глобальний ринок. Вона діятиме до 7 квітня 2027 року включно.13 вересня Трамп закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російських об'єктах, пов'язаних із виробництвом дизельного пального. Тоді він заявив, що такі атаки спричиняють дефіцит та «шкодять світові», водночас сказавши, що ЗСУ можуть атакувати інші цілі.Згодом очільник Білого дому заявив, що Київ і Москва погодилися утримуватися від ударів по енергооб'єктах. Український лідер у відповідь сказав, що Україна готова до такого кроку за умови взаємності та гарантій, що РФ також припинить атаки на українську енергетику.

Головний тренер національної збірної України з футзалу Олександр Косенко оприлюднив список гравців, викликаних на майбутній навчально-тренувальний збір та матч відбору на ЧС-2028. Про це повідомила пресслужба АФУ.До списку увійшли 15 гравців, серед яких двоє новачків національної команди — воротар київського «ХІТа» Олександр Кравець та універсал хмельницького «Сокола» Вадим Данилюк. Заявка збірної України з футзалу Воротарі: Олександр Сухов («Спортинг», Португалія), Юрій Савенко («СкайАп», Київ), Олександр Кравець («ХІТ», Київ). Універсали: Євгеній Жук, Ігор Чернявський, Владислав Первєєв (усі — «ХІТ», Київ), Назар Швед, Даниїл Абакшин, Ігор Корсун, Ростислав Семенченко (усі — «Євробус», Польща), Петро Шотурма, Ілля Приходько (обидва — «Ураган»), Микола Микитюк («Ноя», Іспанія), Мар'ян Масевич («СкайАп», Київ), Вадим Данилюк («Сокіл», Хмельницький).У відборі на світову першість збірна України потрапила до групи 9, де її суперниками також будуть естонці та словаки. Перший матч проти Словаччини запланований на листопад, а поєдинки другого кола відбудуться у 2027 році. Кожна команда проведе по два матчі з кожним суперником — удома та на виїзді.Переможці відбіркових груп і чотири найкращі збірні серед команд, які посядуть другі місця, вийдуть до елітраунду. Його переможці отримають путівки на чемпіонат світу, а частина команд, які фінішують другими, зіграє у плейоф за решту місць.На чемпіонаті світу з футзалу 2024 року збірна України здобула бронзові медалі. У матчі за третє місце українці перемогли Францію з рахунком 7:1. Розклад найближчих матчів збірної України з футзалу 16 жовтня. 20:30. Товариський матч. Латвія — Україна; 20 жовтня. 19:00. Відбір на ЧС-2028, 1-й тур. Естонія — Україна.

Військові з позивними «Техно» і «Хаґрід» працюють в екіпажі перехоплювачів БпЛА 148 окремої артилерійської бригади на Дніпропетровщині . Армійці знижують російські безпілотники на Олександрівському напрямку. Серед основних цілей, на які полюють воїни — розвідувальні та ударні дрони.Як розповіли бійці Суспільному, найскладніше в роботі — постійно стежити, моніторити і виявляти БпЛА російської армії.«Деякі цілі дуже складно знайти. Наприклад, розвідувальні крила їхні, бо вони високо та швидко літають... Щоб там не казали, а вони (російські війська — ред.) дуже технологічно розвиваються. Ми бачимо це на прикладі нашого напрямку. Вони щось нове вигадують, практикують, і це в них виходить. На жаль... Вильотів дуже багато, ти постійно сидиш, моніториш, вилітаєш, і просто, навіть елементарно поїсти немає часу», — зазначив «Хаґрід».Серед нарідкісніших цілей, які доводилося вражати, «Техно» називає «Ланцети», серед найскладніших — «Zаlа». Знищують й «Молнії», які запускають парами.«Почали запускати "Молнії" зі штучним інтелектом. Їх дуже важко виявити. Вона просто може залетіти і "ляпнути" машину», — говорить військовий.Він додав: кожна збита «Молнія» — збережене життя українського бійця. Саме це і мотивує. Читайте нас у Теlеgrаm: Суспільне Дніпро

Під час повітряної тривоги 9 жовтня повідомляли про загрозу для Новодністровська та прилеглих громад. Цим курсом рухався російський безпілотник.Про це повідомив начальник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко.За інформацією Осипенка, йшлося про реактивний ударний безпілотник.Повітряна тривога розпочалася о 20:38 й поширювалася на один з трьох районів Чернівецької області — Дністровський. О 20:49 тривога поширилася на Чернівецький район.О 21:40 оголосили про відбій повітряної тривоги в Чернівецькому районі. О 21:52 оголосили відбій тривоги в Дністровському районі. «Порушення повітряного простору над Буковиною ворожими обʼєктами не зафіксовано», — повідомив Осипенко після завершення повітряної тривоги. Що відомо про дальність польоту реактивних дронівДальність польоту реактивних безпілотників — 900 кілометрів. Про це повідомив провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко у коментарі Суспільне Івано-Франківськ. «Все залежить від типу "шахеда". Якщо це "Герань-5", то в неї дальність — 900 кілометрів і 90 кілограмів вибухівки. Можна зняти 40 кілограмів і поставити стандартну бойову частину від "шахеда" на 50 кілограмів і за рахунок цього збільшити дальність польоту. Ми збільшуємо дальність наших дронів, і вони йдуть тим ж шляхом. Хоча в нас конструкції різноманітні, в нас до десятка лише діпстрайків, а в них загалом — два-три типи стандартних безпілотників, тому вони змушені «гратися» зі співвідношенням бойової частини і кількості палива на борту», — пояснює Валерій Романенко. Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: nеws.сhеrnіvtsі@susріlnе.mеdіа Читайте Суспільне Чернівці у Теlеgrаm: головні новини

Жіноча збірна України з футболу перемогла Словаччину в першому матчі першого раунду плейоф відбору на чемпіонат світу-2027. Поєдинок завершився з рахунком 3:1 на користь «синьо-жовтих». Відбір жіночого ЧС-2027. Перший матчСловаччина — Україна 1:3 Голи: Шнурковска, 42 — Гірин, 10, Андрухів, 47, Бойчук, 52 Як пройшов матч між збірними Словаччини та України? Українки відкрили рахунок вже на 10-й хвилині. Після невпевненої гри словацької воротарки Тамари Тот на виході м'яч опинився у Таміли Хіміч. Тот відбила її удар, однак Вікторія Гірин першою встигла на добивання та відправила м'яч у ворота. На 19-й хвилині Анна Петрик обіграла суперницю перед штрафним майданчиком і пробила по воротах, але Тот у падінні відбила м'яч. Наприкінці першого тайму Словаччина відповіла небезпечним ударом Марії Міколайової з-за меж штрафного майданчика — м'яч влучив у поперечину. На 39-й хвилині словачки зрівняли рахунок: після удару суперниці м'яч влучив у руку Лідії Заборовець, і арбітриня призначила пенальті. Шурновска реалізувала одинадцятиметровий удар, пробивши в лівий кут воріт Катерини Боклач. На початку другого тайму Україна знову вийшла вперед. На 47-й хвилині після закидання Бойчук Яна Калініна виконала простріл уздовж лінії воротарського майданчика, а Вероніка Андрухів замкнула передачу ударом по воротах. На 52-й хвилині українки збільшили перевагу. Гірин обіграла суперницю на лівому фланзі та віддала передачу до центру штрафного майданчика на Хімич. Тот відбила удар українки, однак Бойчук зіграла на добиванні та відправила м'яч у сітку. Що далі? Для виходу на чемпіонат світу-2027 збірній України необхідно подолати два раунди матчів на вибування. Першим суперником команди стала Словаччина. Протистояння складається з двох матчів, а переможець за сумою зустрічей вийде до другого раунду плейоф. Матч-відповідь першого раунду плейоф відбору на чемпіонат світу-2027 відбудеться у вівторок, 13 жовтня, о 18:00 за київським часом. У разі проходу Словаччини українки зіграють за вихід до наступного етапу з переможцем пари Греція — Англія.

У щотижневому дайджесті Суспільне Крим розповідаємо про те, як російська окупаційна влада проводить незаконну «націоналізацію» майна в Криму, хто вирішує, що та в кого забрати. Крім того, у відео йдеться про «вирок» російського суду шістьом кримчанам за «підготовку замахів» на колаборантів, а також про те, що відомо про українську операцію на Кримському мосту у жовтні 2022 року та чи може Україна знову вдарити по переправі після російських атак на мости в Києві. Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , ТіkТоk та YоuТubе Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Gооglе Новинах.

У Кременчуцькій лікарні відновлюються травмовані, які постраждали внаслідок ракетної атаки на місто 7 жовтня. Госпіталізовані мають, зокрема, осколкові поранення та переломи.Про це Суспільному розповіли поранені.У двір Людмили Твердохліб прилетіла ракета. Жінка у момент вибуху перебувала у власній квартирі, де вибуховою вибило всі вікна й двері.«Рвануло так, що я спершу нічого не зрозуміла, тому що воно таке було страшне. З мене кров лилася, як ото, знаєте, як з різаної. Я не могла зрозуміти, що це. Я стояла вся закривавлена, думала й дивилася у вікно, бо у вікні був такий туман, як згущене молоко», — пригадала Людмила Твердохліб.У лікарні Людмилі надали необхідну допомогу, витягли уламки скла із ран.«Вони так допомагали, вони так заспокоювали, вони тут потім стали отакі шматки скла витягувати у мене з ран, розумієте? Повитягували, позашивали, заспокоювали, і таблеточки, і уколи», — додала Людмила Твердохліб.У сусідній палаті зі зламаним хребтом відновлюється Федір Колотуха, який під час ракетного удару перебував на кухні біля вікна.«Побачив сяйво, блиск якийсь. А далі, коли я подивився на себе, я сидів на підлозі. Перед тим, як вдарився в стінку, я цього не пам'ятаю. Головою не стукнувся, сидів на підлозі. Ну, потім уже і віконна рама на мені була», — розповів Федір Колотуха.Унаслідок ракетної атаки травмувлася й Ірина Руденко. За словами жінки, самого моменту вибуху вона не пам'ятає, а коли оговталася, побачила, що навколо все в крові.«Вибачте, що так скажу, таке, як дурненька така, і так мені весело. Оце таке воно було. В мене такого раніше не було. І нічого абсолютно не боліло. Тільки так мені дивно було, що все в крові. І нічого не усвідомлювалося, що в мене вся квартира в осколках, що ми ходимо, все зірвано, все отак. Не усвідомлювалося. Воно навіть, ну, як би сказати, я не могла навіть зачепити це поглядом», — розповіла Суспільному Ірина Руденко.Загалом унаслідок ракетного удару загинули двоє людей, ще близько 34 дістали поранення, повідомляла Суспільному заступниця міського голови Кременчука Ольга Усанова. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр

20-річна Софія кілька годин провела під завалами будинку у Прилуках поряд зі своїм мертвим півторарічним сином та пораненим чоловіком. Сім'ю у п'ятиповерхівці, в яку влучила російська ракета 7 жовтня, знайшов поліцейський Прилуцького райвідділу Богдан Жуков. За словами правоохоронця, він майже дві години був поруч із людьми, поки їх діставали з-під завалів. Це була сім'я переселенців з Ізюма, які нещодавно переїхали на Чернігівщину, бо на Харківщині росіяни зруйнували їхній будинок. Знімальна група Суспільного поспілкувалася з поліцейськими, які брали участь у рятувально-пошуковій операції у Прилуках. «Софія просила, щоб я від неї не відходив, вона часто втрачала свідомість»Поліцейський Богдан Жуков пригадує, як знайшов під завалами п'ятиповерхівки, в яку поцілила російська ракета, подружжя з півторарічною дитиною. «Софія дуже довго мене тримала за руку, я з ними пробув майже дві години. Вона просила, щоб я від неї не відходив, вона часто втрачала свідомість. Сергія часто засипало камінням, він не міг самостійно дихати. Я намагався їх врятувати».Богдан каже: щоб Сергій міг дихати, періодично прибирав з його обличчя каміння та пісок, які сипалися під час розбору завалів. «Ті дві години, які я з ними пробув, то була наче вічність. Я наче був з ними завжди знайомий. Я не знав, що говорити… Говорив усе: що ми зустрінемося, що підемо до мене в гості, хоча я вже розумів, що дитини немає, і Софія вже це розуміла, але ми все одно про неї говорили. Я не знав, як їх відволікати. Я плакав із Софією разом… (витирає сльози). Ми їх витягнули живими, як я і обіцяв, але, наскільки мені відомо, Сергій також учора загинув, уже у лікарні. Я сподіваюсь, Софія жива. Вони не прилучани, вони тиждень тому приїхали з Ізюма, щоб врятувати свою дитину від війни… І дитина загинула тут, у мирних Прилуках, як ми думали».Родина переїхала на Чернігівщину після того, як РФ зруйнувала їхній будинок на Харківщині. Загиблому Сергію Лєвічєву було 18, а його сину Олексію півтора роки.«Надавати медичну допомогу — це одне вміння, а надавати психологічну допомогу, коли мати розуміє, що поруч лежить її мертва дитина — це зовсім інша річ. Є процес професійної деформації, але я не був до цього готовий. Я ніколи не бачив стільки мертвих дітей за один день в одному місці. Безневинно вбитих дітей», — каже Богдан Жуков. «Найбільше загиблих було на верхніх поверхах будинку»Колега Богдана Олександр Пащенко розповів, що того дня допоміг винести зі зруйнованої частини будинку тіла двох дітей. «Маленьку дівчинку півтора роки виносили з п'ятого поверху. І поруч також була дитина».13-річну дівчинку поліцейські з рятувальниками знайшли мертвою у власному ліжку. «Вона була на третьому поверсі. Так, в ліжку. Працівники ДСНС виконали гарну роботу, деблокували її з ліжечка, вона була під завалами. Дістали і передали, і ми вже знесли на вулицю», — каже Пащенко.Олександр Пащенко розповів, що найбільше загиблих було на верхніх поверхах будинку. «Робота, яку виконували, — деблокувати і дістатися до всіх під завалами, до квартир, які були на четвертому, п'ятому та третьому поверхах». «З-під завалів ми почули голоси людей, які просили про допомогу»Поліцейський Сергій Олексенко розповів, що близько 6:30 ранку 7 жовтня почув вибух — це був звук влучання у будинок. Вже о сьомій правоохоронець працював біля п'ятиповерхівки. «Це ранок, люди спали у своїх ліжках. Що можна думати? Були думки тільки про те, що потрібно швидко розбирати завали та допомагати людям. Одразу побігли по під'їздах, по поверхах, запитували, чи є хто: "Люди, відгукніться! Кому потрібна допомога?"».Зі слів Сергія Олексенка, спочатку завали розгрібали руками, бо не було потрібної техніки. «З-під завалів ми почули голоси людей, які просили про допомогу (каже зі сльозами на очах). Потрібно допомагати людям. Тут інших варіантів немає. Сам батько, тут діти. У нас на той момент не було техніки, ми все гребли руками. Це вже згодом люди принесли лопати. А так всі цивільні, поліція, ДСНС — це все руками перебирали. По роботі зі смертю стикаєшся часто, але до такого ніколи не звикнеш. Коли дістають дитину та будь-яку людину, це максимально неприємно. Найважче було сприйняти те, що у людей обірвалося життя. Вони спокійно спали, у них були якісь плани. Хтось щось планував: йти у школу, в садочок, магазин. А тут одна ворожа ракета, удар — у всіх все обірвалося: життя, сім'ї», — Сергій Олексенко. «Найскладніше, коли під завалами є люди, і ми їм нічим не можемо допомогти»Поліцейський Денис Михайліченко каже: тоді хотілося робити все якомога швидше. «Найскладніше, напевно, розуміти те, що там перебувають люди, які ще живі — і ми їм не можемо нічим допомогти, і вони собі нічим не можуть допомогти. В них паніка, стрес — а ми швидко все не можемо і одразу всім допомогти ми теж не можемо. Тут діти бігали, гуляли і майданчики були, і вже нічого немає. Просто руїна, все що залишилося від цього місця». Що відомо про ракетну атаку по ПрилукахРосійські війська зранку 7 жовтня атакували Прилуки ракетами, одна з них влучила у п'ятиповерховий будинок в одному з мікрорайонів міста. Зранку 8 жовтня рятувальники завершили пошуково-рятувальну операцію у зруйнованій унаслідок ракетної атаки РФ п'ятиповерхівці. Станом на ранок 8 жовтня, кількість загиблих у Прилуках зросла до 22 людей, серед них — п'ятеро дітей. Ще 54 людини травмовані, зокрема, семеро дітей. Про це повідомили в ДСНС України. За інформацією Чернігівської обласної прокуратури, одна людина померла у лікарні.У Прилуках 7, 8 та 9 жовтня оголосили Днями жалоби за загиблими. За словами начальника Чернігівської ОВА В'ячеслава Чауса, росіяни вдарили по Прилуках шістьма крилатими ракетами, попередньо Х-101. Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .

У Луцьку завершився польовий етап досліджень нововідкритої Вежі Свинюських — другої з чотирьох веж Окольного замку. Під час археологічних робіт, науковці знайшли галерею, що ймовірно веде до підземного простору, з'єднаного з монастирем бригідок. Однак самого входу до підземного переходу знайти не вдалося, розповів Суспільному керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк. Зараз науковці роблять останні розчищення, заміри та графічну фіксацію перед консервацією об'єкта. Точну локацію вежі було виявлено у травні. Зі слів Віктора Баюка, подальші дослідження ініціювала Луцька міська рада, на це виділили 150 тисяч гривень. Роботи тривали впродовж чотирьох місяців, на розкопках працювали археологи Волинської археологічної експедиції, Державного історико-культурного заповідника у Луцьку.Після археологічних досліджень стає зрозуміло, що ця башта тотожна Башті Чорторийських, додав керівник Волинської археологічної експедиції. «Тут збереглася нижня частина — підземелля башти, вхідна група й опорні мури. На жаль, в радянський час, коли робили гідромережі, розвалили це склепіння, але в нас є мури, підлога, галерея-перехід», — каже Віктор Баюк. Перша писемна згадка про Вежу Свинюських зустрічається у 1510 році, каже археолог Данило Кононець. Споруда зазнала ремонту або ж перебудову у пізніші часи, про що свідчить різноформатна цегла, яку датують ХV-ХVІІ століттями.Первісна цегла має 30 сантиметрів довжини на 7 сантиметрів ширини. Докладена має 23 сантиметри довжини. «Скоріше за все, це були відходи виробництва. От тут потемнілі цеглинки по 23 сантиметри. Але це не ціла цеглина, а розділена наполовину. Відповідно до того, які в них розміри, можемо визначати коли що було добудовано», — додає Данило Кононець.Башту побудував писар Михайло Васильович по прізвиську Свинюський. «Він взяв своє прізвище топонімічне зі своєї маєтності — це село Свинюхи. Тепер Привітне називається. Так він і залишився в історії. Його родина опікувалась цією вежею, підтримувала, відповідно мала права назвати її своїм іменем», — розповідає Віктор Баюк. Ширина споруди 9 метрів, товщина стін — два з половиною, це свідчення того, що башта слугувала як вузол оборони та вогнева точка. Зі слів кандидата історичних наук Віктора Баюка, у віднайдених підземеллях зберігали порох, ядра та інші засоби для військової справи. Аби розчистити знахідку, археологи вивезли тонни землі, комунальники демонтували електричний стовп, обрізали стічну трубу. Студентка Дарина Нарбут, одна з тих, хто допомагали науковцям чистити цеглу. «Кожному цікаво знаходитися в історичному об'єкті. Адже ти маєш розуміння того, що багато століть тому тут були люди такі самі як ми. І ти знімаєш шар за шаром той ґрунт. Цегли можуть багато чого розказати про історію», — розповідає студентка.Археолог Богдан Омельчук додає: у ґрунті знайшли тисячі предметів — уламки кераміки різного датування, кахлі та інші речі. Зокрема, керамічний фрагмент пляшечки з горлечком, частинка клейма, розписаного латиницею, люлька з білої глини з візерунками. «Це частина чи бутля, чи графина. Переливається різними кольорами, оскільки в середньовіччі при виготовленні скла додавали свинець, який давав цей ефект. У 19-20 столітті скло виготовляли за іншою технологією, і ця особлива риса втрачається», — пояснює Богдан Омельчук. Зі слів Віктора Баюка, на роботу археологів щодня приходять дивитися лучани та гості міста. Студентка Ілларія Кидайчук каже: приїхала з Закарпаття. «Луцький замок дуже відомий. От таких розкопок я ніколи не бачила. Це дуже цікаво, незвично для мене», — каже Ілларія Кидайчук.Археолог Віктор Баюк говорить: на зимовий період відкритий простір законсервують та накриють від опадів. Далі науковці вивчатимуть причини руйнації вежі, адже на початку ХVІІ століття в історичних джерелах вона вже не згадується.Спробують розгадати цю таємницю шляхом наукового дослідження — зіставлення знайдених на території вежі предметів, порівнянням міських пожеж та інших подій, які можуть слугувати поясненням руйнації споруди. Термінові новини читайте в Теlеgrаm та Vіbеr Суспільне Луцьк. Також ми є у WhаtsАрр .

У Тернополі під загрозою підготовка і початок опалювального сезону через затримку казначейських платежів. Зараз на рахунку казначейської служби є непроведені платежі «Тернопільміськтеплокомуненерго» на 20 мільйонів гривень.Про це розповів заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Владислав Стемковський.Затримка казначейських платежів створює ризики для підготовки і початку опалювального сезону в Тернополі. Владислав Стемковський говорить, що казначейська служба не проводить платежі комунального підприємства «Тернопільміськтеплокомуненерго» з 15 вересня.«Тільки по нашому підприємству «Тернопільміськтеплокомуненерго» 20 мільйонів гривень знаходяться в державному казначействі. Платіжні доручення не проходять. Управління житлово-комунального господарства — 68 мільйонів гривень теж не може проплатити підрядникам. А це ще раз податки, заробітна плата підприємств, які складають економіку нашого міста. Через державну казначейську службу не йдуть гроші навіть на підтримку армії. У нас теж зараз лежать платіжні доручення на зміцнення обороноздатності української армії — на військові частини, на купівлю амуніції — ці кошти теж не проходять. Не проходять кошти, які в нас живі фізично є на рахунках, — вони не рухаються нікуди».Геннадій Наконечний — старший майстер в одній із тернопільських котелень. Чоловік повідомив, що для забезпечення роботи котельні потрібне фінансування.«Підшипники для насосів треба, і болти, і гайки. Багато запчастин треба. Потрібні крани, запірна арматура. Без них просто неможливо. Обладнання виходить з ладу. І ми мусимо купувати таке, щоб можна було міняти, щоб можна було працювати далі. Нам треба проводити ремонт насосів. А є насоси, які виходять з ладу, — їх треба купляти нові. А ми не можемо купити нове обладнання, бо ми не маємо грошей. Ми не можемо навіть найняти якусь підрядну організацію, щоб поміняти якусь велику ділянку теплових мереж. Ми їх не можемо самі робити. У нас людей просто немає».Геннадій розповів, що в котельні зараз 10 працівників. Їм на два місяці затримали заробітну плату.«Люди хочуть, якщо прийти сюди, то вони хочуть отримувати гідну зарплату і бути впевненими, що зарплата буде нараховуватися вчасно, а не із затримкою на місяць-два. За наших теперішніх умов затримка на два місяці — це для людей велике».Чому не проходять платежі, кореспонденти Суспільного запитали в начальника управління Державної казначейської служби в Тернопільській області Петра Гринчишина.«Ми діємо відповідно до постанови Кабінету Міністрів 2021 року № 590, де чітко визначені напрямки видатків. І відповідно до цієї постанови в першу чергу ми оплачуємо оборону, харчування, закупівлю медикаментів, комунальні послуги, заробітну плату, пенсії і виплати соціально незахищеним верствам населення.А якщо залишаються гроші, ми платимо за наступними чергами, які передбачені постановою. Ми в такому режимі працюємо вже весь час із початку війни. І до цього часу вдавалося закривати ці питання. І населення, і бізнес не відчували цього. Ну, на жаль, я думаю, що такі моменти треба пережити і все стане на свої місця.Звичайно, що є деякі перенесення платежів, очікування надходжень. Але я думаю, що із загальної суми, яка була профінансована міською радою за цілий рік, ця частка є дуже мізерною. І вона б не мала вплинути. І ми сподіваємося, що найближчим часом платежі будуть проведені».Чи є схожі проблеми в інших містах України, кореспонденти Суспільного запитали в радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан.«Станом на сьогодні всі громади України працюють або в кредит, або на домовленостях із виконавцями там, де це можливо. Тому що вже є громади, в яких люди не отримали заробітні плати вчасно. Вже є громади, які зірвали виконання підготовки до опалювального сезону. Тобто не встановили якесь обладнання або не отримали якесь обладнання, тому що вчасно не розрахувалися. Тому отак скрізь по Україні уже є сьогодні. Такі маленькі перші негативні результати такої діяльності або бездіяльності держави. Але чим довше будуть заблоковані платежі, тим страшніші і гірші будуть наслідки».«Минулого тижня представники уряду в соцмережах проголосили про те, що платежі припиняються до покращення фінансово-економічної ситуації. Постанову Кабміну, про яку сказали минулого тижня, на сьогодні ніхто не бачив. Є тільки дата її прийняття і номер. Самої постанови Кабінету Міністрів немає», — говорить заступник міського голови Владислав Стемковський.«Асоціація міст України минулого тижня звернулася до прем'єр-міністра з проханням. Три пункти в проханні було. Перший пункт, про який Асоціація міст говорить, — це розблокувати платежі. Другий пункт — це в першу чергу запустити рішення. Тому що за кредитні кошти, за невиконання зобов'язань громадами їм уже нараховують відсотки. І це відсотки, які громади будуть сплачувати в будь-якому випадку. І для того, щоб вони могли сказати, що у них був форс-мажор, обов'язково повинно бути рішення, на підставі чого уряд заблокував платежі. І третій пункт, про який говорить Асоціація міст України, — це прохання до прем'єр-міністра з'ясувати, хто винен у тому, що платежі заблоковані», — зазначає Оксана Продан.

Федерація футболу Туреччини (ТFF) офіційно оголосила про розставання з головним тренером національної збірної Вінченцо Монтеллою та кадрові зміни в керівництві організації.52-річний італійський фахівець очолював турецьку команду з вересня 2023 року. «Було ухвалено рішення не продовжувати співпрацю з головним тренером нашої національної збірної паном Вінченцо Монтеллою», — йдеться в заяві федерації. ОНОВЛЕНО: Наставник донецького «Шахтаря» Арда Туран стане новим головним тренером збірної Туреччини, повідомляє інсайдер Ніколо Скіра.Туран очолює «Шахтар» з початку минулого сезону: привів команду до чемпіонського титулу та півфіналу у Лізі конференцій. Наразі невідомо, чи означатиме потенційне підписання контракту Тураном зі збірною Туреччини завершення роботи у «Шахтарі».ОНОВЛЕНО: пізніше інсайдер видалив допис. Що наразі відбувається у збірній Туреччині з футболу?Окрім припинення співпраці з Монтеллою, федерація повідомила про кадрові зміни в керівництві. Зокрема, після відставки генерального секретаря Абдулли Аяза на цю посаду призначили Сердара Їлдиза. Ахмет Ерзурумлу, який раніше обіймав посаду директора з питань реєстрації федерації, став заступником генерального секретаря.На чемпіонаті Європи 2024 року турки дійшли до чвертьфіналу, де поступилися Нідерландам з рахунком 1:2. Таким чином, збірна повторила свій найкращий результат в історії виступів на Євро — раніше команда доходила до цієї стадії у 2000 році.А на чемпіонаті світу 2026 року збірна Туреччини завершила виступи на груповому етапі. Команда посіла четверте місце у квартеті D, де її суперниками були США, Австралія та Парагвай, набравши три очки.За час роботи італійця Туреччина також підвищилася до дивізіону А Ліги націй. Загалом під керівництвом Монтелли збірна провела 40 матчів, у яких здобула 21 перемогу, п'ять разів зіграла внічию та зазнала 14 поразок.Водночас цьогорічному розіграші Ліги націй збірна Туреччини програла всі чотири матчі вереснево-жовтневого міжнародного вікна: команда поступилася Франції (0:1), Італії (1:4), Бельгії (0:3) та Італії (1:3).Після чотирьох турів збірна Туреччини посідає останнє місце у групі А1 Ліги націй, не набравши жодного очка. Наступний матч у турнірі команда проведе проти Бельгії. Поєдинок відбудеться у четвер, 12 листопада, о 19:00 за київським часом.

Медичну допомогу людям, пораненим під час російського авіаудару по міських автобусах в Краматорську , надають в одній з лікарень міста, важких — транспортують до Дніпра. 8 жовтня від удару бомби по дорозі у середмісті, де стояли дві «маршрутки» з пасажирами загинули 30 людей, ще двадцятеро зазнали поранень. Як повідомив в етері Суспільного сьогодні речник поліції Донеччини Павло Дяченко, дітей серед поранених немає. У більшості, за його словами, опіки — від вибуху автобуси загорілися. У травматології міської лікарні Суспільне Донбас повідомили, що найстарший поранений 1935 року народження, його доставили до краматорської лікарні, а потім перевели до медзакладу Дніпра. На ранок було відомо, що у відділеннях лишалися 13 поранених. Що розказали ті, хто врятувався — у матеріалі.Артем — один з поранених під вчорашнього удару. Він від учора перебуває на стаціонарному лікуванні у краматорській лікарні.Чоловік розказав: їхав автобусом на місцевий ринок.«В автобусі всі сидячі місця були заняті, стояло, мабуть, 4-5 людей стояли. Я їхав зі Старого міста (район в Краматорську — ред.). Раптом стався несподіваний вибух. «Богдан», автобус котрим їхали зі мною люді, почав горіти», — згадує Артем.«Швидко пішло загоряння, у людей почалася паніка, істерика. Люди почали обгоряти, як і я. Двері заклинило, але в них скло вилетіло, і я випав назовні».Далі, згадує Артем, йому вдалося відбігти від палаючих автобусів і попросити про допомогу. У лікарні чоловіку діагностували опіки рук, голови та поранення шиї.«У мене зайшов осколок в м'які тканини, глибоко в шиї. Діставати, мабуть, вже ніхто не буде. Сказав лікар, що це дуже глибоко і це обширна операція, це треба госпіталізуватися — їхати на операцію в Дніпро, в Харків чи Київ», — каже чоловік.Тетяна розповідає, її 72-річний чоловік теж був пасажиром автобуса, який потрапив під російський обстріл.«Я їхала до дочки, а він по хліб. Чую, що аварія, нумо дзвонити, а він телефона ніяк не бере ніколи. Трошки час пройшов, думаю вже може додому якось, якщо цілий і не втому автобусі. Дзвоню, а він: «Приходь додому, приїжджай». Автобуси вже не ходили, чотири кілометра пішки я йшла. Кажу: «Як ти, дуже? – Побачиш. – Це ж прийшла, побачила», — говорить Тетяна.Її чоловік Володимир, за словами жінки, має уламок у кістках черепа. Сам він погано пам'ятає, що сталося.«На ринок їхав, хліба купити. Просто скло вилетіло і потрапило мені в обличчя, руки. Багато крові втратив. Я погано пам'ятаю, розумієте? Якось вибрався, люди допомогли».«Аж на ринок прибіг, кровища хлище, він біжить. Люди кажуть: чекайте, чи замотаєм, чи що. А він біг далі. В гарячці. Каже: «я не пам'ятаю, що я, де я. Пам'ятаю, що по хліб побіг», — додає дружина.За словами Тетяни, чоловіка планують відправити до лікарні Дніпра.Олена прийшла до лікарні шукати свого 70-річного сусіда, який вчора вранці поїхав автобусом у магазин і досі не повернувся додому.«Сусідка бачила, як він сідав у автобус вчора в 20 хвилин десятого. Все. І нема його. Абонент поза зоною, в травматології сказали, що немає. Мабуть, у морзі. Це отак. Дочка в Німеччині, внуки – не знаю. Ні телефонів не маємо, нічого», — розказала жінка. Що відомо про удар по автобусах в Краматорську 8 жовтня8 жовтня росіяни атакували місто авіабомбою з модулем планування та корекції, а епіцентрі вибуху були два рейсові автобуси з пасажирами, які рухались однією з вулиць Краматорська. 30 людей загинули, двадцятеро зазнали поранень. Сьогодні у громаді оголосили жалобу, за цей день загинули загалом 33 людини. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Vоісеs оf Ukrаіnе / SАFЕ, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Vоісеs оf Ukrаіnе / SАFЕ реалізується в рамках Наnnаh Аrеndt Іnіtіаtіvе за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Мешканці багатоповерхівки на вулиці Кропивницького в Одесі скаржаться на проблеми з опаленням, які, за їхніми словами, тривають уже кілька років. Минулої зими температура у квартирах опускалася до 12 градусів, а під час відключень електроенергії люди залишалися без тепла. Водночас їм продовжували надходити рахунки за опалення. Мешканці вимагають змінити постачальника послуг, однак у міськраді заявляють, що наразі для цього немає правових підстав. Чому будинок опинився в такій ситуації та чи є можливість забезпечити його теплом до початку нового сезону — з'ясовувало Суспільне. «Так жити неможливо»: як мешканці переживали зиму без теплаБудинок на вулиці Кропивницького отримує опалення від котельні. Лариса Кривовязенко живе у багатоповерхівці вже 15 років. Розповідає, раніше з теплом проблем не було, однак після зміни постачальника ситуація погіршилася. Останніми роками взимку у квартирах холодно, а рахунки за тепло, за словами жінки, залишаються високими. «Я проживаю тут 15 років і до цього часу, поки не змінився наш постачальник тепла, у нас було все добре. А зараз кожен рік, кожну зиму, у нас в квартирах холодно, 12 градусів. Рахунки приходять дуже великі, незрозуміло за що», — розповіла Лариса.За її словами, особливо складно стало під час відключень електроенергії. Котельня не має резервного живлення, тому після відновлення електропостачання обладнанню потрібен час, щоб запуститися. Іноді світло знову вимикають раніше, ніж батареї встигають прогрітися.У квартирах живуть родини з маленькими дітьми та літні люди. Щоб зігрітися, мешканці вмикають газові прилади. Лариса каже, що через холод і вологість у помешканнях псуються стіни, а в деяких сусідів погіршилося здоров'я. «Коли дають тепло — батареї холодні, і в нас на термометрах 12 градусів. Ось така ситуація. Ми замерзаємо. У будинку діти малі і люди похилого віку, ніхто нічого не може зробити».На дев'ятому поверсі цього будинку живе Ксенія Михайличенко з маленьким сином. Її чоловік служить у війську та перебуває далеко від родини. Жінка розповіла, що вони утеплили зовнішні стіни квартири, однак узимку це не допомагає, оскільки батареї залишаються ледь теплими. «Грілись, без зупинки працювала газова духова шафа, завдяки чому вже вона зламалась. Ми, в основному, були з дитиною на кухні, там, де хоч трохи прогрівалося», — розповіла Ксенія.Схожою була ситуація і в квартирі Юрія Коваленка. Чоловік каже, що всю минулу зиму температура вдома трималася на рівні 12 градусів. Для обігріву мешканці нагрівали воду на газовій плиті, одягали теплі речі та намагалися зігріти не лише себе, а й домашніх тварин. «Є тварини: кішки, папуга, собаки, яких теж треба обігрівати. Ми одяглися, а життя потребує тепла. Ну і багато в будинку живуть дітей, про це теж не треба забувати. І старі, які теж сиділи в холоді», — зазначив чоловік.За словами Юрія, у сусідніх будівлях, де взагалі немає газу, людям було ще складніше. Там приготування їжі та обігрів залежать від електрики, тож під час блекаутів мешканці не мали змоги скористатися навіть електроприладами.Голова «ОТТАВА» Надія Томашевська розповіла, що проблеми з опаленням почалися після того, як котельню очолив Геннадій Циганенко — керівник обслуговуючого кооперативу «Хвойний». За її словами, мешканці неодноразово скаржилися на якість послуг, але ситуація не змінювалася.Особливо складною, зазначила Надія, була остання зима. Через відключення електроенергії на 15 годин або навіть кілька діб будинок залишався без опалення під час морозів. Мешканці побоювалися, що вода в системі замерзне та пошкодить труби на горищі. «Цю зиму, останню, взагалі опалення практично не було. Просто не було. Тобто світла не було по 15 годин, не було декілька діб, в мінус 12, мінус 15 на вулиці. Народ просто сидів у холоді», — розповіла голова ОСББ. Чому котельня не забезпечує будинок тепломКерівник обслуговуючого кооперативу «Хвойний» Геннадій Циганенко визнає, що минулої зими в будинку було холодно. Однак причиною називає тривалі відключення електроенергії. «А в подальшому опалення було, як вам сказати, погане. Не тому, що ми такі погані, а тому, що не було електроенергії. А якщо вона надавалася, вона надавалася на 4 години. І ми за ці 4 години намагалися якимось чином нагнати температуру і дати людям теплоносії», — пояснив Циганенко.За словами керівника кооперативу, котельня має нагрівати близько 80 тонн води, а без постійного електропостачання зробити це складно. Встановити генератор підприємство не може через його високу вартість. Циганенко оцінив необхідне дизельне обладнання приблизно у 30 тисяч доларів. Газовий генератор, за його словами, коштує ще дорожче.Керівник «Хвойного» стверджує, що звертався по допомогу до міської, районної та обласної влади. Письмових відповідей не отримав, а усно йому повідомляли про відсутність коштів і відповідного обладнання.Водночас мешканці скаржаться, що батареї залишалися холодними навіть тоді, коли електропостачання було. Ксенія Михайличенко розповіла, що на дев'ятому поверсі в системі постійно накопичувалося повітря. Його випускали з батарей, але після наступного запуску котельні проблема повторювалася. «Я постійно дзвонила голові, що в мене просто Ніагарський водоспад в батареях. Тобто там гуляло весь час повітря. Тільки дали світло, запустили, і я знову чула, що в мене ніби кран відкрили і тече по квартирі», — розповіла жінка.Ксенія стверджує, що неодноразово повідомляла про це керівнику котельні, але він відповідав, що з його боку проблем немає.Геннадій Циганенко натомість пояснив, що повітря може потрапляти до системи через внутрішньобудинкові мережі. Він вважає, що ОСББ має забезпечити їхнє належне обслуговування.Як доказ проблем із внутрішньою системою Циганенко надав відео, на якому видно частково перекриту будинку.Голова ОСББ Надія Томашевська підтвердила, що засувка була закрита приблизно на третину. Водночас вона припускає, що хтось міг отримати ключі від технічного приміщення та змінити її положення без відома ОСББ. За словами жінки, відео з'явилося напередодні зустрічі 4 лютого 2026 року, під час якої обговорювали роботу котельні. «Засув було закрито на третину. Так, це правда. Перед зустріччю, яка відбулась 4 лютого 2026 року, потрібен був хоч якийсь аргумент у захисті котельної», — сказала Томашевська.Вона вважає, що наведене відео не пояснює багаторічних проблем з опаленням. На її думку, для встановлення причин потрібно порівняти показники споживання тепла за різні місяці та попередні роки. Рахунки за холодні квартири та мільйонні боргиЩе одна причина конфлікту між мешканцями та постачальником — плата за опалення. Люди стверджують, що отримують великі рахунки навіть за місяці, коли температура у квартирах залишалася низькою.Юрій Коваленко розповів, що завжди вчасно оплачував комунальні послуги. Проте після березня перестав платити за тепло, оскільки не погоджується з нарахуваннями. За його словами, за трикімнатну квартиру виставили близько 1700 гривень, хоча опалення практично не було. «Я завжди платив вчасно. Я перестав платити після березня, коли нараховували неадекватну суму, коли тепла практично не було. У нас трикімнатна квартира, там щось в районі 1700 гривень. І я, чесно кажучи, не зрозумів, за що», — пояснив чоловік.Ксенія Михайличенко розповіла, що за двокімнатну квартиру взимку отримувала рахунки приблизно на 1400–1500 гривень. Улітку, за її словами, абонентська плата становить близько 400 гривень. Жінка обурюється, що змушена оплачувати послугу, якість якої її не влаштовує.Голова ОСББ Надія Томашевська переконана, що кооператив неправильно застосовує тариф, який Одеська міська рада затвердила у жовтні 2020 року. Вона стверджує, що після порівняння нарахувань із показниками будинкового лічильника виявили значну різницю. «Якщо перерахувати по цьому тарифу і по нашому прибору рахування, то рахунки виставлені за шість років на 2,6 мільйона більше, ніж потребував будинок за шість років», — заявила Томашевська.Керівник кооперативу Геннадій Циганенко ці звинувачення відкидає. За його словами, на котельні встановлені окремі прилади обліку для кожного будинку. Їхні показники звіряють із будинковими лічильниками, а нарахування здійснюють відповідно до фактично зафіксованого споживання тепла.Циганенко послався на постанови Кабінету міністрів №127 та №315 і заявив, що не бачить підстав для перерахунку. Він також наголосив, що вартість тепла залишається на рівні тарифу 2020 року. «Що показав прилад обліку, за те і проводиться нарахунок. Який перерахунок я повинен зробити?» — сказав керівник «Хвойного».За словами Циганенка, через несплату рахунків кооператив також накопичив борги перед постачальниками газу. Він заявив, що за минулий опалювальний сезон підприємство заборгувало НАК «Нафтогаз України» 1 мільйон 90 тисяч гривень. «А все пов'язано з тим, що населення просто погано платить. Погано оплачує навіть за ті послуги, що ми надали. Облік ведеться в будинках через комерційні прилади обліку. Тобто, якщо ми подали тепло, вони його отримали», — пояснив Циганенко.У відповіді на запит Суспільного Одеська міська рада підтвердила наявність заборгованості ОК «Хвойний» перед НАК «Нафтогаз України» та «Одесагазом». За даними міськради, борг кооперативу перед постачальниками газу становить 3 мільйони 150 тисяч гривень.Водночас споживачі заборгували кооперативу 3 мільйони 961,5 тисячі гривень. Із цієї суми 1 мільйон 55 тисяч гривень припадає на ОСББ «ОТТАВА».У міській раді попередили, що через несплату боргів існує загроза відключення котельні від газопостачальної мережі.30 вересня 2026 року голову ОСББ запросили на засідання міського штабу з підготовки до опалювального періоду 2026–2027 років. За інформацією міськради, їй надали роз'яснення щодо погашення заборгованості.Надія Томашевська розповіла, що мешканці неодноразово зверталися до органів влади та контролюючих установ. Зокрема, писали звернення до міської адміністрації, поліції, Бюро економічної безпеки, Антимонопольного комітету та органів захисту прав споживачів. Однак, за словами голови ОСББ, вирішити проблему не вдалося.Частина мешканців уже подала позови до суду, щоб домогтися перерахунку нарахувань за опалення. Чому будинку не встановлюють нову котельнюМешканці вважають, що розв'язати проблему можна, змінивши постачальника тепла. Зокрема, вони пропонують встановити окрему модульну котельню, яка перебуватиме на балансі комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси». «Наші будинки провели зібрання в терміновому порядку, підписували протокол і здали всі документи в райадміністрацію. Вже навіть приїжджали геодезисти, приїжджали підрядники, дивилися, як це все робити, куди встановлювати нову котельню», — розповіла голова ОСББ.Однак проєкт так і не реалізували. За словами Томашевської, мешканцям повідомили, що керівник «Хвойного» письмово гарантував міській владі можливість забезпечувати будинки опаленням. Після цього питання встановлення нової котельні залишилося невирішеним.Голова ОСББ також розповіла про інший варіант, який обговорювали у міськраді, — викуп чинної приватної котельні. За її словами, власник назвав вартість 16 мільйонів гривень. Альтернативою залишалося встановлення модульної котельні, яка, як стверджує Томашевська, вже перебувала на території комунального підприємства.Геннадій Циганенко підтвердив, що питання модульної котельні обговорювалося. За його словами, місто отримало відповідне обладнання ще у 2019 році від іншої організації. Водночас керівник «Хвойного» вважає, що законодавство не дозволяє будувати другу котельню для окремого будинку, якщо вже є діюча.Як альтернативу він назвав спорудження котельні коштом самих власників квартир. За його оцінкою, це обійдеться приблизно у 4,5 тисячі доларів з одного помешкання.У відповіді Суспільному Одеська міська рада повідомила, що у 2025 році дійсно розглядала можливість встановлення модульної котельні на прибудинковій території. Однак, за інформацією департаменту міського господарства, КП «Теплопостачання міста Одеси» не має правових підстав виступати замовником її будівництва.У міськраді пояснили, що підставою для будівництва дублюючої котельні могла б стати письмова відмова ОК «Хвойний» постачати тепло в сезоні 2026–2027 років. Проте кооператив повідомив, що його котельня перебуває у справному технічному стані та готова до роботи.Голова Хаджибейської районної адміністрації Денис Баранов також зазначив, що встановити окрему модульну котельню наразі неможливо з правових причин. За його словами, це питання обговорюють із 2024 року, однак зміни постачальника мешканці досі не домоглися. «Вимоги боржників зводяться до того, що має бути встановлена окрема модульна котельня на вказаний будинок. Ця вимога в правовому полі не може бути реалізована і це питання неодноразово вже піднімалося юристами ще з 2024 року», — зазначив Баранов.Керівник райадміністрації повідомив, що постачальник письмово підтвердив готовність розпочати опалювальний сезон. Водночас невирішеними залишаються питання заборгованості. «Вихід тут ми бачаємо один — це рекомендувати ОСББ і власнику котельні розпочати конструктивний діалог з приводу погашення заборгованості, а у разі незгоди і певної принципової позиції провести відповідно позовну претензійну роботу і отримати відповідні рішення суду», — сказав Баранов.Попри запевнення постачальника, мешканці будинку не впевнені, що взимку отримуватимуть тепло. Надія Томашевська наголошує: котельня досі не має генератора, а отже, під час тривалих відключень електроенергії ситуація може повторитися.Лариса Кривовязенко каже, що мешканцям складно домовитися з керівником «Хвойного», оскільки, за її словами, він не йде на контакт. Юрій Коваленко також вважає, що єдиним виходом є зміна постачальника послуг.Голова ОСББ додає, що люди розуміють складну ситуацію в країні та обмежені можливості міського бюджету. Проте не розуміють, чому обладнання, яке розглядали для їхнього будинку, так і не встановили. «Ми розуміємо складні часи, ми розуміємо, що скрізь "прильоти". Тобто ми розуміємо, що грошей немає. Але котельня була, яку виділили. Чому вона досі не встановлена?» — запитує Надія Томашевська. Читайте нас у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr , Fасеbооk , Іnstаgrаm та ТіkТоk : головні новини Одеси та областіСтежте за головними новинами Одещини в Gооglе Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.

Ельвіра Максимчук ще кілька місяців тому була студенткою факультету іноземних мов Чернівецького національного університету, а тепер сама викладає там англійську. Її колишні викладачі стали колегами, а студенти знаходять її в Іnstаgrаm та пропонують разом знімати відео. Ельвіра почала викладати англійську ще у 18 років, а згодом заснувала власну онлайн-школу. Про перші пари, роботу зі студентами та те, як поєднує університет із власною справою — у матеріалі Суспільне Чернівці. «Не завжди сприймають як викладачку»У вересні Ельвіра почала працювати на факультеті іноземних мов ЧНУ. Вона викладає у студентів першого та другого курсів усне мовлення, письмо, граматику та аналітичне читання.Через вік, каже Ельвіра, її не завжди сприймають як викладачку. «Я прийшла за ключем і кажу: «Дайте, будь ласка, аудиторію №3». А охоронець каже: «Та зачекайте, ще пара не почалась». Я кажу: «А я викладач». — «Ой, вибачте, ви викладач — вже даю», — розповідає Ельвіра.Сама Ельвіра каже, що невелика різниця у віці зі студентами їй подобається — так їм легше знаходити спільну мову. На парах можуть пожартувати, обговорити новини чи відео з ТіkТоk. «Студенти почали мені писати в Іnstаgrаm: «Давайте робити разом сторіз», «Зніміть нас на парі, покажіть». Вони одразу знайшли цей контакт зі мною, а я — з ними. Я знаходжусь у такому самому оточенні, як вони, і це дуже прикольно, що у нас є спільний », — каже Ельвіра. «Думала: як я маю комбінувати свою справу й університет»Першу пару в університеті Ельвіра згадує як хвилюючу. Каже, їй допоміг попередній досвід — на шостому курсі магістратури проходила практику, яка передбачала викладання в університеті. «Я дуже довго думала, як мені зробити таку пару, щоб їм сподобалося. Розуміла, що це перша пара і студенти всі нові. Думала, як зробити, щоб їм було цікаво, щоб вони познайомились, щоб вони пізнали мене як людину, а я — їх. Я підготувала дуже багато різних питань — це все, звичайно, англійською».Після першого тижня роботи, розповідає викладачка, у неї виникли сумніви, чи зможе вона працювати в університеті. «Коли я провела всі пари, я зрозуміла: «Боже, це так важко. Як я маю комбінувати і свою справу, і університет? Я не зможу це зробити». У мене була трошки така паніка», — каже Ельвіра.За місяць роботи, каже Ельвіра, вона вже звикла до нового графіка. «Хочу, щоб студенти відчували, що я дружелюбний викладач»До того, як стати викладачкою, Ельвіра сама шість років навчалася на факультеті іноземних мов. Каже, тоді їй іноді бракувало контакту з викладачами, тому у своїй роботі намагається будувати інші стосунки зі студентами. «Часто мені не вистачало цього контакту з викладачем. Я думала: «От коли я почну викладати, у мене так не буде». Я дійсно хочу, аби студент відчував це тепло від мене, відчував, що я дружелюбний викладач», — каже жінка.Тому Ельвіра намагається бути відкритою до запитань студентів та отримувати від них зворотний зв'язок — зокрема, запитує, чи зрозуміли вони тему та що можна покращити. Телефони — на першу парту, за списування — мінус балВодночас викладачка каже, що залишається вимогливою: очікує, що студенти виконуватимуть домашні завдання та приходитимуть на пари підготовленими. «Я сувора, не дозволяю списувати. Тому що я пояснюю максимум від себе, вони слухають, і я хочу бачити їхні справжні знання, коли вони здають самостійні роботи».За списування Ельвіра попередила студентів про мінус бал від максимальної оцінки.Попереду в неї також перша сесія у ролі викладачки. Каже, що оцінюватиме суворо, бо працює на результат. Водночас готова поставити «автомат» студенту, який був активним та старанно працював упродовж семестру. «За шість років навчання на моєму факультеті у нас ніколи не було такого, щоб у когось було 100. Тому, напевно, 100 — це малоймовірно, але 90–95 — чому ні». «Перші два тижні не могла усвідомити: я викладач в університеті»Після навчання в університеті Ельвіра тепер працює разом із викладачами, які раніше навчали її. Каже, серед колег є люди різного віку, однак молодих викладачів, за її спостереженнями, менше. «Це досить незвично розуміти, що викладачі, які вчили мене, зараз мої колеги. Перших два тижні я взагалі не могла усвідомити: «Боже, я викладач в університеті, не може бути». Але потім ти розумієш, що це нормально, ти розвиваєшся, ти ростеш. Це навпаки класно — прийти у місце, де ти вчився шість років, уже як колега до своїх наставників». Навіщо пішла працювати в університет?Ще влітку Ельвіра цікавилася, чи є в університеті вакансія викладача. Коли дізналася, що така можливість є, залишила свій номер. Згодом їй зателефонували з пропозицією роботи. На роздуми, каже, взяла приблизно годину, після чого погодилася.Викладанням Ельвіра займається вже п'ять років. Також має власну школу англійської, яку називає своїм основним проєктом. Через це деякі друзі не розуміли, навіщо їй ще й робота в університеті. «Деякі з них мені казали: «Та куди ти йдеш? У тебе своя школа, навіщо тобі державна робота?». Але я зрозуміла, що це неабиякий досвід для моєї викладацької діяльності. Спробувати викладати англійську у такому досить ранньому віці, у 23 роки, прийти і викладати в університет — це дуже хороший досвід і, думаю, якийсь новий поштовх для мене на майбутнє».Роботу в університеті Ельвіра наразі називає радше хобі, бо її пріоритетом залишається власна школа. «Я ходжу сюди працювати просто тому, що я дуже люблю викладацьку діяльність». Пари в університеті, власні заняття та блогПісля початку роботи в університеті навантаження Ельвіри зросло. У дні, коли має пари, вона прокидається о 6:00. В університеті викладає з 8:20 до 14:20, після чого їде додому та проводить ще власні заняття. «Зазвичай я працюю до дев'ятої вечора, після чого починаю ще відповідати учням, які пишуть мені в Іnstаgrаm і записуються до нас у школу. Точно до 11-ї години я працюю стабільно кожен день».Окремою роботою Ельвіра називає ведення блогу. Для нього потрібно придумувати контент, знімати відео та сторіз.Попри навантаження, каже Ельвіра, її мотивують люди, з якими вона працює. «Це студенти, які прийшли сюди отримати знання. Вони всі дуже різні, дуже цікаві, і мені приємно працювати з такими людьми». Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: nеws.сhеrnіvtsі@susріlnе.mеdіа Читайте Суспільне Чернівці у Теlеgrаm: головні новини

У Львові працівникам комунальних підприємств затримують зарплати. У міській раді пояснюють: Державна казначейська служба зупинила проведення частини платежів громади .Чому держава заблокувала ці гроші, як це впливає на роботу міських служб і коли працівники зможуть отримати зарплати, з'ясовувало Суспільне. Степан Дудич прибирає львівські вулиці вісім років. Розповідає, що цього місяця зарплати ще не отримував. «Там того року було, але десь може місяць затримали, а потім дали. А зараз так якби місяць не дають. А чи довго буде — то я вже не в курсі. Мала бути 7-го получка, але не дали. І авансу не дали. Будем бачити. Треба буде щось шукати, на хліб заробляти. Другу роботу будем шукали», — каже працівник комунального підприємства.Двірничка Ганна щодня приїжджає з села до Львова на роботу. Каже, що за останній місяць також не отримала зарплати. «Але то за місяць. Решта все добре було. Це затримка з Києва. Гроші не йдуть», — говорить жінка.Затримки щодо виплати зарплат стосуються також і львівських водіїв трамваїв. Це відбувається тому, що Державна казначейська служба зупинила проведення платежів за транспортну роботу та санітарне очищення. Це податки львів'ян, які держава фактично заморозила, пояснює міський голова Львова Андрій Садовий. «Ситуація погіршилася. Тому що станом на сьогоднішній день непроплаченими є 2300 платіжок. Загальна сума — більш ніж 970 мільйонів. По водіях електротранспорту домовляємося з банком, щоб взяти позику і заплатити людям вчасно заробітну платню. Якщо говорити про двірників, отак от «вилазимо», знаєте, шукаємо якісь варіанти, щоб люди отримали кошти», — каже Андрій Садовий.За словами мера, він вже звернувся до прем'єр-міністра, міністра фінансів та Державної казначейської служби. Також звернення до очільника уряду надіслала Асоціація міст України. «Навіть в лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, кошти громад не блокувались, всі платежі здійснювалися. Те, що сьогодні держава використовує гроші громад на якісь інші цілі, не має значення, на які цілі, без жодного на це рішення, відповідно, без жодного на це права, ну, це порушення законодавства», — говорить радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан.Голова уряду Сергій Корецький на своїй Fасеbооk-сторінці написав, що причиною такої ситуації є вимушений режим жорсткої економії. А також додав, що уряд робить все можливе, щоб якнайшвидше відновити необхідні видатки. Кабмін спільно з парламентом працює, щоб наступного тижня ухвалити закони, необхідні для отримання міжнародної фінансової допомоги. «Вірю, що в скорому часі ті обіцянки, які уряд дав нашим міжнародним партнерам, не погоджуючи наперед їх з Верховною радою, все ж таки парламент виконає. Вимоги МВФ, інших наших міжнародних партнерів, котрі дають гроші до нашого державного бюджету, виконаються. І, відповідно, МВФ і інші донори дадуть грошей до державного бюджету», — коментує член парламентського комітету з питань бюджету Павло Бакунець.Кореспонденти Суспільного скерували запит до Державної казначейської служби, аби роз'яснити ситуацію, та очікують на відповідь.

У Прилуках та селі Бурімка на Чернігівщині 9 жовтня попрощалися із сім'єю Іванченків . Подружжя та двоє дітей загинули 7 жовтня, коли армія РФ атакувала ракетою п'ятиповерхівку у Прилуках. Як розповів Суспільному колега Олександра Іванченка Віталій Антоненко, сім'я мешкала на третьому поверсі, і в момент удару всі четверо були у себе в квартирі.Після прощання у Прилуках загиблих повезли до села Бурімка, звідки родом Олександр Іванченко.Сусідка сім'ї Лариса Ярошенко пригадує: востаннє бачилася із ними ввечері 6 жовтня — напередодні загибелі. «Олександр — дуже чуйна людина. Ніколи ні в чому не відмовить, завжди допомагав сусідам, знайомим. Дуже гарні люди. Його дружина Юля — знаю її менше, але теж завжди чуйна і відгукується на допомогу всім. До останнього сподівались, що хоч хтось залишився живий. Але, на жаль, повідомили, що загинула вся родина».Віталій Антоненко працював з Олександром Іванченком на «Укрзалізниці». Пам'ятає, як Олександр з братом-близнюком прийшли на роботу. «У 2007 році вони з братом прийшли до нас в локомотивне депо "Гребінка". І до 2010 року працювали помічниками машиніста. Потім вони перейшли помічниками машиніста на дизель-поїзд. А наразі працювали машиністами. Племінник у них залізничник. Всі працювали на залізниці».Віталій пригадує: тільки-но дізнався про ракетний удар, став дзвонити Олександру, але той не відповідав. Чоловік зміг додзвонитися до його брата Сергія. «Він каже: "Я приїхав, ще нікого не було. Я нумо відкопувати, відкопав малого. А більше нічого не зміг зробити". Каже: "Сані немає", і перервалось».13-річну доньку залізничника Ірину дістали з-під завалів увечері 7 жовтня. Дівчинка була у своєму ліжку. «Я був там о 17:00 на цій локації. І Віталік, старший брат, він каже: "Не можемо витягти дівчинку Іру. А її плитами, п'ять плит". Уже всіх витягли, а її не можуть».Староста села Бурімка Олександр Репій розповів, що знав Олександра особисто. Зі своєю майбутньою дружиною Юлією він познайомився у цьому селі. «Саша закінчив залізничне училище. Почав працювати у Прилуках. Так вони виїхали до Прилук. Купили квартиру. Завели двох дітей. Це була чудова сім'я. Неконфліктна. З них можна було приклад брати».Поховали сім'ю Іванченків на центральному кладовищі села Бурімка. Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .

Чоловік у Лобанівці Дергачівської громади 9 жовтня наступив на вибухонебезпечний предмет і загинув на місці.Про це повідомили у ДСНС Харківщини.Загиблий чоловік — місцевий житель Лобанівки, йому 66 років, повідомив Суспільне Харків речник Дергачівської МВА Олександр Кулік.Новина доповнюється…

Жителі вулиці Степової у Луцьку півтора року звертаються до міської ради з проханням відремонтувати дорогу . За їхніми словами, покриття десятиліттями не ремонтували, через що на вулиці утворилися ями та вибоїни, а після дощів пересуватися нею стає ще складніше.У міськраді місцевим жителям пообіцяли вирішити проблему частково. Як виглядає вулиця Степова після дощуБагатодітна мама Світлана мешкає на Степовій понад десять років. Щодня має труднощі через стан дороги: одну дитину потрібно відводити до школи, ще двох — возити автомобілем. «Коли ти мама-шофер маленьких діток або коли ти мама і ніжками з коляскою рухаєшся по цих дорогах — це надзвичайно важко, — розповідає Світлана. — Після сильного дощу неможливо проїхати коляскою».Жінка показала Суспільному відео, на якому зафіксувала стан вулиці після сильної зливи. За її словами, через розмоклу дорогу дітям складно не лише пересуватися пішки, а й кататися біля будинку на велосипедах і самокатах.Світлана також додає, що на вулиці живе багато сімей із дітьми і проблема стосується не лише її родини. Жителі зібрали майже 150 підписівГолова ініціативної групи Віталій Никитюк живе в цьому мікрорайоні 32 роки. За його словами, за цей час стан дороги суттєво не змінився. У 2025 році він почав збирати підписи сусідів, щоб звернутися до міської ради. Під зверненням підписалися орієнтовно 150 людей. «В якийсь момент мені стало не байдуже. Я втомився від того, що тут постійно дорога — самі бачите, в якому стані», — каже Віталій Никитюк.Протягом півтора року Віталій Никитюк листувався з міською радою. Згодом жителі запросили виконувача обов'язків міського голови, щоб той особисто оглянув дорогу. Розбита дорога і проблеми для пішоходів та водіївПенсіонер мешкає на Степовій 25 років. Чоловікові 82 роки, він ходить із палицею. Каже: За його словами, асфальтованого покриття на вулиці ніколи не було. Часом дорогу рівняли, однак, як стверджує чоловік, протягом останніх десяти років робіт не проводили.Володимир Дяк додає, що через ями та вибоїни водії ризикують пошкодити автомобілі. «Нижньою частиною машини можна зачепити і обдерти глушитель і дніще», — говорить пенсіонер.На вулиці також немає тротуарів, а кількість автомобілів, за словами жителів, щороку збільшується. Що відповіла міська владаНачальник департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради Василь Ліщук повідомив Суспільному, що для проведення робіт на вулиці Степовій розробили проєктно-кошторисну документацію.Нині триває тендерна закупівля. За словами посадовця, її результати мають бути відомі 10 жовтня. Орієнтовна вартість робіт, передбачених закупівлею, — 2,5 мільйона гривень.Проєктно-кошторисна документація передбачає грейдерування території та підсипання вулиці. За словами голови ініціативної групи Віталія Никитюка, під час зустрічі з представником міської влади жителям також повідомили про намір включити повне асфальтування вулиці Степової до плану робіт на 2027 рік.Суспільне стежитиме за тим, коли розпочнуть роботи на вулиці Степовій у Луцьку та чи вдасться реалізувати плани з ремонту дороги. Матеріал підготувала кореспондентка Анна Глущук. Термінові новини читайте в Теlеgrаm та Vіbеr Суспільне Луцьк. Також ми є у WhаtsАрр .

Колишній абсолютний чемпіон світу в надважкій вазі Олександр Усик виявив зацікавленість у проведенні поєдинку проти чемпіона WВА та WВО у важкій вазі Давіда Бенавідеса. Про це повідомив спортивний інсайдер Майк Коппінджер.За словами інсайдера Коппінджера, минулого тижня йому повідомили про зацікавленість Усика в поєдинку з Бенавідесом у 2027 році.Сам Бенавідес також заявив про зацікавленість у поєдинку з українцем: американець розглядає перехід до важчої вагової категорії та назвав Усика й Тайсона Ф'юрі серед потенційних суперників. «Я точно поклав око на важку вагу. Спочатку у нас заплановано два чудові поєдинки у напівважкій вазі, перш ніж ми перейдемо туди. У нас є Джей Опетаія, а потім, думаю, Бетербієв перейде у напівважку вагу. А після цього я обов'язково хочу провести бій з Усиком, і я бачив, що "згадав моє ім'я. Тож зараз я тут лише для того, щоб перевірити себе і спробувати стати великим. Тож якщо нам вдасться організувати бій з Усиком і Тайсоном Ф'юрі, я готовий це зробити», — зазначив Бенавідес.Водночас остаточний календар потенційних поєдинків залежатиме від домовленостей між боксерами та організаторами.Раніше повідомлялося про можливий бій Усика проти колишнього чемпіона світу Деонтея Вайлдера, який планували провести в березні 2027 року. Однак переговори щодо цього протистояння ускладнилися через фінансові вимоги сторін, які не змогли узгодити умови поєдинку.Перспективи організації бою прокоментував інсайдер Майк Коппінджер, відповідаючи на запитання вболівальника. Журналіст коротко оцінив ситуацію, написавши: «Ці переговори мертві».Бенавідес раніше пропонував Джаю Опетаї провести бій у травні 2027 року, який наразі розглядає можливість поєдинку з Вайлдером у грудні. Цей бій можуть організувати в андеркарді боксерського шоу в Кардіффі 11 грудня, головною подією якого має стати протистояння Ф'юрі та Ентоні Джошуа.Раніше також Ф'юрі заявляв про бажання провести третій поєдинок з Усиком після запланованого бою з Джошуа. Британський боксер назвав можливим місцем проведення трилогії «Медісон-Сквер-Гарден» у Нью-Йорку.Останній бій Усик провів у травні, коли зустрівся з кікбоксером Ріко Верховеном біля пірамід у Гізі, Єгипет. Українець переміг технічним нокаутом в 11-му раунді.

В Одесі ввечері 9 жовтня під час повітряної тривоги пролунав вибух.Про це повідомляють кореспенденти Суспільного.Сигнал повітряної тривоги пролунав о 18:57. У Повітряних силах попередили про реактивний БпЛА над Одесою. Згодом, о 19:13, у місті пролунав вибух. Читайте нас у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr , Fасеbооk , Іnstаgrаm та ТіkТоk : головні новини Одеси та областіСтежте за головними новинами Одещини в Gооglе Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.