Суспільне

У Кременчуцькому районі Полтавської області 11 листопада зафіксували влучання російського БпЛА по приватному будинку. Попередньо, внаслідок атаки травмувалася одна людина.Про це повідомив начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.За попередньою інформацією, внаслідок влучання одна людина отримала травми. Обставини атаки та інформацію про її наслідки уточнюють. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр

Замість хати з гарячими батареями — господарська споруда з пічкою. У такій зимуватиме черкаська пенсіонерка Надія Кукса. Провести газ у власній оселі два господарі, які живуть в двох частинах одного будинку, не можуть від липня.Про це жінка розповіла Суспільному. Компенсацію на відбудову після лютневого обстрілу російською армією вони отримали.Пенсіонерка Надія Кукса нині проживає у невеликій господарській будівлі на своєму подвір'ї. Жінка зазначила: зимувати їй доведеться тут, адже жити у власній хаті, що за кілька кроків, не зможе через холод: «Не буде газу — доведеться тут опалювати (в господарській будівлі — ред.), а що мені робити?»Унаслідок удару російського безпілотника у лютому 2026 року вона та власник сусідньої частини будинку залишилися без вікон, даху та газу. Для обігріву нині — електробатарея, розповіла жінка:«Хоч руки погрію, підійду. Руки замерзли, то підійду, підігрію, та й усе. А на ніч вимикаю, бо боюся».Готує також на електроплиті, розповіла пані Надія: «Газу ж немає. Газ би був, то і життя веселіше було, а так стоїть плита, та й усе».Власник сусідньої частини будинку Володимир Панченко пояснив: компенсацію на відбудову вони із сусідкою отримали ще в липні. Одразу взялися до ремонту й планували зимувати у власних домівках:«Вікна ми зробили, пристройку зробили — тут же ж нічого не було, це все буквально знесло його. Дах зробили, всередині вже поштукатурили. Котел стоїть новий і вже було б опалення, якби газ був», — пояснив мешканець будинку Володимир Панченко.Однак через тривалий процес оформлення паперів, як розповів чоловік, тепер бояться залишитися взимку без тепла: «Нам сказали, що потрібно робити документи на розподіл. Це дуже складний і довгий процес. Будуть документи — тоді проведемо газ. Уже на половину ці документи готові».Йдеться про розподіл будинку на окремі адреси, розповів чоловік. Опісля цього газовики зможуть провести мережі та відновити газопостачання. Аби оформити ці документи, обійшли не одну установу, додав пан Володимир:«То того папірця не вистачає, то іншого. Це вже будемо доробляти, третій раз подавати до департаменту архітектури та містобудування, щоб присвоїли нам номер будинку. Тоді знову робити документи, а тоді вже в газову. Документи в процесі. Ми просимо, щоб провели цей газ, а документи ми пізніше зробимо, ми б їм надали всі документи, що треба».У відповідь на запит Суспільного в «Газмережах» повідомили, що звернення від мешканців не отримували. Однак і порядку дій, що дозволив би провести газ за спрощеною процедурою для власників пошкодженого майна наразі не існує.Розробити єдиний механізм взаємодії усіх служб для таких випадків складно, зазначив директор міського департаменту житлово-комунального комплексу Роман Соболь: «Тому що дуже багато індивідуальних питань, а не однакових. Але по дорученню міського голови всі департаменти, управління працюють так, щоб всі питання, які стосуються влучань, опрацьовувалися одразу. Якщо в нас є така можливість, і ми розуміємо, щось ми можемо прискорити і десь зателефонувати і попросити, щоб пішли на зустріч, то, звісно, ми це робимо».Пенсіонерка Надія Кукса розповіла, що зимувати їй, як і сусідові, більше ніде:«Ну, я ж не винна, що в такій ситуації опинилася», — каже жінка. Читайте нас у Теlеgrаm Дивіться нас на YоuТubе Підписуйтеся на WhаtsАрр Вподобайте наш Іnstаgrаm Стежте за нами у Тіk Тоk

У селі Кожухів Хмільницької громади на Вінниччині під час пожежі загинув 77-річний чоловік. Займання сталося пізно ввечері у старому будинку, який власники використовували для господарських потреб.Про це повідомили на Fасеbооk-сторінці Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.За інформацією рятувальників, через несправність печі у будинку загорілося горище. Під час ліквідації пожежі рятувальники виявили чоловіка без ознак життя. Загиблим виявився 77-річний власник домоволодіння.У ДСНС також повідомили, що, найімовірніше, чоловік отруївся продуктами горіння.Крім того, протягом минулої доби рятувальники ліквідовували пожежі в інших населених пунктах Вінниччини. Зокрема, у селі Кацмазів Станіславчицької громади горіло накриття з дровами, а у Вінниці на вулиці Костя Широцького — станція технічного обслуговування автомобілів.Також суха рослинність горіла за межами селища Сутиски Вінницького району, у селі Копистирин Шаргородської громади та в Ладижині. Ці пожежі рятувальники ліквідували. За інформацією ДСНС, обійшлося без травмованих.У службі нагадують про необхідність перевіряти справність пічного опалення та електромереж, не залишати розтоплені печі без нагляду й дотримуватися правил пожежної безпеки. Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Fасеbооk , Теlеgrаm , Vіbеr , Іnstаgrаm , YоuТubе , Whаtsарр та ТіkТоk

У Харкові до майже чотирьох років позбавлення волі засудили підприємця за поширення даних про Сили оборони. Слідчі довели, що він збирав інформацію про танки та склади з боєприпасами для, як чоловік пояснив на суді, знайомого з Про це Суспільне Харків дізналося з вироку Холодногірського райсуду Харкова, що опублікований в Єдиному реєстрі судових рішень 10 листопада.У матеріалах справи йдеться, що обвинуваченого залучили до співпраці працівники Слідчі зафіксували, що у грудні 2022 року у чоловіка спитали про танки на харківських підприємствах, військові авто, а також про функціонування складу озброєння для артилерійських ракетних систем «». Наступного дня чоловік надав відповіді.«При цьому така інформація не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів», — йдеться у вироку.Обвинувачений свою вину визнав та розповів, що спілкувався про зазначені теми з чоловіком, якого знав як співробітника ОБСЄ.Харків'янина засудили на три роки та дев'ять місяців позбавлення волі. Суд не знайшов підстав для звільнення чоловіка від відбування покарання з випробуванням.Початок строку відбування покарання рахували з моменту фактичного затримання — з 22.03.2023 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього ув'язнення, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.Обвинувачений має 30 днів, щоб оскаржити вирок. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе

Російські військові завдали удару по ринку в центральній частині Чорноморська на Одещині . Унаслідок атаки загинула одна людина, ще четверо отримали поранення. Двоє з них перебувають у важкому стані.Про це 11 листопада повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. ОНОВЛЕНО. 13:09. Унаслідок російського удару по ринку у Чорноморську на Одещині дев'ятьох поранених госпіталізували, четверо з них перебувають у важкому стані. Ще одній людині надали допомогу на місці. Загалом відомо про 10 травмованих та одну загиблу людину, повідомив очільник Одеської ОВА Олег Кіпер.За його словами, також пошкоджені прилеглі житлові будинки та автомобілі.На місці працюють відповідні служби. Ліквідація наслідків атаки триває, інформацію уточнюють.Повітряну тривогу в Одеському районі оголосили об 11:09, відбій дали об 11:50. Під час тривоги Повітряні сили попереджали про рух реактивного БпЛА в напрямку Маяків. Згодом військові уточнили, що безпілотник рухається в напрямку Чорноморська. Читайте нас у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr , Fасеbооk , Іnstаgrаm та ТіkТоk : головні новини Одеси та області.Стежте за головними новинами Одещини в Gооglе Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.

У Чернівцях сили протиповітряної оборони знищили російський безпілотник. Через падіння уламків пошкоджено цивільне підприємство харчової промисловості.Про це повідомив у Теlеgrаm-каналі начальник Чернівецької ОВА Руслан Осипенко.Постраждалих і руйнувань не зафіксували. «На місці працюють всі екстрені служби. Слідчо-оперативні групи СБУ та Нацполіції документують даний злочин. Матеріали потім скерують до Головного управління СБУ», — розповів у відеозверненні Осипенко. Що відомо про повітряну тривогу 11 листопадаПовітряну тривогу у Чернівецькому та Вижницькому районах оголосили о 10:46, повідомив у Теlеgrаm-каналі начальник ОВА Руслан Осипенко. О 10:52 Осипенко повідомив, що над областю зафіксували російський безпілотник. Згодом у Повітряних Силах ЗСУ повідомили, що безпілотник рухається в напрямку Чернівців.Відбій повітряної тривоги оголосили о 11:06. Повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села команді Суспільне Чернівці — пишіть на пошту редакції новин: nеws.сhеrnіvtsі@susріlnе.mеdіа Читайте Суспільне Чернівці у Теlеgrаm: головні новини

Про зміну поколінь, нових лідерів збірної та перспективи українського карате — в ексклюзивному матеріалі Суспільне Спорт.У Львові відбувся чемпіонат України з карате серед кадетів, юніорів, молоді до 21 року та дорослих. Турнір зібрав понад 600 учасників із 15 регіонів країни, а за його результатами визначили кандидатів до молодіжної збірної та більшість майбутнього складу дорослої команди.Однією з головних особливостей чемпіонату стала конкуренція між поколіннями. Досвідчені лідери збірної, зокрема Валерій Чоботар (вага до 84 кг) та Різван Талібов (84 кг), підтвердили свій статус перемогами у своїх категоріях. Водночас у молодіжних змаганнях конкуренція виявилася настільки високою, що навіть деякі призери чемпіонату світу, який відбувся менш ніж за місяць до національної першості, не змогли пройти до наступного етапу відбору.Головний тренер національної збірної України з карате Микола Сіраковський відзначає, що за підсумками чемпіонату України очікує змін у складі чоловічої команди. Найбільша інтрига — у двох найлегших вагових категоріях.Зокрема, у категорії до 60 кг чемпіоном України став Назар Соха зі Львова, а до 67 кг — Назарій Пранничук із Чернівців. Обидва є представниками молодіжної збірної та отримали можливість поборотися за місця в дорослій команді, де їхніми конкурентами є досвідчені Нікіта Філіпов та Гнат Пак. «Думаю, будуть зміни. У нас завжди трохи невизначена категорія до 67 кг, будемо дивитися. У категорії до 60 кг точно будуть зміни. У решті категорій серед чоловік та жінок усі перші номери та лідери вийшли у фінали», — розповів Сіраковський в ексклюзивному коментарі для Суспільне Спорт.Попри конкуренцію з боку молоді, більшість досвідчених спортсменів продовжують утримувати позиції у збірній. Зокрема, золоті нагороди у своїх вагових категоріях виграли Юлія Палашевська, Олександра Шолохова, Еліна Сєлємєнєва та Дарія Булай. Але навіть лідеркам довелося боротися з молодшими суперницями, які вже мають міжнародні титули.Так, у фіналі категорії до 61 кг Шолохова змагалася з Марією Гнесь, чемпіонкою світу серед кадеток 2024 року. А в фіналі категорії до 68 кг Сєлємєнєвій протистояла 18-річна Уляна Баранова, переможниця молодіжного чемпіонату світу-2026. «За відчуттями для мене молодіжна і доросла категорії не відрізняються», — зазначила Баранова після програшу в дорослому фіналі. Натомість у категорії U21 вона здобула «золото».На думку Сіраковського, така конкуренція дозволяє збірній поступово оновлюватися без різкої втрати досвідчених лідерів. «У нас дуже сильна молодіжна збірна, яка постійно підтискає наших ветеранів. Відбувається плавна і дуже гарна зміна поколінь із прицілом на Європейські ігри, до яких залишилося пів року».Підґрунтям для оновлення дорослої збірної стали результати українських каратистів на молодіжному рівні. В лютому 2026 року команда вперше в історії виграла загальномедальний залік молодіжного чемпіонату Європи, здобувши 13 нагород. А в жовтні на світовій першості у Польщі українці вибороли рекордні вісім медалей: одну золоту, три срібні та чотири бронзові.Головний тренер молодіжної збірної Дмитро Негатуров наголошує, що успішні виступи юних каратистів на міжнародному рівні вже безпосередньо впливають на конкуренцію в дорослій команді. «Зміна поколінь дійсно є, і вже молодіжка показує себе на дорослому рівні, створюючи реальну конкуренцію для дорослих і досвідчених спортсменів. Це факт».Водночас конкуренція всередині самої молодіжної команди стала настільки високою, що міжнародні нагороди більше не гарантують спортсменам місця у збірній. Зокрема, бронзові призерки чемпіонату світу-2026 Шарліз Круглова (-54 кг) та Вероніка Котенко (-48 кг) не змогли потрапити до числа призерок національної першості, через що не пройшли до наступного етапу відбору на молодіжне Євро. «Дехто з тих, хто взяв медалі на чемпіонаті світу, зараз не потрапив до складу кандидатів. Тобто призери світу іноді навіть не проходять на наступний етап відбору. Це свідчить про шалену конкуренцію: у кожній категорії у кожного спортсмена, навіть у чемпіонів світу, є дуже серйозні суперники. За кожне місце потрібно важко працювати й боротися», — пояснив Негатуров.Окремим завданням для молодих каратистів залишається перехід до дорослого спорту. За словами Негатурова, ті, хто вже досяг відповідного віку, намагаються паралельно змагатися зі старшими суперниками. «Фактично всі, кому вже виповнилося 18 років, виступають у двох категоріях. По-перше, це неймовірний досвід. По-друге, тут паралельно формується національна доросла збірна України, і ми намагаємося складати гідну конкуренцію та боротися за місця і там».Одним із символів переходу між поколіннями став Станіслав Горуна — бронзовий призер Олімпійських ігор-2020, який у жовтні 2026 року завершив професійну кар'єру. 37-річний каратист повернувся на татамі після дворічної перерви, виграв заключний етап Серії А в австрійському Зальцбурзі та оголосив, що цей виступ став для нього останнім. Однак від українського карате Горуна не відходить: продовжує тренерську діяльність і бере участь у розвитку виду спорту разом із федерацією. «Планів багато. Я залишаюся в карате і разом із федерацією розвиваю його в Україні. Дякуючи нашому меценату Василю Васильовичу Костюку, команда отримує призові, фінансуються всі виїзди, рівень турнірів і організації росте. Я залишаюся тренером, продовжую проводити семінари за кордоном, треную онлайн», — розповів Горуна в ексклюзивному коментарі для Суспільне Спорт.Олімпійський призер позитивно оцінює перспективи української молоді та вважає, що нове покоління вже здатне конкурувати з найсильнішими каратистами світу. «У нас дуже потужна команда, не хочу когось окремо виділяти, всі дуже круті. На молодіжний чемпіонат світу поїхали кілька тижнів тому в Польщу — привезли вісім медалей, це поки що наш рекорд. Нове покоління дуже сильне, ми в топ-10 світу. А в моїй ваговій категорії до 75 кг наразі лідирує і представляє Україну Андрій Заплітний».На відміну від Горуни, 33-річний Валерій Чоботар продовжує власну спортивну кар'єру. Капітан національної збірної України, віцечемпіон світу 2018 року та бронзовий призер світової першості 2023 року водночас працює головним тренером чернівецького клубу «Лідер».На чемпіонаті України Чоботар виграв «золото» у ваговій категорії до 84 кг, паралельно виконуючи тренерські обов'язки. За словами спортсмена, загалом під його керівництвом тренуються близько 35 атлетів, а його вихованці здобули на національній першості десять золотих нагород. «Я вперше поєднав і власний виступ, і підказування атлетам саме на чемпіонаті України. Це був надзвичайно складний досвід, тому що дуже багато поєдинків і величезна відповідальність за кожного. Але все вдалося».Чоботар залишається одним із найдосвідченіших представників національної команди. За час своєї кар'єри він неодноразово спостерігав, як змінювався її склад, а тепер уже сам готує спортсменів, які претендують на міжнародні нагороди. «Я дуже радий, що мені вдається це поєднувати. Мені здається, що я за час кар'єри пережив уже плюс-мінус п'ять поколінь атлетів. Значить, усе вдається, тому треба насолоджуватися моментами, життям і роботою на татамі».Попри тренерські обов'язки, Чоботар планує продовжувати власні виступи на міжнародному рівні. Серед його цілей на наступний сезон чемпіонат Європи, Європейські ігри та чемпіонат світу. «У мене є чітко сформовані плани. Попереду відбір на чемпіонат Європи, який уже розпочався. Далі будуть Європейські ігри, де ми, дай Бог, візьмемо участь у максимальному складі, а також чемпіонат світу. Сезон дуже завантажений, будемо готуватися максимально».Про зростання конкуренції на національному рівні говорить і Різван Талібов — чемпіон Всесвітніх ігор-2025, один із лідерів української збірної. 28-річний спортсмен виграв чемпіонат України у ваговій категорії понад 84 кг, але наголошує, що рівень суперників на внутрішніх змаганнях суттєво зріс за останні роки. «Чемпіонат України вийшов на такий рівень, що до нього потрібно дуже серйозно готуватися в кожній категорії. І це дуже круто, тому що раніше — з усією повагою до моїх минулих суперників — турнір був не такий насичений сильними спортсменами та медалістами всесвітніх змагань. А зараз кожна категорія заповнена. Наші хлопці, мої одноклубники, з якими я бився, — чемпіони Європи та переможці Кубків світу, тому я дуже радий виграти цю медаль. Ви самі бачите, яка атмосфера та організація, це той рівень, на якому дуже хочеться виступати».Сам Талібов, попри перемогу на Всесвітніх іграх, також має незакриті цілі в міжнародному карате. «У мене ще немає медалі з Європейських ігор, і ще немає медалі з чемпіонату світу. Тому зараз дуже багато роботи. Я в передчутті того, що для нас готує наступний сезон, і ми будемо раді всім викликам».

Аграрії Кіровоградської області закінчили сіяти озимі культури. Сіяла та сама кількість господарств, що й торік — понад три тисячі — і в ті самі строки. Втім, площа посівів зменшилася.Про це Суспільному розповіла керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова. «Причина — дощі й відсутність обігових коштів»За її словами, площі зменшилися на 37 тисяч гектарів — із 465 тисяч до 428 тисяч гектарів. «440 тисяч гектарів було в планах, але через дощі в жовтні аграрії не змогли вийти в поле й вчасно завершити роботи. Це стосується озимих зернових. Окремо посіяли 61,8 тисячі гектарів озимого ріпаку. По ріпаку цифра така сама, як і торік. Левова частка озимих культур — це озима пшениця: 388 тисяч гектарів».Окрім дощів, вплинули й інші фактори, розповіла Валерія Фурманова. «Подорожчання пального, відсутність власних обігових коштів, тому що реалізація практично зупинена. Ціна на зернові нижча за собівартість їхнього вирощування. І не тільки на зернові — по соняшнику аналогічна ситуація». «Економіка не сприяє, тому мало посіяли» — фермерФермер із Кіровоградщини Олександр Лупов цієї осені посіяв 30 гектарів озимої пшениці замість торішніх ста. За його словами, на це рішення вплинули два фактори. Перший — заблоковані через російські обстріли порти Одеси, через що зменшилася вартість пшениці. Нині за тонну платять від 3,5 до п'яти тисяч гривень, тоді як торік давали десять тисяч. «На сьогодні ціна приблизно у два, можливо, навіть 2,5 раза не відповідає рентабельності. Економіка не дуже сприяє посіву саме пшениці. Немає експорту, немає ціни. І тому посіяли мінімум».Другим фактором він називає подорожчання дизельного пального, яке протягом вересня зросло в ціні на десять гривень за літр. Нині його вартість становить від 102 до 107 гривень. «Дуже багато закладається в ціну пального саме в сільському господарстві. Треба обробити землю, зібрати врожай, перевезти його. Ціна пального дуже впливає».Через дороге пальне фермер, з його слів, змінює технологію обробітку ґрунту. «Намагаємося дещо переходити на ощадливіший обробіток землі. Сіємо за допомогою стернових сівалок — менше обробляємо ґрунт».При цьому, за словами фермера, не вистачає робочих рук. Олександр Лупов працює сам із двома пенсіонерами, ще двоє працівників — на війні.Нині господарства Кіровоградщини потребують 56 трактористів, механізаторів, водіїв та агрономів. Їм пропонують заробітну плату від мінімальної, 8647 гривень, до 80 тисяч. Таку інформацію Суспільному надала начальниця відділу обласного центру зайнятості Юлія Кирилова. Де фермери можуть взяти обігові грошіКерівниця обласного профільного департаменту Валерія Фурманова радить аграріям як тимчасовий вихід із ситуації через відсутність обігових грошей користуватися державними програмами пільгового кредитування «5-7-9% річних». Отримати, за її словами, можна до 250 мільйонів гривень кредиту на купівлю техніки, пального, добрив, посівного матеріалу та виплату зарплат. «Постанова, яка регламентує видачу кредитів за програмою «5-7-9%» на пільгових умовах, постійно змінюється, адаптується до реалій сьогодення. Останні зміни продовжили пільговий період користування кредитом без сплати процентів. У жовтні уряд виділив 2,5 мільярда гривень на погашення цієї заборгованості».Олександр Лупов сказав, що розраховує тільки на себе, допомоги від держави не чекає. «Наша держава в дуже скрутній ситуації, щоб якось допомагати аграрному сектору. Ми всі заручники цієї ситуації».За словами Валерії Фурманової, програма діятиме до кінця цього року та протягом наступного. У держбюджеті на 2027 рік на її реалізацію заклали 29 мільярдів гривень — на 11 мільярдів більше, ніж у попередньому році. Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Fасеbооk , YоuТubе , Теlеgrаm , Іnstаgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr та ТіkТоk .

У пункті пропуску «Могилів-Подільський — Отач» на кордоні з Молдовою вінницькі митники виявили в автомобілі предмети, попередньо ідентифіковані як карабін, глушник та 32 набої.Дозвільних документів на перевезення цих предметів через кордон власник не надав. Про це повідомили на Fасеbооk-сторінці Вінницької митниці.Під час митного огляду автомобіля на митному посту «Дністер» працівники митниці виявили в багажному відділенні предмети, попередньо ідентифіковані як довгоствольна вогнепальна зброя — карабін «Наtsаn Аrms Соmраny Наtsаn Еsсоrt», 32 набої «RWS СLUВ» та глушник «Ніеlsеn SUВ SОNІС 22».За інформацією митників, пасажиром автомобіля був громадянин України. Водій обрав смугу руху «зелений коридор», що передбачає відсутність товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню.Водночас власник виявлених предметів не надав дозвільних документів на їх переміщення через митний кордон України.За інформацією митниці, у діях громадянина вбачають ознаки порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 471 Митного кодексу України. За недекларування товарів, на переміщення яких через кордон діють заборони або обмеження, передбачено штраф у розмірі 5100 гривень із можливою конфіскацією таких товарів.У митниці пояснили, що для перевезення вогнепальної мисливської зброї, боєприпасів та інших визначених законодавством предметів через державний кордон необхідний дозвіл Національної поліції України. Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Fасеbооk , Теlеgrаm , Vіbеr , Іnstаgrаm , YоuТubе , Whаtsарр та ТіkТоk

В Основ'янському районі Харкова 11 листопада сталася пожежа на цивільному підприємстві, а також горять автомобілі після ударів дронів російської армії.Про це повідомив керівник Харківської ОВА Олег Синєгубов.Серію вибухів у південній частині Харкова кореспонденти Суспільного чули об 11:12.Синєгубов повідомив, що влучання були в Основ'янському районі.«Внаслідок ворожого обстрілу Основ'янського району сталася пожежа на площі близько 100 квадратних метрів. На місці ударів горять цивільне підприємство і сім автомобілів. Підрозділи ДСНС усувають наслідки», — сказано у повідомленні.Також внаслідок удару БпЛА у Шевченківському районі Харкова 11 листопада горіли машини, а вночі у Салтівському районі Харкова через удар «Бандеролі» зайнявся гаражний кооператив. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе

Найвищий в Україні темп зростання надходжень від туристичного збору зафіксували на Рівненщині . За дев'ять місяців 2026 року вони зросли на 47% порівняно з аналогічним періодом торік.Про це стало відомо з публікації на платформі для роботи з відкритими даними Опендатабот.За інформацією у дописі, загалом за січень-вересень 2026 року місцеві бюджети України отримали 287,22 мільйона гривень туристичного збору. Це на 23% більше, ніж за дев'ять місяців 2025 року. У грошовому вимірі надходження зросли на 53 мільйони гривень.Після Рівненщини, найбільші темпи зростання туристичного збору на Закарпатті — 44% та Черкащині — 43%.Водночас найбільші суми туристичного збору отримали бюджети Києва та Львівщини — по 55,21 мільйона гривень. На Івано-Франківщині надходження становили 40 мільйонів гривень, на Закарпатті — 30,42 мільйона гривень. В цілому на ці чотири регіони припадає 63% усіх надходжень туристичного збору в Україні. Що таке туристичний збірТуристичний збір — це місцевий податок, який сплачують люди під час тимчасового проживання в готелях, хостелах, садибах та інших місцях розміщення. Його ставку встановлює місцева влада, а гроші надходять до бюджету громади. Суспільне Рівне в Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | WhаtsАрр | YоuТubе | Fасеbооk | ТіkТоk

11 листопада Степану Чубенку — Герою України з Краматорська — виповнилося б 29 років. Влітку 2014 року 16-річного хлопця захопили та вбили російські бойовики в окупованому селищі поблизу Донецька. Однією з останніх, хто бачив Степана живим, була місцева жителька . Вона випадково опинилася в будинку, де бойовики утримували підлітка, і намагалася переконати їх відпустити хлопця. Згодом саме вона повідомила матері Степана, де бачила її сина. Понад 12 років потому вона досі пам'ятає заплакані блакитні очі хлопця зі зв'язаними руками та ногами. За цей час жінка сама пережила окупацію, кілька вимушених переїздів і знову втратила дім через російські обстріли. До дня народження Степана Чубенка Суспільне Донбас поговорило з пані Надією про її спробу врятувати підлітка, допомогу родині в пошуках сина та життя, яке назавжди змінила російська агресія. «Серед усього цього сидить хлопчик»Горбачево-Михайлівка — невелике селище, яке розташовано за 20 кілометрів на південь від Донецька на березі Кальміусу. Як згадує пані Надія, у липні 2014 року у селищі вже «хазяйнували» проросійські бойовики, а місцеві, через відсутні світла, медикаментів та продуктів у крамницях, вимушені були виживати. «Так склалася, що я вимушено прийшла до бойовиків туди на їхню «малину» — їхню хату. Я прийшла з тим, що немає ані дров, ані хліба, ані світла — нічого. Прийшла говорити: ви прийшли до влади, то що нам робити? І побачила там таку картину, знаєте, як у фільмі «Місце зустрічі змінити не можна». Стоять столи, килимами застелено все, пляшки на столі... І серед усього цього сидить хлопчик. Ручки зв'язані скотчем, ніжки скотчем зв'язані. Сидить в одних трусиках. Очі заплакані. І тільце в нього таке все було налите», — згадує жінка.На питання жінки про хлопця, ватажок бойовиків сміючись сказав: «Вот, відішь, мать, правосєка поймалі!». Тоді згадує: спробувала заступитись за хлопця та попросила відпустити його: «Я кажу: "Слухай, йому ще під цицьку треба. Не бери гріха на душу, відпусти пацана". А він у відповідь "У нас в аеропорту такі снайпери, ще менші за нього"».Жінка зрозуміла, що не зможе переконати бойовиків відпустити хлопця та не стала далі сперечатись з ними, ризикуючи власною родиною та дітьми.Вже за кілька днів вона поїхала до Донецька у справах, і там на автостанції побачила оголошення про розшук підлітка. На фотографії був той самий хлопець, якого вона бачила зв'язаним у будинку бойовиків, а в тексті оголошення — «шукаємо сина» та телефон його мами Сталіни.Повернувшись додому розповіла про побачене старшому синові, і той переконав її зателефонувати.«Я приїхала додому, зі старшим сином переговорила. Він каже: "Мам, дзвони". Ну, я подзвонила їй, розповіла. І дуже просила не говорити, звідки в неї така інформація. От Сталіна молодець, вона по-хитрому все зробила, сказала, що в магазині стояла і чула, як розмовляли між собою жінки. Я вдячна їй, бо нас би постріляли всіх», — розказує Надія.Після, як загадує, вони зі Сталіною ще неодноразово спілкувалися телефоном. Мати продовжувала шукати сина, а Надія намагалась допомогти. Як згадує жінка, бойовики запевняли, що Степана в них немає. Згодом вони пояснювали, що нібито під час обстрілу хлопець утік. «Вони говорять, що його немає. А я кажу: "Неправда, вони брешуть, він там". Вони сказали, що були обстріли, і він утік. Я кажу: "Не було в нас ніяких обстрілів. У нас була тиша, ми всі сиділи спокійно. Їдьте до Гіркіна"», — згадує ті розмови Надія.Згодом вона дізналася, що Степана знайшли мертвим. Каже: бачила й місце, де бойовики закопали тіло хлопця. Безпосередньо самого вбивства не бачила. А про обставини загибелі юнака дізналася вже від його матері. Окупаційний терор: кримські бойовики та кадирівціІсторія Степана Чубенка, не єдина, яку на власні очі бачила пані Надія у 2014 році у рідному селищі.«Там побував і мій син, на тому підвалі. Просто випадково ми його витягли, тому що він місцевий, його багато хто знав. Там був і племінник нашої вчительки української мови. Його теж заставляли іти воювати за них. Він відмовився, йому переламали ногу, зламали руку. Був там у нас місцевий фермер — відмовився їм різати свою скотину на жратву. І вони йому підкинули гранату і били немилосердно. Отакі були скоти», — згадує вона.Тоді влітку 2014 року в Горбачево-Михайлівці базувались бойовики з Криму та Чечні.«Кадирівці тримали в нашому селищі алабая, собаку свого якогось шефа. Так вони говорили: "Щас спустім алабая, заставім етіх плєнних хохлов работать". А полоненими були як раз хлопці з Іловайська», — згадує жінка.До окупації вона працювала в одній з лікарень Донецька, у відділенні реанімації. За її свідченнями, ще навесні 2014 року туди почали привозити проросійських бойовиків.«І туди привозили бойовиків починаючи з весни 2014-го, привозили туди ж і кураторів російських з Єкатеринбургу і тих, що в Слов'янську воювали. Я надивилась там на них на всіх», — згадує жінка.Пані Надія пригадує випадок, коли до будинку її старшого сина, який тримав пасіку, під'їхали озброєні кадирівці, аби запитати дорогу. Побачивши пасіку, один із них почав вимагати мед.«Син як раз працював з бензопилою, поруч стояла пляшка з пальним. І от він їм сказав, що краще спалить вулики, ніж дасть їм меду. Вони пересмикнули автомати, а старший їх зупинив і каже: "О, ти сміливий. Якщо в Україні ще такі є, то, можливо, у вас є шанс". Сіли та й поїхали», — розказує вона. «Ми все покинули. А потім знову довелося тікати»У жовтні 2014 року пані Надія разом зі старшим сином виїхала з окупованої Донеччини. Вони оселилися на Нікопольщині, у Дніпропетровській області. Село, в якому вони оселились, жінка згадує з теплотою.«Гарне село, прийняло нас. Допомогли нам. Несли люди і закрутки, і одяг, і дрова. Все. Спочатку оселилася в старій хаті. Згодом знайшли кращу. Там прожили десять років», — розказує пані Надія.У 2024 році це село армія РФ почала інтенсивно обстрілювати. Жінка згадує, що після руйнування Каховського водосховища та посилення російських атак залишатися там ставало дедалі небезпечніше.«Син приїхав, він зараз ЗСУ служить, і сказав: "Дві години вам на збори, тому що тут буде біда". І знову все. За десять років уже щось придбала, щось надбала. І знову все покинула», — говорить жінка. «Його очі мене переслідували»З того дня, коли наша співрозмовниця вперше побачила Степана Чубенка, минуло понад 12 років. За цей час вона втратила один дім, облаштувала інший, знову залишила майже все нажите та переїхала на нове місце. Пережила окупацію та страх за дітей. Але серед усіх спогадів про 2014 рік, говорить, є один, який не стирається. «Знаєте, уже стільки років минуло, більше десяти. А от очі його я не можу забути. Не можу забути ці блакитні очі. Вони мене якийсь час просто переслідували. І він так на мене дивився, знаєте, от і надія, і розпач в тих очах... Ну що я могла?»За підозрою у вбивстві українські слідчі встановили трьох бойовиків батальйону «Керч» — Юрія Москальова, Вадима Погодіна та Максима Сухомлинова. У 2017 році Торецький міський суд виніс бойовикам у вбивстві (стаття 115 Кримінального кодексу України). Всіх трьох засудили до довічного увʼязнення. Що відомо про Степана Чубенка Степан Чубенко народився в Краматорську, навчався в ЗОШ № 12. З 6 років займався греко-римською боротьбою, був воротарем молодіжної команди ФК «Авангард». У жовтні 2013 року брав участь у марші УПА в місті Київ, також організовував проукраїнські мітинги у Краматорську та акції з протидії проведенню незаконного референдуму під час окупації міста у 2014 році. Наприкінці липня 2014 року Степана Чубенка затримали бойовики «ДНР», коли хлопець повертався з Києва до Краматорська. Хлопця катували та вбили за проукраїнську позицію під Донецьком. За втручання його матері, Сталіни Чубенко, тіло Степана повернули до Краматорська через 3,5 місяці. У серпні 2021 року школу, у якій навчався Степан, назвали на його честь. Це ліцей №12 міста Краматорськ. У грудні 2021 року в Краматорську в Саду Бернацького відкрили пам'ятник Степану Чубенку, якого катували та вбили проросійські окупанти у 2014 році. Відкриття пам'ятника присвятити до Всесвітнього дня футболу. Пам'ятник Степану у повний зріст зроблений із граніту. Посмертно Степана Чубенка було нагороджено державними й недержавними відзнаками: орденом «За мужність» ІІІ ступеня; орденом «Народний Герой України»; медаллю «За жертовність і любов до України»; пам'ятним нагрудним знаком «Кров за Україну». 1 жовтня 2025 року президент України підписав Указ про присвоєння Степану Чубенку звання Героя України та удостоїв його орденом «Золота Зірка». Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm

П'ять французьких біатлоністів гарантували собі участь у ЧС-2027 завдяки особистим медалям на Олімпіаді-2026. Про це повідомляє Nоrdіс Маg з посиланням на правила Французької федерації лижного спорту (FFS).За правилами FFS, путівки на світову першість в естонському Отепяя отримали призери гонок на Олімпійських іграх-2026: Ерік Перро, Кантен Фійон-Майє, Лу Жанмонно, Осеан Мішлон та Жюлія Сімон. Окремою квотою на виступи в спринті може скористатися Жюстін Бреза-Буше як чинна чемпіонка світу в цій гонці. «Відбірковий комітет FFS враховуватиме: результати, отримані на топзмаганнях 2025/2026 та 2026/2027 років, Кубка світу, чемпіонатах світу [або Олімпійських іграх]; здатність обраних спортсменів брати участь у колективних виступах французької команди; стан фізичної підготовки на дату вибору», — йдеться в статті три з правил FFS.На чемпіонаті світу-2027 з біатлону Францію максимально може представляти 11 біатлоністів: шість — у жіночих гонках та п'ять у чоловічих. На Олімпіаді-2026 Франція здобула 12 медалей — два «золота» в чоловічій та жіночій естафетах, а також 10 особистих нагород, які вибороли шість біатлоністів — Сімон, Жанмонно, Мішлон, Перро, Фійон-Майє та Жаклен. Усі особисті медалі Франції на Олімпіаді-2026 Жінки: індивідуальна гонка — Жюлія Сімон («золото»), Лу Жанмонно («срібло»); спринт — Осеан Мішлон («срібло»), Лу Жанмонно («бронза»); масстарт — Осеан Мішлон («золото»), Жюлія Сімон («срібло») Чоловіки: індивідуальна гонка — Ерік Перро («срібло»); спринт — Кантен Фійон-Має («золото»); гонка переслідування — Емільєн Жаклен («бронза»); масстарт — Кантен Фійон-Має («бронза»)Серед призерів Олімпійських ігор-2026, за правилами Французької федерації лижного спорту, Емільєн Жаклен також мав отримати пряму путівку на ЧС-2027, проте він пропускає сезон. Француз зазначав, що натомість змагатиметься у велоспорті. Хто відібрався на ЧС-2027 з біатлону від Франції? Чоловіки: Ерік Перро, Кантен Фійон-Майє Жінки: Лу Жанмонно, Осеан Мішлон, Жюлія Сімон, Жюстін Бреза-Буше* (окрема квота на спринт)ЧС-2027 з біатлону відбудеться в естонському Отепяя. Початок змагань — 13 лютого.Дивіться прямі трансляції гонок чемпіонату світу з біатлону на платформах Суспільне Спорт, місцевих каналах Суспільного.

У Полтаві зранку 11 листопада зафіксували влучання по території приватного підприємства. Внаслідок удару виникла пожежа. Попередньо, травм зазнали троє людей. На іншій локації внаслідок падіння БпЛА пошкоджено приватний будинок.Про це у своєму Теlеgrаm-каналі повідомив начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич.Після влучання армії РФ по території приватного підприємства виникла пожежа. Станом на 11:14 відомо про трьох травмованих. Як стало відомо об 11:47, травм зазнали троє чоловіків. Один із них у стані середньої тяжкості, двоє — у тяжкому стані. Усіх доправили до медичних закладів та надають необхідну допомогу.Також російський БпЛА впав на ще одній локації у Полтаві. За попередньою інформацією, пошкоджень зазнав приватний будинок.Як повідомила у своєму Теlеgrаm-каналі секретар Полтавської міськради Катерина Ямщикова, зазнали руйнувань будинки в житловому секторі. Зокрема, пошкоджені вікна, двері та дахи. Станом на 11:54 до оперативних служб надійшли заявки з двох адрес. На місця направили фахівців для обстеження.Інформацію щодо наслідків російської атаки уточнюють.О 10:01 Повітряні сили ЗСУ повідомили про рух групи реактивних безпілотників із Харківщини в напрямку Полтави. О 10:08 попередили про реактивний БпЛА, який прямував до Полтави зі сходу, а о 10:13 — про «Бандеролі» в напрямку міста. Після цього у місті було чути вибухи. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр

Сьогодні, 11 листопада, російські війська атакували Запоріжжя . Внаслідок удару по вантажівці поблизу житлового будинку поранено 52-річну жінку. Також військові РФ атакували житлову забудову міста. Поранень дістала 62-річна жінка.Пошкоджено дах, фасад і балкони будинку та вікна сусіднього гуртожитку. Ще росіяни атакували об'єкт інфраструктури міста. Поранено трьох чоловіків віком 36, 42 та 55 років.Російські війська атакували Запоріжжя. Внаслідок удару по вантажівці поблизу житлового будинку поранено 52-річну жінку, повідомив т.в.о. очільника ОВА Михайло Семікін. Підписуйтеся, дивіться та читайте головні новини Запорізької області на наших платформах: Теlеgrаm | Іnstаgrаm | Vіbеr | WhаtsАрр | Fасеbооk | YоutubеВійськові РФ атакували житлову забудову міста. Попередньо, без постраждалих, повідомила секретар міської ради Регіна Харченко. За уточненими даними, через атаку РФ по багаоповерхівці поранень дістала 62-річна жінка.Пошкоджено дах, фасад і балкони будинку та вікна сусіднього гуртожитку, повідомив т.в.о. очільника ОВА Михайло Семікін. Також росіяни атакували об'єкт інфраструктури міста. Поранено трьох чоловіків віком 36, 42 та 55 років.

Сльози радості, обійми, українські прапори — чотири роки тому, 11 листопада 2022 року, Сили оборони України звільнили Херсон від російської окупації. Місцем зустрічі містян і українських військовослужбовців тоді стала площа Свободи. Минуло чотири роки. Херсонці, які зустріли цей день у місті, розповіли Суспільному, що пам'ятають і як змінилося їхнє життя. Повний матеріал читайте і дивіться тут .

Під час повітряної тривоги у Сумах водії громадського транспорту мають зупиняти авто і пропонувати пасажирам пройти до укриття. Якщо ж частина пасажирів готова їхати далі — водій може продовжити рух, з огляду на безпекову ситуацію. Такі рекомендації отримали перевізники Сум від Управління муніципальної безпеки, йдеться у відповіді на запит Суспільного. Як на практиці діють водії та пасажири в обласному центрі — у матеріалі.Протягом жовтня у Сумах повітряна тривога тривала 74% всього часу. Такі дані наводить ресурс Аlеrts , який аналізує повітряні тривоги. Загалом Суми на 5 місці за часом тривог після Краматорська, Нікополя, Запоріжжя та Чернігова.У цей час комунальний і приватний транспорт продовжує працювати. Управління транспорту Сумської міськради видало рекомендації щодо дій водіїв у разі обстрілу міста. Ними, зокрема, регламентуються зупинка та висадка пасажирів і продовження руху з огляду на безпекову ситуацію.Під час повітряної тривоги у місті пасажири чекають транспорт на зупинках. Пані Олена говорить: одна з атак КАБів на місто застала її під час поїздки. «На Курській, коли летіли КАБи, перший — ми не встигли втекти, звичайно. Просто залишились на місцях. А потім наступні я вже побігла в "Аврору", вниз — там заховалася». «Було буквально тиждень тому, коли на Василівку приліт був. Тролейбус — я в "двійці" їхав — здригнуло. Укриття. Але де тролейбусу на маршруті знайти укриття? Це підземний перехід біля "Хімпрому", а більше немає ніде», — каже Віктор. «Не було такої ситуації, не було. Кореспондент: — Жодної? — Жодної, слава Богу», — каже пані Ольга. «У громадському транспорті не заставав. Що робити? Ну не знаю — виходити, десь ховатися за будівлю», — говорить Ігор. «Слава Богу, не доводилось бувати. Не знаю, мабуть розгубилась би», — ділиться Жанна.У рекомендаціях, які надали на запит Суспільного в Управлінні транспорту міста, йдеться, зокрема, про те, що водій, щойно почує сигнал тривоги або почує чи побачить вибухи, має зупинитись та повідомити пасажирів про загрозу. Після висадки пасажирів, які вирішили залишити транспорт, водії за згодою пасажирів, які залишились, можуть ухвалити рішення про продовження руху з огляду на безпекову ситуацію. Якщо ж і водій перейшов до укриття, після відбою він зобов'язаний почекати пасажирів протягом 5–10 хвилин, і вони не мають сплачувати вдруге за проїзд. У разі загрози КАБів водій має їхати до найближчої зупинки з укриттям, де діє залежно від ситуації. Про це розповіли Суспільному в Сумській асоціації перевізників. «Наразі ми чекаємо алгоритм дій від Управління муніципальної безпеки», — додали.Володимир працює водієм на сумських маршрутках три десятки років. Отриманих інструкцій, говорить, дотримується. «Як червона тривога, то зупиняюся, висаджую. Така вказівка була, тому виконуємо». «За правилами, ми зупиняємося, повинні зупинитися до найближчого укриття. Мобільного чи стаціонарного. Он мапа у нас є. Штрих-код. Але пасажири зазвичай ставлять запитання: "Чому зупиняємося? Треба їхати вперед"», — говорить водій Євген.Мають висаджувати пасажирів під час оголошення червоного рівня небезпеки (це ракетна небезпека або масована дронова атака), розповідає пані Ірина, яка кермує тролейбусами понад 30 років. «Якщо червоний рівень, то ми висаджуємо усіх пасажирів. Кажемо, де є найближче укриття, "пройдіть в найближче укриття". Самі також — зачиняємо машину, забираємо гроші і виходимо з тролейбуса. Знімаємо штанги, все під бордюркою».Утім, додає пані Ірина, не завжди пасажири виходять з транспорту. «Питаємо у пасажирів: "Їдемо? Чи пропонуємо вийти у бомбосховище". Але у більшості випадків ніхто не виходить із пасажирів, пасажири їдуть».Під час повітряних тривог, говорить прессекретарка «Електроавтотрансу» Марина Вакулішина, через вимушені зупинки розклад руху тролейбусів та автобусів може змінюватись. «Особливо під час червоного рівня загрози, коли існує небезпека застосування КАБів, переважно зупиняються біля найближчого укриття або сховища до моменту відбою загрози. Вони попереджають пасажирів про небезпеку і пропонують пройти до найближчого укриття. Такі періоди дуже часто відбуваються порушення графіків руху, затримки невеликі. Тому ми дуже просимо з розумінням ставитися до таких ситуацій». Читайте Суспільне у Теlеgrаm та WhаtsАрр Дивіться нас у YоuТubе та ТіkТоk Долучайтесь до нашої спільноти у Vіbеr та Fасеbооk Підписуйтеся на наш Іnstаgrаm та Тhrеаds Додайте Суспільне Суми в обрані теми, щоб читати нас у Gооglе Новинах

Чемпіонка двох останніх Олімпіад Татьяна Сміт оголосила про зміну спортивного громадянства: замість Південної Африки виступатиме у складі Нідерландів. Про це вона повідомила у відеозверненні на своїй сторінці в Іnstаgrаm.Причину такого рішення Сміт пояснила «фінансовими та практичними труднощами», які, за її словами, ускладнюють продовження кар'єри в плаванні. Водночас вона наголосила, що зрозуміє, якщо хтось «не зрозуміє чи не погодиться» з її рішенням.Змінити спортивне громадянство Сміт змогла завдяки тому, що має два паспорти: південноафриканський та нідерландський. Батьки плавчині народилися у Нідерландах, тоді як сама Сміт — у Південній Африці. Перед тим як вийти заміж, 29-річна Сміт виступала під дівочим прізвищем Схунмакер. «Представляти Південну Африку на Олімпійських іграх було моєю найбільшою дитячою мрією. Те, що ця мрія здійснилася і я виборола чотири олімпійські медалі, — це те, чим я завжди дорожитиму. І ПАР, і Нідерланди завжди були частиною того, ким я є. Я глибоко вдячна південноафриканській спільноті плавання, усім моїм тренерам і кожному південноафриканцю, який уболівав за мене. Ця вдячність ніколи не зміниться», — сказала Сміт.«Обидві країни є частиною того, ким я є. Але з віком мрії можуть змінюватися», — додала плавчиня.Сміт також додала, що спортсменам потрібна система, у якій вони можуть процвітати, а не просто «виживати», натякнувши, що надалі, представляючи Нідерланди, матиме «кращу підтримку для досягнення високих результатів». При цьому плавчиня наголосила, що продовжить тренуватися в ПАР.Wоrld Аquаtісs, керівна міжнародна федерація у водних видах спорту, дала дозвіл Сміт змагатися у складі збірної Нідерландів. Після Ігор у Парижі плавчиня оголосила про завершення спортивної кар'єри, проте через два місяці після того заявила про повернення з метою виступу на наступній Олімпіаді-2028. Що треба знати про Татьяну Сміт? Є 4-разовою медалісткою Олімпійських ігор. Золоті медалі Сміт виборола на 200-метрівці брасом на Іграх у Токіо, а вже на Олімпіаді у Парижі стала чемпіонкою на 100-метрівці брасом. З чотирма медалями (і двома золотими) Сміт є найуспішнішою спортсменкою в історії ПАР на Олімпійських іграх. Чотири нагороди також здобув плавець Чад де Кло, проте, на відміну від Сміт, в його доробку лише одне «золото». Також Сміт має на рахунку три медалі чемпіонатів світу з плавання, одна з яких — на 200-метрівці брасом у 2023 році — є золотою.

У листопаді 2026 року стало відомо про загибель українських захисників з Харківщини . Про смерть військовослужбовців офіційно повідомили громади чи університети. Список не є вичерпним.Житель Сахновщинської громади Сергій Мерзлікін загинув 17 січня 2026 року під час виконання бойового завдання у районі Дронівки Бахмутського району Донеччини, повідомили на сторінці громади в соціальній мережі Fасеbооk.Він проходив службу на посаді навідника аеромобільного батальйону.Полеглого військового поховали 2 листопада у селі Бондарівці. Йому було 33 роки.Солдат 1-го окремого штурмового полку ЗСУ Сергій Кіріченко помер у лікарні в Кропивницькому під час лікування після отриманого поранення, повідомив начальник Дергачівської МВА Вячеслав Задоренко.Сергій Кіріченко народився у селищі Відродженівському Золочівської громади, але з дитинства проживав та навчався у Дергачах. Він закінчив місцевий ліцей №2, а після — навчався у Чугуєво-Бабчанському лісному технікумі, де опанував спеціальність зварювальника.«Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років, під час війни в Нагірному Карабасі, Сергій Кіріченко проходив військову службу в прикордонних військах у Гадрутській військовій частині. У навчальному підрозділі він додатково опанував кухарську справу, яка стала його захопленням та однією з особливих здібностей», — йдеться у повідомленні.Сергій Кіріченко приєднався до 1-го окремого штурмового полку імені Дмитра Коцюбайла у травні 2025 року. Під час стрілецького бою з росіянами поблизу Рівнопілля Запорізької області військовий зазнав поранень — його евакуювали до одного з медзакладів у Кропивницькому. Лікарі робили все можливе, однак врятувати Сергія не вдалося — він помер від ускладнень, спричинених пораненням.Начальник МВА Задоренко додав, що Сергій Кіріченко полюбляв грати в лото, шахи, нарди. Також він брав участь у зйомках кількох фільмів, ток-шоу, любив читати, співати та готувати.Полеглого захисника поховали на Алеї слави у Дергачах. На момент смерті йому було 55 років. У Сергія залишилися мати, сестра, племінники та їхні сім'ї.50-річний сержант Олександр Полешко загинув 29 жовтня 2026 року в клінічній лікарні міста Києва, повідомили в Лозівскій громаді.Захисник народивя у селі Смирнівці Лозівкого району.Після закінчення школи пройшов строкову військову службу у лавах ЗСУ. Згодом вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ.«Понад 25 років він віддав службі в Лозівському районному відділі поліції. Розпочинав свій професійний шлях у патрульно-постовій службі, стояв на варті громадського порядку, а завершив багаторічну службу на посаді чергового. За ці роки було чимало непростих змін, безсонних ночей, відповідальних рішень і викликів. Але Олександр залишався вірним обраній справі до останнього дня своєї служби», — пишуть у громаді. Після виходу на пенсію Олександр мріяв про просте людське щастя — більше часу проводити з родиною, радіти кожному дню поруч із найдорожчими людьми. Адже сім'я була для нього цілим світом. Дружину, синів, рідних він любив безмежно й заради них був готовий на все. Хотів жити, бачити, як дорослішають діти, радіти їхнім успіхам, бути поруч, оберігати та підтримувати.Та повномасштабне російське вторгнення у 2022 році зруйнувало мирні плани мільйонів українських родин.Олександр Полешко добровільно став до лав захисників України. Спочатку проходив службу у 93-ій окремій механізованій бригаді «Холодний Яр», був головним сержантом першого стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти першого стрілецького батальйону. Потім обіймав посаду водія-сапера відділення механізованих мостів інженерно-дорожнього взводу інженерно-дорожньої роти військової частини А4749.«Він мужньо та самовіддано виконував свій військовий обов'язок, залишаючись вірним військовій присязі та Україні. Та війна залишає страшні рани, які не завжди видно зовні й не завжди вдається подолати навіть найсильнішим», — йдеться у повідомленні.У захисника залишилися дружина, двоє синів, батько та сестра. Олександре, ти все життя захищав людей — спочатку на службі в поліції, а згодом зі зброєю в руках, боронячи Україну від ворога. Ти не шукав слави, не вимагав вдячності, ти просто робив те, що вважав своїм обов'язком.Микола Березін з селища Веселого загинув 8 червня 2024 року поблизу Кліщіївки на Донеччині під час виконання бойового завдання, повідомили в Савинській СВА. Захиснику було 45 років.У березні 2024 року Микола Березін став до лав Збройних Сил України, служив навідником механізованого відділення 22-ї окремої механізованої Миколаївської бригади.2 листопада 2026 року громада попрощалась із захисником, поховали його в рідному селищі.Солдат Ігор Нечепоренко помер 27 жовтня 2026 року у Військово-медичному клінічному центрі Північного регіону, повідомили в Люботинській міськраді. Захиснику було 36 років.30 липня 2026 року Ігоря Нечепоренка мобілізували. Він проходив службу на посаді марксмена 2-го механізованого відділення 3-го механізованого батальйону.«Ще одне молоде життя обірвалося надто рано… Ще одна родина зазнала непоправної втрати, ще одне ім'я назавжди залишиться у пам'яті нашої громади. Жорстока війна продовжує приносити біль і горе на українську землю, забираючи у родин найдорожчих людей, руйнуючи мрії та залишаючи незагойні рани в серцях», — пишуть у міськраді.Віктор Александров загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Зелене Поле Донецької області 2 квітня 2025 року та вважався зниклим безвісти, повідомили в Краснокутській громаді. Захиснику на момент загибелі було 53 роки.«Надія виявилася марною… Довге чекання, молитви й віра в те, що Віктор повернеться живим, — усе це тепер змінилося невимовним болем. За результатами експертизи ДНК офіційно підтверджена загибель», — пишуть у міськраді.Військовослужбовець Олексій Попов зі Слобожанської громади загинув 29 жовтня 2026 року, повідомили в міськраді.Захиснику було 43 роки. Він народився 30 березня 1983 року.Роман Курбанов загинув 13 квітня 2024 року поблизу села Водяного Покровського району Донеччини під час виконання військового обов'язку, повідомили в Богодухівській міськраді. Захиснику було 42 роки.«Його життєва історія починалася в селищі Гути, де він народився, зростав, ходив до школи. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Згодом працював у Харкові, будував своє життя, мав плани й мрії. Ті, хто знав Романа, пам'ятають його добрим, тихим і спокійним чоловіком. Не з тих, хто багато говорить, але з тих, чию присутність цінують», — пишуть у міськраді.У квітні 2022 року Роман став до лав Збройних Сил України.«Роман вважався зниклим безвісти. Його чекали. На нього сподівалися. Особливо чекала мама, для якої син залишався найдорожчою людиною. Довгі місяці вона молилася і жила надією, що ще побачить його, зможе обійняти, почути рідний голос. На жаль, очікування не принесло омріяної звістки про повернення», — йдеться у повідомленні.Сергій Прищепо загинув 15 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання у Куп'янську Харківської області, повідомили в Чугуївській міськраді. Захиснику був 41 рік.«Сергій народився у 1984 році в Південному Казахстані. На початку 1990-х років його родина переїхала до України. Більшу частину свого життя Сергій прожив у Чугуєві. Тут він здобув середню освіту, опанував кілька спеціальностей, працював у різних сферах, будував своє життя та мав плани на майбутнє», — пишуть у міськраді.14 червня 2025 року захисник став до лав ЗСУ. Військову службу проходив за контрактом у складі 127-ї окремої важкої механізованої Харківської бригади на посаді головного сержанта — командира 1-го кулеметного відділення 2-го кулеметного взводу стрілецької спеціалізованої роти «Шквал».«Понад рік рідні жили надією, чекали на звістку від Сергія, сподівалися почути його голос і знову побачити. Та болісне очікування завершилося наприкінці жовтня 2026 року, коли родина отримала офіційне сповіщення про його загибель», — йдеться у повідомленні.

У Лозовій російські війська пошкодили філію Харківського державного автомобільно-дорожнього коледжу. Люди не зазнали поранень.Про це 11 листопада повідомив міський голова Сергій Зеленський.За його даними, будівля Лозівської філії коледжу зазнає пошкоджень невперше.«Через збройну агресію росії знову пошкоджено будівлю Лозівської філії ХАДФК. Вже втретє з початку повномасштабного вторгнення. Уточнюємо остаточний масштаб завданої шкоди. Заклад розташований серед житлових мікрорайонів — довкола купа багатоповерхівок. Найближче до місця влучання розташований прихисток для вимушених переселенців», — зазначив Зеленський.За результатами попереднього обстеження, в квартирах людей вибило понад 80 вікон, ще стільки ж великих віконних блоків — у філії, повідомив міський голова.Він каже, що за медичною допомогою ніхто не звертався. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе