Суспільне - we.ua

Суспільне

we:@suspilne.media
59.5 thous. of news
Суспільне on suspilne.media
У Тернополі відкрили виставку «Історія білоруського спротиву»
У Тернополі відкрили виставку «Історія білоруського спротиву». В експозиції представили банери, на яких розповідають про понад 30 років боротьби білоруського народу проти диктатури та посилення впливу Росії, починаючи з 1996 року.Про це Суспільному розповів голова громадської організації «Білоруська спільнота України» Олексій Францкевич.За його словами, окрему увагу приділили подіям після повномасштабного вторгнення в Україну.Зокрема, розмістили плакати із зображеннями білоруських добровольців, які долучилися до захисту України. Виставку вже представили в Києві, Львові, Рівному та Луцьку.«Будемо в інших містах також розповідати про різницю між лукашистами і білорусами. Це дуже важливо, бо між нашими державами — понад тисяча кілометрів спільного кордону.Ми всі чітко пам'ятаємо, звідки у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, і нам дуже важливо донести різницю між білорусами і лукашистами, тому ми тут зараз робимо цю справу. Останні плакати — це портрети білоруських героїв, які віддали своє життя тут, в Україні, у боротьбі проти російської агресії», — говорить голова ГО «Білоруська спільнота України» Олексій Францкевич.Військовослужбовець із позивним «Максим» зараз служить у лавах Збройних сил України. Чоловік розповів, що став на захист України на початку повномасштабного вторгнення.«Український народ буде дуже добре розвиватися після війни. Незважаючи на всі труднощі, Україна стане регіональним лідером. А оскільки в білорусів немає ближчого народу, ніж українці, я не використовую словосполучення "братський народ", бо воно має негативний контекст. Не такий страшний чорт, як його малюють, — йому можна дати раду власними силами».Відвідати виставку прийшов представник благодійного фонду «Пам'ять і любов» Олександр Плевачук.«Я пишаюся тим, що до нас приїжджають такі люди — білоруси — і проводять такі виставки. Вони намагаються донести інформацію про системну боротьбу, яка триває в Білорусі, щоб люди не робили таких самих помилок. Вони показують тих героїв, які допомагають нам захищати нашу неньку Україну».За словами завідувачки відділу російсько-української війни Музею національно-визвольної боротьби Уляни Чепіль, виставка триватиме до 4 грудня.
Суспільне on suspilne.media
Данія вислала російського дипломата через замах на українця
20 листопада Данія ухвалила рішення вислати військового аташе при посольстві Росії у країні через невдалий замах на українця.Про це повідомляє данське видання DR.За даними видання, члени забороненого у Данії угруповання «Лойал то Фаміліа» (LТF) допомагали планувати невдалий замах на громадянина України та США в Данії у вересні, здійснений Росією.Мішенню замаху був американо-український репер зі сценічним псевдонімом Кyіvstоnеr.Правоохоронні органи Данії провели розслідування та вважають росіян у посольстві причетними до цього замаху. «Найрішучіша відповідь, яку Данія може дати, — це не потиснути один одному руки та підтримати Україну. Ми маємо намір продовжувати це робити», — прокоментував висилку російського військового аташе міністр закордонних справ Ларс Лекке Расмуссен.Глава МЗС Данії також повідомив, що посла Росії в Данії викликали на допит до МЗС країни через невдалий замах на Кyіvstоnеr.Російський військовий аташе має 7 днів, аби покинути Данію.
Суспільне on suspilne.media
«Щоб дітей наших не забули»: у селі на Чернігівщині відкрили «Алею героїв» із портретами загиблих воїнів
«Алею героїв» на честь загиблих у російсько-українській війні односельців відкрили в селі Велике Устя на Чернігівщині . Нині там сім портретів полеглих військових.На «Алеї героїв» портрети загиблих воїнів з сіл Задесенського старостинського округу. Перший портрет Сергія Супруна. «Він пройшов і Ірпінь, і Бучу. Бачив усе те пекло, що робили рашисти перший рік, як катували людей. Як з погреба витягли трьох діток – 14, 12 і 10, а в нього вдома такі. Закатовані дітки ті. І з ними комбат (був, як витягували), то одразу посивів той комбат. Після того, казав син, вже нічого не боялися, бачили, що роблять, то не щадили теж», — розповіла мати загиблого Надія Супрун.ЇЇ син пішов захищати Україну в перший день російського повномасштабного вторгнення. «У нас вдома ще залишалося два сини. Він сказав, що піде він. Сказав, що він старший і повинен піти».Без батька залишилися діти, розповідає жінка. «Троє донечок: Аня, Віка, Вероніка. Він так пишався, він сам їх назвав — дружина сказала, щоб сам їх називав, бо він же батько. Любив дуже їх. Батько був від Бога. Дуже поважав своїх донечок і нас, він ніколи гидкого слова не сказав. Хлопці говорять, що він був дуже сміливим. Я колись питала сина по телефону, який у нього позивний, бо бачила ж в інтернеті, що позивні у хлопців. Він каже: "Воїн". Запитала, чи сам він такий обрав. Він сказав, що це його друзі так назвали».Портрети загиблих під час російсько-української війни українських військових встановили поряд з пам'ятником загиблим у роки Другої світової. Гроші на «Алею героїв» збирали звідусіль, розповідає староста Леонід Ляшик. «Вирішили зробити комплекс на цьому місці. Багато аграріїв пішли назустріч, і селищна рада, і місцеві жителі: хто саджав, квіти приносив, хто допомагав фізично тут. Бо старий пам'ятник Другої світової — ми зробили повну реконструкцію».Надія Супрун каже, добре, що алея поряд з дорогою — так хлопців будуть бачити і згадувати частіше. «Тут є і батьки, і сини, і ще неодружені хлопчики, яким майбутнє було б, якби не ця війна клята забрала все майбутнє. Вони їдуть і думають: дітей наших не забули, що вони віддали життя за всіх, як кажуть, за весь український народ».В Сосницькій громаді такі «Алеї героїв» встановлюють у кожному старостаті, каже голова Сосницької громади Андрій Портний. «Станом на зараз у нас 97 загиблих, велика кількість зниклих безвісти. На жаль, такі страшні цифри для невеличкої громади на Чернігівщині. Будемо відкривати сім банерів нашим загиблим воїнам безпосередньо в Сосниці — в центрі громади». Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .
Суспільне on suspilne.media
«Це - велике щастя для всіх»: у Біликах Миргородської ТГ зустріли звільненого військовополоненого
Воїн Роман Нечипоренко повернувся в рідне село після понад чотирьох років у російському полоні . Сталося це під час останнього обміну 23 жовтня. Чоловіка в РФ засудили до майже 18 років позбавлення волі.Про це чоловік розповів Суспільному. У полоні був майже чотири з половиною роки43-річний Роман Нечипоренко в неволі був майже чотири з половиною роки. Повномасштабне вторгнення Роман зустрів у Маріуполі. На «Азовсталі» чоловік провів 86 днів, після чого отримали команду здатися в полон, розповіла дружина звільненого Наталія Нечипоренко. Вона з дітьми через місяць переїхала на Полтавщину в село, звідки родом.«У нас вийшло 4 роки і 5 місяців. Довго я чекала. І тут ця звістка несподівано. Прийшла додому, а мені кажуть: «Іде гуманітарний обмін». А потім зателефонували із СБУ, сказали, що вашого рідного обміняли, чекайте на дзвінок, Координаційний штаб це повідомив, всі служби повідомили, частина повідомила. І я чекала вже на його дзвінок. І пролунав дзвінок ввечері . «Привіт, кохана, я дуже чекав цього моменту». Це було не дуже довго», - розповіла дружина звільненого полоненого Наталія Нечипоренко. Як близькі зустрічали звільненого з полону воїнаУ Романа з дружиною двоє дітей: 20-річна донька та 12-річний син. За словами Наталії, молодший дуже емоційно переживав розлуку з батьком, часто плакав, на кожне свято просив замість подарунка – повернути батька.«Приїхав зі школи, у мене в гостях була бабуся. І мама мені розповіла дуже таку радісну новину те, що мій тато повернувся з полону. Я був дуже радий», — син звільненого полоненого Данило Нечипоренко.«Тримала його надія, що побачимося. Тримала думка про дітей, про сім'ю. Отак він витримав це все», — зазначила дружина звільненого полоненого Наталія Нечипоренко.Зустрічала воїна і Ніна Регеда, яка нині чекає на звістку про свого сина, з ним втратила зв'язок у серпні 2024-го року.«Прийшла зустріти нашого Героя, який повертається додому. Це — велике щастя для всіх. Але я теж чекаю, я не можу. Я чекаю і знаю, що і його дочекаюся, якби важко нам не було», — розповіла односельчанка Ніна Регеда.Доки Роман Нечипоренко був у полоні, його дружина купила хату. За словами чоловіка, у неволі вони часто ділилися з побратимами мріями та планами. Саме так Наталія дізналася про бажання чоловіка від раніше звільнених, з якими спілкувалася.«Кажуть, що от хотів би там і там, купити десь ближче біля річки, от дружина й вибрала. Так, здійснила мою мрію і купила будинок біля річки», — поділився звільнений полонений Роман Нечипоренко. Що звільнений полонений Роман Нечипоренко згадує про неволю та які його подальші планиЗа словами Романа Нечипоренка, для нього в полоні була найважчою невідомість. Спершу чоловік був у Оленівці, далі в Горлівці, звідти — Торез, Алтайський край і, зрештою, у Вязьмі, де й засудили Романа до 18 років позбавлення волі.«Відправили в республіку Бурятія, місто Улан-Уде. Звідти мене вже обміняли. Все ж таки не знати, що взагалі відбувається в нашій країні. Так як у нас зовсім не було ніякої інформації. Зовсім. Нас у вакуум «завантажили». Це було дуже складно», — повідомив звільнений полонений Роман Нечипоренко.Про обмін Роман дізнався за добу. За його словами за час перебування в полоні були і фізичні, і моральні знущання. Тримали їх у камерах від двох до шести людей. Коли полонені хворіли, їх не лікували.«Нам відразу сказали вас лікувати тут ніхто не збирається, але й померти не дадуть. На цьому було все зрозуміло. Були і травми. Рубці залишилися від знущань і катувань», — додав звільнений полонений Роман Нечипоренко.Після звільнення з полону Роман ще не вирішив чим планує займатися. До війни та вже на службі чоловік був водієм. Привозив продукти, ліки, транспортував поранених. Перший час вдома хоче повністю присвятити родині. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр
Суспільне on suspilne.media
Подарунки, про які мріють діти: у Чернігові стартувала акція «Долоньки тепла»
У Чернігові 20 листопада стартувала благодійна акція «Долоньки тепла». Організатори збирають донати, щоб привітати з Днем святого Миколая дітей загиблих захисників та захисниць України, тих, чиї батьки перебувають у полоні або зникли безвісти, а також дітей ветеранів.Благодійну акцію «Долоньки тепла» для дітей військовослужбовців з Чернігова організовують вже втретє, каже один з організаторів Антоній Панасенко. «Для діток найменшої категорії буде солодкий подарунок і обов'язково іграшка. Частину діток ми обдзвонили вже, їх привітають ветерани разом із дівчатками нашими. Привітають адресно. Ми поїдемо додому. А частина діток побажала прийти на свято у ветеранський простір і отримати подарунки тут».На звороті кожної долоньки — дитяче побажання та QR-код для благодійного внеску. Такі картки планують розмістити в торговельних центрах та кав'ярнях міста. «Ми хочемо закликати, що немає чужих дітей. Долучайтеся до цієї акції. Кожна гривня — це подаруночок для наших діток. Ми збираємо на їхню мрію, на бажання, їхнє свято», — каже в.о. директорки ГО «Ветеранська спільнота України "Серцевір"» Ольга Островідова .Для найстарших дітей планують підготувати подарункові сертифікати, для молодших — іграшки та солодощі . Стати учасником можна за Gооglе-формою, яка є у соцмережах Ветеранського простору «Серцевір»«Долучитися можуть родини ветеранів, ветеранок, сім'ї ветеранів, ті сім'ї, які очікують наразі на звістку, а також сім'ї загиблих та зниклих безвісти, а також полонених наших захисників». Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Теlеgrаm , Fасеbооk , Vіbеr , YоuТubе , WhаtsАрр , ТіkТоk .
Суспільне on suspilne.media
«Кожному треба вклонитися»: у селі на Вінниччині відкрили Алею Героїв із портретами загиблих й безвісти зниклих бійців
20 листопада у селі Жабокрич Крижопільської громади на Вінниччині відкрили Алею Героїв. На центральній площі розмістили портрети восьми полеглих військовослужбовців та шістьох безвісти зниклих.Про це Суспільному розповіла староста Жабокрицького старостинського округу Галина Швець.За її словами, алею облаштували, щоб вшанувати пам'ять загиблих захисників та нагадувати про їхній подвиг. «У нашому селі загинуло вісім хлопців, дорогих хлопців. Також є безвісти зниклих шестеро і, на жаль, ще є сьомий, але його статус поки не підтверджено. Алея повинна була бути в цьому селі, тому що загинули дуже дорогі люди. Ми повинні пам'ятати їхній подвиг, бо вони наші захисники. Відкриваємо її напередодні Дня Гідності та Свободи. Хлопці були гідні, боролися за нашу свободу», — сказала Галина Швець.До облаштування алеї долучилися Крижопільська селищна рада, комунальне підприємство «Крижопільський благоустрій», місцеві жителі, соціальні працівники та вчителі. Селищна рада виділила кошти на рамки та банери, комунальники допомогли з установкою, а жителі села — з розміткою та монтажем.На Алеї Героїв розмістили портрети полеглих військовослужбовців: Мельниченка Дмитра Вікторовича Очеретнюка Олега Миколайовича Княжчука Анатолія Олександровича Карбивничого Михайла Васильовича Давискиби Віталія Григоровича Кучмаренка Василя Миколайовича Сухорученкова Дмитра Вікторовича Юшка Дмитра Сергійовича.Також на алеї встановили портрети шістьох безвісти зниклих військових: Литвиненка Анатолія Миколайовича Смішного Віктора Анатолійовича Дудка Олександра Володимировича Щатка Євгена Олеговича Кравця Віктора Олександровича Дедескула Олександра Анатолійовича.Жителька Жабокрича Мотрук Тетяна розповіла нам, що прийшла на відкриття, щоб підтримати родини військових. За словами жінки, усіх захисників вважає рідними. «Вони нам всі рідні, чужих воїнів не буває. Всі вони для нас болячі, дорогі, всі діти — це наші захисники, титани. Завдяки цим хлопцям ми можемо вільно жити, співати, просто спокійно спати. Це правильно, що відкривають алеї і в селах», — сказала Тетяна Матрук.На відкриття Алеї Героїв приїхав житель села Соколівка Олександр Тимошенко. На алеї розмістили портрет його зятя — Дмитра Юшка із позивним «Контра», який загинув 4 травня 2024 року.За словами Олександра Тимошенка, Дмитро був спокійним, ніколи не підвищував голосу на дружину чи дітей. До війська долучився ще під час АТО, а після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист України. «Я прийшов сюди на цю Алею Слави, щоб пом'янути свого зятя, Юшка Дмитра Сергійовича, який загинув 4 травня 2024 року. Хочу підтримати всіх батьків, братів, сестер, чиї діти, чоловіки загинули... Він в той останній день виходив на зв'язок... Він одразу воював ще в АТО, а потім у перші дні війни його призвали, і він пішов воювати, доки не загинув», — розповів Олександр Тимошенко.Дмитро Юшко народився 11 травня 1982 року в селі Ставкове Березівського району Одеської області. Після строкової служби навчався в школі Міністерства внутрішніх справ в Одесі, працював охоронцем банку. Згодом переїхав до Жабокрича.У 2015 році долучився до захисту України в зоні АТО та ООС, де служив два роки. 24 лютого 2022 року знову став на захист Батьківщини. Служив у військовій частині А4640, 25 окремому штурмовому батальйоні — на посаді стрільця-помічника гранатометника.4 травня 2024 року Дмитро Юшко загинув під час бойових дій поблизу Бердичів Покровського району Донецької області, розповів тесть.Мати Дмитра, Людмила, розповіла, що востаннє говорила із сином 27 квітня, перед його виходом на бойове завдання. За словами жінки, той запевняв, що все добре, і не скаржився на труднощі. «27 квітня перед останнім виходом він ще говорив зі мною. Казав, що все добре. Я останній раз чула його голосок. Ніколи не жалівся, що йому було погано: "Мамо, все добре, все добре". Я тільки казала: "Синочок, бережи себе". Скільки він хлопців спас, скільки допомагав, виводив своїх хлопців, жалів їх. Один вихід — і все обірвалося», — розповіла Людмила.За її словами, син два з половиною роки він вважався безвісти зниклим. «Я не вірю, що його немає, і вірити не буду. Завжди буде для мене живий синочок мій дорогий, моя пташечка, моє сонечко», — сказала мати полеглого Дмитра Юшка.Також на відкриття прийшла мати загиблого військовослужбовця Дмитра Сухорученкова із позивним «Сухарь» — Галина. Її син народився 6 листопада 1989 року в Ризі, а у 1993 році родина переїхала до Жабокрича.За словами Галини, востаннє вона спілкувалася із сином 14 вересня 2025 року. Тоді він повідомив, що перебуває на Донбасі. Після цього зв'язок із ним зник, сказала жінка. «Останній зв'язок із ним був 14 вересня. "Мамо, я на Донбасі" — це останні слова, які я від нього чула. Після того більше ніякого зв'язку не було. Шукали ми з дочкою пів року, він був безвісти зниклий. Потім мені подзвонили і сказали, що зійшлися ДНК — моє і дочки. До останнього не вірила, думала, що все-таки він знайдеться. 6 березня мені привезли сина додому в цинковому гробі. 8 березня весь Жабокрич хоронив його», — розповіла Галина.Дмитро Сухорученков навчався у Жабокрицькій школі, яку закінчив у 2007 році. Після цього переїхав до Києва, де працював.23 травня 2025 року його призвали до лав Збройних сил України. Після навчання служив у 92 окремій штурмовій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка, на посаді навідника штурмового відділення.19 вересня 2025 року Дмитро Сухорученков загинув поблизу населеного пункту Новий Донбас Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. 8 березня 2026 року його поховали у Жабокричі.Жителька села Галина Добровольська також прийшла на відкриття Алеї Героїв. Вона розповіла, що знала усіх військових, портрети яких розмістили на алеї, адже працювала техпрацівницею у місцевій школі. «Усі рідні, всі дорогі, всіх жалко, всіх їх знаєш, на кого не подивишся. Слава Богу, що Бог поміг і маємо теж цю Алею Слави, що ми прийшли і можемо подивитися та кожному вклонитися. Бо кожному треба вклонитися, кожному, бо всі нам дорогі. Дуже всі вони нас захищали і поклали своє життя за нас», — сказала Галина Добровольська. Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Fасеbооk , Теlеgrаm , Vіbеr , Іnstаgrаm , YоuТubе , WhаtsАрр та ТіkТоk
Суспільне on suspilne.media
Кирило Марсак на передостанньому місці завершив коротку програму Гран-прі в Фінляндії
Український фігурист Кирило Марсак завершив коротку програму на етапі серії Гран-прі сезону 2026/27 у фінському Гельсінкі на одинадцятій позиції з результатом 72.10 бала. Фігурне катання. Гран-прі Фінляндії. Чоловіки (коротка програма) Міхаіл Селевко (Естонія) — 85.01 бала Чень Юйдун (Китай) — 82.88 Андреас Нурдебек (Швеція) — 82.08... 11. Кирило Марсак (Україна) — 72.10 Суспільне Спорт — офіційний транслятор Гран-прі з фігурного катання в Україні. Дивіться змагання наживо на платформах Суспільне Спорт і місцевих каналах Суспільного. Як виступив Кирило Марсак на Гран-прі у Фінляндії? У Фінляндії Марсак розпочав змагання під п'ятим стартовим номером. Коротку програму українець виконав під композицію «Whеrе Іs Мy Lоvе» виконавця SYМL. Під час прокату фігурист зазнав падіння на першому четверному сальхові, а потрійний аксель приземлив невдало. За виконання короткої програми Марсак отримав 72.10 бала: 38.56 — за технічні елементи та 34.54 — за компоненти програми. Від десятого місця, яке посів німець Генріх Гартунг, українця відділило лише 0.09 бала. За презентацію український фігурист набрав 6.68 бала, за композицію — 6.89 бала, за майстерність катання — 7.11 бала. Після одинадцяти прокатів Марсак перебував на останній сходинці турнірної таблиці, проте у підсумку обійшов французького фігуриста Адама Сяо Хім Фа — переможця домашнього етапу Гран-прі Франції у поточному сезоні. Француз отримав від суддів 71.63 бала, поступившись українцю 0.47 бала, і замкнув протокол на дванадцятому місці. Що означає результат Марсака? Етап у Гельсінкі став для Марсака другим у поточному змагальному сезоні. Раніше український фігурист виступив на другому етапі серії Гран-прі в канадській Келовні. За підсумками короткої програми Марсак погіршив свій результат порівняно з попереднім етапом Гран-прі: у канадській Келовні українець набрав 83.67 бала, тоді як у Гельсінкі його результат становив 72.10 бала. Таким чином, оцінка Марсака у Фінляндії виявилася на 11.57 бала нижчою, ніж на попередньому етапі серії. Що далі? Змагання серед чоловіків на етапі Гран-прі у Гельсінкі продовжаться в суботу, 21 листопада, довільною програмою. Початок прокатів заплановано на 17:15 за київським часом. Також у суботу відбудеться довільна програма серед спортивних пар. Український дует Ганна Еррера та Іван Хобта посів сьоме місце за підсумками короткої програми, набравши 55.63 бала. Їхні прокати розпочнуться о 12:15 за київським часом. Дивіться трансляції змагань на платформах Суспільне Спорт та місцевих телеканалах Суспільного.
Суспільне on suspilne.media
«Ставимо себе на місце супротивника»: ремрота 147-ї бригади повертає у стрій понівечені «Цезарі», «Гради» та автівки
Щодня ремонтна рота 147-ї окремої артилерійської бригади повертає у стрій понівечену на фронті техніку. Ремонтують — від французьких самохідних артилерійських установок «Цезар» і реактивних систем залпового вогню «Град» до всюдиходів, «хамві», «козаків» і тракторів, які допомагають зводити укріплення. Ця бригада Десантно-штурмових військ боронить фронт на Донеччині . Унікальні несправності іноді доводиться відшукувати цілий день. Якою є багатогодинна робота в підземних оглядових ямах та як створюють «мангали» проти російських дронів, розраховані до міліметра, — у репортажі Суспільне Донбас.Головний сержант ремонтної роти Дмитро розповідає: нині одна з машин, що відновлюють у ремонтній роті 147-ї бригади, — французька самохідна артилерійська установка .«Зараз у нас ремонтують гармату. Тут буде заміна гармати на "Цезарі". Надалі, коли її замінять, хлопці будуть доопрацьовувати, обварювати, встановлювати "мангал". І машина поїде працювати на фронт», — говорить Дмитро.За словами головного сержанта, «Цезар» зручний в експлуатації, з ним легко працювати, а одна з головних його переваг — висока точність стрільби. Якщо всі необхідні комплектуючі будуть у наявності, заміну гармати та встановлення захисної конструкції ремонтники планують завершити за два тижні.Дмитро розповідає, що російські військові під час атак на українську техніку часто намагаються влучити у двигун, щоб знерухомити машину. «Вони підбивають машину, але не добивають її. Залишають, поки приїде евакуація, щоб разом з евакуаційною машиною добити й пошкоджену, наприклад, "Цезаря", і водночас уразити наших людей», — пояснює головний сержант.Пошкоджену техніку з позицій забирає аварійно-реагувальна група. Якщо машину можливо відновити силами ремонтної роти, її лагодять у майстерні. Якщо ж такий ремонт неможливий — відправляють на завод.Над захисною конструкцією для техніки працює Юрій — старший майстер ремонтної майстерні з артилерійського озброєння. До служби він 24 роки працював токарем шостого розряду, має також групу з електробезпеки. «У чому завдання? Поставити себе на місце супротивника! Жирна ціль! Забезпечити таку конструкцію, щоб вона була максимально ефективною проти ураження дронами, кумулятивними тандемними боєприпасами, скидами. Щоб вона діяла як барабан — відштовхувала, не пропускала кумулятивний удар», — розповідає Юрій.За словами майстра, під час виготовлення захисту необхідно розрахувати відстані між елементами конструкції так, щоб вони не заважали відкривати капот і двері, розбирати та обслуговувати машину. Також потрібно передбачити можливість заправлення, захист паливних баків, коліс і радіатора. Для додаткового захисту від прямих влучань планують встановлювати великогабаритну гуму.Готових креслень для такої роботи, каже Юрій, немає. Конструкцію продумує сам.«Немає. Дизайн — тут: голові», — говорить майстер.Юрій пояснює, що під час встановлення захисних конструкцій потрібно враховувати умови, в яких працює техніка. Машини маневрують лісом, заїжджають у капоніри, долають ями завглибшки до пів метра. «Не так десь щось звариш — воно десь упреться, десь зачепиться. Багато чіпляють боками, бо машина розширюється, габарити стають більшими. Чіпляються гілки дерев. Коли тікають від дрона, вони на це не дивляться. Їм треба якомога швидше», — розповідає військовий.За словами Юрія, техніка на базі Rеnаult може розганятися майже до 100 кілометрів на годину на прямій дорозі. Скільки машин уже обладнав захистом, майстер не розголошує.«Я не можу сказати через військову таємницю, скільки я їх уже зробив, але повірте, це далеко не перша», — говорить Юрій.Ще одна машина, яку відновлюють у ремонтній роті, — реактивна система залпового вогню . «Я так розумію, хлопці десь дорогою потрапили на нерівності, підскочили, і пошкоджена ходова частина. Хлопці будуть відновлювати, замовили запчастини, мінятимуть рульову частину. Швидко відновлять, і, думаю, незабаром вона поїде працювати», — говорить Дмитро.Тривалість ремонту залежить, зокрема, від наявності необхідних деталей.«Буває, ви можете чекати запчастину менше тижня, а буває таке, що місяць, а то й пів року машина може стояти. По-різному», — розповідає головний сержант.У підземній оглядовій ямі над ремонтом легкої техніки працює Євген. Він замінює ресору. Каже, такі пошкодження трапляються через нерівні дороги та ями, хоча й не надто часто.«Було б менше ям — менше б вони ламалися», — говорить майстер.До служби Євген понад десять років працював на станції технічного обслуговування автомобілів.На заміну ресори майстер відводить приблизно дві-три години. Каже, може впоратися й швидше, якщо гайки легко відкручуватимуться. Після завершення ремонту в майстерню має заїхати наступний автомобіль.Окремо в ремонтній роті працює акумуляторна майстерня. Тут Денис перевіряє, ремонтує та заряджає акумулятори, які привозять з усіх підрозділів 147-ї бригади. Військовий вимірює щільність та інші параметри, а для перевірки й заряджання використовує спеціальний агрегат.Найбільше часу, за словами Дениса, потребують акумулятори великої ємності. «З ними найбільше мороки, тому що вони потребують більше заряду, а це все час. Коли хлопцям треба швидше, вони мені телефонують, а я пояснюю, що через велику ємність акумулятор довше заряджається», — говорить військовий.Головний сержант ремонтної роти Дмитро каже, що багато його колег у цивільному житті працювали за технічними спеціальностями. Зокрема, колишні зварювальники продовжують займатися своєю справою і на військовій службі. Тих, хто не має відповідного досвіду, навчають у підрозділі.«Складного, чесно, нічого немає. Якщо руки на місці й голова є, то важкого тут нічого немає. Техніка не важка, як для мене. Буває, до нас прибувають люди, які не обізнані, нічого не вміють, то ми намагаємося їх навчати, пояснюємо», — розповідає Дмитро.Самому Дмитру 25 років, і він наймолодший у ремонтній роті. Більшості його колег — від 40 до 50 років, є й старші. Попри різницю у віці та досвіді, каже головний сержант, військові навчаються один в одного. «Коли я дізнаюся про якусь нову техніку, мені завжди цікаво самому, коли люди працюють, залізти, дізнатися. Буває, допомагаю їм, десь підкажу щось, можливо, вони чогось не знають. І вони мене навчають», — говорить Дмитро. Читайте всі новини Донбасу в Теlеgrаm , WhаtsАрр , Fасеbооk , YоuТubе , ТіkТоk , Іnstаgrаm Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний фонд страхування журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» в межах програми SАFЕ (раніше Vоісеs оf Ukrаіnе), яку координує Європейський центр свободи преси та медіа (ЕСРМF) у рамках Ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Суспільне on suspilne.media
«Мінування — це як рибалка»: як на Херсонщині працюють екіпажі важких бомберів «Перун» і «Вампір»
Дистанційне мінування, доставка вантажів на позиції та удари по російських військових — такі завдання на Херсонському напрямку виконують екіпажі безпілотних авіаційних комплексів 15-го окремого полку підтримки морської піхоти . «Це не сірник, його ще раз не запалиш»Екіпаж готується до вильоту. За боєприпаси і технічну підготовку дрона відповідає «Волчара». «Це наші міни на сьогоднішню ніч, а також фаби для ураження. Це лише мала частина того, що ми можемо вам показати. Міни ми маскуємо під місцевість. Десь треба на дорогу, десь у посадку, десь на стежки. Туди ставимо менші міни. А ці міни ставимо на річку», — розповідає він.Робота сапера полягає в тому, щоб замаскувати міну, спорядити її і повністю перевірити, пояснює «Волчара». «Наша робота не любить помилок. Це не сірник, його ще раз не запалиш: раз спалахнув і все. Головне в цій роботі — не поспішати і робити все як треба. Далі підчіплюємо до борта, а там уже починається робота пілота», — каже військовий.Крім мін, екіпажі встановлюють і невибухові загородження. «Це дріт-путанка, і "єгоза",89 колючий дріт із шипами. Вони заважають просуванню противника, техніки, піхоти», — пояснює «Волчара». «Мінування — це як рибалка»Командир екіпажу «Лунтік» розповідає, що вони літають на важкому бомбері Реrun Х-9. Його використовують, щоб уражати російську піхоту й укриття, дистанційно мінувати і доставляти вантажі на позиції. «Яку відстань скажуть, на такій і працюємо: може бути і 10 кілометрів, і 20. Можемо своїм хлопцям за 10 кілометрів щось піднести, а можемо і ворогу на 10 кілометрів у тил залетіти та покласти "смаколиків"», — каже він.Мінування командир порівнює зі своїм захопленням. «Для мене мінування — це як рибалка. Я люблю рибалити, ходити на хижака. А це більше схоже на коропову риболовлю: закинув вудку і чекаєш», — говорить «Лунтік».Найбільше йому до душі доставляти вантажі піхоті. «Якось нам привезли дві пляшки води, павербанк і акумулятор для радіостанції й кажуть: "Треба доставити хлопцям, це те, що їм зараз потрібно". Ми відкрили свої рюкзаки і подумали, що хлопці точно курять. Накидали їм цигарок, енергетиків, шоколадок, їжі. Посилка з трьох кілограмів одразу виросла до десяти. Така робота мені більше до душі», — розповідає він. «Вампір» і FРV-перехоплювачіНеподалік працює інший екіпаж полку на важкому бомбері «Вампір». Ним командує військовий з позивним «Малий». «Злітна маса самого борта плюс-мінус 40 кілограмів. І він може нести ще до 15 кілограмів корисного навантаження», — пояснює він.До кожного вильоту екіпаж готується заздалегідь: від цього залежить і результат, і безпека самого дрона. «Пілот має спланувати місію: подивитися висоти, чи немає попереду перешкод, наприклад будівель, вивчити місце, куди треба доставити боєприпаси, пропрацювати маршрут туди й назад. І пильнувати, щоб за тобою не погналися ворожі FРV-дрони чи перехоплювачі», — розповідає «Малий».Такі атаки вже траплялися, кажуть бійці. «Ти бачиш у камеру, як він летить на тебе і заходить на удар. Намагаєшся маневрувати: вліво, вправо, різко вгору чи вниз. Це теж потребує навичок», — каже пілот.Літати йому цікавіше вдень. «Ти летиш і паралельно роздивляєшся дороги, стежки, можеш відмітити, де помітив щось цікаве. А вночі бачиш лише холодний і гарячий силует, і все», — пояснює він. «Жодна оборона чи наступ не проходять без нас»Екіпажі 15-го окремого полку підтримки морської піхоти працюють на Херсонському напрямку з 2024 року, розповідає командир роти безпілотних систем «Ахмєт». «15-й полк — це інженерний підрозділ. Є основні підрозділи, які штурмують чи обороняються, а ми фахівці, які їх забезпечують. Жодна оборона чи наступ не проходять без нас. Ми створюємо для них умови, щоб вони змогли або дійти під час наступу, або успішно оборонятися», — говорить він. Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Теlеgrаm , ТіkТоk, WhаtsАрр, Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm та YоuТubе .
Суспільне on suspilne.media
Куди сходити в Одесі на вихідних: 10 подій 21–22 листопада
Цими вихідними в Одесі можна послухати Коzаk Systеm при свічках, відвідати лекцію про французьку моду, побувати на фестивалі «Дослідницькі рекреації» або завітати на екскурсію Одеською кіностудією. Також у місті відбудуться літературні зустрічі, мистецькі події, театральна вистава та заняття з медитації. Нагадуємо, що в Україні триває воєнний стан через повномасштабне вторгнення Росії. Якщо під час заходу пролунає сигнал повітряної тривоги, негайно прямуйте до найближчого укриття. Завчасно дізнайтеся про його розташування в організаторів або на сайті міської ради . Також радимо перевірити, чи не скасовано подію через можливі відключення електроенергії. Між рядківЧитацький клуб «Між рядків» проведе зустріч, присвячену книжці Олени Пшеничної «Там, де заходить сонце». Учасники обговорять сюжет і героїв, поділяться враженнями, пошукають приховані сенси та обміняються власними інтерпретаціями прочитаного. Дата і час: 21 листопада о 13:00. Місце: Одеська обласна бібліотека, вул. Ак. Корольова, 46. Вхід: вільний Лекція про модуЛекція-демонстрація присвячена творчості французької дизайнерки мадам Гре, її впливу на сучасну моду та біографії. Дизайнер одягу Володимир Уманенко покаже, як за допомогою драпірування створювати скульптурні форми з тканини. Також парфумер Дмитро Мілютін представить чотири аромати модного дому Grès зі своєї колекції. Дата і час: 21 листопада о 16:00. Місце: Музей сучасного мистецтва, вул. Європейська, 31/33 Вхід: 300 грн. КниготерапіяЗустріч для тих, хто хоче повернутися до читання, відпочити від новин і гаджетів та побути серед людей без необхідності підтримувати розмову. Учасники протягом години читатимуть власні книжки, комікси або слухатимуть аудіокниги. Після цього охочі зможуть поділитися враженнями. Спілкування не обов'язкове — можна просто прийти, почитати й піти, зазначають організатори. Дата і час: 21 листопада о 16:10. Місце: повідомлять після реєстрації у приватні повідомлення. Вхід: вільний, учасників просять зробити замовлення в закладі. Коzаk SystеmГурт представить акустичну програму «При свічках» у межах туру Україною. Знайомі композиції звучатимуть у новому форматі — під фортепіано та в атмосфері сотень запалених свічок. Концерти обіцяють камерне музичне звучання, щирі емоції та особливий контакт між музикантами й слухачами, запевняють організатори. Дата і час: 21 дистопада о 18:00. Місце: Одеська обласна філармонія, вул. Ніни Строкатої, 15. Вхід: 380-1180 грн. Вічне мореЛітературно-мистецький проєкт об'єднає дитячий живопис, поезію, музику та театралізований перформанс. В експозиції покажуть 35 робіт художників віком від 5 до 17 років. За мотивами картин і графіки одеський поет Олександр Дроздов написав нові вірші. Проєкт присвятили Одесі, Чорному морю та культурній спадщині рідного краю. Дата і час: 21-22 листопада, 10:00-20:00. Місце: Одеський літературний музей, вул. Ланжеронівська, 2. Вхід: до 200 грн. Дослідницькі рекреаціїДводенний фестиваль об'єднає дослідників, митців, істориків, культурологів та активістів. У програмі — презентації незавершених проєктів, лекції, воркшопи й дискусії про житло, ідентичність, свободу, гідність та російську пропаганду. Учасники зможуть познайомитися з різними дослідницькими підходами, обговорити ідеї та поділитися досвідом. Дата і час: 21-22 листопада, 11:00-18:30. Місце: Одеський художній музей, вул. Софіївська, 5а. Вхід: квитки та реєстрація за посиланням. Фінісаж в Одеському худмузеї Завершуються три виставкові проєкти: «Есstаtіс Sіngulаrіty», «АВОUТ ТНЕМ» та «Докази життя». На завершення відбудеться кураторська екскурсія за участю двох авторів — Сергія Мельниченка та Алекс Хетман. Відвідувачі зможуть дізнатися про задум виставок і поставити митцям запитання. Дата і час: 22 листопада, 14:00-18:00. Місце: Одеський художній музей, вул. Софіївська, 5а. Вхід: вільний. Екскурсія по Одеській кіностудіїЕкскурсія оновленим Музеєм кіно познайомить відвідувачів з історією кінематографа в Одесі. У програмі — огляд території кіностудії, старовинного особняка княгині Сан-Донато, тематичних кімнат за мотивами відомих фільмів, гримерної Віри Холодної та декорацій із фільмів. Також покажуть оригінальні костюми й реквізит. Дата і час: 22 листопада о 15:00. Місце: Французький бульвар, 33 Вхід: 400 грн, запис за номером: 096 142 13 79. БрехухаВистава розповідає про дві молоді пари, які намагаються подолати сімейні труднощі, але через один необдуманий вчинок опиняються в низці кумедних непорозумінь. Спроба врятувати стосунки за допомогою майже викрадених немовлят перетворюється на справжній хаос. Це комедійна історія про винахідливість, самовладання та любов, здатну подолати будь-які труднощі. Дата і час: 22 листопада о 16:00. Місце: Театр музкомедії, вул. Пантелеймонівська, 3. Вхід: 100-400 грн. Майстер-клас з розпису свічокПід час зустрічі учасники розписуватимуть свічники для чайних свічок, які можуть стати декором для осінніх і зимових вечорів. Досвід у малюванні не потрібен — усі матеріали підготують організатори. Також гостям запропонують каву або чай. Дата і час: 22 листопада о 16:30. Місце: творча майстерня «У дворі праворуч», вул. Європейська, 20. Вхід: донат від 300 грн. МедитаціяЦентр Шрі Чинмоя розпочинає місячний тематичний курс про медитацію та духовне самопізнання. На вступному занятті учасники дізнаються про способи заспокоєння розуму, внутрішній світ людини, чакри та роль мантр у медитативних практиках. Програма також передбачає практичні вправи й спів мантр. Долучитися можуть навіть ті, хто раніше не займався медитацією. Дата і час: 22 листопада о 17:00. Місце: провулок Футуристів, 7. Вхід: вільний. Читайте нас у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr , Fасеbооk , Іnstаgrаm та ТіkТоk : головні новини Одеси та області.Стежте за головними новинами Одещини в Gооglе Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
Суспільне on suspilne.media
У житомирських кав'ярнях збирають гроші для безпритульних тварин: за донат можна отримати фігурку
У Житомирі триває благодійна акція «Фігурка за донат» на підтримку Центру захисту тварин. Долучитися до збору можна в кав'ярнях міста: за донат від 30 гривень відвідувачі отримують 3D-фігурку котика . Також можна задонатити на монобанку або готівкою в скриньку, яка стоїть в кав'ярні. За перші 10 днів організатори зібрали 12 тисяч 500 гривень. Гроші спрямують на корм, наповнювачі для котячих лотків та засоби для обробки тварин.Про це Суспільному розповіла ініціаторка акції Діана Михаленко. Вона волонтерить у Центрі захисту тварин, саме тому вирішила організувати благодійний збір, щоб допомогти його підопічним. Акція стартувала 9 листопада. «Кав'ярня — це місце, куди ми приходимо щодня за улюбленим напоєм. І мені захотілося в цей щоденний ритуал додати трохи благодійності. Фігурки я замовляю на різних сайтах, де виготовляють ось такий 3D-друк», — повідомила волонтерка.Аліна прийшла до кав'ярні разом із трирічною донькою Юстиною. Вони долучилися до благодійної акції «Фігурка за донат» на підтримку безпритульних тварин у Житомирі. Дівчинка обрала фігурку чорного котика, адже такого ж кольору кіт живе в їхній родині, розповіла Аліна. «У 2022 році військові їхали з Херсонської області до Житомира. Дорогою їм трапилася велика коробка, а в ній були кошенята, десь місячного віку. Цих кошенят привезли до Житомира, і ми взяли одного з них до себе додому. Тому мені відгукнувся цей котик, вийшло символічно», — розказала Аліна.Михайло розповів про благодійну акцію своєму другові. Каже, що сам уже придбав фігурку в кав'ярні міста. «У мене вже є такий гарненький котик. Це чудова можливість долучитися до благодійності й отримати щось прикольне натомість», — сказав Михайло.Катерина долучилася до благодійного збору на підтримку безпритульних тварин, зробивши донат. Фігурку вона не брала. «Це просто допомога тваринам. Кожен із нас має допомагати, адже це наші найкращі друзі», — розповіла Катерина.Власниця мережі кав'ярень Олеся Вербило розповіла, що до благодійної акції на підтримку безпритульних тварин долучилися 13 листопада. За вісім днів у кав'ярні готівкою зібрали майже чотири тисячі гривень. Наразі фігурки можна придбати лише в одній із кав'ярень мережі. До кінця листопада їх планують представити в усіх чотирьох закладах, каже Олеся. «Ми очікуємо нову поставку цих фігурок, бо зараз це не так легко: вимикають світло, і їх не встигають друкувати. Фігурки стоять у кав'ярні, людина може прийти, придбати таку фігурку, заплативши від 30 гривень, задонатити на монобанку або готівкою у скриньку. Є люди, які просто бачать скриньку і донатять, навіть не беручи фігурку», — сказала Олеся.Кав'ярня Іванни Гаврилюк долучилася до благодійної акції «Фігурка за донат» 11 листопада. За дев'ять днів відвідувачі закладу поклали до благодійної скриньки 3715 гривень, розповіла власниця кав'ярні. «Ми одразу погодилися, бо в нас дуже багато клієнтів, які мають тварин, допомагають їм і підтримують Центр захисту тварин. Акція дуже добре пішла, люди відразу долучилися. Ми вже другий тиждень працюємо, і всім подобається — навіть цілі колекції фігурок збирають», — розповіла Іванна.За словами Діани Михаленко, акція «Фігурка за донат» триватиме до кінця року, аби закрити якомога більше базових потреб Центру захисту тварин. «Буде корм, найімовірніше, наповнювач для котячих лотків та , якщо вистачить грошей. Це їхні базові потреби. Якщо ще є кав'ярні, які хочуть підтримати нашу ініціативу, я тільки за. Я надаю коробочки, фігурки та всю потрібну інформацію. Чим більше людей буде залучено, тим більше грошей ми зберемо і тим більше потреб зможемо закрити», — пояснила Діана. Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут: Теlеgrаm | Іnstаgrаm | Vіbеr | Fасеbооk | YоuТubе | WhаtsАрр | ТіkТоk
Суспільне on suspilne.media
РФ атакувала чотири райони Дніпропетровщини: одна людина загинула, ще одна — поранена
Вдень 20 листопада майже 20 разів РФ атакувала чотири райони Дніпропетровщини безпілотниками та артилерією. Одна людина загинула, ще одна дістала поранень.Про це у своєму Теlеgrаm-каналі повідомив начальник облвійськадміністрації Олександр Ганжа.У Могилівській громаді Дніпровського району пошкоджені приватні оселі, автівка.На Нікопольщині били по райцентру, Марганецькій, Мирівській, Покровській та Червоногригорівській громадах. Понівечені фермерське господарство та інфраструктура. Загинула людина.У Павлограді поцілили по підприємству. Поранена 50-річна жінка. Вона лікується амбулаторно.В Апостолівській та Девладівській громадах на Криворіжжі пошкоджені приватні будинки та інфраструктура. Читайте нас у Теlеgrаm: Суспільне Дніпро
Суспільне on suspilne.media
«Ми зацікавлені в діалозі»: у Європі прокоментували запрошення до Москви від Путіна
У Європі зацікавлені у діалозі та розумінні позиції Росії перед продовженням переговорів про завершення війни РФ проти України. Тому готові прийняти пропозицію про відвідини Москви та переговори з представниками РФ.Про це Суспільному повідомив посадовець Єлисейського палацу.19 листопада у Китаї очільник РФ Путін запропонував представникам країн Європи приїхати до Москви, щоб «зрозуміти позицію» Росії у переговорах про припинення війни проти України. Заяву Путіна передало російське агентство Интерфакс. «Росіяни запросили європейських радників з нацбезпеки до Москви для діалогу, по суті, щодо параметрів переговорів. У нинішній момент дуже важливо те, що ми, європейці, включилися в цей процес, узгодивши з американцями та українцями низку вимог і методологію, яку ми маємо запропонувати росіянам», — прокоментував наш співрозмовник запрошення від Путіна до Москви.Він заявив, що представники країн Європи «мають переконатися у єдності» між переговорниками від України, США та країн Європи, та що ця єдність «збережеться у довгостроковій перспективі». «Для цього ми, безумовно, зацікавлені у відкритті діалогу з росіянами, у продовженні розмов, які ми вже розпочали раніше», — сказав наш співрозмовник.Посадовець Єлисейського палацу наголосив, що представники Франції ніколи не переривали контакти з росіянами. «Ми завжди підтримували зв'язок різними каналами, зокрема на рівні президента Республіки, на рівні дипломатичної ради, а також просто на рівні посла Франції в Москві. Таким чином ми завжди хотіли з великою чіткістю та відвертістю пояснювати росіянам, про що можна, а що не можна вести з нами переговори», — заявив наш співрозмовник.Він назвав пропозицію представників Росії «формалізувати діалог позитивною». «Нашою вимогою буде те, щоб започаткування або формалізація цього діалогу означало, що росіяни відтепер визнають повноцінну роль європейців у переговорах і те, що європейці активно братимуть участь у наступному раунді переговорів з США та Україною», — сказав наш співрозмовник.13 листопада лідери країн-членів Євросоюзу визначили представників на переговорах між Україною, США та Росією щодо припинення російсько-української війни. Ними будуть представники інституцій Євросоюзу та країн Е5 Коаліції охочих. Що відомо про тристоронні переговори в Абу-ДабіТристоронні переговори між Україною, США та Росією відбувалися 10 та 11 листопада в Абу-Дабі. Сполучені Штати виступили посередниками у переговорному процесі.Україну на переговорах представляли голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, очільник Офісу президента Кирило Буданов і його перший заступник Сергій Кислиця, голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія та заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький. Російську делегацію очолював помічник Путіна Володимир Мединський.10 листопада Умєров повідомив, що українська делегація розпочала роботу в ОАЕ із зустрічі з представниками НАТО, США, ЄС, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії. Сторони обговорили координацію зусиль для завершення війни та забезпечення надійних гарантій безпеки в межах можливого мирного врегулювання. Після цього розпочалися переговори у тристоронньому форматі Україна — США — Росія, які тривали два дні.За підсумками першого дня тристоронніх переговорів українська делегація доповіла президенту Володимиру Зеленському про перебіг зустрічей. Він назвав тристоронній формат «конструктивним та доволі змістовним». За словами Зеленського, учасники обговорили гуманітарні питання, насамперед звільнення полонених, а також гарантії безпеки для України та можливі заходи для деескалації.Того ж дня, спілкуючись із журналістами під час візиту до Данії, президент зазначив, що в перший день тристоронніх зустрічей делегації обговорювали можливість обміну полоненими у форматі «1000 на 1000» або «1500 на 1500».11 листопада тристоронні переговори завершилися. Арахамія назвав їх одними з найскладніших за час своєї участі в переговорному процесі. Мединський стверджує, що головною темою стала майбутня система безпеки в Європі, щодо окремих пунктів якої вдалося знайти спільну мову.Спецпредставник президента США Джаред Кушнер описав другий день переговорів як змістовний, але напружений, зауваживши, що кілька обговорених питань ще потребують додаткових консультацій.12 листопада Джаред Кушнер заявив, що багатосторонні переговори щодо закінчення війни РФ проти України відбудуться наступного тижня.12 листопада Зеленський зустрівся з представниками США Джаредом Кушнером та Стівом Віткоффом. Перед зустріччю з Віткоффом та Кушнером Зеленський провів координаційну нараду з представниками Німеччини, Франції, Італії, Великої Британії, а також з радниками нацбезпеки Євроради та Єврокомісії.
Суспільне on suspilne.media
Конфіскували пів мільйона: ексдепутат Луцькради пішов на угоду зі слідством у справі про хабарництво
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з ексдепутатом Луцької міської ради. Він зобов'язався надати викривальні покази щодо інших підозрюваних у справі про корупцію .Про це 20 листопада повідомили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.19 листопада суддя ВАКС визнала ексдепутата винним в отриманні хабаря в особливо великому розмірі. Йому призначили 8 років за ґратами з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на 3 роки і конфіскацією частини майна, а саме 500 тисяч гривень.Разом із тим, суд звільнив колишнього луцького депутата від відбування покарання, встановивши 3 роки іспитового строку. Також за ним передбачене виконання низки обов'язків.Згідно з матеріалами слідства, депутатів Луцької міської ради, які отримували підозру за фактом одержання хабаря за сприяння у будівництві багатоквартирного будинку в місті Луцьку, було двоє: Микола Федік та Роман Бондарук. Обидва цьогоріч склали свої повновадження. Що відомо про справу щодо хабарництва задля забудови житлового комплексу на вулиці Чорновола в Луцьку19 грудня 2025 року детективи НАБУ оголосили підозри депутату облради Анатолію Вітіву, депутату Луцькради Миколі Федіку і колишньому нардепу і підприємцю Юрію Савчуку в хабарництві. Того ж дня відбулися обшуки в кабінетах Луцького міського голови Ігоря Поліщука і голови облради Григорія Недопада.За даними слідства, в екснардепа Юрія Савчука просили 30 тисяч доларів США, за які обіцяли допомогти з отриманням дозволів на будівництво багатоквартирного житлового комплексу в місті Луцьку. Слідство задокументувало факти надання й одержання частини коштів, а саме 15 тисяч доларів США.У липні 2025 року депутати Луцькради погодили детальний план території в межах вулиць Чорновола, Ветеранів та річки Сапалаївка. Відповідно до документа, ковзанку «Снігова королева» запланували знести та спорудити на її місці житловий комплекс на 9 поверхів і на майже пів тисячі квартир.За даними САП, після ухвалення міськрадою рішення про затвердження детального плану території Юрія Савчук надав депутатам частину хабаря у сумі 15 тисяч доларів США. Після цього Волинська облрада ухвалила рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, що дозволяє її забудувати.Влітку 2026 року у НАБУ повідомили, що розширили коло підозрюваних у корупційній схемі за участю посадовців Волинської обласної ради та Луцької міської ради. За даними слідства,схема полягала в отриманні 140 тисяч доларів США та розподіленні цих коштів між залученими учасниками.Станом на 26 серпня 2026 року у цій справі підозру отримали 6 людей: депутат Волинської обласної ради Анатолій Вітів, колишні депутати Луцької міської ради Микола Федік та Роман Бондарук, екснардеп Юрій Савчук, ексдепутат Волиньради Ігор Лех та перший заступник голови Волиньради Юрій Поліщук, який уже мобілізувався до ЗСУ. Для них були визначені запобіжні заходи — застави з різними визначеними сумами. Розгляд їхніх справ по суді Вищий антикорупційний суд не розпочав. Термінові новини читайте в Теlеgrаm та Vіbеr Суспільне Луцьк. Також ми є у WhаtsАрр .
Суспільне on suspilne.media
«Зруйнували вже все. Бачити це дуже боляче і страшно»: яка нині ситуація у прифронтовій Межовій на Дніпропетровщині
За добу російські військові можуть завдавати до 20 ударів керованими авіабомбами та запускати близько 160 FРV-дронів і безпілотників типу «Молнія» по Межовій та території Межівської громади, що на Дніпропетровщині . Від початку повномасштабного вторгнення там загинули близько 42 цивільних, яких вдалося ідентифікувати, вивезти й поховати. Попри постійні атаки, у самій Межовій досі залишаються понад 200 людей, а загалом у громаді — близько 900.Більше про те, якою є нині ситуація в Межовій та громаді загалом, Суспільному розповів начальник Межівської селищної військової адміністрації (СВА) Володимир Зражевський.Посадовець каже, що ситуація в селищі залишається складною і подекуди погіршується. За його словами, кількість російських атак збільшується.«Буває, що за добу є до 20 прильотів КАБів, близько 160 FРV-дронів, які атакують територію Межової і громади загалом», — розповів він.Нині у селищі залишаються понад 200 людей, а загалом у громаді — близько 900. Від початку повномасштабного вторгнення там загинули близько 42 цивільних жителів. Це кількість людей, яких вдалося ідентифікувати, вивезти та поховати. Водночас, каже начальник СВА, можуть бути люди, місцеперебування яких досі невідоме.«Реальну картину важко описати, бо не всі люди виходять на зв'язок. Люди є, вони там просто живуть. Не дуже легко із зв'язком, але ми пробуємо зв'язуватися і намагаємося хоча б моніторити, що відбувається», — сказав Володимир Зражевський.До початку примусової евакуації родин з дітьми, яка розпочалася 1 червня 2025 року, на території Межівської громади проживали 14 600 місцевих жителів. Ще близько шести тисяч людей були внутрішньо переміщеними особами з Донецької, Луганської та Запорізької областей. Загалом тоді в громаді мешкали приблизно 20–25 тисяч людей.Нині дітей у Межовій немає — усі виїхали. Водночас у вересні в селищі загинула дитина, яка раніше була евакуйована, але згодом повернулася разом із рідними.«Це була дуже страшна для нас трагедія. Ми не знали про цю ситуацію і не могли знати, що вона є. На сьогодні намагаємося докладати максимум зусиль — разом із поліцією, своїми службами, через людей. Сподіваюся, що таких випадків більше не буде», — розповів начальник СВА. Чому люди залишаютьсяЗа словами Зражевського, люди, які досі залишаються в Межовій, часто пояснюють відмову від евакуації тим, що їм нікуди їхати, вони не мають фінансових можливостей або не хочуть залишати власний будинок.«Не знаю, це вже не люди, це кіборги, розумієте? Вони, мабуть, настільки адаптувалися до цієї ситуації і психологічно прив'язалися до території. Шукають багато виправдань: є будинок, нікуди виїхати, немає фінансового ресурсу. Хоча я скажу, що ми ще, мабуть, жодну людину, яка мала такі причини, не залишили сам на сам», — зазначив він.Адміністрація намагається допомагати жителям, які залишаються, зокрема гуманітарною допомогою, ліками та поїздками до відділень «Укрпошти».«Можливо, і тут є якась наша вина, бо ми до цього часу намагаємося підтримувати людей допомогою та ліками. Однак людей стає все менше. Вони їдуть, виїжджають, ми намагаємося їм це пояснити», — сказав Володимир Зражевський.Нині в Межовій не працюють магазини. Необхідні речі жителям передають різними способами. Медикаменти допомагають отримувати лікарі організації «Лікарі без кордонів»: вони проводять дистанційні консультації, після чого людям передають необхідні ліки. Руйнування та атакиЗа словами начальника СВА, російські військові активно застосовують FРV-дрони та безпілотники типу «Молнія».«Велику частину, звичайно, наші оборонці намагаються ліквідувати. Але, на жаль, велика кількість із них досягає своєї цілі. Військові армії РФ палять будинки, розбивають помешкання людей», — розповів Зражевський.За даними створеної адміністрацією програми «Карта руйнувань», понад 74% житлового фонду громади, а це близько 4200 будинків, зруйновано або пошкоджено й визнано непридатним для проживання. Комунальна інфраструктура зруйнована повністю. Такий самий відсоток руйнувань, за словами начальника СВА, має інженерна та критична інфраструктура.«Щоб ви розуміли, зруйнували вже все. Але прильоти продовжуються. Незрозуміло вже, для чого це робиться. Напевно, просто, щоб зруйнувати, знищити населений пункт. Військових цілей там немає», — сказав він. Плани на повернення й відновлення19 листопада в Межівській громаді розробили програму «Повертайся», спрямовану на повернення жителів. Як розповів Володимир Зражевський, в адміністрації вже визначили першочергові кроки, необхідні для відновлення базових послуг, інженерних мереж і комунальної інфраструктури.Також адміністрація провела анкетування серед жителів, які виїхали. За словами посадовця, 90% опитаних заявили, що планують повернутися. Він пояснює це, зокрема, тим, що 74% людей, які виїхали, нині не мають власного житла.«Вони сподіваються, що ми разом, за підтримки міжнародних партнерів і держави, будемо відновлювати нашу батьківщину», — зазначив начальник СВА.Водночас він визнає, що зараз жити й працювати на території Межівської громади практично неможливо.«Ми буваємо там, але повірте, там працювати і жити вже неможливо. І бачити це все, тим більше, дуже боляче і страшно. Тому злість, тільки злість породжує сили й відновлює. Нічого, вернемося і все відбудуємо», — сказав Володимир Зражевський. Читайте нас у Теlеgrаm: Суспільне Дніпро
Суспільне on suspilne.media
«Усе завалене, усе впало»: подробиці ракетного удару в селі Варварівка на Полтавщині 20 листопада
20 листопада на Полтавщині у селі Варварівка Мартинівської громади через падіння російської ракети пошкоджений будинок, у якому проживала жінка з трьома дітьми. У домі знесло дах та стіни, для проживання нині він непридатний.Про це розповів Суспільному староста округу Сергій Скрипник. Що розповідають очевидці обстрілуРосійська ракета впала поруч з будинком жительки села Варварівка Мартинівської громади Надії Кравченко.«Я взагалі не зрозуміла, була 6:55. Я сиділа чекала, я о 7:00 беру в сусідів молоко, і о 7:00 у нас мали за графіком вимкнути світло. Я сиділа взагалі нічого не чула, воно відразу бахнуло, а потім просвистіло, а в мене племінник спав, і він вискочив і почав кричати. Я двері відчиняю, а все в пилові, я не бачила, воно все було завалене, диван, усе було завалене, усе впало», — розповіла мешканка пошкодженого будинку Надія Кравченко.В оселі жінка проживала з власною дитиною та двома племінниками, які в неї під опікою.«У мене дитина з інвалідністю і двоє племінників під опікою, брат безвісти зниклий, а невістка померла, у мене двоє племінників під опікою і дитина з інвалідністю, і я», — поділилася мешканка пошкодженого будинку Надія Кравченко.«Я спав, це було на початку 7:00 ранку, мені о 7:50 треба було вставати на практику, я вчитель початкових класів. Я чую свист і що воно наближається, і прямо на нас, я встигаю лише піднятися, не розуміючи, що я роблю, і чую, що валиться, щось руйнується. Я не думаю, вибігаю, бачу, що все зруйноване, і добігаю до кінця хати, і потім я чую знову свист, думаю: "Все, зараз потрапить знову"», — розповів мешканець зруйнованого будинку Валерій Здор.Валерій мав спати у кімнаті, де впала стеля й дах, але цього дня ночував у іншій, це його і врятувало, розповів хлопець.«Я міг тут, до речі, спати, але якби я тут спав, мене б завалило. Зазвичай тут (сплю, — ред.), це мені дуже пощастило, бо, найімовірніше, я б зазнав травм. Шкода, що більше нікуди повертатися, це була єдина хата, у яку я міг повернутися в село, а я ж тут виріс, прожив», — зазначив мешканець зруйнованого будинку Валерій Здор. Які пошкодження у будинках внаслідок атакиВибуховою хвилею у будинку знесло дах та поруйнувало стіни, для проживання він нині непридатний, розповів староста села Сергій Скрипник.«Пошкодило повністю дах і третину будинку, впала галерея. І там же воно все повідходило, стіни повідходили, цегла повідходила. Ми з 7:00 ранку оці всі завали прибрали, привезли брезент, будемо вкривати дах, зробили дах, тут же взагалі його не було, це все ми зробили після того, як прилетіла ракета. Будинок непридатний для проживання. Ми ось винайняли машину, вони вантажать їхні речі, вони їдуть на Берестин до родичів», — повідомив староста села Сергій Скрипник. Яку допомогу отримають людиОкрім старостату та громади, допомогти родині розбирати завали та зібрати вцілілі речі прийшли й місцеві жителі. Надати фінансову підтримку мають із бюджету громади та благодійного фонду.«Допомагаємо, ми дружимо, разом в школу ходили, дружимо сім'ями, діти наші в школу ходили разом, і ми приїхали з донькою допомагати. Прибирати, вантажити, виносити, хоч щось же врятувати треба людям», — поділилася жителька села Варварівка Тетяна Семенцова.«У разі надзвичайних ситуацій благодійний фонд "Право на захист" надає юридичну допомогу і грошову допомогу від УВКБ ОНН (агентство ООН, яке займається захистом і підтримкою ВПО, — ред.), багатоцільова грошова допомога. У нас фіксована сума 12 300 на одну людину, яка проживає у пошкодженому помешканні», — повідомила фахівчиня з моніторингу БФ «Право на захист» Аліна Мордвяник. Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах: Теlеgrаm | Vіbеr | Іnstаgrаm | Тwіttеr | YоuТubе | Fасеbооk | Тік Ток | Тhrеаds | Whаtsарр
Суспільне on suspilne.media
Ставив на ноги після інсультів: у Черкасах попрощалися з Олександром Толбатовим
У Черкасах 20 листопада попрощалися із «моржувальником», винахідником, засновником «Черкаського клубу довгожителів» Олександром Толбатовим . Саме так його згадують друзі та послідовники.Одна із них — Тетяна Балякіна розповіла Суспільному, що він допоміг десяткам людей повернутися до повноцінного життя після важких хвороб. Завдяки водним практикам та загартовуванню, зі слів Тетяни, він сам позбувся семи міжхребцевих гриж та проблем із тиском. Із життя пішов у віці 80 років.Охочих попрощатися із Олександром Толбатовим прийшло стільки, що їм не вистачило місця в залі для прощань. Олександр Смірнов знав його 26 років. Їх поєднало спільне захоплення — моржування. На черкаському Дніпрі пересікалися рідко, але плавали у багатьох водоймах України. «Ми їздили в Крим, на Арабатську стрілку, в Ізмаїл. Де ми тільки не були. Це була така світла людина. Я як вчора почув — не можу прийти в себе досі».Журналістка Тетяна Балякіна познайомилися із Олександром Толбатовим завдяки своїй професії.«Він щось придумував новеньке і дзвонив мені: "Таня, давай напишемо"».Додала, що після численних інтерв'ю і сама почала моржувати.«Він, дійсно, дуже багатьох людей навернув на здоровий спосіб життя. Поставив на ноги після інсультів, підняв із розпачів, депресій. Олександр Миколайович Толбатов — це людина-епоха. Ми зараз ще не усвідомлюємо, яку людину втратили. Таких людей зараз дуже мало, які себе беззастережно віддають іншим. Він це робив щиро, по-доброму, з веселою посмішкою».Дмитро Авдєєв згадав, як завдяки Олександру Толбатову відкрив для себе моржування.«Він (Толбатов - ред.) постійно керував мною: вправо, вліво. Бо коли сам пливеш, постійно кудись несе, колами пливеш. І з року в рік я став ходити».Олександр Толбатов неодноразово був героєм сюжетів Суспільного. Розповідав про те, як завдяки загартовуванню зміг позбутися міжхребцевих гриж та проблем із тиском. Він казав, що вода поставила його на ноги після двох клінічних смертей та чотирьох інфарктів. «Я завжди підходжу до водички і кажу: "Здрастуй рідненька"», — розповівдав Суспільному Олександр Толбатов.І взимку і влітку він завжди був у спеціальному жилеті. Це був винахід Олександра Толбатова, розповів його товариш Олександр Кісільов:«Жилет для плавання, який рятує на воді, за допомогою якого людина може пропливти дуже багато і безпечно. Хотілося б, щоб цей жилет запустили у масове виробництво у Черкасах в пам'ять про цю людину».Ще минулого тижня, додала Тетяна Балякіна, Олександр Толбатов і сам плавав у Дніпрі і планував з однодумцями новорічний заплив, який щороку проводили першого січня. Нагадаємо, понад двадцять років Олександр Толбатов присвятив популяризації здорового способу життя та власної системи оздоровлення методом гідрокінезотерапії — це метод фізичної реабілітації та лікування, при якому людина виконує спеціальні рухові вправи у воді за призначенням лікаря та під контролем фахівця.Він розробив і запатентував спеціальний плавальний жилет, а також організував клуб однодумців.Олександр Толбатов здійснював багатокілометрові запливи, зокрема за маршрутом Черкаси — Канів (90 км), та встановлював рекорди перебування в холодній воді.За вагомий внесок у розвиток міста та популяризацію здорового способу життя у 2017 році Олександра Толбатова нагороджено пам'ятним знаком «За заслуги перед містом Черкаси» ІІ ступеня.
Суспільне on suspilne.media
«Реал» продовжив контракт із конкурентом Луніна Тібо Куртуа до 2028 року
Воротар збірної Бельгії Тібо Куртуа офіційно продовжив контракт із мадридським «Реалом». Попередня угода футболіста з іспанським клубом мала завершитися наприкінці сезону.Про продовження контракту Куртуа «Реал» повідомив у п'ятницю, 20 листопада. У заяві клубу зазначено, що сторони домовилися про нову угоду, яка діятиме до 30 червня 2028 року.Цього сезону Куртуа зіграв у 15 матчах «Реала» в усіх турнірах. Ще в одному поєдинку — проти «Барселони» в чемпіонаті Іспанії, який мадридці виграли з рахунком 2:1, — місце у воротах посів український голкіпер Андрій Лунін.Раніше цього тижня мадридський клуб також оголосив про продовження угод із півзахисниками Ардою Гюлером та Орельєном Тчуамені.Наразі «Реал» посідає друге місце в турнірній таблиці чемпіонату Іспанії, маючи 30 очок після 12 турів. Наступний матч мадридці проведуть у суботу, 21 листопада, проти «Сельти». Поєдинок розпочнеться о 22:00 за київським часом. Тібо Куртуа у «Реалі»: що відомо Тібо Куртуа — 34-річний бельгійський воротар. Приєднався до «Реала» влітку 2018 року, перейшовши з лондонського «Челсі». За дев'ять сезонів у складі мадридського клубу бельгієць провів 348 матчів і здобув 14 трофеїв: дві Ліги чемпіонів, три Клубні чемпіонати світу ФІФА, два Суперкубки УЄФА, три титули чемпіона Іспанії, один Кубок Іспанії та три Суперкубки Іспанії. Одним із визначальних матчів бельгійця у складі «Реала» став фінал Ліги чемпіонів 2022 року проти «Ліверпуля». Тоді мадридці перемогли з рахунком 1:0, а Куртуа здійснив дев'ять сейвів і був визнаний найкращим гравцем фіналу. Серед індивідуальних нагород воротаря — «Золота рукавичка» чемпіонату світу 2018 року, «Трофей Яшина» 2022 року та «Трофей Самори», який він отримав за підсумками сезону 2013/14 за найкращим показником пропущених голів у середньому за матч у чемпіонаті Іспанії.
Суспільне on suspilne.media
«Ніхто не знає, як пройде ця зима». Харківський «Центр поводження з тваринами» готується до холодів та відключень світла
У харківському «Центрі поводження з тваринами» живуть близько 450 підопічних. Щоб підготуватися до зими, працівники підприємства утеплюють воль'єри, запасаються пальним, а також збільшують добові норми корму для тварин. Сам центр розташований на південній околиці Харкова — там регулярно фіксують російські удари. За словами речниці Центру Марії Куценко, минулої зими через знеструмлення заклад щодня залишався на кілька годин без централізованого електропостачання.Чи готовий притулок у прифронтовому місті до можливих блекаутів прийдешньої зими і скільки часу зможе працювати автономно — у матеріалі Суспільне Харків.У харківському «Центрі поводження з тваринами» наразі живуть близько 400 собак та 50 котів. З жовтня електрику тут вимикають щодня — її немає від двох до шести годин на добу, розповіла завідувачка ветеринарної дільниці Олена Лаптій.«Працюємо на генераторі. Досить часто працюємо. Максимально вимикаємо різні прилади, щоб світло не вимикалося. Якщо вмикаємо такі прилади, як рентген-апарат, УЗД-апарати, то намагаємося десь вимкнути світло в якійсь з кімнат, щоб якось компенсувати потужність електроенергії», — розповіла Лаптій. Нам не складно, лікарі проінформовані, що треба економити світло, вимикати ті прилади, якими не користуємося. І, в принципі, робочий процес ніяк не змінюється.До тривалих знеструмлень у Центрі поводження з тваринами готувалися заздалегідь, розказала речниця центру Марія Куценко — за останній рік тут придбали сировину для котлів, якої вистачить на чотири місяці опалення, та пальне для генератора — на місяць автономної роботи.«Ми вже закупили дизельне, ми закупили все необхідне для того, щоб у нас працювали генератори, додаткове освітлення. У нас є три види котлів: електрокотли, газовий котел, палетні котли. Тобто все це в нас вже є, і на будь-який сценарій ми підготовлені», — зазначила Куценко. Минулого року ми могли працювати по п'ять-шість годин щодня без світла. Тобто наразі ми спираємося на минулорічний досвід, адже ніхто не знає, яким чином пройде в нас ця зима, наскільки будуть сильні холоди, наскільки сильні будуть удари по енергетиці.За словами Марії, більшість підопічних притулку — евакуйовані з прифронтових регіонів. Серед них — собачка Дейзі з Куп'янського напрямку. Нині для неї та інших підопічних утеплюють приміщення й збільшують добову порцію корму.«Потрохи їм починають утеплювати вольєри, закривати шторками проходи, щоб холодний вітер не заходив у теплу частину приміщення. Також вже в частині вольєрів, де сидять цуценята або короткошерсті собаки, як Дейзі, — в них ввімкнуте опалення», — розказала речниця підприємства. Хтось взагалі гріється такими кучками — засинають і прокидаються разом. Їм так і комфортніше, і спокійніше переживати не тільки холоди, а й додатковий стрес під час якихось повітряних атак.Зараз Центр поводження з тваринами розпочав збір теплих речей на зиму для утеплення вольєрів. Минулої зими, говорить Марія, з частини таких речей вдалося пошити светри для тварин — їх залишилося близько сотні. Якщо дійсно привезуть багато речей, як минулого року, що ми мали змогу не тільки ними утеплювати вольєри, а ще й робити одяг, то, я думаю, звісно, ми будемо повторювати цю акцію. Напевно, це найбільше, чого наразі центр потребує, — це добрі руки, які готові забирати тварин додому. Підписуйтесь на новини Харкова та області в Теlеgrаm , ТіkТоk , WhаtsАрр , Fасеbооk , Vіbеr , Іnstаgrаm , Yоutubе , Gооglе
Суспільне on suspilne.media
70 квартир для тих, хто втратив дім через війну: на Одещині відновили п’ятиповерхівку
У селі Соборне Одеської області відкрили п'ятиповерховий будинок на 70 квартир для родин, які втратили житло через війну. Раніше будівля близько 20 років стояла зачиненою. Після капітального ремонту будинку квартири облаштували меблями та побутовою технікою, а житло надаватимуть безоплатно строком до одного року з можливістю продовження.Докладніше про допомогу тим, хто через війну втратив дім — у матеріалі Суспільного. Історії переселенців, які отримали квартириНаразі процес заселення в будинок триває — перші мешканці вже облаштовують побут та знайомляться із сусідами.28-річна Ганна Тиханова разом із трьома дітьми переїхала на Одещину з Луганщини. У п'ятиповерхівці їй надали квартиру на другому поверсі — невдовзі родина туди заселиться. «Нас вивозили під снаряди та ракети. Молили Бога (щоб уціліти, — прим. ред.)… Наш поїзд потрапив під обстріл, коли нас вивозили. Але слава Богу, з Божою допомогою ми живі, здорові. Ось маю двох принцес і принца (дітей, — прим. ред.)», — зазначила жінка.Інша вимушена переселенка Іраїда Мухіна розповіла, що Курахове на Донеччині, сильно обстрілювали, тому їй довелося шукати інший дім: «Коли обстріли були, ми і в підвалі ховалися, і лягали у ванній на підлогу. Я не могла. Мене трясло. А тут мені подобається. Тут люди такі хороші».У житлі для переселенців, за словами жінки, усе є, зокрема людям надали гуманітарну допомогу, видали каструлі та посуд. Інші дрібниці для комфорту Іраїда планує створити самостійно, зокрема хоче повісити карнизи. «Дуже тяжко починати життя спочатку, коли все там (у Кураховому, — прим. ред.) залишилося. Усе життя там залишилося: молодість, дитинство... Думаю, усе буде добре. Ми дуже раді цій квартирі», — сказала вимушена переселенка.Сара Кривошея, яка переїхала на Одещину з міста Мирноград Покровського району Донеччини, розповіла, що в п'ятиповерхівку, де вона мешкала, прилетів . Будинок повністю зруйнувався. «Дуже задоволені житлом, яке надала Одеська область, і дуже вдячні всім міжнародним організаціям, які все це організували для переселенців», — зазначила жінка. Реконструкція 20-річної пустки та умови проживанняГоловний інженер благодійного фонду «Карітас Одеса Української греко-католицької церкви» Артур Тарасенко повідомив, що будинок, який відремонтували та облаштували для переселенців, 20 років просто стояв зачинений. У будівлі ніхто не проживав. Там не було ані комунікацій, ані каналізації, ані світла, ані водопостачання. «З того, що нам повідомила громада, 20 років до того будівля була просто зачинена, ніхто не проживав, ніхто нічого не робив. Комунікації були повністю відсутні: каналізація, світло і водопостачання. Всі 70 квартир ми зробили по черзі — з першого по останній четвертий під'їзд — впродовж приблизно шести місяців».Фахівці «Карітас Одеса УГКЦ» перекрили покрівлю, оновили фасад, відремонтували під'їзди й місця загального користування, замінили вікна та проклали нові внутрішні інженерні мережі. Місцева влада допомогла під'єднати будинок до зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення. Опалюватимуть помешкання керамічними обігрівачами.«Квартири не порожні — вони повністю забезпечені необхідними речами. У ванних кімнатах є душові бокси, унітази, умивальники та водонагрівачі. З кухонних приладів — холодильник, пральна машинка та електрична плита, а також усі необхідні меблі».Окремо облаштували безбар'єрний простір для людей з інвалідністю. На перших поверхах третього та четвертого під'їздів зробили чотири адаптовані квартири — по дві в кожному під'їзді. Входи до цих під'їздів обладнали пандусами. Хто зможе проживати в будинку та на яких умовахПереважно квартири призначені для родин, які через війну були змушені залишити свої домівки. Водночас частину житла громада зможе надавати фахівцям, яких потребує для свого розвитку.Родини зможуть проживати тут безоплатно строком до одного року. За потреби термін можна буде продовжити відповідно до чинного законодавства. Мешканці оплачуватимуть лише комунальні послуги. Наразі триває заселення.Президентка благодійного фонду «Карітас Україна» Тетяна Ставнича назвала проєкт прикладом співпраці гуманітарних організацій та місцевої влади. За її словами, відновлення будинку має не лише забезпечити людей тимчасовим житлом, а й дати їм можливість планувати майбутнє. «Це якраз перший крок у відповідь на цю велику потребу, яка є в Україні, — соціальне житло. На це, щоби допомогти людям не тільки тимчасово мати якесь місце, де вони можуть перебувати, ті, які втратили все, а місце, де вони можуть вже стати і довгостроково знайти своє майбутнє, перелаштувати своє життя», — зазначила Тетяна Ставнича.Проєкт реалізував Карітас України за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні (УВКБ ООН), у співпраці з Міністерством розвитку громад та територій України, обласною та місцевою владою. Відкриття будинку відбулося 13 листопада 2026 року.Представниця УВКБ ООН в Україні Бернадетт Кастель-Голлінгсворт зазначила, що відновлений будинок залишиться частиною житлового фонду громади. Тож у майбутньому, коли частина переселенців зможе повернутися додому, квартири зможуть отримати інші люди, які потребують доступного житла. Читайте нас у Теlеgrаm , WhаtsАрр , Vіbеr , Fасеbооk , Іnstаgrаm та ТіkТоk : головні новини Одеси та області.Стежте за головними новинами Одещини в Gооglе Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
Sign up, for leave a comments and likes
About news channel
  • Новини України, аналітика, статті, відео, блоги, інтерв'ю, контекст навколо новин від редакції Суспільне | Новини.

    All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.

    Responsible: editorial office of the site suspilne.media.

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization