16 липня 1941 р. на нараді з питань окупаційної політики Гітлер окреслив план: «Отже, ми будемо наголошувати, що змушені були окупувати ту чи іншу область, управляти, навести в ній лад; в інтересах населення, щоб ми забезпечили спокій, постачання продовольством, рух на дорогах і таке інше — звідси наші заходи. Ніхто не мусить мати змогу розпізнати, що ми починаємо остаточне вреґулювання!».

А ось погляд нацистського ідеолога Альфреда Розенберга: «В Україні нам слід розпочати з культурних справ; там ми повинні були б розбудити історичну свідомість українців, заснувати університет у Києві і так далі. Також в Україні слід заохочувати певні прагнення до незалежності». Але проти був \"наци номер два\" Герман Ґерінґ: «в Україні німці насамперед мають думати про те, як отримати від неї максимум продовольства».

Отже, який план переміг? Якими були очікування нацистів і яку реальність вони зустріли? Дивіться вже зараз у новому відео на каналі WAS!
https://youtu.be/H8fa-5lPta4