Франсуаза д’Обіньє, відома як мадам де Ментенон, народилася 27 листопада 1635 року в родині збіднілого французького дворянина Констана д’Обіньє. Дитинство провела у скрутних умовах, зокрема певний час у французькій колонії на Мартиніці. Після повернення до Франції вона вийшла заміж за поета Поля Скаррона, а після його смерті залишилася без значних статків. У 1669 році Франсуаза стала вихователькою позашлюбних дітей короля Людовика XIV і мадам де Монтеспан. Так вона опинилася при дворі монарха.

Після охолодження стосунків між Людовиком XIV і мадам де Монтеспан Франсуаза д’Обіньє стала його найближчою співрозмовницею. Близько 1683 року, після смерті королеви Марії Терезії Іспанської, між Людовиком XIV і мадам де Ментенон було укладено таємний шлюб, який, втім не надавав їй королівського титулу. Вона мешкала поряд з королем та супроводжувала його у повсякденному житті.

Вплив мадам де Ментенон на Людовика XIV був значним. Вона підтримувала ідею навернення французьких кальвіністів до католицизму, що стало одним із чинників ухвалення у 1685 році указу про скасування Нантського едикту. Це спричинило еміграцію значної частини протестантського населення — ремісників, підприємців і дворян — до Нідерландів, Англії та Прусії, що завдало удару по економіці Франції. Але і надалі за порадами дружини Людовик XIV призначав і усував міністрів, а державні наради всупереч традиції іноді навіть відбувалися в її покоях.