13 березня 1881 року (1 березня за старим стилем) в Санкт-Петербурзі було здійснено замах на російського імператора Алєксандра ІІ. Організатором була революційна організація «Народна воля», яка виступала проти самодержавства і вважала політичний терор нормальним засобом боротьби з владою. План операції передбачав напад на царя під час його звичайного маршруту з Михайлівського манежу до Зимового палацу. В підготовці замаху брали участь Андрій Желябов, Софія Перовська, Микола Рисаков та Ігнатій Гриневицький. Виготовлення вибухових пристроїв здійснив український винахідник Микола Кибальчич.

У день замаху Микола Рисаков кинув першу бомбу під карету імператора. Вибух пошкодив екіпаж і поранив охоронців, але Алєксандр залишився неушкодженим (досвід - це був уже шостий замах на нього). Коли імператор вийшов із карети, щоб оглянути місце вибуху і поранених, до нього наблизився Ігнатій Гриневицький і кинув другу бомбу до його ніг. Вибух смертельно поранив імператора та Гриневицького. Організаторів стратили.